Не існує ненависті між народами
01/27/2006 | Бандерівець
М.-І.: Цей текст було викладено на одному з форумів, де палала жвава дискусія, початком якої стало питання від Москвички: "Уважаемые Украинци обьясните пожалуйста за что Вы ненавидите русских.Только не в глобальном масштабе а каждый лично если возможно".
Відповідь шановного пана Бандерівця ми вважаємо за доцільне викласти повністю.
Шановна Москвичко та інші справжні росіяни на цьому форумі.
На жаль, я не матиму змоги вам сьогодні відповісти в онлайні - річні звіти і все таке, тому доведеться вам трохи затягти паски, і вислухати довгий монолог на тему. А десь увечері розгребу все, і приєднаюсь до вас... якщо мене відпустить мій головбух. Не знаю, чи зумію я донести до вас свою думку, але принаймні спробую.
Для початку давайте згодимось, що ненависть до цілого народу - почуття ірраціональне. Воно не має ніяких логічних коренів. Це породження або масованого психозу, який пережила Німеччина під час Гітлера, спричиненого довгим відчуттям приниження, або породження якоїсь аномальної події, яка перевищила межу, як це сталось на Волині. Психологи мають для цього спеціальний термін - "амок", "кривавий аффект", коли людину охоплює жадоба убивства, жадоба крові, жадоба за усяку ціну знищити ворога, помститись йому так, щоб весь світ жахнувся. Амок охоплює людей на полі бою. Амок знали, і вміли штучно викликати навіть стародавні скандинави, які перші поставили до строю спеціальний підрозділ людей, здатних впадати в такий стан - берсеркерів. Амок - це диявол, який завжди супроводжував тотальні війни. Кожна людина, побачивши, як на твоїх очах помирає його власна дружина, коли невідомі, які говорять на тій чи іншій мові, гвалтують дочку та насаджують на багнет сина, впадає в амок. Він ненавидить так люто, що не розрізняє винних та невинних. Для нього все стає неважливим крім того, що він має страшно помститись, і не має значення, що він вбиває не тих. У його свідомості стають тотожними ті самі ірраціональні штампи, які ми так старанно намагаємось витравити: українець - різник, росіянин - убивця, чечен - терорист, єврей - грабіжник, німець - есесівець. Це штампи хворої уяви, мислення людини, хворої на найстрашнішу хворобу, яка тільки можлива на Землі - амок. Кривавий аффект. Згадайте, як сп‘янілі від крові американські солдати зносили у В‘єтнамі з лиця землі цілі містечка, разом з жінками та дітьми. А знаєте, що в Америці однією з основних проблем є навіть не вуличні війни, а "в‘єтнамський синдром" - глибоке занурення у себе, неймовірне відчуття провини перед тими, кого убивав, тихе самоубивство цілого покоління, яке вибрало вигнання. Ми всі бачили фільм Джорджа Косматоса "Рембо", але ніколи не читали пронизливий та сповнений болю роман Девіда Моррелла, за яким було знято фільм. Джон Рембо - не супермен, і не герой. Він самоубивця, який свідомо себе прирік на вічну війну, і на смерть. Він йде від міста до міста не у пошуках своєї долі, а у пошуках смерті. Таких, як він, бути тисячі. Цей фільм повинен був жахати. Але ринок є ринок, і вийшов звичайний бойовик. Може, тому в останній, третій серії фільму режисер вклав в уста напівмертвого полковника Траутмана жорстокі пророчі слова: "Ця війна - черговий В‘єтнам, який закінчиться так само". Він казав це про афганську війну, але ці слова відносяться і до інших. Тотальна війна супроводжується амоком. І ми, вивчаючи історію, повинні дивитись на картини убитих дітей, і думати - це не повинно повторитись. А не думати, що народ, до якого належали "автори" цих картин - це народ різників.
Весь рунет обійшли фотографії "віночків" - польських дітей, яких начебто вішали українці. Але кожного разу одні і ті самі фотографії. Одне і те саме село. Одні і ті самі фамілії, немов у цьому єдиному факті уособилось відношення українців до поляків. Але давайте згадаємо "Віслу", давайте згадаємо фізичне винищення поляками українців, давайте згадаємо все. Ми побачимо картину, якої колись жахнувся тоді ще семінарист Кароль Войтила. Папа Іоанн Павел II чомусь дуже добре відносився до українців, хоча на власні очі бачив, що творилось на Волині. Він знав: там правив бал той самий диявол - амок, який супроводжує війну. Ви думаєте, що на Волині не було війни? Що там був мир і спокій, добрі поляки вирощували хліб, а террористи-українці вирізали їх? Або навпаки? Ні. Йшла жорстока війна. А ми бачимо тільки її наслідки. Ми поки що не знаємо точно, що саме призвело до тієї страшної різанини, це ще належить визначити історикам, але достеменно відомо: була війна. І були дві армії - Армія Крайова та ОУН. Обидві воювали за те, що вважали за свою землю. Обидві мали право на цю землю. І може, є сенс у гірких словах старого хорунжого АК, сказані на церемонії примирення - "Не вірте нічому. Ми не були кращі за звірів, і вони не були кращі. Ми убивали і різали, тоді як нам треба було подати одне одному руки. Помолимось за тих, хто загинув, і не допустимо, щоб це повторилось". Чому поляки не кричать в усіх ЗМІ, що українці - різники? Адже вони мають цілковите право, ми чинили страшне насилля проти них. Не кричать. Може, не знають? Та ні, навпаки. Вони дуже добре про все це знають. Як знають і про те, що так само про них мають право казати українці. Вони простили. І ми простили. Ми все пам‘ятаємо. Тому у Польщі завжди буде часточка України, як і в Україні часточка Польщі. Бо загальне горе завжди зближує.
Але щось зовсім не так з іншим народом. Чому народ, який ближче до нас набагато більше, ніж поляки, який має коріння тут, в стародавній Київській Русі, у масі своїй став запитувати: "Чому українці ненавидять нас". Я кажу про росіян. Звідки узялись ці думки? Звідки взялись дикі уявлення про те, що на Україні живуть якісь дикуни, які за слово російською мовою відрубують пальці, а за приналежність до російського народу - виривають язика? Чому прагнення українців до відновлення своєї культурної спадщини у росіян асоціюється з ненавистю до росіян? Невже я щось пропустив в історії України, і була якась ще одна моторошна Волинь, де українці жорстоко винищували росіян? Чи це просто так здається?...
