Ціновий геноцид
05/23/2006 | Юрій Шеляженко
22-05-2006 15:07
Ціновий геноцид
Нахабство наших урядовців безкрає, позахмарне! Перед парламентськими виборами вони клялися й божились, що плата за електроенергію та газ підвищуватись не буде. Це повторював і Єхануров, і чиновники різних рівнів, і керівництво обленерго. А тільки-но “свято демократії” закінчилось, як чиновники поспіхом почали підвищувати ціни на газ, електроенергію, зв’язок, проїзд у транспорті.
Найцікавішим феноменом є відсутність будь-яких протестів проти цього — жодна з впливових політичних сил поки не виявила наміру розпочати їх. А сякою-такою реакцією українського політикуму стало нечисельне наметове містечко організації “Громадський спротив України” біля воріт секретаріату Президента та кілька обережних заяв. Сковані міцними путами фракційної дисципліни, політики не мають можливості приділити увагу інтересам народу: вони залишаються статистами у перерозподілі власності, здійснюваному за лаштунками помаранчевої завіси.
Навіть в “опозиційних” південно-східних регіонах з депресивною економікою, де соціально незахищеному населенню буде найважче сприйняти нові ціни, хазяї ЗМІ та політичних сил тишком-нишком розпорядилися мусувати будь-що: коаліційні ігрища, мовне питання, “перемогу Партії регіонів на виборах”, аби лишень притишити неспокій людей в очікуванні державного грабунку. Одна Федерація профспілок України, незграбна організація радянського зразка, прихильність якої до Партії регіонів загальновідома, раптом згадала, що ціни, згідно з діючим законодавством, не можуть підвищити без її згоди (детальніше на стор. 8). Згадала — і почала торгуватися з Кабміном про умови цієї згоди, залякуючи можливістю багатотисячних мітингів у Києві на день відкриття першої сесії нового скликання Верховної Ради.
Причина такої млявості криється вочевидь у процесі “постреволюційної” консолідації української бізнес-еліти, за початком якого ми зараз спостерігаємо. Проявами цього процесу є, зокрема, і розмови про “широку парламентську коаліцію”, які продовжують вести більшість провідних політиків попри всю непопулярність такої постановки питання.
Новітні капітани нашої економіки — коломойські, порошенки, фірташі, фурсіни та інші, “інвестиції” яких у помаранчеву революцію дозволили отримати величезний вплив на нову владу і переформатувати “під себе” за останні півтора роки український політикум, почуваються настільки впевнено в касі біля владного Олімпу, що готові навіть поділитися часткою впливу з недавнім “ворогом номер один” — донецьким кланом Ахметова—Януковича, аби лишень зберегти нинішній status-quo, що для людей непосвячених схожий на хаос і непрофесіоналізм влади, а насправді прикриває собою павутиння корупційних зв’язків, яким обплутана вся Українська держава. Реальна можливість примусити людей платити більше за товари й послуги першої необхідності об’єднала українських олігархів.
Всяке підвищення цін для населення перш за все вигідно тим, хто плів це павутиння. Вони — акціонери обленерго, “Укртелекому”, численних “допоміжних підприємств” “Укрзалізниці”. Але мотивом підвищення цін є не тільки наповнення власних кишень. Шукаючи для себе більшої вигоди, прагнучи освоювати нові ринки, олігархи сподіваються добитися вступу України у Всесвітню торговельну організацію, залишивши державу й економіку такими ж непрозорими, як зараз. “Вступний внесок”, який би мали зробити найбагатші українці для вступу у ВТО — відкрити структуру своїх доходів, чесно заплатити податки для того, щоб держава могла повноцінно вирішувати соціальні проблеми та забезпечувати дотримання законності, що насправді й передбачає поняття “країни з ринковою економікою”, перекладається на плечі українського народу. Пільгові умови продажу металопрокату, сільгосппродукції та інших предметів українського експорту олігархи хочуть отримати за рахунок збіднення простих громадян, які дозволили ставитись до себе як до дешевої робочої сили.
