Ющенко між Сциллою і Харибдою
03/30/2006 | Леонід Шульман
Повільно, але впевнено просувається Україна до стану нормальної країни. Останні вибори – важливий крок на цьому шляху. На жаль, це ще не повна перемога майбутнього над минулим. Третина виборців, яка проголосувала за безграмотного двічі несудимого проФФесора тільки за те, що його партія – ворог української державності, української мови, культури та всього українського, – дуже неприємна ознака. Особливо прикро, що успіх "Реґіонів" – заслуга нашого п. Президента. Не було б пакту Ющенко-Янукович, не було б амністії фальсифікаторам виборів 2004 р. та ПІСУАРівським сепаратистам, сидів би Кушнарьов у в’язниці, а не хизувався б депутатським мандатом. І 30% голосів за ПР так само не було б.
Нічого не поробиш. Все це стало реальністю. Питання, чи стане Україна незалежною Європейською державою, чи перетвориться на васала Росії, з порядку денного не знято. Єдине, що стоїть зараз на заваді поглинання України Росією – електоральний успіх БЮТ. Саме цей успіх створив можливість керувати Україною без участі антиукраїнських сил. Але ж можливість і реальність – різні речі. Підсумки виборів поставили п. Президента перед важкою дилемою. З одного боку, хочеться отримати президентське крісло ще на 5 років. З іншого боку, хочеться догодити "любим друзям", тобто своєму олігархічному оточенню.
Вимальовуються різні можливі стратегії. Стратегія перша – продовження зради гасел Майдану. Ющенко і його партія лягає кістьми, аби не допустити повернення Юлії Тимошенко у прем’єрське крісло. Програма максимум – зберегти посаду голови уряду за Єхануровим, зберегти чинний уряд, а БЮТ відвести роль підтримуючої сили – постачальника голосів у Верховній раді. Утопічність такої програми ясна кожному, тому "любі друзі" зупиняться на програмі-мінімум. Вони запропонують БЮТ якісь другорядні посади, які не чинять жодного впливу на економіку, зовнішню та внутрішню політику. Така тактика не принесе успіху. Юлія Тимошенко відмовиться стати навіть прем’єром, якщо уряд формуватиме не вона, а їй відведуть роль зіц-голови, як Фунту у конторі "Рога та Копита". Таким чином втілити в життя програму створення коаліції, в якій БЮТ не має владних повноважень, не вдасться.
Послідовність і принциповість позиції п. Тимошенко штовхатиме п. Ющенка в обійми антиукраїнського табору. "Любі друзі" традиційно товаришують з донами Донецької мафії та клану Кучми. Для них коаліція НУ з ПР – цілком природна. Якщо НУ піде на таку змову, вона буде змушена зголоситися на прем’єра Януковича. Навіть коли нашоукраїнці виторгують нейтрального прем’єра, вони будуть змушені віддати донам чимало ключових посад. Про Майдан, який НУ закликала не зрадити, доведеться забути. Матимемо проросійську політику національної зради. Про Європу, ЄС, НАТО, СОТ можна буде також забути й відкласти ці ідеї у довгу скриню.
Які ж політичні наслідки матиме коаліція ПР+НУ+СП(під знаком питання)? По-перше, НУ автоматично втрачає весь свій західноукраїнський електорат. Ці виборці переходять до табору опозиції, тобто до БЮТ. Олігархічний лад, який встановить так звана широка коаліція (ШК), буде перейматися перед усім тим, якби згорнути всі соціальні заходи, які вдалося втілити Юлії Тимошенко, і повернути олігархам втрачені надприбутки. Спосіб відомий – розкрутка інфляції, підвищення цін і тарифів. Це знов працюватиме на авторитет БЮТ. Не додасть популярності ШК спроба впровадити державність російської мови та федералізувати Україну.
По-друге, надання статусу державної російській мові дасть тимчасове задоволення населенню ПІСУАРівських областей, яке швидко мине, бо поліпшення життя не буде, але більша частина України зустріне "закон про непотрібність української мови" відверто вороже. Закон матиме наслідком консолідацію всіх національно-патріотичних сил.
По-третє, федералізацію підтримають місцеві лідери, яким кортить стати "удільними князями", але в народі це викличе вороже ставлення. Люди розуміють, що федералізація – засіб зміцнення паразитичного шару бюрократів. До цього слід додати трохи оптимізму. ШК не матиме у ВР конституційної більшості, тому навряд чи їй вдасться проштовхнути необхідні для федералізації та зросійщення конституційні норми.
Із сказано випливає, що на наступних президентських виборах за п. Ющенка ніхто не голосуватиме. Розгорнеться суперництво між Тимошенко і Януковичем, в якому п. Тимошенко, а до неї перейде електорат Ющенка, має непогані шанси. Таким чином, як би не аґітували за ШК як спосіб з’єднання Сходу і Заходу, люди розуміють, що йдеться про об’єднання олігархів, які давно об’єдналися. І цей альянс олігархів спрямовано проти української нації та її інтересів.
Отже наш пан Президент опинився між Сциллою та Харибдою. Йому доведеться зробити важкий вибір: або зголоситися на уряд Тимошенко і відмовитися від захисту інтересів "любих друзів", або укласти угоду з Реґіонами. Як би він не вчинив, він шкодуватиме і втратить шанс переобрання на новий термін. Є єдиний шанс проплисти, як Одисей, між цими двома страхіттями. Оптимальна стратегія для п. Ющенка, на мій погляд має такий вигляд.
Ющенко йде на коаліцію БЮТ+НУ+СП. При цьому уряд формує Тимошенко, Президент повертає Турчинова на посаду Голови СБУ. Зберігають свої посади міністри-соціалісти. Взамін Юлія Тимошенко обіцяє підтримати кандидатуру Ющенка на наступних президентських виборах. Президент, із свого боку, зобов’язується не протидіяти економічній політиці БЮТ. Неважко передбачити, що не тільки "любі друзі", але вся об’єднана олігархія вчинить шалений опір урядові солідаристів і соціалістів. Зброя для цього вже випробувана. Буде спроба розкрутити інфляцією. Знов бензинова, газова, цукрова, м’ясна, молочна, хлібна, а може й ще якісь кризи. Тільки мій проґноз такий: ця фронда зазнає поразки. Тимошенко багато чому навчилася на попередній атаці олігархів. Та й протидії Президента не буде. Переконаний, що товарними інтервенціями, митними заходами і створенням державної закупівельної мережі на селі уряд придушить економічний саботаж олігархів, водночас дбаючи про інтереси селян.
Солідаризм, як показує, зокрема, досвід Європи та Канади – ефективна політико-економічна ідея. Саме тому народ Арґентини, починаючи з 1949 р., систематично голосує за пероністів, яких час від часу скидають військовим переворотом проамериканські офіцери і ґенерали. Чинний президент Аргентини теж пероніст. Мене дуже здивувала заява п. Єханурова на телебаченні, ніби руйнівна економічна криза в Арґентині є наслідком перонізму. Насправді економічні негаразди в Арґентині – наслідок відхилення від політики солідаризму і впровадження ліберально-монетаристської моделі економіки.
Першим кроком у прірву були реформи президента Менема. Він переміг у 1989 р. на виборах під гаслами перонізму, тобто виступав за посилення державного контролю економіки та активну соціальну політику. Але після обрання взяв курс на рішучі неоліберальні реформи – широкомасштабну приватизацію, скорочення державного втручання в економіку, заохочення вільного ринку. А далі було все, як в Україні. Фінансова стабілізація, зростання ВВП, але 20%-не падіння середньої зарплати (що на тлі зростання ВВП означає пограбунок нації крупним капіталом), злидні, деіндустріалізація країни, корупція та ін. проблеми.