А все просто. Знову ж таки взнаки даються штампи. Ланками одного і того самого "віночка" є і фотографії, і репліки деяких політиків Держдуми, і навіть події на цьому форумі. Цей "віночок" носить назву "жадоба влади". Імперії та тиранії завжди будувались на багатому та поживному субстраті вищості однієї нації над іншими. У Єфремова є такий роман "Час Бика". Почитайте його на дозвіллі, а особливо зверніть увагу на моторошний образ генія-диктатора Чойо Чагаса. Геніальність його полягає в тому, що він з нищівною точністю формулює принципи маніпулювання масовою свідомістю. І от він кидає в обличчя Фай Родіс: "А ви хочте їм правду сказати? Що вони недалекі, тупі, забиті оточенням? Що їм треба ще вчитись і вчитись? Що вони не знають ані історії, ані себе самих? Та вони не дадуть вам і слова вимовити - зметуть вас і розтопчуть. А от коли ви їм казатимете, що вони найкращі, найщасливіші, що всі їм заздрять та бажають їм зла, о, тоді вони роздуються від гордощів, і носитимуть вас на руках". Росіяни! Брати! Невже ви не бачите, що цю думку - "українці заздрять росіянам і ненавидять росіян" вам настирливо втовкмачують? Ви радуєтесь, що українці платитимуть за газ за європейськими цінами, що ви "нагнули хохлів". Та Бог з Вами, хлопці. Якби та різниця йшла до вашої кишені, але ж вона йде до кишені кількох, дуже відомих в Росії людей. Вам гордісно, що у вашій країні живуть такі багаті люди, але ж вони живуть за ваш рахунок. Це їм йдуть ті гроші, на які начебто погані хохли вас обдирали. Це вони, а не хохли, "тирили" газ. Це вони втягнули Росію у багаторічну війну з Чечнею. Невже не видно, що цю війну НЕ ХОЧЕ закінчувати не Хаттаб, не Басаєв, а Росія, а певніше - російська влада. Ваша влада - ось предмет нелюбові українців, і заслужено, адже ця влада хвора на жадобу влади. Вона свідомо розпалює ненависть між народами задля власного прибутку, задля зменшення обмежень своєї влади. Вона свідомо створює у вашій уяві ваш образ - як представника "світлих сил", а решти - "темних". Вона свідомо намагається використати схильності людини мислити штампами, і підсовує вам фотографії "віночків", примовляючи - бачите, як українці ненавидять росіян. Але я не розумію: на фотографії поляки. Ті самі поляки, представники держави Польща, побиття дипломатів якої щойно обсмоктувала вся Росія. Та й давно прощений цей страшний гріх самими поляками. То чому ці фотографії свідчать, що українці ненавидять росіян? Вона підсовує вам факти про насильницьку українізацію, наводячи "страшні" відсотки - вдумайтесь, в Донецькій області цілих 20% українських шкіл! При цьому якось "забувається", що в Донецькій області аж 24% етнічних українців, тому насправді українських шкіл недостатньо. Вона намагається створити у вашій уяві якусь "віртуальну Україну", де українців усього 30% на всю країну (які до того ж зосереджені чомусь у Львові), а решта - етнічні росіяни, яким забороняють користуватись своєю мовою, яких примушують називатись українцями, малюючи перед вами картину мало не гітлерівського Рейху. Я не буду вас ні в чому більше переконувати. Ви маєте самі зрозуміти, що вам просто навішали локшину на вуха. Не існує ненависті між народами. Вона виникає тільки на війні. В мирний час створюють ілюзію її існування, щоб почати війну, і зробити її реальністю. А у війні програють всі. Але якщо ви хочете знати правду, ви не повинні вірити нікому. Навіть мені. Ви маєте довіряти тільки своїм очам. Тому, якщо для вас дійсно важливо знати, чи існує ця ірраціональна "русофобія", якою вас лякають, ви маєте приїхати сюди. У страху великі очі, цим завжди користується пропаганда, малюючи супротивника втіленням диявола, аби-сь не поїхали і не перевірили, а тремтіли перед уявним страхом. Психологи вже давно помітили - найстрашніші та найнепереборніші страхи - це ті, які існують лише і нашій свідомості. Поборіть страх, приїдьте до нас. Ви побачите братів. Не росіян, яких підступно ополячили, а українців. Ваших братів та сестер.
Щиро Ваш,
Бандерівець
Відповідь шановного пана Бандерівця ми вважаємо за доцільне викласти повністю.
Шановна Москвичко та інші справжні росіяни на цьому форумі.
На жаль, я не матиму змоги вам сьогодні відповісти в онлайні - річні звіти і все таке, тому доведеться вам трохи затягти паски, і вислухати довгий монолог на тему. А десь увечері розгребу все, і приєднаюсь до вас... якщо мене відпустить мій головбух. Не знаю, чи зумію я донести до вас свою думку, але принаймні спробую.
Для початку давайте згодимось, що ненависть до цілого народу - почуття ірраціональне. Воно не має ніяких логічних коренів. Це породження або масованого психозу, який пережила Німеччина під час Гітлера, спричиненого довгим відчуттям приниження, або породження якоїсь аномальної події, яка перевищила межу, як це сталось на Волині. Психологи мають для цього спеціальний термін - "амок", "кривавий аффект", коли людину охоплює жадоба убивства, жадоба крові, жадоба за усяку ціну знищити ворога, помститись йому так, щоб весь світ жахнувся. Амок охоплює людей на полі бою. Амок знали, і вміли штучно викликати навіть стародавні скандинави, які перші поставили до строю спеціальний підрозділ людей, здатних впадати в такий стан - берсеркерів. Амок - це диявол, який завжди супроводжував тотальні війни. Кожна людина, побачивши, як на твоїх очах помирає його власна дружина, коли невідомі, які говорять на тій чи іншій мові, гвалтують дочку та насаджують на багнет сина, впадає в амок. Він ненавидить так люто, що не розрізняє винних та невинних. Для нього все стає неважливим крім того, що він має страшно помститись, і не має значення, що він вбиває не тих. У його свідомості стають тотожними ті самі ірраціональні штампи, які ми так старанно намагаємось витравити: українець - різник, росіянин - убивця, чечен - терорист, єврей - грабіжник, німець - есесівець. Це штампи хворої уяви, мислення людини, хворої на найстрашнішу хворобу, яка тільки можлива на Землі - амок. Кривавий аффект. Згадайте, як сп‘янілі від крові американські солдати зносили у В‘єтнамі з лиця землі цілі містечка, разом з жінками та дітьми. А знаєте, що в Америці однією з основних проблем є навіть не вуличні війни, а "в‘єтнамський синдром" - глибоке занурення у себе, неймовірне відчуття провини перед тими, кого убивав, тихе самоубивство цілого покоління, яке вибрало вигнання. Ми всі бачили фільм Джорджа Косматоса "Рембо", але ніколи не читали пронизливий та сповнений болю роман Девіда Моррелла, за яким було знято фільм. Джон Рембо - не супермен, і не герой. Він самоубивця, який свідомо себе прирік на вічну війну, і на смерть. Він йде від міста до міста не у пошуках своєї долі, а у пошуках смерті. Таких, як він, бути тисячі. Цей фільм повинен був жахати. Але ринок є ринок, і вийшов звичайний бойовик. Може, тому в останній, третій серії фільму режисер вклав в уста напівмертвого полковника Траутмана жорстокі пророчі слова: "Ця війна - черговий В‘єтнам, який закінчиться так само". Він казав це про афганську війну, але ці слова відносяться і до інших. Тотальна війна супроводжується амоком. І ми, вивчаючи історію, повинні дивитись на картини убитих дітей, і думати - це не повинно повторитись. А не думати, що народ, до якого належали "автори" цих картин - це народ різників.
Весь рунет обійшли фотографії "віночків" - польських дітей, яких начебто вішали українці. Але кожного разу одні і ті самі фотографії. Одне і те саме село. Одні і ті самі фамілії, немов у цьому єдиному факті уособилось відношення українців до поляків. Але давайте згадаємо "Віслу", давайте згадаємо фізичне винищення поляками українців, давайте згадаємо все. Ми побачимо картину, якої колись жахнувся тоді ще семінарист Кароль Войтила. Папа Іоанн Павел II чомусь дуже добре відносився до українців, хоча на власні очі бачив, що творилось на Волині. Він знав: там правив бал той самий диявол - амок, який супроводжує війну. Ви думаєте, що на Волині не було війни? Що там був мир і спокій, добрі поляки вирощували хліб, а террористи-українці вирізали їх? Або навпаки? Ні. Йшла жорстока війна. А ми бачимо тільки її наслідки. Ми поки що не знаємо точно, що саме призвело до тієї страшної різанини, це ще належить визначити історикам, але достеменно відомо: була війна. І були дві армії - Армія Крайова та ОУН. Обидві воювали за те, що вважали за свою землю. Обидві мали право на цю землю. І може, є сенс у гірких словах старого хорунжого АК, сказані на церемонії примирення - "Не вірте нічому. Ми не були кращі за звірів, і вони не були кращі. Ми убивали і різали, тоді як нам треба було подати одне одному руки. Помолимось за тих, хто загинув, і не допустимо, щоб це повторилось". Чому поляки не кричать в усіх ЗМІ, що українці - різники? Адже вони мають цілковите право, ми чинили страшне насилля проти них. Не кричать. Може, не знають? Та ні, навпаки. Вони дуже добре про все це знають. Як знають і про те, що так само про них мають право казати українці. Вони простили. І ми простили. Ми все пам‘ятаємо. Тому у Польщі завжди буде часточка України, як і в Україні часточка Польщі. Бо загальне горе завжди зближує.
Але щось зовсім не так з іншим народом. Чому народ, який ближче до нас набагато більше, ніж поляки, який має коріння тут, в стародавній Київській Русі, у масі своїй став запитувати: "Чому українці ненавидять нас". Я кажу про росіян. Звідки узялись ці думки? Звідки взялись дикі уявлення про те, що на Україні живуть якісь дикуни, які за слово російською мовою відрубують пальці, а за приналежність до російського народу - виривають язика? Чому прагнення українців до відновлення своєї культурної спадщини у росіян асоціюється з ненавистю до росіян? Невже я щось пропустив в історії України, і була якась ще одна моторошна Волинь, де українці жорстоко винищували росіян? Чи це просто так здається?...
