Мовний тероризм
02/25/2006 | Богдан Червак
Кажуть, якщо Бог хоче когось покарати, то відбирає розум. Схоже, що цього разу “Божа кара” зійшла на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які у розпал виборчої кампанії ухвалили рішення про проведення референдуму стосовно надання російській мові статусу другої державної.
Характерно, що рішення про “мовний референдум” ухвалювалося не під впливом емоцій, а як заздалегідь продумана політична акція. Зокрема скандальному голосуванню передувала довготривала підготовча робота, що її на півострові проводили Кримський виборчий блок “За Януковича!”, до складу якого входять Партія регіонів, Руський блок та Російська громада Криму. Вже на початок лютого ці проросійські сили зібрали триста тисяч підписів на підтримку ідеї референдуму, що стало “аргументом” для ухвалення відповідного рішення у місцевому парламенті.
При цьому слід підкреслити, що усі, хто готував та реалізовував політичний проект “референдум з надання російській мові статусу державної” заздалегідь знали, що користі від цієї затії буде мало, оскільки така “ініціатива” не вписується у правове поле України. Так і сталося. Прокурор Криму Ігор Шимчук уже вніс на розгляд кримського парламенту подання про скасування постанови щодо призначення республіканського (місцевого) референдуму про надання російській мові статусу другої державної. Недвозначною була реакція “вищого” керівництва держави. Зокрема, Президент України Віктор Ющенко, перебуваючи в Івано-Франківську, заявив, що не бачить проблеми з російською мовою, а рішення парламенту Криму, на його думку, слід трактувати виключно як таке, “що має політичний, передвиборний характер”.
У цьому зв’язку виникає логічне запитання: на що сподівалися і сподіваються ініціатори так званого референдуму? Відповідь може бути одна: завдати чергового удару українській мові, дестабілізувати ситуацію в країні, а відтак здобути додаткові політичні дивіденди на виборах. Отже є усі підстави кваліфікувати дії кримських депутатів та їх спільників як “мовний тероризм”, спрямований проти українців та їх держави. Якщо ж глянути на ситуацію у контексті тих викликів, що постали сьогодні перед Україною, то до “енергетичного”, “продовольчого”, “інформаційного” та інших російських викликів додався ще один, найбільш небезпечний - мовний виклик.
Не зважаючи на істерію, що її здійняли представники “п’ятої колони”, дискусія довкола мовного питання поки що не вийшла за “цивілізовані рамки”. Крім того, “кримський прецедент” дав підстави для порівняння аргументів двох сторін: прихильників двомовності та її категоричних опонентів. Як і слід було очікувати, дуже скоро виявилося, що серйозних аргументів щодо надання російській мові статусу другої державної не існує. Ухвалений нещодавно Верховною Радою України закон про Хартію регіональних мов і мов національних меншин дозволяє в тому числі й росіянам у місцях їх компактного проживання користуватися практично в усіх сферах життя російської мовою. І навпаки, державний статус української мови так і не дозволив мові титульної нації стати панівною. Щоб у цьому переконатися не варто навіть наводити якісь статистичні дані. Необхідно лише відвідати книжкові магазини, газетні кіоски, або ж заглибитися у те, що називають “українським інформаційним простором”, який фактично в Україні відсутній. Отже, в Українській державі по-справжньому державною є, на жаль, не українська, а російська мова.
“Кримський урок” здебільшого сьогодні аналізується із правового боку. Юристи справедливо зазначають, що у відповідності до статті 38 Конституції України та статті 18 Конституції Криму винесення на місцевий референдум питання про державні мови до відомства Автономної Республіки Крим не належить. Більше того, відповідно до закону про всеукраїнський та місцевий референдуми, проведення референдуму з питань, що не належать до відання автономії та органів місцевого й регіонального самоврядування не допускається. Результати таких референдумів визнаються такими, що не мають юридичної чинності. Але, при цьому забувається, що “мовний тероризм”, як і будь-який інший вид тероризму не визнає жодних законів. У цьому контексті обурює не лише рішення депутатів кримського парламенту, які перебувають у жорсткій опозиції до нової влади в Києві, діючи за принципом “чим гірше, тим краще” не визнають чинних законів, а передусім дії окремих представників нової влади стосовно мовного питання.
Так, вслід за рішенням про проведення референдуму в Криму, фактично із аналогічною за згубними наслідками для української мови ініціативою виступив “помаранчевий” міський голова Харкова Володимир Шумілкін, який пообіцяв, що уже в березні російська мова на терені Слобожанщини стане другою державною. Міську раду Харкова уже пікетують представники різноманітних українських організацій. При цьому, в руках вони тримають державні й помаранчеві прапори, що ілюструє одне: малорос при владі – це набагато огидніше, аніж відверті антиукраїнські випади ворогів України.
За яким сценарієм може розгортатися “мовна війна”? Мирним, або ж таким, що перейде у фазу “бойових дій”. У першому випадку, все обійдеться гучними заявами й мовне питання і надалі перебуватиме у “статус-кво”, а чергове його загострення слід очікувати на передодні нових виборів.
У другому – увірветься терпіння тих, проти кого, власне, й спрямовані рішення, що ухвалюються у Сімферополі та Харкові. А це насамперед національно свідомі й активні українці, які більше не бажають миритися із перманентною наругою над їх мовою і державою. Що буде у цьому випадку? Читай поему Тараса Григоровича Шевченка “Гайдамаки”.
