02/26/2006 | igrot

Кожна партія, можна говорити її власники, думає про особисте майбутнє після виборів. Президент Ющенко не виконує свою роль гаранта Конституції, посилаючись на Суди. Але завдяки цим судам - Ющенко став президентом. Не слід забувати, що Майдан відбувався, в основному, не на підтримку Ющенка, а проти обману (виразником якого став Янукович). І Президент повинен би визнати, що і під час Майдану були незначні порушення Конституції, і таке визнання могло б стати першою ниткою, яка б об‘єднала Україну.
Вже сьогодні можна константувати, що до влади прийшла команда, яка не відповідала трьом обіцяним П, не мала чіткої програми дій. Все що відбувається протягом останнього часу- це:
перше - шарахання із сторони в сторону, бо у багатьох у владі є досвід розробки завдяки фінансової підтримки як Заходу так і Сходу. Але чужі гроші вимагають задоволення чужих інтересів, бо ніхто не оплачує "чужу музику". Тобто, немає досвіду розробки втілення українських інтересів.
Друге - коаліція вимагає не суперечити інтересам інших попутчиків, хоч і ці інтереси є приватними.
Третє - Ющенко не зміг стати гарним режисером і своєчасно створити унісонну команду, а міг би використати спочатку старий уряд задля відпрацювання чіткого свого плану дій та як кожного посадовця, так і уряду в цілому.
І знову на віртуальний Майдан виносяться лозунги, образи і обговорення програм партій. А виникає питання, навіщо обговорювати те, що мабуть ніколи повністю не буде виконане. Відповідь одна, бо обговорення виконаного на фоні обіцяного лякає всіх, а особливо владу.
А "болото" уже змінилося і існуючі виборчі технології вже на цих виборах не спрацюють. Тому, влада повинна була займатись не піаром, а працювати разом із суспільством задля майбутнього України, а не використовувати зарубіжнихфахівців.