Виступ на зустрічі з доповідачами ПАРЄ Северінсен та Вольвенд
02/16/2006 | Михайло Свистович
Найбільша зміна в Україні за рік після Помаранчевої революції – це зміна ілюзій на розчарування. Переважна більшість обіцянок, які політичні лідери давали народу на Майдані, залишилась невиконаними. Зрозуміло, що за рік виконати все заплановане неможливо. Але, на жаль, чим далі від революції – тим, навпаки, далі від виконання обіцянок. І навіть відбуваються негативні зміни у порівнянні з тим, що було у перші місяці після революції. Не можу сказати, що країна відкотиться до кучмізму, скоріш за все так, як було при Кучмі вже не буде, це більше схоже на повернення до часів президентства Кравчука-1994.
Наприклад, якщо у перші місяці після революції, корупція сильно зменшилась, то надалі вона знову повернулася, подекуди навіть у більших масштабах, як була. І з кожним днем ситуація погіршується. Спочатку корупція почала відроджуватись в поодиноких випадках, коли чиновники брали хабарі лише в окремих осіб, якщо точно були впевнені, що їх не викриють. При цьому вони вимагали значно більших сум нібито за ризик. Це на їх жаргоні звалося “податок на чесність”. Коли ж чиновники побачили, що перші спроби покарати правопорушників законним шляхом зазнали провалу через некомпетентність та/або корумпованість міліції, прокуратури, органів судової влади, і таких невдалих випадків покарання ставало дедалі більше, корупція почала відроджуватись. При цьому підвищені суми хабарів не зменшувались. І хоча поки що корупція не досягла рівня, який був при Кучмі, вона постійно зростає.
Є дві найбільші причини невиконання даних на Майдані обіцянок. Першою причиною є некомпетентність нової влади та її неспроможність втілити в життя свої прагнення. Другою причиною є небажання втілювати деякі з цих обіцянок. Так, наприклад, Віктор Ющенко обіцяв ліквідувати податкову поліцію, але в цьому напрямку не зроблено навіть найпростішого кроку. Всупереч обіцянкам Президента, влітку 2005 року знову проводився набір студентів на факультет податкової поліції в розташованій в Ірпені Національній академії державної податкової служби України. І це вже рішення нової влади, а саме Державної податкової адміністрації України та Міністерства освіти і науки. Колишній перший помічник президента Олександр Третьяков прямо нам в очі заявив, що всі обіцянки на Майдані щодо відновлення справедливості та законності – це передвиборчий піар.
Нова команда, яка прийшла до влади, хоча й переважала на початку і досі ще переважає стару команду за таким критерієм як чесність, значно поступається в компетентності команді старій. Нова влада так і не знайшла в собі волі проводити кадрові зміни за конкурсом. Натомість заміна понад 20 тисяч чиновників відбувалася за принципом особистої відданості, спільних інтересів (в т.ч. й бізнесових), непотизму. Зазнавши невдач у кадровій політиці, нова влада замість того, щоб набирати чиновників за конкурсом та залучати чесних фахівців з третього сектору, найманого бізнесового менеджменту, в т.ч. працюючих на Заході, пішла на іншу крайність – до влади спочатку почали повертати чиновників, які були звільнені ще за Кучми всередині 90-х років (ці звільнення відбулися зовсім не з політичних причин, а через перемогу одних злочинних кланів над іншими), а потім і безпосередньо кучмівських чиновників. В обмін за це їм не лише пробачали скоєні раніше правопорушення та залишали вкрадені ними гроші і власність, але й дозволяли надалі порушувати Закон. Кінець кінцем вони почали використовувати свої знання, щоби знову займатися тим, чим займалися і при Кучмі. Наприклад, у міліції на вищі посади нова влада призначає людей, яких, будучи опозицією, різко критикувала за кричущі порушення елементарних прав людини.
На жаль, нова влада навіть у перших своїх кроках не завжди дотримувалася норм Конституції та українського законодавства. Так, деякі нові міністри та інші вищі чиновники не склали свої депутатські повноваження, як того вимагають Конституція і Закон. Продовжувалась практика незаконного засекречування нормативних актів, особливо Указів Президента України. Всередині владної команди розпочалася боротьба за сфери впливу. Вона супроводжувалась взаємними звинуваченнями, серед яких було і багато правдивих на адреси усіх без винятку учасників цієї боротьби. Політику знову стали використовувати для забезпечення власних бізнесових інтересів. В країні почали народжуватись помаранчеві клани, які після гучних скандалів не зникли, а почали перегруповуватись із залученням багатьох учасників синьо-білих кланів або домовленостями з ними про співробітництво та/або розподіл сфер впливу.
Одвічною проблемою України є не стільки законодавство, скільки його невиконання. Це відбувається тому, що прописана в законах відповідальність не передбачає реального механізму покарання та об’єктивної оцінки діяльності чиновника або судді. Навіть, якщо вдасться оскаржити в суді неправомірність дій чиновника, покарати його практично неможливо.
В часи нової влади також постала проблема вибіркового використання діючого законодавства на свою користь. Корумповані особи, маючи владу, гроші та можливість наймати хороших адвокатів, на всі 100% користуються прописаними в законах правами і свободами, чиновники місцевого самоврядування перетворили підлеглі території на місцеві кримінальні князівства. Натомість права звичайних громадян порушуються чиновниками повсюдно. І державна влада нічого не може з цим вдіяти. Всі позитивні ініціативи саботуються на місцях. Професіонали, які залишились від старої влади (в т.ч. в органах місцевого самоврядування), використовують свої знання для корупційних дій, судова система користується незалежністю для прийняття відверто незаконних рішень, прокуратура захищає корупціонерів від міліції, а чесні чиновники і правоохоронці або не мають достатніх знань, або не користуються достатньою підтримкою згори. Тому часто їх карають за спроби навести лад, вишуковуючи в їх діях за допомогою високооплачуваних досвідчених юристів найдрібніші помилки.
Проведення виборів на пропорційній основі призвело до того, що до помаранчевих партій масово почали вливатися корумповані бізнесмени та чиновники старої влади. Це робиться на всіх рівнях зі згоди і за сприянням вищого керівництва цих партій. Особливо це помітно на місцях, де партійні осередки майже повсюди виявились захопленими такими людьми, які купляють собі партійні посади і місця у списках. На місцях ці процеси набрали таких масштабів, що навіть вийшли з-під контролю вищого керівництва цих партій. Припливу корупціонерів та відверто кримінальних елементів сприяє і запровадження недоторканності депутатів місцевих рад.
Якщо у 2002 році за прохідне місце у списку до Верховної Ради платили 1 млн. доларів США, то сьогодні ціна збільшилася до 5-7 млн. доларів. І навіть до Київської обласної ради, в якій депутати навіть не отримують зарплати, ціна прохідного місця сягає 500 тис. доларів. Коли ми спілкуувалися з пані Северінсен у 2002 році під час її приїзду з моніторинговою місією щодо передвиборчої ситуації у 95-й виборчий округ до передмістя Києва міста Ірпінь, де я проживаю, боротьба за мандат до місцевих рад низового рівня точилася з витратою мінімальних коштів. Сьогодні ж місце у районній та міській владі у провінції може коштувати і 25, і 50 тисяч доларів, а мінімальні ціни – 5-10 тисяч. На жаль, помаранчеві партії торгують місцями не менше, ніж партії синьо-білі. Таким чином у всіх без винятку партійних списках виявилось забагато бізнесменів, в т.ч. з кримінальним відтінком, які або працювали на стару владу, або, в кращому випадку, не мали жодного стосунку до перемоги Ющенка на виборах. Звичайно, ці люди платять такі кошти не для того, щоби безкорисливо працювати на благо народу.
