05/31/2006 | Майдан-ІНФОРМ

Міжнародний телекомунікаційний скандал


В 2000-2001 році ITU (International Telecommunications Union -
Міжнародний союз електрозв"язку) виділив Україні три нових додаткових міжнародних коди (2-214, 2-215 та 2-216). Представником України тоді виступав Держкомітет зв"язку та інформатизації (ДКЗІ) України. Міжнародні коди виділялися безкоштовно, в свою чергу ДКЗІ розподіляла їх в Україні безкоштовно також.

Міжнародні телефонні коди - це аналог ІР-адрес в Інтернеті. З їх допомогою відбувається маршрутизація телефонного трафіку.

Після отримання кодів, ДКЗІ повинен був виконати ряд чітко визначених процедур для того, щоб надіслати підтвердження до ITU про те, що ці коди використовуються. Як з"ясувалося лише нещодавно, ДКЗІ цього не зробив. Яка причина - службова невідповідність, некомпетентність чи ще щось - нам не відомо.

З трьох кодів один, а саме 2-214, був наданий компанії "Утел", яка не сподіваючись на комітет, сама зробила необхідні кроки по підтвердженню для ITU того, що код 2-214 дійсно нею використовується.

Ще два були розподілені між телефонними операторами UMC, Київстар, УРС, Укомлайн, Інтертелеком, Астеліт, ЗАТ ЦССУ.

Далі історія розгортається трагікомічно. На початку 2006 року, так і не отримавши офіційного підтвердження від українських горе-чиновників щодо використання двох інших кодів (2-215 і 2-216), ITU вважає що вони не використовуються, та передає їх в Італію та в Бельгію!

При цьому не забувайте, що обладнання групи українських операторів також використовує ці коди! Внаслідок цього виникає ситуація, коли один і той же код (одна й та ж адреса для маршрутизації) використовується в декількох різних країнах. (Уявіть собі що в мережі виникла ще одна машина з вашою IP-адресою. Після цього довго в Інтернеті не полазиш.)

Через таку колізію виникло різке погіршення якості зв"язку: італійці та бельгійці отримували невідомо звідки чужий трафік, і втрачали невідомо де свій власний. Саме вони перші і підняли галас - що відбувається? Одночасно, постраждала якість роумінгу та закордонного зв"язку вищеназваних українських операторів. Не виключено , що якість внутрішньоукраїнського зв"язку постраждала також.


ITU змушена була реагувати на ситуацію, що склалася, і нещодавно надала для України, замість попередніх кодів, новий код з префіксом 7-242 - тепер всім українським операторам, що страждають через некомпетентність ДКЗІ (правонаступником якої зараз є Мінтрансзв"язку), потрібно витрачати значний час, кошти та людські ресурси для нової зміни коду. Під час переходу клієнти операторів знову будуть відчувати різке зниження якості послуг.


Деталі цієї сенсаційної історії ми будемо надавати по мірі надходження . Хочемо зауважити: Мінтрансзв"язку, що є спадкоємцем ДКЗІ, дуже не хоче її оприлюднення - в черговий раз сильно постраждає репутація.



P.S. Нагадаємо, що приблизно в той самий час, коли чиновники з ДКЗІ повинні були повідомити ITU про використання кодів, вони були зайняті набагато більш цікавою справою - з усіх сил намагалися перебрати на себе адміністрування доменом .UA.

Цитата (заступник голови ДКЗІ О.Проживальський, 2003 )

Отже, при здійсненні контролю за ефективним використанням
інформаційної інфраструктури держави в частині телекомунікаційних і
комп'ютерних інформаційних систем до компетенції Держкомзв'язку належить і нагляд за здійсненням адміністрування українського географічного домену .UА глобальної комп'ютерної інформаційної системи Інтернет.

В 2001 в Держкомзв'язку "було визнано за доцільне створити об'єднання підприємств під назвою "Український мережевий інформаційний центр"(УкрМІЦ) за участю уповноваженого державного підприємства, підпорядкованого Держкомзв'язку," для отримання контролю над доменом .UA


Яке щастя для всіх користувачів Інтернету, що чиновникам з ДКЗІ це зробити не вдалось! Як вони вміють працювати, і що було б користувачами, яскраво видно з історії про телефонні коди.