У будь-якому випадку, одразу ж після виборів необхідно буде серйозно взятися за розв’язання “мовного вузла”. Подальше зволікання із вирішенням “мовного питання” може призвести до зникнення української мови із повсякденного життя. Мінімум, що треба зробити, щоб цього не сталося: забезпечити безумовне виконання статті десятої Конституції, яка гласить, що державною мовою в Україні є українська мова.
Стаття надійшла на пошту Майдану From: Богдан Червак Date: Sat, February 25, 2006 9:16 pm
Характерно, що рішення про “мовний референдум” ухвалювалося не під впливом емоцій, а як заздалегідь продумана політична акція. Зокрема скандальному голосуванню передувала довготривала підготовча робота, що її на півострові проводили Кримський виборчий блок “За Януковича!”, до складу якого входять Партія регіонів, Руський блок та Російська громада Криму. Вже на початок лютого ці проросійські сили зібрали триста тисяч підписів на підтримку ідеї референдуму, що стало “аргументом” для ухвалення відповідного рішення у місцевому парламенті.
При цьому слід підкреслити, що усі, хто готував та реалізовував політичний проект “референдум з надання російській мові статусу державної” заздалегідь знали, що користі від цієї затії буде мало, оскільки така “ініціатива” не вписується у правове поле України. Так і сталося. Прокурор Криму Ігор Шимчук уже вніс на розгляд кримського парламенту подання про скасування постанови щодо призначення республіканського (місцевого) референдуму про надання російській мові статусу другої державної. Недвозначною була реакція “вищого” керівництва держави. Зокрема, Президент України Віктор Ющенко, перебуваючи в Івано-Франківську, заявив, що не бачить проблеми з російською мовою, а рішення парламенту Криму, на його думку, слід трактувати виключно як таке, “що має політичний, передвиборний характер”.
У цьому зв’язку виникає логічне запитання: на що сподівалися і сподіваються ініціатори так званого референдуму? Відповідь може бути одна: завдати чергового удару українській мові, дестабілізувати ситуацію в країні, а відтак здобути додаткові політичні дивіденди на виборах. Отже є усі підстави кваліфікувати дії кримських депутатів та їх спільників як “мовний тероризм”, спрямований проти українців та їх держави. Якщо ж глянути на ситуацію у контексті тих викликів, що постали сьогодні перед Україною, то до “енергетичного”, “продовольчого”, “інформаційного” та інших російських викликів додався ще один, найбільш небезпечний - мовний виклик.
Не зважаючи на істерію, що її здійняли представники “п’ятої колони”, дискусія довкола мовного питання поки що не вийшла за “цивілізовані рамки”. Крім того, “кримський прецедент” дав підстави для порівняння аргументів двох сторін: прихильників двомовності та її категоричних опонентів. Як і слід було очікувати, дуже скоро виявилося, що серйозних аргументів щодо надання російській мові статусу другої державної не існує. Ухвалений нещодавно Верховною Радою України закон про Хартію регіональних мов і мов національних меншин дозволяє в тому числі й росіянам у місцях їх компактного проживання користуватися практично в усіх сферах життя російської мовою. І навпаки, державний статус української мови так і не дозволив мові титульної нації стати панівною. Щоб у цьому переконатися не варто навіть наводити якісь статистичні дані. Необхідно лише відвідати книжкові магазини, газетні кіоски, або ж заглибитися у те, що називають “українським інформаційним простором”, який фактично в Україні відсутній. Отже, в Українській державі по-справжньому державною є, на жаль, не українська, а російська мова.
“Кримський урок” здебільшого сьогодні аналізується із правового боку. Юристи справедливо зазначають, що у відповідності до статті 38 Конституції України та статті 18 Конституції Криму винесення на місцевий референдум питання про державні мови до відомства Автономної Республіки Крим не належить. Більше того, відповідно до закону про всеукраїнський та місцевий референдуми, проведення референдуму з питань, що не належать до відання автономії та органів місцевого й регіонального самоврядування не допускається. Результати таких референдумів визнаються такими, що не мають юридичної чинності. Але, при цьому забувається, що “мовний тероризм”, як і будь-який інший вид тероризму не визнає жодних законів. У цьому контексті обурює не лише рішення депутатів кримського парламенту, які перебувають у жорсткій опозиції до нової влади в Києві, діючи за принципом “чим гірше, тим краще” не визнають чинних законів, а передусім дії окремих представників нової влади стосовно мовного питання.
Так, вслід за рішенням про проведення референдуму в Криму, фактично із аналогічною за згубними наслідками для української мови ініціативою виступив “помаранчевий” міський голова Харкова Володимир Шумілкін, який пообіцяв, що уже в березні російська мова на терені Слобожанщини стане другою державною. Міську раду Харкова уже пікетують представники різноманітних українських організацій. При цьому, в руках вони тримають державні й помаранчеві прапори, що ілюструє одне: малорос при владі – це набагато огидніше, аніж відверті антиукраїнські випади ворогів України.
За яким сценарієм може розгортатися “мовна війна”? Мирним, або ж таким, що перейде у фазу “бойових дій”. У першому випадку, все обійдеться гучними заявами й мовне питання і надалі перебуватиме у “статус-кво”, а чергове його загострення слід очікувати на передодні нових виборів.
У другому – увірветься терпіння тих, проти кого, власне, й спрямовані рішення, що ухвалюються у Сімферополі та Харкові. А це насамперед національно свідомі й активні українці, які більше не бажають миритися із перманентною наругою над їх мовою і державою. Що буде у цьому випадку? Читай поему Тараса Григоровича Шевченка “Гайдамаки”.
