Єхануров жжет! Томенка- міністром сільського господарства!(-)
03/12/2006 | mirgor
«Усі з кимось кудись ходили»
Це правда, що ви постфактум дізналися про підписання керівником Нафтогазу Олексієм Івченком 4 січня не однієї, а цілого пакета угод з Газпромом і РосУкрЕнерго?
— Щоб домовленості з Росією працювали, до основного контракту, укладеного 21 червня 2002 року в Харкові, мало бути підписано 7 додатків. Лише до додатка № 1 — 17 додаткових угод. Частина цієї інформації становить комерційну таємницю і не може бути оприлюднена. Всі ці документи мають підписуватися з року в рік. Це саме стосується контрактів між Нафтогазом і РосУкрЕнерго. Якщо на міжурядовому рівні прийнято принципове рішення, то додатки — це технічна справа суб’єктів господарювання. 4 січня в Москві було підписано п’ять додатків. Після того як ці документи потрапили до ЗМІ, я зобов’язав Івченка і міністра палива та енергетики Плачкова підписувати будь-які додатки лише з мого відома. Тепер наші делегати приходять до мене і просять дозволу, приміром, на підписання документа про баланс газу за січень місяць. Востаннє Івченко з Плачковим отримали п’ять дозволів і поїхали до Москви, втративши відповідно день на погодження. Хоча багато років поспіль все це робилося автоматично.
Яку роль у переговорах з Газпромом відігравав заступник голови правління Нафтогазу Ігор Воронін, який очолив СП «УкрГаз-Енерго»?
— Під час переговорів Воронін сидів поряд з Івченком і Плачковим.
Тобто фактично він вів переговори?
— Ні. Переговори вели Івченко і Плачков, Воронін йшов попереду і готував грунт. До речі, до нього цю функцію виконувала людина, в якої було завдання скасувати постанову Кабміну про визнання нашого боргу перед Газпромом. Цю людину звільнили. Мені не відомо, з яких причин, але, гадаю, через те, що вона займала позицію, яка не додала переваг Україні під час переговорів.
Що додав Україні Воронін, якого називають людиною Газпрому в Нафтогазі і який начебто має інтереси в РосУкрЕнерго?
— Колись Нафтогаз прийняв рішення про включення Вороніна до координаційної групи РосУкрЕнерго. Але згодом його було виведено зі складу цієї групи. Взагалі складається враження, що Вороніна просто «призначили» винуватцем усіх проблем України. Будь-яка людина, яка опинилася б на його місці, рано чи пізно була б знищена. Адже інформаційні технології відпрацьовані блискуче, а працівників, здатних вести переговори на належному рівні, катастрофічно мало. Дивлячись у ваші усміхнені очі, мушу визнати, що Україні справді потрібні люди, які мали б добрі відносини з Газпромом. І я про це говорю спокійно. Так склалося, що, кого не візьми, всі в Україні колись і на когось працювали, усі з кимось кудись ходили.
«Відставкою мене не злякаєш»
Цікавіше було б дізнатися, скільки газу експортує Нафтогаз у цей складний для країни час?
— У тому-то й річ! А ось я, наприклад, тільки-но почав ставити певні запитання щодо енергозбереження, відразу ж отримав попередження від окремих товаришів. Але мене стільки разів позбавляли різних посад, що відставкою не злякаєш.
Чи буде перепродано цього року НЗФ?
— Я вже дав відповідне доручення. Але в мене складається враження, що Фонд держмайна України ухиляється від виконання своїх функцій. Найближчим часом стане зрозуміло, чому він так себе поводить. Іноді люди, які працюють у бюрократичних структурах, дотримуються певної політичної логіки, яка не завжди є корупційною. Часом люди прагнуть уникнути відповідальності, перестрахуватися.
Яценюк говорив про те, що спроби реформувати систему держзакупівель наштовхуються на протидію з боку депутатів і представників певних громадських організацій, які не соромилися пропонувати йому пакет грошей. Чому б членам уряду заздалегідь не попереджати правоохоронні органи про такі зустрічі?
— Ніколи не знаєш, про що говоритиме людина, яка до тебе зайде. Те, про що ви кажете, — це будні роботи Кабміну. Яценюк працює міністром не так давно, і тому, можливо, йому подібні пропозиції видаються дивними. Ті, хто носить гроші, зазвичай чітко знають, хто їх бере, а хто — ні. Молодому міністру можуть зробити цікаві пропозиції раз чи двічі. Якщо він відмовиться, то більше не носитимуть.