А все просто. Знову ж таки взнаки даються штампи. Ланками одного і того самого "віночка" є і фотографії, і репліки деяких політиків Держдуми, і навіть події на цьому форумі. Цей "віночок" носить назву "жадоба влади". Імперії та тиранії завжди будувались на багатому та поживному субстраті вищості однієї нації над іншими. У Єфремова є такий роман "Час Бика". Почитайте його на дозвіллі, а особливо зверніть увагу на моторошний образ генія-диктатора Чойо Чагаса. Геніальність його полягає в тому, що він з нищівною точністю формулює принципи маніпулювання масовою свідомістю. І от він кидає в обличчя Фай Родіс: "А ви хочте їм правду сказати? Що вони недалекі, тупі, забиті оточенням? Що їм треба ще вчитись і вчитись? Що вони не знають ані історії, ані себе самих? Та вони не дадуть вам і слова вимовити - зметуть вас і розтопчуть. А от коли ви їм казатимете, що вони найкращі, найщасливіші, що всі їм заздрять та бажають їм зла, о, тоді вони роздуються від гордощів, і носитимуть вас на руках". Росіяни! Брати! Невже ви не бачите, що цю думку - "українці заздрять росіянам і ненавидять росіян" вам настирливо втовкмачують? Ви радуєтесь, що українці платитимуть за газ за європейськими цінами, що ви "нагнули хохлів". Та Бог з Вами, хлопці. Якби та різниця йшла до вашої кишені, але ж вона йде до кишені кількох, дуже відомих в Росії людей. Вам гордісно, що у вашій країні живуть такі багаті люди, але ж вони живуть за ваш рахунок. Це їм йдуть ті гроші, на які начебто погані хохли вас обдирали. Це вони, а не хохли, "тирили" газ. Це вони втягнули Росію у багаторічну війну з Чечнею. Невже не видно, що цю війну НЕ ХОЧЕ закінчувати не Хаттаб, не Басаєв, а Росія, а певніше - російська влада. Ваша влада - ось предмет нелюбові українців, і заслужено, адже ця влада хвора на жадобу влади. Вона свідомо розпалює ненависть між народами задля власного прибутку, задля зменшення обмежень своєї влади. Вона свідомо створює у вашій уяві ваш образ - як представника "світлих сил", а решти - "темних". Вона свідомо намагається використати схильності людини мислити штампами, і підсовує вам фотографії "віночків", примовляючи - бачите, як українці ненавидять росіян. Але я не розумію: на фотографії поляки. Ті самі поляки, представники держави Польща, побиття дипломатів якої щойно обсмоктувала вся Росія. Та й давно прощений цей страшний гріх самими поляками. То чому ці фотографії свідчать, що українці ненавидять росіян? Вона підсовує вам факти про насильницьку українізацію, наводячи "страшні" відсотки - вдумайтесь, в Донецькій області цілих 20% українських шкіл! При цьому якось "забувається", що в Донецькій області аж 24% етнічних українців, тому насправді українських шкіл недостатньо. Вона намагається створити у вашій уяві якусь "віртуальну Україну", де українців усього 30% на всю країну (які до того ж зосереджені чомусь у Львові), а решта - етнічні росіяни, яким забороняють користуватись своєю мовою, яких примушують називатись українцями, малюючи перед вами картину мало не гітлерівського Рейху. Я не буду вас ні в чому більше переконувати. Ви маєте самі зрозуміти, що вам просто навішали локшину на вуха. Не існує ненависті між народами. Вона виникає тільки на війні. В мирний час створюють ілюзію її існування, щоб почати війну, і зробити її реальністю. А у війні програють всі. Але якщо ви хочете знати правду, ви не повинні вірити нікому. Навіть мені. Ви маєте довіряти тільки своїм очам. Тому, якщо для вас дійсно важливо знати, чи існує ця ірраціональна "русофобія", якою вас лякають, ви маєте приїхати сюди. У страху великі очі, цим завжди користується пропаганда, малюючи супротивника втіленням диявола, аби-сь не поїхали і не перевірили, а тремтіли перед уявним страхом. Психологи вже давно помітили - найстрашніші та найнепереборніші страхи - це ті, які існують лише і нашій свідомості. Поборіть страх, приїдьте до нас. Ви побачите братів. Не росіян, яких підступно ополячили, а українців. Ваших братів та сестер.
Щиро Ваш,
Бандерівець
Відповіді
2006.01.27 | VOL
Re: Не існує ненависті між народами
БРАВО БАНДЕРІВЕЦЬ! ТОЧНО, ТОНКО, ПЕРЕКОНЛИВО!2006.01.27 | Шим01
Просто аплодирую, супер!
Майдан-Информ, надо бы поместить русский перевод, дабы облегчить чтение для российской аудитории!2006.01.27 | ?
Re: Просто аплодирую, супер!
воно то так, але якби польські ЗМІ вдалися то такого інтенсивного і цілеспрямованого "пресингу" народу в Польщі, як це проходить в Росії, то гадаю результат був би таким же як зараз з пересічним росіянином.2006.01.27 | Тестер
Ось російською
Не существует ненависти между народамиМ.-І.: Этот текст был выложен на одном из форумов, где пылала резвая дискуссия, началом которой стал вопрос от Москвички: "Уважаемые Украинциы, обьясните пожалуйста, за что Вы ненавидите русских.Только не в глобальном масштабе а каждый лично если возможно".
Ответ уважаемого господина Бандеровца мы считаем целесообразным выложить полностью.
Уважаемая Москвичка и другие настоящие россияне на этом форуме.
К сожалению, я не буду иметь возможности вам сегодня ответить в онлайне - годовые отчеты и все такое, поэтому придется вам немного затянуть ремни, и выслушать длинный монолог на тему. А где-то вечером разгребу все, и присоединюсь к вам... если меня отпустит мой главбух. Не знаю, сумею ли я донести к вам свою мысль, но по крайней мере попробую.
Для начала давайте согласимся, что ненависть к целому народу - чувство иррациональное. Оно не имеет никаких логических корней. Это порождение или массированного психоза, который пережила Германия во время Гитлера, вызванного длинным ощущением унижения, или порождения какого-то аномального события, которое превысило границу, как это произошло на Волыни. Психологи имеют для этого специальный срок - "амок", "кровавый аффект", когда человека охватывает жажда убийства, жажда крови, жажда за всякую цену уничтожить врага, отомстить ему так, чтобы весь мир ужаснулся. Амок охватывает людей на поле боя. Амок знали, и умели искусственно вызывать даже древние скандинавы, какие первые поставили к строю специальный подраздел людей, способных впадать в такое состояние - берсерков. Амок - это дьявол, который всегда сопровождал тотальные войны. Каждый человек, увидев, как на твоих глазах умирает его собственная жена, когда неизвестные, какие говорят на том или другом языке, насилуют дочь и насаждают на штык сына, впадает в амок. Он ненавидит так свирепо, что не различает виновных и невинных. Для него все становится неважным кроме того, что он должен страшно отомстить, и не суть важно, что он убивает не тех. В его сознании становятся тождественными те же иррациональные штампы, какие мы так старательно пытаемся вытравить: украинец - резник, россиянин - убийца, чечен - террорист, еврей - грабитель, немец - эссэсовец. Это штампы больного воображения, мышление человека, больного самой страшной болезнью, которая только возможна на Земле - амок. Кровавый аффект. Вспомните, как опьяневшие от крови американские солдаты сносили в Вьетнаме с лица земли целые городки, вместе с женщинами и детьми. А знаете, что в Америке одной из основных проблем являются даже не уличные войны, а "вьетнамский синдром" - глубокое погружение у себя, невероятное ощущение вины перед теми, кого убивал, тихое самоубийство целого поколения, которое выбрало изгнание. Мы все видели фильм Джорджа Косматоса "Рембо", но никогда не читали пронзительный и преисполненный боли роман Девида Моррелла, за которым был снят фильм. Джон Рембо - не супермен, и не герой. Он самоубийца, который сознательно себя обрек на вечную войну, и на смерть. Он идет от города к городу не в поисках своей судьбы, а в поисках смерти. Таких, как он, быть тысяче. Этот фильм должен был ужасать. Но рынок есть рынок, и вышел обычный боевик. Может, поэтому в последней, третьей серии фильма режиссер вложил в уста полумертвого полковника Траутмана жестокие пророческие слова: "Эта война - дежурный Вьетнам, который закончится так же". Он говорил это об афганской войне, но эти слова относятся и к другим. Тотальная война сопровождается амоком. И мы, изучая историю, должны смотреть на картины убитых детей, и думать - это не должно повториться. А не думать, что народ, к которому принадлежали "авторы" этих картин, - это народ резников.