Нав’язані старим режимом зміни у Конституції збільшили вплив Верховної Ради та органів місцевого самоврядування. І депутати використовуватимуть цей вплив для того, щоби зберегти існуючу ситуацію. Прикладом цього є брутальне порушення Конституції з боку Верховної Ради, коли цей орган не лише не призначає свою частину суддів Конституційного Суду, але й відмовляється привести до присяги суддів, призначених Президентом та обраних З’їздом суддів. Через цей відвертий саботаж Конституційний Суд не може виконувати своїх обов’язків, що паралізує всю правову систему в Україні.
Більшість резонансних кримінальних справ (отруєння Віктора Ющенка, порушення на виборах-2004) не розслідувано, винуватці не покарані. Окремо слід сказати про справу Гонгадзе, розслідування якої просувається мляво, а на лаві підсудних опинилися тільки безпосередні виконавці, а не замовники. До того ж сам процес зробили закритим від журналістів і громадськості.
Позитивні зміни відбуваються хіба що в тих сферах, де владі не потрібно нічого робити. Наприклад рівень особистої свободи зріс через те, що влада не застосовує репресій, вибори пройдуть відносно чесно, оскільки влада не використовуватиме адмінресурс, свобода слова забезпечується тим, що влада не тисне на засоби масової інформації.
Переважна ж більшість позитивних змін перебуває на рівні спроб, намірів, декларацій та сподівань і не дістає практичного втілення (наприклад, судова реформа, зміцнення контактів з Європою та США, декларація європейського вектору розвитку, коли Україна проголошує своє прагнення до Європи, але європейські стандарти не впроваджуються у повсякденне життя).
Збільшення доходів населення відбулось не стільки через зростання ВВП, скільки через виведення з тіні частини грошових потоків, що також є позитивом. Однак покращення життя пенсіонерів та працівників бюджетної сфери було майже знівельоване зростанням цін.
Кількість регуляторних актів зменшилася не настільки, щоб значно покращити бізнес-клімат, запровадження “єдиного вікна” для реєстраційних процедур подекуди лише ускладнило життя бізнесменам. Безробіття зменшилося на 1 млн. в основному за рахунок того, що воно або перейшло у приховану форму, або, навпаки, вдалося легалізувати тіньові робочі місця.
Реально ж зроблених справ є не так вже й багато: збільшення обсягів іноземних інвестицій (при цьому абсолютна цифра залишається надзвичайно низькою), зменшення прямого зовнішнього боргу, збільшення золотовалютних резервів держави, суттєве збільшення розміру грошової допомоги під час народження дитини та допомоги одиноким матерям, виведено українські війська з Іраку, скорочено термін служби в армії до 1 року.
Наприклад, якщо у перші місяці після революції, корупція сильно зменшилась, то надалі вона знову повернулася, подекуди навіть у більших масштабах, як була. І з кожним днем ситуація погіршується. Спочатку корупція почала відроджуватись в поодиноких випадках, коли чиновники брали хабарі лише в окремих осіб, якщо точно були впевнені, що їх не викриють. При цьому вони вимагали значно більших сум нібито за ризик. Це на їх жаргоні звалося “податок на чесність”. Коли ж чиновники побачили, що перші спроби покарати правопорушників законним шляхом зазнали провалу через некомпетентність та/або корумпованість міліції, прокуратури, органів судової влади, і таких невдалих випадків покарання ставало дедалі більше, корупція почала відроджуватись. При цьому підвищені суми хабарів не зменшувались. І хоча поки що корупція не досягла рівня, який був при Кучмі, вона постійно зростає.
Є дві найбільші причини невиконання даних на Майдані обіцянок. Першою причиною є некомпетентність нової влади та її неспроможність втілити в життя свої прагнення. Другою причиною є небажання втілювати деякі з цих обіцянок. Так, наприклад, Віктор Ющенко обіцяв ліквідувати податкову поліцію, але в цьому напрямку не зроблено навіть найпростішого кроку. Всупереч обіцянкам Президента, влітку 2005 року знову проводився набір студентів на факультет податкової поліції в розташованій в Ірпені Національній академії державної податкової служби України. І це вже рішення нової влади, а саме Державної податкової адміністрації України та Міністерства освіти і науки. Колишній перший помічник президента Олександр Третьяков прямо нам в очі заявив, що всі обіцянки на Майдані щодо відновлення справедливості та законності – це передвиборчий піар.
Нова команда, яка прийшла до влади, хоча й переважала на початку і досі ще переважає стару команду за таким критерієм як чесність, значно поступається в компетентності команді старій. Нова влада так і не знайшла в собі волі проводити кадрові зміни за конкурсом. Натомість заміна понад 20 тисяч чиновників відбувалася за принципом особистої відданості, спільних інтересів (в т.ч. й бізнесових), непотизму. Зазнавши невдач у кадровій політиці, нова влада замість того, щоб набирати чиновників за конкурсом та залучати чесних фахівців з третього сектору, найманого бізнесового менеджменту, в т.ч. працюючих на Заході, пішла на іншу крайність – до влади спочатку почали повертати чиновників, які були звільнені ще за Кучми всередині 90-х років (ці звільнення відбулися зовсім не з політичних причин, а через перемогу одних злочинних кланів над іншими), а потім і безпосередньо кучмівських чиновників. В обмін за це їм не лише пробачали скоєні раніше правопорушення та залишали вкрадені ними гроші і власність, але й дозволяли надалі порушувати Закон. Кінець кінцем вони почали використовувати свої знання, щоби знову займатися тим, чим займалися і при Кучмі. Наприклад, у міліції на вищі посади нова влада призначає людей, яких, будучи опозицією, різко критикувала за кричущі порушення елементарних прав людини.
На жаль, нова влада навіть у перших своїх кроках не завжди дотримувалася норм Конституції та українського законодавства. Так, деякі нові міністри та інші вищі чиновники не склали свої депутатські повноваження, як того вимагають Конституція і Закон. Продовжувалась практика незаконного засекречування нормативних актів, особливо Указів Президента України. Всередині владної команди розпочалася боротьба за сфери впливу. Вона супроводжувалась взаємними звинуваченнями, серед яких було і багато правдивих на адреси усіх без винятку учасників цієї боротьби. Політику знову стали використовувати для забезпечення власних бізнесових інтересів. В країні почали народжуватись помаранчеві клани, які після гучних скандалів не зникли, а почали перегруповуватись із залученням багатьох учасників синьо-білих кланів або домовленостями з ними про співробітництво та/або розподіл сфер впливу.
