Хто кого зрадив….
01/28/2006 | Юрій Гнаткевич
Вітаю Майдан! Не впевнений, що матеріал здасться Вам "прийнятним". Ви самі спровокували мене на письмове узагальнення своєї позиції, за що Вам вдячний. Ю. Г.
(коментар до статті Б. Червака „Ціна зради”)
Богдан Червак у своїй статті „Ціна зради”, опублікованій сайтом „Майдан” і газетою „Українське слово”, проаналізував тему, яка заслуговує на суспільну увагу більшою мірою, ніж це може здатися на перший погляд. Власне, вся історія України є історією зрад. Недарма ж її „не можна читати без брому”. Тому тема зради варта не лише журналістської статті, а кількох монографій вчених-істориків. Сьогоднішня ж проблематика зради звужується до подій останнього року. Журналісти і політики запустили останнім часом у вербальний вжиток два кліше: ”зрада ідеалів Майдану” та „зрада національних інтересів”. Богдан Червак доповнює цей ряд словосполученням „зрада Ющенка”. Не в тому сенсі, що Ющенко зрадив, а в тому, що його зрадили. А тепер Президент залишився, мовляв, мало не наодинці з великими проблемами багатостраждальної України. Принаймні, саме так можна зрозуміти основний висновок аналітичних роздумів Б. Червака. Акордом статті є думка, що діяльність В. Ющенка надалі буде успішною, якщо йому вдасться позбутися зрад і зрадників. Очевидно, так думає не лише цей талановитий і досвідчений журналіст. Проте, як полюбляв говорити мій науковий керівник на наукових конференціях: „В данном случае можна рассуждать и несколько иначе”.
Зраджують, як відомо свої. Хто ж є у нашому випадку своїми? Свої – це та команда, яка разом з Ющенком здійснила помаранчевий подвиг, і без якої Ющенко нині працював би у якомусь банку, а Україною керувала б донецька еліта, тобто донецький кримінальний капітал, керівники і представники якого (а також їхні шофери і охоронники) зараз так впевнено почувають себе в прохідній частині виборчого списку Партії Регіонів. Ціна подвигу „своїх”, є зрозумілою. Але не всім і не відразу залишається зрозумілим твердження, ніби Ющенко сидів би в банку, а не у Верховній Раді. Річ тут не в тому, що сам Ющенко неодноразово заявляв раніше: „Я не політик, я – банкір”. Річ у тому, що помаранчева революція почалася не після того, як Ківалов оголосив Януковича президентом, а ще тоді, коли група українських політиків вивела до народу, що зібрався перед будинком Верховної Ради, щойно відставленого з поста прем’єр-міністра В. Ющенка, який народові пообіцяв: „Я йду, щоб повернутися!”.
Ющенко повернувся. Тільки щось не видно нині поруч з ним Юрія Костенка та Івана Плюща, які вивели його того згаданого дня до народу, і які так часто з’являлися з ним на сцені революційного Майдану. З якогось доброго дива вони нині не в одній з ним партії і взагалі опинилися не у виборчому блоці „Наша Україна”, впевнену перемогу якого часто пророкує Президент. Вони утворили власний виборчий блок, ризикуючи не пройти 3%-ний бар’єр і опинитися у політиці поза її впливовою сферою.
Першими, хто свого часу підтримав Ющенка і привів його у велику політику а відтак зробив його президентом, були українські націонал-демократи. Саме Ю. Костенко і його колеги по партії були найпослідовнішими у підтримці В. Ющенка. Саме Західна Україна була найрішучішою складовою Майдану. Чому ж тоді Ю. Костенко зараз так дистанціювався від Президента? А, можливо, це Ющенко покинув Костенка, не надто переймаючись ідеями націонал-демократів? Адже Україна як будувалася неукраїнською, так і досі такою будується. Як панувала раніше російська мова у вищій освіті, війську, книговиданні, пресі, так і нині панує. Як було у Запоріжжі дев’ять топонімічних об’єктів, названих іменем російського більшовика Леніна, так і нині їх є там дев’ять. Як ходили націонал-патріоти на покладання квітів Героям Крутів вулицею антиукраїнського Січневого заколоту, так і підуть цього року. Як виховувалася наша молодь на іменах бандита Котовського і головоріза Полупанова, на честь яких названо десятки вулиць в містах України, так і виховується. Обіцянки колишнього і нинішнього віце-прем’єр-міністрів з гуманітарних питань про українізацію нашого інформаційного простору поки тільки планується виконувати. Протягом недавніх дев’яти канікулярних днів усі телеканали крім УТ-1 транслювали передачі виключно з Москви та концерти за участю націонал-перевертнів Данилка і Данильця. Як недавно з’ясувалося, в усіх без винятку кінотеатрах України усі без винятку фільми „крутять” виключно російською мовою. Запізнілі рекламні заклики Президента „думати по-українськи” перемежовуються з обіцянками лідерів донецького клану надати російській мові статус другої державної, що ображає мільйони українців і викликає в них справедливий гнів.
Якось дружина Президента в одному інтерв’ю, відповідаючи на питання про її кулінарні уподобання, розповіла про такий факт. Якось її родина чекала в гості І. Плюща. Господиня приготувала чимало вишуканих страв. Коли І. Плющ поглянув на них, він покликав свого шофера, дав йому грошей і попросив збігати на базар та прикупити сала й помідорів. Факт цікавий. Але не менш цікаво, чи правдивими є чутки, що після інавгурації Президента Плющ у гості до нього жодного разу не ходив і йому не телефонував. І. Плющ постійно на різних публічних оказіях обурюється деякими вчинками Президента, а мені особисто якось при зустрічі сказав: „Він та-а-а-ке творить!” Що ж такого натворив Президент з точки зору І. Плюща?
Важливим завданням Президента було об’єднання навколо себе всіх сил, які підтримали його під час революції. Президент задумав шляхом такого об’єднання створити могутню політичну партію і доручив цю справу Р. Безсмертному. Останній відразу наштовхнувся на низку проблем. І нічого дивного. Адже Ющенка і помаранчевий рух підтримали дві основні політичні сили: націонал-патріоти і національно-ліберальна буржуазія. Перші не захотіли об’єднуватися з другими в одну партію. Ю. Костенко та інші лідери національно-патріотичних сил побоялися розчинитися у великій партії, що могло б призвести до нейтралізації і ліквідації національно-демократичного руху, про що давно так палко мріяли і мріють комуністи, шовіністи і вороги України в Україні і поза нею.
„Усі, або ніхто”, - сказав, беручись за формування президентської партії Роман Безсмертний, але зробив навпаки. Він створив для Президента партію без націонал-демократів. УНП, КУН, ПРП, НРУ до НСНУ не приєдналися. Таким чином Президент позбувся активної підтримки тих політичних сил, які привели його в політику і дієво підтримали під час виборів. Президент став фактичним символом партії українського націонал-ліберального капіталу, до якої збіглися усі, кому заманулося, включно з тисячами колись затятих кучмістів. Створення НСНУ та методи її розбудови викликали у середовищі більшості соратників Президента обурення і протести. Їм стало зрозуміло, що з двох гілок помаранчевого руху – націонал-деморатів і націонал-ліберальної буржуазії – Президент тяжіє і примикає до другої. У цьому зв’язку постає питання, хто ж кого зрадив.
Подібне питання можна з повним правом поставити щодо Ю. Тимошенко. Зайве говорити про її роль у помаранчевій революції. Без неї вона або взагалі не відбулася б або була б придушена. Юля самовіддано і щиро взялася за відновлення справедливості і наведення порядку в державі. Президент В. Ющенко підтримував уряд і хвалив його аж до того дня, коли він несподівано усунув Юлю через інтриги проти неї з боку його найближчих друзів. Ю. Тимошенко звинувачують відтоді у створенні різних криз, у невмінні їх розв’язати, у неринкових методах, у падінні ВВП, у зайвій ретивості в питаннях реприватизації, у зменшенні інвестицій, у неосоціалізмі і т.д.
Усі перераховані звинувачення є надуманими. Адже не Юля підняла ціни на бензин. А коли вони піднялися, Юля поїхала до трейдерів і домовилася з ними про те, що вони почекають з підвищенням цін до закінчення посівної. Хіба домовлятися покупцеві з продавцем є не властивим для ринкової методики? Хіба Юля сама підняла ціни на цукор? Юля лише заспокоїла тих, хто цукор купував, невеликою цукровою „інтервенцією”. Ціни впали, але Юлю звинуватили у тому, що вона знищує власного виробника і проводить політику неосоціалізму.
Неосоціалізм - це коли буржуазія ділиться з трудящими, коли засоби виробництва не розкрадають а викуповують, коли влада рішуче бореться зі здирництвом монополістів і їхніми змовами. Тобто це все те, що обіцяв Ющенко на Майдані. Тимошенко, бачите, перелякала інвесторів. Якби Ющенко не відправив її у відставку, вона вже давно закінчила б так звану реприватизацію там, де це було потрібно і законно, а інвестори вже давно перестали б хвилюватися. Нині люди бачать, що вкрадене не повертають, недоплачених грошей не віддають і з ними не розраховуються. Гроші за „Криворіжсталь” кудись непомітно розповзлися. Значну частину нашого народу така політика Президента не влаштовує, про що нині переконливо свідчить високий рейтинг Ю. Тимошнеко.
Отож, чи правильно вчинив Президент, відправивши свою соратницю у відставку? А, може, правильніше було б допомогти їй і підтримати у важкий для неї і країни час. Чи не нагадує все це неповагу до революційних ідеалів? Адже народові обіцяли повернути вкрадене і не повернули. Обіцяли тюрми для бандитів, а вони замість тюрем потрапили у виборчі списки Януковича і блоку „Не так”. Голосування „не за Єханурова” і „проти Єханурова” розцінено як зраду, а інспірований ним меморандум з Януковичем про примирення, зустріч з олігархами у президентському палаці, яка закінчилася припиненням усіх форм реприватизації вкраденого і закриттям тисяч порушених Ю. Луценком карних справ називається мудрою політикою. Дуже дивна логіка. Коли Єханурову не вистачило кількох голосів для затвердження прем’єром, Президент не пішов шукати порозуміння з фракціями БЮТ та ПРП, а подався за підтримкою до Януковича. Так хто і кого зрадив?