У будь-якому випадку, одразу ж після виборів необхідно буде серйозно взятися за розв’язання “мовного вузла”. Подальше зволікання із вирішенням “мовного питання” може призвести до зникнення української мови із повсякденного життя. Мінімум, що треба зробити, щоб цього не сталося: забезпечити безумовне виконання статті десятої Конституції, яка гласить, що державною мовою в Україні є українська мова.
Стаття надійшла на пошту Майдану From: Богдан Червак Date: Sat, February 25, 2006 9:16 pm
Відповіді
2006.02.26 | Юрій
Re: Мовний тероризм
<обурює не лише рішення депутатів кримського парламенту,які перебувають в жорсткій опозиції до нової влади в Києві,діючи за принципом "чим гірше,тим краще" не визнають чинних законів>А як на це реагує гарант дотримання Конституції України - Президент України п.Ющенко? А він просто не наклав вето на закон про недоторканість депутатів,фактично сприяв правопорушникам ухилятися від відповідальності і не тільки депутатам кримським...
< із аналогічною за згубними наслідками для української мови ініціативою виступив "помаранчевий" міський голова Харкова Володимир Шумілкін,який пообіцяв,що уже в березні російська мова на терені слобожанщини стане другою державною >
І тут не здивуєшся,бо ,багато "любих друзів" нашого Президента такого ж гатунку,як і пан Шумілкін.П.Порошенко - зплодив проект закону про другу державну мову,екс-міністр Жванія ігнорував Конституцію і закон про мову,Докаленко,який не володів українською мовою, призначається Президентом керувати Національною радіотелекомпанією...
То хто в Україні має турбуватися про дотримання і безумовного виконання Закону України? Букви Закону?
2006.02.26 | ЖАК
Re: Мовний тероризм
Зачем столько разлагольствований? Если язык нужен- пользуйтесь, если нет- в архив (там много языков лежит). И вообще, Библия гласит- Вавилонское "смешение языков" было карой Господней, но отнюдь не даром Его.2006.03.01 | Timeo
Вірно! Російську - до архиву.
> Зачем столько разлагольствований? Если язык нужен- пользуйтесь, если нет- в архив (там много языков лежит). И вообще, Библия гласит- Вавилонское "смешение языков" было карой Господней, но отнюдь не даром Его.Цілком підтримую. Російська мова в Українській державі - НЕ ПОТРІБНА.
Якщо комусь дуже хочеться у приватному спілкуванні користуватися саме російською (або, приміром, китайською, хінді чи івритом) - будь ласка, скільки завгодно. Але на рівні держави, як слушно каже ЖАК, "в архів".
2006.03.01 | ЖАК
Re: Вірно! Російську - до архиву.
Вот-вот! "Да"-"Timeo", конечно "Да"! Только не русский язык, но иные клоны от него. Ну например укр. мову, не имеющую до сих пор нормальных правил и законов ее . То ее паскудят какие-то канадские "законодатели", то галицийские ребята норовят навязать свое наречие. Надоело все Ваше произвольное. Уж лучше нормальный русский язык.2006.03.02 | захід
Re: Вірно! Російську - до архиву.
Ги-ги-ги. Жак, Ви, часом, не з Донецької області родом? Бо якщо так, то поясніть один феномен: чого це "данєцкіх", які розмовляють "на нармальнам русскам язикє" ті самі росіяни кличуть гагаями? Ге?2006.03.02 | Timeo
Re: Вірно! Російську - до архиву.
ЖАК пише:> Вот-вот! "Да"-"Timeo", конечно "Да"! Только не русский язык, но иные клоны от него. Ну например укр. мову, не имеющую до сих пор нормальных правил и законов ее .
Хто визначає, які правила та закони "нормальні", а які ні? Якщо так трапилося, що ви не знайомі з правилами української мови - це ще не ознака того, що їх немає.
> То ее паскудят какие-то канадские "законодатели", то галицийские ребята норовят навязать свое наречие.
Так, є така справа. Мова активно розвивається - тож і виникають різні "прожекти". Це нормально. Виникають, розглядаються. Пушкін свого часу так російську "спотворив", що куди тим канадцям! І нічого, воно їй тільки на користь пішло. Розвиток є розвиток. Он у росіян, афаік, також жвава дискусія була нещодавно відносно нової редакції правопису. Та ж літера "Ё" чимало обговорення привернула. Англійська взагалі весь час змінюється та вдосконалюється постійно.
> Надоело все Ваше произвольное. Уж лучше нормальный русский язык.
Чим саме воно краще? Просто тим, що особисто вам так більш звично? Так вашого права вільно розмовляти якою мовою вам заманеться - ніхто і не відбирає, більше того, воно законами України захищено.
Взагалі-то, що цікаво, точно так же можна вважати російську клоном української (а підстави для цього є навіть більші, хоча б через походження сучасної російської системи письма) і тоді більшість проросійських аргументів розвертаються на пі: "Набридло все ваше похідне. Вже краще нормальна українська мова".
2006.02.27 | ziggy_freud
маленька поправка: двомовність ;-\
двомовність - це те, що ми маємо зараз.З одногу боку - національний склад населення (переважно українці) і статус української як державної.
З іншого - фактичне домінування російської в інформаційному просторі, орієнтація більшості ЗМІ на дрібноросів та інших маргіналів.