Непрозорість ціноутворення в тих сферах, де зараз уряд дав “добро” на підвищення цін, — факт загальновідомий. Недарма енерго- та газопостачальні компанії свого часу перетворювали на закриті акціонерні товариства, ховали від громадськості їхні витрати й прибутки. Тепер, не пред’являючи жодних документальних обгрунтувань, менеджери і наймані експерти цих ЗАТ твердять про свою збитковість та необхідність підвищення цін. Виникає питання: що ж привабило до них приватних акціонерів, які активно викупали у держави акції обленерго, облгази, інші організації, що обслуговують житлово-комунальний сектор? Їх привабили прибутки! І навряд чи варто очікувати, що, коли ціни підвищаться і прибутки перетворяться на надприбутки, ці акціонери фінансуватимуть ремонт і заміну старих комунікацій, які перебувають зараз в аварійному стані, та інвестуватимуть розвиток ринку комунальних послуг. Вони самі відмітають таку можливість, бо кожного разу, коли йдеться про підвищення цін, неодмінно повідомляється, що ціни треба збільшити в кілька разів, а плановане “маленьке” підвищення — то лише початок.
Про непрозорість тарифів на газ та електроенергію йдеться і в заяві політвиконкому Соціалістичної партії: “Підвищення з 1 травня 2006 року тарифів на газ та електроенергію одночасно на 25% є безпрецедентною спробою уряду перекласти вирішення проблем паливно-енергетичної галузі на плечі споживачів, і в першу чергу населення... Так, через відсутність системи обліку розрахунків лише населення, яке становить всього 25% всіх категорій споживачів, у 2004 році реально сплатило за енергоресурси на 10 млрд. грн. більше, ніж спожила вся країна. Загалом країна переплачує за енергоносії на внутрішньому ринку близько 50 млрд. грн., що становить майже половину бюджету держави... Соціалістична партія України заявляє про неприпустимість підвищення тарифів на енергоносії без ґрунтовних обрахунків і запровадження прозорих механізмів ціноутворення та без доведення економічної доцільності такого кроку”.
Оголошену Національною комісією з регулювання електроенергетики атаку на гаманці громадян підозріло швидко підтримала аналогічна комісія, що опікується регулюванням зв’язку, а також “Укрзалізниця” — знов-таки попри передвиборчі заяви генерального директора цього держпідприємства Василя Гладких: “Підвищення цін на пасажирські залізничні перевезення не буде”. Телефонний зв’язок тепер стане дорожчим приблизно на третину, залізничні перевезення — теж (причому спочатку транспортники вимагали підвищення цін на 50%).
Звичайно ж, про якість цього телефонного зв’язку, демонстровану довгими чергами скаржників у абонентських відділах корпорації-монополіста, ніхто не згадує. На тлі повільного оновлення застарілих телефонних ліній та АТС, звичних шумів у слухавці та розривів посередині розмови виглядають як мінімум дивно “євроремонти” і блискучі фасади офісів “Укртелекому” по всій країні. Прибутковість очевидна, але інвестиції в розвиток якості зв’язку мінімальні.
Мова про підвищення цін на залізничні перевезення взагалі виглядає граничним цинізмом, бо навіть толерантний Антимонопольний комітет неодноразово пред’являв “Укрзалізниці” претензії щодо непомірних апетитів та завищення собівартості послуг у звітності.
З необхідністю платити більше за звичні та необхідні послуги люди зіткнуться на початку другого півріччя. Зараз багато хто не вірить повідомленням ЗМІ й навіть офіційній інформації, очікуючи, що в останній момент чиновники ще передумають: бо ж справді, скільки можна знущатися над людьми? Але економісти, а за ними і весь політичний бомонд, підвищення цін тільки схвалюють. На думку старшого постійного представника МВФ в Україні Джефрі Френкса, після підвищення цін “українська економіка пожвавиться, однак до кінця року інфляція становитиме 13%”...
