Як кучмонавти крали в особливо великих розмірах, ...
01/06/2006 | Shooter
...демонструючи лохам Протокол No 4, як Ющ і Ко намагалися цього уникнути та як певні політикани, на жаль, вчергове продемонстрували свою сучну сущність.
Та про все попорядку. Такий собі маленький аналіз "як було" та "як є" щодо постачання газу в Україну (не згадуючи навіть "як могло бути")
**************************
Слід визнати - кучморилі кебету для того, щоб наповнювати власні кишені, таки мали. Один з можливо найяскравіших прикладів - бартерна корупційнна схема по закупівлі газу в Україну.
І так, на папері купувалося:
23 млрд кубів російського газу "по 50" (всі ціни - в УСД)
32-33 млрд кубів "туркменського" газу по приблизно тій же ж ціні (берем найсвіжіші ціни)
В реаліях же все було набагато цікавіше. А саме - з тих 32-33 млрд туркменського РосУкрЕнерго "за транспортні послуги" отримувала третину газу у своє розпорядження. Себто, нескладно порахувати, що для України власне туркменський газ виходив по 33*50/22=75.
Далі починається ще більша веселуха. Нажаль, точні дані не є доступні, але спробую бути в своїх оцінках консервативним. Звсіно, ті 11 млрд. кубів РосУкрЕнерго не спалював, а продавав "далі". Консервативна оцінка: половина продавлася на ринку України по 75, половина йшла на екпорт - по 200. 200, а не, скажімо, 250 як сьогодні платить Румунія Газпрому - щоб покрити витрати на транспорт цього газу через Україну, які становили 1,09*10=11 (хоча могло й бути таке, що для цього "оператора" газ йшов через Україну нахаляву).
(Ліричний відступ: Тут виникає ще одне питання: яка є дійсно річна СПОТРЕБА України газу, а не "газовий баланс"? Бо я ну ніяк не міг зрозуміти - яким чином, при падінні ГДП від 1990 до 1998 в більше, як 2 рази, споживаннння газу Україною не зменшилося (або майже не зменшилося)???
Відповідь бачу одну: певна частина "українського" газу була тим чи іншим чином постійно ре-експортована. І на цьоому немало народу, включаючи деяких сьогоднішніх полум'яних барцов проти корупції, добряче нагріли руки і, як виглядає, серця, які сьогодні тицяють виборцеві з плаката)
Себто, річний дохід РУЕ становив: 5*200+5*75=1375 (тут розшифрую - 1 мільярд 375 мільйонів). Буду знову консервативний - 375 млн. пущу на "змазку труби" та інші сукупні витрати. Результат - 1 млрд доходу (1000 "одиниць цього тексту"
). Зважаючи на структуру РУЕ, половина цього ВЕРТАЛАСЯ ГАЗПРОМУ! Себто, де-факто Газпром отримував за газ для України не по 50, а по 50+500/23=72 УСД.
Далі веселуха лише наростає. В "ідеальній для України ситуації", про яку нижче і яку в певний момент пробував втілити в життя Івченко, Україна (ОК - Укрнафтогаз), а не ворюги-кучмонавти мали би отримувати другу половину. Себто, в цьому сенсі Україна зазнавала збитків ще на 500 мільйонів, і можна сміливо докинути ще 21 до 72. Таким чином, "перша порівняльна ціна" російського газу - 93 (сукупний виграш України від нових ставок на транспорт газу буде враховано пізніше). А не "легендарних" 50.
Або ще інакше: "офіційна" ціна в 50 від Газпрому була ЖОРСТКО ПРИВ'ЯЗАНА до наявности згаданої корупційної схеми. І, як показала практика, протоколом нумер 4 за її нехтуваня можна собі було підтерти задницю.
*********************
Як же ж діяли Ющ і Ко в успадкованій ситуації?
