Відповіді

• 2006.04.28 | Sean

  Якщо я не помиляюся, 25-го квітня він загинув

  Але я не про те
  
  
  CYM-XAPKIB пише:
  > Саме в той час в Києві зібрався Хліборбський Конгрес. На цей Конгрес прибуло 6432 уповноважених представників од 8-ми українських губерній. Всього на з’їзді було близько 8000 учасників, переважно селян. Присутні одностайно обрали на гетьмана Павла Скоропадського. Того ж дня в Софійському соборі та на Софійському майдані відправили молебень, а єпископ Никодим здійснив обряд постриження й миропомазав нового гетьмана. 29 квітня проголошено маніфест – “Грамоту до всього Українського Народу” та “Закони про тимчасовий устрій України”.
  > Гетьман отримав країну, яку зруйновала війна, соціялісти й більшовики. Велика праця припала міністерству шляхів. Але вже до середини літа вдалося відновити нормальний залізничний рух. Успішно працювало міністерство фінансів. Створено Державний б’юджет. Українська валюта стала тривкою.
  > Кількість українських гімназій з 3-х у Києві зросла до близько 150 по всій Україні. Проведено українізацію шкіл усіх ступенів. Відкрито: Перший Державний Український Університет у Києві, Другий Український Універстет у Кам’янці-Подільському, Історико-філологічний факультет у Полтаві, засновано Державний Український Архів, Національну галерію мистецтва, Український історичний музей, Українську національну Книгозбірню та Національну Академію Наук., тощо.
  > З літа 1918 Гетьман вжив заходів на понову організації козацтва.
  > Поклав початок Автокефалії Української Церкви.
  > У Харкові у суботу 29 об 11:00 біля пам’ятника Шевченку відбудеться відзначення пам'ятної дати!
  
  Я би міг це дуже довго коментувати. Але скажу тільки таке:
  1.Коли Січові Стрільці пішли з Білої Церкви на Київ, їм назустріч вийшов гетьманський московський офіцірський полк під проводом князя Святополк-Мірського. Ну і плюс Сердюцька дивізія, котра, втім, при першому боєзіткненню зі Стрільцями благополучно розбіглася.
  
  2. Коли Січові Стрільці увійшли до Києва, вони, кажучи сучасно, охрініли від своїх ніби спільників - Дніпровців, Чорноморців тощо, котрі, за свідченням сучасників, раділи: "Тєпєрь етой Украінє канєц".
  
  3. Те що Скоропадський і СС не порозумілися - це трагедія.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.04.28 | CYM-XAPKIB

    26-го квітня 1945 р, після поранення він помер

    Cкоропадський, важко поранений під час бомбардування станції Пляттлінґ (Баварія), помер 26 квітня 1945 і був похований у с. Меттен (зголом його домовину перевезено до Вісбадену).
    Сьогодні у нас є можливість подивитися на коротку історію гетьманської держави иншими очима. Приклад повоєнних Греції, Іспанії, Португалії, Туреччини або Чілі свідчить, що в особі П. Скоропадського Україна мала єдино реальний шанс утвердити свою державність і тим самим уникнути страхіть громадянської війни і комунізму. Історія вчить, що лише авторитарна, просвічена влада, якщо завгодно, диктатура, зорієнтована на ринок, закон і порядок, може провести незріле суспільство по шляху прискореної модернізації без зайвих соціяльних потрясінь та кровопролиття.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.05.02 | Чучхе

      Я б краще провів би порівняння з Маннергеймом

      І той і другий не зовсім відповідали поняттю лідера титульної нації: служили в військах окупанта, не володіли державною мовою тощо. Але це виявилося зовсім не перешкодою для того, щоб працювати потім на користь держави.

• 2006.04.28 | Сергій Кабуд

  за 2 роки було зроблено більше ніж за наступні всі(-)

  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.04.28 | Gunslinger

    Сергію, а які (хе-хе) 2 роки? (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.04.28 | Сергій Кабуд

      1917-1920 плюс мінус(-)

  • 2006.05.02 | Navigator

    Вибачаюсь, Скоропадський правив менше року...

