06/02/2006 | Сергій

ВІДОЗВА
Ради Національної спілки письменників України
Рада Національної спілки письменників України на засіданні 30 травня 2006 року, обговоривши питання мовної політики в державі, дійшла висновку, що прийняті в низці регіонів України ухвали про надання російській мові статусу регіональної є грубим порушенням Конституції України, міжнародних законів і виходять за межі повноважень місцевих органів самоврядування. Вони загрожують громадянській згоді та міжнаціональним відносинам у суспільстві, являють собою серйозну небезпеку утвердженню української політичної нації, є демонстрацією антиукраїнської і антидержав¬ні політики „п'ятої колони" в України
Виходячи з того, що для кожного роду проблеми рідної мови є передумовою існування й розвитку нації, держави, культури, українські письменники категорично протестують проти ухвал низки міських та обласних рад як таких, що несуть явний сепаратистський, деструктивний характер. Це — відкрита атака на українську мову, свавільне ігнорування прав етнічних українців, що споконвіку живуть на цих територіях, Нагадаємо, що, згідно з даними перепису 2001 року, в цих областях не росіяни, а українці становлять пере¬жну більшість серед тамтешнього населення: українців на Донеччині — 57%, на Луганщині — 58 %, а в Харківській області — 70,7 %. Той же перепис зафіксував, що 85 % українців в Україні рідною мовою визнали українську, існування якої загрожене саме на цих землях.
Отже, українській мові оголошено війну на її ж території, а ініціаторами новітнього лінгвоциду виступають політики, які мають протягом найближчих п'яти років визначати курс держави і творити її закони, але замість цього хочуть позбавити історичної пам'яті мільйони носіїв української мови, денаціоналізувати, підпорядкувати мовним і світоглядним цінностям іншої країни. За цих умов українська інтелігенція змушена
відповісти на нахабний виклик. «Не захищатися, а активно діяти!" —
така позиція свідомої української громадськості, в тому числі На¬ціональної спілки письменників і, переконані, усіх, хто розуміє: ук¬раїнську державність можна утверди¬ти тільки шляхом зміцнення її національно-культурного фундамен¬ту, в основі якого — мова, освіта, культура. Мовне питання в Україні слід розглядати як інститут держав¬ності, а не як політичне чи етнокуль¬турне явище.
Віддаючи належне російській мові, ми не повинні допустити тотального закріплення в Україні волі колишньої метрополії, що століттями нав'язува¬лася через утиски й заборони ук¬раїнської мови. Інакше незалежна Україна перетвориться назавжди в постколоніальну провінцію, а процес формування громадянського суспіль¬ства або надовго загальмується, або не відбудеться ніколи внаслідок ре¬алізації геополіттехнологій, інспіро¬ваних проросійськими й неоімперсь¬кими силами. Мова для кланової політичної „еліти" — зручний пред¬мет маніпулювання, оскільки за „мовним питанням" зручно прихову¬вати політичні, фінансові, економічні проблеми.
Треба рішуче нагадати політикам-неоколонізаторам, що Європей¬ська Хартія, на яку вони посилають¬ся, не має нічого спільного з їхніми гегемоністськими планами і сто¬сується виключно мов національних меншин, що потребують захисту і підтримки. (В Україні це кримськота¬тарська, караїмська, гагаузька, роменська, новогрецька мови). Що-більше, Хартія в статті 5-й застерігає: „Ніщо у цій Хартії не може тлумачи¬тися як таке, що передбачає будь-яке право займатися будь-якою діяль¬ністю, або здійснювати будь-які дії, що суперечать цілям Статуту Ор¬ганізації Об'єднаних Націй, або іншим зобов'язанням за міжнарод¬ним правом, включаючи принципи суверенності й територіальної ці¬лісності держав". А в нинішній си¬туації регіональні ухвали про ре¬гіональну мову — це разючі пору¬шення права держави визначати ста¬тус мов, нехтування Основним Законом та рішенням Конституційного Суду від 14 грудня 1999 р. Політики не мають ні морального, ні юридич¬ного права вирішувати мовні питан¬ня. Це право народу в особі його дер¬жави.
Рада Національної спілки пись¬менників України звертається:
До Президента України. Шановний пане Президенте! Підтримуючи Ваші дії, спрямовані на захист консти¬туційних норм, зокрема Вашу іні¬ціативу щодо розгляду мовної ситу¬ації Радою НБОУ, закликаємо Вас рішучіше використовувати свої права Гаранта Основного Закону України. Необхідно відновити Національну раду з питань мовної політики при Президентові України, створити ви¬конавчу вертикаль із реалізації мов¬ної політики в державі.