У контексті теми є ще одне питання. Польові командири В. Філенко і Т. Стецьків теж є зрадниками? А як щодо одного з активних учасників революції В. Бондаренка, який спочатку було покинув ПРП і подався до НСНУ а відтак знову втік звідти, давши цьому фактові вельми цікаві пояснення. Тепер він разом зі згаданими польовими командирами опинилися у виборчому блоці „ПОРА-ПРП”. Отже, звідси випливає, що ПОРА та В. Кличко, який очолив цей блок, теж ніби зрадили Президента. Про причину, яка спонукала В. Кличка відмовитися від участі у виборчому списку „Нашої України”, який, як відомо, викликав дуже позитивну оцінку Президента В. Ющенка, можна лише здогадуватися.
Б. Червак робить у кінці своєї статті висновок, ніби Президентові лише тоді вдасться успішно керувати країною, коли він позбудеться зрадників. А чи не краще було б Президентові спочатку запросити всіх, хто його ніби зрадив, (не забувши, звичайно, про О. Зінченка), на спеціальну нараду (як олігархів після відставки Ю. Тимошенко), та запитати їх: „Хлопці! І Ви, леді! Одним словом, любі друзі! Поясніть мені, як це могло трапитися, що я мав стільки вірних друзів і так швидко їх розгубив”. Це була б безсумнівно цікава і переповнена серйозним теоретичним і прагматичним змістом нарада. Шкода лише, що Б. Червака на неї не запросили б.
Стаття надійшла на пошту Майдану Date: Sat, January 28, 2006 2:50 am
Богдан Червак у своїй статті „Ціна зради”, опублікованій сайтом „Майдан” і газетою „Українське слово”, проаналізував тему, яка заслуговує на суспільну увагу більшою мірою, ніж це може здатися на перший погляд. Власне, вся історія України є історією зрад. Недарма ж її „не можна читати без брому”. Тому тема зради варта не лише журналістської статті, а кількох монографій вчених-істориків. Сьогоднішня ж проблематика зради звужується до подій останнього року. Журналісти і політики запустили останнім часом у вербальний вжиток два кліше: ”зрада ідеалів Майдану” та „зрада національних інтересів”. Богдан Червак доповнює цей ряд словосполученням „зрада Ющенка”. Не в тому сенсі, що Ющенко зрадив, а в тому, що його зрадили. А тепер Президент залишився, мовляв, мало не наодинці з великими проблемами багатостраждальної України. Принаймні, саме так можна зрозуміти основний висновок аналітичних роздумів Б. Червака. Акордом статті є думка, що діяльність В. Ющенка надалі буде успішною, якщо йому вдасться позбутися зрад і зрадників. Очевидно, так думає не лише цей талановитий і досвідчений журналіст. Проте, як полюбляв говорити мій науковий керівник на наукових конференціях: „В данном случае можна рассуждать и несколько иначе”.
Зраджують, як відомо свої. Хто ж є у нашому випадку своїми? Свої – це та команда, яка разом з Ющенком здійснила помаранчевий подвиг, і без якої Ющенко нині працював би у якомусь банку, а Україною керувала б донецька еліта, тобто донецький кримінальний капітал, керівники і представники якого (а також їхні шофери і охоронники) зараз так впевнено почувають себе в прохідній частині виборчого списку Партії Регіонів. Ціна подвигу „своїх”, є зрозумілою. Але не всім і не відразу залишається зрозумілим твердження, ніби Ющенко сидів би в банку, а не у Верховній Раді. Річ тут не в тому, що сам Ющенко неодноразово заявляв раніше: „Я не політик, я – банкір”. Річ у тому, що помаранчева революція почалася не після того, як Ківалов оголосив Януковича президентом, а ще тоді, коли група українських політиків вивела до народу, що зібрався перед будинком Верховної Ради, щойно відставленого з поста прем’єр-міністра В. Ющенка, який народові пообіцяв: „Я йду, щоб повернутися!”.
Ющенко повернувся. Тільки щось не видно нині поруч з ним Юрія Костенка та Івана Плюща, які вивели його того згаданого дня до народу, і які так часто з’являлися з ним на сцені революційного Майдану. З якогось доброго дива вони нині не в одній з ним партії і взагалі опинилися не у виборчому блоці „Наша Україна”, впевнену перемогу якого часто пророкує Президент. Вони утворили власний виборчий блок, ризикуючи не пройти 3%-ний бар’єр і опинитися у політиці поза її впливовою сферою.
Першими, хто свого часу підтримав Ющенка і привів його у велику політику а відтак зробив його президентом, були українські націонал-демократи. Саме Ю. Костенко і його колеги по партії були найпослідовнішими у підтримці В. Ющенка. Саме Західна Україна була найрішучішою складовою Майдану. Чому ж тоді Ю. Костенко зараз так дистанціювався від Президента? А, можливо, це Ющенко покинув Костенка, не надто переймаючись ідеями націонал-демократів? Адже Україна як будувалася неукраїнською, так і досі такою будується. Як панувала раніше російська мова у вищій освіті, війську, книговиданні, пресі, так і нині панує. Як було у Запоріжжі дев’ять топонімічних об’єктів, названих іменем російського більшовика Леніна, так і нині їх є там дев’ять. Як ходили націонал-патріоти на покладання квітів Героям Крутів вулицею антиукраїнського Січневого заколоту, так і підуть цього року. Як виховувалася наша молодь на іменах бандита Котовського і головоріза Полупанова, на честь яких названо десятки вулиць в містах України, так і виховується. Обіцянки колишнього і нинішнього віце-прем’єр-міністрів з гуманітарних питань про українізацію нашого інформаційного простору поки тільки планується виконувати. Протягом недавніх дев’яти канікулярних днів усі телеканали крім УТ-1 транслювали передачі виключно з Москви та концерти за участю націонал-перевертнів Данилка і Данильця. Як недавно з’ясувалося, в усіх без винятку кінотеатрах України усі без винятку фільми „крутять” виключно російською мовою. Запізнілі рекламні заклики Президента „думати по-українськи” перемежовуються з обіцянками лідерів донецького клану надати російській мові статус другої державної, що ображає мільйони українців і викликає в них справедливий гнів.
Якось дружина Президента в одному інтерв’ю, відповідаючи на питання про її кулінарні уподобання, розповіла про такий факт. Якось її родина чекала в гості І. Плюща. Господиня приготувала чимало вишуканих страв. Коли І. Плющ поглянув на них, він покликав свого шофера, дав йому грошей і попросив збігати на базар та прикупити сала й помідорів. Факт цікавий. Але не менш цікаво, чи правдивими є чутки, що після інавгурації Президента Плющ у гості до нього жодного разу не ходив і йому не телефонував. І. Плющ постійно на різних публічних оказіях обурюється деякими вчинками Президента, а мені особисто якось при зустрічі сказав: „Він та-а-а-ке творить!” Що ж такого натворив Президент з точки зору І. Плюща?
Важливим завданням Президента було об’єднання навколо себе всіх сил, які підтримали його під час революції. Президент задумав шляхом такого об’єднання створити могутню політичну партію і доручив цю справу Р. Безсмертному. Останній відразу наштовхнувся на низку проблем. І нічого дивного. Адже Ющенка і помаранчевий рух підтримали дві основні політичні сили: націонал-патріоти і національно-ліберальна буржуазія. Перші не захотіли об’єднуватися з другими в одну партію. Ю. Костенко та інші лідери національно-патріотичних сил побоялися розчинитися у великій партії, що могло б призвести до нейтралізації і ліквідації національно-демократичного руху, про що давно так палко мріяли і мріють комуністи, шовіністи і вороги України в Україні і поза нею.
„Усі, або ніхто”, - сказав, беручись за формування президентської партії Роман Безсмертний, але зробив навпаки. Він створив для Президента партію без націонал-демократів. УНП, КУН, ПРП, НРУ до НСНУ не приєдналися. Таким чином Президент позбувся активної підтримки тих політичних сил, які привели його в політику і дієво підтримали під час виборів. Президент став фактичним символом партії українського націонал-ліберального капіталу, до якої збіглися усі, кому заманулося, включно з тисячами колись затятих кучмістів. Створення НСНУ та методи її розбудови викликали у середовищі більшості соратників Президента обурення і протести. Їм стало зрозуміло, що з двох гілок помаранчевого руху – націонал-деморатів і націонал-ліберальної буржуазії – Президент тяжіє і примикає до другої. У цьому зв’язку постає питання, хто ж кого зрадив.
Подібне питання можна з повним правом поставити щодо Ю. Тимошенко. Зайве говорити про її роль у помаранчевій революції. Без неї вона або взагалі не відбулася б або була б придушена. Юля самовіддано і щиро взялася за відновлення справедливості і наведення порядку в державі. Президент В. Ющенко підтримував уряд і хвалив його аж до того дня, коли він несподівано усунув Юлю через інтриги проти неї з боку його найближчих друзів. Ю. Тимошенко звинувачують відтоді у створенні різних криз, у невмінні їх розв’язати, у неринкових методах, у падінні ВВП, у зайвій ретивості в питаннях реприватизації, у зменшенні інвестицій, у неосоціалізмі і т.д.