Найгірший президент Арґентини, Фернандо де ла Руа, який переміг пероністського кандидата на виборах 1999 р. теж під гаслами солідаризму, на практиці провадив політику неолібералізму. За два роки цей лібералізм повністю зруйнував економіку країни. До влади знов повернулися пероністи.
Я навів цей історичний екскурс, щоб показати, перед яким історичним вибором стоїть Україна. Справа не в торгівлі за урядові посади, як це може комусь здатися. Все значно глибше. Україна на роздоріжжі між ліберальною економікою на засадах ринкового фундаменталізму і солідаристською моделлю, яка рішуче обмежує сферу антисуспільного підприємництва та впроваджує принципи справедливості.
"Справедливість є, за неї варто боротися!",– було написано на біллбордах БЮТ. Це – солідаристська позиція. Протилежна позиція – ринковий фундаменталізм, який фактично є впровадженням принципу: "Людина людині вовк. Хай виживає сильніший!" На жаль і п. Президент, і НУ стоять на цих ліберальних засадах. ПР теж за свободу дій капіталу. Таким чином розбіжності між НУ та ПР не ідеологічні, а суто політичні: орієнтуватися на Росію, чи на Захід. Між НУ та БЮТ, навпаки, політичних розбіжностей майже немає, але є ідеологічні. Щоб об’єднатися в коаліцію БЮТ+НУ+СП, нашоукраїнці повинні поступитися принципами і повернутися до солідаристського гасла, яке у 2004 р. проголошував з трибуни Майдану Віктор Андрійович: "Багаті поділяться з бідними!"
Дехто ладен лякати нас тим, що прихід до влади солідаристів і соціалістів відлякне капітал і той тікатиме за кордон. Не так все просто. Тікати до розвинених країн капітал не схоче. Там треба працювати чесно, а наш капітал розбещений свободою шахрайства і надприбутками. Залишаються офшори. Там шахраювати можна, але офшорна зона здатна виконувати лише фінансово-посередницькі функції. Потрібно мати, кого ошукувати за межами офшорної зони. А тут є ускладнення. Чимало країн вживають заходів проти офшорного шахрайства. Отже капіталу в Україні доведеться робити вибір між чесною працею в Україні без надприбутків, без ухиляння від податків, без контрабанди, без інших трюків або непевним майбутнім в офшорах.
Населення Ізраїлю вдесятеро менше за Україну, а бюджет вдесятеро більше. І це не є наслідком американської допомоги, яка є постачанням військової техніки. Сільгосппродукцію (молочні продукти, цитрусові, фруктові соки) Ізраїль експортує. Це означає, що економіка Ізраїлю у сто разів ефективніша за українську попри відсутність корисних копалин. Вірю, що такий чи більший резерв має Україна. Треба тільки від ліберальної економіки повернутися до економіки чесної, де, зокрема, фінансові та товарні піраміди, а також будівельні афери були б неможливими. Вірю, що солідаристи здатні до таких реформ.
Насамкінець додаю попередження. БЮТ рішуче заперечує можливість свого єднання з Реґіонами, але ситуативна конституційна (!!!) більшість ПР+БЮТ не виключена. Після створення коаліції ПР+НУ+СП Президент Ющенко стане непотрібним цій більшості. Об’єднані олігархи (Схід і Захід разом!) теж вважатимуть фігуру Ющенка зайвим політичним гальмом. А що, коли СП виступить з ініціативою ліквідації посади президента і впровадження Президії ВР, як було в СРСР? А що, коли конституційна більшість СП+ПР+БЮТ+КП ухвалить відповідну зміну до Конституції? Як вам подобається перспектива мати Президію ВР, наприклад, у складі Ахметов (голова), Кушнарьов, Клюєв, Богатирьова, Мороз, Єхануров, Порошенко (секретар)? Мені – не подобається. Отже пан Президент стоїть перед важким вибором. Побажаємо йому не схибити.
Нічого не поробиш. Все це стало реальністю. Питання, чи стане Україна незалежною Європейською державою, чи перетвориться на васала Росії, з порядку денного не знято. Єдине, що стоїть зараз на заваді поглинання України Росією – електоральний успіх БЮТ. Саме цей успіх створив можливість керувати Україною без участі антиукраїнських сил. Але ж можливість і реальність – різні речі. Підсумки виборів поставили п. Президента перед важкою дилемою. З одного боку, хочеться отримати президентське крісло ще на 5 років. З іншого боку, хочеться догодити "любим друзям", тобто своєму олігархічному оточенню.
Вимальовуються різні можливі стратегії. Стратегія перша – продовження зради гасел Майдану. Ющенко і його партія лягає кістьми, аби не допустити повернення Юлії Тимошенко у прем’єрське крісло. Програма максимум – зберегти посаду голови уряду за Єхануровим, зберегти чинний уряд, а БЮТ відвести роль підтримуючої сили – постачальника голосів у Верховній раді. Утопічність такої програми ясна кожному, тому "любі друзі" зупиняться на програмі-мінімум. Вони запропонують БЮТ якісь другорядні посади, які не чинять жодного впливу на економіку, зовнішню та внутрішню політику. Така тактика не принесе успіху. Юлія Тимошенко відмовиться стати навіть прем’єром, якщо уряд формуватиме не вона, а їй відведуть роль зіц-голови, як Фунту у конторі "Рога та Копита". Таким чином втілити в життя програму створення коаліції, в якій БЮТ не має владних повноважень, не вдасться.
Послідовність і принциповість позиції п. Тимошенко штовхатиме п. Ющенка в обійми антиукраїнського табору. "Любі друзі" традиційно товаришують з донами Донецької мафії та клану Кучми. Для них коаліція НУ з ПР – цілком природна. Якщо НУ піде на таку змову, вона буде змушена зголоситися на прем’єра Януковича. Навіть коли нашоукраїнці виторгують нейтрального прем’єра, вони будуть змушені віддати донам чимало ключових посад. Про Майдан, який НУ закликала не зрадити, доведеться забути. Матимемо проросійську політику національної зради. Про Європу, ЄС, НАТО, СОТ можна буде також забути й відкласти ці ідеї у довгу скриню.
Які ж політичні наслідки матиме коаліція ПР+НУ+СП(під знаком питання)? По-перше, НУ автоматично втрачає весь свій західноукраїнський електорат. Ці виборці переходять до табору опозиції, тобто до БЮТ. Олігархічний лад, який встановить так звана широка коаліція (ШК), буде перейматися перед усім тим, якби згорнути всі соціальні заходи, які вдалося втілити Юлії Тимошенко, і повернути олігархам втрачені надприбутки. Спосіб відомий – розкрутка інфляції, підвищення цін і тарифів. Це знов працюватиме на авторитет БЮТ. Не додасть популярності ШК спроба впровадити державність російської мови та федералізувати Україну.
По-друге, надання статусу державної російській мові дасть тимчасове задоволення населенню ПІСУАРівських областей, яке швидко мине, бо поліпшення життя не буде, але більша частина України зустріне "закон про непотрібність української мови" відверто вороже. Закон матиме наслідком консолідацію всіх національно-патріотичних сил.
По-третє, федералізацію підтримають місцеві лідери, яким кортить стати "удільними князями", але в народі це викличе вороже ставлення. Люди розуміють, що федералізація – засіб зміцнення паразитичного шару бюрократів. До цього слід додати трохи оптимізму. ШК не матиме у ВР конституційної більшості, тому навряд чи їй вдасться проштовхнути необхідні для федералізації та зросійщення конституційні норми.
Із сказано випливає, що на наступних президентських виборах за п. Ющенка ніхто не голосуватиме. Розгорнеться суперництво між Тимошенко і Януковичем, в якому п. Тимошенко, а до неї перейде електорат Ющенка, має непогані шанси. Таким чином, як би не аґітували за ШК як спосіб з’єднання Сходу і Заходу, люди розуміють, що йдеться про об’єднання олігархів, які давно об’єдналися. І цей альянс олігархів спрямовано проти української нації та її інтересів.
