03/13/2006 | Майдан-ІНФОРМ

Понеділок, 13 березня, можна назвати днем, коли у справі «Гонгадзе», у «касетній справі» все перевернулося з точністю до навпаки: «Українська правда», видання, створене Георгієм Гонгадзе, звинуватило у брехні Миколу Мельниченка – людину, завдяки якій суспільство дізналося як про долю Георгія так і про десятки інших злочинів Кучми, Януковича, Литвина, Азарова, Медведчука і що зіграло не останню роль у поваленні режиму Кучми.

Однак, все по порядку. Нову кампанію по перекручуванню фактів і дискредитації пана Миколи газета «Сегодня», що належить донецькому олігарху Ринату Ахметову. Так, під час інтерв’ю зі слідчим Генпрокуратури Романом Шубіним, кореспондент «Сегодня» запитав, дослівно: «Он (Мельниченко, - прим. ред.) упрекает прокуратуру в том, что до сих пор не допрошены Кучма и его окружение. Так ли это и, если да, то почему?».

І слідчий починає «розвінчувати брехню» пана Миколи. Однак, як виявилося, Мельниченко звинуватив ГПУ зовсім не в тому, що йому приписали у ахметівській газеті. Цитуємо інтерв’ю Миколи Мельниченка в ефірі каналу «1+1».

Микола Мельниченко: «Я був в Генпрокуратурі 6 разів, давав відповідні покази, і Андрій Федур повністю ознайомлений з цими показами. Все, що потрібно було для потерпілої сторони – мами журналіста Г. Гонгадзе - на думку Федура, я надав. Більше того, я сказав, що я записував Кучму, яким чином я записував, та механізм … Я сказав, хто розмовляв з Кучмою, хто підбурював Кучму на те, щоб із Гонгадзе «розібрались» не правовим шляхом, а за допомогою «орлів Кравченко». Я сказав у Генеральній прокуратурі, що я готовий на слідчі дії, я надав частину копій записів, далі – крок за Генеральною прокуратурою України… Я пропоную (Генпрокуратурі, - прим. ред..): якщо я надав покази, що Кучма говорив це… Я надав факти що сім`я Кучми розікрала Україну на 8 мільярдів доларів. Які злочини Кучма скоїв, які – його оточення… Чому (після допитів Мельниченка, - прим. ред..) не викликають Кучму на допити? Якщо Кучма каже, що він цього не говорив, повинна бути очна ставка… Чому прокуратура це не робить – питання вже до прокуратури, не до Мельниченка».

Отже, питання, поставлене Мельниченком полягає зовсім в іншому, ніж те, про що намагаються розповісти прокурорські працівники та підконтрольне донецьким олігархам видання: якщо існують свідчення Мельниченка, і свідчення, наприклад Кучми чи Литвина, і ці свідчення повністю протирічать одне одному, то чому між вказаними свідками ГПУ вперто не хоче провести очну ставку, і з’ясувати, хто насправді бреше?

До речі, кореспондент «Сегодня», «чомусь» не поцікавився у слідчого Шубіна, а чому раптом Генпрокуратура виступила категорично проти залучення Миколи Мельниченка у якості свідка у судовому слуханні по справі Гонгадзе? Невже свідчення людини, яка першою викрила цей злочин, можуть чимось зашкодити встановленню істини в суді? Чи ці свідчення можуть зашкодити декому іншому?

Однак, «Сегодня» пішло ще далі. Насправді, коментували журналісту цю ситуацію двоє експертів, а не один Володимир Фесенко. Інший опитаний газетою експерт, Олесь Доній, дав коментар абсолютно інший, ніж сказане Фесенком, однак до друку цей коментар «чомусь» не дійшов. Натомість цитується Фесенко, який передбачає, що записи можуть «вдарити по Ющенку чи Тимошенко», забуваючи низку цілком конкретних заяв Мельниченка, що ані на Віктора Ющенка, ані на Юлію Тимошенко на записах немає ніякого компромату.

Але найбільш показовою у кампанії «анти-Мельниченко» є позиція «Української правди». Видання, яке на собі відчуло те, про що Мельниченко розповів усій країні… підхопило «дезу» «Сегодня» і випустило новину під заголовком «Мельниченка упіймали на брехні?». Зверніть увагу, «УП» зазначає, що не Кучму спіймали на брехні, не Литвина, не Потебенька…

До речі, якщо вже і згадувати «допит» Кучми, то він відбувся не у нинішньому, чи минулому році, коли Мельниченко повернувся в Україну, а у 2000-му році, коли тодішній Генеральний прокурор Потебенько «допитував» Кучму у службовому президентському кабінеті! Чому пан Шубін «забуває» уточнити, КОЛИ відбувся цей допит?

І, насамкінець ще про одну брехню. Якщо двоє людей, у нашому випадку, Микола Мельниченко і Леонід Кучма дають зовсім різні свідчення – значить бодай один із них бреще, і, відповідально, має за це відповідати. ГПУ документально, юридично визнала, що Мельниченко не бреше, закривши проти нього кримінальну справу. Отже, збрехав Кучма. Але чому тоді проти нього не порушено кримінальної справи, чи, хоча б, не викликано до ГПУ після того, як Мельниченко надав свідчення? І чому ГПУ не погоджується на проведення експертизи записів експертами ФБР чи ПАРЄ?

І головне: Чому «Українська правда» задає не ці запитання, а каже про «брехню Мельниченка»?