Як сприйме народ новий цинічний грабунок з боку перефарбованих у “помаранчеве” кучмістів, що залишилися при владі, коли стане ясно, що підвищення цін вже відбулося? Вийде на вулиці? Просто перестане платити по рахунках? Стерпить і заплатить? Найближчим часом ми побачимо, чи змінився за півтора роки рівень громадянської свідомості жителів “постреволюційної” України. Адже їм доведеться самостійно захищати свої інтереси у цьому важкому випробуванні, тим часом як “народні обранці” ділять посади і ніяк не бажають вступати у коаліцію з власними виборцями.
Ціновий геноцид
Нахабство наших урядовців безкрає, позахмарне! Перед парламентськими виборами вони клялися й божились, що плата за електроенергію та газ підвищуватись не буде. Це повторював і Єхануров, і чиновники різних рівнів, і керівництво обленерго. А тільки-но “свято демократії” закінчилось, як чиновники поспіхом почали підвищувати ціни на газ, електроенергію, зв’язок, проїзд у транспорті.
Найцікавішим феноменом є відсутність будь-яких протестів проти цього — жодна з впливових політичних сил поки не виявила наміру розпочати їх. А сякою-такою реакцією українського політикуму стало нечисельне наметове містечко організації “Громадський спротив України” біля воріт секретаріату Президента та кілька обережних заяв. Сковані міцними путами фракційної дисципліни, політики не мають можливості приділити увагу інтересам народу: вони залишаються статистами у перерозподілі власності, здійснюваному за лаштунками помаранчевої завіси.
Навіть в “опозиційних” південно-східних регіонах з депресивною економікою, де соціально незахищеному населенню буде найважче сприйняти нові ціни, хазяї ЗМІ та політичних сил тишком-нишком розпорядилися мусувати будь-що: коаліційні ігрища, мовне питання, “перемогу Партії регіонів на виборах”, аби лишень притишити неспокій людей в очікуванні державного грабунку. Одна Федерація профспілок України, незграбна організація радянського зразка, прихильність якої до Партії регіонів загальновідома, раптом згадала, що ціни, згідно з діючим законодавством, не можуть підвищити без її згоди (детальніше на стор. 8). Згадала — і почала торгуватися з Кабміном про умови цієї згоди, залякуючи можливістю багатотисячних мітингів у Києві на день відкриття першої сесії нового скликання Верховної Ради.
Причина такої млявості криється вочевидь у процесі “постреволюційної” консолідації української бізнес-еліти, за початком якого ми зараз спостерігаємо. Проявами цього процесу є, зокрема, і розмови про “широку парламентську коаліцію”, які продовжують вести більшість провідних політиків попри всю непопулярність такої постановки питання.
Новітні капітани нашої економіки — коломойські, порошенки, фірташі, фурсіни та інші, “інвестиції” яких у помаранчеву революцію дозволили отримати величезний вплив на нову владу і переформатувати “під себе” за останні півтора роки український політикум, почуваються настільки впевнено в касі біля владного Олімпу, що готові навіть поділитися часткою впливу з недавнім “ворогом номер один” — донецьким кланом Ахметова—Януковича, аби лишень зберегти нинішній status-quo, що для людей непосвячених схожий на хаос і непрофесіоналізм влади, а насправді прикриває собою павутиння корупційних зв’язків, яким обплутана вся Українська держава. Реальна можливість примусити людей платити більше за товари й послуги першої необхідності об’єднала українських олігархів.
Всяке підвищення цін для населення перш за все вигідно тим, хто плів це павутиння. Вони — акціонери обленерго, “Укртелекому”, численних “допоміжних підприємств” “Укрзалізниці”. Але мотивом підвищення цін є не тільки наповнення власних кишень. Шукаючи для себе більшої вигоди, прагнучи освоювати нові ринки, олігархи сподіваються добитися вступу України у Всесвітню торговельну організацію, залишивши державу й економіку такими ж непрозорими, як зараз. “Вступний внесок”, який би мали зробити найбагатші українці для вступу у ВТО — відкрити структуру своїх доходів, чесно заплатити податки для того, щоб держава могла повноцінно вирішувати соціальні проблеми та забезпечувати дотримання законності, що насправді й передбачає поняття “країни з ринковою економікою”, перекладається на плечі українського народу. Пільгові умови продажу металопрокату, сільгосппродукції та інших предметів українського експорту олігархи хочуть отримати за рахунок збіднення простих громадян, які дозволили ставитись до себе як до дешевої робочої сили.