Одвічною проблемою України є не стільки законодавство, скільки його невиконання. Це відбувається тому, що прописана в законах відповідальність не передбачає реального механізму покарання та об’єктивної оцінки діяльності чиновника або судді. Навіть, якщо вдасться оскаржити в суді неправомірність дій чиновника, покарати його практично неможливо.
В часи нової влади також постала проблема вибіркового використання діючого законодавства на свою користь. Корумповані особи, маючи владу, гроші та можливість наймати хороших адвокатів, на всі 100% користуються прописаними в законах правами і свободами, чиновники місцевого самоврядування перетворили підлеглі території на місцеві кримінальні князівства. Натомість права звичайних громадян порушуються чиновниками повсюдно. І державна влада нічого не може з цим вдіяти. Всі позитивні ініціативи саботуються на місцях. Професіонали, які залишились від старої влади (в т.ч. в органах місцевого самоврядування), використовують свої знання для корупційних дій, судова система користується незалежністю для прийняття відверто незаконних рішень, прокуратура захищає корупціонерів від міліції, а чесні чиновники і правоохоронці або не мають достатніх знань, або не користуються достатньою підтримкою згори. Тому часто їх карають за спроби навести лад, вишуковуючи в їх діях за допомогою високооплачуваних досвідчених юристів найдрібніші помилки.
Проведення виборів на пропорційній основі призвело до того, що до помаранчевих партій масово почали вливатися корумповані бізнесмени та чиновники старої влади. Це робиться на всіх рівнях зі згоди і за сприянням вищого керівництва цих партій. Особливо це помітно на місцях, де партійні осередки майже повсюди виявились захопленими такими людьми, які купляють собі партійні посади і місця у списках. На місцях ці процеси набрали таких масштабів, що навіть вийшли з-під контролю вищого керівництва цих партій. Припливу корупціонерів та відверто кримінальних елементів сприяє і запровадження недоторканності депутатів місцевих рад.
Якщо у 2002 році за прохідне місце у списку до Верховної Ради платили 1 млн. доларів США, то сьогодні ціна збільшилася до 5-7 млн. доларів. І навіть до Київської обласної ради, в якій депутати навіть не отримують зарплати, ціна прохідного місця сягає 500 тис. доларів. Коли ми спілкуувалися з пані Северінсен у 2002 році під час її приїзду з моніторинговою місією щодо передвиборчої ситуації у 95-й виборчий округ до передмістя Києва міста Ірпінь, де я проживаю, боротьба за мандат до місцевих рад низового рівня точилася з витратою мінімальних коштів. Сьогодні ж місце у районній та міській владі у провінції може коштувати і 25, і 50 тисяч доларів, а мінімальні ціни – 5-10 тисяч. На жаль, помаранчеві партії торгують місцями не менше, ніж партії синьо-білі. Таким чином у всіх без винятку партійних списках виявилось забагато бізнесменів, в т.ч. з кримінальним відтінком, які або працювали на стару владу, або, в кращому випадку, не мали жодного стосунку до перемоги Ющенка на виборах. Звичайно, ці люди платять такі кошти не для того, щоби безкорисливо працювати на благо народу.
Нав’язані старим режимом зміни у Конституції збільшили вплив Верховної Ради та органів місцевого самоврядування. І депутати використовуватимуть цей вплив для того, щоби зберегти існуючу ситуацію. Прикладом цього є брутальне порушення Конституції з боку Верховної Ради, коли цей орган не лише не призначає свою частину суддів Конституційного Суду, але й відмовляється привести до присяги суддів, призначених Президентом та обраних З’їздом суддів. Через цей відвертий саботаж Конституційний Суд не може виконувати своїх обов’язків, що паралізує всю правову систему в Україні.
Більшість резонансних кримінальних справ (отруєння Віктора Ющенка, порушення на виборах-2004) не розслідувано, винуватці не покарані. Окремо слід сказати про справу Гонгадзе, розслідування якої просувається мляво, а на лаві підсудних опинилися тільки безпосередні виконавці, а не замовники. До того ж сам процес зробили закритим від журналістів і громадськості.
Позитивні зміни відбуваються хіба що в тих сферах, де владі не потрібно нічого робити. Наприклад рівень особистої свободи зріс через те, що влада не застосовує репресій, вибори пройдуть відносно чесно, оскільки влада не використовуватиме адмінресурс, свобода слова забезпечується тим, що влада не тисне на засоби масової інформації.
Переважна ж більшість позитивних змін перебуває на рівні спроб, намірів, декларацій та сподівань і не дістає практичного втілення (наприклад, судова реформа, зміцнення контактів з Європою та США, декларація європейського вектору розвитку, коли Україна проголошує своє прагнення до Європи, але європейські стандарти не впроваджуються у повсякденне життя).
Збільшення доходів населення відбулось не стільки через зростання ВВП, скільки через виведення з тіні частини грошових потоків, що також є позитивом. Однак покращення життя пенсіонерів та працівників бюджетної сфери було майже знівельоване зростанням цін.
Кількість регуляторних актів зменшилася не настільки, щоб значно покращити бізнес-клімат, запровадження “єдиного вікна” для реєстраційних процедур подекуди лише ускладнило життя бізнесменам. Безробіття зменшилося на 1 млн. в основному за рахунок того, що воно або перейшло у приховану форму, або, навпаки, вдалося легалізувати тіньові робочі місця.
Реально ж зроблених справ є не так вже й багато: збільшення обсягів іноземних інвестицій (при цьому абсолютна цифра залишається надзвичайно низькою), зменшення прямого зовнішнього боргу, збільшення золотовалютних резервів держави, суттєве збільшення розміру грошової допомоги під час народження дитини та допомоги одиноким матерям, виведено українські війська з Іраку, скорочено термін служби в армії до 1 року.
Відповіді
2006.02.16 | 123
Реальний позитив нової влади-прихід справжніх великих інвесторів
Непомітити цього неможливо. Останнім часом мільярди доларів інвестовані в українську економіку грандами світового бізнесу -- через придбання Криворіжсталі (найбільшого в країні металургійного комбінату, інвестор -- найбльша у світі компанія цього ринку), придбання банку Аваль (другий за розмірами український банк, інвестор -- одна з найбільших в Європі банківських груп Райфанзен, яка давно присутня в Україні, але у на порядок скромніших обсягах) і придбання банку Укрсоцбанк (третій за розмірами український банк, інвестор -- найбільша в Італії банківська група Інвеста).Нічого подібного в Україні не було за всі роки її незалежності, і маємо аж три випадки за рік нової влади.
Прихід в Україну великого західного бізнесу -- це є об*єктивний чинник, який не можна ігнорувати, як би ми його не трактували (а очевидне трактування -- справжні фахівці, які голосують гаманцем, а не політдоцільністю чи емоціями, вважають, що в Україні відбулися зміни, що уможливили нормальний справжній бізнес, як і у решті країн Центральної і Східної Європи; бізнес, який раніше був неможливий -- бо ж раніше не приходили).
Михайло Свистович пише:
> Реально ж зроблених справ є не так вже й багато: збільшення обсягів іноземних інвестицій (при цьому абсолютна цифра залишається надзвичайно низькою), зменшення прямого зовнішнього боргу, збільшення золотовалютних резервів держави, суттєве збільшення розміру грошової допомоги під час народження дитини та допомоги одиноким матерям, виведено українські війська з Іраку, скорочено термін служби в армії до 1 року.
