02/26/2006 | Cathcherintherye

Микола Дмитрович Катеринчук стрімко увірвався у велику політику. Вибраний у 2002 році по мажоритарному округу у Вінницькій області він вважався людиною Петра Порошенка. Під час президентської кампанії М.Катеринчуку доручили займатися її юридичним забезпеченням і багато співробітників фірми «Моор і Кросондовіч», співзасновниками якої є сам нардеп і адвокат Олег Бойко, перебралися до штабу ющенківців. У 2004 році дана адвокатська компанія обслуговувала весь виборчий процес кандидата в президенти В.Ющенка. Але є й інший бік діяльності М.Катеринчука, де він далекий від чистих рук. За офіційними і неофіційними даними, отриманими з різних джерел, М.Катеринчук причетний до низки фінансових махінацій. Найбільш свіжа з них відбулася зовсім недавно і всебічно висвітлювалась у ЗМІ. Полягає вона в тому, що користуючись службовим становищем заступника голови ГНАУ він привласнив авторські права (незаконно зареєстрував патент на виробництво на підконтрольну йому фірму) на препарат «Эректіл» (вітчизняний аналог «Віагри»), розробка якого належить науково-дослідному центру концерну «Стирол». Згодом цей патент був проданий за кордон, у результаті чого отримано чистий прибуток більше як у 45 млн. гривень. Але найбільші афери, до яких причетний М.Катеринчук, проводилися з несплатами податків НПК «Галичина». Суть конфлікту полягає в наступному. У 2002 році податківцями Львівщини за ухиляння від сплати податків у особливо великих розмірах порушується кримінальну справу проти посадових осіб НПК "Галичина". За результатами перевірки сума претензій становила 184 млн. 143 тис. 608 гривень. У вересні 2003 року обласна ДПА порушує другу кримінальну справу проти посадових осіб нафтопереробного комплексу "Галичина" за підозрою в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Під підозрою податківців опинилися голова правління підприємства Володимир Гусаков і головний бухгалтер Богдана Герич. їм інкримінували ухиляння від сплати податків на суму 421 млн. 650 тис. гривень. Схема отримання прибутків доволі проста. Кінцевим постачальником нафти з Росії є фірми екс-заступника генерального директора Лісичанського нафтопереробного заводу В.Блохина, перш за все це "ЕСПРО" і "НАФТ-ЄС". У свою чергу вони продають нафту, вартість однієї тонни якої на 2-5 доларів вище за біржову. Потім цю нафту купують зарубіжні структури ТОВ "Контініум-лен-Контракт", які зареєстровані в офшорних зонах, а саме: "Вест енерджінвестментс", "Тек Груп", "Вест Енерджі Кампані" та ін. У подальшому цю нафту купує структура, зареєстрована в Україні, але вже за ціною на 50-100 дол. СІЛА дорожче за одну тонну. Всі ці операції проводяться виключно на папері. Враховуючи, що за 11 місяців перероблено 1 млн. тонн нафти, не складно підрахувати, що в офшорних зонах осіло від 50 до 100 млн. дол. СІЛА. Таким чином, з державної скарбниці тільки впродовж одного року викрадено близько 500 млн. грн. Викрадені кошти переказувалися за кордон на рахунки офшорних фірм. Після „помаранчевої"" революції нарахування податківців були оскаржені ВАТ „НПК Галичина" і навіть частково скасовані ДПА у Львівській області. Однак, вже 31 січня 2005 року Дрогобицькою податковою інспекцією було винесено нове рішення, яким НІЖ „Галичина" встановлено суму податкового зобов'язання у розмірі понад 237 мільйонів гривень. Для владання ситуації М.Катеринчук, якого в березні 2005 року призначають першим заступником голови ДПА України, веде активний пошук місцевих та львівських «надійних людей». Після революції питання кадрових призначень на керівні посади у львівській податковій адміністрації були надзвичайно гострими. Серед претендентів фігурували Василь Рябошапка (його пов'язують із Петром Димінським), Богдан Дубас (середовище ПРП Віктора Пинзеника), брати Рущишинів - Ярослав і Олег (Комітет підприємців Львівщини Т.Стецьків). Натомість посаду отримав маловідомий львів'янам і добре знаний львівському губернаторові Віталій Хилюк. Однією з умов щодо призначення В.Хилюка було те, що він сприятиме залагодженню проблемної ситуації із НІЖ "Галичина". Після цього у квітні 2005 року ВАТ "НІЖ Галичина", не погоджуючись з винесеним Дрогобицькою ДНІ рішенням про стягнення 237 мільйонів на користь держави, звернулось з позовом до Господарського суду Львівської області. Документи надійшли до суду аж 28 липня 2005 року. До того часу на посадах заступників В.Хилюка з'явилися потрібні асистенти - Микола Князевич і Михайло Басараб, а також і безпосередній виконавець "чорнової"", роботи - в.