Непрозорість ціноутворення в тих сферах, де зараз уряд дав “добро” на підвищення цін, — факт загальновідомий. Недарма енерго- та газопостачальні компанії свого часу перетворювали на закриті акціонерні товариства, ховали від громадськості їхні витрати й прибутки. Тепер, не пред’являючи жодних документальних обгрунтувань, менеджери і наймані експерти цих ЗАТ твердять про свою збитковість та необхідність підвищення цін. Виникає питання: що ж привабило до них приватних акціонерів, які активно викупали у держави акції обленерго, облгази, інші організації, що обслуговують житлово-комунальний сектор? Їх привабили прибутки! І навряд чи варто очікувати, що, коли ціни підвищаться і прибутки перетворяться на надприбутки, ці акціонери фінансуватимуть ремонт і заміну старих комунікацій, які перебувають зараз в аварійному стані, та інвестуватимуть розвиток ринку комунальних послуг. Вони самі відмітають таку можливість, бо кожного разу, коли йдеться про підвищення цін, неодмінно повідомляється, що ціни треба збільшити в кілька разів, а плановане “маленьке” підвищення — то лише початок.
Про непрозорість тарифів на газ та електроенергію йдеться і в заяві політвиконкому Соціалістичної партії: “Підвищення з 1 травня 2006 року тарифів на газ та електроенергію одночасно на 25% є безпрецедентною спробою уряду перекласти вирішення проблем паливно-енергетичної галузі на плечі споживачів, і в першу чергу населення... Так, через відсутність системи обліку розрахунків лише населення, яке становить всього 25% всіх категорій споживачів, у 2004 році реально сплатило за енергоресурси на 10 млрд. грн. більше, ніж спожила вся країна. Загалом країна переплачує за енергоносії на внутрішньому ринку близько 50 млрд. грн., що становить майже половину бюджету держави... Соціалістична партія України заявляє про неприпустимість підвищення тарифів на енергоносії без ґрунтовних обрахунків і запровадження прозорих механізмів ціноутворення та без доведення економічної доцільності такого кроку”.
Оголошену Національною комісією з регулювання електроенергетики атаку на гаманці громадян підозріло швидко підтримала аналогічна комісія, що опікується регулюванням зв’язку, а також “Укрзалізниця” — знов-таки попри передвиборчі заяви генерального директора цього держпідприємства Василя Гладких: “Підвищення цін на пасажирські залізничні перевезення не буде”. Телефонний зв’язок тепер стане дорожчим приблизно на третину, залізничні перевезення — теж (причому спочатку транспортники вимагали підвищення цін на 50%).
Звичайно ж, про якість цього телефонного зв’язку, демонстровану довгими чергами скаржників у абонентських відділах корпорації-монополіста, ніхто не згадує. На тлі повільного оновлення застарілих телефонних ліній та АТС, звичних шумів у слухавці та розривів посередині розмови виглядають як мінімум дивно “євроремонти” і блискучі фасади офісів “Укртелекому” по всій країні. Прибутковість очевидна, але інвестиції в розвиток якості зв’язку мінімальні.
Мова про підвищення цін на залізничні перевезення взагалі виглядає граничним цинізмом, бо навіть толерантний Антимонопольний комітет неодноразово пред’являв “Укрзалізниці” претензії щодо непомірних апетитів та завищення собівартості послуг у звітності.
З необхідністю платити більше за звичні та необхідні послуги люди зіткнуться на початку другого півріччя. Зараз багато хто не вірить повідомленням ЗМІ й навіть офіційній інформації, очікуючи, що в останній момент чиновники ще передумають: бо ж справді, скільки можна знущатися над людьми? Але економісти, а за ними і весь політичний бомонд, підвищення цін тільки схвалюють. На думку старшого постійного представника МВФ в Україні Джефрі Френкса, після підвищення цін “українська економіка пожвавиться, однак до кінця року інфляція становитиме 13%”...
