12/27/2005 | Майдан-ІНФОРМ

Прецедент судової цензури - цензури нового ґатунку - вже завтра може запровадити тотальну практику боротьби зі свободою слова. Не під егідою виконавчої влади, а через цілком начебто легітимний і «справедливий інститут» - український суд.

У 47-му, грудневому номері газети було опубліковано розлоге дослідження вельми специфічної господарської і не лише господарської діяльності Григорія Євдокимовича Смітюха, керівника відомої фірми «Антарес». Стаття ця мала назву «Пісня шакала», а у самому тексті було анонсовано продовження дослідження у наступних матеріалах (ще не написаних) під назвами: «ЗТМК: як збанкрутити і приватизувати процвітаюче державне підприємство» та «Григорій Смітюх: портрет аутсайдера, котрий намагається купити урядовця». Так ось, цей славний Григорій Євдокимович, не чекаючи на продовження нашого скрупульозного аналізу його бурхливих здобутків, звернувся із позовом до Печерського суду столиці, а суд взяв та й оперативно заборонив «Українській газеті» друкувати ще навіть не написані статті! В ухвалі так і написано: «Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Українська медіа-група»» випуск у світ номерів інформаційно-аналітичного тижневика «Українська газета» зі статтями чи повідомленнями, які можуть містити відомості про Смітюха Григорія Євдокимовича, в тому числі статті: «ЗТМК: як збанкрутити і приватизувати процвітаюче державне підприємство» та «Григорій Смітюх: портрет аутсайдера, котрий намагається купити урядовця». Тобто судом заборонено засобу масової інформації друкувати статті, яких ще фактично не існує, а про намір написати які реадакція лише заявила на шпальтах газети.

За такою логікою, будь-який суд може заборонити друкувати будь-якому незручному виданню статті зі згадуванням прізвищ, наприклад, Ющенка, Тимошенко чи Януковича тощо. Просто так, без жодної юридичної аргументації. Адже наведені в ухвалі судді Печерського суду Волкової аргументи просто не витримують критики: заборона друкувати неіснуючі статті абсолютно ніяк не може виступати засобом забезпечення позову (як про це сказано в ухвалі). Такими засобами можуть бути, приміром, арешт рахунків чи заборона ліквідації підприємства, але аж ніяк не безпосередня судова цензура.