Весь рунет обошли фотографии "веночков" - польских детей, которых вроде бы вешали украинцы. Но каждый раз одни и те же фотографии. Одно и то же село. Одни и те же фамилии, словно в этом единственном факте олицетворилось отношение украинцев к полякам. Но давайте вспомним "Вислу", давайте вспомним физическое истребление поляками украинцев, давайте вспомним все. Мы увидим картину, которой когда-то ужаснулся тогда еще семинарист Кароль Войтила. Папа Иоанн Павел II почему-то очень хорошо относился к украинцам, хотя собственными глазами видел, что творилось на Волыни. Он знал: там правил балл тот же дьявол - амок, который сопровождает войну. Вы думаете, что на Волыни не было войны? Что там был мир и покой, добрые поляки выращивали хлеб, а террористи-украинцы вырезали их? Или наоборот? Нет. Шла жестокая война. А мы видим только ее последствия. Мы пока еще не знаем точно, что именно привело к той страшной резне, это еще принадлежит определить историкам, но точно известно: была война. И были две армии - Армия Краевая и ОУН. Оба воевали за то, что считали за свою землю. Оба имели право на эту землю. И может, есть смысл в горьких словах старого хорунжего АК, сказанные на церемонии примирения - не "верьте ничему. Мы не были лучше зверей, и они не были лучше. Мы убивали и резали, тогда как нам нужно было подать друг другу руки. Помолимся за тех, кто погиб, и не допустим, чтобы это повторилось". Почему поляки не кричат во всех СМИ, что украинцы - резники? Ведь они имеют полное право, мы делали страшное насилие против них. Не кричат. Может, не знают? Да нет, напротив. Они очень хорошо обо всем этом знают. Как знают и о том, которые так же о них имеют право говорить украинцы. Они простили. И мы простили. Мы все помним. Поэтому в Польше всегда будет частица Украины, как и в Украине частица Польши. Потому что общее горе всегда сближает.
Но что-то совсем не так с другим народом. Почему народ, который ближе к нам намного больше, чем поляки, который имеет корни здесь, в древней Киевской Руси, в массе своей стал спрашивать: "Почему украинцы ненавидят нас". Я говорю о россиянах. Откуда взялись эти мысли? Откуда взялись дикие представления о том, что на Украине живут какие-то дикари, которые за слово русским языком отрубают пальцы, а за принадлежность к российскому народу - вырывают языка? Почему стремление украинцев к возобновлению своего культурного наследия у россиян ассоциируется с ненавистью к россиянам? Неужели я что-то пропустил в истории Украины, и была какая-то еще одна жуткая Волынь, где украинцы жестоко истребляли россиян? Кажется ли это просто так?...
А все просто. Опять же взнаки даются штампы. Звеньями одного и того же "веночка" являются и фотографии, и реплики некоторых политиков Госдумы, и даже события на этом форуме. Этот "веночек" носит название "жажда власти". Империи и тирании всегда строились на богатом и питательном субстрате высочества одной нации над другими. В Ефремова есть такой роман "Время Быка". Почитайте его на досуге, а особенно обратите внимание на жуткий образ гения-диктатора Чейо Чагаса. Гениальность его заключается в том, что он с сокрушительной точностью формулирует принципы манипулирования массовым сознанием. И вот он бросает в лицо Фай Родис: "А вы хотите им правду сказать? Что они недалекие, тупые, забитые окружением? Что им нужно еще учиться и учиться? Что они не знают ни истории, ни себя самих? Но они не дадут вам и слова вымолвить - сметут вас и растопчут. А вот когда вы им будете говорить, что они наилучшие, самые счастливые, что все им завидуют и желают им зла, о, тогда они вздуются от гордости, и будет носить вас на руках". Россияне! Брать! Неужели вы не видите, что эту мысль - "украинцы завидуют россиянам и ненавидят россиян" вам настойчиво втемяшивают? Вы радуетесь, что украинцы будут платить за газ по европейским ценам, что вы "нагнули хохлов". Но Бог с Вами, ребята. Если бы та разница шла к вашему карману, но она идет к карману нескольких, очень известных в России людей. Вы горды, что в вашей стране живут такие богатые люди, но они живут за ваш счет. Это им идут те деньги, на которые вроде бы плохие хохлы вас обдирали. Это они, а не хохлы, "тирили" газ. Это они втянули Россию в многолетнюю войну с Чечней. Неужели не видно, что эту войну не ХОЧЕТ заканчивать не Хаттаб, не Басаев, а Россия, а увереннее - российская власть. Ваша власть - вот предмет нелюбви украинцев, и заслужено, ведь эта власть больная жаждой власти. Она сознательно разжигает ненависть между народами ради собственной прибыли, ради уменьшения ограничений своей власти. Она сознательно создает в вашем воображении ваш образ - как представителя "светлых сил", а остальных - "темных". Она сознательно пытается использовать склонности человека мыслить штампами, и подсовывает вам фотографии "веночков", приговаривая - видите, как украинцы ненавидят россиян. Но я не понимаю: на фотографии поляки. Те же поляки, представители государства Польша, избиение дипломатов которого только что обсасывала вся Россия. Да и давно прощен этот страшный грех самими поляками. То почему эти фотографии свидетельствуют, что украинцы ненавидят россиян? Она подсовывает вам факты о насильственной украинизации, наводя "страшные" проценты - вдумайтесь, в Донецкой области целых 20% украинских школ! При этом как-то "забывается", что в Донецкой области аж 24% этнических украинцев, поэтому в действительности украинских школ недостаточно. Она пытается создать в вашем воображении какую-то "виртуальную Украину", где украинцев всего 30% на всю страну (которые к тому же сосредоточены почему-то во Львове), а остальные - этнические россияне, которым запрещают пользоваться своим языком, которых принуждают называться украинцами, рисуя перед вами картину чуть ли не гитлеровского Рейха. Я не буду вас ни в чем больше убеждать. Вы должны сами понять, что вам просто навесили лапшу на уши. Не существует ненависти между народами. Она возникает только на войне. В мирное время создают иллюзию ее существования, чтобы начать войну, и сделать ее реальностью. А в войне проигрывают все. Но если вы хотите знать правду, вы не должны верить никому. Даже мне. Вы должны доверять только своим глазам. Поэтому, если для вас действительно важно знать, существует ли эта иррациональная "русофобия", которой вас пугают, вы должны приехать сюда. В страха большие глаза, этим всегда пользуется пропаганда, рисуя противника воплощением дьявола, как бы не поехали и не проверили, а дрожали перед мнимым страхом. Психологи уже давно заметили - самые страшные та непреодолимые страхи - это те, которые существуют лишь и нашему сознании. Поборите страх, приедьте к нам. Вы увидите братьев. Не россиян, которых коварно ополячили, а украинцев. Ваших братьев и сестер.
_
Искренне Ваш,
Бандеровец
2006.01.27 | Kohoutek
Отредактированный перевод
Я немного отредактировал перевод, потому что он явно машинный, и по своему усмотрению использовал термины "русский", "российский" и "россиянин", потому что в украинском языке (оригинал письма) они не различаются:Не существует ненависти между народами
М.-І.: Этот текст был выложен на одном из форумов, где разгорелась оживлённая дискуссия, началом которой стал вопрос от Москвички: "Уважаемые Украинцы, обьясните пожалуйста, за что Вы ненавидите русских. Только не в глобальном масштабе а каждый лично если возможно".
Ответ уважаемого господина Бандеровца мы считаем целесообразным выложить полностью.
Уважаемая Москвичка и другие настоящие россияне на этом форуме.
К сожалению, я не буду иметь возможности вам сегодня ответить в онлайне - годовые отчеты и все такое, поэтому придется вам немного затянуть ремни, и выслушать длинный монолог на тему. А где-то вечером разгребу все, и присоединюсь к вам... если меня отпустит мой главбух. Не знаю, сумею ли я донести вам свою мысль, но по крайней мере попробую.
