Мовна війна
05/28/2006 | Богдан Червак
Дедалі частіше випуски новин на українському телебаченні починаються із демонстрації карти України, на якій червоним кольором позначено області, що ухвалили рішення надати російській мові статус так званої “регіональної”. З кожним тижнем червоного кольору на карті стає все більше і більше...
Водночас уже ні в кого не має сумнівів, що такий наступ на українську мову, це спланована у штабі Партії регіонів політична акція, мета якої поставити “на коліна” чинну владу, яка не зуміла придушити мовний сепаратизм у зародку.
Впадає у вічі й те, що парад мовних суверенітетів триває також після того, як “мовні” рішення окремих обласних рад були опротестовані місцевими прокурорами, а Міністерство юстиції України оприлюднило відповідне роз’яснення, яке однозначно кваліфікує дії депутатів-сепаратистів як антизаконні й такі, що грубо порушують Конституцію країни.
Усе це спонукає до висновку, що Україна втягнулася у затяжну “мовну війну”, яка послаблює державу, підриває основи її національної безпеки. До речі, “мовну війну” не можна вважати “громадянською”. Зважаючи на те, що Росія всіляко підтримує мовних сепаратистів, а нещодавно Російська Держдума ухвалила провокативне рішення стосовно розгляду питання щодо можливої передачі Росії одвічно українського півострова Крим, “мовну війну” слід вважати “національно-визвольною”, оскільки насправді йдеться про гідну відсіч агресорам, які посягнули на духовний, а відтак територіальний суверенітет України.
Поки що “мовна війна” війна ведеться жорсткими, але усе ж здебільшого “мирними” методами. На порушення мовних прав українців влада реагує силою закону. Однак в Україні, на жаль, “закон як дишло”, а тому успіху добиваються не ті, хто на його боці, а хто відверто ігнорує закон. Схоже, що саме ця обставина примусила втягнутися у мовні баталії Президента України Віктора Ющенка.
Несподівано для багатьох Глава держави у привітальному слові з нагоди відкриття сесії Верховної Ради України нового скликання значну увагу приділив “гуманітарним питанням” та “мовній проблемі”. Зокрема, Ющенко заявив, що виступає за “зміцнення української нації та забезпечення цілісності країни”, “формування власне української автентичної системи цінностей, яка б базувалась на українській національній спадщині та зберігалася і розвивалася за європейськими традиціями”. Особливо Президент наголосив на тому, що “поділ України за мовною, релігійною чи територіальною ознакою є неприпустимим”.
Слова Ющенка палко вітали окремі депутати “Нашої України”. Без особливого ентузіазму БЮТ та соціалісти. З презирством - Партія регіонів та комуністи.
Однак справжній “контрудар” Ющенка відбувся під час його традиційного радіозвернення до українського народу. Президент нагадав депутатам, що виборюючи депутатські місця, усі партії заявляли “про відданість національним інтересам України” та наголосив, що національні інтереси нашої держави виключають будь-який її поділ за мовною, релігійною чи територіальною ознакою. У хід пішла важка артилерія – Конституційний Суд України. Своїм першим рішенням, наголосив В. Ющенко, Верховна Рада має привести до присяги суддів Конституційного Суду України. “Я не підпишу подання на прем’єр-міністра доти, доки не буде виконано цю норму Конституції. Нові депутати повинні засвідчити свою повагу до Основного Закону”, – підкреслив Глава держави.
У цьому зв’язку варто нагадати, що Конституційний Суд вже одного разу висловлювався щодо мовного питання, коли давав тлумачення змісту мовним статтям Конституції України. Тоді його вердикт був однозначний: питання, що регулюють сферу застосування української мови та мов національних меншин не належать до сфери компетенції органів місцевого самоврядування, якими є обласні та міські ради. Це питання може регулювати лише вищий законодавчий орган – парламент. Немає сумніву, що новий склад Конституційного Суду визнає рішення окремих обласних та міських рад щодо надання російській мові статусу “регіональної” такими, що не відповідають Основному Закону. Це буде остаточна юридична крапка у правовій дискусії на тему: мали чи не мали право депутати місцевих рад голосувати “мовні постанови”.
Іншими словами, узалежнивши підписання подання на призначення глави уряду, від приведення парламентом до присяги суддів Конституційного Суду Президент Ющенко взяв ініціативу в протистоянні з мовним і територіальним сепаратизмом у свої руки. Що більше, зазначене рішення Президента засвідчило, що влада із контрнаступу переходить до активних дій, спрямованих на захист української мови, територіальної цілісності держави.
