Відповіді

• 2006.01.03 | Sean

  Ні не зло. Але залежить. It depends (-)

• 2006.01.03 | леонід

  Re: Бажання стати депутатом - зло?

  Саме по собі бажання йти в народні депутати не може бути ні добром, ні злом. Для партійців це статутна норма партійного життя.
  Проблема в мотивації. Адже Верховна рада - це така собі канцелярія, яка пише правила для всіх. Якщо йдуть саме за тим, щоб бути дисциплінованим, грамотним та обачним канцеляристом-законописцем... Але чи багато таких?
  Якщо йдуть за чимось іншим, навіть для лобіювання, то тут вже треба свою мотивацію звіряти з мораллю.
  Бо бачили, як з поганих канцеляристів ставали ще гіршими урядовцями.
  Або двіч-тричі на рік власноруч натискали кнопочки, щоб відбитків пальців не залишалося.
  Та й скурвитися там зазвичай легше ніж деінде.
  Тож наперед мотивація, а потім звірка з реальними діями. Та з реальною компанією-списком
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.01.03 | Пані

    Пане Леоніде

    Будь ласка, зареєструйтеся, тоді ваші дописи потраплятимуть на форум миттєво, а не тоді, коли хтось з модераторів побачить.
    
    Вам треба піти сюди
    http://www2.maidanua.org/news/register.php3?site=maidan&bn=maidan_free
    
    І ввести там свої дані.
    
    Якщо вам треба допомога, то пишіть мені на pani@maidanua.org
    або дзвоніть. Телефон є тут:
    http://alliance.maidanua.org/user/2
    
    Дякую за увагу

  • 2006.01.03 | Остап!

    Бажання НЕ стати депутатом-міністром це - зло

    леонід пише:
    > Проблема в мотивації. Адже Верховна рада - це така собі канцелярія, яка пише правила для всіх. Якщо йдуть саме за тим, щоб бути дисциплінованим, грамотним та обачним канцеляристом-законописцем...
    
    Депутат повинен бути не тільки законотворцем, але і міністром. Депутат мінстр впроваджує все те, що обіцяв на виборах. І сказати, що "нє прі делах" більше не вийде.
    Депутат-міністр - нормальна практика цивілізованих країн.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.01.03 | леонід

      Re: Бажання НЕ стати депутатом-міністром це - зло

      Тож так у нас і виходить, що кілька сотень депутатів замість законотворчості вручну керують міністерствами, управліннями, прокуратурами, судами, банками, заводами, пароплавами і т.інш.
      Замість загальних правил отримуємо поняття, окремішні від Законів. А Ви, шановний Остапе, навіть не вирахуєте, за яким таким поняттям і хто проводить щодо Вас державну, економічну, фінансову політику. Як іщодо мене. Маємо сотні "морально-аморальних кодексів", але заглянути туди Вам не дадуть. Бо Ви наперед погоджуєтеся з таким станом справ.
      І при цьому вважаєте його моральним зі своєї приватної точки зору.
      Алеж мораль - все таки суспільне явище, а не міністерсько-депутатське.
      Це я так числю.

• 2006.01.03 | Stefan Seitz

  Люба Ромашка,

  
  
  Daisy пише:
  > Чи є бажання балотуватися в народні депутати злом?
  
  Не є, якщо ви не в секті, яка вважає "болотування" похіттю
  
  > Чи є воно несумісним з мораллю?
  
  Тут треба уточнити: з якою мораллю?
  з християнською етикою? з якою?
  
  > Чи залежить відповідь на це питання від того, до списку якої партії включено кандидата?
  
  У світі української політики, все залежить від того:
  - хто ви,
  - з ким ви,
  - хто вони,
  - з ким вони.
  
  > Дуже багато дискусій у цьому форумі обертаються навколо цієї теми, але у різних гілках. Вирішила винести це в окрему тему. Думаю, що консенсусу ми не дійдемо, але, можливо, будемо краще розуміти одне одного.
  
  Угу.
  
  > Читаючи дописи пана Свистовича весь час задаю собі питання, якщо політика, є такою самою сферою діяльності, як і всі інші, то чому бажання долучитися до цієї сфери викликає так багато розмов щодо моральності/неморальності та необхідності компромісів?
  
  Тому що це тема тієї дискусії.
  
  > Якщо людина йде в список, чи означає це автоматично, що вона зробила перший крок до "скурвлення?"
  
  Ні. Навпаки, це реалізація демократії. Бо як може буде "поганим" один з механізмів демократії?
  
  > І, взагалі, що може мотивувати людину до такого вчинку?
  
  Все що завгодно! Слава, влада, повага, альтруїзм, убезпечення від переслідування, вибраність, наближення до грошей платників податків, бажання допомогти людям, бажання отримати квартиру задарма (за гроші бідних платників податків) і т.д. Багато чого.
  
  > Якщо всі вони йдуть туди за недоторканістю, якою можна прикрити злочинні дії, то яке ми взагалі маємо право закликати оточуючих до голосування та участі у виборах?
  
  Не всі ідуть за недоторканістю.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.01.03 | Daisy

    Re: Люба Ромашка,

    Stefan Seitz пише:
    
    >
    > Все що завгодно! Слава, влада, повага, альтруїзм, убезпечення від переслідування, вибраність, наближення до грошей платників податків, бажання допомогти людям, бажання отримати квартиру задарма (за гроші бідних платників податків) і т.д. Багато чого.
    