Отже наш пан Президент опинився між Сциллою та Харибдою. Йому доведеться зробити важкий вибір: або зголоситися на уряд Тимошенко і відмовитися від захисту інтересів "любих друзів", або укласти угоду з Реґіонами. Як би він не вчинив, він шкодуватиме і втратить шанс переобрання на новий термін. Є єдиний шанс проплисти, як Одисей, між цими двома страхіттями. Оптимальна стратегія для п. Ющенка, на мій погляд має такий вигляд.
Ющенко йде на коаліцію БЮТ+НУ+СП. При цьому уряд формує Тимошенко, Президент повертає Турчинова на посаду Голови СБУ. Зберігають свої посади міністри-соціалісти. Взамін Юлія Тимошенко обіцяє підтримати кандидатуру Ющенка на наступних президентських виборах. Президент, із свого боку, зобов’язується не протидіяти економічній політиці БЮТ. Неважко передбачити, що не тільки "любі друзі", але вся об’єднана олігархія вчинить шалений опір урядові солідаристів і соціалістів. Зброя для цього вже випробувана. Буде спроба розкрутити інфляцією. Знов бензинова, газова, цукрова, м’ясна, молочна, хлібна, а може й ще якісь кризи. Тільки мій проґноз такий: ця фронда зазнає поразки. Тимошенко багато чому навчилася на попередній атаці олігархів. Та й протидії Президента не буде. Переконаний, що товарними інтервенціями, митними заходами і створенням державної закупівельної мережі на селі уряд придушить економічний саботаж олігархів, водночас дбаючи про інтереси селян.
Солідаризм, як показує, зокрема, досвід Європи та Канади – ефективна політико-економічна ідея. Саме тому народ Арґентини, починаючи з 1949 р., систематично голосує за пероністів, яких час від часу скидають військовим переворотом проамериканські офіцери і ґенерали. Чинний президент Аргентини теж пероніст. Мене дуже здивувала заява п. Єханурова на телебаченні, ніби руйнівна економічна криза в Арґентині є наслідком перонізму. Насправді економічні негаразди в Арґентині – наслідок відхилення від політики солідаризму і впровадження ліберально-монетаристської моделі економіки.
Першим кроком у прірву були реформи президента Менема. Він переміг у 1989 р. на виборах під гаслами перонізму, тобто виступав за посилення державного контролю економіки та активну соціальну політику. Але після обрання взяв курс на рішучі неоліберальні реформи – широкомасштабну приватизацію, скорочення державного втручання в економіку, заохочення вільного ринку. А далі було все, як в Україні. Фінансова стабілізація, зростання ВВП, але 20%-не падіння середньої зарплати (що на тлі зростання ВВП означає пограбунок нації крупним капіталом), злидні, деіндустріалізація країни, корупція та ін. проблеми.
Найгірший президент Арґентини, Фернандо де ла Руа, який переміг пероністського кандидата на виборах 1999 р. теж під гаслами солідаризму, на практиці провадив політику неолібералізму. За два роки цей лібералізм повністю зруйнував економіку країни. До влади знов повернулися пероністи.
Я навів цей історичний екскурс, щоб показати, перед яким історичним вибором стоїть Україна. Справа не в торгівлі за урядові посади, як це може комусь здатися. Все значно глибше. Україна на роздоріжжі між ліберальною економікою на засадах ринкового фундаменталізму і солідаристською моделлю, яка рішуче обмежує сферу антисуспільного підприємництва та впроваджує принципи справедливості.
"Справедливість є, за неї варто боротися!",– було написано на біллбордах БЮТ. Це – солідаристська позиція. Протилежна позиція – ринковий фундаменталізм, який фактично є впровадженням принципу: "Людина людині вовк. Хай виживає сильніший!" На жаль і п. Президент, і НУ стоять на цих ліберальних засадах. ПР теж за свободу дій капіталу. Таким чином розбіжності між НУ та ПР не ідеологічні, а суто політичні: орієнтуватися на Росію, чи на Захід. Між НУ та БЮТ, навпаки, політичних розбіжностей майже немає, але є ідеологічні. Щоб об’єднатися в коаліцію БЮТ+НУ+СП, нашоукраїнці повинні поступитися принципами і повернутися до солідаристського гасла, яке у 2004 р. проголошував з трибуни Майдану Віктор Андрійович: "Багаті поділяться з бідними!"
Дехто ладен лякати нас тим, що прихід до влади солідаристів і соціалістів відлякне капітал і той тікатиме за кордон. Не так все просто. Тікати до розвинених країн капітал не схоче. Там треба працювати чесно, а наш капітал розбещений свободою шахрайства і надприбутками. Залишаються офшори. Там шахраювати можна, але офшорна зона здатна виконувати лише фінансово-посередницькі функції. Потрібно мати, кого ошукувати за межами офшорної зони. А тут є ускладнення. Чимало країн вживають заходів проти офшорного шахрайства. Отже капіталу в Україні доведеться робити вибір між чесною працею в Україні без надприбутків, без ухиляння від податків, без контрабанди, без інших трюків або непевним майбутнім в офшорах.
Населення Ізраїлю вдесятеро менше за Україну, а бюджет вдесятеро більше. І це не є наслідком американської допомоги, яка є постачанням військової техніки. Сільгосппродукцію (молочні продукти, цитрусові, фруктові соки) Ізраїль експортує. Це означає, що економіка Ізраїлю у сто разів ефективніша за українську попри відсутність корисних копалин. Вірю, що такий чи більший резерв має Україна. Треба тільки від ліберальної економіки повернутися до економіки чесної, де, зокрема, фінансові та товарні піраміди, а також будівельні афери були б неможливими. Вірю, що солідаристи здатні до таких реформ.
Насамкінець додаю попередження. БЮТ рішуче заперечує можливість свого єднання з Реґіонами, але ситуативна конституційна (!!!) більшість ПР+БЮТ не виключена. Після створення коаліції ПР+НУ+СП Президент Ющенко стане непотрібним цій більшості. Об’єднані олігархи (Схід і Захід разом!) теж вважатимуть фігуру Ющенка зайвим політичним гальмом. А що, коли СП виступить з ініціативою ліквідації посади президента і впровадження Президії ВР, як було в СРСР? А що, коли конституційна більшість СП+ПР+БЮТ+КП ухвалить відповідну зміну до Конституції? Як вам подобається перспектива мати Президію ВР, наприклад, у складі Ахметов (голова), Кушнарьов, Клюєв, Богатирьова, Мороз, Єхануров, Порошенко (секретар)? Мені – не подобається. Отже пан Президент стоїть перед важким вибором. Побажаємо йому не схибити.
Відповіді
2006.03.31 | Yuriy
Re: Ющенко між Сциллою і Харибдою
Bravo!!! Duzhe horosha stattya! Glybokiy analiz!2006.04.01 | Большой Брат
Re: Ющенко між Сциллою і Харибдою
Анализом и не пахнет в статье. Юлька- воровка, исторический факт. И как только ей удается лапшу на уши вешать всем? Юлька , это лиса в курятнике!. Сожрет она вас всех и не заметите. И еще: очень преуспела валить с больной головы на здоровую. Я считаю, что она и никто другой виновата в расколе оранжевых. Личный интерес и амбиции для нее главнее.2006.04.01 | Резонер
Re: Ющенко між Сциллою і Харибдою
Дійсно. Юлька - крадійка. Вкрала Кріворіжсталь в Пінчука та Ахметова. Захотіла вкрасти НЗФ та ще 3000 підприємств у найчесніших бізнесменів. Лиса в курятнику та й годі! Порошенко та Третьяков - ось зразки альтруїзму. Ані грошей, ані посад їм не треба. І ... жодних амбіцій. Як і у найскромнішого нашого пана Президента.2006.03.31 | Alina
Re: Ющенко між Сциллою і Харибдою
Ющенко не пойдет на Союз ни с Регионами,ни с Юлей...на одном условии:Регионы поддержат его Еханурова...а он якобы всей Украине "покажет",
что он - "Президент" всей Украины.Спасибо искреннее ему за Майдан.Но он сам себя обхитрил.Этим шагом он убедит 22% в правильности своего выбора.
