Зрада в домі літаючих кинджалів
02/02/2006 | Горбань
Український політичний краєвид стає все більше подібним на дім літаючих кинджалів. Багато гострих гасел пролетіло й поміж головними силами помаранчевого табору, і найгостріше з них – це "ЗРАДА!". Хочеться порозмірковувати про це гасло і, дасть Бог, трохи зменшити градус "діалогу", все більше подібного на фехтування.
Якщо говорити про темперамент і характер, то з самого початку Ющенко позиціонувався як "цєпле масло" – ніколи нікому нічого, ато як не дай Боже, то най Бог боронить. Нікуди йти не хотів, воювати не любив, власть у ручку цілував по-козацьки та знай діточок плодив. Більшість наших майданівців страшно плювалися, а мені це виглядано навіть дуже позитивним, бо було ясно, що в нашій пофігістській чухраїні це найбільш виграшна позиція. Тобто "президент всього народу", народжений на день Радянської Армії і Військово-морського флоту, з батьком, якого німці запроторили до Освєнціма, східняк, що провіявся у молодості карпатським вітром і пройнявся народним духом, бухгалтер з в’ялим потиском руки, про яку ми пізніше вже почули різні гарні речі.
Хто пам’ятає трохи давніші події – ЗаЄдУ і т.ін. – коли цілком ніким не керована, не ведена (і фактично просрана) кампанія наших соратників парадоксальним чином дала цілком успішний результат. Інші (москалі, жиди, німці) з таким результатом формували б уряд, наші ж ні, приндились один поперед одним, хто більше заслужився, штовхались ліктями і повністю все віддали. Тоді-то досить виразною була ідея союзу з Кучмою, Круглого столу, Конструктивного діалогу. Інші були за національну ідею – "Все або нічого". Але єдиної дії не було, ніхто тоді не зумів стати на обидві ноги, ніхто не зумів домовитись про щось між собою і дотримуватись, зробити крок і тиснути, завоювати якісь позиції і закріпитись на них. Чекали, коли винесуть булаву честь-честю, на рушничку, чекали міністерських звань, недочекались.
Хоча чому ні, дочекались, але вже на інших умовах. І працювали, поки Кучма поганяв, аж гай шумів. Рідним татом кликали. Чи була це ЗРАДА? Ну, коли всі ходили на аудієнцію, на плівку записатись, так би мовити. Але команда була-а-а... Горою одне за одного стояли. Поки одного з ключових партнерів не погнали та не ув’язнили. Прем’єр пробував-було шарпнутись, говорив про це, але всі далі працювали, "без лапи", без ідеалів. Потім пішли, щоб повернутись. І якось не розсварились, готові були одне одному шкарпетки прати. А дехто прийшов на їх місце з ласки Кучми... і зараз у команді!
Хвороба нерішучості і колабораціонізму була повальною. Майбутні "польові командири", маючи за провідника таку нерішучу людину, шукали з-поміж себе когось рішучішого, не знайшли, тоді підібрали в якійсь пісочниці полум’яного трибуна Тарасика, а це вже було після вистави "УБН", де вся історія була прописана наперед. Тарасик спершу президента палко полюбив. Потім розлюбив. Сам хотів стати президентом. Почав бачити літаючі важкі тупі предмети. Це, як нам явно зрозуміло, було подарунком ворогу. Оце ЗРАДА. Нема сумніву. Хоча нам такі речі, як не дивно, тільки на користь. Додає балів нашим зорьким соколам – "польовим командирам".
Але якось Бог любить наш лопушаний нарід. І нарід любить бавитись, ніц не робити і говорити про штурмування палаців, а потім говорити, що хто кому говорив про штурмування палаців, і хто більший зрадник – хто говорив, але не штурмував, чи той, хто говорив не штурмувати. Це все щоб заповнити час, поки якісь конкретні американці з поляками та литовцями переговорюються за нашою спиною з москалями, щоб вони нам ніц не робили і писки не товкли. Бо ніби й не було за що... Союз самі валяли, а на нас злі, бо ми з того тішимось.
... Якщо ж хтось думає, що ніби хтось там допустив якусь таку-перетаку зраду священних ідеалів майдану, яка, бачте, виразилась у недопідтримці отримання пільг на безкоштовну оренду кутка на базарі – то це їхня проблема. Чомусь нас не ображає, що безкоштовна участь у грандіозному фантастичному халявному шоу, на яке гнилі капіталісти-чегеваристи літали літаками як на безкоштовну роздачу маріхуани, вважається не лише героїчною, а ще й чимось обтяжливою місією, ніби якоюсь важкою покутою. Багатогодинне і багатоденне щасливе тупцяння кількох сот тисяч абсолютно задоволених молодиків, дівок, хлопів і бабів, очманілих від відсутності будь-яких обов’язків, вважається мало не за якийсь титанічний акт висічення вічних скрижалів – от лиш каменю не підвезли, ато б ми хіба ж таку піраміду на пляцу забабашили, такі би, бляха, ідеали взгромоздили – нехай мовчать Америки й Європи, коли з тобою, курча, говорю. Набалділись, надихались повітрям, наговорилися з колєгами-колєжанками вперше досхочу, наспівались, натаборувались – і це велика жертва? І це велика кров, великі ідеали, зрада яких – це якесь страшне ТАБУ-бу-бу-бу-бу?
