03/14/2006 | Майдан-ІНФОРМ

Нещодавно «любий друг» українського народу, член політради НСНУ Петро Порошенко у черговий раз намагався довести виборцям України, що у багатьох партіях, які йдуть до парламенту, є купа «кучмістів» та антиющенківців.

На нашу думку, «кучмістами» сміливо можна називати тих видатних діячів, які за правління Кучми виборювали, а точніше - випрошували собі нагороди та інші почесні знаки у тодішнього президента країни. Не помітив Петро Олексійович, що орденоносні «кучмісти» рясніють у списку його партії, як ні в якому іншому.

Так, на третьому році правління Кучми, у 1996 році, було встановлено особливу відзнаку Президента України – орден «За заслуги». Згідно Указу, орденом нагороджуються особи за видатні досягнення у різноманітних сферах суспільної діяльності на благо України. Орден має три ступені, нагородження здійснюється послідовно (як правило, не раніше, як через три роки після нагородження орденом попереднього ступеня), починаючи з III ступеня.

Лише побіжний аналіз дає підстави говорити, що список «Нашої України» за кількістю нагороджених цим орденом є безперечним лідером. Звісно, немало їх (повних кавалерів, тобто тих, що сумлінною працею рік за роком здобували собі по ордену та назбирали повну колекцію) у «Партії регіонів». Але ж хіба можна применшити видатні досягнення перед Україною Яна Табачника (у сфері культурній) чи видатного юриста Сергія Ківалова (безперечно, за заслуги у державному будівництві та забезпеченні чесних виборів).

Однак зрівнятися з «Нашою Україною» по кількості діячів, «приласканих» кучмівським режимом, ці політичні сили, звісно, не можуть. Сам Петро Порошенко був, напевне «виключним» другом Л.Кучми, оскільки всупереч нормам, отримав черговий орден «За заслуги» лише через півтора року після присвоєння попереднього – восени 99.

Очевидно, заслуги Петра Олексійовича у просуванні Леоніда Кучми на другий президентський термін гідні були ще й не такої відзнаки… Але треба віддати йому належне: повним кавалером ордену він ще не став. Причин, думаємо, може бути безліч, хоча б та, що за бізнесовими справами не встиг його випросити у свого кума – нинішнього Президента України.

Серед видатних «нашоукраїнців» повним кавалером ордену «За заслуги» виявився Євген Альфредович Червоненко, який отримував їх поступово у 1997, 1999 та 2004 роках. Звернемо увагу на час вручення йому останнього ордену – 20 грудня 2004 року. Отже, у перервах між виходами на Майданівську сцену, охороною Ющенка і закликами за звільнення від злочинного режиму, він вирішив випросити у того ж таки режиму ще й орденок на останок «до колекції». І таки випросив.

До повних кавалерів ордену України «За заслуги», отриманого ще за часів Кучми, у списку НСНУ належить «непотопляємий» при будь який владі нинішній Перший Віце-прем’єр-міністр Станіслав Сташевський, забудовник Києва Володимир Поляченко, екс-мер Львова Василь Куйбіда.

Колекцію нагород «За заслуги» від Кучми зібрав і міністр Борис Тарасюк, отримавши їх у 1996, 1999, а згодом вже з рук Ющенка у минулому році. Також повними кавалерами є В’ячеслав Коваль, Федір Шпиг, який входив до фракції Віктора Пінчука «Трудова Україна», Філя Жебровська – сестра колишнього житомирського губернатора, а нині – кандидата в депутати від «Нашої України».

Дві «кучмівські» нагороди у екс-губернатора Дніпропетровщини Миколи Швеця, а також чільного представника прокучміської більшості у парламенті у 2002-2003 роках Миколи Оніщука.

Одну нагороду спромоглися здобути: Станіслав Довгий, міністр економіки часів Кучми Василь Гурєєв, Голова фонду держмайна Олександр Бондар, банкір Станіслав Аржевітін, заступник київського мера Валерій Борисов, Тарас Довгий (2002р.), колишній есдек Володимир Заплатинський та Юрій Криворучко.

Отже, як бачимо, серед друзів Ющенка немало кучмівських орденоносців, що не надає їм морального права вишукувати «кучмістів» у списках інших політичних сил. Хоча б за велінням старої народної мудрості – яка говорить про поліно у своєму оці та скалку в чужому. І коли Євген Червоненко і Петро Порошенко розповідають народу про «кучмістів» і волають: «Не зрадь Майдан!», - це звучить, щонайменше, смішно.

Тому громадська організація «Справедлива Україна» звертається до цих політиків з пропозицією. Якщо Петро Порошенко і Євген Червоненко змінили свої переконання на антикучмістські – їм варто добровільно відмовитися від нагород, отриманих з рук Леоніда Кучми.

В іншому разі, замість гасла «Не зрадь Майдан», цим діячам та політичній силі, яку вони представляють, варто взяти інше гасло – «Не зрадь Кучму».

Кандидати в народні депутати України за списком блоку «Наша Україна», які отримали орден «За заслуги» від Президента Л.Кучми

Орден першого ступеня мають: Куйбіда Василь Степанович (17-й номер у списку), Поляченко Володимир Аврумович (32), Сташевський Станіслав Телісфорович (82), Жулинський Микола Григорович (130)

Орден другого ступеня мають: №3 Тарасюк Борис Іванович, №13 Оніщук Микола Васильович, № 24 Коваль В’ячеслав Станіславович, № 34 Шпиг Федір Іванович, № 72 Чубаров Рафат Абдурахманович, № 79 Круць Микола Федорович, № 97 Швець Микола Антонович, № 137 Бастрига Іван Михайлович

Орден третього ступеня мають №10 виборчого списку Григорович Лілія Степанівна, № 23 Безсмертний Роман Петрович, № 28 Довгий Станіслав Олексійович, № 36 Гур’єв Василь Миколайович, № 37 Бондар Олександр Миколайович, № 56 Аржевітін Станіслав Михайлович, № 57 Борисов Валерій Дмитрович, № 60 Заплатинський Володимир Михайлович, № 64 Довгий Тарас Олексійович, № 106 Криворучко Юрій Зеновійович, № 117 Зімін Олег Петрович.