Для начала давайте согласимся, что ненависть к целому народу - чувство иррациональное. Оно не имеет никаких логических корней. Это порождение или массового психоза, который пережила Германия во время Гитлера, вызванного долгим ощущением унижения, или порождение какого-то аномального события, которое перешло грань, как это произошло на Волыни. Психологи имеют для этого специальный термин - "амок", "кровавый аффект", когда человека охватывает жажда убийства, жажда крови, жажда любой ценой уничтожить врага, отомстить ему так, чтобы весь мир ужаснулся. Амок охватывает людей на поле боя. Амок знали и умели искусственно вызывать даже древние скандинавы, которые первыми поставили в строй особую разновидность людей, способных впадать в такое состояние - берсерков. Амок - это дьявол, который всегда сопровождал тотальные войны. Любой человек, увидев, как на его глазах умирает его собственная жена, когда неизвестные, говорящие на том или ином языке, насилуют дочь и насаждают на штык сына, впадает в амок. Он ненавидит так свирепо, что не различает виновных и невинных. Для него все становится неважным кроме того, что он должен страшно отомстить, и не суть важно, что он убивает не тех. В его сознании становятся тождественными те же иррациональные штампы, которые мы так старательно пытаемся вытравить: украинец - живодёр, россиянин - убийца, чечен - террорист, еврей - грабитель, немец - эсэсовец. Это штампы больного воображения, мышление человека, больного самой страшной болезнью, которая только возможна на Земле - амок. Кровавый аффект. Вспомните, как опьяневшие от крови американские солдаты стирали во Вьетнаме с лица земли целые посёлки, вместе с женщинами и детьми. А знаете, что в Америке одной из основных проблем являются даже не уличные войны, а "вьетнамский синдром" - глубокое погружение в себя, невероятное ощущение вины перед теми, кого убивал, тихое самоубийство целого поколения, которое выбрало изгнание. Мы все видели фильм Джорджа Косматоса "Рембо", но никогда не читали пронзительный и преисполненный боли роман Девида Моррелла, по которому был снят фильм. Джон Рембо - не супермен и не герой. Он самоубийца, который сознательно себя обрек на вечную войну и на смерть. Он идет от города к городу не в поисках своей судьбы, а в поисках смерти. Таких, как он, были тысячи. Этот фильм должен был ужасать. Но рынок есть рынок, и вышел обычный боевик. Может, поэтому в последней, третьей серии фильма режиссер вложил в уста полумертвого полковника Траутмана жестокие пророческие слова: "Эта война - дежурный Вьетнам, который закончится так же". Он говорил это об афганской войне, но эти слова относятся и к другим. Тотальная война сопровождается амоком. И мы, изучая историю, должны смотреть на картины убитых детей, и думать - это не должно повториться. А не думать, что народ, к которому принадлежали "авторы" этих картин, - это народ живодёров.
Весь рунет обошли фотографии "веночков" - польских детей, которых вроде бы вешали украинцы. Но каждый раз одни и те же фотографии. Одно и то же село. Одни и те же фамилии, словно в этом единственном факте олицетворилось отношение украинцев к полякам. Но давайте вспомним "Вислу", давайте вспомним физическое истребление поляками украинцев, давайте вспомним всё. Мы увидим картину, которой когда-то ужаснулся тогда еще семинарист Кароль Войтыла. Папа Иоанн Павел II почему-то очень хорошо относился к украинцам, хотя собственными глазами видел, что творилось на Волыни. Он знал: там правил бал тот же дьявол - амок, который сопровождает войну. Вы думаете, что на Волыни не было войны? Что там был мир и покой, добрые поляки выращивали хлеб, а террористы-украинцы вырезали их? Или наоборот? Нет. Шла жестокая война. А мы видим только её последствия. Мы пока еще не знаем точно, что именно привело к той страшной резне, это еще принадлежит определить историкам, но точно известно: была война. И были две армии - Армия Краёвая и ОУН. Обе воевали за то, что считали своей землёй. Обе имели право на эту землю. И может, есть смысл в горьких словах старого хорунжего АК, сказанные на церемонии примирения: "Не верьте ничему. Мы не были лучше зверей, и они не были лучше. Мы убивали и резали, тогда как нам нужно было подать друг другу руки. Помолимся за тех, кто погиб, и не допустим, чтобы это повторилось". Почему поляки не кричат во всех СМИ, что украинцы - живодёры? Ведь они имеют полное право, мы творили страшное насилие против них. Не кричат. Может, не знают? Да нет, напротив. Они очень хорошо обо всем этом знают. Как знают и о том, что так же о них имеют право говорить украинцы. Они простили. И мы простили. Мы всё помним. Поэтому в Польше всегда будет частица Украины, как и в Украине частица Польши. Потому что общее горе всегда сближает.
Но что-то совсем не так с другим народом. Почему народ, который ближе к нам намного больше, чем поляки, который имеет корни здесь, в древней Киевской Руси, в массе своей стал спрашивать: "Почему украинцы ненавидят нас". Я говорю о русских. Откуда взялись эти мысли? Откуда взялись дикие представления о том, что на Украине живут какие-то дикари, которые за слово на русском языке отрубают пальцы, а за принадлежность к российскому народу - вырывают язык? Почему стремление украинцев к восстановлению своего культурного наследия у россиян ассоциируется с ненавистью к русским? Неужели я что-то пропустил в истории Украины, и была какая-то еще одна жуткая Волынь, где украинцы жестоко истребляли русских? Или это просто так кажется?...
А всё просто. Опять же дают о себе знать штампы. Звеньями одного и того же "веночка" являются и фотографии, и реплики некоторых политиков Госдумы, и даже события на этом форуме. Этот "веночек" носит название "жажда власти". Империи и тирании всегда строились на богатом и питательном субстрате превосходства одной нации над другими. У Ефремова есть такой роман "Час Быка". Почитайте его на досуге, а особенно обратите внимание на жуткий образ гения-диктатора Чойо Чагаса. Гениальность его заключается в том, что он с сокрушительной точностью формулирует принципы манипулирования массовым сознанием. И вот он бросает в лицо Фай Родис: "А вы хотите им правду сказать? Что они недалекие, тупые, забитые окружением? Что им нужно еще учиться и учиться? Что они не знают ни истории, ни себя самих? Но они не дадут вам и слова вымолвить - сметут вас и растопчут. А вот когда вы им будете говорить, что они самые лучшие, самые счастливые, что все им завидуют и желают им зла, о, тогда они разздуются от гордости и будут носить вас на руках". Русские! Братья! Неужели вы не видите, что эту мысль - "украинцы завидуют россиянам и ненавидят россиян" вам настойчиво втемяшивают? Вы радуетесь, что украинцы будут платить за газ по европейским ценам, что вы "нагнули хохлов". Но Бог с Вами, ребята. Если бы та разница попадала в ваш карман, но она ведь попадает в карман нескольких очень известных в России людей. Вы горды, что в вашей стране живут такие богатые люди, но они живут за ваш счет. Это им идут те деньги, которые вроде бы плохие хохлы с вас обдирали. Это они, а не хохлы, "тырили" газ. Это они втянули Россию в многолетнюю войну с Чечнёй. Неужели не видно, что эту войну не ХОЧЕТ заканчивать не Хаттаб, не Басаев, а Россия, а точнее - российская власть. Ваша власть - вот предмет нелюбви украинцев, и заслуженно, ведь эта власть больна жаждой власти. Она сознательно разжигает ненависть между народами ради собственной прибыли, ради уменьшения ограничений своей власти. Она сознательно создает в вашем воображении ваш образ - как представителя "светлых сил", а остальных - "тёмных". Она сознательно пытается использовать склонности человека мыслить штампами и подсовывает вам фотографии "веночков", приговаривая - видите, как украинцы ненавидят россиян. Но я не понимаю: на фотографии поляки. Те же поляки, представители государства Польша, избиение дипломатов которого только что обсасывала вся Россия. Да и давно прощен этот страшный грех самими поляками. Так почему эти фотографии свидетельствуют, что украинцы ненавидят россиян? Она подсовывает вам факты о насильственной украинизации, наводя "страшные" проценты - вдумайтесь, в Донецкой области целых 20% украинских школ! При этом как-то "забывается", что в Донецкой области аж 24% этнических украинцев, поэтому в действительности украинских школ недостаточно. Она пытается создать в вашем воображении какую-то "виртуальную Украину", где украинцев всего 30% на всю страну (которые к тому же сосредоточены почему-то во Львове), а остальные - этнические русские, которым запрещают пользоваться своим языком, которых вынуждают именоваться украинцами, рисуя перед вами картину чуть ли не гитлеровского Рейха. Я не буду вас ни в чём больше убеждать. Вы должны сами понять, что вам просто навесили лапшу на уши. Не существует ненависти между народами. Она возникает только на войне. В мирное время создают иллюзию её существования, чтобы начать войну и сделать ее реальностью. А в войне проигрывают все. Но если вы хотите знать правду, вы не должны верить никому. Даже мне. Вы должны доверять только своим глазам. Поэтому, если для вас действительно важно знать, существует ли эта иррациональная "русофобия", которой вас пугают, вы должны приехать сюда. У страха глаза велики, этим всегда пользуется пропаганда, рисуя противника воплощением дьявола, чтобы бы не поехали и не проверили, а дрожали перед мнимым страхом. Психологи уже давно заметили: самые страшные и непреодолимые страхи - это те, которые существуют лишь в нашем сознании. Поборите страх, приедьте к нам. Вы увидите братьев. Не русских, которых коварно ополячили, а украинцев. Ваших братьев и сестёр.