    Так і я ж про це. Мотивацій може бути дуже багато. І ми все одно ніколи не можемо знати, що і кого мотивує на 100%.
    
    Просто я з Свистовичем сперечалася про ЖП, і мені здалося, що у нього "вони хочуть бути депутатами" є синонімом "вони покидьки." Така суперечка у прив*язці до ЖП не може стати абстрактною, тому хотілось відірватися від тієї теми.
    
    Просто для мене логічним наслідком заяви, що хотіти в депутати - неиорально є запитання, а чому я тоді взагалі маю голосувати?
    
    Просто "нєстиковочка" виходить.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.01.04 | Михайло Свистович

      Re: Люба Ромашка,

      Daisy пише:
      >
      > Так і я ж про це. Мотивацій може бути дуже багато. І ми все одно ніколи не можемо знати, що і кого мотивує на 100%.
      
      Іноді можемо.
      
      >
      > Просто я з Свистовичем сперечалася про ЖП, і мені здалося, що у нього "вони хочуть бути депутатами" є синонімом "вони покидьки."
      
      Вам неправильно здалось.
      
      >
      > Просто для мене логічним наслідком заяви, що хотіти в депутати - неиорально є запитання, а чому я тоді взагалі маю голосувати?
      >
      > Просто "нєстиковочка" виходить.
      
      У Вас, напевно, мало проблем, якщо Ви задаєте собі такі запитання.

• 2006.01.04 | Михайло Свистович

  Ні, бажання стати депутатом не є злом

  Daisy пише:
  > Чи є бажання балотуватися в народні депутати злом?
  
  Ні.
  
  > Чи є воно несумісним з мораллю?
  
  Не є.
  
  > Чи залежить відповідь на це питання від того, до списку якої партії включено кандидата?
  
  Залежить.
  
  >
  > Читаючи дописи пана Свистовича весь час задаю собі питання, якщо політика, є такою самою сферою діяльності, як і всі інші, то чому бажання долучитися до цієї сфери викликає так багато розмов щодо моральності/неморальності та необхідності компромісів?
  
  Тому що Ви неправильно розумсієте дописи цього пана
  
  >
  > Якщо людина йде в список, чи означає це автоматично, що вона зробила перший крок до "скурвлення?"
  
  Не означає.
  
  >
  > І, взагалі, що може мотивувати людину до такого вчинку?
  
  Все що завгодно.
  
  >
  > Якщо всі вони йдуть туди за недоторканістю
  
  Не всі.

• 2006.01.04 | Englishman

  Бажання купити сокиру- зло?

  Все залежить від того, з якою ціллю- чи нарубати дрів, чи когось прибити. Отак і з депутатством- треба дивитись на кінцеву мотивацію. Чи то щось для країни зробити, чи то матеріальне становище покращити. А от розглядати це питання в контексті моральних абсолютів- марна справа.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.01.05 | Руслан Коцаба

    Re: Бажання купити сокиру- зло?

    Englishman пише:
    > Все залежить від того, з якою ціллю- чи нарубати дрів, чи когось прибити. Отак і з депутатством- треба дивитись на кінцеву мотивацію. Чи то щось для країни зробити, чи то матеріальне становище покращити. А от розглядати це питання в контексті моральних абсолютів- марна справа.
    Практичне здійснення бажання "щось для когось зробити" передбачає серйозні духовні витрати без натяку на їх компенсацію (психологічну, звичайно ). Це важкий хрест і нести його погодяться декілька, а з тих декількох тільки одиниці реально нестимуть... Красиво сказав, але у житті реально найщиріще бажання допомогти здійснюється якось брудніше і з напівтонами. Звичайно, легше бігати целкою навколо купи із гноєм і всім навколо цвірінькати про відомі істини, - у політиці залізаєш деколи по коліна у гімно, щоби знайти щось справді для себе Вартісне. Правда, головне не втратити бажання від цього гімна після всього того відмитися... Бо певно комусь вдається залізти не по коліна, а по вуха і забути піти після цього прийняти душ
    Колись, у 1992 році, я вважав, що дуже мудро вчинив, що відмовився від політичної кар`єри і поступив натомість до аспірантури. Хвалився перед братчиками, який я залишився порядний, а вони (якісь референти!) у Києві гівно розгрібають... Після цього всього, включно з помаранчевими подіями, збагнув нарешті, що правий був, хто сказав: "не займаєшся ти політикою, тоді вона неодмінно займеться тобою."
    Метаморфози за ці роки відбулися наступні - я у державній службі втомився врешті-решт воювати із вітряками, ще на додаток озлобився, а у політику тим часом налізло всякого... Мені вже не було смішно, коли рівно через чотирнадцять років колишній другий секретар обкому (якого мій батько в день ГКЧП шпіцаками скотив сходами на вулицю, бо знайшли у нього, що вів бюро обкому, шифроблоки!) вже у ранзі заступника губернатора запропонував написати заяву на звільнення.
    Тому краще, на мою думку, по коліна у гімні заради Правди робити реаьлну роботу для людей, ніж навколо гімна сухим бігати і хвалитися тільки цим! Головне - щоби всередині не замаститися, ну і щоби було бажання завжди відмиватися...