06/01/2006 | NBila

Літо в «конторі» розпочалось зненацька і мабуть запам’ятається груповими читаннями статті Віри Чорної (в «міру» - головний редактор газети «Україна молода» Михайло Дорошенко) «Служба безпеки Уркаїни?..».
Відверто кажучи, стаття вийшла бридка і беззмістовна. По суті, і статтею цей витвір назвати не можна, оскільки відсутні основні ознаки викладу думок, хоча і думок очевидно бракує. Є тільки перелік прізвищ, звань та «порочащіх» зв’язків, правдивість і вичерпність яких виглядають сумнівними. Автор хотів про щось сказати, намагався це формулювати, потім заплутався, плюнув на все і «вилив» кашу з власної голови на папір, який, як відомо все стерпить. Це нормальні природні речі, але навіщо ж це у газету? Схоже на документальні кадри з фільмів про африканські країні, де люди справляють власні потреби просто на дорогу. Але ж мова не про Африку, де багато чого дивного, а про загальнодержавне видання, яке очолює радник Президента України, котрий хоча б за статусом має міркувати більш цивілізованими категоріями.
Безперечно, Україна – держава, яка прагне до ідеалів демократії, але їх кожен сприймає в міру власного розвитку. Тому не дивно, що окремі, навіть державні діячі, досі плутаються в поняттях «свобода слова» і «помийна яма», вважаючи за демократію – можливість використати ЗМІ для розправи з опонентами. Не варто йти до ворожок аби дізнатись, що детонатором публікації стало усунення з посад в Службі панів Чорноусенка і К°, які готові на все, аби продовжити каденцію. З іншого боку, автор має усвідомлювати, що дійові особи його публікації отримували посади не за часів Кучми, а тому, стаття, незважаючи на героїчне Хоружівське минуле автора, може відрубати гілочку, яка досі «тримає» Дорошенка.
Очевидно Вірі Чорній необхідно було терміново писати пасквіль про Службу, оскільки Дорошенко почав втрачати контроль над кадровими перестановками, що є несумісним з гіпертрофованою жагою влади та прагненням контролювати СБУ.

Надія Біла