Спочатку НАФТОГАЗ України, як державне підприємство, хотіло перекупити "українську половину" РУЕ. І як це не є парадоксально, це би, за умови поступового підняття цін на газ на внутрішньому українському ринку, був би ідеальний для України (і особливо Укрнафтогазу) варіант. І навіть згадуючи ціну в 1 млрд., яку згідно Купчинського, кучморилі були заломили за тих 50%. Проте кучморилі і, думаю, москалі, в кінці-кінців, не погодилися.
Далі, виглядає, наші вирішили просто "позбутися" послуг РосУкрЕнерго, діючи більш нахраписто: ліквідувати "туркменський бартер" шляхом прямої оплати за транспорт тих 32-33 млрд, маючи змогу, таким чином, компенсувати "чисте підвищення" ціни "туркменсько-російського" транспорту, виходячи з нової ціни за транспорт в 1,6 (при 50 на туркменському бугрі замість "ефективних" 75, коли РУЕ було "у дєл", виходить 85) 2 шляхами:
1) "транспортною компенсацією" з паралельної ціни транспорту на 115-120 млрд кубів через Україну
2) ре-експортом тих 5 млрд туркменського "РУЕ"сівського газу.
А маючи в запасі ще й протокол нумер 4, Укрнафтогаз міг взагалі "чудєса творіть"
Проте тут москалі, використовуючи фразеологію Юща, зіграли з нами в Чапаєва, коли ми намагалися з ними зіграти в шахи - законтрактували весь туркменський газ з 2007 року. Наїхавши на Баші - проте москалям це було, в принципі, легко зробити. Все. Протоколом нумер 4 можна собі було підтерти задницю (який ще й є неоднозначним в світлі міждержавних угод). Бо навіть зберігаючи ціну в 50 на тих 24, Росія могла з 2007 поставити на 27-32 "решти" ціну хоч в 300 - і Україна би з тим нічого не зробила.
***********************
Тепер ще про те, що так хвилює декого - мовляв, нахєра Україна погоджувалася на ціну на транспорт по 1,6 на 5 років? Причина, як на мене, проста: тому, що це ВИГІДНО Україні (це якщо вже забути про факт, що саме таким чином бартерна корупційна схема таки була ліквідована).
При ціні в 1,6 і 50 на вході в Росію Україна дещо втратила щодо туркменського газу: якщо порівняти "бартерну третинну" угоду з РУЕ, то замість "ефективних" 75 на рос-укр. бугрі виходить 85 (зі "зворотніх підрахунків" виходить, що довжина рос. труби - 2200 км. Проте вже десь при 65 - на одне вийде, при вищій ціні - вигідніше платити 1,6, чим віддавати за транспорт третину. А те, що ціна вже наступного року на згаданому бугрі буде 65 - сумнівів нема. Правда, відразу виникає питанння: а толку з того, як газ все одно буде "російсько-туркменський"? Проте, в принципі, ймовірний потенційний толк є: москалі (лише поки-що? ) не законтрактували весь середньо-азійський газ. І якщо Укрнафтогазу вдасться законтрактувати, скажімо, кілька млрд кубів казахського газу, то при його ре-експорті в Європу можна непогано заробити ( підписана угода передбачає, що ре-екпортувати неможна лише "РУЕ"-газ).
З іншого боку, навіть сьогодні втрати на транспорті "на тукрменському фронті" з ліхвою окупилися "на українському фронті" - через суттєву відмінність прокачуваних об'ємів:
"+" 0,5(зростання тарифу в Україні)х10*115=575
"-" 10*22=220 (чи навіть 10*33=330)
Тому фіксована ціна на 5 років по 1,6 є вигідна Україні.
*******************
Тепер повернемося до "порівняльних цін". Ціна згідно підписаного протоколу намірів - 95. Якщо ж ще взяти "транспортний лаг", який є на користь України, то 95-(575-330)/23=85!!!!!!
Повторюю: 85 при "бартерній порівняльній ціні" в 71 або 93!!!! (це вже на вибір)
Себто, есенція угоди:
1) домовлена ціна 95 і є десь на рівні "реальної сьогоднішньої" ціни (і тут же ж нагадаю - середньозважена буде десь таких 160-170)
2) бартерна корупційна схема, в яку без сумніву було замішане попереднє найвище керівництво, була таки ліквідована і натомість РУЕ було "витиснуте" займатися корупцією в Росію та Середню Азію.