Як сприйме народ новий цинічний грабунок з боку перефарбованих у “помаранчеве” кучмістів, що залишилися при владі, коли стане ясно, що підвищення цін вже відбулося? Вийде на вулиці? Просто перестане платити по рахунках? Стерпить і заплатить? Найближчим часом ми побачимо, чи змінився за півтора роки рівень громадянської свідомості жителів “постреволюційної” України. Адже їм доведеться самостійно захищати свої інтереси у цьому важкому випробуванні, тим часом як “народні обранці” ділять посади і ніяк не бажають вступати у коаліцію з власними виборцями.
Відповіді
2006.05.24 | Сергій Кабуд
не треба їм платити тоді зовсім нічого
якщо це набуде масовості- режим товстожопого ющенка впаде прямісінько на лігво кучми та решти пацюків і всіх розчавить їх2006.05.24 | Pavlo
Геніяльно. Дякуємо за гарну пораду.
Сергій Кабуд пише:> якщо це набуде масовості- режим товстожопого ющенка впаде прямісінько на лігво кучми та решти пацюків і всіх розчавить їх
Хронічні неплатежи населення в 90-роки призвели до того, що більша частина ЧФ та прибуткових підприємств були віддані РФ в рахунок погашення боргів.
2006.05.24 | Предсказамус
Ну так ясное дело, народ денег недодал
Pavlo пише:> Хронічні неплатежи населення в 90-роки призвели до того, що більша частина ЧФ та прибуткових підприємств були віддані РФ в рахунок погашення боргів.
Если вспомнить события 90-х годов, то можно найти более дорогостоящие события, чем неплатежи за коммуналку. Дерибан госсобственности, к примеру...
2006.05.24 | Сергій Кабуд
ну Ви і сказаль
А може продасте квартиру, дачу, жінку - в найми а гроші- Ющенку, шоб ЧФ не віддав?Не треба їм нічого платити, хай працюють ефективніше замість створювання 30 комітетів, а не можуть хай посунуться-
серед десятків міліонів українців світу здайдуться некорумповані, чесні професіонали які виведуть Україну з гімна місяців за 6-9
2006.05.24 | троль ak1001
за чей счет любят быть добрыми пустомели?
как обычно вроде бы не за свой, а за державныйможет стоит перейти от слов к делу - и вместо бесполезных статеек своими деньгами покрыть дефецит бюджета ??
и помочь убогой державе содержать коммунизм для убогих дармоедов?
2006.05.24 | Мой доктор - мой менталитет (-)
Главное то, не это
Троль пише:> за чей счет любят быть добрыми пустомели?как обычно вроде бы не за > свой, а за державный
> может стоит перейти от слов к делу - и вместо бесполезных статеек > своими деньгами покрыть дефецит бюджета ??
> и помочь убогой державе содержать коммунизм для убогих дармоедов?
Стоит уже понять, что речь не столько о том, что цены будут подняты, а о том, что народ в очередной раз на***ли. Добро, когда это делали прежние подонки. А эти, самые честные и демократичные, теперь уже ясно, гниды, били себя в грудь, что никогда..., ни за что... Оказывается, мы для них лохи и быдло, которых они весело провели вокруг пальца.
И что же, я должен опять верить на слово Ющу и его ближайшим б***ям ?
2006.05.24 | троль ak1001
ну так пусть пишут конкретные претензии
"я вам поверила, а вы меня обманули"а не стенают за дармовым газом
по поводу кто чего обещал - Ехануров вообще-то единственный кто неоднократно обещал повышение
и по другому быть не может
2006.05.24 | Мой доктор - мой менталитет (-)
конкретные претензии находятся в моральном плане
"Я слово дало, я слово забрало, потому что я гавно".И к тому же нас много-много. И все мы что-то говорили. Теперь можно вытащить нужную карту. Какая там ? А, вот эта, Е-ха-ну-бьев. Он же говорил о повышении газа для нас и раньше (Хотя это ложь. Газ для населения из своих источников, а они дешевые. Кто на всех перекрестках мозолил этим уши). Милый. Какой он хороший и честный, не то что другие бяки, о которых вспоминать как-то неприлично, сейчас. Это только выродки коммуняцкие, где-то там 30 млн. штук, не знают политета и все долбят одно и то же. Почему врали, почему врали. Ответ вам, коммуняки, потому, что заткнитесь и идите на х**. Мы здесь правим бал.
