05/11/2006 | Pavlo Z.

Прага, 6 травня 2006 (RadioSvoboda.ua) – Що таке слов'янська культура? Над цим запитанням замислилася кореспондентка Радіо "Свобода", яка в суботу в Празі побувала на "Слов'янському вечорі". Вечір відбувся у славетному концертному залі "Люцерна", що його збудував дід колишнього президента Чехії Вацлава Гавела. Концерт і дискотеку, які зібрали майже півтори тисячі людей, влаштував український студент. Головною родзинкою події став виступ співака Сєрьоги з піснею "Чорний бумер". А провели вечір під егідою посольств України, Росії і Казахстану в Чеській Республіці.Євгенові Колеснику 23 роки, він колишній киянин. Цього року закінчує в Празі Вищу економічну школу. Євген розповів Радіо "Свобода", що все своє студентське життя у Чехії йому бракувало виступів сучасних виконавців "із дому". Це й спонукало його організувати великий концерт, над назвою якого довго думав: "Якби назвали російський вечір, то не прийшли б українці. Український, то не прийшли б росіяни. Вечір СРСР чи СНД? Врешті-решт зупинилися на Слов'янському вечорі".

Хоча вечір не назвали "російським", концертний зал "Люцерни" оздобили двома прапорами Росії, а публіку вітав представник російського посольства. Напівпорожній зал розважав переспівами популярних російських пісень Кріс Кондор, інший гурт переспівував пісні гурту "Бітлз", танцювали дівчата з Казахстану. Зіркою вечора, який по-справжньому розігрів публіку, був співак із Білорусі Сєрьога з піснею "Чорний бумер":

"Я вырос на окраине рабочей городской –
Парнишка в модной кепке, зуб потёртый золотой.
Парнишка – вид простой и вовсе не красавец я,
А мне навстречу все девчонки улыбаются…
Ведь у меня есть чёрный бумер, он всегда со мной,
Ведь у меня есть чёрный бумер быстрый и шальной…"

Зустрічаю знайомого празького галериста Мирослава Зузука. Він веселий, але налаштований критично: "Російські прапори. Слов'янський вечір. Це однозначно державна політика Росії – все повернути собі і все зробити як було, не втратити імперії. Популярною музикою вони приваблюють людей. І як на такого середнього обивателя воно, звичайно, приємно".

На плакатах, розклеєних Прагою, можна побачити, що "Слов'янський вечір" підтримує Посольство України в Чехії. Ось як це пояснив у розмові з Радіо "Свобода" радник посольства України в Чеській республіці Андрій Стативка: "Ми не могли просто залишитися осторонь цього заходу. До нас звернулася група українських студентів, які навчаються в Чехії. І ми вважали, що ми маємо підтримати цю групу і тим самим підтримати такий український елемент у цьому заході".

А підтримка полягала у тому, що українське посольство поширювало інформацію про вечір, щоб, за словами Андрія Стативки, "якомога більше людей, якомога більше українців прийшли на цей захід і створили певний, так би мовити, фон".

Українські дипломати порадили запросити до участі в концерті гурт чеських українців "Іґніс". У цьому фольклорному колективі співають і грають голова "Української ініціативи" в Чеській республіці Віктор Райчинець і його син Богдан. Публіка в "Люцерні" тепло підтримувала українців.

Про враження після виступу запитую у соліста гурту "Іґніс" Віктора Райчинця: "Добре!"

А що для Вас слов’янська культура? – "Для мене слов'янська культура, що збираються всі слов'яни, танцюють, гуляють і співають", – із посмішкою відповідає Віктор Райчинець.

Хто ж гуляв на "Слов’янському вечорі"? Середня ціна квитків 600 крон, це приблизно 25 доларів. Для студентів – скидка наполовину. Але й це немалі гроші для пересічних пражан, незалежно від національності.

В очі впадає те, що на вечір в "Люцерні" зібралася грошовита публіка. Серед гостей 22-річний Роман, який нещодавно переїхав до Праги з Одеси. Роман вечором задоволений: "Атмосфера дуже гарна. Тим паче, що на фоні останніх нестиковок України з Росією це дуже гарно, коли люди з України і Росії збираються під одним дахом і проводять дуже гарно свій час". Щоправда, Роман хотів би бачити в Празі й українських зірок, таких, як "Океан Ельзи".

Чому ж на "Слов'янський вечір" не запросили нікого зі співаків з України? На це організатори відповідають, що не було спонсорів, готових оплатити їхні гонорари. Євген Колесник каже, що за виступ співака Сєрьоги – 10 тисяч доларів – заплатив його батько-підприємець. Перевезення оплатила українська компанія "Аеросвіт". Крім цього, допомагали численні спонсори – переважно російські фірми.

Організатори сподівалися, що "Слов'янський вечір" у Празі збере 3 тисячі людей, проте прийшло вдвічі менше. Євген Колесник трохи розчарований, але готовий і далі влаштовувати подібні події, розширивши географію музичних груп – до Грузії, Вірменії та Азербайджану.

Що ж для нього означає слов'янська культура, запитую в організатора празького "Слов'янського вечора". Євген Колесник: "Я живу в Чехії і трохи не відчуваю ту слов'янську культуру, в якій я ріс на Україні. Для мене все-таки слов'янська культура – це більше така російська культура, українська культура і трохи незахідна культура. Гадаю, що такими святами, коли виступають колективи зі Сходу, то ми маємо шанс хоча б на вечір повернутися до себе додому, тому що всюди одні росіяни, дівчата гарні, хлопці в піджаках, і всім весело".

Натомість для чеського журналіста і колишнього дипломата Павла Маші "Слов'янський вечір" був передовсім піар-акцією російської держави. Павел Маша помічає, що останнім часом Росія пропагує свою культуру в Чехії під маркою слов'янcтва. Чехам хочуть пригадати 19-те століття, коли в моді були слов'янофіли, а з іншого боку, притлумити біль, що його завдала окупація в радянські часи.

А Україну, на думку чеського оглядача, організатори "Слов'янського вечора" до певної міри використали. Павел Маша, сам колишній посол Чеської республіки в Києві, в інтерв'ю Радіо "Свобода" дав таку пораду українським дипломатам: "Гадаю, що вони мали перевірити, хто є організаторами. Те, що серед них є якийсь український студент, іще недостатньо. Режисура зрозуміла: з огляду на фірми, які там були і яких запрошували, – це класичне коло російських і чеських фірм, які мають величезний політичний інтерес у тому, щоб до Росії в нас ставилися позитивно. А оскільки використовується бренд слов'янства, то думають: давайте ще когось залучимо, захистімося тим, що там є ще хтось інший".

Таким чином, каже Павел Маша, коли Україна підтримала "Слов'янський вечір" у Люцерні, то добровільно зіграла роль другої скрипки за Росією.
http://www.ukraine.cz/modules.php?op=modload&name=News&file=article&sid=1285&mode=thread&order=0&thold=0&POSTNUKESID=644f4a5387fc46b007617b24f87ba250