Як уже зазначалося, мовне протистояння в Україні поки що не вилилося у серйозні акції громадянської непокори. Проте уже є перші симптоми. У Криму активісти російської шовіністичної організації “Прорив”, що намагалися зірвати проведення у Сімферополі української книжкової ярмарки, наткнулися на силовий спротив з боку націоналістичних і козацьких організацій краю. В Дніпропетровську український націоналіст у знак протесту стосовно надання місцевими депутатами російській мові статусу “регіональної” прикував себе до приміщення облради. Усі сутички були короткочасними і безкровними, але засвідчили, що обидві сторони готові до “рішучих дій”. Впадає у вічі й те, що перші публічні, стихійні протести відбуваються на сході і півдні України, а їх форми та масовість важко передбачити.
У будь-якому випадку стає зрозумілим, що “мовна війна”, розв’язана Партією регіонів, загрожує перерости у громадянське протистояння. Хто буде переможцем? Історія свідчить, що у війні не завжди перемагає той, хто її починає. То ж чи варто “гратися з вогнем”?
From: Богдан Червак
Date: Sun, May 28, 2006 6:23 am
Водночас уже ні в кого не має сумнівів, що такий наступ на українську мову, це спланована у штабі Партії регіонів політична акція, мета якої поставити “на коліна” чинну владу, яка не зуміла придушити мовний сепаратизм у зародку.
Впадає у вічі й те, що парад мовних суверенітетів триває також після того, як “мовні” рішення окремих обласних рад були опротестовані місцевими прокурорами, а Міністерство юстиції України оприлюднило відповідне роз’яснення, яке однозначно кваліфікує дії депутатів-сепаратистів як антизаконні й такі, що грубо порушують Конституцію країни.
Усе це спонукає до висновку, що Україна втягнулася у затяжну “мовну війну”, яка послаблює державу, підриває основи її національної безпеки. До речі, “мовну війну” не можна вважати “громадянською”. Зважаючи на те, що Росія всіляко підтримує мовних сепаратистів, а нещодавно Російська Держдума ухвалила провокативне рішення стосовно розгляду питання щодо можливої передачі Росії одвічно українського півострова Крим, “мовну війну” слід вважати “національно-визвольною”, оскільки насправді йдеться про гідну відсіч агресорам, які посягнули на духовний, а відтак територіальний суверенітет України.
Поки що “мовна війна” війна ведеться жорсткими, але усе ж здебільшого “мирними” методами. На порушення мовних прав українців влада реагує силою закону. Однак в Україні, на жаль, “закон як дишло”, а тому успіху добиваються не ті, хто на його боці, а хто відверто ігнорує закон. Схоже, що саме ця обставина примусила втягнутися у мовні баталії Президента України Віктора Ющенка.
Несподівано для багатьох Глава держави у привітальному слові з нагоди відкриття сесії Верховної Ради України нового скликання значну увагу приділив “гуманітарним питанням” та “мовній проблемі”. Зокрема, Ющенко заявив, що виступає за “зміцнення української нації та забезпечення цілісності країни”, “формування власне української автентичної системи цінностей, яка б базувалась на українській національній спадщині та зберігалася і розвивалася за європейськими традиціями”. Особливо Президент наголосив на тому, що “поділ України за мовною, релігійною чи територіальною ознакою є неприпустимим”.
Слова Ющенка палко вітали окремі депутати “Нашої України”. Без особливого ентузіазму БЮТ та соціалісти. З презирством - Партія регіонів та комуністи.
Однак справжній “контрудар” Ющенка відбувся під час його традиційного радіозвернення до українського народу. Президент нагадав депутатам, що виборюючи депутатські місця, усі партії заявляли “про відданість національним інтересам України” та наголосив, що національні інтереси нашої держави виключають будь-який її поділ за мовною, релігійною чи територіальною ознакою. У хід пішла важка артилерія – Конституційний Суд України. Своїм першим рішенням, наголосив В. Ющенко, Верховна Рада має привести до присяги суддів Конституційного Суду України. “Я не підпишу подання на прем’єр-міністра доти, доки не буде виконано цю норму Конституції. Нові депутати повинні засвідчити свою повагу до Основного Закону”, – підкреслив Глава держави.
У цьому зв’язку варто нагадати, що Конституційний Суд вже одного разу висловлювався щодо мовного питання, коли давав тлумачення змісту мовним статтям Конституції України. Тоді його вердикт був однозначний: питання, що регулюють сферу застосування української мови та мов національних меншин не належать до сфери компетенції органів місцевого самоврядування, якими є обласні та міські ради. Це питання може регулювати лише вищий законодавчий орган – парламент. Немає сумніву, що новий склад Конституційного Суду визнає рішення окремих обласних та міських рад щодо надання російській мові статусу “регіональної” такими, що не відповідають Основному Закону. Це буде остаточна юридична крапка у правовій дискусії на тему: мали чи не мали право депутати місцевих рад голосувати “мовні постанови”.