2006.05.24 | AK
Не п*здіть, будь-ласка
Мой доктор - мой менталитет (-) пише:> Стоит уже понять, что речь не столько о том, что цены будут подняты, а о том, что народ в очередной раз на***ли. Добро, когда это делали прежние подонки. А эти, самые честные и демократичные, теперь уже ясно, гниды, били себя в грудь, что никогда..., ни за что... Оказывается, мы для них лохи и быдло, которых они весело провели вокруг пальца.
>
> И что же, я должен опять верить на слово Ющу и его ближайшим б***ям ?
І Єхануров і Ющ обіцяли не підвищувати ціни на газ до кінця опалювального сезону. А опалювальний сезон вже закінчився. Так що ніхто нікого не на***в.
Це Ви тут намагаєтесь на***ти народ на форумі.
2006.05.24 | Мой доктор - мой менталитет (-)
Re: Не п*здіть, будь-ласка
А $95 US за 1000 кубов на пять лет без изменения, по договорус РосУкрЭнерго ?
Цены всегда подымались на все и будут подыматься в будущем также.
Это экономика и это ясно и козлу.
Поэтому, не надо было вешать, что все будет стабильно.
2006.05.24 | AK
Ціни на "комунальний" газ ще далеко не досягли рівня $95
2006.05.24 | Сергій Кабуд
і ющ і єхануров є брехливі камуністи яких вчили брехати в кпсс
2006.05.24 | Юрій Шеляженко
Вони і так обіцяли, і не підвищувати взагалі обіцяли,
а Єхануров ще й примудрився на одному тижні сказати, що підвищення цін на електроенергію недоцільне, та "я підтримую рішення НКРЕ".Обіцянки-цяцянки. Стаття і про це.
Але суть статті в тому, що підвищення цін має мало відношення до ринкових відносин. Просто, користуючись особливим безладом у міжвладді, деякі рвачі - акціонери поки що контрольованого державою енергетичного сектора, а з ними укрзалізничники та укртелекомівці, вирішили погріти руки. І перед тим, як виступати проти "комуністичних" цін, пропоную замислитись от над чим: ринкового ціноутворення у енергетичному секторі зараз нема і не буде, бо там нема конкуренції.
Щодо того, що нібито ціни на газ в комунальному секторі повинні підвищитись, бо росте ціна газу в світі. Вибачте, але ми опалюємось газом власного видобутку - це вже неодноразово обговорювалось. А платити більше, щоб газ був дешевшим для "Криворіжсталі" та інших підприємств важкої індустрії, я не збираюся.
Ну і ріст цін на електрику, проїзд, зв"язок взагалі немотивований - це, сподіваюсь, зрозуміло всім.
2006.05.24 | Pavlo
Вільна людина має сама себе забезпечувати.
2006.05.24 | Предсказамус
Для этого человек сначала должен стать свободным
Если Вы считаете наш бизнес свободным, то Вы в нем не работаете.2006.05.24 | Pavlo
Re: Для этого человек сначала должен стать свободным
Предсказамус пише:> Если Вы считаете наш бизнес свободным, то Вы в нем не работаете.
Як раз в ньому я і працюю.
2006.05.24 | Предсказамус
Не хватает второй половины фразы
Pavlo пише:> Предсказамус пише:
>> Если Вы считаете наш бизнес свободным, то Вы в нем не работаете.
> Як раз в ньому я і працюю.
И считаете себя свободным?
2006.05.24 | Тестер
Для теоретиків комунізму і соціальної справедливості
Плачу:за газ 1.86 з носа
за електроенергію в середньому 8 грн за місяць
......