2006.02.16 | Shooter
Але ж хочеться ще краще, правда?
За рік, звісно, негоден із глибоко совіцької країни, ще й спотвореної "адімінстративним олігархізмом", збудувати взірець європейської демократії.Проте таки можна було зробити за рік і більше. І головна причина того, що так не сталося, як на мене, - "помаранчеві чвари". Коли 80-90% зусиль було використано на взаємопоборювання замість творіння.
І, доречі, головною об'єктивною причиною, попри ряд "суб'єктивних", є вибори до ВР в березні цього року. Будем сподіватися, що після виборів ситуація врівноважиться, країна отримає потужну опозицію в ліце КПУ та БЛЯ, а владна коаліція почне нарешті займатися реальними щоденними справами.
2006.02.16 | Пані
КС мало
123 пише:> Непомітити цього неможливо. Останнім часом мільярди доларів інвестовані в українську економіку грандами світового бізнесу -- через придбання Криворіжсталі (найбільшого в країні металургійного комбінату, інвестор -- найбльша у світі компанія цього ринку),
Це єдиний приклад.
> придбання банку Аваль (другий за розмірами український банк, інвестор -- одна з найбільших в Європі банківських груп Райфанзен, яка давно присутня в Україні, але у на порядок скромніших обсягах) і придбання банку Укрсоцбанк (третій за розмірами український банк, інвестор -- найбільша в Італії банківська група Інвеста).
Придбання банку це - інвестиції в країну? Яким же це чином? Тут можна про щось протилежне казати радше.
2006.02.16 | 123
А КС+банки - досить
Пані пише:> 123 пише:
> > Непомітити цього неможливо. Останнім часом мільярди доларів інвестовані в українську економіку грандами світового бізнесу -- через придбання Криворіжсталі (найбільшого в країні металургійного комбінату, інвестор -- найбльша у світі компанія цього ринку),
>
> Це єдиний приклад.
> > придбання банку Аваль (другий за розмірами український банк, інвестор -- одна з найбільших в Європі банківських груп Райфанзен, яка давно присутня в Україні, але у на порядок скромніших обсягах) і придбання банку Укрсоцбанк (третій за розмірами український банк, інвестор -- найбільша в Італії банківська група Інвеста).
>
> Придбання банку це - інвестиції в країну? Яким же це чином? Тут можна про щось протилежне казати радше.
Це інвестиції у бізнес в Україні (так само як і у випадку КС). Ніякої відмінності принципової нема. Люди платять величезні гроші (власнику - чи то державі, чи то приватному) за можливість займатися великим бізнесом в Україні. Принциповим є не те, куди надійшли сплачені гроші (у бюджет - якщо продавала держава, або українцю-власнику банку, або навіть офшорці-власнику банка). Принциповим є те, що великі серйозні компанії готові інвестувати (читай - платити) величезні гроші для того, щоб почати тут свій (великий) бізнес. Раніше такого не було (можна згадати лише проект за участю Мотороли, що років 8-10 тому анонсувався, але так і не був запущений).
2006.02.16 | Михайло Свистович
Re: А КС+банки - досить
123 пише:>
> Принциповим є те, що великі серйозні компанії готові інвестувати (читай - платити) величезні гроші для того, щоб почати тут свій (великий) бізнес. Раніше такого не було (можна згадати лише проект за участю Мотороли, що років 8-10 тому анонсувався, але так і не був запущений).
В банківській сфері вони були готові давно, просто законодавство не дозволяло.
2006.02.17 | 123
Re: А КС+банки - досить
Михайло Свистович пише:> 123 пише:
> >
> > Принциповим є те, що великі серйозні компанії готові інвестувати (читай - платити) величезні гроші для того, щоб почати тут свій (великий) бізнес. Раніше такого не було (можна згадати лише проект за участю Мотороли, що років 8-10 тому анонсувався, але так і не був запущений).
>
> В банківській сфері вони були готові давно, просто законодавство не дозволяло.
Це вже твоя інтерпретація -- чому це сталося саме тепер. Я у своєму першому дописі сказав -- пояснювати "чому" можна різними обставинами, але факт лишається фактом: раніше цього не було, а тепер це сталося. Навіть якщо справа тільки у прийнятому законі -- раніше такого закону не було; закон з*явився тільки тоді, коли по-справжньому влада стала перейматися вступом до СОТ.
У будь-якому випадку, ці знакові події сталися тільки зараз, після зміни влади в Україні. Причому не одразу ж після зміни -- всі три події сталися за останні півроку, вже після Юліної відставки.
І окремою темою - я не думаю, що тут справа лише у формальному законі. Той самий Райфанзен присутній в Україні вже багато років - сидів собі у групі банків другого ешелону і не висовувався, бо не хотів; закони зростати йому не заважали.
2006.02.17 | Englishman
Re: А КС+банки - досить
123 пише:> У будь-якому випадку, ці знакові події сталися тільки зараз, після зміни влади в Україні. Причому не одразу ж після зміни -- всі три події сталися за останні півроку, вже після Юліної відставки.
ну і навіщо пхати Юлю до подій, що планувалися задовго до її відставки?
2006.02.17 | 123
Re: А КС+банки - досить
Englishman пише:> 123 пише:
>
> > У будь-якому випадку, ці знакові події сталися тільки зараз, після зміни влади в Україні. Причому не одразу ж після зміни -- всі три події сталися за останні півроку, вже після Юліної відставки.
>
> ну і навіщо пхати Юлю до подій, що планувалися задовго до її відставки?
Я згадав Юліну відставку з кількох причин. По-перше, щоб вказати межу у часі -- що події сталися відносно недавно. По-друге, щоб наголосити, що події сталися не на хвилі захоплення революцією, а вже після розколу помаранчевої команди, у час так званих розчарувань, у час, коли начебто "весь народ побачив, як все стало погано після одержання влади помаранчевими". А от капіталісти побачили дещо зовсім інше...
2006.02.17 | Михайло Свистович
Re: А КС+банки - досить
123 пише:>
> Це вже твоя інтерпретація -- чому це сталося саме тепер.
Це не інтерпретація, а факт. Раніше законодавство забороняло нерезидентам це робити. А вони дуже хотіди й обурювались обмеженнями. Спостерігав це сто разів.
>
> Я у своєму першому дописі сказав -- пояснювати "чому" можна різними обставинами, але факт лишається фактом: раніше цього не було, а тепер це сталося.
>
> Навіть якщо справа тільки у прийнятому законі -- раніше такого закону не було; закон з*явився тільки тоді, коли по-справжньому влада стала перейматися вступом до СОТ.
Не знаю. Треба дослідити, коли саме цей закон з"явився, і чи не був це просто часовий лаг.
>
> І окремою темою - я не думаю, що тут справа лише у формальному законі. Той самий Райфанзен присутній в Україні вже багато років - сидів собі у групі банків другого ешелону і не висовувався, бо не хотів
Бо не міг. Був обмежений а діях.