С искренним уважением,Харьков.Хотелось бы ошибиться.
Справідливість є,за неї варто боротися !!!
2006.03.31 | saha
Re: Ющенко між Сциллою і Харибдою
Alina пише:> Ющенко не пойдет на Союз ни с Регионами,ни с Юлей...на одном условии:
> Регионы поддержат его Еханурова...а он якобы всей Украине "покажет",
> что он - "Президент" всей Украины.
Шара не канает должна быть коалиция или парламет розпустить а просто назначить премера не канает. И это мы проходили в Октябре ПРУ голосует за Еханурова в Феврале против.
2006.03.31 | samopal
У перекладі з давньотрипільської це - міфологічні назви
двох "палушарій" спини...2006.03.31 | Мірко
Re: Ющенко між Сциллою і Харибдою
Леоніде,На загал поділяю ваші думки, але не треба витворювати якісь нові слова. Ваш "солідаризм" насправді є фашизм, а точніше націонал-фашизм. Перед тим як зойкнути навченим відрухом, подивімся на речі тверезим оком. У передвоєнні Німеччині та Італії ця система витягнула ці держави із глибин економічної депресії, перетворивши їх у економічні потуги. І це за яких 6 років. Ефективність незаперечна. Фашизм, як економічно-суспільну систему можна окреслити як співробітство бізнезу, держави і народу, обєднавшися ідеєю блага нації, т.з. націоналізму. (а не імперіялізму, - бо ця ідея за такий самий же час спалила усі здобутки фашизму)
Фашизм потрібний Україні як переходова фаза від комуно-соціялістичного (державно-власницького) устрою, до вільноринкової системи. Причину тої необхідності не тяжко зрозуміти. Якщо пост-комунна держава хоче приватизувати державну власність, то поки виросте український "капітал", купець буде або чужий мілярдер, або народний кумо-прихватізатор. Тим способом власниками майна-індустрії в Україні стали би лише бандити та чужинці (як не вороги).
А так з часом створиться українська підприємницька еліта, яка розпочинатиме свій ріст творенням нового малого, а з часом щораз більшого промислу. Тоді, і лише тоді держава повинна перейти на продаж державної власності, - і то саме тому рідному капіталу. Принципи вільноринкової системи не можна пристосувати до продажі державної власності, бо говоримо о продаж майна вкраденого в народу. Крадіж ця була така, що нема як жертвам майна повернути, - а продати вкрадене по вільно-ринковій схемі - це незаконно. (За продаж чи купівлю краденого майна карається законом у всіх країнах.)
З часом створиться скупчення українського капіталу, і тоді повільно можна перейти на вільно-ринкову систему. Державна власність як і державні повноваження тоді корчаться до абсолютного мінімуму. Тим способом накрадену "державну" власність повертається на користь народові, - а не ворогам, бандитам та кумам.
Коротко, схема така - комунізм, фашизм, вільноринкова система. На жаль для України схема така - комунізм, олігархо-кумізм, ... а далі -на жаль то на що народ заслужив?
2006.03.31 | Нестор
Не всіх дурних війна забрала
Замість повторювати дурні лозунги російських політтехнологів Ющенка, краще сіли б і подумали, яка конкретно дія Юлії ТИмошенко є фашизмом.Виконання рішення суду про незаконність приватизації Криворіжсталі?
Чи виконання рішення суду про незаконність приватизації НФЗ?
2006.04.01 | Резонер
Re: Ющенко між Сциллою і Харибдою
Не пересмикуйте. Фашизм - це не лайка, а політичний термін.Його означення: Фашизм - це відверто терористична диктатура.
На чолі держави має бути диктатор. Диктатор має керувати за допомогою терору. Терор мусить бути відвертим, тобто користуватися всенародною підтримкою та ентузіазмом.
Де тут аналогія з солідаризмом?
Витоки солідаризму бачимо практично в усіх релігіях. Наприклад, іслам наполягає на тому, щоб багаті ділилися з бідними - так званий закат. Є аналогічні елементи у христіанстві та юдаїзмі. З терором нічого спільного.
Солідарність між злочинцями у мафіозній структурі чи терористичному апараті тоталітарних режимів немає нічого спільного з політичним солідаризмом.
Політичний солідаризм - ідеологія справедливості. Його антипод - ринковий фундаменталізм, він же лібералізм (в одному з багатьох значень) - це втілення принципу "Людина людині - вовк. Хай виживає сильніший." Що ближче до фашизму, як політичній дайці?
2006.03.31 | mykola
Re: Ющенко між Сциллою і Харибдою
Цілком слушно і зрозуміло.Хотілосяб вірити що президент поступить вірно,доручивши формувати уряд ЮВТ.Але для цього потрібна політична мудрістьІ людська честь.Але як видно в минулому мудрості Ющенко не нажив,а честь втратив ще раніше-
Тоді коли зрадив Майдан-позаяк Кучма Медведчук ,Януковичі вся камарилья на волі.
Піскун-генпрокурор,і де він зараз,,?.
Уряд Тимошенко у відставку,і багато більше..
2006.03.31 | Woodstock generation
Re: Ющенко між Сциллою і Харибдою
Леонід Шульман пише:> .... Не було б пакту Ющенко-Янукович, не було б амністії фальсифікаторам виборів 2004 р. та ПІСУАРівським сепаратистам, сидів би Кушнарьов у в’язниці, а не хизувався б депутатським мандатом. І 30% голосів за ПР так само не було б.
>
Це правда.
> Нічого не поробиш. ...... Підсумки виборів поставили п. Президента перед важкою дилемою. З одного боку, хочеться отримати президентське крісло ще на 5 років. З іншого боку, хочеться догодити "любим друзям", тобто своєму олігархічному оточенню.
>
Це більш схоже на пропагаду, ніж на аналіз
> .....
> Послідовність і принциповість позиції п. Тимошенко штовхатиме п. Ющенка в обійми антиукраїнського табору. "Любі друзі" традиційно товаришують з донами Донецької мафії та клану Кучми. Для них коаліція НУ з ПР – цілком природна. Якщо НУ піде на таку змову, вона буде змушена зголоситися на прем’єра Януковича. Навіть коли нашоукраїнці виторгують нейтрального прем’єра, вони будуть змушені віддати донам чимало ключових посад. Про Майдан, який НУ закликала не зрадити, доведеться забути. Матимемо проросійську політику національної зради. Про Європу, ЄС, НАТО, СОТ можна буде також забути й відкласти ці ідеї у довгу скриню.
>
"проросійську політику національної зради" не матимемо в жодному випадку. НМСД.
Прем'єром проффесор не буде - регіони на це і не претендують.
В СОТ вступимо певно вже цього року. У варіанті НУ+ПРУ можливо більш гарантовано. Оточення ЮТ - "зихисники нацвиробника" - можуть заартачитись навіть у коаліції. НМСД.
Ідея ЄС і так покладена в довгу скриню. Європою. Що є об"єктивно.
Ідею НАТО можуть справді відкласти. І це найгірше з Вашого сценарію.
BTW - її можуть не педалювати і у варінті БЮТ+НУ+СПУ - на догоду соціалістам.
> Які ж політичні наслідки матиме коаліція ПР+НУ+СП(під знаком питання)? По-перше, НУ автоматично втрачає весь свій західноукраїнський електорат. Ці виборці переходять до табору опозиції, тобто до БЮТ.