Всього за однокімнатну кв 47 - 49 грн
Якщо підвищать, вмирати не збираюсь. Навіть пенсії вистачить...
2006.05.24 | Роман ShaRP
А що там щодо опалення і гарячої води?
Невже ціна на газ на них не вплине?2006.05.24 | Роман ShaRP
Та інших товарів.
На вартість яких вплине ціна газу і електроенергії. Друга впливає практично на все, а перша - мінімум на хліб.2006.05.24 | AK
Занижені ціни на газ - субсидування багатих за рахунок бідних.
Мені цікаво, яка площа будинку, у якому живе пан Шеляженко. Бо саме власникам елітної нерухомості вигідна занижена ціна на газ.Докладне пояснення "на пальцях" можна знайти тут:
http://www2.maidan.org.ua/n/free/1148418114
Збереження занижених цін на газ має ту саму причину що й відсутність податку на нерухомість: у Верховній Раді сидять люди не бідні і захищають свої інтереси.
2006.05.24 | Сергій Кабуд
точно так і є, але це не єдина схема пограбування населення
але владна сволота відповість за все2006.05.24 | Роман ShaRP
То може краще давайте таки почнемо з податків?
На нерухомість, автомобілі, дивіденти?...2006.05.24 | Юрій Шеляженко
Я живу в хрущовці, двокімнатна квартира, 42 кв. м.
А нинішня ціна опалення не занижена, вона навіть завищена за деякими оцінками. Не вірте на слово зацікавленим чиновникам.2006.05.24 | AK
Так навіщо ж Ви захищаєте інтереси багатіїв?
Юрій Шеляженко пише:> А нинішня ціна опалення не занижена, вона навіть завищена за деякими оцінками. Не вірте на слово зацікавленим чиновникам.
Завищеною вона бути не може, бо ринкова ціна газу на українському ринку - подад 100 доларів за 1000 кубів.
Якби вона була завищена, то це було б навіть краще! Адже власникам елітної нерухомості тоді довелося б платити своєрідний "податок".
Важливо, щоб гроші, отримані від підвищення цін, потрапляли до бюджету, і там не розкрадались, а повертались звідти людям у вигляді підвищених субсидій, пенсій, зарплат бюджетників, допомоги дітям і т.п. От за це варто боротись!
А всі волання про "заморожування" цін - захист інтересів багатих.
2006.05.24 | Мартинюк
Стаття до дати
А дата 24 травня - протести профспілок "типа в натуре".Є звичайно слушні аргументи про непрозору цінову політику, але абсолютно опускається протилежний і серйозний аргумент - ціни на нафту та газ таки піднімаються та щей у кілька разів.
Тому на фоні цього очевидногоь аргумента всі інші , навіть слушні аргументи повністю дискредитуються і їх ніхто крім нудуже тупих комуноїдів не сприйматиме. Наприклад щодо політики Мінтрпансу і Мінзвязку - вона не просто економічно шкідлива - вона антидержавна.
Підняття внутрішніх тарифів при одночасному зниженні тарифів назовні - це чітка політика на розмиття національної складової цих комунікацій, позбавлення її пріоритетності та обєднуючої ролі.
Те саме із ліквідацією пільгового та безполадного проїзду дітей.
Чомусь у всьму світі таке робиться ( окрім Африки звичайно) але Україні - зась . Може для того аби донецькі діти не їздили відпочивати в Карпати, а львівські в Маріупполь?.
2006.05.24 | Volodymir
Теорема Пенделя о неполноте
Сам текст не осилил по причине удивительного бессилия в позиционировании с первых же абзацев.Вопрос возник очень простой - есть долько ВНП и его распределение.
Для чего статья и о чем мысли? Нюансов вроде много, если вникнуть.
У кого отбирать, как администрировать пререраспределение, надолго
ли хватит дешевого газа и населения, стоит ли отапливать атмосферу,
есть ли смысл спрецессировать ось земли чтобы в Украине были тропики.
Назначение статьи тоже осталось неведомым для меня.