2006.02.20 | Мірко
Re: Реальний позитив нової влади-прихід справжніх великих інвесторів
123 пише> Останнім часом мільярди доларів інвестовані в українську економіку грандами світового бізнесу -- через придбання Криворіжсталі (найбільшого в країні металургійного комбінату, інвестор -- найбльша у світі компанія цього ринку), [...] Прихід в Україну великого західного бізнесу -- це є об*єктивний чинник, який не можна ігнорувати,<
Якщо Mittal західний для українців, то лише показчик як далеко на схід кацапська імперія Україну затягнула!
2006.02.16 | mirgor
Re: Виступ на зустрічі з доповідачами ПАРЄ Северінсен та Вольвенд
Михайло Свистович пише:> Нав’язані старим режимом зміни у Конституції збільшили вплив Верховної Ради та органів місцевого самоврядування. І депутати використовуватимуть цей вплив для того, щоби зберегти існуючу ситуацію. Прикладом цього є брутальне порушення Конституції з боку Верховної Ради, коли цей орган не лише не призначає свою частину суддів Конституційного Суду, але й відмовляється привести до присяги суддів, призначених Президентом та обраних З’їздом суддів. Через цей відвертий саботаж Конституційний Суд не може виконувати своїх обов’язків, що паралізує всю правову систему в Україні.
>
Ці зміни незаконні і навіть колишній склад суддів КС це визнає, при грамотному поданні президента, тому і відбувається саботаж.
> Більшість резонансних кримінальних справ (отруєння Віктора Ющенка, порушення на виборах-2004) не розслідувано, винуватці не покарані. Окремо слід сказати про справу Гонгадзе, розслідування якої просувається мляво, а на лаві підсудних опинилися тільки безпосередні виконавці, а не замовники. До того ж сам процес зробили закритим від журналістів і громадськості.
>
Розслідування отуєння Віктора Ющенка складається враження незацікавлена і сама Європа, не хочуть втрачати добрих стосунків з Путіним, постачальником газу.
> Позитивні зміни відбуваються хіба що в тих сферах, де владі не потрібно нічого робити. Наприклад рівень особистої свободи зріс через те, що влада не застосовує репресій, вибори пройдуть відносно чесно, оскільки влада не використовуватиме адмінресурс, свобода слова забезпечується тим, що влада не тисне на засоби масової інформації.
>
Якщо дивитися канал "Інтер" то така реклама, як блоку "Союз" викликають запитання, це не свобода, а інформаційна диверсія Росії...
Влада не застосовує, зате чиновники, що в партії Регіонів, особливо не місцях використовують свої посади для для агітації та фактично підготовки до нових "фальсифікацій", особливо на місцевих виборах, де бюлетені не будуть захищені і списки виборців готуються членами партії Регіонів.
2006.02.16 | ans-mo
Нібито шановний пан доповідач надивився роликів ПРУ та СДПУО.
У кого були підвищені очікування, той розочарувався.Звичайно влада могла зробить більше та має багато недоликів.
Але зроблено набагато більше, ніж за попередні роки.
Успіхи є у підриманні свободи слова (що й обертається проти Президента), зовнішній політиці (відмінені візи для європейців, американців, що привело до збільшення прибутків України від гостей), отримали статус ринкової країни від ЄС, реальні доходи населення зросли на 20% (з урахуванням інфляції), є приклад Криворіжсталі, погашено багато заборгованостей по ком. платежам за рахунок вкладів Ощадбанку СРСР, погашена заборгованність шахтарям...
Якщо мазати усе черною краскою, то всі в це повірять.
Але насправді більшості населення стало жити краще.
2006.02.16 | Пані
Пан доповідач реального життя надивився
ans-mo пише:> Але зроблено набагато більше, ніж за попередні роки.
Точно буде сказати - НЕ зроблене багато фігні, яку робила попередня влада. Це правда.
> Успіхи є у підриманні свободи слова (що й обертається проти Президента), зовнішній політиці (відмінені візи для європейців, американців, що привело до збільшення прибутків України від гостей),
Де свідчення цього хоч якісь????
> отримали статус ринкової країни від ЄС, реальні доходи населення зросли на 20% (з урахуванням інфляції), є приклад Криворіжсталі, погашено багато заборгованостей по ком. платежам за рахунок вкладів Ощадбанку СРСР,
Багато - це скількі? Де реальні цифри?
Мені, наприклад, довелося розбиратися з "новими робочими місяцми", яких по країні створили ніби мільйон. З них в Харківській області - щось біля 60 тисяч. А насправді йдеться про максимум 3 тисячі дійсно нових робочих місць. Причому ніхто не знає - де саме, в яких галузях вони створені.
І так по кожному показникові, якщо копнути.
Ви даремно сперечаєтеся - все, що написав Мишко є не з пальця виссаним, а результатом ретельного і грунтовного аналізу реальності, а не декларацій.
2006.02.16 | Михайло Свистович
Re: Пан доповідач реального життя надивився
Пані пише:>
> Мені, наприклад, довелося розбиратися з "новими робочими місяцми", яких по країні створили ніби мільйон. З них в Харківській області - щось біля 60 тисяч. А насправді йдеться про максимум 3 тисячі дійсно нових робочих місць. Причому ніхто не знає - де саме, в яких галузях вони створені.
Я теж з цим розбирався. Начальники відділень фонду зайнятості тупо зобов"язують підлеглих видавати цифри. Тому вони стали більш ретельно підходити до облікованих безробітних - пропонують фігові роботи швидко, не погоджуєшся - знімають з обліку. А також інші органи просто змусили легалізувати якусь кількість робочих місць. Це в принципі теж добре, але реально новостворених робочих місць, про що рапортують, фактично нема.
>
> Ви даремно сперечаєтеся - все, що написав Мишко є не з пальця виссаним, а результатом ретельного і грунтовного аналізу реальності, а не декларацій.
Угу. Мені вже фігово від всіх цих "аналізів".
2006.02.17 | Пані
Re: Пан доповідач реального життя надивився
Михайло Свистович пише:> Пані пише:
> >
> > Мені, наприклад, довелося розбиратися з "новими робочими місяцми", яких по країні створили ніби мільйон. З них в Харківській області - щось біля 60 тисяч. А насправді йдеться про максимум 3 тисячі дійсно нових робочих місць. Причому ніхто не знає - де саме, в яких галузях вони створені.
>
> Я теж з цим розбирався. Начальники відділень фонду зайнятості тупо зобов"язують підлеглих видавати цифри. Тому вони стали більш ретельно підходити до облікованих безробітних - пропонують фігові роботи швидко, не погоджуєшся - знімають з обліку. А також інші органи просто змусили легалізувати якусь кількість робочих місць.
А нас це зроблено шляхом записування всіх нелегалів в приватні підприємці. В результаті за кількістю приватних підприємців на душу населення Харківщина, здається, на першому місці.
При цьому кількість людей, які називають безробіття основною проблемою міста, за рік зросла на 8%. Це по нормальним опитуванням, а не якось там зі стелі.
> Це в принципі теж добре, але реально новостворених робочих місць, про що рапортують, фактично нема.
Я знайшла реально новостворених аж 5%. Максимум.