Усі перераховані звинувачення є надуманими. Адже не Юля підняла ціни на бензин. А коли вони піднялися, Юля поїхала до трейдерів і домовилася з ними про те, що вони почекають з підвищенням цін до закінчення посівної. Хіба домовлятися покупцеві з продавцем є не властивим для ринкової методики? Хіба Юля сама підняла ціни на цукор? Юля лише заспокоїла тих, хто цукор купував, невеликою цукровою „інтервенцією”. Ціни впали, але Юлю звинуватили у тому, що вона знищує власного виробника і проводить політику неосоціалізму.
Неосоціалізм - це коли буржуазія ділиться з трудящими, коли засоби виробництва не розкрадають а викуповують, коли влада рішуче бореться зі здирництвом монополістів і їхніми змовами. Тобто це все те, що обіцяв Ющенко на Майдані. Тимошенко, бачите, перелякала інвесторів. Якби Ющенко не відправив її у відставку, вона вже давно закінчила б так звану реприватизацію там, де це було потрібно і законно, а інвестори вже давно перестали б хвилюватися. Нині люди бачать, що вкрадене не повертають, недоплачених грошей не віддають і з ними не розраховуються. Гроші за „Криворіжсталь” кудись непомітно розповзлися. Значну частину нашого народу така політика Президента не влаштовує, про що нині переконливо свідчить високий рейтинг Ю. Тимошнеко.
Отож, чи правильно вчинив Президент, відправивши свою соратницю у відставку? А, може, правильніше було б допомогти їй і підтримати у важкий для неї і країни час. Чи не нагадує все це неповагу до революційних ідеалів? Адже народові обіцяли повернути вкрадене і не повернули. Обіцяли тюрми для бандитів, а вони замість тюрем потрапили у виборчі списки Януковича і блоку „Не так”. Голосування „не за Єханурова” і „проти Єханурова” розцінено як зраду, а інспірований ним меморандум з Януковичем про примирення, зустріч з олігархами у президентському палаці, яка закінчилася припиненням усіх форм реприватизації вкраденого і закриттям тисяч порушених Ю. Луценком карних справ називається мудрою політикою. Дуже дивна логіка. Коли Єханурову не вистачило кількох голосів для затвердження прем’єром, Президент не пішов шукати порозуміння з фракціями БЮТ та ПРП, а подався за підтримкою до Януковича. Так хто і кого зрадив?
У контексті теми є ще одне питання. Польові командири В. Філенко і Т. Стецьків теж є зрадниками? А як щодо одного з активних учасників революції В. Бондаренка, який спочатку було покинув ПРП і подався до НСНУ а відтак знову втік звідти, давши цьому фактові вельми цікаві пояснення. Тепер він разом зі згаданими польовими командирами опинилися у виборчому блоці „ПОРА-ПРП”. Отже, звідси випливає, що ПОРА та В. Кличко, який очолив цей блок, теж ніби зрадили Президента. Про причину, яка спонукала В. Кличка відмовитися від участі у виборчому списку „Нашої України”, який, як відомо, викликав дуже позитивну оцінку Президента В. Ющенка, можна лише здогадуватися.
Б. Червак робить у кінці своєї статті висновок, ніби Президентові лише тоді вдасться успішно керувати країною, коли він позбудеться зрадників. А чи не краще було б Президентові спочатку запросити всіх, хто його ніби зрадив, (не забувши, звичайно, про О. Зінченка), на спеціальну нараду (як олігархів після відставки Ю. Тимошенко), та запитати їх: „Хлопці! І Ви, леді! Одним словом, любі друзі! Поясніть мені, як це могло трапитися, що я мав стільки вірних друзів і так швидко їх розгубив”. Це була б безсумнівно цікава і переповнена серйозним теоретичним і прагматичним змістом нарада. Шкода лише, що Б. Червака на неї не запросили б.
Стаття надійшла на пошту Майдану Date: Sat, January 28, 2006 2:50 am
Відповіді
2006.01.28 | Роман ShaRP
Ну, как всегда...
>Першими, хто свого часу підтримав Ющенка і привів його у велику політику а відтак зробив його президентом, були українські націонал-демократи.Нет, тогда - его мать и отец. Потому что если бы они его не зачали, и не родили, он и в политику бы не пришел.
> А, можливо, це Ющенко покинув Костенка, не надто переймаючись ідеями націонал-демократів?
А может это у национал-демократов с идеями что-то не то, раз они волнуют так мало людей?
> Як панувала раніше російська мова у вищій освіті, війську, книговиданні, пресі, так і нині панує.
Если бы каждый, кто такое говорит, вместо этого написал или перевел на украинский язык 1 (одну) единицу интеллектуальной продукции, - справочник, учебник, популярный роман, фильм, - мы бы сидели в украинском по самые уши, наверное.
Вместо этого господа нацдемы только и делают, что на разные голоса повторяют возмущенные вопли "А почему это другие не переводят нам?".
> Як було у Запоріжжі дев’ять топонімічних об’єктів, названих іменем російського більшовика Леніна, так і нині їх є там дев’ять.
А может, пусть это волнует жителей Запорожья? Я, например, живу на улице Гната Юры. Когда-то смотрел в энциклопедии, кто это такой... но уже давно забыл. Ну и что?
> Як ходили націонал-патріоти на покладання квітів Героям Крутів вулицею антиукраїнського Січневого заколоту, так і підуть цього року.
Почему бы им не обратится с этим вопросом к тем, кто на этой улице живет или чем-то владеет. А потом в мэрию, если они получат поддержку в этом вопросе?
> Як виховувалася наша молодь на іменах бандита Котовського і головоріза Полупанова, на честь яких названо десятки вулиць в містах України, так і виховується.
Воспитывается - вранье.
> Обіцянки колишнього і нинішнього віце-прем’єр-міністрів з гуманітарних питань про українізацію нашого інформаційного простору поки тільки планується виконувати.
Да! Трендеть, обещать что-то за других, кого-то к чему-то обязывать и сидеть "с информационной ложкой" - это совсем не то, что носить мешки, то есть работать.
> Протягом недавніх дев’яти канікулярних днів усі телеканали крім УТ-1 транслювали передачі виключно з Москви
Какие передачи выпускает студия "Гнаткевич и компания"? Кому они интересны?
> та концерти за участю націонал-перевертнів Данилка і Данильця.
Какой шикарный слог... Иногда мне кажется, что тот посетитель нашего форума, который национал-демократов называл национал-дементами, был в чем-то все-таки прав.
> Як недавно з’ясувалося, в усіх без винятку кінотеатрах України усі без винятку фільми „крутять” виключно російською мовою.
Какие фильмы дублирует студия "Гнаткевич и компания"? Кому они интересны?
> Запізнілі рекламні заклики Президента „думати по-українськи” перемежовуються з обіцянками лідерів донецького клану надати російській мові статус другої державної, що ображає мільйони українців і викликає в них справедливий гнів.
Сколько миллионов украинцев опросила социологическая служба "Гнаткевич и компания"? Сколько именно из опрошенных сказали, что это вызывает у них "справедливый гнев".
И как, мне интересно, они обосновали "справедливость" этого гнева?
> Якось дружина Президента в одному інтерв’ю, відповідаючи на питання про її кулінарні уподобання, розповіла про такий факт. Якось її родина чекала в гості І. Плюща. Господиня приготувала чимало вишуканих страв. Коли І. Плющ поглянув на них, він покликав свого шофера, дав йому грошей і попросив збігати на базар та прикупити сала й помідорів. Факт цікавий.
ФИНИШ! Ющенко "виноват" в том, что не ест сала и помидоров! До такого, имхо, мог додуматься только настоящий национал-демент.
> Але не менш цікаво, чи правдивими є чутки, що після інавгурації Президента Плющ у гості до нього жодного разу не ходив і йому не телефонував.
А кого это интересует?
> І. Плющ постійно на різних публічних оказіях обурюється деякими вчинками Президента, а мені особисто якось при зустрічі сказав: „Він та-а-а-ке творить!” Що ж такого натворив Президент з точки зору І. Плюща?
Мне тоже интересно. Только боюсь, это будет очередная глупость в духе Гнаткевича.
А не хочет ли г-н Гнаткевич прокомментировать слова одной из посетительниц нашего форума о том, что на съезде блока великого национал-демократа Костенко был накрыт один "общий" стол, специальный фуршет для "особо приглашенных", и, наконец, отдельный стол для Костенко лично, к которому никого больше не допускали?
Или это не "творит", или это не "такое"?
По-моему, эта статья является великолепным ответом на вопрос, почему от этих предпочитают отдаляться, или, как модно сейчас выражаться, дистанцироваться все, кому не лень. И почему партии этих могут не преодолеть 3%-й барьер самостоятельно (кстати, Гнаткевич забыл упомянуть, что злобный Ющенко хотел этот барьер еще и поднять - не иначе, как именно для того, чтобы окончательно "похоронить" пламенных патриотов Плюща и Костенко).
НЕ ИНТЕРЕСНЫ
НЕ АКТУАЛЬНЫ
и, наконец, довольно часто просто
НЕ УМНЫ
2006.01.29 | Михайло Свистович
Re: Ну, как всегда...
Роман ShaRP пише:>
> Если бы каждый, кто такое говорит, вместо этого написал или перевел на украинский язык 1 (одну) единицу интеллектуальной продукции, - справочник, учебник, популярный роман, фильм, - мы бы сидели в украинском по самые уши, наверное.
Юрій Гнаткевич багато такого зробив.
>
> Вместо этого господа нацдемы только и делают, что на разные голоса повторяют возмущенные вопли "А почему это другие не переводят нам?".
Не всі і не тільки. Див. абзац вище.
2006.01.29 | Роман ShaRP
Re: Ну, как всегда... (++)
Михайло Свистович пише:> > Если бы каждый, кто такое говорит, вместо этого написал или перевел на украинский язык 1 (одну) единицу интеллектуальной продукции, - справочник, учебник, популярный роман, фильм, - мы бы сидели в украинском по самые уши, наверное.