о. начальника Дрогобицької ДНІ Роман Настьошин. Саме Настьошину, за задумом Катеринчука, була відведена роль «стрілочника», який мав узяти на себе відповідальність за прийняття рішення. Методом вирішення проблеми було обрано мирову угоду між сторонами спору. Для цього перший заступник голови ДПА України М.Катеринчук дає команду голові ДПА у Львівській області В.Хилюку підписати мирову угоду. Той, у свою чергу, дає відповідну вказівку в.о. начальника Дрогобицької ОДШ Р.Настьошину, а призначені заступники Хилюка примушують його зробити це та у випадку службового розслідування взяти всю вину на себе, обіцяючи посаду начальника Дрогобицької ОДНІ. "28-29 липня 2005 року ухвалою Господарського суду Львівської області було затверджено мирову угоду, відповідно до якої ОДПІ частково визнала безпідставність донарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 158 039 624 грн. та фінансових санкцій в сумі 79 019 811,5 грн. загальна сума - 237 071 705.54 грн. Товариство визнало правильність донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 51 893 грн. та фінансових санкцій в сумі 25 946,5 грн. на загальну суму - 77 839,5 грн. та добровільно 01.08.05 їх сплатило". Перебіг даного судового процесу, як і факт проведення самого суду замовчувався. Як у подальшому з'ясувалося, на суді не вівся навіть обов'язковий синхронний аудіозапис. Присутні у Господарському суді ревізори бачили, що за документами, наданими НІЖ „Галичина", не можливо здійснити перевірку, а тим більше зробити якісь висновки. Тому на суді жоден із податківців не взяв на себе відповідальність підписати документи про те, що перевірка відбулася. Однак, існують матеріальні докази незаконності такої угоди. Перш за все, всі необхідні документи готував не власний юридичний відділ податківців, а у самій податковій службі юрисконсульт НІЖ „Галичина" бувший податківець пан Яценко, якого Р.Настьошин попросив підготувати мирову угоду так, щоб вона слугувала підставою для скасування попередніх перевірок і виправдовувала б його (Р.Настьошина) незаконні дії. Пан Яценко надає готовий примірник мирової угоди. її не реєструють, не накладають резолюцію, не візують у юрвідділі. Довідку ж про визнання документів, поданих НІЖ „Галичина" до суду, що є підставою для скасування податкового боргу, Яценко набирає у самій податковій. Близько 20 години Р.Настьошин одноосібно, без будь-яких погоджень, підписує мирову* угоду. За даними джерел, свідків підписання цієї мирової угоди привозили навіть з приватних вечірок. Так, 29 липня 2005 року головний спеціаліст канцелярії Н.З.Яциків святкувала день народження колеги в кафе „Діброва". Близько 20 год. за нею на службовому автомобілі НІЖ „Галичина" приїхала Л.М.Галишин, яка чергувала того дня у приймальній, і повідомила, що начальник дав вказівку привезти її. Біля 20 год. 15 хв. в кабінеті начальника ОДПІ в присутності представника ВАТ НІЖ „Галичина" вона поставила печатку на якійсь угоді, після чого тією ж машиною її відвезли назад. Вказівок щодо реєстрації угоди Р.Настьошин їй не давав. У подальшому Р.Настьошин тиснув на своїх підлеглих, вимагаючи підписати та отримати заднім числом різні документи, що, хоча б частково, легалізували би дані оборудки. Таким чином до держбюджету для формальності сплачено близько 0,3% від належної суми, а В.Хилюк і його компанія отримали своїх 10 % від суми оборудки, а це - 23 мільйони гривень, а Р.Настьошин ще й посаду начальника дрогобицьких податківців вже без приставки „в.о.". Ураховуючи зазначене можна констатувати, що в діях окремих посадовців ВАТ НІЖ „Галичина", ТОВ "Контініум-лен-Контракт", інших приватних підприємств, а також правоохоронних і державних органів Львівщини убачається склад злочинів, передбачених: ст.191 ч.5 - привласнення майна шляхом зловживання службовим положенням в особливо крупних розмірах або організованою групою; ст.201 ч.2 - контрабанда, здійснена по злочинній змові групою осіб; ст.207 ч.2 - ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, здійснені за попередньою змовою групою осіб в крупних розмірах; ст.208 ч.2 - незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків, здійснене по злочинній змові групою осіб; ст.209 ч.2 - легалізація (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, скоєні по злочинній змові групою осіб; ст.212 ч.З - ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які привели до фактичного ненадходження до бюджету або державних цільових фондів засобів в особливо крупних розмірах; ст.364 чч.2.3 - зловживання владою або службовим положенням, яке послужило причиною важких наслідків або скоєне працівником правоохоронного органу; ст.366 ч.2 - службова фальсифікація, яка послужила причиною важких наслідків; ст.367 ч.2 - службова недбалість, що послужила причиною важких наслідків.