Підвищення офіційного статусу російської призведе до фактичної одномовності, вільного демократично-ринкового вибору між російською і... теж російською ;-/
2006.02.27 | Londinium
Re: Мовний тероризм
Безобразие. Если дать русскому языку статус государственного (второго), то через некоторое время украинский будут использовать только отдельные "несогласные".2006.02.27 | ziggy_freud
окремих незгодних буде близько 40 мільйонів (-)
2006.02.27 | ЖАК
Re: окремих незгодних буде близько 40 мільйонів (-)
Почти правильно, разве что 40 миллионов врядли наберется, да и "несогласных" просто вообще не останется (по Вашей версии). Но... все останется на своих местах. Исконно украиноязыные регионы будут пользоваться своим, а русскоязычные своим (языком, т.е. способом кодирования информации о окружающем мире, пригодном для обмена последней с себе подобными).2006.02.28 | леонід
"Ісконно рускоязитчних регіонів" не існує
Пане Жак. Ви знову збиваєтеся на манівці, накладаючи москальську методу на українські реалії. Кремлівські "братки" Вашим ьерміном означують і Карелію, і Туву, і історичну батьківщину знаного українського політика. Ви ще Буджак назвіть так, то мені, українцю, соромно буде. Є краї, які вже звільнилися від мовної окупації, є краї, які на таке звільнення лише претендують.Змиріться з фактом "ісконного" паребування українців на українській землі і Вам стане легше дихати.2006.03.01 | ЖАК
Re: "Ісконно рускоязитчних регіонів" не існує
"леонід"! При всем уважении к Вам, не могу согласиться с Вашим предложением:"...Змиріться з фактом "ісконного" паребування українців на українській землі і Вам стане легше дихати...". Видите ли дышать на своей земле всегда легко и приятно. От Вашего предложения будет лишь дискомфорт. Видите ли мне просто все равно как называется народ (или назывался), проживающий 10 или 100 или 10.000 лет назад в этом месте. Это всего лишь место, это всего лишь время. Изменяется все. Нет ничего вечного в нашем материальном мире. Есть, в конце концов, единый принцип: "..все что делается- к лучшему...". Вы мне предлагаете какой-то атавизм в виде украинского языка (на кой он мне сдался), в виде каких-то исторических фактов (сомнительного свойства), на основании которых я должен сделать "КУ" три раза перед "титульной нацией" (тьфу на такой подход пять раз!). Не дождетесь! Извольте жить в реальном мире с реальными людьми. Или забыли, что в конце 2004-го не все (и далеко не все) визжали от восторга на майдане? Это, кстати, некоторый показатель, не так ли? Я не хочу углубляться в эту тему, т.к. почти любой форум- вроде "забора" на котором каждый может оставить надпись, но читателей не так уж и много. Дацзыбао и то больльшее количество читателей имеет. Ну а здешнее собрание просто нуждается в оппонентах. Согласитесь- нельзя же вечно поддакивать друг другу, неся при этом (иногда) околесицу (хотя сквозь этот мрак иногда просматривается голос Разума).И еще- я Вас ни в коем случае не пытаюсь ни убедить, ни переубедить. Плс, не пытайтесь и Вы.
С ув. ЖАК, Донецк. (интересно, а откуда Вы? (ессно не настаиваю на ответе)).
2006.03.01 | Timeo
Re: "Ісконно рускоязитчних регіонів" не існує
Жаку, не полінись, почитай про заселення Донецького краю - звідки взялося його сучасне населення та коли. Підказую ключові слова: Святогорськ, Слов`янськ. Коли буде час - поїдь по "регіонах" Донецької ж області, по селах та невеликих містах, спробуй там говорити українською - побачиш яка велика кількість людей саме її вживає у повсякденному житті.Якщо не полінишся - то після цього свою думку про "ісконно рускоязичний Донбас" зміниш на прямо протилежну
2006.03.01 | ЖАК
Re: "Ісконно рускоязитчних регіонів" не існує
Ув. "Timeo"! Видите ли я родился здесь (в Донбассе) и вырос, и получил достойное образование (надеюсь, что достойное) в г. Харькове. Однако пребывая в границах своей родной области, больше, нежели Вы, смею заметить- по роду своей работы я большую часть времени провожу именно в городах области. Пробовал там говорить по-украински- ну и что? Да русскоязычный этот регион! Да и зачем этот спор? Вы хотите что-то доказать? Так приезжайте и доказывайте! Но вот только зачем? У Вас что, задача состоит в доказательстве? Ну-ну.2006.03.02 | Timeo
Re: "Ісконно рускоязитчних регіонів" не існує
ЖАК пише:> Ув. "Timeo"! Видите ли я родился здесь (в Донбассе) и вырос
Для інформації: я також чималу частину свого життя прожив саме на Донбасі. До речі, можете писати мій нік без лапок - як би то було ім`я (власне, це слово і є деякою мірою ім`ям).
> и получил достойное образование (надеюсь, что достойное) в г. Харькове.
> Однако пребывая в границах своей родной области, больше, нежели Вы, смею заметить- по роду своей работы я большую часть времени провожу именно в городах области. Пробовал там говорить по-украински- ну и что? Да русскоязычный этот регион!
Не знаю з чого ви зробили висновок, хто з нас більше буває у містах Донецької області. Втім, наразі це правда - на Донбасі я не бував вже кілька років, а не живу там постійно і того більше. Хоча це навряд чи має значення для виявлення "ісконної язичності" східного регіону.
Я не заперечував того, що населення тут _здебільшого_ російськомовние. Зараз. У обласних центрах та більш-менш великих містах взагалі почути українську - неабияка рідкість. Це так і це правда.
Але ж мова, як бачите навіть із теми, йде про інше. А саме про "ісконно рускоязичний регіон". У якому доволі значна кількість людей розмовляє українською. Причому розмовляє у побуті - де мовні звички зберігаються довше. При чому це у сільських та малоурбанізованих місцевостях - де знову ж таки мовні звички зберігаються довше, де балакають так, як балакали батьки та діди.