Якщо вам вдасться втриматися на посаді прем’єра в новому уряді, ви залишитеся у фарватері президентської політики чи, скориставшись змінами до Конституції, запропонуєте главі держави рівноцінне партнерство?
— Я діятиму в руслі політики президента. Ющенко має виграти вибори 2009 року. Для цього необхідно здійснити дуже серйозні реформи — починаючи з житлово-комунальної та пенсійної сфер і закінчуючи впровадженням програми енергозбереження. Хоча важко здійснювати реформи і бути демократичним керівником. Я десять років обіймав керівну посаду в Київміськбуді і, якщо відверто, можу вишикувати усіх міністрів. Можете не сумніватися, за певного бажання і потреби в Кабміні «туда пойдут струи реки, куда велят большевики». Але мені подобається демократичний спосіб роботи. Я навіть у прем’єрському кабінеті, облаштованому ще за часів Павла Івановича, почуваюся незатишно. Робочого простору замало.
На які поступки ви готові піти Юлії Тимошенко у разі формування коаліційного уряду?
— Юлія Володимирівна настільки амбітна людина, що в Україні для неї посад замало, їй потрібно змінити масштаб на міжнародний. Якщо мені доведеться формувати уряд, то з БЮТ я узяв би Миколу Томенка. Він фахівець широкого профілю. Цілком можливе, що за підсумками коаліційних домовленостей він стане міністром сільського господарства.
Я розмовляв з держсекретарем одного з британських міністерств. Він розповідав, що вирішив стати чиновником у восьмому класі, і відтоді в нього з’явилися обмеження. Мені не хотілося б, щоб у результаті створення коаліції бізнесмени знову прийшли до влади. Чиновник — окрема професія. Люди бізнесу не здатні працювати на державних посадах, бо підприємці за своєю природою дуже конкретні, часом безкомпромісні. Але ж держава — це не корпорація, а міністерства — не її підрозділи, вони не повинні бути націлені виключно на отримання прибутку. В новому уряді міністри, швидше за все, будуть політичними фігурами. Буде важко притертися, але, гадаю, навчимося.
http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/32/1020067025.html
Це правда, що ви постфактум дізналися про підписання керівником Нафтогазу Олексієм Івченком 4 січня не однієї, а цілого пакета угод з Газпромом і РосУкрЕнерго?
— Щоб домовленості з Росією працювали, до основного контракту, укладеного 21 червня 2002 року в Харкові, мало бути підписано 7 додатків. Лише до додатка № 1 — 17 додаткових угод. Частина цієї інформації становить комерційну таємницю і не може бути оприлюднена. Всі ці документи мають підписуватися з року в рік. Це саме стосується контрактів між Нафтогазом і РосУкрЕнерго. Якщо на міжурядовому рівні прийнято принципове рішення, то додатки — це технічна справа суб’єктів господарювання. 4 січня в Москві було підписано п’ять додатків. Після того як ці документи потрапили до ЗМІ, я зобов’язав Івченка і міністра палива та енергетики Плачкова підписувати будь-які додатки лише з мого відома. Тепер наші делегати приходять до мене і просять дозволу, приміром, на підписання документа про баланс газу за січень місяць. Востаннє Івченко з Плачковим отримали п’ять дозволів і поїхали до Москви, втративши відповідно день на погодження. Хоча багато років поспіль все це робилося автоматично.
Яку роль у переговорах з Газпромом відігравав заступник голови правління Нафтогазу Ігор Воронін, який очолив СП «УкрГаз-Енерго»?
— Під час переговорів Воронін сидів поряд з Івченком і Плачковим.
Тобто фактично він вів переговори?
— Ні. Переговори вели Івченко і Плачков, Воронін йшов попереду і готував грунт. До речі, до нього цю функцію виконувала людина, в якої було завдання скасувати постанову Кабміну про визнання нашого боргу перед Газпромом. Цю людину звільнили. Мені не відомо, з яких причин, але, гадаю, через те, що вона займала позицію, яка не додала переваг Україні під час переговорів.
Що додав Україні Воронін, якого називають людиною Газпрому в Нафтогазі і який начебто має інтереси в РосУкрЕнерго?