> >
> > Ви даремно сперечаєтеся - все, що написав Мишко є не з пальця виссаним, а результатом ретельного і грунтовного аналізу реальності, а не декларацій.
>
> Угу. Мені вже фігово від всіх цих "аналізів".
Єдина втіха - Майдану буде чим займатися ще дуже і дуже довго...
2006.02.17 | Михайло Свистович
Re: Пан доповідач реального життя надивився
Пані пише:>
> А нас це зроблено шляхом записування всіх нелегалів в приватні підприємці.
В нас так само, хоча й в менших масштабах. Плюс "новоствореними" робочими місцями стали виявлені їхні наймані працівники.
2006.02.17 | Пані
Re: Пан доповідач реального життя надивився
Михайло Свистович пише:> Пані пише:
> >
> > А нас це зроблено шляхом записування всіх нелегалів в приватні підприємці.
>
> В нас так само, хоча й в менших масштабах. Плюс "новоствореними" робочими місцями стали виявлені їхні наймані працівники.
Угу. І це теж - десь чверть від нових ПП. Це схоже загальнодержавна "технологія".
2006.02.17 | ans-mo
Re: Що ж Ви пропонуєте робить? "Покращити життя
вже зараз", чи "Не так", чи віддати владу в Україні московським гебістам, чи "завалити Президента" та продвигати ЮВТ?Це вже проходили в Росії, де був Єльцін, котрий дозволяв свободу, а його поливали брудом (іноді він заслуговував). Потім усе все набридло, прийшов Путін і усіх "вільних" критикунів заставив замовкнути. А свобода у Росії зникла надовго.
2006.02.17 | Михайло Свистович
Виконувати свої обіцянки і бути таким, як малюєшся
ans-mo пише:> вже зараз", чи "Не так", чи віддати владу в Україні московським гебістам, чи "завалити Президента" та продвигати ЮВТ?
Всі Ваші варіанти погані.
> Це вже проходили в Росії, де був Єльцін, котрий дозволяв свободу, а його поливали брудом (іноді він заслуговував). Потім усе все набридло, прийшов Путін і усіх "вільних" критикунів заставив замовкнути. А свобода у Росії зникла надовго.
А інший варіант проходили в Україні. Щоб не віддати владу комуністам, москалям і т.д., не чіпали якого-ніякого державника Кучму, який дозволяв свободу. І він її поступово зменшував. А свобода в Україні зникла надовго.
2006.02.17 | ans-mo
Re: Деякі важливі обіцянки все ж виконані (усього за рік).
Обіцянки1. Допомога по народженню збільшиться до 8 тис.
2. Войска виведені з Іраку.
3. Криворіжсталь.
4. Погашення по вкладам в Ощадбанк СРСР.
5. Збільшення соціальних витрат сиротам, одиноким матерям, інвалідам.
6. Підтримання свободи слова.
7. Зовнішня оріентація на НАТО та ЄС.
8. Зменшення строкової служби у ВС (та підвищено щодобове утримання солдатам.)
9. Збільшення зар. плат бюджетникам.
10. Спрощення регуляторної політики (незначне, але є).
11. Підтримка (незначна, але є) української культури та книговидавництва.
12. Чесність та прозорість влади (ще нема, але все ж не те, що при Кучмі)
2006.02.17 | Михайло Свистович
Тільки народ все ж не дуже їх помічає
ans-mo пише:> Обіцянки
> 1. Допомога по народженню збільшиться до 8 тис.
> 2. Войска виведені з Іраку.
Так. Але це (особливо друге) хвилює лише невеличку частину людей, і то їм постійно треба про це нагадувати.
> 3. Криворіжсталь.
Одиничний випадок, до того ж неоднозначно оцінений народом.
> 4. Погашення по вкладам в Ощадбанк СРСР.
Теж торкнулося лише невеликої частини.
> 5. Збільшення соціальних витрат сиротам, одиноким матерям, інвалідам.
Менш суттєво, ніж допомога по народженню дитину + багато з"їла інфляція
> 6. Підтримання свободи слова.
Це мало кого хвилює, бо видиме життя від цього не змінилося.
> 7. Зовнішня оріентація на НАТО та ЄС.
На словах. До того ж ставлення також неоднозначне. Навіть прихильники цього хочуть бачити Європу в Україні, ніж пики наших депутатів в Європарламенті.
> 8. Зменшення строкової служби у ВС (та підвищено щодобове утримання солдатам.)
Торкається невеликої частини, бо більшість косить від армії.
> 9. Збільшення зар. плат бюджетникам.
Майже все з"їда інфляція.
> 10. Спрощення регуляторної політики (незначне, але є).
Практично непомітне, а в багатьох регіонах "єдине вікно" лише погіршило ситуацію. Причому саме у великих містах, де зосереджена левова частина серйозного бізнесу.
> 11. Підтримка (незначна, але є) української культури та книговидавництва.
Практична непомітна простій людині.
> 12. Чесність та прозорість влади (ще нема, але все ж не те, що при Кучмі)
Оскільки життя навкруги - лайно, така прозорість майже нікого не хвилює.
2006.02.20 | ans-mo
Re: Тільки народ все ж не дуже їх помічає
Проблема багатьох представників народу у тому, що їм скількине давай, усе буде мало. Також є проблема у невмінні влади пропагувати свої досягнення. Є проблема у російської інформаційної окупації.
Не помічати суттевих кроків та намагань Президента дійсно щось корисне зробить для країни неможливо. Звичайно журналістам легше зробить собі "пі-ар" на критиці Президента (як і опозіції).
Якщо постійно вишукувати "заскалку в оці" Президента та не помічати великі "колоди" в очах його попередників та опозиціонерів, то усі дійсно повірять у таку брехню.
2006.02.21 | Михайло Свистович
Re: Тільки народ все ж не дуже їх помічає
ans-mo пише:> Проблема багатьох представників народу у тому, що їм скільки
> не давай, усе буде мало.
Особливо, коли майже нічого не дають. І цих окремих щось забагато.
> Також є проблема у невмінні влади пропагувати свої досягнення. Є проблема у російської інформаційної окупації.
Чомусь в 2000-му і можливості не мали обидва Ю пропагувати свої досягнення, і російська інформаційна окупація була побільше, а народ їх помічав. Бо ж були таки досягнення.
> Не помічати суттевих кроків та намагань Президента дійсно щось корисне зробить для країни неможливо.
Розкажіть це людям. Особливо в Ірпені після сьогоднішніх подій.
> Звичайно журналістам легше зробить собі "пі-ар" на критиці Президента (як і опозіції).
Продовжуйте мріяти
> Якщо постійно вишукувати "заскалку в оці" Президента
Щось вона завелика
> та не помічати великі "колоди" в очах його попередників та опозиціонерів
Їхні колоди в них ніхто не забирав. Тому ми і виходили на Майдан. Але йдеться не про них.
> то усі дійсно повірять у таку брехню.
Кілька років тому чомусь у брехню не вірили. Зараз же, коли її стало менше, чомусь вірять. А може причина в самій владі?
2006.02.16 | Михайло Свистович
Ні, я майже не дивлюся телевізор
ans-mo пише:> У кого були підвищені очікування, той розочарувався.