3) прямі розрахунки однозначно підвищили економічний суверенітет України і послабили її економічну залежність від Росії.
Ющ, Плачко, Івченко (і спікер їхній Єхануров ) - без сумніву, молодці.
*************************************
І останнє. Нажаль. Нажаль. Нажаль.
Ще позавчора я закликав - та облиште Юлю. Думаю, помилився.
Бо Юля - таки сука (а Турчинов - мудак). оскільки вони всі описані вище нюанси прекрасно розуміють і знають. Як і те, що угода, яка була досягнута, є однозначно "найкраща реальна". Проте заради досягнення своєї мети Юля, виглядає, готова ножа рідній матері в спину вгородити . Бо вчорашні її свідомо фальшиві газові істерики інакше розцінити не можна.
І повторюсь: на 90% впевнений, що оприлюднений текст (фактично, угода про наміри) Юля отримала від російської сторони.
І, як це не парадоксально виглядає, не виключаю, що Богословській угоду показали вже наші, знаючи що Юля вже зі смаком відтягує затвор вєрнава говномьота. Тьху...
Та про все попорядку. Такий собі маленький аналіз "як було" та "як є" щодо постачання газу в Україну (не згадуючи навіть "як могло бути")
**************************
Слід визнати - кучморилі кебету для того, щоб наповнювати власні кишені, таки мали. Один з можливо найяскравіших прикладів - бартерна корупційнна схема по закупівлі газу в Україну.
І так, на папері купувалося:
23 млрд кубів російського газу "по 50" (всі ціни - в УСД)
32-33 млрд кубів "туркменського" газу по приблизно тій же ж ціні (берем найсвіжіші ціни)
В реаліях же все було набагато цікавіше. А саме - з тих 32-33 млрд туркменського РосУкрЕнерго "за транспортні послуги" отримувала третину газу у своє розпорядження. Себто, нескладно порахувати, що для України власне туркменський газ виходив по 33*50/22=75.
Далі починається ще більша веселуха. Нажаль, точні дані не є доступні, але спробую бути в своїх оцінках консервативним. Звсіно, ті 11 млрд. кубів РосУкрЕнерго не спалював, а продавав "далі". Консервативна оцінка: половина продавлася на ринку України по 75, половина йшла на екпорт - по 200. 200, а не, скажімо, 250 як сьогодні платить Румунія Газпрому - щоб покрити витрати на транспорт цього газу через Україну, які становили 1,09*10=11 (хоча могло й бути таке, що для цього "оператора" газ йшов через Україну нахаляву).
(Ліричний відступ: Тут виникає ще одне питання: яка є дійсно річна СПОТРЕБА України газу, а не "газовий баланс"? Бо я ну ніяк не міг зрозуміти - яким чином, при падінні ГДП від 1990 до 1998 в більше, як 2 рази, споживаннння газу Україною не зменшилося (або майже не зменшилося)???
Відповідь бачу одну: певна частина "українського" газу була тим чи іншим чином постійно ре-експортована. І на цьоому немало народу, включаючи деяких сьогоднішніх полум'яних барцов проти корупції, добряче нагріли руки і, як виглядає, серця, які сьогодні тицяють виборцеві з плаката)
Себто, річний дохід РУЕ становив: 5*200+5*75=1375 (тут розшифрую - 1 мільярд 375 мільйонів). Буду знову консервативний - 375 млн. пущу на "змазку труби" та інші сукупні витрати. Результат - 1 млрд доходу (1000 "одиниць цього тексту"
). Зважаючи на структуру РУЕ, половина цього ВЕРТАЛАСЯ ГАЗПРОМУ! Себто, де-факто Газпром отримував за газ для України не по 50, а по 50+500/23=72 УСД.Далі веселуха лише наростає. В "ідеальній для України ситуації", про яку нижче і яку в певний момент пробував втілити в життя Івченко, Україна (ОК - Укрнафтогаз), а не ворюги-кучмонавти мали би отримувати другу половину. Себто, в цьому сенсі Україна зазнавала збитків ще на 500 мільйонів, і можна сміливо докинути ще 21 до 72. Таким чином, "перша порівняльна ціна" російського газу - 93 (сукупний виграш України від нових ставок на транспорт газу буде враховано пізніше). А не "легендарних" 50.
