02/12/2006 | Станіслав Гордієнко

"Благородну справу підтримки" наших спортсменів очолили Віце-прем’єр Кириленко, перший зам Глави Секретаріату Президента Васюник, мінмолодьспорту Павленко.

Кращі половини вітчизняних владоможців в офіційних документах значяться… перекладачами. Цікаво було б дізнатися, яких мов.

Із джерел, дуже близьких до НОК України, а тому дуже достовірних, в редакцію «Оглядача» потрапив цікавий документ - список офіційної делегації Олімпійської збірної України. Цього разу перед телекамерами сотень телеканалів світу йтиме потужна делегація – за прапороносцем вишикується неабияка колона у 149 осіб. З них спортсменів та тренерів – лише 96. Решта членів делегації мають різний статус: «члени штабів», «офіційні особи» і, нарешті, «почесні гості».

Делегація, як бачимо, вельми представницька. Як, власне, і в попередні роки. Скажімо, під час афінських змагань щоб розселити усіх наших почесних, поважних, визначних, привілейованих та офіційних гостей, довелося забронювати комфортабельний корабель.

Безперечно, за нової влади таке розкошування делегати собі дозволити не можуть. Юрій Єхануров, на відміну від Януковича, НОК наразі не очолив, тому ми не побачимо його разом з дружиною на чолі української делегації під час відкриття Ігор. Але ж стара «радянська» звичка тягти за собою у закордонні відрядження за державний кошт дружин, коханок, секретарок міцно сидить у корі головного мозку наших керманичів.

Цього разу благородну справу підтримки наших спортсменів очолили Віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко, перший заступник Глави Секретаріату Президента Іван Васюник та міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко. При цьому Юрій Олексійович взяв із собою в Турин одразу трьох заступників – вочевидь, для вирішення «на місці» найболючіших проблем зимових видів спорту, для коллективного перейняття досвіду проведення таких представницьких змагань. Не залишився осторнь і міністр освіти Станіслав Ніколаєнко. Ну і, звичайно ж, не обійшлося на зимовій Олімпіаді без заступника міністра Кабінету міністрів Володимира Павленка.

Не залишаться наші спортсмени без підтримки законодавчої гілки влади. Депутатський корпус в Турині буде представлений комуністкою Катериною Самойлик, «моральною і порядною» Людмилою Супрун з НДП, а також колишнім важкоатлетом Анатолієм Писаренком. Можна буде зустріти в Турині і екс-міністра фінансів Ігоря Мітюкова – він їде до Турина у якості глави Федерації лижного спорту України.

Але найбільший курйоз і подив викликає склад... перекладачів української делегації. Наприклад, перекладачем для «членів штабів» буде донька самого секретаря РНБО Анатолія Кінаха – Зоя. Пригадуєте жарт: «не знаю, що він за шишка, але водієм у нього працює сам Леонід Кучма!»

Напевно, тяжка доля змусила доньку Анатолія Кириловича відмовитися від перегляду змагань у теплій домашній обстановці, або ж з туринських трибун. Ні, це не для неї. Вона буде допомагати нашим «делегатам» і спортсменам порозумітися з організаторами змагань, іншими учасниками. Змушена буде проводити весь час десь за лаштунками змагань, десь у підтрибунних приміщеннях, можливо, навіть роздягальнях. Не буде часу бодай одним оком глянути на захоплююче видовище!

Дефіцит кваліфікованих перекладачів з італійської в Україні просто-таки вражає. Адже навіть міністерські дружини змушені були залишити домівки, відриватися від сім’ї, щоб допомогти співвітчизникам порозумітися з закордонними колегами, або хоча б допомогти в елементарному: запитати, наприклад, як пройти в туалет.

Цю шляхетну місію виконуватимуть дружина Юрія Павленка – Юлія та дружина його першого заступника Бринзака – Людмила. Олімпійці та їхні тренери можуть бути спокійні: з такими кваліфікованими перекладачами вони почуватимуться комфортно.

Отже, від сьогодні за наших олімпійців уболіватиме вся Україна – хто в Турині, а хто й перед екраном телевізора. Будемо сподіватися, що жодна з політичних сил не використає Олімпіаду для власного піару – як це було із «підтримкою телетрансляцій» ігор у Солт-Лейк-Сіті блоком «За Єду». Тоді, до речі, на Ігри також їздила чималенька делегація, але урожайним на медалі той виступ не був.

Побажаємо нашим спортсменам успіхів і медалей найвищого ґатунку. Хоча, звичайно, всі ми розуміємо, що зимові види спорту в Україні давно «в загоні». Поодинокі ентузіасти стикаються зі значними проблемами – від браку необхідних баз для підготовки до відсутності спорядження, яке для зимових видів спорту коштує дуже дорого. Але це не завадить чиновникам у черговий раз прозвітуватися за «проведену роботу» та «популяризацію України», здійснену на Олімпіаді. Тому кожна медаль, здобута в Турині, - це успіх скоріше не завдяки, а всупереч зусиллям чиновинків «від спорту», які дуже люблять себе на Олімпіаді, а не Олімпіаду в собі. Відчуваєте різницю?