Тобто регіон - саме "ісконно україномовний". Я не закликаю робити з цього якихось висновків (це вже хто на що спроможний, кожен сам собі висновків зробить яких хоче). Просто констатую факт.
> Да и зачем этот спор? Вы хотите что-то доказать? Так приезжайте и доказывайте!
Ще раз приїзжати? Та скільки ж можна?!
2006.02.28 | ziggy_freud
сильно закодовано.
ЖАК пише:> Почти правильно, разве что 40 миллионов врядли наберется, да и "несогласных" просто вообще не останется (по Вашей версии).
Уважніше читайте мою версію.
> Но... все останется на своих местах. Исконно украиноязыные регионы будут пользоваться своим, а русскоязычные своим
Уточніть поняття "ісконності". Чи воно пов*язане з "посконністю" і "домотканністю"? Якщо Східна Україна років із 600 користувалась мовою, дуже схожою на східний діалект української, разом з Кубанню і Курщиною; і 100 років тому почала зросійщуватись, де тут "ісконность"?
> (языком, т.е. способом кодирования информации о окружающем мире, пригодном для обмена последней с себе подобными).
Сильно закодовано. Просто аффтар "Коду даВінчі" в гостях у часопису "Мурзілка".
Обмін інформацією з довкіллям - це розмова з усім космосом одночасно, чи лише з певними його частинами
2006.02.28 | Сергій Кабуд
я думаю тут всі просто пантуються хоч і розуміють суть
мовне питання може бути лише приватнимна Державному рівні треба мовчати про це і робити заходи для розквиту укйраїнської культури
це й розвиток телебачення , яке фактично з людей довбойобів робе.
має бути елементарним це змінити назавжди, але Ющенко це до дупи є було і буде
2006.02.28 | ziggy_freud
замість задобрити дрібноросів ці прожекти
лише роздратують українців.Хлопці, які бажають бути добрими для всіх, звуться популістами. В передвиборчому популізмі нема нічого нового або оригінального. Що Ющ піде в _язикатом_вапросє_ далі Кучми, не вірю. А якщо піде - поховає себе як політика.
2006.02.28 | Сергій Кабуд
вже рік Ющу минув- і що?
можу лише сказати що УТР-непоганий канал, але не вірю в його популярність, хоч вони і 'моє' дещо крутили
І ще воно не всюди видно в Україні я чув.
Рецепт елементарний-
просто треба дати талановитим людям екран. Без ефектів, без супервкладень-
передачі можна робити в хаті, це- не головне.
Головне- не заважати сформуватися нормальному творчому колективу і чекати на рейтінги. Далі підкореговувати.
Є працюючі моделі.
На мій погляд влада просто душить таланти скрізь замість підтримки таких.
2006.02.28 | захід
Re: вже рік Ющу минув- і що?
Уявімо собі, що Гітлер таки виграв війну. І почав впроваджувати відомий план Ост на території Росії. Тобто частково росіян розстріляли, частково заслали до Сибіру, решту безжально понімечили. Ні, звичайно, з часом німців троха попустило і вони навіть дозволили викладати у своїх школах російську, але отой перший період вартував щось із десять мільйонів російських життів. В першу чергу - життів інтелігенції (про це в плані Ост, хто читав, ішлося окремо, потім - решті). Економічна ситуація теж налагодилася, і хоча німцям живеться цілком непогано на російській землі, тай росіяни не дуже страждають. Німці ставляться до них лагідно, називають не русішвайнами, а якось приємніше - лібербарбами, наприклад. Навіть покинули свою дурню про національну зверхність і почали одружуватися з росіянками. Полюбляють пельмені і задушевні російські пісні. Звичайно, попри запевнення німців про дружбу народів німецька лишається панівною, тай як інакше??? Росіяни ж, певно, намагаються брати участь у суспільному життю, отож записуються німцями, говорять винятково німецькою і масово вступають до НСДАп. За процесом народного дружіння невсипно пильнує гестапо, посеред Москви стоїть пам"ятник Мюлеру. Якщо хтось із росіян бажає бути росіянином понад норму, він - підлий російський націоналіст, тому підлягає обструкції і засланню. Так, наприклад, за пісню "Кохана Росія" і зображення двоголового орла можна запросто "вхопити" десять років без права листування. Все це триває доти, доки Німецька імперія (як і будь яка в історії) не починає розвалюватися.Позбувшись влади Берліну, росіяни, як нормальні люди, горять бажанням відновити національну ідентичність та власну державу. Та "не все сталося, як гадалося"... За період існування Німецької імперії в країні сформувалося так зване "німецькомовне населення". До нього входять як етнічні німці, що лишилися в Росії, так і знімечені росіяни. Німецькомовне населення щиро вважає російську мовою народу, що мешкає в глухих сибірських лісах. Його дратує державний статус цієї мови, воно волає на кожному розі:"кляті сибірські покидьки, залиште нас в спокою! Дайте нам можливість користуватися рідною мовою у повному обсязі - німецькою! Що за дурня - в Бєлгороді, Курську, Воронежі, де все населення є німецькомовним, реклама по-російськи! В судах - російська, ми не розуміємо ані слова! Вимагаємо референдуму за надання німецькій статусу другої державної! Як ні - то сепаратизм і повернення в лоно Величної німецької імперії! А як і це - ні, то - громадянська війна! Німецька - мова Шіллера і Гете, одна з найвеличніших мов світу!" (спробуйте заперечити, формально - все правильно). По країні котяться мітинги... На мітингах виступають правозахисні політики нового типу. Серед них: хороший фашист херр Петер Симонсон. Чому хороший? Тому що Фашистська партія Росії рішуче відмежувалася від діянь НСДАп в роки Другої світової! Тай християни Берлінського патріархату підтримують саме цю фашистську організацію! Поруч із херр Петером на трибуні стоїть фрау Ветрофф. Вона розмахує європейською хартією про регіональні мови і волає, що утиски німецької є кричущим порушенням прав людини! (спробуйте заперечити, формально - все правильно). Цитуємо: "Якщо в сибіряків на німецьку - алергія, то це їхні проблеми!" Усякого, хто активно виступає за відродження російскої обзивають неокомуністом, б"ють в чоло і роблять клоуна. Етнічна Німеччина, звичайно ж, запустила в ситуацію руки по самі плечі і рулить, як хоче. Там теж фашисти давно не при владі, отож на усі закиди відповідь одна: то все італійці, вони народили Мусоліні, їм і виставляйте рахунки! При владі при цьому - відставний шеф гестапо.