_
Искренне Ваш,
Бандеровец
2006.01.27 | ans
На жаль більшість росіян цей лист не прочитають,
вони будуть дивиться ОРТ, РТР та вдихати пропаганду ненавісті.2006.01.27 | jz99
а таки не всі росіяни ковтають пропаганду ненависті (/)
http://www.svoboda.org/programs/RYTT/2006/RYTT.011406.aspРадио Свобода. Россия
[14-01-06]
Ваши письма
Ведущий Анатолий Стреляный
Радио "Свобода". "Россия вчера, сегодня, завтра". У микрофона Анатолий Стреляный с передачей "Ваши письма".
"Уважаемый Анатолий Иванович, с Новым годом вас! Как неприятно начинается этот год. Уже более 20 лет живу в Москве. Здесь у меня семья, дети, друзья. Сам я родом из Волыни. Все детство, школа прошли там. При упоминании Украины щемит в груди, Родина там. Отец, мама, братья и сестры проживают в Рожищах. То, что творится сейчас в так называемой "газовой войне", наводит на грустные мысли. К чему идем? Неужели разругаются два брата? Ведь в России по телевидению идет такая односторонняя пропаганда, и уже, по моему, приносит свои плоды. Обидно. Хотелось бы узнать ваше мнение. Михаил".
Да, Михаил, жители Украины с интересом наблюдали, как российская пропаганда в ходе "газовой войны" обрабатывала своё население. Те, кто не застал советской пропаганды, говорят, что теперь имеют представление, что это было. Грубое враньё. Злоба. И всё - от души. Беснуются искренне. Новое можно было наблюдать не в России, а в Украине. В Украине нет цензуры. Вещай что хочешь. Давай волю любым чувствам. И что же? Заметной враждебности к России не было ни на экранах, ни в газетах, ни в пивных. Ну, может, где-то на задворках чуть-чуть. Но в целом ничего похожего на "око за око", "зуб за зуб". Я видел это в своё время в Чечне. Российские самолёты бомбят чеченские сёла, по ним палит российская артиллерия, а враждебности к русским у чеченцев нет. "Газовой войны" между Россией и Украиной, в сущности, не было. Не получилось. Воевал Кремль: кремлёвское телевидение, кремлёвские газеты. Украинская сторона, в сущности, не отвечала. Украинцы смотрели на беснующихся "братьев", как чехи в 68-м на советских "освободителей" - как на убогих. Я это к тому, Михаил, что "два брата" не разругаются. Украина будет просто ждать, когда Россия переболеет. Не думал я, что свобода может так сдерживать страсти. Я боялся, что будет наоборот, что украинская свобода вынесет на все трибуны всех самых страстных рассказчиков "антимоскальских" анекдотов. "Бедный Ющенко, как он с ними совладает без кнута?" - говорил я. Получается, что это были надуманные страхи. Или свобода ни при чём, а всё дело в том, что помешанных в Украине намного меньше, чем мне мерещилось?
"Это такая же дикость, как "война" из-за Тузлы, - пишет о "газовой войне" господин Марков из Мытищ. - Скажу вам, Анатолий Иванович, что меня угнетает. Я никогда не могу предвидеть, что ещё учудят наши правители. Исходишь из того, что они всё-таки люди как люди: знают меру, не хотят, чтобы о них думали, что они чокнутые или подлецы без всяких тормозов. И ошибаешься. Помните? В Краснодарском крае не хватает бульдозеров для починки дорог, а Путин вдруг бросает целую инженерную армию для засыпки щебнем куска моря. Весь мир кричит про невиданную фальсификацию президентских выборов в Украине, начинается революция, а Путин два раза подряд поздравляет с победой главного фальсификатора. А через год на совершенно пустом месте доводит население России до такой точки, что оно готово идти настоящей войной на Украину".
Автор не преувеличивает. Мне прислали образец обмена мнениями в российской части Всемирной паутины. "А вот интересно, - пишет один человек, - если бы Путин дал команду о вооруженном вторжении в Украину (типа, чтоб спасти этнических русских от вырезания их "бандеровцами"), что бы из этого получилось? И пошли бы, и "спасали". По телевизору видел результаты телефонного голосования. Страшно". Другой ему отвечает: "Ничего не страшно, ибо это только пьянь, перед теликом ужравшись в дупель, грезит об имперских нравах. На самом деле нищая нация без будущего". Третий: "Позволю себе с вами не согласиться. Страшно. Потому как в Расее после Чечни и прочих горячих точек полно психов и отморозков. После двухнедельной обработки российскими масс-медиа своих недалеких и закомплексованных граждан они пойдут "спасать" куда угодно. Ни одна газета, ни один телевизор против ничего и не пискнет, даже если будет против".
Я немного поправил грамматику этой переписки и сократил грубости.
Возвращаюсь к письму господина Маркова: "Я не берусь оценивать газовую проблему и её решение по существу. Надеюсь, Анатолий Иванович, вы, при всей вашей уверенности в себе, тоже не станете этого делать. Кто кому сколько уступил, кто кому остался должен, для меня не имеет значения. Я говорю только о развязанной нашей властью националистической истерии. По телевидению была показана репетиция отключения подачи газа на Украину. Вы видели? Если не видели, то много потеряли. Геббельс переворачивался в гробу от зависти. В цивилизованном обществе такой спектакль вывел бы на улицы миллионы протестующих граждан. Такой спектакль могла устроить только власть, которая считает народ быдлом, "пиплом", который всё "схавает".
Он и "схавал", господин Марков. 80 процентов российского населения изготовились отмахать поход на Крым, а из Крыма - то ли на бывший Константинополь (с патриотического разгону), то ли на Киев. В другое время я бы обратил внимание на остальные 20 процентов. Можно было бы сказать, что это замечательная цифра, что она делает честь России. 20 процентов вменяемых людей - это действительно очень много. Но сегодня погоду делают те, кто навербовал 80 процентов. Я думаю о жестокости этих вербовщиков. У них могут быть важные, даже, с их точки зрения, важнейшие государственные соображения. Нетрудно представить себе, что это за соображения. Вялое, равнодушное, хныкающее в полудрёме население - это плохой материал для капиталистического строительства. Надо его растормошить. Вот мы и поднесём вам такого зелья, что мёртвого поднимет. Напиток злобы. Злобы, а значит и энергии. Такая вот жестокая забота о бодрости русского духа уже, кажется, вошла в российский порядок вещей. Есть о чём задуматься всем странам, но особенно - Украине и Польше. Китай ещё далеко, а Соединённые Штаты уже далеко. Прибалтика маловата. "Мне всё равно, какие они люди, украинцы и поляки, - мог бы сказать Путин в минуту откровенности. - Плохие или хорошие. Они здесь вообще не при чём. Меня беспокоят мои соотечественники. Слишком они вялы и разобщены. Надо их как-то поднимать и сбивать в кучу". "В глубинке много замечательно разнообразного. И миролюбивого. Если не подстрекают", - написал из Подмосковья один многое повидавший слушатель "Свободы". Я выделяю в этом письмо слово "миролюбивого". Это знает не только он. Много миролюбивого, слишком много с точки зрения кремлёвских философов и стратегов, творцов новой-старой "русской идеи". Вот и подстрекают.