Нам, звичайним живим українцям, ну не смішно вважати велику диско-реп-часник-базар-тусовку революцією, новою епохою, міжпланетною подією, яка автоматично встановлює новий ідеальний порядок? Ну не фальшиво звучить: "Не зрадь ідеалів Майдану!? Це ТИ не допустив бандитів (...з якими ми через день обідаємо...) до влади! Та ми й самі б не допустили, якби не маленьке "але" – ну, самі знаєте, якби не оці оно вчорашні, колишні помаранчеві, ЗРАДНИКИ, які свої фальшиві ідеали і фальшиві коси нам в носа тичуть, бляха-муха."
Але вернімось до Ющенка. Коли він кого зраджував чи що він кому обіцяв – усе це одна велика туманність, бо дуже мало якоїсь конкретної дії, а повно велемовних закликів. Серед фактів - є підписання різних листів – то з Кучмою і Плющем про фашистів, то з Юлею про посади і шкарпетки, то з Януковичем про дозвіл на невеликі фальсифікації, але лише для вчителів, то з Путіним щоб віднині називати ціни на газ європейськими без вказування в цифрах. Отруєння діоксином, очевидно, не зміцнило рішучості, лише додало трохи образливості до загалом повної якосьбудькуватості. Я розумію – є зрада, якщо є дуже конкретна, підписана кров’ю обітниця, клятва, приречення. Ні про СОТ, ні про Євросоюз, ні про НАТО нічого конкретного якось не підписалося. Інших клятв я щось не бачив, крім публічного стояння і притискання руки до грудей. Якщо наш президент міг когось ударити – то хіба що когось свого, хто надто близько стоїть і надто інтенсивно "рішає вапроси", кудись кличе і заважає замріяно дивитись в історичну далечину унікальної країни. Та й то враження таке, що агресія виходила не від президента особисто, а ніби з-поза його спини. Якщо вже справді говорити про зраду, і якщо вже справді бити, то час мабуть вирішити справу про діоксин – кому він належав, у чиїй кишені приїхав? Якщо говорити про зраду – то про закритість суду над убивцями Гонгадзе, про зволікання, про недоторканість замовників...
Але я вас шалено прошу, перестаньте про зраду в конексті політичному. Це надто сильне слово про розлізлі, слабо артикульовані наміри бути хорошим і вашим і нашим зі сторони президента і занадто перебільшене, нелогічне і нелояльне слово зі сторони екс-прем’єра щодо газових угод уряду.
Якщо хто думає, що я стібаюсь з Президента, то це не так. Насправді нічого злого я не мав на увазі. Направду. Адже наш президент – це такий собі вимріяний і виборений збірний образ, він у кожному з нас. Те саме стосується і майбутнього прем’єра. Просто самим до себе треба трохи з гумором і стриманіше, без махання шаблями. Юля така як є, Ющенко теж, їх ми любимо з їхніми мухами і вуликами, себе трошки також і потихеньку починаємо зустрічатися та балакати про злуку. Безсмертному доручаємо якусь менш балакучу роботу, щоб його люди не побили (ми бачимо в ньому цей талант - може голка в яйці коле?). Перестаємо придумувати дошкульні гадості про своїх хлопців і дівчат, навіть про тих у яких є чомусь гроші. Лілю Григоровичі просимо більше про Неньку, менше про Юльку. Починаємо більше говорити про ЇХНІ теми, зокрема як догосподарювались Яники до Алчевських труб і тому подібне. "Веселі яйця" згадуємо, канкрєтних пацанів і так далі. Забуваєм про істерику. Слово ЗРАДА прибираємо зі слоганів НУ і з заяв БЮТ, бо це слово має звучати лише в контексті сепаратизму. Може тоді б і вдалося вийти на відкликання голосування БЮТ проти уряду. На улюбленому 5-му, коли знімаємо сюжет, стараємось, щоби обличчя Юлі та Президента попадали в один кадр, а не окремо.
Бо бачить Бог, просраємо, просраємо знов, і не виправдати тоді нам нашу всіх і кожного ЗРАДУ нічим, ні КГБістами, ні жидомарсіянами, з Аль-Каїдою в купі. Бо такої Аль-Каїди як ми самі собі, і один одному, ніякий маскаль не потрафить організувати.