Або ще інакше: "офіційна" ціна в 50 від Газпрому була ЖОРСТКО ПРИВ'ЯЗАНА до наявности згаданої корупційної схеми. І, як показала практика, протоколом нумер 4 за її нехтуваня можна собі було підтерти задницю.
*********************
Як же ж діяли Ющ і Ко в успадкованій ситуації?
Спочатку НАФТОГАЗ України, як державне підприємство, хотіло перекупити "українську половину" РУЕ. І як це не є парадоксально, це би, за умови поступового підняття цін на газ на внутрішньому українському ринку, був би ідеальний для України (і особливо Укрнафтогазу) варіант. І навіть згадуючи ціну в 1 млрд., яку згідно Купчинського, кучморилі були заломили за тих 50%. Проте кучморилі і, думаю, москалі, в кінці-кінців, не погодилися.
Далі, виглядає, наші вирішили просто "позбутися" послуг РосУкрЕнерго, діючи більш нахраписто: ліквідувати "туркменський бартер" шляхом прямої оплати за транспорт тих 32-33 млрд, маючи змогу, таким чином, компенсувати "чисте підвищення" ціни "туркменсько-російського" транспорту, виходячи з нової ціни за транспорт в 1,6 (при 50 на туркменському бугрі замість "ефективних" 75, коли РУЕ було "у дєл", виходить 85) 2 шляхами:
1) "транспортною компенсацією" з паралельної ціни транспорту на 115-120 млрд кубів через Україну
2) ре-експортом тих 5 млрд туркменського "РУЕ"сівського газу.
А маючи в запасі ще й протокол нумер 4, Укрнафтогаз міг взагалі "чудєса творіть"
Проте тут москалі, використовуючи фразеологію Юща, зіграли з нами в Чапаєва, коли ми намагалися з ними зіграти в шахи - законтрактували весь туркменський газ з 2007 року. Наїхавши на Баші - проте москалям це було, в принципі, легко зробити. Все. Протоколом нумер 4 можна собі було підтерти задницю (який ще й є неоднозначним в світлі міждержавних угод). Бо навіть зберігаючи ціну в 50 на тих 24, Росія могла з 2007 поставити на 27-32 "решти" ціну хоч в 300 - і Україна би з тим нічого не зробила.
***********************
Тепер ще про те, що так хвилює декого
- мовляв, нахєра Україна погоджувалася на ціну на транспорт по 1,6 на 5 років? Причина, як на мене, проста: тому, що це ВИГІДНО Україні (це якщо вже забути про факт, що саме таким чином бартерна корупційна схема таки була ліквідована).При ціні в 1,6 і 50 на вході в Росію Україна дещо втратила щодо туркменського газу: якщо порівняти "бартерну третинну" угоду з РУЕ, то замість "ефективних" 75 на рос-укр. бугрі виходить 85 (зі "зворотніх підрахунків" виходить, що довжина рос. труби - 2200 км
. Проте вже десь при 65 - на одне вийде, при вищій ціні - вигідніше платити 1,6, чим віддавати за транспорт третину. А те, що ціна вже наступного року на згаданому бугрі буде 65 - сумнівів нема. Правда, відразу виникає питанння: а толку з того, як газ все одно буде "російсько-туркменський"? Проте, в принципі, ймовірний потенційний толк є: москалі (лише поки-що? ) не законтрактували весь середньо-азійський газ. І якщо Укрнафтогазу вдасться законтрактувати, скажімо, кілька млрд кубів казахського газу, то при його ре-експорті в Європу можна непогано заробити ( підписана угода передбачає, що ре-екпортувати неможна лише "РУЕ"-газ). З іншого боку, навіть сьогодні втрати на транспорті "на тукрменському фронті" з ліхвою окупилися "на українському фронті" - через суттєву відмінність прокачуваних об'ємів:
"+" 0,5(зростання тарифу в Україні)х10*115=575
"-" 10*22=220 (чи навіть 10*33=330)
Тому фіксована ціна на 5 років по 1,6 є вигідна Україні.