До Верховної Ради V скликання. Панове депутати! Не зганьбіть себе злочинним порушенням історичного права українського народу на повно¬ту його національно-мовного буття; не допустіть прийняття ухвали про надання мові іншої країни статусу другої державної (чи офіційної). Здійсніть відкликання Європейської Хартії, оскільки використаний Вер¬ховною Радою минулого скликання переклад Хартії українською мовою та Закон України про її ратифікацію від 15 травня 2003 року не відповіда¬ють об'єкту та цілям автентичної Хартії і дають підстави для маніпулю¬вання нею.
До лідерів блоків, котрі формують „помаранчеву" коаліцію. Шановні па¬нове Ю.В.Тимошенко, Ю.І.Єхануров, О.О. Мороз! Перейміться найбільшою відповідальністю за збере¬ження і зміцнення України як унітар¬ної держави з єдиною державною мовою — українською; доможіться того, щоб ті депутати з очолюваних вами блоків, які обстоюють офіційну двомовність, невідкладно відкликали свої законопроекти. Ініціюйте прий¬няття Закону про мови, що ствердить українську мову як державну.
До керівників партій національно-демократичного спрямування, гро¬мадських рухів. Шановні діячі! Ініціюйте прийняття Закону, який назавжди ствердить українську мову як державну. Станьте в обороні ук¬раїнської мови як мови титульної нації, першооснови державної неза¬лежності, джерела єдності народу, його сили, котра спроможна забезпе¬чити консолідацію Української Пра¬виці, зміцнити політичну ситуацію в державі, утвердити національні пріоритети.
До всіх органів місцевого самовряду¬вання в Україні. Засудіть прояви мов¬ного сепаратизму в Україні, не допу¬скайте торгівлі мовою як крамом, послідовно працюйте на зміцнення добробуту, матеріального й культур¬ного життя населення.
До східної та західної української діаспори. Активніше домагайтеся повноти мовних прав як у країнах свого розселення, так і в Україні. Пам'ятайте: буде українська мова в Україні — буде і в діаспорі.
До росіян в Україні. Не піддавайте¬ся на мовні спекуляції, не прирікайте себе на невдячну роль тих, хто нале¬жить до „п'ятої колони": залишаю¬чись патріотами російської мови, пройміться повнотою поваги до ти¬тульної нації України, до її мови та культури.
До представників національних мен¬шин в Україні. Шановні співгромадя¬ни! Україна для вас — не мачуха, а українська земля — притулок ваших батьків, що з різних причин покину¬ли свою історичну батьківщину і збе¬регли свою ідентичність завдяки не колоніальним імперським і більшо¬вицьким режимам, а лише завдячую¬чи державній незалежності України. Виявіть лояльність до мови, упро¬довж віків гнаної та упосліджуваної окупантами-україножерами, станьте вище спекуляцій, провокацій і закулісних інтриг „няньок, дядьків отечества чужого" (Т. Шевченко). Неза¬лежна Україна подарувала вам унікальний шанс — зберігати культу¬ру ваших народів, плекати рідну мо¬ву, навчати своїх дітей і внуків, разом будувати єдиний і неподільний євро¬пейський культурний простір.
До української молоді. Не будьте байдужими до рідної мови! Підтри¬майте ініціативи своїх улюблених митців — Олега Скрипки, Руслани Лижичко, Святослава Вакарчука, Сашка Положинського, які говорять „Ні!" зросійщенню і малоросійству. Будьте справжніми громадянами Ук¬раїни третього тисячоліття, підтри¬муйте і творіть, пропагуйте й любіть усе українське! Пам'ятайте: доскона¬ле володіння рідною мовою — це оз¬нака високої культури особистості, її інтелігентності.
До всіх представників науково-технічної, сільської, освітянської, ме¬дичної інтелігенції, українського духо¬венства.
Брати і сестри! Українська мова в небезпеці! Від кожного з вас особи¬сто залежить її доля, її становище, її майбутнє. Будьте шанобливі й уважні до мови своїх прадідів і батьків, адже саме рідна мова несе і зберігає генетичний код нації, її ду¬ховне і фізичне здоров'я. Пам'ятай¬те, що кожен із вас є оборонцем рідного слова, його плекальником, носієм, — отже, це справа честі, справа морального здоров'я — пере¬дати мову як родовий скарб своїм дітям та онукам.
Українці!
Ми хочемо жити в правовій дер¬жаві, а тому вимагаємо від правозахисних органів рішучих дій на захист основного з атрибутів державності — нашої рідної державної української мови.
Українці!