Іншими словами, узалежнивши підписання подання на призначення глави уряду, від приведення парламентом до присяги суддів Конституційного Суду Президент Ющенко взяв ініціативу в протистоянні з мовним і територіальним сепаратизмом у свої руки. Що більше, зазначене рішення Президента засвідчило, що влада із контрнаступу переходить до активних дій, спрямованих на захист української мови, територіальної цілісності держави.
Як уже зазначалося, мовне протистояння в Україні поки що не вилилося у серйозні акції громадянської непокори. Проте уже є перші симптоми. У Криму активісти російської шовіністичної організації “Прорив”, що намагалися зірвати проведення у Сімферополі української книжкової ярмарки, наткнулися на силовий спротив з боку націоналістичних і козацьких організацій краю. В Дніпропетровську український націоналіст у знак протесту стосовно надання місцевими депутатами російській мові статусу “регіональної” прикував себе до приміщення облради. Усі сутички були короткочасними і безкровними, але засвідчили, що обидві сторони готові до “рішучих дій”. Впадає у вічі й те, що перші публічні, стихійні протести відбуваються на сході і півдні України, а їх форми та масовість важко передбачити.
У будь-якому випадку стає зрозумілим, що “мовна війна”, розв’язана Партією регіонів, загрожує перерости у громадянське протистояння. Хто буде переможцем? Історія свідчить, що у війні не завжди перемагає той, хто її починає. То ж чи варто “гратися з вогнем”?
From: Богдан Червак
Date: Sun, May 28, 2006 6:23 am
Відповіді
2006.05.28 | verbicky
Re: Мовна війна
Та мовна війна не так регіонам потрібна, як нашій бездарній владі. Адже чим виправдаєш підвищення тарифів на електроенергію при одночасній запинці атомних блоків з-за перевиробництва цієї енергії (собівартість атомної електроенергії в 4 рази нижче, чим при роботі на вугіллі). Чим виправдаєш підвищення тарифів на залізничні перевезення, коли попереднє підвищення тарифів на грузові перевезення вибило наз зі світового ринку металів?Владі треба нас відволікти від проблем економіки, от і підсовують мовну проблему.
Я, наприклад, пишу про Шевченко і його друзів. Пишу, бо завдяки предкам, знаю те, що вже ніхто не знає. Шлю до українських видавництв. У відповідь -мовчанка. Перекладаю і шлю у Білорусь, Росію, США - пубюлікують на другий же день. Так що не в мові справа, а в умовах, створених для неї!
2006.05.28 | Vencedor
Re: Мовна війна (помилка)
Пишу про ШЕВЧЕНКА (якщо це про поета, тобто чоловiка).Iнакше - про Шевченко ( про якусь жiнку). ЗНАЙМО краще рiдну мову!2006.05.28 | Мірко
Дітей Тарас не мав - але стілки племінників!
Жартую.Але серйозно, чи могли б шматок чи зразок вашої роботи, так щоби покуштувати?
2006.05.28 | Надія
Re: Мовна війна
Хлопці хватить говорити про вибори.У ваших інформаційних руках вся справа. Піднімаймося на захист України. Бо від таких псевдопатріотів як Косів, Лукяненко, Тарасюк Костенко і інших ми не дочекаємося реакції. Тим більше, що всі вони продалися Юлії Розенберг ( Тимошенко), або хасидам на чолі з Кушнарьовим.
Памятайте -всі ті хто голосували за Тимошенко-ви зрадили свого президента, а значить винні у тому, що мовний сепаратизм набрав обертів.
Москва чекає, коли ми західняки клюнемо на провокацію і розпочнемо війну. Будьмо пильні. Можливо справді потрібно буде відстоювати свою незалежність ще раз.Закликаю всі проукраїнські сили до спротиву в любому вигляді-ігнорації товарів з російськомовних районів, не будемо їх приймати на свята. Вони тут попиваються понаїдаються і сміються з нас за нашу гостинність. Якби вони поважали нас українців вони б повстали проти своєї місцевої ради за такі речі.А вони мовчать значить підтримуюють це все.
А президента нашого вони просто знімуть-обєднаються Розенберг з хасидами-і захоплять владу. Видно у Ющенка вибір невеликий-хіба що шантаж ВР, який я думаю не спрацює. Медведчук знав для чого проштовхував політреформу-щоб розвалити Україну. Всі навколо нас беруть владу в одні руки, а в нас віділі дєрьмократія. Не знаю-крім розвалу України більше тут нічого не бачу.
Шановні Майданівці-піднімайте через свій сайт акції спротиву. Ми будемо з вами.
2006.05.28 | tkachenko.k
Надійко, нe відгороджуйтeсь від Лукянeнко,
бо він такий самий юдофоб як і Ви.2006.05.28 | Предсказамус
Наконец-то. Розенберг, значит? А говорили - Григян...