Можливо втрачає. Але тільки частково. І зовсім не весь на користь БЮТ. Втім про це рано говорити безпосередньо після імовірного створення коаліції - а тільки десь за рік - коли буде видно, що з цього всього вийшло. Згадайте, як люди змінили ставлення на Західній Україні до Кравчука - мало не героєм був засранець.
> Спосіб відомий – розкрутка інфляції, підвищення цін і тарифів. Це знов працюватиме на авторитет БЮТ. Не додасть популярності ШК спроба впровадити державність російської мови та федералізувати Україну.
>
> По-друге, надання статусу державної російській мові дасть тимчасове задоволення населенню ПІСУАРівських областей, яке швидко мине, бо поліпшення життя не буде, але більша частина України зустріне "закон про непотрібність української мови" відверто вороже. Закон матиме наслідком консолідацію всіх національно-патріотичних сил.
>
Вього цього не буде (федералізація, росмова) - це все локшина для "піпла" на період виборів. Врешті регіони вже це і сказали. Цинічно доволі.
>
> Із сказано випливає, що на наступних президентських виборах за п. Ющенка ніхто не голосуватиме. Розгорнеться суперництво між Тимошенко і Януковичем, в якому п. Тимошенко, а до неї перейде електорат Ющенка, має непогані шанси. Таким чином, як би не аґітували за ШК як спосіб з’єднання Сходу і Заходу, люди розуміють, що йдеться про об’єднання олігархів, які давно об’єдналися. І цей альянс олігархів спрямовано проти української нації та її інтересів.
>
Янукович не буде надто сильним на наступних президентських виборах. НМСД.
_Весь_ електорат Ющенка до ЮТ не перейде - вона занадто багато зробила, щоб цього не відбулось
>
> Ющенко йде на коаліцію БЮТ+НУ+СП. При цьому уряд формує Тимошенко, Президент повертає Турчинова на посаду Голови СБУ.
Турчинова - знову на СБУ?!!!
У цьому випадку Ющенко таки втратить частину свого колишнього електорату. Точно. Мінімум 1 голос - мене.
> Зберігають свої посади міністри-соціалісти. Взамін Юлія Тимошенко обіцяє підтримати кандидатуру Ющенка на наступних президентських виборах.
Особисто я їй би не вірив. І мені в принципі не подобається, щоб другий термін ВАЮ був важливим, коли ідеться про долю держави. А навіщо йому це гарантувати? Хіба цього (гарантування) хтось хоче? Може він нікому до того часу не подобатиметься? Поживемо - побачимо.
> Президент, із свого боку, зобов’язується не протидіяти економічній політиці БЮТ.
Для вас - це плюс, для багатьох - мінус. Я б трохи протидіяв економічній політиці ЮТ.
> ... Тимошенко ... придушить економічний саботаж олігархів, водночас дбаючи про інтереси селян.
>
дбаючи про інтереси селян.
Я б уникав такого в аналізі дій будь-яких українських політиків.
> Солідаризм, як показує, зокрема, досвід Європи та Канади – ефективна політико-економічна ідея. Саме тому народ Арґентини, починаючи з 1949 р., систематично голосує за пероністів, .....
>
І як живе ця Аргентина ці 55 років? Не розкажете нам?
Даруйте, поряд є Польща. Де пройшла шокова терапія і ліберальні реформи. І дуже багато українців бувають там і можуть бачити там ситуацію як є, а не у викладі аналітиків/агітаторів.
Там є проблеми. І будуть. Але там видно тенденцію і динаміку до нормального життя.
Ні, нафіг Аргентину.
Дайош Европу!
>
> .... солідаристською моделлю, яка рішуче обмежує сферу антисуспільного підприємництва та впроваджує принципи справедливості.
>
> "Справедливість є, за неї варто боротися!",– було написано на біллбордах БЮТ. Це – солідаристська позиція. ...
Як справжній бізнесмен ЮТ думаю має одну ідеологію - гроші. Це без негативного відтінку. Є люди, які люблять робити гроші. При тому вони мусять платити податки і брати нас на роботу. Нічого страшного в чьому нема.
А щодо солідаризму - це придумали їй політологи. У час партійної демократії слід якось позиціонуватись в ідеологічному українському морі. Інші ніші давно зайняті. Блок ЮТ настільки різношерстий, що знайти щось складно. Але справжні профі від політтехнологій знайшли. Ось і чудово. Але ж ми з вами не мусимо це хавати?
Бився б об заклад (якщо б це можна було якось перевірити), що пару місяців тому Юля і гадки не мала, що таке солідаризм.
> гасла, яке у 2004 р. проголошував з трибуни Майдану Віктор Андрійович: "Багаті поділяться з бідними!"
>
А таки поділяться. З допомогою податкової інспекції, а не солідаризму. Та й рінат вже з цим потроху погоджується.
> від ліберальної економіки повернутися до економіки чесної, де, зокрема, фінансові та товарні піраміди, а також будівельні афери були б неможливими. Вірю, що солідаристи здатні до таких реформ.
>
БЮТ - це не солідаристи чи ще щось. Це солянка (як і більшість решти).
> Насамкінець додаю попередження. БЮТ рішуче заперечує можливість свого єднання з Реґіонами, але ситуативна конституційна (!!!) більшість ПР+БЮТ не виключена.
Ото власне - йому дають попередження (ультиматуми) про імпічмент - а потім дивуються, що він вагається з ким у коаліцію йти.
НМСД краще у дорослій політиці домовлятись, ніж страшити.
brgds
2006.04.01 | Резонер
Re: Ющенко між Сциллою і Харибдою
Не повторюйте дурниць. Економічно безграмотний план Бальцеровича (шокотерапія) - відпускання цін у неконкурентному середовищі, - повністю зруйнував економіку Польщі. Польщу врятував не Бальцерович, а Захід, який протягом багатьох років годував і постачав Польщу у борг. А далі понад 34 млрд. доларів боргу Польщі подарували. Фінансування Польщі мало політичне, а не економічне підгрунтя.2006.03.31 | otar
Між Сциллою й Харибдою спинись на мить...
...поглянь!Харибда харить,
А Сцилла сцить!
2006.03.31 | Volodymir
Спиногризи
Нічого персонального - тільки бізнес. Але іноді краще мовчати, ніж дохторам поперед кандидатів перти із попередженнями - згідно синдрому імені Зіггі Фройда. Не об'эднуйтесь, бо ми об'эднаємося і буде ще гірше. Як от вітрянку прорвало під кінець про істинні розмови у передбаннику кремля, шановному доктору не треба із того починати:Отже, від імені БЮТ (а хто уповноважив поважного пана?) майже апрельськи тезіси від мозгу БЮТ:
"... ситуативна конституційна (!!!) більшість ПР+БЮТ не виключена" (дійсно, достатньо привести хоч один приклад: голосування про відставку уряду). Ідеолог Губський.
"... після створення коаліції ПР+НУ+СП Президент Ющенко стане непотрібним цій більшості" - соціалісти зробили конкретні заяви, але ми про те не слухаємо. Не зрозуміло, чим гірше від першої ситуації. Бо тоді НУ хоч контролює розпуск. У випадку НУ+БЮТ розпуск конролює хтось інший.
"... об’єднані олігархи (Схід і Захід разом!) теж вважатимуть фігуру Ющенка зайвим політичним гальмом" - а чому так не вважають олігархи центру.
"... а що, коли СП виступить з ініціативою ліквідації посади президента і впровадження Президії ВР, як було в СРСР? А що, коли конституційна більшість СП+ПР+БЮТ+КП ухвалить відповідну зміну до Конституції? Як вам подобається перспектива мати Президію ВР, наприклад, у складі Ахметов (голова), Кушнарьов, Клюєв, Богатирьова, Мороз, Єхануров, Порошенко (секретар)?" - зверніть увагу - таке можливо тільки із подачі БЮТ.