Мой друг пан Остапенко прислал выдержку из "Дневника" Достоевского. Оказывается, эта выдержка гуляет сейчас в Интернете. Писано в 1877 году. Читаю, сокращая. "Не будет у России таких ненавистников, завистников, клеветников и даже явных врагов, как все эти славянские племена, чуть только их Россия освободит, а Европа согласится признать их освобожденными!.. Может быть, целое столетие, или еще более, они будут беспрерывно трепетать за свою свободу и бояться властолюбия России... России надо серьезно приготовиться к тому, что все эти освобожденные славяне с упоением ринутся в Европу, до потери личности своей заразятся европейскими формами... О, конечно, Россия всё же всегда будет сознавать, что центр славянского единства - это она... Но какую же выгоду доставит России это сознание, кроме трудов, досад и вечной заботы? Ответ теперь труден и не может быть ясен. Во-первых, у России, как нам всем известно, и мысли не будет, и быть не должно никогда, чтобы расширить насчет славян свою территорию, присоединить их к себе политически, наделать из их земель губерний и проч. Все славяне подозревают Россию в этом стремлении даже теперь, равно как и вся Европа, и будут подозревать еще сто лет вперед. Но да сохранит Бог Россию от этих стремлений, и чем более она выкажет самого полного политического бескорыстия относительно славян, тем вернее достигнет объединения их около себя впоследствии, в веках, сто лет спустя."
Среди нынешних отзывов на эти суждения Достоевского есть такие (большинство таких): "А ведь прав был Достоевский!" - "Афигеть!!!" - через "а" с тремя восклицательными знаками.
Так что я, наверное, напрасно для сокращения опустил отзывы Достоевского об украинцах, белорусах и остальных славянах. Он называет их племенами "необразованных бродячих псов". Псы, а почему-то хочется, чтобы любили нас без памяти. То же, что и сегодня. Вы, украинцы, мерзавцы, и хуже, чем мерзавцы, но не уходите от нас в Европу! Да, "необразованные бродячие псы, не способные к европейской культуре". Ф.М.Достоевский. Дословно. Это чехи-то, поляки, сербы, украинцы, белорусы, словенцы... Киев, Варшава, Белград, Злата Прага, Любляна - это всё столицы "псовых стай"?..
Люди, которые сегодня "афигевают" от речей Достоевского позапрошлого столетия и восклицают, что он прав, не замечают главного. Прав-то он прав, да не там, где кажется вам, дорогие друзья. Перечитаем одно место из его "Дневника". Не пожалеем минуты. "Да сохранит Бог Россию" от каких стремлений? От стремлений "расширить насчет славян свою территорию, присоединить их к себе политически, наделать из их земель губерний и проч." Вот поистине золотые слова! Этими словами Фёдор Михайлович формулирует необходимое условие, при котором Россия может выполнить свою миссию: не пытаться никого заграбастать. Он говорит, что у неё и мысли такой не будет, но нет у него, бедного, полной уверенности в этом, ой, нет! И он уточняет: "не должна". И заклинает: "да сохранит её Бог от этих стремлений". Вся надежда - на Бога. Чувствуете глубину уныния великого русского националиста? Глубину, в которую он сам боится заглядывать. Вот в чём он оказался прав - в предположении, которое сам от себя гнал, как наваждение.
Вспоминать ли поговорку русских советских шовинистов: "Курица не птица - Болгария не заграница"? А разговоры о превращении Белоруссии в шесть новых-старых областей России? А можно ли забыть, как приветствовала год назад Россия попытку создания ПИСУАРА - какими посланцами? И какими речами они повергали в оторопь мир? Тем, кто не знает, объясню, что такое ПИСУАР. Сразу после президентских выборов в Украине была предпринята попытка расколоть её. В Северодонецке состоялся съезд для образования Южно-Восточной Украинской автономной республики. Её предполагалось присоединить потом к России. Были высокие московские гости, горячо приветствовали "историческое событие". Южно-Восточная - по-украински Пiвденно-Схiдна. Пiвденно-Схiдна Українська автономна республiка. Сразу же пошло гулять сокращение: ПIСУАР.
Я смотрю, когда писана была ставшая сегодня такой злободневной страничка "Дневника" Достоевского. В 1877 году. А в 76-м был издан знаменитый Эмский указ - о запрещении что-либо печатать и произносить со сцены на украинском языке. Оживилась Украина, и последовал этот запрет. Одновременно выслали человека, написавшего "Ще не вмерла Україна" - нынешний гимн Украины. Вот, видимо, откуда у Достоевского такая тревога: "Начнут же они, наипаче Украина, Белороссия, Молдовия или подобные им стада баранов, возомнившие из себя людишек... свою новую жизнь с того, что выпросят себе у Европы, у Англии и Германии, например, ручательство и покровительство их свободе, и хоть в концерте европейских держав будет и Россия, но они именно в защиту от России это и сделают". Это - к вопросу о вступлении Украины в НАТО. Одна, только одна страница великого русского писателя, а на ней и "бродячие псы", и "стада баранов", и "наипаче" - украинских. И отклики 80 процентов нынешних читателей этой страницы: "Как верно!", "Афигеть!!!! - через "а", с тремя восклицательными знаками...
* * *
До речі, про цитату з Достоєвського. Цікаво, що у тій формі, що використана тут, її в Інтернеті якраз важко знайти.
Ось, наприклад, повний текст «ОДНО СОВСЕМ ОСОБОЕ СЛОВЦО О СЛАВЯНАХ, КОТОРОЕ МНЕ ДАВНО ХОТЕЛОСЬ СКАЗАТЬ» зі щоденника Достоєвського на різних сайтах:
http://nationalism.org/rodina/slavbrothers/dostslav.htm
http://www.magister.msk.ru/library/dostoevs/dostdn21.htm
http://www.dostoevskiy.net.ru/lib/al/book/1444
…і ключовий уривок з нього на форумі Пори
http://pora.org.ua/forum/read.php?1,57818,page=1
Там ніде немає фрази про псів! Єдиний варіант із "псами" у ЖЖ на сайті grani.ru:
http://grani.mypeople.ru/users/grani_ru/1136032020/grani_ru/1136047429/
http://grani.mypeople.ru/users/grani_ru/1136203920/
Там замість фрази «племена образованные, способные к самой высшей европейской культуре» стоїть «племена образованные, а на деле необразованные бродячие псы, не способные к европейской культуре».
Може, другий варіант переклеслений в оригіналі щоденника, і його все ж таки посоромилися друкувати в основному тексті творів Достоєвського?
* * *
З контексту писаного Достоєвським: ситуація, між іншим, дещо курйозна, адже до інших слов’янських «народців», «народиків» українці тут насправді не зараховуються (Анатолій Стреляний з Радіо Свобода зробив невеличку помилку, прочитавши цитату з сучасної точки зору), вони ж бо малороси у складі Росії і як окремий народ взагалі не існують, і від яких таких турків нас треба було звільняти у 1877 році. Втім, це дрібні нюанси, зараз Достоєвський, безсумнівно, те саме сказав би вже й про нас.
2006.01.27 | ans
На жаль, більшість все ж ковтає РТР та ОРТ та вірить тому(-)
2006.01.27 | Ратик
Re: а таки не всі росіяни ковтають пропаганду ненависті (/)
to jz99:Уважаемый jz99!
Во-первых,Вам не кажется, что подлинник "Дневника" Ф.М.Достоевского, следует искать не в сети, а в печатном виде, так скать "без купюр".Дабы избежать подобных ситуаций:..Там ніде немає фрази про псів! Єдиний варіант із "псами" у ЖЖ на сайті grani.ru ????
Я тоже могу вставить куда-то какие-то фразы и измышления, а потом горланить- побачте хлопцы як наших обижають!
Во-вторых,Уважаемые посетители сайта, позвольте высказать ряд собственных соображений:
1.цитировать г-на Стрелянного(?) с радио Свободы, утверждающего:
"Я видел это в своё время в Чечне. Российские самолёты бомбят чеченские сёла, по ним палит российская артиллерия, а враждебности к русским у чеченцев нет." мягко выражаясь, не совсем верно, такой ненависти и презрения КО ВСЕМ инородцам нет ни у одного народа.Чечены в своем шовинизме перещеголяли даже соплеменников г-на Стрелянного из Тель-Авива, у которых шовинизм возведен в ранг религии...
2.Вот объясните мне, я крымчанин, Севастополь и Крым- тоже плоть, от плоти Украина??
3.Почему мы (русские и украинцы) все время ссоримся?Зачем РУХовцы и ОУНовцы помогают татарам?Сколько славянских рабынь продавалось и продается в Стамбуле? ведь татары дружат с ОУН только против кацапов, а потом вырежут всех не-татар, как в Косово и присоеденятся к туреччине.
У нас народ месный никогда не делился на кацапов и хохлов, а если делился, то - на славян и чурок.
Слава Богу месное казачество не терзается вопросами индетефикации, а защищае славян и веру православную!
Скоро, скоро, мои украинские братья, мы к своему ужасу увидим пожар в крыму, не дай конечно Боже, но боюсь что так..