*******************
Тепер повернемося до "порівняльних цін". Ціна згідно підписаного протоколу намірів - 95. Якщо ж ще взяти "транспортний лаг", який є на користь України, то 95-(575-330)/23=85!!!!!!
Повторюю: 85 при "бартерній порівняльній ціні" в 71 або 93!!!! (це вже на вибір)
Себто, есенція угоди:
1) домовлена ціна 95 і є десь на рівні "реальної сьогоднішньої" ціни (і тут же ж нагадаю - середньозважена буде десь таких 160-170)
2) бартерна корупційна схема, в яку без сумніву було замішане попереднє найвище керівництво, була таки ліквідована і натомість РУЕ було "витиснуте" займатися корупцією в Росію та Середню Азію.
3) прямі розрахунки однозначно підвищили економічний суверенітет України і послабили її економічну залежність від Росії.
Ющ, Плачко, Івченко (і спікер їхній Єхануров
) - без сумніву, молодці.*************************************
І останнє. Нажаль. Нажаль. Нажаль.
Ще позавчора я закликав - та облиште Юлю. Думаю, помилився.
Бо Юля - таки сука (а Турчинов - мудак). оскільки вони всі описані вище нюанси прекрасно розуміють і знають. Як і те, що угода, яка була досягнута, є однозначно "найкраща реальна". Проте заради досягнення своєї мети Юля, виглядає, готова ножа рідній матері в спину вгородити . Бо вчорашні її свідомо фальшиві газові істерики інакше розцінити не можна.
І повторюсь: на 90% впевнений, що оприлюднений текст (фактично, угода про наміри) Юля отримала від російської сторони.
І, як це не парадоксально виглядає
, не виключаю, що Богословській угоду показали вже наші, знаючи що Юля вже зі смаком відтягує затвор вєрнава говномьота. Тьху...
Відповіді
2006.01.06 | 123
Те, що Ви написали, можна сказати у 4 словах
Власне, у двох. І ще додати 2 слова - адже Ви нічого не сказали про негатив від угоди, набето його нема.Ясно, що ситуація у нас на день до підписання угоди була скрутна. Ми реально залишалися без газу уже відразу, у січні 2006 року -- бо у нас не було туркменського газу, який Газпром до нас не пускав. Навіть визнання Газпромом нашого права відбирати їхній газ як плату за транзит за Додатком №4 (а він міг це заперечувати і з інших міркувань - на тій підставі, що за чверть транзиту він вже сплатив авансом гроші) нас не рятувало - без туркменського газу нам було б дуже скрутно.
Також - як Ви правильно відзначаєте - було ясно, що на 2007 рік ми знову без газу лишаємось, оскільки навіть за умови одержання газу за транзит ми б були змушені ще докупити десь 35-40 млрд. І це "десь" було б Росією, бо без Росії ми б не змогли купити і, головне, доставити газ з Туркменії.
Але все це так і було - коли ми в*язувались у цю суперечку. Тим не менше, ми знайшли аргументи, за які чіплялись. Це був аргумент про те, що нас здійснюють економічний тиск з метою впливати на нашу суверенну політику - тоді як Росія зобов*язувалась цього не робити за Будапештським меморандумом. І відразу ж була критична заява Вашингтона, яка хоч і не констатувала економічний тиск, але була близька до цього. І була прихильний до Києва коментар британського міністра. А Брітанія і США - ще два гаранта України за Будапештським меморандумом, які повністю незалежні від російського газу, тобто вільні у формулюванні своїй позиції. І була заява комісара ЄС з енергетики, який чітко сказав, що збільшення ціни у 4 рази за ніч не є економічним за природою (тобто фактично комісар ЄС з енергетики визначив дії Росії як політичний тиск -- те, що вона робити не має права).