> Юрій Гнаткевич багато такого зробив.
Список, будь ласка. В тирнеті видає самі націоналістичні повчання. Малопопулярне, я б сказав, *чтіво*. А ще таке:
http://radio.org.ua/reports/?id_numb=20943
5 серпня 2004, 20:00
Юрій Гнаткевич: Віктор Федорович приїхав у Київ і відразу ж з першого дня перейшов на українську мову і за це ми йому вдячні, бо міг би зробити як Азаров, як Лукашенко. Це проблема не одного нашого Прем’єр-міністра, це проблема дуже багатьох наших функціонерів, громадських діячів – неграмотність в українській мові.
Зверніть увагу на дату. Шини під КабМіном вже більш як півроку догоріли, і підсмажені на них шашлики Януковичу і Азарову давно занесено. Слова Забужко "У влади провалився ніс" вже сказано. Майдан вже фактично почався.
А цей козел Януковичу вдячний.
Тьху!
2006.01.29 | Михайло Свистович
Re: Ну, как всегда... (++)
Роман ShaRP пише:>
> Список, будь ласка.
Я не можу запам"ятати всіх його наукових праць з мовознавства.
>
> Зверніть увагу на дату. Шини під КабМіном вже більш як півроку догоріли, і підсмажені на них шашлики Януковичу і Азарову давно занесено. Слова Забужко "У влади провалився ніс" вже сказано. Майдан вже фактично почався.
>
> А цей козел Януковичу вдячний.
Не варто виривати з контексту. Гнаткевич в опозиції ще з часів до УБК. І ніколи не був за Януковича.
2006.01.29 | Роман ShaRP
Re: Ну, как всегда... (++)
> Роман ShaRP пише:> > Список, будь ласка.
Михайло Свистович пише:
> Я не можу запам"ятати всіх його наукових праць з мовознавства.
Да кому они вообще нужны, эти его "работы з мовознавства"?!?! Другим таким же фанатикам украинизации-превыше-всего?!
> > Зверніть увагу на дату. Шини під КабМіном вже більш як півроку догоріли, і підсмажені на них шашлики Януковичу і Азарову давно занесено. Слова Забужко "У влади провалився ніс" вже сказано. Майдан вже фактично почався.
> >
> > А цей козел Януковичу вдячний.
> Не варто виривати з контексту. Гнаткевич в опозиції ще з часів до УБК. І ніколи не був за Януковича.
Сходите по ссылке http://radio.org.ua/reports/?id_numb=20943 , и увидите, что это все, что там написано про Гнаткевича. Все претензии к "Громадському радіо".
Так что остаюсь я при своем мнении: козел этот Гнаткевич. Как и любой, кто ставит "во главу угла" языковой вопрос. И пользы от него, соответственно - как от козла - молока.
2006.01.29 | Михайло Свистович
Re: Ну, как всегда... (++)
Роман ShaRP пише:>
> Да кому они вообще нужны, эти его "работы з мовознавства"?!?!
Будь-якій освіченій людині, яка прагне знати мову, правильно нею послуговуватись, розуміти її витоки. Тобі цього не зрозуміти.
>
> Сходите по ссылке http://radio.org.ua/reports/?id_numb=20943 , и увидите, что это все, что там написано про Гнаткевича. Все претензии к "Громадському радіо".
Претензії до тебе. Бо наклав на людину, не маючи про неї інформації і взагалі нічого не знаючи про неї.
>
> Так что остаюсь я при своем мнении: козел этот Гнаткевич. Как и любой, кто ставит "во главу угла" языковой вопрос. И пользы от него, соответственно - как от козла - молока.
Оскільки він значно кращий за тебе і користі теж приносить більше, то можеш відповідно сам оцінити себе
2006.01.29 | SpokusXalepniy
Некорректные возражения.
Роман ShaRP пише:> > А, можливо, це Ющенко покинув Костенка, не надто переймаючись ідеями націонал-демократів?
> А может это у национал-демократов с идеями что-то не то, раз они волнуют так мало людей?
Большинство далеко не всегда право. На то есть тысячу примеров.
Доказательство не канает, если главным аргументом есть ссылка на большинство.
> > Як панувала раніше російська мова у вищій освіті, війську, книговиданні, пресі, так і нині панує.
> Если бы каждый, кто такое говорит, вместо этого написал или перевел на украинский язык 1 (одну) единицу интеллектуальной продукции, - справочник, учебник, популярный роман, фильм, - мы бы сидели в украинском по самые уши, наверное.
Это типичный коммунитический призыв всем вместе чихнуть.
Самое интересное, что в данном случае и этот поцоватый аргумент не работает, т.к. не на того напали. Гнаткевич - неудачный пример. Если бы все вели себя, как Гнаткевич, то никакой проблемы с украинским не было бы.
А в принципе - как вы себе мыслите тезис "чтобы каждый, на своём рабочем месте..."? То есть, все кто считает, что украинский язык до сих пор в загоне, должны побросать свою работу и заняться переводами с одного языка на другой? И это в то время, когда существуют десятки ГОСУДАРСТВЕННЫХ программ по развитию мовы.
И ещё. Если стать на вашу позицию, то вообще ничего критиковать нельзя. Дорогой сахар? А ты пойди, и открой производство: посади, вырасти и наруби тростник (буряк), и добудь из него сахар-песок в бумажных двухкилограммовых пакетах по 500 долларов за тонну.
Бля, страна советов.
> Вместо этого господа нацдемы только и делают, что на разные голоса повторяют возмущенные вопли "А почему это другие не переводят нам?".
И правильно делают. Только ещё надо добавить: "а если не переводят, то куда деваются выделенные на развитие мовы деньги, т.е. наши налоги7"
> > Як було у Запоріжжі дев’ять топонімічних об’єктів, названих іменем російського більшовика Леніна, так і нині їх є там дев’ять.
> А может, пусть это волнует жителей Запорожья? Я, например, живу на улице Гната Юры. Когда-то смотрел в энциклопедии, кто это такой... но уже давно забыл. Ну и что?
Гнат Юра - режиссер и основатель чисто украинского театра (сразу после Октябрьской революции). В последствии этот театр перехал в Харьков, а потом - в Киев. Сейчас этот театр возможно вам известен, т.к. он находится неподалёку от магазинов, где можно купить дешевую колбасу. Будете рядом, обратите внимание на афиши - там так и написано (без вранья): Украинский театр им. Ивана Франко.
> > Як ходили націонал-патріоти на покладання квітів Героям Крутів вулицею антиукраїнського Січневого заколоту, так і підуть цього року.
> Почему бы им не обратится с этим вопросом к тем, кто на этой улице живет или чем-то владеет. А потом в мэрию, если они получат поддержку в этом вопросе?
Я так думаю, что местным властям не до переименований названий, а всё больше до передела собственности. Поэтому Гнаткевич и критикует.
> > Як виховувалася наша молодь на іменах бандита Котовського і головоріза Полупанова, на честь яких названо десятки вулиць в містах України, так і виховується.
> Воспитывается - вранье.
Вы и Гнаткевич вкладываете в слово воспитывается разный смысл. Воспитыватьможно и розгами и пропагандой с детских ясель о счастливом детстве, а можно - и малозаметными штрихами постоянно окружающих нас явлений. Вот об этом последнем и говорит Гнаткевич - антиштрихов, шибко, много.
> > Обіцянки колишнього і нинішнього віце-прем’єр-міністрів з гуманітарних питань про українізацію нашого інформаційного простору поки тільки планується виконувати.
> Да! Трендеть, обещать что-то за других, кого-то к чему-то обязывать и сидеть "с информационной ложкой" - это совсем не то, что носить мешки, то есть работать.
Так вы что, считаете что цивилизация наступит, когда все будут мешки носить?
> > Протягом недавніх дев’яти канікулярних днів усі телеканали крім УТ-1 транслювали передачі виключно з Москви
> Какие передачи выпускает студия "Гнаткевич и компания"? Кому они интересны?
О личном вкладе каждого на своём рабочем месте в общее чиханье (к чему вы призываете)- см. выше.
Что касается передач... Кремль тратит сумасшедшие деньги на пропаганду своих бандитских взглядов внутри страны и за ближайшими кордонами. Это сыпится на ещё неокрепшие души - на такие, которые наполовину ещё рабы.
Надо ли этому противодействовать? Вопрос риторический.
Противодействуют ли этому власти? Вопрос риторический.
> > та концерти за участю націонал-перевертнів Данилка і Данильця.
> Какой шикарный слог... Иногда мне кажется, что тот посетитель нашего форума, который национал-демократов называл национал-дементами, был в чем-то все-таки прав.
Гнаткевич загнул, конечно. Потому что не стоит переходить на личности, ибо НЕ В ОТДЕЛЬНЫХ ЛИЧНОСТЯХ дело. Если ругать артистов за то, что они хотят массовости, рекламы и публики на своих выступлениях, и при этом не очень озабочены национальными идеями, то 90% людей в украине можно обвинить в этом, включая президента.
Роль государства должна заключаться в том, что оно должно поддерживать не масскультуру, а культуру своей страны. За масскультуру и без того есть кому похлопотать.
В этом смысле пока наблюдается обратная картина. Свежатина: государство СНАЧАЛА почтило своим ПРИСТАЛЬНЫМ вниманием Руслану, а потом уже, больше чем через год - Нину Матвиенко. Одна - представительница масскультуры (интернациональной), другая - истинной культуры (национальной), питающей, кстати, лучшие творения масскультуры.
Поэтому я, как культурный человек, фиксирую: всё делается через жопу.
> > Як недавно з’ясувалося, в усіх без винятку кінотеатрах України усі без винятку фільми „крутять” виключно російською мовою.
> Какие фильмы дублирует студия "Гнаткевич и компания"? Кому они интересны?