...кто?кто из вас вспомнит до-турецкую историю и судьбу народов Малой Азии (т.е. Византии и Константинополя)? Или судьбу жителей Тавриды до татарского завоевания и уничтожения (а они(татары), конечно коренной этнос имеющий право на государственность, как утверждают ваши обожаемые политиканы)
...не там братья мы врагов ищем, не на тех гневимся...
2006.01.27 | S.D.
Уже стоит в Статьях (-)
2006.01.28 | один_козак
Погубили підкреслення. Тре виправити (-)
2006.01.27 | Славко
Re: Не існує ненависті між народами
добре написано, давно крутилося в голові, але так це виписати я б не зміг. Підтримую на всі 1002006.01.27 | Горицвіт
помилка
> При цьому якось "забувається", що в Донецькій області аж 24% етнічних українців, тому насправді українських шкіл недостатньо.Не 24%, а принаймні 54%.
2006.01.27 | Габелок
Саме так, етнічних українців на Донетчині більше половини(-)
2006.01.27 | Харцизяка
Згідно перепису 2001 року [ред]
Згідно перепису 2001 року.http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/
В Донецькій області українців: 56,9%, росіян: 38,2%.
Луганська обл., українців: 58,0%, росіян: 39,0%.
Харківська обл., українців: 70,7%, росіян: 25,6%.
Звідси: http://www.ukrcensus.gov.ua/regions/reg_don/
Мовний склад населення Донецької області, за даними Всеукраїнського перепису населення, характеризується таким чином. Українську мову вважали рідною 24,1% населення Донецької області, що на 6,5 відсоткового пункта менше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визначили як рідну 74,9. У порівнянні з минулим переписом населення цей показник збільшився на 7,2 відсоткового пункта.
2006.01.27 | alx_1904
Вы это Лесю Танюку скажите, а то
он вчера заявил в Лиге что "после газа и маяков" все обязаны думать, читать и смотреть только на украинском" а Кириленко его не опровергнул, а промолчал, на что правда окружающие спросили их: "А народ поменять не пробывали?"Если не верите спросите любого бывшего вчера в Лиге на кр. столе в 11.
2006.01.27 | VOL
Доповнення до "Помилки" найденої Горицвітом
Офіційні дані про розподіл населення у Донецькій областіз сайту - http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/donetsk/
2001 рік 1989 рік
українці 2744,1 56,9 50,7
росіяни 1844,4 38,2 43,6.
2006.01.27 | леонід
А я не аплодую, бо малоросійщиною тхне.
Дивуюся, чому стільки захоплення, цією статтею. Добродію, який невідь чому прибрав титул Бандерівця. А чому Ви виправдовуєтеся, ніби українці дійсно нашкодили вашим "братікам і сєстічкам". Це що, в Україні здіймався шалений гавкіт про "возвращеніє" Севастополя? Це що, українські ЗМІ анонсували "святкове" перекриття газових вентилів.Це українці садять їм на престоли КГБістів, які за службою дбають про відновлення імперії.
А щодо Вашого запрошення для брата-москаля, то вибачте, не розписуйтеся за мене. Вони вже давно приїхали й захоплюють наші маяки. Очевидно, щоб згори краще було видно, як псевдобандерівці уклінно вибачаються за московські брехні.
Це не відповідь рівного рівному. Це не відповідь наклепникам. Це прояв малоросійського синдрому.
2006.01.28 | один_козак
Дурне кажете, друже.
Я тут неодноразово обурювався неадекватно дипломатичними висловлюваннями української влади, які вона робить у відповідь на відверті інформаційні, економічні та інші атаки Кремля на Україну. Але щодо цієї теми - категорично не згодний з вами. Автор адресує своє слово в особі тієї москвички широкому загалу росіян. І я, найперше, згоден з головною, як на мене думкою статті. В особі тієї москвички ми маємо справу з жертвами пропаганди. Такі само жертви у великій кількості зустрічаються в "януківських" регіонах України та навіть у Придністров'ї. Давайте не грати роль, відведену нам кремлівськими бонапартами, і не підтверджувати їхні міфи в очах таких москвичок. Давайте відкривати їхнім "цільовим аудиторіям" очі на правду. Я дедалі більше упевнююся в думці, що чекісти при владі готують своє населення до сприйняття найзлочинніших способів розв'язання "українського питання", які вони тільки захочуть втілити. Автор статті класно б'є по цій чорній справі.2006.01.27 | VOL
Re: Не існує ненависті між народами
АLXМабуть правий був Лесь Танюк висловившись так, як Ви написали.
Народ не потрібно міняти.
НАРОДУ ТРЕБА ПРИГАДАТИ:
а) на якій мові він говорив і писав до (приблизно) 1970 року;
в) набратися принциповості і мужності та й заговорити на мові пращурів;
г) тим же, хто відстоює російську мову і об"єднання з Росією - пригадати так любимий вами "демократичний централізм" з комуністичного Статуту де меншина повинна підкорятися більшості.
А так, як рідною мову вважають українську 67,5% населення, а російську тільки 29,6%, то будьте ласкаві - підкоряйтеся (по комуністичному), пригадуйте, вчить і передавайте державну мову нащадкам.
Окрім того, вас в шию ніхто не штовхає:"Тільки сьогодні, тільки зараз..."
Поступово. Еволюційним шляхом. Так як відлучали від рідної мови, так і привчайтеся. А російську і інші мови 130 національностей українського населення - ніхто не забороняє. Розвивайтеся, розвивайте і підтримуйте.
2006.01.27 | Киевлянин
Re: Не існує ненависті між народами
Текст неплохой. Хорошо анализируются механизмы воен, когда, в общем-то нормальные люди начинают убивать невинных людей. Но проблема в том, что оный текст не имеет никакого отношения к нынешним реалиям, к нынешним украино-российским отношениям. Сейчас происходит следующее. Хозяева России стремяться задушить своих главных конкурентов. Задушить экономически. Зачем им это нужно - понятно, таковы законы рынка. Любой экономист скажет, что основным конкурентом российских олигархов является Украина, её предприятия. Для того, чтобы начать удушение Украины необходимо сформировать общественное мнение России в нужном направлении, а именно1. Украина нас обворовывает, и поэтому мы живём плохо.
2. Украина, к тому же, относится к нам очень плохо.
3. Сама Украина, несмотря на "оранжевых" все равно живёт хорошо.
Так что действительно общественное мнение России готово к войне с Украиной, только это экономическая война, а не собественно военная, поэтому делать образ врага из каждого конкретного украинца российской пропаганде не нужно (в отличие, например, от чеченцев).
2006.01.27 | Tarasevych
Риспект! Очень хороший текст! Есть ли англ или польский варианты
2006.01.27 | Мірко
Re: Не існує ненависті між народами
Бандерівець пише>Не існує ненависті між народами.<
Маєте рацію. І наш найкращий союзник це москальський націоналіст. Але таких, на жаль обмаль. Спільне наше горе в тім що Московщина швидким темпом розрослась була із маленьких князівств з поміж фіно-угорських племен, на імперію котра захопила була терени монгольської імперії. Цей процес був більш схожий на зміну влади у цій імперії ніж на ріст нової держави. І тому не виробилося поняття окремого московського народу а лише імперії. І по цей день більшість москавів ототожнують себе з імперією а не народом. Коли імперія корчиться, обламлюється, в тім москаль бачить крах своєї ідентичності. Росія без Русі, цілком слушно, стає якось нелогічною.
А якраз тут є причина дивного феномену, чому з поміж сучасних політиків у північного сусіда, які б не були в них розбіжності, - на тему незалежності України погляд одний. Україна-Русь мусить повернутися в близький орбіт їхної держави. Визнають незалежність либонь Галичині, бо знають що тим шматком не одна імперія задавилася.
Тому чекаємо на зріст здорового москальського націоналізму, на народження москальського народу. Бо не існує ненависті між народами, а лише в імперіях в стосунках з народами.
>Вона [ненависть]виникає тільки на війні.<
Панові Бандерівцю треба до школи. Може вірить, так як вчать північні сусіди, що Голодомору не було. Або може думає що цей етноцид був виявом безмежної сусідської любови? На жаль в час миру український народ втратив більше жертв ніж в часи усіх воєн. Історично нам безпечніше підчас війни.
Ніякий сусід не зумів зробити того що робив північний імперський сусід. Вистачить статистика яко показує що за часів Хмельницького на світі було більше українців ніж москалів.