Далі, у нас був аргумент про те, що туркменський газ ми все ж мусимо отримувати - бо у нас була угода з Ніязов про закупівлю цього газу, і, очевидно, була угода з РУЕ про транзит до нас цього газу.
Далі, у нас були аргументи, пов*язані з наявністю у нас інформації про те, як влаштована РУЕ. Тобто ми могли викинути інфу про корупцію дуже впливових людей минулого українського режиму і теперишнього російського естеблешменту.
І у нас, зрештою, був аргумент про те, що російський газ ми мусимо отримувати як плату за транзит - ще 4 роки, по 50 дол. (ясно, що насправді більше, але все одно не 230, як хотіла Росія).
Отже, в України був інший шлях -- Україна могла почати брати газ за транзит і подати до Стокгольму у відповідь декларацій Газпрому про те, що Україна бере незаконтрактований газ. Одночасно Україна могла подати позов до РУЕ з вимогами про виконання контракту про транзит до України туркменського газу, який РУЕ цілком очевидно порушувала. Ясно, що такий позов виливався б у розкриття "чутливої" інформації про РУЕ. На цьому фоні Україна могла б вимагати від світової спільноти вплинути на Росію, зокрема - вимагати від Росії, США і Британії забезпечення гарантованого за Будапештським меморандумом. Це мало б вилитись у довгостроковий план на ціни на газ, що збільшувалися б поступово впродовж 3-5 років (як і хотів Ющ).
Така стратегія була б дійсно відкритою, була б гідною, викликала б лише повагу у світі та в Україні, зрештою - гарантувала б НСНУ добрий результат на виборах (принаймні, помаранчевий електорат на Заході побіг би до НСНУ від Юлі).
А що ми втратили? Про це я вже казав
2006.01.06 | BIO
Скажу еще короче
Прав был Кабуд:если Кремлю не закрутить яйца - сожрет всех с дерьмом.Отступать то некуда - в ЕС таких чумазых не пустят, а в Черном море
пусть Врангель купается, ему не впервой.
Жаль, что на заказчика реклама не подействовала:
Думай по украински...
Уже нечем было.
Нащадок
2006.01.06 | Shooter
І я погоджуся
BIO пише:> Прав был Кабуд:если Кремлю не закрутить яйца - сожрет всех с дерьмом.
І перехід від "корупційного бартеру" до прямих платежів за "ефективною" такою самою ціною і є якщо не закручування яєць Кремлю, то принаймі вивільнення своїх яєць від його руки.
2006.01.06 | Shooter
Чого ж Ви використали набагато більше для відповіді?
Я спробую бути лаконічнішим> Але все це так і було - коли ми в*язувались у цю суперечку. Тим не менше, ми знайшли аргументи, за які чіплялись. Це був аргумент про те, що нас здійснюють економічний тиск з метою впливати на нашу суверенну політику - тоді як Росія зобов*язувалась цього не робити за Будапештським меморандумом. І відразу ж була критична заява Вашингтона, яка хоч і не констатувала економічний тиск, але була близька до цього. І була прихильний до Києва коментар британського міністра. А Брітанія і США - ще два гаранта України за Будапештським меморандумом, які повністю незалежні від російського газу, тобто вільні у формулюванні своїй позиції. І була заява комісара ЄС з енергетики, який чітко сказав, що збільшення ціни у 4 рази за ніч не є економічним за природою (тобто фактично комісар ЄС з енергетики визначив дії Росії як політичний тиск -- те, що вона робити не має права).
А платити в 4 рази менше ціну, ніж навколишні країни, є економічним за природою?
230 для України при 275 для Румунії - абсолютно реальна ринкова ціна.