-
2006.02.02 | Пані
згорнути/розгорнути гілку відповідей-
2006.02.02 | Нечуй-Вітер
згорнути/розгорнути гілку відповідейВаші б слова - та Богові у вухо (-)
-
2006.02.02 | Пані
згорнути/розгорнути гілку відповідейНе боги в нас роблять історію
А прості і малопомітні герої, включно з автором статті, а також іншими присутніми тут форумцями, які майже героїчними зусиллями намагаються зупинити це гівнометання.
Народна дипломатія в нас працює набагато сильніше, ніж це може здаватися необізнаним людям. І якщо ці придурки і покидьки таки хоча б позірно замиряться і перестануть кидатися кинджалами, то в цьому не буде НІЯКОЇ їхньої заслуги. А буде тільки заслуга таких "маленьких" (насправді великих) українців, як автор, Мишко, та інші.
І саме такі люди зробили Майдан. І мають повне право казати про нього все, що хочуть. В тому числі де-сакралізувати його.-
2006.02.02 | Нечуй-Вітер
здався. підтримую, і не маю що заперечити. (-)
-
-
-
2006.02.03 | stefan
математично - фізично,
це виеникає тоді, коли внутрішний шум(гам)
набагато більший за зовнішний фон. 
-
2006.02.02 | Стась
Відповіді
2006.02.02 | keymaster
І таке ото сидить тихо у Львові і свій талант приховує
Краще б раз на пару місяців писав щось подібне.Адміністраціє! Прошу зарахувати моє клопотання: цю статтю в новину дня.
Взагалі-то НМД стаття не просто світоглядно хороша - вона добра і по лексиці і по всьому. Думаю, автор міг би підписатися власним ім"ям, але мабуть боїться, що зі списків викинуть
2006.02.02 | Пані
Re: І таке ото сидить тихо у Львові і свій талант приховує
keymaster пише:> Краще б раз на пару місяців писав щось подібне.
> Адміністраціє! Прошу зарахувати моє клопотання: цю статтю в новину дня.
А це новина? Я то не проти... А чи формат дозволяє?
> Взагалі-то НМД стаття не просто світоглядно хороша - вона добра і по лексиці і по всьому. Думаю, автор міг би підписатися власним ім"ям, але мабуть боїться, що зі списків викинуть
Я теж думаю, що міг би і підписатися
2006.02.02 | Мартинюк
Талановито описане кредо обивателя - туга за Адольфом
Азіатсько-візантійська спадковість прагне великого страшного правителя з гіпертрофованим ознаками самця-продуцента .Відсутність ( чи вірніше недостатня присутність на думку автора) такого в Ющенку розчаровує автора і відбиває бажання вникати в причини того що сталося .
Простіше дочекатися коли до влади прийде якийсь Адольф Шварцнегер з українським прізвищем.
Авторе - не соромся, не відмовляй собі у задоволенні - голосуй за Тягнибока !
2006.02.02 | Нечуй-Вітер
це у Вас туга за Адольфом? чи в кого?
Мартинюк пише:> Азіатсько-візантійська спадковість прагне великого страшного правителя з гіпертрофованим ознаками самця-продуцента .
>
чи орлеанської діви з невинністю у вигляді довгої коси, або амазонки згвалтованої Гераклом (чи хто там займався підкоренням амазонок). І саме ці стереотипи висміює автор статті. Можливо ви якось неуважно читали, і не помітили його сарказму.
> Відсутність ( чи вірніше недостатня присутність на думку автора) такого в Ющенку розчаровує автора і відбиває бажання вникати в причини того що сталося .
>
навпаки. прочитайте ще раз статтю. він прямим текстом каже, що саме цей стан речей йому навіть подобається.
> Простіше дочекатися коли до влади прийде якийсь Адольф Шварцнегер з українським прізвищем.
>
> Авторе - не соромся, не відмовляй собі у задоволенні - голосуй за Тягнибока !
Вибачте, ви з дуба впали? Чи вам кинджал в око попав? За якого такого Тягнибока? Автор пропонує перестати істерично кричати про зраду уповаючи до великого і чистого, а натомість повернутися з площини міфічних героїв та героїнь в реал, і попрацювати над тим, щоб не послизнутися на черговому порозі (який нам треба успішно переступити) внаслідок того, що одні й другі вже рік кладуть на нього і під нього купи різного кольору і калібру.