— Колись Нафтогаз прийняв рішення про включення Вороніна до координаційної групи РосУкрЕнерго. Але згодом його було виведено зі складу цієї групи. Взагалі складається враження, що Вороніна просто «призначили» винуватцем усіх проблем України. Будь-яка людина, яка опинилася б на його місці, рано чи пізно була б знищена. Адже інформаційні технології відпрацьовані блискуче, а працівників, здатних вести переговори на належному рівні, катастрофічно мало. Дивлячись у ваші усміхнені очі, мушу визнати, що Україні справді потрібні люди, які мали б добрі відносини з Газпромом. І я про це говорю спокійно. Так склалося, що, кого не візьми, всі в Україні колись і на когось працювали, усі з кимось кудись ходили.
«Відставкою мене не злякаєш»
Цікавіше було б дізнатися, скільки газу експортує Нафтогаз у цей складний для країни час?
— У тому-то й річ! А ось я, наприклад, тільки-но почав ставити певні запитання щодо енергозбереження, відразу ж отримав попередження від окремих товаришів. Але мене стільки разів позбавляли різних посад, що відставкою не злякаєш.
Чи буде перепродано цього року НЗФ?
— Я вже дав відповідне доручення. Але в мене складається враження, що Фонд держмайна України ухиляється від виконання своїх функцій. Найближчим часом стане зрозуміло, чому він так себе поводить. Іноді люди, які працюють у бюрократичних структурах, дотримуються певної політичної логіки, яка не завжди є корупційною. Часом люди прагнуть уникнути відповідальності, перестрахуватися.
Яценюк говорив про те, що спроби реформувати систему держзакупівель наштовхуються на протидію з боку депутатів і представників певних громадських організацій, які не соромилися пропонувати йому пакет грошей. Чому б членам уряду заздалегідь не попереджати правоохоронні органи про такі зустрічі?
— Ніколи не знаєш, про що говоритиме людина, яка до тебе зайде. Те, про що ви кажете, — це будні роботи Кабміну. Яценюк працює міністром не так давно, і тому, можливо, йому подібні пропозиції видаються дивними. Ті, хто носить гроші, зазвичай чітко знають, хто їх бере, а хто — ні. Молодому міністру можуть зробити цікаві пропозиції раз чи двічі. Якщо він відмовиться, то більше не носитимуть.
Якщо вам вдасться втриматися на посаді прем’єра в новому уряді, ви залишитеся у фарватері президентської політики чи, скориставшись змінами до Конституції, запропонуєте главі держави рівноцінне партнерство?
— Я діятиму в руслі політики президента. Ющенко має виграти вибори 2009 року. Для цього необхідно здійснити дуже серйозні реформи — починаючи з житлово-комунальної та пенсійної сфер і закінчуючи впровадженням програми енергозбереження. Хоча важко здійснювати реформи і бути демократичним керівником. Я десять років обіймав керівну посаду в Київміськбуді і, якщо відверто, можу вишикувати усіх міністрів. Можете не сумніватися, за певного бажання і потреби в Кабміні «туда пойдут струи реки, куда велят большевики». Але мені подобається демократичний спосіб роботи. Я навіть у прем’єрському кабінеті, облаштованому ще за часів Павла Івановича, почуваюся незатишно. Робочого простору замало.
На які поступки ви готові піти Юлії Тимошенко у разі формування коаліційного уряду?
— Юлія Володимирівна настільки амбітна людина, що в Україні для неї посад замало, їй потрібно змінити масштаб на міжнародний. Якщо мені доведеться формувати уряд, то з БЮТ я узяв би Миколу Томенка. Він фахівець широкого профілю. Цілком можливе, що за підсумками коаліційних домовленостей він стане міністром сільського господарства.
Я розмовляв з держсекретарем одного з британських міністерств. Він розповідав, що вирішив стати чиновником у восьмому класі, і відтоді в нього з’явилися обмеження. Мені не хотілося б, щоб у результаті створення коаліції бізнесмени знову прийшли до влади. Чиновник — окрема професія. Люди бізнесу не здатні працювати на державних посадах, бо підприємці за своєю природою дуже конкретні, часом безкомпромісні. Але ж держава — це не корпорація, а міністерства — не її підрозділи, вони не повинні бути націлені виключно на отримання прибутку. В новому уряді міністри, швидше за все, будуть політичними фігурами. Буде важко притертися, але, гадаю, навчимося.
http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/32/1020067025.html