"... мені – не подобається" - хто вас тоді спитає. Але логіка політичної проститутки - обережно, не хочемо, а що робити - зробимо обов'язково, і погроми будуть (бо без БЮТ конфігурація конституційна не складається у ПРУ із КПУ).
"... отже пан Президент стоїть перед важким вибором." - взагалі простор вибору пана зрозумілий. Не зрозуміла відсутність логіки у науковця, нівіть із найкращих прагнень. Бо можна і позитівніше пояснити перевагу коаліції, ніж розкривати варіанти на обговоренні. Одним моментом, цікавим для мене є такий: що то за вищий пілотаж такий, що коли регіонали об'єднаються із НУ, БЮТ разом із тимиж регіоналами поведе Тимошенко до посди президента. Знову Гаррі Поттер зажигає? Чи то секретна зброя - тим мирром що бігборди точилися звести з глузду Ахметова заплановано?
Отже, за логікою та методикою статті Ющенка в результаті аналізу та демонстрації готовності БЮТ продовжувати політику компроментації та чергових "ситуативних" більшостей із ПРУ (бо вже внутрішньо готові) явно підштовхують звернутися до політики Риму (читайте що з того виходить у Гіббона) - розділяти, бо ситуативне поєднання БЮТ (навіть у складі помаранчевого єднання із СПУ) і ПРУ призводить до відміни посади президента.
Бо найкраще за логікою статті (від макіавелі, не схиб - бо от що тобі буде - "ситуативна більшість із регіонами") - зв'язати ПРУ аншлюсом, вдарити по бізнесу кучмістів у БЮТі, зацементувати ситуацію років на два-три. Тоді може СПУ щось і захоче - але разом із БЮТ то буде тільки щире побажання, а ПРУ за таких умов досрочні вибори будуть не в масть - при суцільній огиді народу.
Ну чи не критинизм.
Взагалі обридли дурнуваті страшилки такої собі якості. Особливо зі сторони вигодоотримувачів.
Дивно, якби я на такому рівні видавав би прогнози за своїм фахом - був би у повній жопі. У політиці мабуть критерії інші.
2006.03.31 | saha
Згоде. Небуло часу навіть реагувати на дурницю(-)
2006.03.31 | Предсказамус
Правильно. Лохи виноваты, что не хотят разводиться
Перед выборами был согласован порядок действий после. А именно: коалиция, и премьер тому, у кого больше голосов. Все.Если появилось желание съехать с базара, то за него (базар) предлагается ответить. Вполне логично, хотя и херово. Только нужно не забывать, что виноват разводящий, а не те, кого собрались развести.
2006.03.31 | Абу
агітпропівська бредятина
з прямо протилежним задуму автора результатом. вчитавшись бачищ реальний пафос статті - геть від запроданки БЮТ!2006.03.31 | Інна
Re: Ющенко між Сциллою і Харибдою
Для роздумів раджу прочитати www.gazetfua.Bpaжає.2006.03.31 | Domino
Re: Ющенко між Сциллою і Харибдою
Предлагаю просто сопоставить два текста:"Неважко передбачити, що не тільки "любі друзі", але вся об’єднана олігархія вчинить шалений опір урядові солідаристів і соціалістів. Зброя для цього вже випробувана. Буде спроба розкрутити інфляцією. Знов бензинова, газова, цукрова, м’ясна, молочна, хлібна, а може й ще якісь кризи. Тільки мій проґноз такий: ця фронда зазнає поразки. Тимошенко багато чому навчилася на попередній атаці олігархів".
и
"Принагідно заступник керівника БЮТ зауважив, що зараз підготовлене вето Президента на Закон України щодо виділення коштів від приватизації «Криворіжсталі» на фінансування компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень Ощадбанку колишнього СРСР. «Такого вето допустити не можна, і тому наша команда робитиме все, аби закон про виділення близько 9 мільярдів гривень на повернення громадянам втрачених заощаджень був прийнятий та реалізований».
А теперь скажите: я правильно понимаю, что лучший способ борьбы с инфляцией "по БЮТ" - это раздача пенсионерам (у молодежи вкладов в Сбербанк по понятным причинам не наблюдается) денег от Криворожстали?
Если да - кто конкретно из проклятых олигархов и злобных баронов будет виноват в том, что завтра эти же деньги (9 миллиардов гривен, напоминаю) вернутся на рынок? Порошенко? Ехануров? Стельмах? Или, как и в случае с неприкосновенностью, Ющенко - "тому що не помешал"?
2006.03.31 | троль ak1001
давайте Шарпа спросим ж)
>Если да - кто конкретно из проклятых олигархов и злобных баронов >будет виноват в том, что завтра эти же деньги (9 миллиардов гривен, >напоминаю) вернутся на рынок? Порошенко? Ехануров? Стельмах? Или, >как и в случае с неприкосновенностью, Ющенко - "тому що не помешал"?я думаю все вместе
2006.03.31 | Предсказамус
Растолкуйте неграмотному
Эти 9 млрд. грн., которые вернутся на рынок, нарисовал Нацбанк? Или это реальные деньги? Пока что у меня впечатление, что предлагается не раздать существующие, а напечатать новые. Объясните, если не трудно.Спасибо.
2006.03.31 | Domino
Re: Растолкуйте неграмотному
Предсказамус пише:> Эти 9 млрд. грн., которые вернутся на рынок, нарисовал Нацбанк? Или это реальные деньги? Пока что у меня впечатление, что предлагается не раздать существующие, а напечатать новые.
Насколько я понимаю, это не имеет значения. Проблема в другом.
В настоящий момент, насколько мне известно, "криворожстальские" деньги распределены по бюджету - прошлому и настоящему. Часть их получает сам Кривой Рог (вроде бы здесь уже проскальзывала информация о первом транше этой суммы) в свой бюджет. Часть - различные фонды, социальные и не очень. Часть, опять же, насколько мне известно, осела в Стабфонде.
Важно здесь то, что выплаты распределены и по категориям (нет перекоса в какую-либо сторону), и, самое главное, времени. Это и есть правильный, "растянутый" подход. Слабую экономику, как и слабое сердце, нельзя пускать вскачь - надорвется.
Обратите внимание: даже куда более богатые страны стараются расходовать "лишнюю" денежную массу постепенно, причем преимущественно в долгосрочные проекты. Да, при этом деньги часто разворовываются. Несправедливо? Факт. Но в том проблема, что справедливое решение еще хуже.
Ведь что может произойти в том случае, если значительная часть денег будет получена одной категорией граждан одномоментно? Остальные категории посчитают, что с ними обошлись несправедливо - и постараются "вернуть долги", повысив зарплаты себе и своим работникам. При этом их желание натолкнется на возросший спрос со вполне определенным последствием - ростом цен. Прежде всего, на продовольственные товары.
И здесь есть два варианта - либо оставлять все как есть, либо возвращаться к централизованному планированию. В первом случае нас ждет все та же инфляция. Во втором - дефицит, побеждать который придется сталинскими методами. С неизбежными злоупотреблениями, замечу.
Считаете, что это - абстракция, не имеющая ничего общего с действительностью? Хорошо. Тогда объясните, пожалуйста, прыжок цен после выравнивания пенсий, проведенного "предвыборным" Януковичем.
Кстати, тогда сторонники ВФЯ... тоже жаловались на козни! Правда, не олигархов (себя по голове бить как-то не с руки), а оппозиции, дескать, специально противодействующей только и думающему, что о народе, правительству. Но в чем, спрашивается, разница?