2006.02.02 | Мартинюк
От про героїню , яка вдало грає роль "секс-символа" нема нічого
Є ж іще жіноча сутність , яка очевидно краще вписується у "племінно-розплідні" канони, оскільки за неї не говориться нічого і відповідно не принижується настільки, як образ непутящого та ще й притруєного Ющенка, у якого "вялий потиск руки".Гадаю що я неправильно вжив слова "азіатсько-візантійське" . Тут правильніше - родо-племінне , чи первісно-общинне. Там лідер повинен бути могутнім і переповненим гормонами чоловічої агресивності .Якщо ні - то нехай його загризуть сильніші вороги, молодші самці , чи просто невдоволені самки...
Але ми живемо (чи хочемо жити) в іншому світі - там де в різний час успішно правили інвалід Рузвельт і філосооф Марк Аврелій
2006.02.02 | Горбань
Рузвельтом правила Елеонора
До речі, як кажуть, набагато більш цілісна і людяна особа ніж сам запускатель бомб на Хіросіму і великий друг Сталіна2006.02.02 | Уляна
Таки Візантійство!
Одна з найяскравіших ілюстрацій, що таке Візантійство - Ваша репліка на попередній допис. "Ассімєтрічний атвєт". Фу, як негарно! Це вам історії про Кетрін Клер так припали до смаку? А ще Ампілов звинувачував Сахарова, що той розробив ядерну зброю, коли хотів, щоб було "по-його".Горбань пише:
> До речі, як кажуть, набагато більш цілісна і людяна особа ніж сам запускатель бомб на Хіросіму і великий друг Сталіна
2006.02.02 | Нечуй-Вітер
куди подівся зіггі фройд?
Мартинюк пише:> Є ж іще жіноча сутність , яка очевидно краще вписується у "племінно-розплідні" канони, оскільки за неї не говориться нічого і відповідно не принижується настільки, як образ непутящого та ще й притруєного Ющенка, у якого "вялий потиск руки".
>
це для вас Тимошенко секс-символ? вибачте, але мені такої жінки і задурно не треба, навіть якби доплачували, чи якби дали в додатку цілий гарем нормальних, здорових, і мудрих дівчат. Жінка повинна бути мудрою, логічною, і не говорити дурниць (як і чоловік, звичайно). Бо саме через таких жінок як Тимошенко в нас і складаються негативні стереотипи про жінок, і тим більше, жінок в політиці - от ніби якщо ти не істеричка, а нормальна спокійна і виважена людина, то тобі нІчого робити в парламенті.
> Гадаю що я неправильно вжив слова "азіатсько-візантійське" . Тут правильніше - родо-племінне , чи первісно-общинне. Там лідер повинен бути могутнім і переповненим гормонами чоловічої агресивності .Якщо ні - то нехай його загризуть сильніші вороги, молодші самці , чи просто невдоволені самки...
>
гадаю, вам треба пройти курс психоаналізу. фройдівського.
> Але ми живемо (чи хочемо жити) в іншому світі - там де в різний час успішно правили інвалід Рузвельт і філосооф Марк Аврелій
аякже. особливо Марк Аврелій правив успішно (історію читали?). я нічого не маю проти інвілідів чи філософів у політиці. Але я проти істеричних бабів та замріяних романтиків. Дайте мені найманого менеджера! Дайте мені відповідального до дотошності бюрократа!
2006.02.02 | Горбань
Re: Талановито описане кредо обивателя - туга за Адольфом
Відносно самця я частково навіть згоден. І Ющенко навіть непогано тут вписується з діточками, маскою пережитого отруєння і т.д. І порівняно з Кравчуком, і порівняно з Кучмою Ющенко багато більший Тарзан. Хай буде собі. Але я проти зграї навколо-Тарзанячих друзів-родичів, які з-поза його спини кидають бананами і мавп"ячим лайном на Джейн і заодно на весь лісовий народ навкруги.2006.02.02 | Мартинюк
Погодьтеся, що Ви апологуєте Джейн.
Суть вашого послання полягає в тому що зради не було, бо1. Зраджувати нікому ( Ющенко "нікчема")
2. Зраджувати нічого - бо помаранчева революція це туфта ( тусовка з кавою на Майдані)
3. Тимошенко майбутній прем"єр.
Не можу погодитися з цими трьома тезами.
Ющенко досить сильний своєю орієнтацією на моральні канони та принципи( і порівняно з іншими президентами та премєрами він найсильніший) . Це настільки компенсує всі інші його недоліки його, що я вважаю його значущою та історичною фігурою.
Ніхто б з його попередників не звільнив би своїх прихильників та соратників Порошенка та Третьякова лише на підставі ще недоведених звинуваченнь.
Так само відставка уряду Тимошенко ( я не кажу правильно це були чи не правильно з інших міркуваннь) була зроблена на підставі того що Ющенко вирішив що Юля себе веде нечесно - вона взяла участь у позбавленні депутатсва Порошенка, який вже був увільнений з посади голови РНБОУ. Нагадую що Порошенко не був простим депутатом, а головою бюджетного комітету. З погляду єдиної помаранчевої команди (як би вона продовжувала існувати) втрата цієї ключової посади була надзвичанйо важкою втратою.
