01/16/2006 | Юрій Шеляженко

П'ять хвилин тому до мене в гості завітали двоє міліцейських курсантів (що було засвідчено "корочками") та почали розпитувати, хто прописаний в квартирі і хто живе. Їх цікавили ФІО мешканців, рік народження, телефон квартири. Навіть не просили показати документи. Також вони дали погано розідрану половинку листа А4 з ксерокопією контактів двох сусідніх дільничних інспекторів міліції.

Свій вечірній візит вони пояснили тим, що є наказ Луценка "тісніше працювати з населенням та інформувати про діяльність міліції". По дзвінку дільничний підтвердив, що такий наказ є. До речі, на дошці для оголошень у під'зді було наклеєно інформацію про те, як уникати криміналу і як вести себе у разі пограбування квартири, зустрічі з хуліганами тощо. Також курсанти сказали, що ця цікава акція відбувається по всій країні.

В зв'язку з даним випадком мені незрозуміло, навіщо в нашій країні існує система реєстрації постійного місця проживання (для збору запитаної міліціянтами інформації), держкомстат (здається, саме це відомство займається регулярними переписами населення, на що був дуже схожий цей вечірній візит?), пошта, ЖЕКи та рекламні агенції (якщо треба було просто повідомити телефони дільничних інспекторів) та Конституція з вимогами невтручання держави у особисте життя людей? І ще хотілося б знати, чи були якось винагороджені підняті на цю авральну акцію в терміновому порядку курсанти міліцейських училищ? Взагалі, скільки державних коштів на неї пішло, і наскільки ефективним був цей рейд, і коли громадськість отримає повний звіт про цей захід?