04/24/2006 | samopal

У п’ятницю Спільнота Незалежних Держав відмовилась навіть розглядати внесене Україною питання про визнання Голодомору 30-х років актом геноциду.

З ініціативою його розгляду виступив на саміті у Москві голова українського дипломатичного відомства Борис Тарасюк. Голодомор є для українців символом винищення їхнього народу у ХХ столітті і Київ роками намагається визнання цього акту геноциду.

У 30-ті роки українських селян, котрі відмовлялися від вступу у колхози морили штучно створеним голодом, хоча в інших частинах СРСР запаси хліба були. Треба було лиш їх завезти, але Сталін на це не погодився. За різними оцінками під час голоду 1932-1933 років загинуло від двох до семи мільйонів людей.

Справа відродження української національної свідомості на прикладі таких подій як Голодомор є одним із задумів Віктора Ющенка і нової помаранчевої влади. Ціллю є відновлення у співввітчизників історичної пам’яті, спустошеної за сотні років русифікації у царській Росії, а потім у СРСР.

За ініціативою Ющенка у центрі Києва посаджено калиновий гай у пам’ять жертв Голодомору, який має стати меморіалом цієї трагедії. Відбудовується також давня козацька столиця – Батурин, знищений армією російського царя Петра I на прочатку XVIII століття.

На саміті СНД ініціативу міністра Тарасюка підтримали лише Молдова та Грузія. Решта дев’ять колишніх республік були проти дискусії шодо Голодомору. Не є таємницею, що пропозиція була заблокована Росією, яка виступає проти врегулювання історичних боргів на території колишнього СРСР.

- Питанням наслідків колективізації у радянські часи повинні займатися історики, а не політики, - говорив у кулуарах саміту глава російського МЗС Сєргєй Лавров, котрому язик не повернувся вимовити навіть саме слово “голодомор”.

Росія боїться, що у разі визнання сталінських злочинів геноцидом, як правонаступниця СРСР змушена буде виплатити компенсацію жертвам або їхнім родинам.

Не зважаючи на поразку, Тарасюк може говорити про пропагандистський упіх в Україні. Його висловлювання про Голодомор озвучили майже всі укоаїнські медіа. Зміст їх був виразним – Москва ставить під сумнів право українців до відновлення історичної пам’яті. Для звичайного українця це ще один аргумент на користь інеграції з Заходом, котра є однією з цілей правлячої нині у Києві команди.

Кілька країн, серед яких США, Канада, Австрія, Угорщина та Литва вже визнали Голодомор геноцидом.
Україна намагалася також винести це питання на розгляд ООН, але Росія заблокувала її ініціативи.

СНД об’єднує 12 республік колоишнього СРСР за вийнятком прибалтійських країн. То великою мірою мертва організація, котра слугує утриманню російської домінації на теренах колишньої імперії.

(за матеріалами “Газети виборчої”. Варшава)
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Rosja nie odpowie za Wielki Głód na Ukrainie

Wspólnota Państw Niepodległych odmówiła w piątek nawet debaty na wnioskiem Ukrainy, by Wielki Głód lat 30. uznać za ludobójstwo.


Wniosek zgłosił na szczycie WNP w Moskwie szef ukraińskiej dyplomacji Borys Tarasiuk. Wielki Głód jest dla Ukraińców symbolem martyrologii ich narodu w XX w. i Kijów od lat zabiega o uznanie go za ludobójstwo.

W latach 30. ukraińskich chłopów, którzy odmawiali wstąpienia do kołchozów, morzono sztucznie wywołanym głodem, choć w innych częściach ZSRR były zapasy zboża. Wystarczyło je dowieźć, ale Stalin na to nie pozwalał. Według różnych szacunków w czasie Wielkiego Głodu w latach 1932-33 zginęło od dwóch do siedmiu milionów ludzi.

Sprawa budowy tożsamości Ukraińców wokół takich wydarzeń jak Wielki Głód jest oczkiem w głowie prezydenta Wiktora Juszczenki i nowych władz wywodzących się z nurtu pomarańczowej rewolucji. Celem jest przywrócenie rodakom pamięci historycznej spustoszonej podczas setek lat rusyfikacji w carskiej Rosji, a potem ZSRR.

Z inicjatywy Juszczenki w centrum Kijowa powstaje kalinowy gaj pamięci ofiar Wielkiego Głodu, który ma być memoriałem tragicznej historii Ukrainy. Odbudowywana jest także dawna kozacka stolica - Baturyn - zrównana z ziemią przez armię cara Piotra I na początku XVIII w.

Na szczycie WNP zająć się wnioskiem min. Tarasiuka chciały tylko Mołdawia i Gruzja. Pozostałych dziewięć republik było przeciw dyskusji na temat Wielkiego Głodu. Nie jest tajemnicą, że wniosek zablokowała Rosja, która jest przeciwna rozliczeniom historycznym na terenie b. ZSRR.

- Kwestią skutków kolektywizacji w czasach radzieckich powinni zająć się historycy, a nie politycy - mówił w kuluarach szczytu szef rosyjskiego MSZ Siergiej Ławrow, któremu termin Wielki Głód nawet nie przeszedł przez gardło.

Rosja obawia się, że w przypadku uznania zbrodni stalinowskich za ludobójstwo jako spadkobierca ZSRR będzie musiała wypłacić odszkodowania ich ofiarom lub ich bliskim.

Mimo porażki w Moskwie Tarasiuk może mówić o sukcesie propagandowym na Ukrainie. Jego wypowiedź o Wielkim Głodzie nagłośniły prawie wszystkie media ukraińskie. Kontekst był wyraźny: Moskwa kwestionuje prawo Ukraińców do odbudowy pamięci historycznej. Dla przeciętnego Ukraińca to kolejny argument na rzecz integracji z Zachodem, która jest jednym z celów ekipy rządzącej obecnie w Kijowie.

Kilka państw świata, m.in. USA, Kanada, Austria, Węgry i Litwa, uznały już Wielki Głód za ludobójstwo. Ukraina próbowała także postawić tę kwestię na forum ONZ, ale Rosja zablokowała jej starania.

WNP zrzesza 12 republik b. ZSRR z wyjątkiem państw bałtyckich. To w dużej mierze martwa organizacja, która służy utrzymaniu dominacji Rosji na terenie byłego imperium.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Що ж, “російська” позиція залишається незмінною з часів Батия.
Зате цікавою є “пропагандистська кампанія” яку веде Тарасюк саме в Україні. Вибори вже майже закінчились і у нинішній “міжкоаліційній” ситуації така кампанія може бути спрямована лише на прихильників НСНУ, а також БЮТ та СПУ для переконання їх у доцільності інтеграції з Заходом. Прихильникив “єдінай і нєдєлімай зони свабоднай ат тарговлі і украінскава язика” такі доводи не переконають. Сяко-тако на них ще можуть вплинути аргументи у вигляді реального покращення економічної ситуації, але у апологетів “широ-о-о-окої коаліції” такі плани є лиш на словах, бо у реальному житті вони їх називають “популістськими”, та такими, які напрвлені на “проїдання” усього того, що вони вже вважають своїм (чи “нашим”). То може Тарасюк веде пропагандистську кампанію серед “прагматичних кіл” у керівництві НСНУ? Ну, щоб багатовекторне єднання Схід-Захід мало хоча б якийсь патріотичний та прозахідний відтінок. Як у старі добрі часи стабільности...