01/16/2006 | Nemesis

Юлія Тимошенко: моє майбутнє це боротьба за свободну та заможну Україну.

Які шанси в В.Януковича?

Є шанс, що Янукович повернеться, як політичний лідер. Тоді він напевне помститься та повернеться до старих традицій. Наступні парламенські вибори є фактично більш важливими для майбутнього України, ніж революційні президенські вибори. Я постараюся перемогти Януковича, краще всього в коаліції з Ющенко, але без його зіпсованого оточення.

Одразу після революції настрій в Київі був ейфоричним. Один рік після революції багато українців є розчаровано. Життя подорожчало, а революціонери розійшлися з великим скандалом. Чи була Помаранчова революція міфом?

Звичайно ні! Революція назавжди змінила Україну. Я десять років боролася за мирну та демократичну Україну. Це були важкі роки. Інколи я думала, що не переживу їх. Режим бувшого президента Леоніда Кучми був наскрізь корумпованим, жорстокім та закритим.
Зараз все прозоро. Журналісти можуть, без страха за власне життя, писати про корупцію та приватне життя політиків. До цього ще треба звикнути, мені теж, бо про мене розповсюджується багато брехні. Але нова відкритість є дуже важливою.
Окрім того українці зрозуміли, що вони можуть вплинути на політику, якщо політик неподобається, можна за нього не голосувати. Тому можлива перемога Януковича на наступних виборах не є кінцем світа. Він не зможе ці зміни скасувати.

Чому не склалася Ваша співпраця з Ющенко?

З самим Ющенко я завжди знаходила спільну мову, але його оточують люди, які Помаранчову революцію використали для збільшення своеї особистої влади та капіталів. Оточення Ющенко, проти його волі, дуже швидко домовилося з старими кланами, які були при владі за часів Кучми. Моя праця в уряді була для них несприятлива. Тому що я почала боротьбу з корупцією та була сторнницею перегляду нечесної приватизації, за рахунок якої ці люди розбагатіли, проти мене почали кампанію чорного ПіАра в пресі.

Як сталося, що оточення Ющенко таке корумповане?

Деякі бізнесмени, які розбагатіли в часи Кучми, швидко зрозуміли, що в Ющенко є добрі шанси прийти до влади. Вони потратили великі гроші на його підтримку під час революції. За це їх віддячили постами міністрів. Ось цього Ющенку не треба було робити.

Чи Ющенко слабкий президент?

Ющенко дуже радо йде на компроміси. В нього нема справжньої сили, яка є необхідною, щоб очистити політику від корупції. Для мене ж це найважливе та олігархи це знають. Ющенко недооцінює владу олігархів в парламенті та ЗМІ. Я думаю, що він спочатку хотів їх позбутися, але зараз він виступає захисником їхніх інтересів. Це трагедія.

На думку Ваших критиків під час Вашого премьєрства багато Ваших кроків були популістськими та Ви просто розкидували гроші.

Кучма та кучмісти найняли відомі рекламні агенства, щоб дискредитувати мене, бо що насправді зробив мій уряд? Без підвищення податків навіть на 1% нам вдалося збільшити держбюджет на 70%. І це лише за сімь місяців! Це рекорд. Як нам вдалося? В Україні діє розгалужена тіньова економика. Ми просто почали з неї брати податки. І дуже боролися з контрабандою.
З прибутками, і я маю на увазі мільярди гривень, ми зробили те, що Ющенко обіцяв під час виборів. Допомогу новонародженим повисили на 37%,
зарплату лікарів на 55%. Хіба ж це популізм?

А як з закидами, що економика України зростала раніше на 12% щороку, а потім лише на 4%?

Економика під час Кучми базувалася на брехні та приписках. Коли я стала премьєром, то зрозуміла, що в минулому дуже сильно мухлювали з ПДВ та цифрами експорта та імпорта. Також підписувалися фіктивні угоди, чисто для статистики. Я пішла з цим до президента та сказала, що ми можемо зробити дві речі: або залишити ці красиві данні, щоб замилити очі, або розказати правду. Як премьєр я була до цього готова, але таке непопулярне рішення я не могла прийняти самостійно. Президент сказав, що він мене підтримує, та що я можу завжди розраховувати на його плече. Поступово я опублікувала всі данні про рост економики. І це одразу було використано проти мене. Хоча будь-який серйозний економіст підвердить, що неможливо водночас збільшити бюджет на 70% та понизити економичний рост.

Економика та політика в Україні переважно чоловіча справа. Як Ви вписуєтесь в це середовище?

Коли я швидко стала дуже популярним премьєром, вся чоловіча еліта виступила проти мене. Від заздрощів. Було дуже сумно дивитися, як перемогла чоловіча солідарність. Вони на все йшли в боротьбі проти мене. Викоритовували брудні технології: приниження, образи, розповсюдження брехні в ЗМІ. Я тоді зрозуміла наскільки чоловіки є слабкими. При чому це немає нічого спільного з фемінізмом. Я лише чоловіків люблю. Інколи і я б хотіла побути слабкою жінкою. Щоб не завжди боротися.

Ви дуже популярна, своєрідна політична зірка. Існує фен-клуб Тимошенко, фотомоделі Парижа імітують Вашу зачіску. Чи Ваша зовнішність допомогає Вашій діяльності?