    А щодо довготривалих наслідків - згоден.
    Це так само 1000 британських пілотів обломали Гітлера в 1940-му...
    ...
    Пам"ятаю, з якою огидою читав в дитинстві Гайдара.
    Якого трясло від ненависті, коли він бачив в Києві постскоропадські таблички типу "Перукарня".
    Освободітєль.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.05.02 | Сергій Кабуд

      так чи інакше а зараз наче і українства меньше ніж тоді стало(-)

• 2006.04.29 | CYM-XAPKIB

  Гетьманська Україна-це лише минуле чи можливе майбутнє? (-)

• 2006.04.29 | CYM-XAPKIB

  З цікавістю слухали харків'яни про здобутки Гетьманату

  Сьогодні, 29 травня в Харкові біля пам'ятника Шевченкові відбулася акція - відзначався день Гетьманату - коли 1918 року Павло Скоропадський був обраний гетьманом і започаткував Українську Державу. Акція наголошувала передусім на сильній українській державній владі й на реальній українській державності за все ХХст., яку засвідчила Доба Гетьманату. Розпочали акцію згуки сурмів. Було виголошено урочисті промови, грала старосвітьська бандура, в кінці лунали українські марші. Деякі учасники були в козацьких строях, по боках стояли гармати. Громадянам роздавалися листівки з відомостями про цю подію. В акції брали участь ХОО ВО "Свобода", ГО "Патріот України", УНСО, Спілка Української Молоди, инші небайдужі люди. Відзначення відбудося дуже яскраво й урочисто.

• 2006.04.30 | keymaster

  Можна, звичайно, намалювати красивий міф

  і про Скоропадського теж, але але він НМД був щось таке як наше Кучмо
  І закінчив підписанням ЄЕПу з москалями, за що Січові Стрільці й збунтувалися.
  
  З історичними документами важко сперечатися. Ніби й хороші рішення приймав - український університет зробив, з Липинським дружив, а закінчив так. як моя бабця любила казати "гівном запечатував". Ну нащо йому був потрібен той союз з Москвою? Тепер кожен, хто намагається зробити з нього державницького діяча, мусить думати, як обійти той акт політичної капітуляції і виправдати Скоропадського.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.04.30 | Gunslinger

    Дозвольте не погодитися

    keymaster пише:
    
    > І закінчив підписанням ЄЕПу з москалями,
    
    Це велике перебільшенняю то був радше акт відчаю, який уже нічого не міняв, остання надія втримати владу і не допустити хаосу в країні.
    
    І не можна казати, що всі збунтувалися після декларування ферерації з небільшовистською Росією - це неправда.
    
    Це декларування- власне тільки наслідок усього того, що відбулося в країні.
    
    >
    > З історичними документами важко сперечатися. Ніби й хороші рішення приймав - український університет зробив, з Липинським дружив,
    
    угу. і Д.Донцов очолив Українське пресове бюро.
    
    
    Наразі не маю часу доводити свою точку зору - думаю матимемо нагоду післязатра поспілкуватися.
    
    Або продовжу тут 4го.

• 2006.05.01 | Стопудів

  то була жалкая політічєская опєрєтка

  особливо діяльність шановного гетьмана подобалася селянам Катеринославської губернії, які на знак протесту навіть утворили там свою автономну територіальну одиницю і армію.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.05.01 | Мартинюк

    Скоропадський запровадив структурні реформи, які живі досі.

    Наприклад заснував Українську Академію Наук. Є ще декілька звичних всім установ, які однак були засновані Скоропадські і не знищені потім більшовиками, які гралися у "прогресивний режим"
    
    Саме за Скоропадського було запроваджено шкільництво українською мовою.
    
    Скоропадський взяв під контроль Крим і готував експедиційний корпус для "надання братської допомоги" кубанськи українцям.
    
    Крах Скоропадського зумовлений не його "політичною нікчемністю" а зміною зовнішньополітичної ситуації внаслідок поразки його союзника Німечнни. Зауважу що тоді по всій Центральній Європі пішли в небуття навіть дуже справні та ефективні уряди.
    
    І ще - союз з Денікіним був умовою визнаяння України державами Антанти.

  • 2006.05.02 | Боррачо

    Re: то була жалкая політічєская опєрєтка

    Стопудів пише:
    > особливо діяльність шановного гетьмана подобалася селянам Катеринославської губернії, які на знак протесту навіть утворили там свою автономну територіальну одиницю і армію.
    