Об этом - выше. Я смотрю, дай вам волю, то вы Гнаткевича в тюрьму засадите за несвоевременный перевод фильмов на украинский язык. А госслужбы, ведающие этим процессом представите к наградам.
> > Запізнілі рекламні заклики Президента „думати по-українськи” перемежовуються з обіцянками лідерів донецького клану надати російській мові статус другої державної, що ображає мільйони українців і викликає в них справедливий гнів.
> Сколько миллионов украинцев опросила социологическая служба "Гнаткевич и компания"? Сколько именно из опрошенных сказали, что это вызывает у них "справедливый гнев".
Даже если десять процентов. Здесь большинство не канает. Я бы сказал наоборот. В таких вопросах нужно прислушиваться к меньшинству как ни в каких других. Потому что триста лет делали из украинцев русских. особенно, последние семьдесят. Так что, надо бы спросить те миллионы умерших от голодомора, т.к. они были ближе всего к национальному (к земле).
Так что, ваш "процент опрошенных" не канает вообще, потому что он равносилен тезису: сначала расстрелять, а потом опросить (ну, в историческом смысле, конечно).
> И как, мне интересно, они обосновали "справедливость" этого гнева?
> > Якось дружина Президента в одному інтерв’ю, відповідаючи на питання про її кулінарні уподобання, розповіла про такий факт. Якось її родина чекала в гості І. Плюща. Господиня приготувала чимало вишуканих страв. Коли І. Плющ поглянув на них, він покликав свого шофера, дав йому грошей і попросив збігати на базар та прикупити сала й помідорів. Факт цікавий.
> ФИНИШ! Ющенко "виноват" в том, что не ест сала и помидоров! До такого, имхо, мог додуматься только настоящий национал-демент.
То что Гнаткевич смешал в одну кучу проблемы и скандальчики местного значения - это ТИПИЧНАЯ вина националистов. Они незаметно для себя смешиваются с бля-патриотами и тем самым наносят ЕЩЕ больший вред делу возрождения национальной культуры. Другими словами, подставляют ОБЩУЮ (не свою) жопу для клизм.
Дык, так кто сказал, что националисты умнее либералов? Идиотских высказываний хватает с обеих сторон. Но это значит, что это ещё ничего не значит.
> > Але не менш цікаво, чи правдивими є чутки, що після інавгурації Президента Плющ у гості до нього жодного разу не ходив і йому не телефонував.
> А кого это интересует?
Гнаткевич не удержался. Это только говорит о том, что люди - не ангелы. Националисты - тоже.
2006.01.30 | один_козак
Дайте заступитися за нацдемів!+++
І за автора.Хоч мені й не подобається основна ідея його статті.
На мій погляд, пан Роман,
Роман ShaRP пише:
> >Першими, хто свого часу підтримав Ющенка і привів його у велику політику а відтак зробив його президентом, були українські націонал-демократи.
>
> Нет, тогда - его мать и отец. Потому что если бы они его не зачали, и не родили, он и в политику бы не пришел.
До чого тут "мать и отец"? Ви що, поспішали, читаючи? Не зрозуміли, чому автор нагадав ту істоію? Тут же треба було сказати, що відійшли від Ющенка саме ті, хто, власне, "штовхнув" його на цю небезпечну справу - йти в президенти. Вони великою мірою були духом і змістом колишньої Нашої України. І саме їх дії особисто для мене були сигналом, що так, Ющенко - саме та людина, яку слід просувати в президенти. І саме на них я кивав, втовкмачуючи ковбасникам, що Ющенка просувають люди, яким "за державу обидно". Щоб врівноважити сприйняття "отого мордатого, як його... Порошенко!" та тій, про кого казали "ваша Юля вже накралася". Юлю, до речі, теж доводилося "відчищати", киваючи на Г.Омельченка-антимафію та Лук'яненка, що за ідею (зовсім нацдемівську) 27 років життя поклав.
> А может это у национал-демократов с идеями что-то не то, раз они волнуют так мало людей?
>
А звідкіля ви взяли, що ті ідеї мало кого хвилюють? Слабо здогадатися, що рейтинг націонал-демократів ніякий через те, що вони його в жертву перемозі НУ принесли? Вони ж кілька років розкручували НУ і Ющенка, замість того, щоб себе розкручувати. І майже зникли як "гравець" на "електоральному полі".
> Як виховувалася наша молодь на іменах бандита Котовського і головоріза Полупанова, на честь яких названо десятки вулиць в містах України, так і виховується.
>
> Воспитывается - вранье.
Недооцінюєте ви того впливу.
> Сколько миллионов украинцев опросила социологическая служба "Гнаткевич и компания"? Сколько именно из опрошенных сказали, что это вызывает у них "справедливый гнев".
>
Тут ви даремно натякаєте на суб'єктивність. Не питаючи респондентів про гнів, можна однак зрозуміти їх ставлення до цього явища, дивлячись на відповіді на деякі інші питання. А відтак логічно припустити, що таких є кілька мільйонів.
> И как, мне интересно, они обосновали "справедливость" этого гнева?
>
Хіба людина не має права висловити власну оцінку? А щодо обгрунтування СПРАВЕДЛИВОСТІ такого гніву - то треба окрему тему заводити. Повірте, про це є що сказати.
> ФИНИШ! Ющенко "виноват" в том, что не ест сала и помидоров! До такого, имхо, мог додуматься только настоящий национал-демент.
>
А в цьому, чесно кажучи, я автора просто не зрозумів. Їжа була не така чи їжі було мало? Може Катерина пригощає так, як в американців заведено? Але інші люди (я знаю декого, хто до них у гості ходить) не розповідали чогось такого... Та чому у вас в зв'язку з цим вийшов "фінішний" напад на націонал-демократів?
Ще хотів сказати, що дивно обурюватися постановкою "во главу угла" мовного питання людиною, для якої мова - це її професія. Втім, є й інші причини це робити. Просто що болить, про те й кричать. Кому байдуже, що мова зникає, той цього не зрозуміє.
2006.01.28 | Боровик
Re: Хто кого зрадив….
Від прочитаного складається враження, що ніби то Ющенко є таким собі акціонерним товариством, акції якого є власністю зграї політиків. Навіть в деталях описав автор в кого скільки акцій.Знаєте, мені якось по барабано хто за ручку і коли вів Юшщенка, хто був Якщо політики вели Ющенка за дивиденти, то вони не політики, а курви і після цього мають впасти ще нижче.
А що автор порадить робити нам, мінорним акціонерам, які вибирали Ющенка не через надію отримати шматочок пряника влади, а тільки через те, що ми хотіли нормально жити?
Агов, погльові командири та ті що водили Ющенка, скільки вам щзе треба, щоб ви напились нашої крові та поту? Якого ще заводика вам не вистачає?
2006.01.28 | Роман ShaRP
Як Ви не розумієте, пане Боровик!
Боровик пише:> Агов, польові командири та ті що водили Ющенка, скільки вам щзе треба, щоб ви напились нашої крові та поту? Якого ще заводика вам не вистачає?
Їм треба не заводик, а "українська Україна". Садок вишневий коло хати на вулиці Степана Бандери, сало і помидори на столі, Павличко - з радіоприймача, Гнаткевич у вишиванці - в телеприймачі, розповідає усім, які мають бути правильні українці.
І головне - "хай негреня, аби не москаль".
2006.01.29 | Михайло Свистович
Re: Як Ви не розумієте, пане Боровик!
Роман ShaRP пише:> Боровик пише:
> > Агов, польові командири та ті що водили Ющенка, скільки вам щзе треба, щоб ви напились нашої крові та поту? Якого ще заводика вам не вистачає?
>
> Їм треба не заводик, а "українська Україна".
Насправді саме заводик
>
> Садок вишневий коло хати на вулиці Степана Бандери
Хіба що коло своєї на оточеному 5-метровим парканом гектарі землі. А назва вулиці для них значення не має. В нас вони, наприклад, "герої помаранчеві", селяться в основному на вулиці Рози Люксембург.
>
> І головне - "хай негреня, аби не москаль".
І це їм пофіг.
2006.01.29 | Михайло Свистович
Re: Хто кого зрадив….
Боровик пише:> Від прочитаного складається враження, що ніби то Ющенко є таким собі акціонерним товариством, акції якого є власністю зграї політиків.
На жаль, приблизно так воно і є.
> Якщо політики вели Ющенка за дивиденти, то вони не політики, а курви і після цього мають впасти ще нижче.
Натомість вони не лише підіймаються, але тягнуть за собою на возі "Ющенко" інших, які не вели Ющенка, а чимало з них вели Януковича.
> А що автор порадить робити нам, мінорним акціонерам, які вибирали Ющенка не через надію отримати шматочок пряника влади, а тільки через те, що ми хотіли нормально жити?
Насправді автор сам такий міноритарний акціонер, тільки живе у стереотипах.
> Агов, погльові командири та ті що водили Ющенка, скільки вам щзе треба, щоб ви напились нашої крові та поту? Якого ще заводика вам не вистачає?
Я думаю, що межі немає.
2006.01.28 | tomcat
занадто багато слiв. це перша ознака шахрая..(+)
"Без неї (юлi) вона або взагалі не відбулася б або була б придушена."хе-хе. коли юля вимагала штурму адмiнiстрацii Червоненко сказав - приведеш сюди свою дочку - пiдемо. на цьому штурм закiнчився.
2006.01.29 | Михайло Свистович
У Вас неправильні уявлення про шахраїв
Гнаткевич не є шахраєм.tomcat пише:
>
> хе-хе. коли юля вимагала штурму адмiнiстрацii Червоненко сказав - приведеш сюди свою дочку - пiдемо. на цьому штурм закiнчився.
