02/06/2006 | Олександр Северин

Проффесоре, свого часу я у вельми шляхетному товаристві заявив, що Ви ніколи не будете ні Президентом України, ні Прем'єр-Міністром (чи то "ПрЄмьЄр-Міністром", за Вашою компетентною версією). Відтак, я мушу дотримувати слова, принаймні застосовуючи для досягнення цієї мети всі механізми і засоби, надані мені (громадянину) Конституцією.

Чому? Тому що (с).

Навіть якби не було ні Ваших судимостей, ні минулих виборів з тотальною сваволею і фальсифікацією з боку осіб, котрі хотіли бачити Вас главою держави, якби не було кідало-підрахуйства, якби не було Мукачева, якби не було побоїща під ЦВК, якби не було бандитів (чи то, як сказав Ваш тодішній прихильник Нестор [Енерджайзер] Шуфрич – "депутатів різних рівнів") на дільницях, якби не було кримінальної навали на мій Київ під час президентських виборів, якби не було "козлів" і "оранжевих крис", якби не було побиття дівчат просто за те, що на них був помаранчевий одяг, якби не було підлих агіток з мапою України, розділеної на "три сорти", якби не було, врешті, Вашого з Кучмою і Медведчуком правління, що дістало українців настільки, що навіть забезпечений і аполітичний зазвичай київський бюргер, уявивши собі перспективу Вашого воцаріння на Банковій, сказав "ніколи!" – якби цього всього не було (а воно було), то у мене все одно є дві особисті причини активно протидіяти Вашим черговим і, дуже сподіваюся, марним потугам нами покерувати.

Я народився і довго жив у Донецьку. Я знаю там багато чудових і порядних людей, котрих я поважаю. Але до кола цих людей не входите ні Ви, ні пан Рінат Ахметов, ні пани Колесніков, Рибак, Ландик, Близнюк, Лук'янченко, Джарти тощо. І мені не подобається атмосфера, котру ви (на мою особисту думку) спільними зусіллями створили у моєму колись рідному місті. Задуха. Нема кисню. Несвобода. Не-свобода. Це – перша причина.
Друга ж причина полягає в тому, що у рідної мені людини від самої думки про можливість Вашого і Ваших однопартійців з "Партії регіонів" приходу до влади фізично болить серце.

Відповідно, Ви для мене – політичний ворог і я маю обирати зброю. Арсенал складається з можливостей проголосувати не за "Партію регіонів" (будьте певні), загітувати максимально можливу кількість виборців не голосувати за "Партію регіонів" (зроблю все можливе), а також, враховуючи яку-не-яку юридичну підготовку, моніторити Ваші і Вашої теплої "регіональної компанії" дії та заяви на предмет відповідности українському законодавству і у разі виявлення ознак правопорушень реагувати так, як мусить реагувати громадянин.
Тому я повинен Вас, Проффесоре, про дещо попередити і водночас зробити пропозицію, від якої, можливо, Ви і зможете відмовитися, але я би не радив.

За сумний (як на мою приватну думку) період Вашого перебування на посаді керівника уряду на світ з'явилося близько 100 нормативних актів Кабінету Міністрів України під не передбаченим жодним законом України грифом "не для друку". При цьому дозвольте Вам нагадати, що відповідно до напевно відомої Вам принаймні за назвою Конституції України органи державної влади та їхні посадові особи (уявіть собі, Проффесоре, у бутність на державній посаді – і Ви теж) можуть діяти лише в межах і на підставі Конституції і законів. Мені (громадянину, платнику податків, "помаранчевому" за Вашою класифікацією) хочеться знати, що і навіщо Ви ховали від нас. І ще мені (громадянину, платнику податків, "помаранчевому") хочеться, щоби ви понесли відповідальність у випадку встановлення судом протиправности ваших дій. І ще я маю для Вас сумну звістку – я не один такий. Разом нас багато...Пам'ятаєте пісеньку? Перепрошую, якщо згадка є неприємною. Більше не нагадуватиму. У цій статті.

Так от, на сьогодні КМУ отримав, у т.ч. і моїми скромними стараннями, десятки (а може і сотні) запитів громадян про надання інформації щодо вищезазначених "секретних матеріялів" Вашого уряду. Буде більше. На сьогодні до суду вже подано відповідного позова, задоволення якого означатиме розкриття інформації про цей аспект Вашої діяльности. Позовів буде більше і причому - самим найближчим часом.

До речі, Проффесоре, от у цій частині – нічого особистого: до Вас таким чином "постраждав" вже і Ваш колишній суперник, а нині Президент України Ющенко. Ви ж не хочете, щоби саме за ним закріпився електорально вигідний, кажуть, імідж "страждальця"? Я – теж.

І от тепер – увага! Власне пропозиція.
Ви (чи то Ваші іміджмейкери укупі з політтехнологами), якщо не помиляюся, своє бажання покерувати моєю країною агументували тим, що, мовляв, "порядний", "принциповий", "справедливий" тощо? Рівно як і "послідовний"? Саме час все це багатство демонструвати, бо я пропоную Вам, не чекаючи судового рішення, розповісти суспільству, що саме міститься у зазначених нормативних актах і чому Ви, всупереч закону, приховали їх від громадян. У випадку, коли Ви публічно зробите це стосовно кожного з 96-ти таких документів (перерахованих тут: http://www2.maidanua.org/news/view.php3?key=1136456528&trs=-1&bn=maidan_draft&site=maidan ) я урочисто зобов'язуюся:
а) відкликати з суду свій позов і не подавати в контексті цієї теми інших,
б) закликати до того ж інших численних учасників кампанії "На чисту воду !" (щоправда, ефекту не гарантую, бо вільні люди),
в) не ініціювати будь-яким доступним громадянинові України чином притягнення Вас до юридичної відповідальности за факт протиправного (якщо це буде встановлено судом) засекречування документів і за те цікаве, що, можливо, буде виявлене в тих актах.

Домовилися?

А якщо не домовилися, не нарікайте – я вважатиму Вас не "принциповим", не "порядним", не "справедливим", але при тому дуже "послідовним". А також людиною, котрій є що приховувати і чого боятися і, більш того – котра боїться.

Зі щирими побажаннями здоров'я і щастя у приватному житті (але жодним чином – не у політиці),

Олександр Северин, громадянин.