P.S. Кстати, об отношениях Тимошенко к вкладам Сбербанка можно говорить не абстрактно - а на вполне практическом примере. Скажите, вас устроило предыдущее решение ее правительства по компенсации вкладов - где в выигрыше оказались должники за коммунрасчеты? Меня вот совершенно не устроило. Объяснять, почему?
2006.03.31 | Предсказамус
Все равно как-то неубедительно...
Получается, что выплата долгов Сбербанка может стимулировать меня поднять на своей фирме зарплату? Или моих работников устроить голодовку и выбить из меня такое повышение? Как-то не коррелируются эти вещи.Пример с Януковичем и пенсиями не совсем в струю, т.к. мы не знаем, откуда он брал на это деньги. Если из печатного станка - один разговор, из своего кармана (не верю) - другой.
То есть, объективных оснований для инфляции не вижу. С другой стороны, вижу основания для существенного роста доверия новой власти, причем "купленного" за индийские деньги. А доверие имеет свой и вполне конкретный экономический эффект. Если к этому прибавить рост платежеспособности населения, то все не так уж плохо. Даже где-то хорошо.
2006.03.31 | Domino
Неужели?
Предсказамус пише:> Получается, что выплата долгов Сбербанка может стимулировать меня поднять на своей фирме зарплату? Или моих работников устроить голодовку и выбить из меня такое повышение? Как-то не коррелируются эти вещи.
Скорее второе, и вы совершенно зря иронизируете. Мне вот уже пришлось повышать зарплату своим работникам, хотя труда они выполняют столько же, сколько и раньше. Причина? То, что такие повышения сделали все остальные - прямые и косвенные конкуренты.
Процесс происходит примерно так. Сперва цены повышаются на уровне продовольственных рынков. С одной стороны, "тому що баланс", с другой, потому что у людей появляется возможность платить. После этого повышения зарплат начинают требовать работники непродовольственных предприятий - соответственно, растут цены на их продукцию.
Или вы считаете, что это процесс, который происходит за один день? Нет. В экономике все изменения - постепенные.
> Пример с Януковичем и пенсиями не совсем в струю, т.к. мы не знаем, откуда он брал на это деньги. Если из печатного станка - один разговор, из своего кармана (не верю) - другой.
Ok, тогда вот какой вопрос. Почему выплата долгов Сбербанка, по вашим собственным словам, не может заставить вас повысить зарплаты - а включение печатного станка может? В чем принципиальная разница лично для вас? Что, кто-то вам рассказывает о том, в каком случае деньги печатались, а в каком - нет? Позвольте усомниться.
А если принципиальной разницы нет - так почему же все-таки тогда выросли цены в ноябре-декабре 2004 года? Или все-таки козни оппозиции?
> С другой стороны, вижу основания для существенного роста доверия новой власти, причем "купленного" за индийские деньги.
Существенный рост доверия к конкретным персонам происходит только в случае соединения действия и его объяснения. Одно лишь действие само по себе эффекта не приносит. Нужен пиар, грубо говоря.
Как вы объясните людям, голосовавшим за Януковича, что благодарить за рост их благостояния нужно не Януковича? Особенно в том случае, если сами Регионы и проголосуют за этот замечательный закон?
> А доверие имеет свой и вполне конкретный экономический эффект. Если к этому прибавить рост платежеспособности населения, то все не так уж плохо. Даже где-то хорошо.
Скажите, а что помешает росту платежеспособности населения обернуться ростом цен - по стандартному рыночному принципу баланса спроса и предложения? Гражданское самосознание продавцов?
2006.03.31 | Предсказамус
О. Вот и я об этом
Domino пише:> Ok, тогда вот какой вопрос. Почему выплата долгов Сбербанка, по вашим собственным словам, не может заставить вас повысить зарплаты - а включение печатного станка может? В чем принципиальная разница лично для вас? Что, кто-то вам рассказывает о том, в каком случае деньги печатались, а в каком - нет? Позвольте усомниться.
...
> Скажите, а что помешает росту платежеспособности населения обернуться ростом цен - по стандартному рыночному принципу баланса спроса и предложения? Гражданское самосознание продавцов?
Именно потому, что выплата долгов Сбербанка подкреплена не теоретическими, а совершенно практическими деньгами, у правительства есть возможность погасить волну инфляции товарными интервенциями по тем позициям, которые эту инфляцию могут породить. Конечно, если их предварительно не стырить, но это уже совсем другой разговор.
2006.04.01 | Domino
Re: О. Вот и я об этом
Предсказамус пише:> Именно потому, что выплата долгов Сбербанка подкреплена не теоретическими, а совершенно практическими деньгами, у правительства есть возможность погасить волну инфляции товарными интервенциями по тем позициям, которые эту инфляцию могут породить.
Не совсем понимаю вас, простите. Практические деньги уходят из контроля правительства, передаются народу, но при этом у правительства остается возможность вести товарные интервенции? За счет каких ресурсов, позвольте полюбопытствовать?
Но допустим. Тогда вопрос: на каком этапе "инфляционной волны" должно вмешаться государство - на первом этапе, этапе повышения цен на продовольствие? Если да - как вы себе представляете все это, можете описать? В деталях, если можно. С двумя потоками - денежным и товарным.
Почему я прошу это сделать? Считаю, что в современных украинских условиях система товарных интервенций ни к чему, кроме разворовывания средств, с одной стороны, и дефициту качественных товаров (это важно!), с другой, привести не может. Независимо от личностей, причем.
И мне интересно взглянуть на систему, в которой такие проблемы невозможны или хотя бы сведены к минимуму. Если у Вас будет время на подробный ответ, конечно.
P.S. Существуют ведь самые разные методы сдерживания цен, факт. От налоговых "сдержек и противовесов" до контроля экспорта/импорта. Но все они начинают работать тогда, пока кривая спроса/предложения не ушла слишком далеко. И не на уровне картошки/петрушки.
2006.04.01 | Предсказамус
Re: О. Вот и я об этом
Domino пише:> Предсказамус пише:
>> Именно потому, что выплата долгов Сбербанка подкреплена не теоретическими, а совершенно практическими деньгами, у правительства есть возможность погасить волну инфляции товарными интервенциями по тем позициям, которые эту инфляцию могут породить.
> Не совсем понимаю вас, простите. Практические деньги уходят из контроля правительства, передаются народу, но при этом у правительства остается возможность вести товарные интервенции? За счет каких ресурсов, позвольте полюбопытствовать?
Из бюджетных. В отличие от выплат в счет дефицита, выплаты от приватизации бюджет не "просаживают". Т.е. реально нужно профинансировать разве что непродолжительное отвлечение средств на закупку товаров. Их ликвидность очевидна, т.к. затыкается повышенный спрос.
> Но допустим. Тогда вопрос: на каком этапе "инфляционной волны" должно вмешаться государство - на первом этапе, этапе повышения цен на продовольствие? Если да - как вы себе представляете все это, можете описать? В деталях, если можно. С двумя потоками - денежным и товарным.
Сложно с деталями, я все-таки юрист, а не экономист. Даже не стал бы утверждать, что прав в своей схеме, просто никто не смог понятно рассказать мне, в чем я не прав. Включая экономистов.
2006.04.01 | Domino
Re: О. Вот и я об этом
Предсказамус пише:>> Практические деньги уходят из контроля правительства, передаются народу, но при этом у правительства остается возможность вести товарные интервенции? За счет каких ресурсов, позвольте полюбопытствовать?
> Из бюджетных. В отличие от выплат в счет дефицита, выплаты от приватизации бюджет не "просаживают". Т.е. реально нужно профинансировать разве что непродолжительное отвлечение средств на закупку товаров. Их ликвидность очевидна, т.к. затыкается повышенный спрос.
Давайте определимся - все-таки, средства уходят на внешний рынок или внутренний?
Если первое - ни о каком непродолжительном отвлечении средств речь не идет, поскольку деньги останутся на рынке Более того, денежная масса увеличится еще больше, провоцируя еще большую инфляцию!
