Відповіді

• 2006.03.10 | Сергій Кабуд

  не думаю що між Ющенко , Юлею і скажімо Путіним велика є різниця

  Юля більш гнучка, але довіри викликає небагато
  
  Саме неприємне буде якщо її українці підтримають так сильно, щоб вона вже не мала необхідності викривати схеми людей оточення Ющенка.
  
  Враховуючи їх справжні обличчя-
  нам всім вигідно шоб вони ніколи не домовилися між собою.
  
  
  Поки що насувається трагедія того що НСНУ, БЮТ, ПРУ обєднаються проти України.
  
  От тоді часи кучми будуть згадуватися з носталгією

• 2006.03.10 | Боровик

  Майдан - сайт для закоханих (-)

• 2006.03.10 | anorma

  ничего себе Брегиня...

  оставим даже вопрос о ее стоимости (хе-хе)
  но вспоминая как Юля топила Украину - кому нужны такие Обериги?? это скорее Сглаз какой-то
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.03.10 | TrollSeeker

    Re: ничего себе Брегиня...

    anorma пише:
    > оставим даже вопрос о ее стоимости (хе-хе)
    > но вспоминая как Юля топила Украину
    От з цього місця повільненько і по пунктах:
    1.
    2.
    ...
    
    А далі подивимось.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.03.10 | ОРИШКА

      Люди, схаменіться, скільки можна одне й те ж (-)

  • 2006.03.10 | Scubo

    Стиль Тимошенко називається "корпоративний каннібалізм"

    Таке визначення пропонують зарубіжні підручники по психології менеджменту. Суть цього полягає в методичному знищенні всіх тих, з ким напередодні разом досягалося чогось, після досягнення цього результату
    
    Стосовно Тимошенко це виражається у піднятті на найвищі рівні за допомогою того чи іншого "висопоставленого мужчини" і наступного його "поїдання" . Для екзальтованих бабусь з телевізором це формулюється " Юлі постійне не везе з мужчинами". Спочатку Юлі не повезло з Лазаренком ( на цілу ЄЕСУ). Без великих переживаннь Юля "кинула" Лазаренка, як тільки на нього навалилися Кучма і держдепатрамент США.
    
    Наступним "мужчинкой" став Леонід Данилович, на перемогу якого на виборах Юля чесно попахала,і навіть заслужила довіру посісти посаду головного сімейного касира сімї Кучми . З Кучмою у неї як ми знаємо не склалося , кажуть що зажлобилося ділитися, але я тут її повінстю підтримую.
    
    Наступним став Ющенко. Відносини скажемо прямо були не простими, і Юля не так допомагала , як вимагала. Після довго відтягуваної угоди про спільні дії аж до осені 2004 року, Тимошенко врешті в замін за обіцяну посаду премєра зобовязалася вести виборчу кампанію у семи областях. Результати у цих областях виявилися жалюгідними, про що можна подивитися на сайті ЦВК, однак Тимошенко зараз успішно підбирає залишки помаранчевого електорату в цих областях користуючись спогадами кампанії 2004 року і звязками з місцевими біло-голубими ( з місць повідомляли про величезні хабарі, які брали від янучарів функціонери штабів "Тимошенківського поясу" за пасивність і "непротивлення злу"). Конкретнло звучало прізвище шефа донецькогоь штабу Семиноги. Це напевно після цього головний організатор синьо-білих поїздів з Донецька йде 12 номером списку БЮТ до Київради.
    
    З осени Тимошенко намагається відгризти електорат , який колись голосував за Ющенка хоч і високотехнологічним, але неправедними способами.
    
    Попри всі розмови про необхідність миру вона надалі лиє грязюку на Ющенка і на його прихильників. Хто сумнівається - почитайте все те що вона сказала в Дніпропетровську та інших місцях своїх вчорашніх та позавчорашніх "гастролей".
    
    Основний удар Тимошенко по Ющенко і головна суть її зради - це підтримка конституційного перевороту і позбавлення повноваженнь всенародно обраного президента в часі терміну на який його обрали.
    
    Я не голосував за Тимошенко, я і мільйони інших українців голосували за Президента Ющенка, з тими повноваженнями, які належали президенту у той час. До речі ті хто голосував не за Ющенка, голосували також за Президента з тими ж повноваженнями.
    
    Намагання Тимошенко урвати щось від "парламентької республіки Кучми-Медведчука-Мороза" , участь її у грі в "конституційний наперсток" для мене є ознакою її непослідовності і нечесності , навіть більшою аніж намагання знову взяти під свій контроль дерибан газу в Україні.
    
    "Політичний каннібалізм" Юлі вже став очевидним всім. Тому на коаліцю з нею можкть піти лише найвідчайдушніші , або такі ж самі як вона.
    
    anorma пише:
    > оставим даже вопрос о ее стоимости (хе-хе)
    > но вспоминая как Юля топила Украину - кому нужны такие Обериги?? это скорее Сглаз какой-то
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.03.10 | ОРИШКА

      Українським міфам завжди не вистачало

      грізного Демона - уособлення Зла. Тепер він з'явився в іпостасі гарної наполегливої жінки, і всі лицарі - прихильники Добра - з відкритими забраломи КАКОДИН повстали на захист "добрих" та "людяних" правителів маленьких українців.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2006.03.10 | Scubo

        Це не міф - це психологія менеджменту.

        Як на мне то на міф більше підходить те, що в одній статті назвали ," вдале використання політтехнологами БЮТ віддаленої схожості свого лідера на молоду і красиву жінку при правильному виборі ракурсу зйомок"
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2006.03.10 | Предсказамус

          Уже смешно

          Когда начинают спорить о политике, красивая или некрасивая это женщина, значит сказать больше нечего.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2006.03.10 | ОРИШКА

            В психології менеджменту немає ані слова

            про Юлію Володимирівну. Чи я помиляюсь? А притягнути до любого з наведених вами стверджень я можу інших осіб. І докази будуть на рівні ваших.
            
            Так що, може давайте припиним міфоутворення?

    • 2006.03.10 | saha

      Вибачте але це Пи..ж и провокация, особливо тут(/)

      > Наступним "мужчинкой" став Леонід Данилович, на перемогу якого на виборах Юля чесно попахала,і навіть заслужила довіру посісти посаду головного сімейного касира сімї Кучми .
      
      Дальше також. Але не має часу читати такий БРЕД.

• 2006.03.11 | ІІ Михайло Волошин

  Тобто все ж шароварщина?

  І знову танцюють наші президенти у вишиванках, як колись Хрущов перед Сталіним... А щоб не так соромно було - називається це мудрою компромісною політикою