02/03/2006 | S@nya

Укргаз-Енерго. Перші враження

Ігор Луценко

Якщо б в Україні був народ, а не населення, цього б не сталося.

Не сталося б того, що 2 лютого в Києві було створено спільне підприємство "Укргаз-Енерго".

Формально це СП буде підконтрольним двом засновникам – Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" і швейцарській компанії "РосУкрЕнерго". 50 на 50.

І це підприємство не стало б контролювати найбільш привабливу частину українського газового ринку – промислових споживачів. Виконуючим обов'язки голови правління цього підприємства не було б призначено Ігоря Вороніна, котрого в свій час звинувачували у корупційних діяннях.

Так, підписано угоду між СП та "РосУкрЕнерго" про те, що ця компанія буде поставляти "Укргаз-Енерго" голубе паливо за ціною 95 доларів за 1000 кубометрів протягом 2006-2010 років.

У 2006-му році РУЕ продасть СП 32 мільярдів кубів, у 2007-му – 58 млрд, протягом 2008-2010 – до 60 млрд. щорічно. Так, теоретично це закриває потреби України з імпортного газу, за прийнятних цін.

Але де гарантії, що саме ці обсяги буде забезпечено, і що саме за такою ціною? Поки що жодних.

В контракті є лише штрафні санкції, які має сплатити продавець у випадку ненадання товару – приблизно 1% від його вартості. І все. Якщо РУЕ забажає продавати газ, призначений для України, Європі, то понесе затрати в 95 центів на тисячі кубометрів. Це складає приблизно піввідстока від ціни реалізації палива в країнах ЕС. Величина, якою можна знехтувати.

Де гарантії, що "Газпром" надасть РУЕ необхідні обсяги газу, для продажу його в Україну? Абсолютно ніяких.

Що станеться, коли РУЕ не зможе виконати свої зобов’язання перед СП? РУЕ буде винне СП (тобто своїй дочірній структурі) по 95 центів за 1000 непроданих кубометрів. Цю суму воно сплатить - або не сплатить – українським підприємствам, які залишились без газу, це буде байдуже.

Де гарантії, що РУЕ не буде намагатись підвищити ціну газу у майбутньому, мотивуючи, скажімо, подорожчанням середньоазійського газу, погрожуючи припинити поставки (і 1% штрафу нікого не зупинить)?

Українці - не нація, тому що дозволили групі авантюристів, в обхід встановлених процедур, йти на сумнівні домовленості з сумнівними людьми з РУЕ. Фактично від переговорів були усунуті всі 48 мільйонів громадян України, за винятком декількох друзів президента.

Кабмін та парламент пручались як могли, проте їх думкою ніхто не цікавився. Аналітичні записки Мінфіну та Мінекономіки на ім’я президента не отримували відповіді.

У записках ішлося про небезпеку, яку становить для української економіки створення СП, та про ризики, пов’язані з непростим фінансовим становищем НАКу. Проте думку цих міністерств формальним чином було проігноровано.

Це не просто зауваження до процедури. Це - дуже поганий знак, тому що зараз від безмежної влади новоствореного СП українських споживачів захищають лише державні механізми. Які, як показала практика створення СП, непідвладні контролю громадськості.

Якщо зараз, при створенні СП, державою крутять як хочуть, то так буде і протягом його роботи. А можливостей для СП та його швейцарських засновників втручатись у внутрішні справи України буде вдосталь.

Уже зараз із безпрецедентно непрозорого характеру створення "Укргаз-Енерго" зрозуміло, що керівником його буде людина, яку призначить те лобі в оточенні президента, яке контролює створення СП.

Ця людина буде діяти, вірогідно, більше в інтересах "РосУкрЕнерго", а не "Нафтогазу". Основна потенційна небезпека від його дій – це маніпулювання цінами та обсягами газу, які надходитимуть українським споживачам, із метою економічного тиску на деяких із них, в тому числі і з метою банкрутства. Таким чином, великий український бізнес стане залежний від поставки газу, котрий контролюють зовнішні сили.

Щоб цього не сталося, СП мають контролювати Антимонопольний комітет та Національна комісія з регулювання електроенергетики. Зараз ані слабка громадськість, ані навіть слабкий президент уже достатньою мірою не контролюють ці два державні органи. Нескладно здогадатись, як "ретельно" вони наглядатимуть за діяльністю СП.

В тому, що промисловий газовий ринок в Україні зараз фактично втрачено, винуваті в першу чергу вітчизняні великі підприємці, котрі першими ж постраждають від нової газової схеми. Їм не слід було чекати або намагатись додзвонитись до президента, як це робили Тарута та Гайдук з ІСД, а своїми ініціативами підтримати уряд. Вони виявились нездатні діяти заодно з народом і владою.

Адже вітчизняні олігархи – герої лише у боротьбі з власним народом. Що ж, тепер для них наступить час розплати.

Якщо "Укргаз-Енерго" доб’ється для себе свободи встановлювати ціни та обсяги газу на продаж, то тоді "Нафтогаз", як і український парламент, секретаріат президента, Верховну Раду можна буде закривати.

Гімн та герб України можна буде залишити. Тимчасово.



http://pravda.com.ua/news/2006/2/3/38337.htm