> Далі, у нас був аргумент про те, що туркменський газ ми все ж мусимо отримувати - бо у нас була угода з Ніязов про закупівлю цього газу, і, очевидно, була угода з РУЕ про транзит до нас цього газу.
Лише цього року, лише ЦЬОГО року. З наступного року весь або 95% газу імпортованого в Україну був би "російським", причому під додаток нумер 4 попадало би лише 24 млрд з сукупних 55. Себто, "найрожевіша перспектива" - 24х50 + 30х275. Рахуйте "середньозважену" ціну.
> Далі, у нас були аргументи, пов*язані з наявністю у нас інформації про те, як влаштована РУЕ. Тобто ми могли викинути інфу про корупцію дуже впливових людей минулого українського режиму і теперишнього російського естеблешменту.
Росіянам то було, в принципі, досраки - з їх боку власником є цілком "офіційний" банк Газпрому. А далі - все та ж перспектива (в найідеальнішому випадку) в 2007 році мати 24 млрд по 50 (а швидше - по "регіонально середньозважених" 160-180), решту 27-30 - за 250-300. Правда, вигідно?
> І у нас, зрештою, був аргумент про те, що російський газ ми мусимо отримувати як плату за транзит - ще 4 роки, по 50 дол. (ясно, що насправді більше, але все одно не 230, як хотіла Росія).
Аргумент був СПІРНИЙ, оскільки існувало два документи, які протирічили один одному. і жодних гарантій, що в Стокгольмі Україна вииграє - не було. Краший і гірший варіанти розвитку я вже описав вище.
> Отже, в України був інший шлях -- Україна могла почати брати газ за транзит
не могла - бо згідно міждержавної угоди ціна на газ, як і транзит, мала уточнюватися щорічно.
> і подати до Стокгольму
див. вище
>Одночасно Україна могла подати позов до РУЕ з вимогами про виконання контракту про транзит до України туркменського газу, який РУЕ цілком очевидно порушувала. Ясно, що такий позов виливався б у розкриття "чутливої" інформації про РУЕ.
Ще раз: максимальний ефект - поставка РУЕ газу в 2006 році. Фактичних 22 млрд по 75-85. Все. В 2007 газ постачався би лише "російський". Причому, ціна на його "туркменську складову" могла бути якою завгодно. І якщо б росія сказала "ціна без транспорту по території Росії є, скажімо, 200", то для України ціна "її" 22 млрд (2/3 газу), який був зобов'язаний поставити РУЕ, би вилилася в 200*32/21...вже сам порахуйте
> Така стратегія була б дійсно відкритою, була б гідною,
проте повернулая би економічним крахом вже в 2007 році.
> А що ми втратили?
"Втратили" ми бартерну корупційну схему і перейшли до прямих розрахунків за порівняльно такими самими цінами. Які з другого боку все ще є суттєво нижчими, ніж середньозважені регіональні.
2006.01.06 | BIO
Re: Чого ж Ви використали набагато більше для відповіді?
>"Втратили" ми бартерну корупційну схему і перейшли до прямих розрахунків за порівняльно такими самими цінами.Это с РУЭ-то ?
Да хватит уже прикидываться наколотым валенком и прилаживать
к жопе вуаль - ей не там совсем место.
Кто тут против прозрачных отношений ?
Только не говорите ой если в результате трудов новой СПкомпашки
в Украине вдруг начнет падать объем добываемого газа.
Даже с учетом нового, добытого на шельфе еще одной СПкомпашкой.
Или Вы сможете оценить смесевую процентовку коктейля на глазок ?
У розничного монополиста ?
А потом я Вас прислоню к ближайшей стенке и поговорим за цены.
На текущий момент...
ПС И раз уж Вы так активны - ответьте мне за новую цену хранения в ПГХ.
2006.01.06 | Englishman
Re: Як кучмонавти крали в особливо великих розмірах, ...
Shooter пише:газу в Україну.