Окрім того багато звинуваченнь Ющенка в бездіяльності щодо того чи іншого пояснюється саме моральним бар"єрами ( чи експлуатацією сторонніми цих його моральних принципів) .
2. Помаранчева революція це не тусовка, це дуже серйозно , це визнав весь світ. Боюся що ви просто не були на Майдані в самому розпалі подій і в найтяжчі вирішальні моменти.
3. Юля Тимошенко не стане прем"єром просто тому що не зможе знайти сміливих ( або дурних) стати її союзником. Всі прекрасно знають , і приклад цьому голова НБУ Стельмах, що яким би другом Юлії Тимошенко ти не є, рано чи пізно отримаєш від неї дошкульний і несподіваний удар .
2006.02.02 | Горбань
Re: Погодьтеся, що Ви апологуєте Джейн.
Мартинюк пише:>Нагадую що Порошенко не був простим депутатом, а головою бюджетного >комітету. З погляду єдиної помаранчевої команди (як би вона >продовжувала існувати) втрата цієї ключової посади була надзвичанйо >важкою втратою.
І за сумісництвом координував кампанію з дискредитації прем’єра. А ким був Безсмертний в уряді Тимошенко? А як вони разом скоординували створення "Єдиної об’єднаної політичної сили помаранчевого табору"? – Ці переліки взаємних образ нескінченні. Пропоную просто все це ЗАБУТИ, принаймні до кінця березня. Нема що виколупувати скалку з ноги, якщо поїзд з’їжджає з моста.
> 2. Помаранчева революція це не тусовка, це дуже серйозно , це >визнав весь світ. >
Ну тоді можна завісити вікна, запалити свічки, лампадки і переглядати свої слайди на фоні спецназу.
>Боюся що ви просто не були на Майдані в самому >розпалі подій і в >найтяжчі вирішальні моменти.
А якби й зовсім не був, що це доводить? Посвідки про кількість намето-днів не маю. Одному найтяжче в одні дні, іншому в інші, більш вирішальні. Хто був у "розпалі"? Ті що кричали "Юля" стали зрадниками, то що вони не в "розпалі" тоді були?
2006.02.02 | Мартинюк
Гадає що до прихильників слово "зрада" не стосується.
Полеміка йде між лідерами. Якщо Турчинов і Тимошенко називають "зрадників" прямо в ефірі по прізвищах, то з боку "Нашої України" даються натяки, проте на бігбордах "Не зрадь Майдан!"Гадаю краще якщо вона і не буде виходити за ці межі.
2006.02.02 | Горбань
Re: Гадає що до прихильників слово "зрада" не стосується.
Мартинюк пише:> Гадаю краще якщо вона і не буде виходити за ці межі.
Моя думка - ці межі вже задалеко. Треба вертатись. Треба перепрошувати одні одних і вводити мораторій на звинувачення в зраді. Історія знає випадки розвертання на 180 ще й не таких стосунків. Зараз виграш лише у спільній грі. Усміхнені лідери на фоні братання народу, а не українська-заунивна "Не зрадь тих днів, днів весни, що не повернуться вони"
2006.02.02 | Пані
Нажаль, таки стосується
Ти сам можеш зупинитися в грі "хто перший почав"? А я знаю набагато більш клінічні випадки. Днями спостерігала, як двоє ніби нормальних людей ледь не побилися "за юлю та за вітю".2006.02.02 | Mary
Мартинюк, ти просто не знаєш автора статті
а тому приписуєш йому ті міти і вподобання, яких в нього зовсім нема і бути не може,Мартинюк пише:
> 1. Зраджувати нікому ( Ющенко "нікчема")
це твоя інтерпретація позиції автора. вона хибна. тому що...
сам автор є набагато більше схожим у своїх цінностях та ідеалах і просто за характером на Ющенка, аніж на якогось нацюка-кінг-конга з яйцями розміром з пам'ятник писанці в Канаді і кулаком як стадіон Україна.
він типовий миротворець, терпіти не може конфліктів, любить карпати і їсть мед ложкою, три рази подумає, як би так кучеряво щось сказати, щоб нікого не образити, і народився, як і Ющенко, в День Радянської Армії і Військово-Морського Флоту.
Прочитай статтю ще раз з такої точки зору і побачиш, що іронія в цій статті - то самоіронія, а також побачиш там прямим текстом і любов до Ющенка, і до себе, і до нашого нехитрого, але ж і не дурного чи поганого, а просто специфічного народу. Між іншим, саме до сили, закладеної в специфіці цього народу, і цього Ющенка, апелює автор як до того, що може допомогти нам не просрати черговий важливий момент.