Например, можно тупыми посылами разводить тупых для своих целей. При достижении поставленной цели развода это будет трактоваться как мудрое просветительсво. Целей в статье не увидел, развода тоже,
о чем абзацы не очень понятно. Будем добывать по 60, смешивать со 130 и пролдавать по 30? Или нужно проработать вопрос дотаций, или пусть алигархи дворцы отапливают наравне с сельскими пенсионерами?
Неформат даже для УП.
Автору в связи с выкристализовавшимся стилем подбрасываю тему:
Обещали не повышать тарифы. Повысили. 24-го будем протестовать.
Румынские события десятилетней давности. Шахтеры отметелили кореспондентов, и правильно. С тех пор у румын ВВП в два раза больше украиского и вступление в ЕС не загорами.
ЗЫ. Пенроуз как-то продемонстрировал, как на четвертушке странички можно показать, что частные правила вывода с использованием формальной процедуры могут быть без потерь сведены к ариметическим операциям, пронумеровал все функции счисления высказываний и использовал диагональный метод - все поместилось в полстраницы (уточнять, что за теорема Геделя толже никому не потребовалось).
Я тестировал на Депутатах Госдумы, практически все понимали не только на уровне "парадокс лжеца - бесконечность - неполнота", но и доказательства.
Писать на тему экономики-политики требует меньшей интуиции, но тем не менее все же некоторой дисциплины мозга. Типа: факт - последсвия - позитивные предложения. Чего автору сильно желаю, потому как не все что видел на тему политики, юмора и экономики (особенно) не вдохновляет.
2006.05.24 | Юрій Шеляженко
У меня схема: факт -> взаимосвязи с другими фактами (-)
2006.05.24 | andriko
гм... коментарі сподобались
тобто, ніхто не заперечує, що "дешевий популізм" - накшвидший спосіб приходу до влади (і утримання її), а потім, якщо дуже тре, мона і танками лохів давити2006.05.24 | Сергій Кабуд
не всі лохи лягають під танки як наші форумці:
z BBC:Профспілки очолили протест проти підвищення цін
Майдан Незалежності знову став центром протестів
У Києві відбулася акція протесту, організована Федерацією профспілок України, учасники якої виступають проти підвищення цін на житлово-комунальні послуги.
Протест, на який вийшли 15 тисяч осіб, організували профспілки, які вимагають скасувати 25-ти відсоткове збільшення ціни на газ, а також кращого соціального захисту бідних.
Прем’єр-міністр Юрій Єхануров попередив про можливе збільшення ціни на газ на подальші 50 відсотків.
Україна пояснює стрибок цін рішенням російського газового монополіста Газпрому подвоїти ціну в обмін на транспортування газу.
Уряд підтримуватиме профспілки в переговорному процесі з роботодавцями з приводу підвищення зарплат. Ці запобіжники потрібні.
Юрій Єхануров
Напередодні подібні акції пройшли в 13 обласних центрах України
Водночас, як кажуть представники Кабміну, тарифи на газ і електроенергію не змінювалися з 1999 року і тому немає підстав змінювати рішення під тиском акцій протесту.
Федерація профспілок України звинуватила Уряд у небажанні обговорювати вимоги про скасування підвищення цін на газ та електроенергію для населення.
За словами заступника голови Федерації профспілок Сергія Українця, уряд не зацікавлений у вирішенні проблем, повязаних із наслідками подорожчання електроенергії та газу.
Тим часом, Прем'єр-міністр України Юрій Єхануров заявив, що уряд підтримуватиме профспілки в переговорному процесі з роботодавцями про підвищення зарплат.
Про це він повідомив в інтерв'ю газеті «Экономические известия».
Прем'єр нагадав, що з 1 липня в Україні мінімальна зарплата підвищується на 25 гривень.
«Це вже заплановано, ці речі превентивно треба робити, тому що не можна просто підвищувати ціни, тарифи», – сказав він.
«Уряд підтримуватиме профспілки в переговорному процесі з роботодавцями з приводу підвищення зарплат. Ці запобіжники потрібні», - зазначив прем'єр.