Я думаю, що нема в світі іншої жінки, яка б настільки мало приділяла уваги зовнішності та особистому життю. Мій робочий день продовжується інколи по 16 годин. Зранку мені треба 45 хвилин, щоб приготуватися до роботи. Моя зовнішність це є дар, з яким я обхожуся дуже необережно. Я дуже вдячна Богу за те, що він мені дав. Я доречі вірю, що Він мені допомогає.
Я завжди сміюся, коли читаю статті про те, скільки іміджмейкерів мені допомогають. Це все неправда, я сама визначаю, як я виглядаю. Ось ці мої коси, це зовсім нічого особливого. Це дуже традиційне, покоління українських жінок так носили. Коротки стрижки мені не подобаються, як жінка-політик з довгим волоссям треба було щось вибрати. Колись я сиділа перед зеркалом та з цікавости попробувала коси, мені сподобалося. Я їх сама заплітаю за 7 хвилин, з моєю роботою це економить час.

Українські ЗМІ пишуть часто про Ваше багатство. Пишуть, що Ви витрачаєте тисячі євро на місяць на Ваш одяг. І в той же час Ви виступаєте за бідних. Вам люди довіряють?

Десь з середини девьяностих років стало популярним розказувати про моє багатство. Це зрозуміло, бо я стояла на чолі найбільшого кооператива на теренах бувшого СССР. Але зараз ЗМІ дуже радо забувають про те, як моя сімья притискалася з 1996 року. Моє підприємство розорилося. Після 9 років боротьби моя сімья вже не така багата. Мій чоловік, після виходу з тюрми, почав дуже скромне сільскогосподарське підприємство. З цього можна жити, але небагато.
Мої сукні стали улюбленою темою ЗМІ. Я люблю красиво вбиратися, можна ж і мені відчувати себе жінкою? Це все неправда, що я вдягаюся лише в якісь неймовірно дорогі закордонні речі, більшість мого одягу це українська продукція. З іншого боку така критика мені подобається. Раніше критикували владу за пограбування заводів та кримінальні дії, а мене лише за сукні. Добрий знак.

Ваша мама Вас виховала без чоловіка, студенткою Ви відмовлялися вступати до Комсомола, як Вам вдалося стати директором центральної енергетичної кампанії України?

Моя юність була дуже бідною, ми собі нічого не могли дозволити. Я одружилася в 18 років. Щоб підробити мій чоловік розвантажував вагони. Мені вдалося закінчити економичну освіту та влаштуватися на роботу на війсковий завод.
Коли під час перестройки дозволили відкривати приватні підприємства ми відкрили за моєю ініціативою сімейний кооператив. Ми давали напрокат відео та організовували свята. Кооператив став дуже успішним. Коли в Росії почалися операції з акціями, я цім теж зайнялася. Займалася нафтопродуктами та вугіллям.
З середини 90-х років почалася енергетична криза, Україна боргувала мільярди Росії, часто відключали струм. Тоді я нашому уряду представила план відновлення відносин з Росією. План було затверджено та я його втіляла в життя. В 1997 році борг виплатили, а наш кооператив дуже вирос.
Я знаходилася тоді в самому центрі економичного життя України та зрозуміла наскільки великим було беззаконня та хаос. Тоді я вирішила зайнятися політикою. Я стала віце-премьєром з питань енергетики. Вже скоро я помітила, що політики просто розкрадали країну та вирішила виступити проти цього в парламенті. З цього момента моє життя стало дуже важким. Я поступово стала найбільшим ворогом Кучми та його режима.

Як десять років пригноблення вплинули на Вас?

Я лише стала сильнішою. Я все краще розуміла, що хтось в Україні повинний був виступити проти, інакше ніколи нічого не змінилося б. Мій чоловік мені з тюрми прислав записку: не здавайся. Інакше б все, що ми зробили, стало б нісенітнецею.

Яким Ви бачите своє майбутнє?

Моє майбутнє є боротьба за свободну та заможну Україну. Як кожний політик я розумію, що я чогось можу досягти лише тоді, коли в мене є влада. Тому я хочу виграти парламенські вибори. Зараз приблизно 25% українців підтримує мене, підтримка повинна збільшитися.

Американцям подобається Ющенко, вони Вас вважають недостатньо ліберальною. Також в ЄС Ющенко дуже популярний. Як Ви ставитесь до цього?

США мають рацію, я більш лівоцентристський політик ніж ліберал. Держава повинна дбати про людей, які не отримали в житті чесних шансів. Мені боляче, коли Захід, а особливо США вважають Ющенко єдиною надією України бо жиитя швидко змінюється. Я думаю, що наступні парламенські вибори дуже здивують західних політиків. В президента Ющенко не буде більшості, йому знадобиться коаліція. Чи зі мною, чи з Януковичем.

А як Ви бачите майбутнє Ющенко?

Він сам за це відповідає. Він може стати легендою, але також може ввійти в історію програвщим. Завдяки революції в нього є величезний політичний капітал: довіра народа та світа. Я не хочу, щоб він це все програв. В України зараз є шанс перетворитися на культурне громадянське суспільство. Тому я дуже хочу повернутися премьєром.

© De Volkskrant, грудень 2005
© переклада Nemesis MMVI