Не тільки. В мене їх не було. Але коли люди, що казали нам на Майдані і до нього патетичні слова, в житті чинять дуже і дуже паскудно, ніяких роликів не потрібно. Я лише за цей тиждень дізнався стільки про бєспрєдєл, який твориться вже чиновниками новою влади, що ніякий ролик не передасть.
>
> Але зроблено набагато більше, ніж за попередні роки.
Перелік не наведете? Бо чомусь народ не помічає, не тільки я.
> Успіхи є у підриманні свободи слова (що й обертається проти Президента), зовнішній політиці (відмінені візи для європейців, американців, що привело до збільшення прибутків України від гостей), отримали статус ринкової країни від ЄС
Це все з часткою "не" (не заважати, не душити) або видані нам аванси з-за кордону (не нашою владою). Скасування ж віз - це манюня дрібничка.
> реальні доходи населення зросли на 20% (з урахуванням інфляції)
не читайте Мінстат, спитайте в людей
> є приклад Криворіжсталі
аж один
> погашено багато заборгованостей по ком. платежам за рахунок вкладів Ощадбанку СРСР, погашена заборгованність шахтарям...
трошки є, хоча це також мізер.
> Якщо мазати усе черною краскою, то всі в це повірять.
Не треба все, треба лише правду казати.
> Але насправді більшості населення стало жити краще.
От тільки чогось воно з цим не погоджується.
2006.02.17 | Shooter
Re: Ні, я майже не дивлюся телевізор
Михайло Свистович пише:> ans-mo пише:
> > Але насправді більшості населення стало жити краще.
>
> От тільки чогось воно з цим не погоджується.
Чому не погоджується. Мої родичі-пенсіонери чи родичі, які працюють в науці в Україні, наприклад, всі до одного погоджуються.
2006.02.17 | Михайло Свистович
Re: Ні, я майже не дивлюся телевізор
Shooter пише:>
> Чому не погоджується. Мої родичі-пенсіонери чи родичі, які працюють в науці в Україні, наприклад, всі до одного погоджуються.
Переважна більшість електорату не живе на Західній Україні, не є звідти родом і не працює в науці.
2006.02.17 | Shooter
Re: Ні, я майже не дивлюся телевізор
Михайло Свистович пише:> Shooter пише:
> >
> > Чому не погоджується. Мої родичі-пенсіонери чи родичі, які працюють в науці в Україні, наприклад, всі до одного погоджуються.
>
> Переважна більшість електорату не живе на Західній Україні, не є звідти родом і не працює в науці.
Але це не означає, що об'єктивно соціальна ситуація для "переважною більшости електорату" не покращалась, правда?
Ще раз наважусь стверджувати, що рівень життя покращився для всіх (в середньому) пенсіонерів та працівників науки. Незалежно від їх місця проживання, етнічної, расової, релігійної чи партійної приналежности.
2006.02.17 | Михайло Свистович
Re: Ні, я майже не дивлюся телевізор
Shooter пише:>
> Але це не означає, що об'єктивно соціальна ситуація для "переважною більшости електорату" не покращалась, правда?
Не означає, як і не означає протилежного.
>
> Ще раз наважусь стверджувати, що рівень життя покращився для всіх (в середньому) пенсіонерів та працівників науки.
А голосують не лише вони.
2006.02.17 | Shooter
Для Свистовича попертися - їсти не давай
Михайло Свистович пише:> Shooter пише:
> > Ще раз наважусь стверджувати, що рівень життя покращився для всіх (в середньому) пенсіонерів та працівників науки.
>
> А голосують не лише вони.
З цим я, звісно, згоден. Проте
1) жити "суттєво" краще за Юща стали саме найменш захищені соціальні групи (хоча це й зовсім не означає, що вони не будуть голосувати за Яника чи за комуняків)
2) рівень життя переважної більшости населення таки покращився.
Проте, нажаль, це покращення дуже слабо корелюватиме з префернціями виборців, як я вже зазначував вище.
2006.02.17 | Михайло Свистович
Це Ваші хибні уявлення про Свистовича
Shooter пише:>
> 1) жити "суттєво" краще за Юща стали саме найменш захищені соціальні групи (хоча це й зовсім не означає, що вони не будуть голосувати за Яника чи за комуняків)
Будуть голосувати, бо інфляція зробила суттєве несуттєвим.
> 2) рівень життя переважної більшости населення таки покращився.
Майже ні.
>
> Проте, нажаль, це покращення дуже слабо корелюватиме з префернціями виборців, як я вже зазначував вище.
Знаєте що саме головне? Тенденція. А вона така, що все погіршується. Тому рейтинг помаранчевих, який спочатку скочив вгору, зараз падає. Якби тенденції були позитивними, рейтинг би зростав.
2006.02.18 | Сергій Кабуд
тому єдине що мав би зробити Ющ- швидка радикальна зміна оподатк
оподаткування, така, яка стимулює бізнес взагалі. Плюс система кредитування якась така забеспечена державою скажімо для всіх технологічних підприємств і таких які вигідні державі.Коли Рейган став президентом він десь таке і зробив і воно задіяло швидко. А в нас лише 2 місяці, але це достатньо для зміни тенденції на 'жити стало краще'.
Альтернатива- програш.
2006.02.20 | Shooter
уявлення про Свистовича
Михайло Свистович пише:> Shooter пише:
> >
> > 1) жити "суттєво" краще за Юща стали саме найменш захищені соціальні групи (хоча це й зовсім не означає, що вони не будуть голосувати за Яника чи за комуняків)
>
> Будуть голосувати, бо інфляція зробила суттєве несуттєвим.
Не є правдою - інфляція суттєво "відстала". Особливо, що стосується найнезахищеніших шарів населення та "базових" продуктів.
> > 2) рівень життя переважної більшости населення таки покращився.
>
> Майже ні.
Таки покращився.
> > Проте, нажаль, це покращення дуже слабо корелюватиме з префернціями виборців, як я вже зазначував вище.
>
> Знаєте що саме головне? Тенденція. А вона така, що все погіршується.
Що саме погіршується?
>Тому рейтинг помаранчевих, який спочатку скочив вгору, зараз падає. Якби тенденції були позитивними, рейтинг би зростав.
Я Вам відкрию одну "страшну таємницю": на 3/4 рейтинг помаранчевих впав через дурість певних помаранчевих політиків, які від вересня займаються лише мочінням один одного.
Що ж стосується реальних змін в житті людей, особливо (ще раз підкреслю) тих "соціально найслабших" - то воно таки покращилося.
Проте виборча психологія така, що виборець не "пам'ятає" того, яка була пенсія/зарплата вчора. Зате 100% пам'ятає, наприклад, що в Андрія Ющенка була крута Беха...
**************
Звісно, що кожен з помаранчевих лідерів несе відповідальність за те, що, скажемо, не зробилося те, що в принципі могло зробитися. Проте, нажаль, "все почало йти під три чорти" саме у вересні. І дехто ну ніяк не може вгамуватися ще й сьогодні - читайте, наприклад, останнє інтерв'ю Тимошенко на УП.