І хоч я, на приклад, набагато більше схильна до кінджалів, ідеалів, сурм та гучних закликів (зі всіма наслідками), приписувати такі вподобання авторові цієї статті просто недоречно.
2006.02.03 | Мартинюк
Це важкий хрест миротворців
Отримувати по голові від обох сторін, які вони хочуть помирити...2006.02.03 | SpokusXalepniy
У одного - руки нічого не ворують. У іншого очі нічого не бачать
Мартинюк пише:> ... позбавленні депутатсва Порошенка, який вже був увільнений з посади голови РНБОУ. Нагадую що Порошенко не був простим депутатом...
Юля сложила с себя депутатские полномочия в срок.
На каких основаниях Порошенко оставался депутатом до сентября месяца?
Это при том, что Ющенко неоднократно посыпал голову пеплом, заявляя, что ВСЕ НА РАВНЫХ должны написать заявления.
Получалось, что Порошенко у Ющенко ходил рАвнее всех равных.
И вот это называется (по Мартынюку) моральностью высшей президентской категории.
2006.02.02 | Пані
Вибач.... ти з дуба впав?
Слів нема... Я тебе просто не впізнаю, що з тобою? Ти взагалі статтю коментував чи власні уяви про щось... що я навіть не можу собі уявити...2006.02.03 | stefan
а Мартинюк - правий:
маємо - те, що маємо.азійсько-візантійська спадковість присутня, практично, в кожному
східному слов"янину.
от і маємо:
Іоанн Грозний
Петро 1
Ульянов
Джугашвілі
іже їм подібні...
***
українські...щось не припам"ятовуються.
тому і не створили Українську державу ні в 17 ні в 20 столітті.
Мартинюк пише:
> Азіатсько-візантійська спадковість прагне великого страшного правителя з гіпертрофованим ознаками самця-продуцента .
>
> Відсутність ( чи вірніше недостатня присутність на думку автора) такого в Ющенку розчаровує автора і відбиває бажання вникати в причини того що сталося .
>
> Простіше дочекатися коли до влади прийде якийсь Адольф Шварцнегер з українським прізвищем.
>
> Авторе - не соромся, не відмовляй собі у задоволенні - голосуй за Тягнибока !
2006.02.02 | ans-mo
Якщо б зараз Янукович не готувався прибрати
собі владу, а в кремлівсько-лубянських закутках не розроблялись пляни проти помаранчевої влади, то такий жартівливий тон автора був слушним.Якщо Україна вже була б в НАТО та не хвилювалася б про повернення у "радянське минуле", то можна було б писати так.
Зараз така легковажність небезбечна...
2006.02.02 | ОРИШКА
Re: Якщо б зараз Янукович не готувався прибрати
Отож. Єдиний кричущий підсумок - слабкість Президента - то сила ПРусаків2006.02.02 | ans-mo
Re:Можливо це не "слабкість", а зайва моральність Президента(-)
2006.02.02 | Volodymir
Re: Зрада в домі літаючих кинджалів
А мені сподобалося. Навіть про Майдан Незалежності.То може у завхозів Майдану драйву не вистачало, а так було непагано.
Не сподобалося тільки однієї ночі, коли піднесення із адреналіном
кудись поділися задля інстинкту моніторити периметр.
Хоча дехто, із бойовим досвідом нервував і після третього туру, запитувли у мене, чого ото воно почесний караул біля Київради з'явився.
Поміркований підхід коллеги щодо політологічного симулякра підтримую.
Аналогічно, як і поклики до серця із трансляцією туги,
"I miss you, Mr. President", що використовує Тимошенко -
бо то дуже органічно, послідовно і навіть віртуозно.
Дурні ж, що пропонували Свистовичу мільойн -
як завжди, не досталося мозків спророкувати
відповідні реакції у романтиків.
(Хоча сума характерна.
Чи не очі Беззсмертного таку думку навіяли-передбачили?
Бо імен мільйонщиків названо не було.
Що не більш важко, ніж вимагати підписувати
документи на газ із SPV під камерами).
Коли про идеали почав розказувати Кравчук,
треба було щось там осмислювати.
Тож якщо статтю осмислювати як політтехнологічну,
із вводною частиною для інтиллігентів - все вірно.
Пора переключатися на позитив.
Наприклад, мер Донецька уже відмазався про Алчевськ -
у всьому винні монополії і нова угода щодо газу.
Проблема ж імхо у тому, що стиль останього абзацу статті
не треба оцінити, треба його мати - за ситуацією.
