12/27/2005 | Dimas

Перебіг українсько-російського «газового протистояння», яке «випадково сталося» за три місяці до виборів, продовжує демонструвати потенційному українському електоратові хто є «ху» у вітчизняній політиці.
Без перебільшення можна стверджувати, що Москва не може пробачити Києву виходу з фарватеру російського впливу та перетворення на самодостатній геополітичний суб’єкт. До позитивів влади можна віднести те, що Ющенко зайняв жорстку позицію у обстоюванні національних інтересів власної країни та фактично став першим Президентом України, який озвучив реальні причини «наступу» Москви й закликав націю вчитися відстоювати свої інтереси.
За цих обставин найогидніше себе поводить відома «клоунеса з Конотопу» Вітренко, яка не перестає вигукувати, мовляв, Москва лише те і робить, що думає як ощасливити Україну, котра знов повинна стати «молодшою» сестрою Росії. Позиція ПСПУ практично нічим не відрізняється від офіційних заяв російських шовіністів. Відмінність в одному, останні мають своїх союзників в Україні (Вітренко і компанію) за бидло, яке рано чи пізно, буде загнане у стійло. Як на мене, образливо звучать її промови щодо «обміну національної державності на дешеві енергоносії з Росії».
Аналізуючи діяльність лідерки ПСПУ, можна зробити єдиний висновок: Вітренко спеціалізується на роздмухуванні всіляких криз, прагнучи заробити на цьому передвиборчі дивіденди. Зокрема, Вітренко та її партійна преса розповсюджують думки про те, що Україна знаходиться на межі національної паніки, намагається демонструвати, що до такого стану її довела влада. Основний принцип Вітренко: чим гірше, тим краще. А оскільки все не так погано, як хотілося б пані Вітренко, треба штучно створити вищезгадану ситуацію (згадаймо замах на її життя в Кривому Розі). Найгірше те, що Вітренко псує імідж не тільки влади, але й всієї України на міжнародній арені, розповідаючи в російській пресі байки про те, що нібито українці по всій країні почали скупати дрова, вугілля, мазут, продукти першої необхідності.
Загальновідомо, що акценти в агітації електорату Вітренко ставить не на логіці аргументів, а на войовничості та натиску акцій з префіксом "анти-", особливо вуличних. Водночас, манерна заява Вітренко: "…влада страшно стурбована тим, що брати участь у виборчій кампанії буде опозиційний блок", черговий раз засвідчила, що Наталія Михайлівна на наступні вибори знову сама собі готує сцену і сама ж на ній зіграє чергову циркову виставу… Але я переконаний, що нації вистачить здорового глузду не перейматись істеричними вигуками пані Наталії… Бо, як той казав: «цирк, він і в Африці цирк».