Сподіваємося, що наше письмен¬ницьке звернення дійде до кожного серця, не залишить байдужою жодну людину в Україні і поза її межами.
Сподіваємося, що і влада, і гро¬мадськість переймуться нашою най¬болючішою тривогою і візьмуться за наведення ладу в нашому домі.
Якщо ж наш заклик не буде почу¬то і сепаратистська агресія тривати¬ме, ми готові до найрадикальніших засобів захисту своєї Батьківщини, її серця, душі, розуму — рідної ук¬раїнської мови.
Український народе! Даним тобою правом ми кличемо кожне неспідле-не серце в наступ за честь і гідність нашого слова, за священне ім'я на¬шої України.
Будьмо разом!

Рада Національної спілки письменників України:
секретарі НСПУ:
В.ЯВОРІВСЬКИЙ – голова НСПУ, М.ВАСИЛЕНКО, В.ГЕРАСИМЧУК, Ніна ГНАТЮК, В.ЗИМА, А.КРИМ, А.КУРКОВ, О.ЛУПІЙ, В.МЕДВЩЬ, П.МОВЧАН, П.ОСАДЧУК, А.ПОГРІБНИЙ - голова Київської організації НСПУ, С.СОЛОВЙОВ; члени Президії: В.БАРАНОВ, В.БУШНЯК, П.ВОЛЬВАЧ, В.ГЕЙ, Любов ГОЛОТА, Є.ДУДАР, І.ДРАЧ, М.ЖУЛИНСБКИЙ, Ю.ЗАВГОРОДНІЙ, Світлана ЙОВЕНКО, В.КОЛОМІЄЦЬ, М.КОСІВ, РЛУБКІВСЬКИЙ, Ю.МУШКЕТИК, О.ОПАНАСЮК, Д.ПАВЛИЧКО, В.ПАНЧЕНКО, П.ПЕРЕБИЙНІС, М.СЛАБОШПИЦЬКИЙ, О.СЛИВИНСЬКИЙ, Леся СТЕПОВИЧКА, В.ТЕРЕН, В.ФОЛЬВАРОЧНИЙ, Д.ЧЕРЕДНИЧЕНКО, Г.ЩИПКІВСЬКИЙ, В.ЮГОВ; Рада НСПУ: Д.ГОЛОВКО, В.ГЕРАСИМ'ЮК, Я.ГОЯН, В.ГРИМИЧ, В.ДОВЖИК, В.ДОНЧИК, О.ЖУПАНСЬКИЙ, П.ЗАСЕНКО, В.КАНІВЕЦЬ, А.КАМІНЧУК, А.КАЧАН, П.КОНОНЕНКО, Наталя КОНОТОПЕЦЬ, І.МАЛИШЕВСЬКИЙ, Марія МАТІОС, Ол.МИКИТЕНКО, М.НАЄНКО, Г.СИВОКІНЬ, В.СКОМАРОВСЬКИЙ, Л.ТАЛАЛАЙ, Ю.ШИНКАРЕНКО, О.ШУГАЙ, С.ШУКУР; члени Ради, голови обласних організацій НСПУ — Б.БАСТЮК (Тернопіль), Г.БШОУС (Черкаси), В.БОНДАР (Кіровоград), О.ВЕРТШЬ (Суми). Ніна ГОРИК (Луцьк), А.ГАЙ (Біла Церква), Олена ГАРАН (Полтава), В.ДОБРЯНСЬКИЙ (Івано-Франківськ), Я.ДОРОШЕНКО (Івано-Франківськ), А.МЕДВЕДЕНКО (Луганськ), І.ПЕРЕПЕЛЯК (Харків), В.РАБЕНЧУК (Вінниця), СРЕП'ЯХ (Чернігів), Л.РИБЕНКО (Рівне), Марія ЯКУБОВСЬКА (Львів); С.БАБІЙ (Рівне), В.БОЙКО (Харків), М.БРАТАН (Херсон), В.КОБЕЦЬ (Вінниця), С.ПУШИК (Івано-Франківськ), М.РЯБИЙ (Вінниця), Е.СВЕНЦИЦЬКА (Донецьк), С.САПЕЛЯК (Харків), М.ФЕДУНЕЦЬ (Хмельницький); голови обласних організацій НСПУ, які не є членами Ради: С.ЖУКОВСЬКИЙ (Донецьк), В.ВРУБЛЕВСЬКИЙ (Житомир), П.ХОДАНИЧ (Ужгород), Г.ЛЮТИЙ (Запоріжжя), В.ЗАГОРОДНЮК (Херсон).

мКиїв.
30 травня 2006 р.