>
> І так, на папері купувалося:
> 23 млрд кубів російського газу "по 50" (всі ціни - в УСД)
> 32-33 млрд кубів "туркменського" газу по приблизно тій же ж ціні (берем найсвіжіші ціни)
>
> В реаліях же все було набагато цікавіше. А саме - з тих 32-33 млрд туркменського РосУкрЕнерго "за транспортні послуги" отримувала третину газу у своє розпорядження. Себто, нескладно порахувати, що для України власне туркменський газ виходив по 33*50/22=75.
Ніхто і не сумнівався, що на кордоні туркменський газ коштував дорожче, ніж 50 доларів. Коли ви кажете про протокол номер 4, ви ж маєте не увазі російський газ?
> Себто, річний дохід РУЕ становив: 5*200+5*75=1375 (тут розшифрую - 1 мільярд 375 мільйонів). Буду знову консервативний - 375 млн. пущу на "змазку труби" та інші сукупні витрати. Результат - 1 млрд доходу (1000 "одиниць цього тексту"
Мені здається, Юля саме про це і говорила. Всі гроші йшли мимо бюджету України, до Росії та сумнівних посередників. Потім, про яку "другу половину" мова? Ніяка половина Україні, здається, не належить.
Не маю часу робити детальний аналіз вашіх інших розрахунків, проте що кидається в очі, ви "повірили" в 95 дол. При тому, що це є далеко не факт.
2006.01.06 | Shooter
Re: Як кучмонавти крали в особливо великих розмірах, ...
Englishman пише:> Shooter пише:
> газу в Україну.
> >
> > І так, на папері купувалося:
> > 23 млрд кубів російського газу "по 50" (всі ціни - в УСД)
> > 32-33 млрд кубів "туркменського" газу по приблизно тій же ж ціні (берем найсвіжіші ціни)
> >
> > В реаліях же все було набагато цікавіше. А саме - з тих 32-33 млрд туркменського РосУкрЕнерго "за транспортні послуги" отримувала третину газу у своє розпорядження. Себто, нескладно порахувати, що для України власне туркменський газ виходив по 33*50/22=75.
>
> Ніхто і не сумнівався, що на кордоні туркменський газ коштував дорожче, ніж 50 доларів. Коли ви кажете про протокол номер 4, ви ж маєте не увазі російський газ?
звісно. я кажу, що протокол номер 4 (себто ціна на росгаз 50) існував ТІЛЬКИ як наслідок існування бартерної корупційної схеми, за якою Газпром, де-факто, "доплачував" собі через РУЕ до 72.
> > Себто, річний дохід РУЕ становив: 5*200+5*75=1375 (тут розшифрую - 1 мільярд 375 мільйонів). Буду знову консервативний - 375 млн. пущу на "змазку труби" та інші сукупні витрати. Результат - 1 млрд доходу (1000 "одиниць цього тексту"
>
>
> Мені здається, Юля саме про це і говорила. Всі гроші йшли мимо бюджету України, до Росії та сумнівних посередників.
так. як контрумова "протоколу номер 4". себто (фіктивної) ціни на російський газ в 50.
проте, де Юля почала брехати - це там, що РосУкрЕнерго можна було викинути "просто так" і при цьому Україна би лише виграла.
як і відверто гнала пургу, звинувачуючи Івченка в корупції. коли, де-факто, корупції якраз і поменшало.
>Потім, про яку "другу половину" мова? Ніяка половина Україні, здається, не належить.
Ні, звісно. Хоча якби належала (як це пробував робити навесні та влітку Івченко і чим страшенно був зацікавися Турчинов - аж послав в Нафтогазпром бригаду СБУ)- то би прибуток йшов Нафтогазу (тому й доплюсовую "втрачений дохід"), разом: 93
> Не маю часу робити детальний аналіз вашіх інших розрахунків, проте що кидається в очі, ви "повірили" в 95 дол. При тому, що це є далеко не факт.
+ Україна позбулася "бартерної корупційної схеми".
спробуйте знайти час...цифри - вони, радімиє, на відміну від політиків не брешуть