    Так. Булгаков, хоч і був російський націоналіст, непогано зобразив народну любов для цього опереточного "гетьмана" та його неповноцінного режиму на германських багнетах.

• 2006.05.01 | keymaster

  На жаль, Антанта так і не визнала. Бо не визнала Росія незалежно

  незалежною державу Скоропадського.
  
  Це стара історія. І стара суперечка - наприклад, чи варто було проголошувати Акт 30 червня.
  
  В революційні моменти пристосуванство призводить до фатальних наслідків. Не треба далеко ходити: міняємо громадянську війну на конституційну реформу. В результаті отримуємо політику загравання з ПРУ.
  
  Скоропадський прийшов до влади на німецьких баґнетах, а закінчив капітуляцією перед Росією. Це не та натура людини, яку нам потрібно ставити за приклад для наслідування. Инакше Кучма стане білим і пухнастим, як Скоропадський. При ньому теж якісь позитивні події були. Ну і що?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.05.02 | CYM-XAPKIB

    Не завжди навіть успішна праця приносить перемогу.

    Всупереч обтавинам, Скоропадський за 7 місяців відбудував країну, українізував освіту, відновив козацький стан та змусив світ поважати Українську Державу. Це була найміцніша українська держава в ХХст. Але не завжди навіть успішна праця приносить перемогу. Обставини в Европі в цілому, потужна ворожа пропаганда, перевага особистих амбіцій та недалекоглядність лідерів УНР зробили свою чорну справу!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.05.02 | keymaster

      Ми з Вами з різних світоглядних позицій підходимо до особи Скоро

      Скоропадського.
      
      Я вважаю, що і загалом, і особливо в суспільних справах, ідея продукує матеріяльне, а в суспільстві - безумовно стоїть попереду суспільних змін. Оскільки ідея української державности для мене понад усе, то кожен державний діяч оцінюється мною в першу чергу за цим критерієм. Бачите, я переконаний, що ті люди, які навіть в безнадійних для утвердження нашої держави умовинах (на момент їхнього життя) були готові віддати за неї життя - і віддавали його - зробили для держави більше, ніж ті, які пристосовуючись до обставин, намагались виторгувати в колонізаторів поступки, на які ті погоджувались. Щоб знизити національний революційний тиск.
      
      На яку сучасну державу Ви не подивіться, вона побудована на крові тих відчайдухів, які боролись у безнадійних обставинах. І матеріялістично налаштовані сучасники думали, що ці відчайдухи програли... Скоропадський зрозумів ці істини лише на еміґрації - коли він гетьманував в Україні, на жаль, він не був цілеспрямованим самостійником. Він робив певні речі, як поступку Огієнкові чи Липинському (чи навіть Коновальцеві) а потім відступав у інший бік під тиском білогвардійських самодержавників, яких в його середовищі теж немало було. А одночасно ставити свічку Богові і кочергу чортові - це не спосіб рухатися вперед.
      
      Є люди, які намагаються зараз пропагувати в Україні особу гетьмана Скоропадського, видають недешеві книжки тощо. Є невеликі кошти на це в гетьманців з еміграції. Але все це марна і безпредметна річ, бо Скоропадський під час свого гетьманування намагався бути добрим для всіх, як наш любий Президент. І йому дали спокійно дожити й померти своєю смертю на еміграції. А Петлюра заплатив життям. Коновалець заплатив життям. Бандера заплатив життям. І ціна їхнього життя на терезах історії значить значно більше, ніж Липинський, Огієнко і Донцов у свиті гетьмана.

• 2006.05.02 | Navigator

  Щойно перечитав мемуари Скоропадського про ті часи

  Основні висновки:
  1. Недостача українських сил під час національної революції, як наслідок колоніального статусу України в імперіях.
  2. Рожево-червоне політичне забарвлення українства (що не дивно при неукраїнськості українських "поміщиків і капіталістів").
  3. Відсутність у українства міжнародних союзників. Німці гальмували - (і догальмувались(!) в створенні української армії. Так само, як і до того - Тимчасовий уряд Росії, що повинен був створити три українських корпуси.
  Як результат - руїна.
  Проміжний результат - уступки українству у формі УССР з боку "совєтів", що не могли нехтувати результатами хай і невдалої національної революції.
  В чому велика заслуга і особисто Скоропадського...