Ситуація нагрівається до стану кипіння... Як думаєте, сподобалося б таке нашим братам-росіянам, ге?
Отака-то фігня, малята...
2006.02.28 | ziggy_freud
влада просто тільки починає чухатись там,
де треба було навести порядок ще в 1991му. Коли прийшли, могли кивати на Кравчука з Кучмою, а тепер і мене виникає питання - що реально зроблено за рік?Сергій Кабуд пише:
> Рецепт елементарний-
> просто треба дати талановитим людям екран. Без ефектів, без супервкладень-
> передачі можна робити в хаті, це- не головне.
Це майже вийшло з 5м каналом. Завадила явна політична ангажованість. На ті мішки з грошима, на які робили Унтера, можна запустити десять проектів з меншим бюджетом.
Те саме - радіо, концерти, інша культурна діяльність.
> На мій погляд влада просто душить таланти скрізь замість підтримки таких.
Душити не душить, але і підтримує дуже специфічно. Потенціал, який має Україна, використовується десь на 20%, москальскій імпотенціал _в Украінє_ - майже на 100%. Як хтось з -язичних валяється під парканом, помиють, виведуть з запоя і працевлаштують. І лише потім спитають, що воно вміє
2006.03.01 | леонід
Влада просто чухатиметься слідом за гросадянамми
Хайль терористам. А ми, палкі поборники мовної демократії, сядемо дружно на гуртовому унітазі й гврко заплачамо.Про мовний терорпзм Марка Вовчка, яка писчала французькоюю , про власну боротьбу проти націоналізму (якийц на нащоиу унітазі є не чим іншим, як небажанням любити москалів,жидів, ефіопів, пітекантропів ці Дарвін в цілому).
Запросвіть мене на переглд оскарівського фільму в україномовній інтерпретаццї, відгукнуся.... Чи на акцію відновлення українських шкілна Кубані.
До речі, хто чекав від москалів мовної поміркован6ості? Не соромтеся, вас зарахують в спадкоємців пана Мюнхаузена (слава Богу, що не українця).
2006.03.01 | ЖАК
Re: Влада просто чухатиметься слідом за гросадянамми
"...Запросвіть мене на переглд оскарівського фільму в україномовній інтерпретаццї, відгукнуся.... Чи на акцію відновлення українських шкілна Кубані..."- так и просится аналогия, вроде: "... в колгосп привезли бугая... Дозвольте вопрос, а ... зачем?...".2006.03.01 | ЖАК
Re: Влада просто чухатиметься слідом за гросадянамми
Вот еще немного про язык, с чем я почти полностью согласен:http://www.zerkalo-nedeli.com/op/show/586/52659/
2006.03.01 | Предсказамус
Вопрос
ЖАК пише:> Вот еще немного про язык, с чем я почти полностью согласен: http://www.zerkalo-nedeli.com/op/show/586/52659/
А с чем в статье не согласны?
2006.03.01 | ЖАК
Re: Вопрос
Читал ее (статью) еще в субботу, просто не помню с какими мелочами не соглашался. Ну а если не помню- стало быть действительно мелочи! А статья просто супер.2006.03.01 | Сергій Вакуленко
Не стаття — архітвір...
І навряд чи це могло б бути щось инше, ніж архітвір, коли заспів такий:"Основным проклятием Вавилонского столпотворения было не то, что появилось множество языков — в смысле там русский, украинский, английский и прочие суахили. Само по себе смешение не так уж и страшно — ну подумаешь, башню до неба не сумели построить. Мелочь, право слово. Настоящее проклятие предполагалось в дальнейшем — появление так называемой «языковой политики» и соответственно целой стаи более-менее искренних производителей и потребителей оной. Что примечательно — в основу любой языковой политики ложится как раз забвение основного положения о Вавилонском столпотворении — о том, что появление множества языков было проклятием, а совсем не даром Небес".
Коли вже авторка спирається на зацитоване теоретичне підґрунтя, то чи слід дивуватися коли в неї час від часу виривається щире "не понимаю" з приводу тих чи тих мовних явищ?
Та й узагалі, переглядаючи ці теревені (бо щось аж забагато є загальникових згадок про "мовознавців", "монографії", "переклади" абощо, а от текстів згадано аж два: «Онлайнова журналістика» та "схожа на акафіст" переписана для стіннівки «Молитва до мови»), важко уникнути враження, що авторка на цю тему взагалі нічого не читала. Инакше-бо знала б, що "скрыпниковку" затверджено аж ніяк не 1923, а таки ж 1928 р.