2006.02.20 | mirgor
Цілком згоден з Shooter (-)
2006.02.21 | Михайло Свистович
Re: уявлення про Свистовича
Shooter пише:>
> Не є правдою
Є
>
> інфляція суттєво "відстала". Особливо, що стосується найнезахищеніших шарів населення та "базових" продуктів.
Не суттєво. Особливо, що стосується найнезахищеніших шарів населення та "базових" продуктів. По картоплі складає 100%
>
> Таки покращився.
Майже ні.
>
> Що саме погіршується?
Все погіршується: рівень життя падає, корупція зростає, бюрократизм і свавілля влади поширюється.
>
> Я Вам відкрию одну "страшну таємницю": на 3/4 рейтинг помаранчевих впав через дурість певних помаранчевих політиків, які від вересня займаються лише мочінням один одного.
Це неправильна таємниця. Як фахівець саме з мочіння, скажу, що як би вони не мочили один одного, якби не було в тому правди, і якби хтось був білим та пухнастим, ніякий рейтинг би не впав при їх інформаційних можливостях.
>
> Проте виборча психологія така, що виборець не "пам'ятає" того, яка була пенсія/зарплата вчора. Зате 100% пам'ятає, наприклад, що в Андрія Ющенка була крута Беха...
Навпаки, про Беху вже всі забули, а от ціни пам"ятають добре.
>
> Звісно, що кожен з помаранчевих лідерів несе відповідальність за те, що, скажемо, не зробилося те, що в принципі могло зробитися. Проте, нажаль, "все почало йти під три чорти" саме у вересні.
Воно лише прорвалося у вересні. Люди просто зрозуміли те, у що вони самі болтся повірити: нова влада також безліяльна, цинічна і корумпована.
>
> І дехто ну ніяк не може вгамуватися ще й сьогодні - читайте, наприклад, останнє інтерв'ю Тимошенко на УП.
Якби вся причина була у ній - все було б дуже просто. А так її критика падає на добре угноєний грунт невтішних реальностей.
2006.02.16 | Стайєр
Відміна віз для громадян цивілізованих країн
Михайло Свистович пише:
> Переважна ж більшість позитивних змін ... не дістає практичного втілення (наприклад, ... зміцнення контактів з Європою та США, декларація європейського вектору розвитку...).
>
Відміну віз для громадян цивілізованих країн (під "соусом" Євробачення) можна, мабуть, вважати ваглмим практичним кроком у цьому напрямку.
2006.02.16 | Михайло Свистович
Re: Відміна віз для громадян цивілізованих країн
Стайєр пише:>
>
> Михайло Свистович пише:
>
> > Переважна ж більшість позитивних змін ... не дістає практичного втілення (наприклад, ... зміцнення контактів з Європою та США, декларація європейського вектору розвитку...).
> >
>
> Відміну віз для громадян цивілізованих країн (під "соусом" Євробачення) можна, мабуть, вважати ваглмим практичним кроком у цьому напрямку.
Ви неуважно читаєте. Я писав, що реальні речі (впровадження європейських стандартів життя й діялності влади в Україні) підміняються розширенням контактів і розмовами та мріями замість реальних справ. Северінсен була в Ірпені, ми їй тут трохи показали справжнє життя, від якого вона просто офігіла.
2006.02.16 | SpokusXalepniy
Ну як же вам не соромно!!! Про головне забули!
А де ж-жжж, мать вашу, мова про відкритий аукціон. Чи такі дрібниці ви не рахуєте?! Кілька міл"ярдів доларів менше, кілька більше...Крім того, є одна суттєва помилка. Потім відкрию окрему тему по цьому питанню. Бо це є - найголовніше.
2006.02.16 | mirgor
Спокусе це конструктив! (-)
2006.02.16 | Михайло Свистович
Про головне не забув
SpokusXalepniy пише:> А де ж-жжж, мать вашу, мова про відкритий аукціон.
Який аукціон?
2006.02.16 | Englishman
Криворіжсталь? (-)
2006.02.17 | Михайло Свистович
Не знаю, я не вмію читати чужих думок Re: Криворіжсталь? (-)
2006.02.17 | SpokusXalepniy
Тю, зараз зрозумів що саме вам завадило здогадатись.
Нарешті!Чесно!!! Я думав, що ви придурюваєтесь!
Бо я писав про аукціон на кілька міл"ярдів доларів як заслуга сьогоденної влади. Але не сказав слова "Криворіжсталь".
Розумію ваши труднощі... доки перебереш весь список цих міл"ярдних аукціонів, доки здогадаєшся який саме цей Спокус має на увазі... І не кажить...
2006.02.17 | Михайло Свистович
Ні, Ви не зрозуміли
SpokusXalepniy пише:>
> Бо я писав про аукціон на кілька міл"ярдів доларів як заслуга сьогоденної влади. Але не сказав слова "Криворіжсталь".
> Розумію ваши труднощі... доки перебереш весь список цих міл"ярдних аукціонів, доки здогадаєшся який саме цей Спокус має на увазі... І не кажить...
Нічого Ви насправді не розумієте. Бо я не можу назвати одиничний випадок успіхом. Колись я стріляв з пістолета Макарова, бачив його вперше і першим же грайливим пострілом від стегна потрапив в десятку. Потім я вистріляв дві обойми, але не зміг потрапити туди навіть приблизно, хоча ретельно прицілювався. Тобто, перший влучний постріл був випадковістю, а не тенденцією.
2006.02.17 | Wlodko
Re: Виступ на зустрічі з доповідачами ПАРЄ Северінсен та Вольвенд
Всё верно в этой статьи, но где же выход?! Неужели так тяжело навести порядок в стране?! НАВЕРНО,- Я УВЕРЕН, ЧТО ЭТО НИКОМУ НЕ НАДО!!! В МУТНОЙ ВОДЕ ХОРОШО РЫБКУ ЛОВИТЬ!!! ЖАЛЬ, ЧТО УКРАИНСКИЙ НАРОД НЕ ЗАКОНЧИЛ СВОЙ МАЙДАН, СВОЮ РЕВОЛЮЦИЮ!!! ВЫХОДИТ, ЧТО НАМ ОСТАЁТСЯ ОПЯТЬ ТЕРПЕТЬ 15 ЛЕТ ДО НОВОГО МАЙДАНА!? НАДЕЮСЬ ЧТО НЕТ!!!ХОЧЕТСЯ В ЭТО ВЕРИТЬ!!! ДРУГОГО НЕ ДАНО!!!!
2006.02.17 | Михайло Свистович
Re: Виступ на зустрічі з доповідачами ПАРЄ Северінсен та Вольвенд
Wlodko пише:> Всё верно в этой статьи, но где же выход?!
Вихід у підвищенні громадянської активності та тиску на владу й допомоги їй там, де вона цього хоча б формально прагне. Одним з ефективним методів тискі є неприховування правди перед міжнародними організаціями. На жаль, їх влада боїться більше і прислухається до них більше, ніждо своїх громадян. Тгому й потрібно реально доносити до цих "забугорців" ситуацію. Не поливати лайном, але й не вихваляти і не приховувати реальності ситуації.
2006.02.18 | Карт
Добре, що пан Свистович не замилює Європі очі. (-)