Утаємничені сторінки нашої історії
06/05/2006 | ЖУРНАЛІСТ
УТАЄМНИЧЕНІ СТОРІНКИ НАШОЇ ІСТОРІЇ
Більшість громадян України не знає справжньої історії своєї країни. Виховані на комуністичних міфах, теперішні громадяни України зараз не знають ці, утаємничені комуністичною системою, сторінки нашої історії. Максимум, що совкові громадяни чули, це про голодомор 33-тього і сталінські репресії. Пост-совєтська система приховує голодомори і комуністичний терор – геноцид (узаконене системою вбивство, працівниками ЧК-ГПУ-МГБ-НКВД-КГБ-МВД, десятків мільйонів українців, з метою знищити нашу націю).
На початку 2005 в Україні змінилась виконавча влада, точніше Президент та керівники міністерств та більшості відомств. Але штат міністерств, відомств, адміністрацій та інших державних установ залишився той самий, корумпований, обслуговуючий інтереси олігархів і їхніх ізраїльських та російських компаньйонів.
В середині 2006 в Україні змінилась законодавча влада, точніше оновилась на 60 відсотків. Але у новоспечених нардепів зосталась прихильність до бізнесу олігархів.
Сьогодні в Україні пост-совєтська система обслуговує тих самих олігархів – Ахметова, Таруту, Коломойського, Волкова, Суркісів, Пінчука. Телевізійні засоби масової інформації належать олігархам, радіо та друковані ЗМІ належать мультимільйонерам, бізнес котрих тісно пов’язаний з бізнесом олігархів. Система опирається на носіїв – “людей” працюючих в органах влади усіх рівнів, керує системою прокурорська мафія.
Націонал-патріотичні сили разом з Президентом намагаються донести до громадськості таємні сторінки нашої історії. Але підконтрольні олігархам ЗМІ вперто ігнорують такі ініціативи, а носії системи – державні службовці саботують рішення керівників держави. Чому так? Та тому, що носії системи живуть за рахунок хабарів. А власникам ЗМІ – олігархам і мультимільйонерам, вигідно хабарництво, бо тоді можна купити для свого бізнесу потрібного чиновника чи правоохоронця, щоб лобіювати потрібні рішення. Така пост-совєтська система нагадує таке собі зміїне кубло, де замкнуте коло. Таємні ж сторінки нашої історії проливають світло на реальне обличчя системи і підказують механізми боротьби з нею, що у свою чергу може реально допомогти українцям отримати потрібні знання для реформування пост-совєтського мислення. А це вкрай важливо для зміни системи, але не для її носіїв, бо така реформа мислення і подальша зміна системи не вигідна їм тому, що завдяки цій системі, вони не погано живуть за наш з вами рахунок. От вони й стережуть спокій цієї системи.
Чиї вони нащадки, ці носії? Це діти, онуки і учні катів українського народу – ветеранів ЧК-ГПУ-МГБ-НКВД-КГБ-МВД. Багато цих катів, не зважаючи на свій похилий вік, ще живі, бо на добрих пайках, пільгах і великих пенсіях, на відміну від воїнів ОУН-УПА – борців за Україну, за її волю, за нас з вами. Багато матеріалів ще до сих пір не розсекречено, а доступ до розсекречених є не виправдано складним. Тому, що нащадкам катів – теперішнім працівникам СБУ, МВС, прокуратури і їхнім сексотам не потрібно, щоб ці сторінки історії стали відомі, тим більше широкому загалу. Навіть зараз деякі чиновники кабміну у робочих кабінетах вивішують на стінки портрети ката Леніна, а в СБУ часто трапляються портрети ката Дзержинського. Чимала частина представників сьогоднішньої виконавчої і законодавчої влади є сексотами прокурорів та управлінь КГБ-СБУ. Тому ці представники й противляться розсекреченню архівних документів, наслідком яких може стати, як мінімум – люстрація.