Если второе - ни о какой ликвидности речь не идет, вдобавок просаживается торговое сальдо и, как следствие, внутреннее производство.
И еще. Как вы думаете, сумма "интервенционных средств" будет меньше или больше размера повышения платежеспрособного спроса?
И, наконец, самое главное. Как вы думаете, в том законопроекте, о котором говорит Томенко, предусмотрены упоминаемые вами "стабилизационные меры" от единомоментного выброса на рынок 9 миллиардов гривен? Или, пардон, варят кашу одни, а о том, как ее расхлебывать, думать должны вторые?
> Сложно с деталями, я все-таки юрист, а не экономист. Даже не стал бы утверждать, что прав в своей схеме, просто никто не смог понятно рассказать мне, в чем я не прав. Включая экономистов.
Но прежде хочу предложить подумать вот над чем. Долги вкладчикам Сбербанка существуют и в РФ. Что мешает российскому правительству начать полномасштабное погашение долгов из средств Стабилизационного фонда? Только ли тот факт, что выборы у них - в 2008-м?
P.S. Существуют ведь другие способы компенсации, "связывающие" деньги. А еще лучше - превращающие их в инвестиции, с которых люди будут получать постоянные выплаты. Растянутые во времени.
Вот каким, на мой взгляд, должно быть погашение. Я ведь не против возвращения - у родителей на книжке приличные суммы лежали... Но зачем делать это так глупо? Зачем превращать только что выплаченные деньги в фантики?
P.P.S. Один раз уже отблагодетельствовали их, спасибо. Так они все время за квартплату рассчитывались, а теперь вот думают: ради чего? И, самое главное - а стоит ли продолжать дальше, если государство поощряет неплательщиков?
2006.03.31 | Domino
Re: Все равно как-то неубедительно...
И опять-таки, мы несколько ушли от темы. А на самом деле я о другом хотел сказать.Вот возьму на себя смелость утверждать, что любые рыночные реформы в Украине будут сопровождаться ростом инфляции. И напротив, "застой" будет приводить если не к остановке цен, то по крайней мере, замедлению темпов их роста. Это утверждение спорное, но я готов его отстаивать - в том числе с калькулятором в руках, не говоря уже о трудах ув.тов.Кейнса.
В этой ситуации производить выплаты по Сбербанку - еще одно инфляционное действие, просто по определению - означает подливать масла в огонь. Но даже не это главное. Если Юлия Владимировна готова к шоковой терапии - пожалуйста. Если хочет за счет инфляции стимулировать производство - ее право, народ ей выдал карт-бланш, в конце концов. Но пусть и ответственность за такие действия берет тоже на себя!
А из статьи же следует, что для объяснений инфляции - объективного недостатка определенных экономических решений кабинета ЮВТ - уже заготовлены козлы отпущения! Начиная с Ющенко, Порошенко и прочих "клятых олигархов", заканчивая россиянами (точнее, москалями) и прочими примечательными персонажами, включая инопланетян и зеленых человечков. Вот что удивительно-то!
Нет - политику такое поведение "все в дерьме, и только я стою белая и красивая", возможно, к лицу. А государственному деятелю? Или так далеко, за 2009-й, в БЮТ не заглядывают?
2006.03.31 | троль ak1001
Re: Все равно как-то неубедительно...
вы еще делаете разницу между государственными деятелями и политиками?ей это к лицу потому что это реально работает
более того, именно это работает лучше чем что либо другое
пиар и козлы отпущения, внутренние и внешние враги - ничего нового
2006.03.31 | Domino
Re: Все равно как-то неубедительно...
троль ak1001 пише:> вы еще делаете разницу между государственными деятелями и политиками?
Ага. Я вообще почитатель Уинстона Черчилля, так что мне простительно.
2006.04.01 | троль ak1001
Re: Все равно как-то неубедительно...
так тоже неоднозначная личностькстати вопрос ему вот Нобелевку по литературе давали
за что? он худлитом занимался? или это за мемуары?
2006.04.01 | Domino
Re: Все равно как-то неубедительно...
троль ak1001 пише:> так тоже неоднозначная личность
Не спорю. Но побольше бы нам в Украине таких неоднозначных личностей...
> кстати вопрос ему вот Нобелевку по литературе давали
> за что? он худлитом занимался? или это за мемуары?
Скорее второе:
"...for his mastery of historical and biographical description as well as for brilliant oratory in defending exalted human values".
То есть - помимо всего прочего, он был очень неплохим историком (ни слова о Литвине!
Ее, кстати, многие судят, не читая. А там - масса интересного, в том числе и для сегодняшнего времени.
2006.04.01 | троль ak1001
тнкс, почитаем (-)
2006.03.31 | Предсказамус
А вот тут спору нет
Всем нашим политикам нужно еще становиться годсударственными деятелями. Это процесс не одного дня, подождем. Тем более, что в большой колонне тех, кому не грех бы исправляться, Юля даже не в первой шеренге.2006.04.01 | Резонер
Re: Растолкуйте неграмотному
Роз'яснюю. Гроші за реприватизацію (СКВ) заплатив покупець підприємства. Уявіть собі приблизно таку механіку. На виторг від реприватизації замовляються і надходять на ринок товари та послуги. Нацбанк має право на емісію нацвалюти для розподіли нової товарної маси серед споживачів. Де тут інфляція? У коментарях видно монетаристську нісенітницю про доцільність стискання грошової маси. Що, для народного щастя треба знизити зарплати чи ліквідувати пенсії за прикладом Туркменбаші?2006.04.01 | Предсказамус
Отож (-)
2006.04.01 | Domino
Re: Растолкуйте неграмотному
Резонер пише:> Нацбанк має право на емісію нацвалюти для розподіли нової товарної маси серед споживачів. Де тут інфляція?
Интересно получается. Нацбанк имеет право на эмиссию (т.е. увеличение денежной массы) - но никакой инфляции (т.е. увеличения денежной массы) при этом, по Вашим словам, нет! Однако.
Хорошо. Давайте пойдем "от противного". Представьте себе, что все деньги от продажи КС пошли на закупку товаров, но никакой эмиссии при этом Нацбанк не произвел. Вопрос: наступила ли в таких условиях дефляция (всеми остальными торгоперациями временно пренебрегаем)? И - внимание - а у кого все-таки покупался товар, не подскажете?
P.S. Вы явно пренебрегаете фактором одномоментности предлагаемых БЮТ'ом выплат. А зря.
На практике все примерно так и происходит, как вы описали, но - размыто по времени на несколько месяцев, если не лет. И инфляционные процессы при этом идут гораздо спокойнее. Нет, в частности, такой тонкой штуки под названием "инфляционные ожидания", которую вы в своей схеме вообще не учли.
> У коментарях видно монетаристську нісенітницю про доцільність стискання грошової маси.
Не расскажете, какое экономическое учение объясняет, что стремление к контролю денежной массы является, цитирую, "монетаристской чушью"? Я его с удовольствием изучу, честное слово.
Потому что, честно говоря, считал и считаю монетаризм вполне вменяемым экономическим учением. Не лишенным недостатков, это верно, особенно применителько к экономикам с большой долей "тени". Но и не худшим, чем его альтернативы.
Или Вы, пардон, относитесь к апологетам почтеннейшей Натальи Михайловны?
> Що, для народного щастя треба знизити зарплати чи ліквідувати пенсії за прикладом Туркменбаші?
Ну, не говорите ерунды, не смущайте неподготовленную публику.
Одно дело - стремление не допустить резкого роста денежной массы. Другое дело - стремление уменьшить уже имеющуюся на рынке денежную массу.
Вы, убежден, прекрасно понимаете разницу. Зачем же столь явно передергивать, только ради "15 минут славы"?