Це Вам Червоненко сказав? Так він збрехав. Юля не збиралдася штурмувати АП. А от якраз сам Червоненко постійно наманався щось штурманути. Причому дуже тупо, з порушенням усіх правил мирного штурму. Одного разу до штурму Кабміну майже дійшло. Добре, що Ющенко випадково дізнався, бігом приїхав і все скасував.
Припиняйте жити у сліпій вірі нукерам Вашого ідола.
2006.01.29 | tomcat
Re: У Вас неправильні уявлення про шахраїв
червоненко - вiдома публiчна особа, на брехнi жодного разу не спiйманий, а хто ви такий - щось вiртуальне. я не бачу пiдстав не вiрити. наведiть спростування вiд вiдомоi поважноi особи.2006.01.29 | Shadow
Re: У Вас неправильні уявлення про шахраїв
> червоненко - вiдома публiчна особа, на брехнi жодного разу не спiйманийПриїжджай в Одесу, тут тобі все розкажуть про "неспійманого жодного разу на брехні" Червонця. Те, що Кирпа не зміг прихватизувати за роки, Червонець хапнув за декілька місяців.
2006.01.29 | tomcat
а ви про це тут розповiдайте! Слабо? (+)
> Приїжджай в Одесу, тут тобі все розкажуть про "неспійманого жодного разу на брехні" Червонця. Те, що Кирпа не зміг прихватизувати за роки, Червонець хапнув за декілька місяців.подзвонив в Одесу знайомим нiхто нiчого не знає. так-що чекаю на вашi откровєния. або дайте лiнк де про це можна дiзнатись.
2006.01.29 | Михайло Свистович
Re: У Вас неправильні уявлення про шахраїв
tomcat пише:> червоненко - вiдома публiчна особа, на брехнi жодного разу не спiйманий
Та що Ви кажете?
> а хто ви такий - щось вiртуальне
Та ні, це Ви віртуальне, а я реальне.
> я не бачу пiдстав не вiрити
з вірою до церкви
> наведiть спростування вiд вiдомоi поважноi особи
У нас з Вами різні поняття про поважність. А взагалі я не можу не вірити своїм очам і вухам. Ви ж продовжуйте судити по політиках зі ЗМІ та в залежності від їхнього ставлення до якогось вождя.
2006.01.29 | tomcat
жодного слова по сутi. але вам мабуть полегшало.. (+)
Михайло Свистович пише:> Та що Ви кажете?
>
> > а хто ви такий - щось вiртуальне
>
> Та ні, це Ви віртуальне, а я реальне.
>
> > я не бачу пiдстав не вiрити
>
> з вірою до церкви
>
> > наведiть спростування вiд вiдомоi поважноi особи
>
> У нас з Вами різні поняття про поважність. А взагалі я не можу не вірити своїм очам і вухам. Ви ж продовжуйте судити по політиках зі ЗМІ та в залежності від їхнього ставлення до якогось вождя.
шановний, мене не цiкавить ВАША точка зору, вона менi вiдома. мене цiкавлять ФАКТИ якi ви, як людина наближена до подiй, можете навести i якi можуть вплинути на МОЮ точку зору.
do you understand?
2006.01.29 | Михайло Свистович
То чого Ви не кажете по суті?
tomcat пише:>
> шановний, мене не цiкавить ВАША точка зору
Це не точка зору, це - істина. Побачена на власні очі і почута на власні вуха.
>
> мене цiкавлять ФАКТИ якi ви, як людина наближена до подiй, можете навести i якi можуть вплинути на МОЮ точку зору
На точку зору фаната вплинути неможливо. Я не записував на диктофон і не знімав на камеру усі вчинки і висловлювання Червоненка. Але своїм вухам і очам я поки що вірю. Більше, ніж висловлюванням когось у ЗМІ, бо вони можуть виявитися звичайнісінькою брехнею.
2006.01.29 | tomcat
Re: У Вас неправильні уявлення про шахраїв
Михайло Свистович пише:> Це Вам Червоненко сказав? Так він збрехав. Юля не збиралдася штурмувати АП.
http://www.dni.ru/news/world/2004/11/22/53278.html
"И спустя несколько часов после того, как заявление было обнародовано, на митинге, проходящем на площади Независимости, прозвучал призыв "взять штурмом администрацию президента". Призыв прозвучал из уст ближайшей соратницы Виктора Ющенко - Юлии Тимошенко. Она заявила следующее: "У нас нет другого выхода, чтобы власть признала победу нашего кандидата в президенты Виктора Ющенко".
http://www.rbcdaily.ru/comments/index.shtml?2004/11/23/30951
"Единственное, прекрасная половина украинской оппозиции в лице депутата Верховной Рады Юлии Тимошенко предложила собравшейся в центре Киева толпе взять штурмом здание администрации президента, если ЦИК Украины не признает победы Виктора Ющенко. По всей видимости, г-жа Тимошенко хорошо запомнила уроки советской истории и, следуя заветам Ильича, заявила, что «у нас не останется ничего другого, как идти к администрации президента, перекрывать дороги, аэропорты, брать телеграф». "
це брехня?
> Припиняйте жити у сліпій вірі нукерам Вашого ідола.
я нiкому не вiрю на слово. вам також.
2006.01.29 | Михайло Свистович
Re: У Вас неправильні уявлення про шахраїв
tomcat пише:>
> "И спустя несколько часов после того, как заявление было обнародовано, на митинге, проходящем на площади Независимости, прозвучал призыв "взять штурмом администрацию президента". Призыв прозвучал из уст ближайшей соратницы Виктора Ющенко - Юлии Тимошенко. Она заявила следующее: "У нас нет другого выхода, чтобы власть признала победу нашего кандидата в президенты Виктора Ющенко".
Ви навели оіцночне судження російського видання слів Юлі. Я був там, розумієте, ходив туди, домовлявся зі спецназом, щоб він пішов, я хотів того штурму (правда, не в цей день, бо штурм має готуватися), але не Юля. Після того походу я розмовляв з Зінченком, який також там був. Мені локшину на вуха вішати не треба, добре?
>
> "Единственное, прекрасная половина украинской оппозиции в лице депутата Верховной Рады Юлии Тимошенко предложила собравшейся в центре Киева толпе взять штурмом здание администрации президента, если ЦИК Украины не признает победы Виктора Ющенко.
Це вона закликала взагалі, а не конкретно. Коли ж дійшло до діла - обламалась. Там таких закликів у Комітеті нацпорятунку по сто за день лунало. В т.ч. й від Червоненка. Але ніхто нехотів брати на себе відповідальність. Тільки Червоненко зі Жванією пізніше дійсно реально збиралися штурмувати Кабмін. І тут присутні на форумі люди з тієї ж "Нічної варти", яким роздали гумові палиці. Добре, що Ющенко все скасував, бо, хоч я і не проти штурму, так, як вони збиралися його робити, він не робиться. Могла б пролитися кров.
>
> я нiкому не вiрю на слово
Як нікому? Ви щойно повірили російському виданню.
2006.01.29 | tomcat
є таке цiкаве слово - РЕПУТАЦIЯ (+)
з помiж вас двох я поки обираю Червоненка. бо ви менi не вiдомi взагалi як фiзична реальнiсть. без образ. такий в мене характер. в усякому разi це не змiнює моє ставлення до юлi - це системна руйнiвна сила.2006.01.29 | Михайло Свистович
Є. В Червоненка вона підмочена.
tomcat пише:> з помiж вас двох я поки обираю Червоненка
Я й не сумнівався
> бо ви менi не вiдомi взагалi як фiзична реальнiсть. без образ. такий в мене характер
Поганий характер
> в усякому разi це не змiнює моє ставлення до юлi - це системна руйнiвна сила
в нас немає вибору, доведеться обирати якусь руйнівну силу з кількох
2006.01.28 | Юрій
Re: Хто кого зрадив….
Дійсно,Ющенко особа залежна від оточення - його дії віддзеркалюють бажання наближених груп здійснювати свої ідеї і плани.Його смикання в різні сторони,домовленості з тими,кого ще вчора він називав бандитами,ще раз підкреслюють,що не він, Президент,керує,а ним,Президентом,керують.Тож прав Ю.Хоткевич - треба вміти в такий короткий, після отримання перемоги час,позбутися побратимів майдану та заключити меморандум з бандитами.2006.01.29 | Михайло Свистович
Насправді вони нас всі зрадили. Просто використали.
Юрій Гнаткевич пише:>
> І. Плющ постійно на різних публічних оказіях обурюється деякими вчинками Президента, а мені особисто якось при зустрічі сказав: „Він та-а-а-ке творить!” Що ж такого натворив Президент з точки зору І. Плюща?
Івану Плющу краще помовчати. Бо те, що він творив після перемоги революції, точно ні в які ворота не лізе. Задовбав усіх лобіюванням колишніх кучмістів, щоб їх залишили на посадах. І Ющенка задовбав. Після інаугурації. Ми навіть похід до Ющенка організовували, бо Плющ влаштував і йому і усім справжній моральний терор, щоб свого кума янучара Власова, на якому нема де тавра ставити, залишити на посаді голови Києво-Святошинської РДА.
>
> Адже Ющенка і помаранчевий рух підтримали дві основні політичні сили: націонал-патріоти і національно-ліберальна буржуазія. Перші не захотіли об’єднуватися з другими в одну партію.
Не зовсім так. Просто перші багато хотіли, а другі дуже мало пропонували. Так і не домовились. Те саме стосується партії "Пора" і ПРП.
>
> Президент став фактичним символом партії українського націонал-ліберального капіталу, до якої збіглися усі, кому заманулося, включно з тисячами колись затятих кучмістів. Створення НСНУ та методи її розбудови викликали у середовищі більшості соратників Президента обурення і протести.
Все правильно, тільки я б не називав багатьох там націонал-лібералами. Бо там ні національного, ні ліберального. Одне бабло і в будь-який спосіб.
Ідеалізацію Юлі не коментую.