А чого варте оце нарікання:
"Я другого не понимаю: почему редактор, проявивший столько скрупулезности, переправляя «ефір» на «етер» и «аудиторію» на «авдиторію», не потрудился согласовать предложения?" —
на тлі отакого авторчиного витвору:
"Знаете, как если бы из Центра управления полетами шли телетайпы с ятями. Что-нибудь вроде «Русскія космонавты высадились на Сатурнъ. Состояніе экипажа лепо»"?
Узгодження тут у неї дуже вишукане, бо "космонавты" — то наче як чоловічий рід, а "русскія" — середній або жіночий.
Очевидно, й про неї самої слід у "ніякому" роді висловлюватися, тому саме так і висловлюся: хоч воно свій "ізик" до пуття вивчило, перш ніж розпатякувати...
А оце спостереження:
"Странная у нас привычка — в дневное время на стенах писать высокопарные глупости, а в ночное — неприличные выражения. И угадайте, во что больше души вложено", —
спонукає замислитися: чи не вночі ту статтю писано?
2006.03.01 | ЖАК
Re: Не стаття — архітвір...
Ув. "Сергій Вакуленко", вот Ваши комментарии тут и выглядят интересно, т.е. наверно "правильно" (особенно с точки зрения ортодоксального тягнибока и Шиккельгрубера (мир с ними обоими)).2006.03.02 | Сергій Вакуленко
Re: Не стаття — архітвір...
ЖАК пише:> Ув. "Сергій Вакуленко", вот Ваши комментарии тут и выглядят интересно, т.е. наверно "правильно" (особенно с точки зрения ортодоксального тягнибока и Шиккельгрубера (мир с ними обоими)).
Та воно видно, що Ви з авторкою — споріднені душі: аби писнути якусь дурницю. Притому ще й не обходиться без якого-небудь кумедного "ляпа", що засвідчує непересічну культуру та ерудицію писальниці/писальника... Це я до того, що прізвище "Шиккельгрубер" трохи не так пишеться, як Ви собі уявляєте. До того ж "мир с ними" — то радше ісламська формулка. Яким боком до ісламу причетні згадані персонажі, знають лише ЖАКи...
2006.03.02 | ЖАК
Re: Не стаття — архітвір...
2- "Сергій Вакуленко" Да, видимо крепко зацепила Вас эта статейка! Критика "ляпов"- это ессно нужно и полезно, спасибо. Но вот по существу ответ Вы так и не дали. Так, отмашки одни (с претензией на оскорбления).2006.03.02 | Сергій Вакуленко
Re: Не стаття — архітвір...
ЖАК пише:> Но вот по существу ответ Вы так и не дали.
А що, там є "существо"?
2006.03.02 | ЖАК
Re: Не стаття — архітвір...
Ув. "Сергій Вакуленко"! Если Вы чего-то не видите, это не означает что этого "чего-то" (невидимого Вами) нет. Напр. не видим ни Вы ни я тепловое излучение. Но почему-то чувствуем его. Не уподобляйтесь ребенку, заявившему что "сделает темно" и зажмуривающим при этом глаза. Это я про подобное "зажмуривание" Ваших глаз на существующую объективно "мовну проблему". Понимаю, что эта статья, в частности, весьма Вам "не по душе", и нарушает Ваше стройное мировоззрение и миропонимание. Но существуют (поверьте) иные мнения, имеющие такое же право на существование. И они существуют, разве что не совпадают с Вашими. Вы возмущены? Да и ладно...2006.03.02 | ЖАК
Re: Не стаття — архітвір...
Ув. "Сергій Вакуленко"! Если Вы чего-то не видите, это не означает что этого "чего-то" (невидимого Вами) нет. Напр. не видим ни Вы ни я тепловое излучение. Но почему-то чувствуем его. Не уподобляйтесь ребенку, заявившему что "сделает темно" и зажмуривающим при этом глаза. Это я про подобное "зажмуривание" Ваших глаз на существующую объективно "мовну проблему". Понимаю, что эта статья, в частности, весьма Вам "не по душе", и нарушает Ваше стройное мировоззрение и миропонимание. Но существуют (поверьте) иные мнения, имеющие такое же право на существование. И они существуют, разве что не совпадают с Вашими. Вы возмущены? Да и ладно...2006.03.03 | Сергій Вакуленко
Так назвіть же "существо"...
Якась дискусія може бути тоді, коли наводяться арґументи. У статті згадано якихось анонімних мовознавців, якісь навіть приблизно не окреслені монографії, якісь дуже погані, але знов-таки поіменно не названі українські перекладачі, якийсь зовсім невправний редактор, що не вміє стежити за узгодженням, але знов-таки без жодного прикладу. Властиво, приклад неузгодження членів речення подає авторка з власної голови. То не є текст, то є сміття.Що ж до заспіву — про вавилонське помішання мов, — то авторка має рацію: за Святим Письмом то була кара за те, що люди пішли проти Божої волі. І після Вавилону Божа воля полягає в тому, щоб у світі було багато мов. Хто йде проти Божої волі, того Бог карає, найчистіше — тим, що забирає розум. Авторку, здається, вже покарано.
2006.03.03 | ЖАК
Re: Так назвіть же "существо"...
Ув. " Сергій Вакуленко"! Ну вот Вы и "расписались" в передергивании фактов в свою пользу. Вы просто употребили "найчистіше" вместо конкретного способа наказания, и дальнейшую тезу построили уже на этой основе. Вы исказили факты. Это вот здесь: "...Хто йде проти Божої волі, того Бог карає, найчистіше — тим, що забирає розум...". Неприятно читать такой бред. Похоже, что в некоторых случаях, острословие не является логическим следствием остроумия.2006.03.04 | Сергій Вакуленко
Перепрошую: малося на увазі "найчАстіше" (-).