2006.05.28 | ОРИШКА
Re: Наконец-то. Розенберг, значит? А говорили - Григян...
Бідна моя Україна, яка ж ти же дурна!2006.05.28 | Предсказамус
Украина не при чем
ОРИШКА пише:> Бідна моя Україна, яка ж ти же дурна!
Таких Надій у нас, слава Богу, на порядки меньше, чем по соседству.
2006.05.29 | Альберт
Треба казати "годі"!!!! А не "хватить"!
це щодо виборів...Голосував я дійсно, за Тимошенко! Врешті решт. І цей вибір мені дався важко.. Але зараз - всі вже бачуть, хто за що, навіщо і чому.
І не треба нам тут знову про "зраду", добре?
Як у тому анекдоті - "Ша! Вже ніхто нікого не зраджує...." 8)))))))
2006.05.29 | пан Roller
Re: Мовных войн не бывает. 3 постулата
Богдан Червак пише:Мовна війнаВыражение мовна война не корректно.
1. Мовы не конфликтуют между собой.
Скорее напротив, взаимодополняют и проникают друг в друга.
2. Мова не выступает признаком национальности.
3. Мова не требует изучения.
Она является функцией середовища и головного мозга.Мова головного мозга не может быть изменена, забыта, забита.
Brgds
1.
2006.05.29 | stefan
лист Ющенку В.А.
оце я відправив листа Президентові, через Пириймальню Президентав Одеській області:
29.05.2006. Президенту України
п.Ющенко В.А
Шановний Вікторе Андрійовичу!
Останнім часом, ПРУ проводить свою політику по відношенню до державної мови нашої держави.
Харків, Донецьк, Луганськ, Севастополь, Дніпропетровськ, Миколаїв – приймають регіональну мову –російську.На черзі Одеса.
Всі знають, що ці рішення місцевих рад – неконституційні, і все рівно-приймають.
Що це за правовий нигілізм з боку найбільшої опозиційної партії?
Просимо Вас, пане Президент, стати на захист нашої Конституції, щоб у нас в місцевих радах не творилася анархія, і не тільки мовна.
Я є активним дописувачем Майдану.Більшість майданівців продовжують підтримувати Вас, але частина відвертається від Вас, посилаючись на Вашу нерішучість у подібних питаннях.
Ми знаємо, що Ви дуже високоморальна людина, і Ви маєте велике християнське терпіння.
Але, на нашу думку, в таких питаннях, як захист наших конституційних прав,-терпіння тільки може пошкодити.
Просимо Ваших рішучих дій по захисту української Конституції.
З повагою,
Стефан К.Станевич
м.Одеса, вул.Коблевська 18, кв.4.
р.т.7413867
7777028
e-mail:fsnvsuvor@mail.ru
2006.05.29 | Пані
У мене ніколи не було такого мейла
Читайте контакти уважніше. pani@maidanua.org2006.05.29 | rombarbar
Уряд оголосить бойкот російським книжкам
http://www.pravda.com.ua/news/2006/5/29/42192.htmпомойму це маразм, особливо ось це
"Тим часом організація з підтримки української мови "Просвіта" закликає без крайньої потреби не читати книжок російською. "
а без потреби взагалі нічого не читати... "знания приуможают скорбь"
2006.05.29 | ппп
Краще б не обмежити, а мито 300%, але все одно добре (-)
2006.05.29 | Роман ShaRP
А він доживе? А він що, це може? (+)
По-перше цей уряд вже "напівколишній", по-друге - хіба обмеження імпорту - це його компетенція?Здається, контроль за митними правилами, а отже й імортом у нас покладено на ВР (згадайте цукрову кризу і як уряд хотів, а ВР не давала).
Якщо це так, тоді уряд може лише підгодувати законопроект, а потім впасти на коліна, і молитися, щоб нова ВР його прийняла.
Вважаю у поточній політичній ситуації прийняття цього рішення абсолютно помилковим.
2006.05.29 | Майстер
Мудрий вихід з мовних тупиків!
Думаю, облради в тих областях мали б проголосити регіональною мовою не російську, а мекання. Бо вони козли...2006.05.29 | Роман ShaRP
І не мудрий, і не вихід.
2006.05.29 | Albes
Думаю, что козел здесь один,
хоть и пишет на украинском.И мудрым выходом было бы забанить этого козла, чтоб не мекал.
Козлы, они на разных языках мекают.
2006.06.15 | Veteran
Re: Мовна війна
Дістали вже ці свідоміти! В країні криза: єкономічна, паливна, політична (з учорашньго дня ще й футбольна) а вони про своє белькочуть! Країні конче потрібні ПРОФЕСІОНАЛИ, а не ці тупорилі патріоти з висопеними очима.