>
> У контексті теми є ще одне питання. Польові командири В. Філенко і Т. Стецьків теж є зрадниками?
Вони просто не є польовими командирами
>
> А як щодо одного з активних учасників революції В. Бондаренка, який спочатку було покинув ПРП і подався до НСНУ а відтак знову втік звідти, давши цьому фактові вельми цікаві пояснення.
Пояснення там просте: НСНУ не схотів підтримувати його на мера Києва.
>
> Б. Червак робить у кінці своєї статті висновок, ніби Президентові лише тоді вдасться успішно керувати країною, коли він позбудеться зрадників. А чи не краще було б Президентові спочатку запросити всіх, хто його ніби зрадив, (не забувши, звичайно, про О. Зінченка), на спеціальну нараду (як олігархів після відставки Ю. Тимошенко), та запитати їх: „Хлопці! І Ви, леді! Одним словом, любі друзі! Поясніть мені, як це могло трапитися, що я мав стільки вірних друзів і так швидко їх розгубив”. Це була б безсумнівно цікава і переповнена серйозним теоретичним і прагматичним змістом нарада.
Цікава пропозиція. Але краще б він поговорив з кожним окремо і відверто. І не раз.
2006.01.30 | один_козак
Всі білі й пухнасті
Михайло Свистович пише:> Цікава пропозиція. Але краще б він поговорив з кожним окремо і відверто. І не раз.
Я дуже сильно підозрюю, що вони б його за таких умов просто дістали звинуваченнями одне одного. ))
2006.01.29 | Bogdan
Re: Хто кого зрадив….
Як кажуть французи: "Вороги не бувають зрадниками!". "Занадто багато слiв - перша ознака шахрая!" Це про Вас, пане Гнаткевич Ю. Краще не скажеш. Кажуть, Ви просиділи майже усю виборчу президентську кампанію, а з нею й Помаранчеву Революцію, вдома, або на риболовлі? Не Вам судити про зраду.2006.01.29 | Михайло Свистович
Re: Хто кого зрадив….
Bogdan пише:> Як кажуть французи: "Вороги не бувають зрадниками!". "Занадто багато слiв - перша ознака шахрая!" Це про Вас, пане Гнаткевич Ю. Краще не скажеш.
Краще може і не скажеш, але багатослів"я зовсім не є ознакою шахрая. До речі, більш багатослівної особи, ніж згадуваний тут Червоненко, важко знайти.
> Кажуть, Ви просиділи майже усю виборчу президентську кампанію, а з нею й Помаранчеву Революцію, вдома, або на риболовлі?
Я бачив його на Майдані з прапором УРП "Собор".
2006.01.29 | Bogdan
Re: Хто кого зрадив….
Саме ту УРП "Собор" він (Юрій Гнаткевич) й зрадив.
2006.01.29 | Михайло Свистович
Re: Хто кого зрадив….
Bogdan пише:>
> Саме ту УРП "Собор" він (Юрій Гнаткевич) й зрадив.
Це - оціночне судження. Він не зрадив, а зробив свій вибір. Щиро, а не меркантильно, як ті, хто підбив його на цей вчинок.
2006.01.30 | Bogdan Kurkov
Re: Хто кого зрадив….
Вы правы, Михаил! Но сколько вреда от такой наивности?! Посмотрите список кандидатов в ВС Украины от БЮТ. Гнаткевич там есть. Это ЮВТ меркантильно толкнула меркантильных слабаков на предательство, пусть даже "искреннее", по вашим словам. Демократия - это не вседозволенность. Модератор - не Господь Бог и не должен оправдывать грешников. Извините.2006.01.30 | Михайло Свистович
Re: Хто кого зрадив….
Bogdan Kurkov пише:> Это ЮВТ меркантильно толкнула меркантильных слабаков на предательство
Я не бачу тут зради. Просто в декого назва партії замінила назву "Україна".
> Демократия - это не вседозволенность. Модератор - не Господь Бог и не должен оправдывать грешников.
Я виправдовую лише істину. Не люблю несправедливих нападок. А демократії Гнаткевич не порушив.
2006.01.31 | леонід
Хто кого зрадив - людям видніше….
Пане Богдане. А чому Ви не порахуєте декілька тисяч людей, як не опинилися в одному виборчому списку з Вами. Невже Ви всевіда, який знає, що в 43 списках ордні праведники, а Юрій Гнаткевич - "зрадник". Ви в нього присягу відбирали? Чи разом з ним присягали?2006.01.29 | пан Roller
Враги не предают(-)
2006.01.29 | ОРИШКА
Re: От все одно найбільш спокійний тут-
Свистович. Його прочісування емоційних закликів, викліків, перекликів і просто метання майже завжди без прикметників і мовних фігур. Я пропоную всім читати будь-яки матеріали, беручи до уваги лише дієслова та іменники. Та й з дієслів виключити ті, що показують стан. Дуже корисне читання виходить. Багатьох без сміху тоді й читати не можна.2006.01.29 | tomcat
або найбiльш байдужий. бо знає все що було, є i буде (-)
2006.01.29 | Михайло Свистович
Байдужий саме Ви, бо Вам головне не результат, а залишитись
чистеньким. Я ж думаю, що буде з Україною, а тому у ситуації вибору з кількох поганих варіантів, роблю вибір з найменш поганого.І взагалі я дуже небайдужий, що підтверджується моєю діяльністю в реалі. Бо писати гна форумі "Юля - ворог" (інший варіант - "Ющ - зрадник") легше всього. А от брати на себе відповідальність.
2006.01.29 | микола
Re: Хто кого зрадив….
правильна стаття..ЮЩенко загроза безпеки України.2006.01.29 | Пекний
Re: Хто кого зрадив….
Гнаткевичу спасибі за статтю.Більшість людей и Україні власне так ірозуміє цей шарварок в якому Ющенко виглядить недолугим актором котрий безвільно зирить навкруги хто б його підтримав, не задумуючись про наслідки.Він зрадив Юлю,Костенка,Плюща і з рештою тих хто творив майдан.Бо так званий меморандум з бандюковичем -ілюстрація цього.Різні смертні і безсмертні взули Ющенка в постоли сплетені по їхньому стилю і той в них незграбно затоптав свої обіцянки,віру в справедливість і своїх соратників.
Згадаймо як за кучмізму правильні депутати штурмували адміністрацію,прагнучи діалогу.То напевно настав час добиватись діалогу таким методом,бо ж доступ до тіла заброньований як колись,поганої пам'яті,медведчуком до кучми.
2006.01.30 | tomcat
цiкаве питання до речi (+)
> Згадаймо як за кучмізму правильні депутати штурмували адміністрацію,прагнучи діалогу.То напевно настав час добиватись діалогу таким методом,бо ж доступ до тіла заброньований як колись,поганої пам'яті,медведчуком до кучми.в мене тодi не зникало вiдчуття якогось сценарiю, мета - усунення тандему Кучма-Кравченко (такi-сякi але украiнцi), а замiсть них - Медведчук(агент ФСБ)-Янукович(бандит). на жаль нацiонал-демократи були використанi кремлем для проведення операцii.
Пекний пише:
>Він зрадив Юлю
2006.01.30 | Bogdan Kurkov
Re: цiкаве питання до речi (+)
"нацiонал-демократи були використанi кремлем для проведення операцii".Найгірше те, що отой "кремль" переключився на підтримку Юлі, бо Янукович для них - відпрацьований матеріал. На превеликий жаль не всі "нацiонал-демократи" це розуміють.
2006.01.30 | Михайло Свистович
Re: цiкаве питання до речi (+)
tomcat пише:>
> в мене тодi не зникало вiдчуття якогось сценарiю, мета - усунення тандему Кучма-Кравченко (такi-сякi але украiнцi), а замiсть них - Медведчук(агент ФСБ)-Янукович(бандит)
Докотились
>
> на жаль нацiонал-демократи були використанi кремлем для проведення операцii
Це Вам у Кремлі доповіли? А не сказали, як так вийшло, що внаслідок цього "використання" націонал-демократи таки виграли, а Кремль пролетів?
2006.01.31 | Bogdan Kurkov
Re: цiкаве питання до речi (+)
Михайле, Ви не є об'єктивним, бо балотуєтесь за списками БЮТ! Пора Вам йти у відпустку, бо тепер Ви не можете виконувати функціїї модератора! Інформація перевірена й на 100% відповідає дійсності. Good buy! My friend!2006.01.31 | Михайло Свистович
Re: цiкаве питання до речi (+)
Bogdan Kurkov пише:> Михайле, Ви не є об'єктивним, бо балотуєтесь за списками БЮТ!
Розкажіть це юлефанам на цьому форумі
2006.01.30 | Михайло Свистович
Як дістали ці пошуки зрадників та янголів
Пекний пише:>
> Він зрадив Юлю,Костенка,Плюща
Нікого з них він не зрадив. І вони його теж. Часи феодалізму минули.
2006.02.01 | леонід
Свистовича дістали ці пошуки зрадників та янголів
та ніхто вас не зраджував. Вони вели сворю лінію двадцять років, І ведуть далі. Інтелектуальні гречкосії вважають, що вся комсовдепія має жити як завгодно, аби не по совдепії, тільки сприяєє ссовдепівській писі. Та нікого ніхто не зраджува. Як були - так і залишилися. Чому саме так- запитуйте кожен в самого себе.2006.01.29 | Мірко
Re: Хто кого зрадив….
Дякую Юрію Гнаткевичу.Чомусь дивувався, чому коли сам бачив що Ющенко крок за кроком поступався опозиції і зраджував інтереси народу, інші до останної хвилини обороняли його вчинки. "Тактика" - говорили, - "злагода, соборність". Казали мені що той хто за Україну перетерпів таке страшне отруєння не може її зрадити. Через пошану до змасакрованого лиця вони перестали тверезо оцінювати дії президента. А може ми перебільшуємо значіння Помаранчевої Революції. Я нераз перестерігав що це була революція за демократію, а не національна революція. До національної, видно, нам ще далеко.