2006.02.02 | Нечуй-Вітер
Прокоментую лише кілька речей
Загалом стаття правильна, хоч я би дещо додав і змінив деякі акценти Горбань пише: >Хвороба нерішучості і колабораціонізму була повальною. Майбутні "польові командири", маючи за провідника таку нерішучу людину, шукали з-поміж себе когось рішучішого, не знайшли, тоді підібрали в якійсь пісочниці полум’яного трибуна Тарасика, а це вже було після вистави "УБН", де вся історія була прописана наперед. Тут ідеться про скандальну у Львові виставу театру Заньковецької, не знаю, чи про неї в курсі не-галичани, але вона викликала була знакову як для Львова ітерику про "недопустимість паплюження великого і чистого, а особливо честі, доблесті та гідності дітей наших патріотичних героїв". Вистава геніально спророкувала розвиток подій з Тарасиком, тоді ще такий розвиток персонажа виглядав не дуже ймовірним. >Тарасик спершу президента палко полюбив. Тут певно доцільніше казати про "майбутнього президента" >... Якщо ж хтось думає, що ніби хтось там допустив якусь таку-перетаку зраду священних ідеалів майдану, яка, бачте, виразилась у недопідтримці отримання пільг на безкоштовну оренду кутка на базарі – то це їхня проблема. Чомусь нас не ображає, що безкоштовна участь у грандіозному фантастичному халявному шоу, на яке гнилі капіталісти-чегеваристи літали літаками як на безкоштовну роздачу маріхуани, вважається не лише героїчною, а ще й чимось обтяжливою місією, ніби якоюсь важкою покутою. Багатогодинне і багатоденне щасливе тупцяння кількох сот тисяч абсолютно задоволених молодиків, дівок, хлопів і бабів, очманілих від відсутності будь-яких обов’язків, вважається мало не за якийсь титанічний акт висічення вічних скрижалів – от лиш каменю не підвезли, ато б ми хіба ж таку піраміду на пляцу забабашили, такі би, бляха, ідеали взгромоздили – нехай мовчать Америки й Європи, коли з тобою, курча, говорю. Набалділись, надихались повітрям, наговорилися з колєгами-колєжанками вперше досхочу, наспівались, натаборувались – і це велика жертва? І це велика кров, великі ідеали, зрада яких – це якесь страшне ТАБУ-бу-бу-бу-бу? Отут і далі я би не став так саркастично про суть та ідеали революції. Колись УНСОвці кидалися гаслами типу "цінності чужих світів нам потрібні як трофеї, ікони ми намалюємо самі", і, на мою думку, саме ці свої ікони ми почали малювати на Майдані. Тут ІМНО автор недооцінює важливість революції як власне шанс (непросраний, причому) народу почати переступати через свої власні комплекси, стереотипи та упередження, в т.ч. перестати ідеалізувати політиків, і почати самим малювати свої ікони - не патетичний лицар з яйцями на коні і в кальсонах, не анемічно-невротична діва з крилами, мечем, і зубами, а щось нормальне, здорове і дієве. >Нам, звичайним живим українцям, ну не смішно вважати велику диско-реп-часник-базар-тусовку революцією, новою епохою, міжпланетною подією, яка автоматично встановлює новий ідеальний порядок? Ні, не смішно. Ще Сковорода писав про нероздільність мікрокосму, макрокосму та символічного світу. Зневажаючи те, що відбулося в мікрокосмі та символічному світі, ми тим самим позбавляємо його можливості відбутися і на рівні макрокосму також. >Ну не фальшиво звучить: "Не зрадь ідеалів Майдану!? Це ТИ не допустив бандитів (...з якими ми через день обідаємо...) до влади! Та ми й самі б не допустили, якби не маленьке "але" – ну, самі знаєте, якби не оці оно вчорашні, колишні помаранчеві, ЗРАДНИКИ, які свої фальшиві ідеали і фальшиві коси нам в носа тичуть, бляха-муха." Із вуст політиків - фальшиво. А із вуст справжніх майданівців, якщо без ісерики - закономірно. Бо це дійсно ми не допустили бандитів. А політики - та герць із ними. > Але я вас шалено прошу, перестаньте про зраду в конексті політичному. Це надто сильне слово про розлізлі, слабо артикульовані наміри бути хорошим і вашим і нашим зі сторони президента і занадто перебільшене, нелогічне і нелояльне слово зі сторони екс-прем’єра щодо газових угод уряду. Отут я повністю згоден. > Слово ЗРАДА прибираємо зі слоганів НУ і з заяв БЮТ, бо це слово має звучати лише в контексті сепаратизму. Сто разів ТАК! > Бо бачить Бог, просраємо, просраємо знов, і не виправдати тоді нам нашу всіх і кожного ЗРАДУ нічим, ні КГБістами, ні жидомарсіянами, з Аль-Каїдою в купі. Бо такої Аль-Каїди як ми самі собі, і один одному, ніякий маскаль не потрафить організувати. Тут я би змінив кінцевий меседж на щось типу "нам своє робИть!"