2006.03.04 | Сергій Вакуленко
То все-таки: де ж "существо"? (-)
2006.03.01 | ziggy_freud
чекаю вихода Дзеркала Тиждня на суахілі ;-)
п. Щоткіна займає позицію "якось воно та й буде".Якщо одних дістали українізатори, а інших - русифікатори, можливо, це і є правильна позиція. Для журналіста двомовної, а тепер вже і трьохмовної газети
2006.03.01 | захід
Re: чекаю вихода Дзеркала Тиждня на суахілі ;-)
З чим погоджуюся - українізація наша - жалюгідна. Подивіться на Малковича - чоловік собі випускає Гаррі Поттера раніше за Москву, і все тут. І переклад гарний. Так що дубляж фільмів не квотувати треба, а робити швидше, ніж Москва і гарною мовою і щоб за артистзм було 6.0. Схід України втрачено назавжди, треба з цим змиритися. Центр - ні, треба тільки довести конкурентоспроможність української, її переваги. Не вилущувати російську, а зробити українську більш привабливою, ніж російська. Зробити українську мовою інтелекту, мовою стилю, мовою європейськості. Почати з підлітків - вони стадні, з огляду на їх вік, отож можуть сприйняти це великим загалом. Якщо українська золота молодь матиме за престижне говорити українською - це буде набагато більше, ніж усі кривляння Томенка.2006.03.01 | ziggy_freud
а краще - камцамольской правди українською
Однак цього ми навряд дочекаємось. Скоріше вже "Галицький бандерівець" стане "Падмасковним бєндєровцем".захід пише:
> З чим погоджуюся - українізація наша - жалюгідна. Подивіться на Малковича - чоловік собі випускає Гаррі Поттера раніше за Москву, і все тут. І переклад гарний. Так що дубляж фільмів не квотувати треба, а робити швидше, ніж Москва і гарною мовою і щоб за артистзм було 6.0.
Згоден. А тут за рік випускають один фільм українською, і то звук фіговий. Мається на увазі "Молитва за Мазепу". Про переклади скільки вже писалось. Взяти будь-якого шкільного вчителя з м.Львів, то він перекладе з польської краще, ніж професор МГУ.
За статтею Щоткіної - заклик взагалі опустити руки. Бо всім, що ми зробимо, скорістаються нечесні політики. Це хибна точка зору.
Хай росіяни пишуть цікаві речі своєю мовою. Питання - чому Куркова або Олді спочатку мали видати за кордоном, а вже потім на них звернули увагу наші видавці?
> Схід України втрачено назавжди, треба з цим змиритися. Центр - ні, треба тільки довести конкурентоспроможність української, її переваги. Не вилущувати російську, а зробити українську більш привабливою, ніж російська. Зробити українську мовою інтелекту, мовою стилю, мовою європейськості. Почати з підлітків - вони стадні, з огляду на їх вік, отож можуть сприйняти це великим загалом.
Російськомовність і ментальна схильність до совка чи рос. імперії - різні речі. Саме імперіалістам хочеться, щоб їх ототожнювали. Не дочекаються, принаймні від мене. До того, вітчизняні діалекти мають свої особливості, як, скажімо, англійська США або іспанська Мексики.
> Якщо українська золота молодь матиме за престижне говорити українською - це буде набагато більше, ніж усі кривляння Томенка.
Якщо крім митців і професорів українською заговорять мажори, дами напівсвіту і пацани по понятіям, можна бути певним, що мова виживе. Поки такої певності нема, але шанси явно вищі за 50%.
2006.03.02 | захід
Re: а краще - камцамольской правди українською
Я не закликаю взагалі опустити руки. Тут треба зробити паузу і усі сили кинути на ефективне відродження української у максимальному числі прихильних регіонів. У тому самому Львові навіть росіяни нормальні, розуміють, що українізація - правомірне явище. Замисліться: адже чотири області - Харківська, Донецька, Луганська і Крим (ті, що найдужче "згвалтовані") такими своїми діями заганяють себе у певний клінч. Якщо решта України стане україномовною, їм нічого не залишиться, ніж спішно українізуватися, або вони вимушені будуть сидіти у своїх "болотах", як ті кулики, і відмовитися від ідеї обіймати посади на найвищому державному рівні, викладати у навчальних закладах україномовної частини, навчатися у них же, брати участь у культурних подіях, наукових конференціях і багато чого ще. Вони сьогодні самі суттєво обмежують свій вплив на події в майбутній Україні. Ну, і певно, тут потрібно, щоб Україна була економічно настільки дужчою, щоб невигідно було їм їхати працювати до Росії. Та й із тим мовним рівнем, що існує сьогодні в цих регіонах, у тій самій Москві вони завжди залишатимуться "хахлами", бо там вимова - дуже важлива. Чого хоче Вітренко? Визання статусу регіонального російської? Давайте визнаємо, і поховаємо цю дурепу назавжди, бо їй більше ні про що буде кричати. Сьогодні вони вимагають не встановлювати правил на їхніх територіях, проте завтра ми вимагатимемо від них того самого стосовно наших територій. Приблизно так: "Хочеш бути міністром, але не хочеш розмовляти українською? Свабодєн: чємадан-вакзал-Данєцк". Хочеш навчатися у найпрестижніших ВУЗах держави, але не хочеш українською? Той самий текст. Але за однієї умови: ці ВУЗи ДІЙСНО повинні давати золоту акцію на майбутнє. Повірте, визнання регіональної мови - набагато кращий варіянт, бо тоді буде змога уникнути федералізму, а отже, при збереженні унітарного ладу, будь-які сепаратистські заяви будуть каратися згідно карного кодексу...