2006.01.30 | один_козак
То хіба це перебільшення значення?
Так, за демократію. Але хто не помітив підйому національної ідеї?Значення тієї революції ЗАРАЗ нівелюється...
Та ну... Про це й казати не варто.
2006.02.01 | Горбань
До всіх - перестаньте оперувати!
Треба перестати оперувати категоріями зрада/не зрада. З самого початку Ющенко позиціонувався як "цєпле масло" – ніколи нікому нічого, ато як не дай Боже, то най Бог боронить. Нікуди йти не хотів, воювати не любив, власть у ручку цілував по-козацьки та знай діточок плодив. Більшість наших майданівців страшно плювалися, а мені це виглядано навіть забавним, бо було ясно, що в нашій пофігістській чухраїні це найбільш виграшна позиція. Тобто "президент всього народу" з совєтським батьком, якого німці запроторили до Освєнціма, східняк, що поромантикував у молодості по Карпатах, бухгалтер з в’ялим потиском руки, про яку ми пізніше вже почули різні гарні речі. Хто пам’ятає трохи давніші події – Заєду і т.д. – цілком ніким не керована, не ведена (і фактично просрана) кампанія наших соратників дала цілком успішний результат. Інші (москалі, жиди, німці) з таким результатом формували б уряд, наші ж ні, приндились один поперед одним хто більше заслужився і повністю все віддали. Майбутні "польові командири" шукали з-поміж себе когось рішучішого, не знайшли, тоді підібрали в якійсь пісочниці полум’яного трибуна Тарасика, а це вже було після вистави "УБН", де вся історія була прописана наперед. Тарасик спершу президента палко полюбив. Потім розлюбив. Сам хотів стати президантом. Почав бачити літаючі важкі тупі предмети. Це, як нам явно зрозуміло, було подарунком ворогу. Оце зрада. Нема сумніву. Але нам такі речі, як не дивно, тільки на користь. Додає балів нашим зорьким соколам – "польовим командирам".Але якось Бог любить наш лопушаний нарід. І нарід любить бавитись, ніц не робити і говорити про штурмування палаців, поки якісь конкретні американці з поляками та литовцями переговорюються за нашою спиною з москалями, щоб вони нам ніц не робили і писки не товкли. Бо ніби й не було за що... Союз самі валяли, а на нас злі, бо ми з того тішимось.
Але вернемось до Ющенка. Коли він кого зраджував чи що він кому обіцяв – усе це одна велика туманність, бо немає там жодної рішучості до якоїсь дії чи до роблення сказаного, а є порожнисто-водяниста велемовність і підписання різних листів – то з Плющем про фашистів, то з Юлею про шкарпетки, то з Януковичем про дозвіл на невеликі фальсифікації, але лише для вчителів, то з Путіним про дозвіл називати ціни на газ європейськими. Ні про СОТ, ні про Євросоюз, ні про НАТО нічого конкретного якось не підписалося.
Отруєння діоксином, очевидно, не зміцнило рішучості, лише додало трохи образливості до загалом повної якосьбудькуватості. Я розумію – є зрада, якщо є дуже конкретна, підписана кров’ю обітниця, клятва, приречення. Цього я щось не дуже бачив, крім публічного стояння і притискання руки до грудей. Якщо вдарити – то хіба що когось свого, хто надто близько стоїть і надто інтенсивно "рішає вапроси", кудись кличе і заважає замріяно дивитись у далечину.
Мені здається, як не парадоксально, такий президент якраз нам і підходить. Але я вас шалено прошу, перестаньте про зраду. Це надто сильне слово про розлізлі, слабо артикульовані наміри бажань здатись харошим і вашим і нашим.
2006.02.01 | Сергій Кабуд
супер! от це б послати йому відкритим листом- я підписуюся!!
От цікаво- чи не поставити б цеї до Петицій і збирати підписи.Хай знає що думають про нього.
----------------------------------------------------------------
Треба перестати оперувати категоріями зрада/не зрада. З самого початку Ющенко позиціонувався як "цєпле масло" – ніколи нікому нічого, ато як не дай Боже, то най Бог боронить. Нікуди йти не хотів, воювати не любив, власть у ручку цілував по-козацьки та знай діточок плодив.
Більшість наших майданівців страшно плювалися, а мені це виглядано навіть забавним, бо було ясно, що в нашій пофігістській чухраїні це найбільш виграшна позиція.
Тобто "президент всього народу" з совєтським батьком, якого німці запроторили до Освєнціма, східняк, що поромантикував у молодості по Карпатах, бухгалтер з в’ялим потиском руки, про яку ми пізніше вже почули різні гарні речі.
Хто пам’ятає трохи давніші події – Заєду і т.д. – цілком ніким не керована, не ведена (і фактично просрана) кампанія наших соратників дала цілком успішний результат. (гагага!)
Інші (москалі, жиди, німці) з таким результатом формували б уряд, наші ж ні, приндились один поперед одним хто більше заслужився і повністю все віддали. (оце точно, бо то ж народи, а ми кугути)
Майбутні "польові командири" шукали з-поміж себе когось рішучішого, не знайшли, тоді підібрали в якійсь пісочниці полум’яного трибуна Тарасика, а це вже було після вистави "УБН", де вся історія була прописана наперед.
Тарасик спершу президента палко полюбив. Потім розлюбив. Сам хотів стати президантом.
Почав бачити літаючі важкі тупі предмети. (!!!!!!!)
Це, як нам явно зрозуміло, було подарунком ворогу. Оце зрада. Нема сумніву. Але нам такі речі, як не дивно, тільки на користь. Додає балів нашим зорьким соколам – "польовим командирам".
(але тарасік-підарасік не обіцяв Україні ТАКОГО як помаранчовий герой вашого допису. А за язика його ніхто не тягнув, цього Ющенка.)
Але якось Бог любить наш лопушаний нарід. І нарід любить бавитись, ніц не робити і говорити про штурмування палаців, поки якісь конкретні американці з поляками та литовцями переговорюються за нашою спиною з москалями, щоб вони нам ніц не робили і писки не товкли.
(я думаю що це конєшно і Бог, але додалися зусилля киян, галичан і діаспори і подекуди ще одиниці приєдналися, але то не суттєво)
Бо ніби й не було за що... Союз самі валяли, а на нас злі, бо ми з того тішимось.
> Але вернемось до Ющенка. Коли він кого зраджував чи що він кому обіцяв – усе це одна велика туманність, бо немає там жодної рішучості до якоїсь дії чи до роблення сказаного, а є порожнисто-водяниста велемовність і підписання різних листів – то з Плющем про фашистів, то з Юлею про шкарпетки, то з Януковичем про дозвіл на невеликі фальсифікації, але лише для вчителів(!!!хаха!!!!) то з Путіним про дозвіл називати ціни на газ європейськими.(!!хаха!!!)
Ні про СОТ, ні про Євросоюз, ні про НАТО нічого конкретного якось не підписалося. (ВЛУЧНО!)
> Отруєння діоксином, очевидно, не зміцнило рішучості, лише додало трохи образливості до загалом повної якосьбудькуватості. Я розумію – є зрада, якщо є дуже конкретна, підписана кров’ю обітниця, клятва, приречення. Цього я щось не дуже бачив, крім публічного стояння і притискання руки до грудей. Якщо вдарити – то хіба що когось свого, хто надто близько стоїть і надто інтенсивно "рішає вапроси", кудись кличе і заважає замріяно дивитись у далечину.
> Мені здається, як не парадоксально, такий президент якраз нам і підходить. Але я вас шалено прошу, перестаньте про зраду. Це надто сильне слово про розлізлі, слабо артикульовані наміри бажань здатись харошим і вашим і нашим.
---------------------------------------------------------------------
Ну насправді це зрада не політична чи національна, це зрада свого ЛЮДСКОГО призначення, зрада поклику. людина від цього не стає злодієм, а стає свинею. На мій погляд це значно огидніше.
2006.02.01 | Горбань
Насправді нічого злого
я не мав на увазі. Направду. Просто самим до себе трохи з гумором і стриманіше без махання шаблями. Юля така як є, Ющенко теж, їх ми любимо з їхніми мухами, себе трошки також і потихеньку починаємо зустрічатися та балакати про злуку. Безсмертному доручаємо якусь менш балакучу роботу, щоб його люди не побили (ми бачимо в ньому цей талант - може голка в яйці коле?). Перестаємо придумувати дошкульні гадості про своїх хлопців і дівчат, навіть про тих у яких є чомусь гроші. Починаємо більше говорити про їхні теми, зокрема як ставляться Яники до Алчевських труб і тому подібне. Слово зрада прибираємо зі слоганів НУ, бо це слово має звучати лише в контексті сепаратизму, а Юлі з Єхануровим даємо чай попити чи краще каву хорошу, знімаємо як він цілується з жінками, забувши про Кучму.А про Ющенка я без зла, це я так і думаю.
2006.02.01 | Сергій Кабуд
нам не треба боятися ненависті до ворогів чи власної злобності
нам як хе...бля...етносу-цього завжди бракувало- СПРАВЕДЛИВОЇ люті.
Тому : чим злобніше- тим краще.
Згадаймо, що всі ці хвігуранти- колишні члени КПСС, яке ОРГАНІЗОВАНО і ЗАПЛАНОВАНО знищувало українців.
Ющенко- сам пішов було і записався в камуністи, шоб йому дали троха грошей.
Я думаю шо конкретно як порахувати ту посаду яку він за це отримав за совка-
то Ющенко продався десь за рублів 500 додаткових на рік, це при курсі тоді $ 1 до 3 рублів.
Це і є ціна Ющенко))))гага))