2006.02.02 | Volodymir
Re: Прокоментую лише кілька речей
Нечуй-Вітер пише:> Отут і далі я би не став так саркастично про суть та ідеали
> революції. Колись УНСОвці кидалися гаслами типу "цінності чужих
До ідеалів революцій завжди треба відноситься із повагою і сарказмом,
навіть із часночно-вертепним для зовнішнього використання.
Чим обертаються спочатку безкровні революції за умов
дуже серьйозного відношення та розуміння суті - відомо.
Хоча гасла і не дорвнюють ідеалам, через "Україна понад усе" і
"хто не з нами, той против нас" на початку минулого століття,
видношення до тодішніх провідників у мене однозначне,
при повному усвідомлені, що точно немає заміщення сприйняття
через більш пізне негативне використанням подібних закликів по суті,
і навіть Історія вже трошкі переписана новими переможцями.
Бандитам тюрми.
Шкідників - під асфальт.
Посаду ката - по квотам фракції """
2006.02.02 | Горбань
Re: Нам своє робить
Дякую за коментарі - і про УБН і про інше. Відносно Революції - я не проти цього драйву, бо й я цей кайф ловив, мед-пиво пив... Я проти виправдання, тепер уже гарними ідеалами, своїх коритних інтересів, проти монополізації "помаранчевості", проти кристалізації цих ідей навколо Президента як цуката якогось.Кі-мастеру сенк"ю за схвалення. Якщо так, то що, мочить одне одного чи не мочить?
Я не кажу, що зради немає... але оце нинішнє закипання міжусобиці від маріїнських палаців і до кожної квартири... оце і є найбільша зрада. І якщо "нам своє робить", то найперше так, щоб ділов не наробить
2006.02.02 | Нечуй-Вітер
Re: Нам своє робить
Горбань пише:> Дякую за коментарі - і про УБН і про інше. Відносно Революції - я не проти цього драйву, бо й я цей кайф ловив, мед-пиво пив... Я проти виправдання, тепер уже гарними ідеалами, своїх коритних інтересів, проти монополізації "помаранчевості", проти кристалізації цих ідей навколо Президента як цуката якогось.
Із цим я погоджуюся. Можливо непорозуміння сталося через те, що у вашій статті майдан людський і цинізм прикоритників якось трохи змішалися.
> Я не кажу, що зради немає... але оце нинішнє закипання міжусобиці від маріїнських палаців і до кожної квартири... оце і є найбільша зрада. І якщо "нам своє робить", то найперше так, щоб ділов не наробить
так. тому я і казав, що стаття загалом правильна.
2006.02.03 | keymaster
Re: Прокоментую лише кілька речей
"Істерику" (хоч правильно казати - обурення серед політв"язнів та й просто людей, знайомих з предметом розмови) у Львові викликала не оцінка Тарасика, а оцінка в виставі особи його вітчима Зенка Красівського. А так решта - все правильно.2006.02.02 | ans-mo
Ця статья - тонка гра на користь ЮВТ,
дуже цікавий стиль, цинічна усмішка над усім "святим". Але про Юлю - жодного негативного коментаря.2006.02.02 | Горбань
Re: гра на користь ЮВТ,
Я не підтримую голосування фракції БЮТ за відставку уряду. Це велика дурість. І я особисто написав їй листа про це. І декому з депутатів - Шкілю, Сушкевичу. Не певен, чи такі листи доходять - хмарність велика. Якщо б вона зробила, як я просив - пішла на відкликання фракцією голосів про відставку - я б грав і грав2006.02.02 | ans-mo
Вибачьте, я не мав на увазі пряму прихильність,
приниження Президента як "сімвола" та лідера помаранчових, на мою думку, зараз опосередковано діє на користь ЮВТ.2006.02.02 | Горбань
Пряма прихильність - до обох
Тому що спільна гра допоможе набрати більше обом - і Юлі, і Ющенку. Якби вони додумались до того, щоб проявити максимум великодушності у стосунках одне до одного, а фактично щоб усі команди перейнялись цією ідеєю, обидві сили виграли б суттєво. Це не лише моя думка. Це думка на рівні електрички, маршрутки, черги в гастрономі.2006.02.02 | stefan
такої Аль-Каїди ніякий маскаль не потрафить
Горбань пише:>Бо бачить Бог, проХраємо, просХраємо знов, і не виправдати тоді нам нашу всіх і кожного ЗРАДУ нічим, ні КГБістами, ні жидомарсіянами, з Аль-Каїдою в купі.
>Бо такої Аль-Каїди як ми самі собі, і один одному, ніякий маскаль не потрафить організувати.
***
оце є істина.