21 травня 2006 року у день пам’яті жертв комуністичних репресій у Биківнянському лісі на могилах у Державному історико-меморіальному заповіднику, де поховано більше ніж сто тисяч вбитих катами ЧК-ГПУ-МГБ-НКВД-КГБ-МВД українців Президент України Віктор Ющенко пообіцяв: “Кожного згадаємо – і того, хто тут лежить, і того, хто це зробив.”. Ваші слова, пане гаранте Конституції, та Богу в вуха, взагалі то, не словом, а – ділом!
23 травня 2006 року на Свято Героїв представники патріотичних організацій звернулись до столичної влади з вимогою вшанувати полковника Армії УНР – Євгена Коновальця у назвах вулиць та встановити українському герою пам’ятник у Києві. Але напевно що столичні службовці та новоспечені депутати Київради не будуть поспішати виконати Укази Президента, а з таємними сторінками нашої історії навіть не знайомі, бо ж у школі та вузі вивчали совєцьку пропаганду, а не історію України, тому й не знають навіть про славетного діяча УНР – Євгена Коновальця.
Ми звернулись за коментарем стосовно таємних сторінок нашої історії з питанням: Що сьогодні ще залишається зробити для вшанування жертв політичних репресій комуністичного періоду?
Володимир Мозговий – Голова Київської міської організації Спілки Української Молоді: Я вважаю, що сьогодні, по-перше, це реально втілити те, що сьогодні декларується на державному рівні, тобто є відповідно ряд Рішень і Указів Президента, і про вшанування жертв політичних репресій, і голодоморів, і про визнання національної визвольної боротьби різноманітного періоду, і патріотично-нацональної пам’яті, і про відзначення видатних діячів доби УНР – ЗУНР. Але ці Укази, на жаль, лежать на папері. Тобто фактично, подолання проблеми є в тому, щоб змусити чиновників виконувати ті Укази, які підпише Президент в цьому напрямку. По-друге – необхідно розсекретити усі матеріали періоду політичних репресій, які містяться у архівах СБУ та інших державних архівах. По-третє – започаткувати щоденну передачу на телебаченні та радіо, де диктор буде зачитувати ці документи, а камера показуватиме їх слайдами. По-четверте, без тиску громадськості без її активності, як показує досвід, всеодно все залишається лише на папері, тобто, ще раз підкреслю цей процес треба піднімати саме громадським організаціям, громадським інституціям, як умога ширшому загалу українців, тоді справа зрушиться з мертвого місця. Не мовчати, а постійно згадувати невинних убитих, говорити правду про їх катів, пам’ятати славетні подвиги Українських Героїв.
31 травня 2006 року.
Сторінка вільної журналістики “ЖУРНАЛІСТ”
http://www.JOURNALIST.2v1.org
Відповіді
2006.06.05 | пан Roller
На какой мове размовляли гимназисты, погибшие под Крутами?
ЖУРНАЛІСТ пише:>
> УТАЄМНИЧЕНІ СТОРІНКИ НАШОЇ ІСТОРІЇ
>
> Більшість громадян України не знає справжньої історії своєї країни.
Это правда. У меня вопрос по справжней истории. На какой мове размовляли гимназисты, погибшие под Крутами? Сколько их было и их имена.
Какой мове их учили в гимназии? И если они владели украинской мовой, то где ей навчались в добу руссификации.
Brgds
2006.06.05 | Михайло Свистович
Українською мовою вони розмовляли
пан Roller пише:>
> И если они владели украинской мовой, то где ей навчались в добу руссификации.
В батьків або друзів
2006.06.05 | пан Roller
А вы не брешете? Дайте ссылку. (-)
2006.06.05 | Albes
Re: А вы не брешете? Дайте ссылку. (-)
http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/582/52416/Это не по вопросу "на каком языке говорили", но, если внимательно прочитать, то очень многое становится понятным. В частности, КТО, против КОГО, за ЧТО и почему погиб под Крутами. И кто пацанами прикрыл свои "политические задницы".
Точь- в точь пример из последних лет с "тремя героями" (и ведь и "Героев" им присвоили) в Москве 1991 г.
Так что, "делание героев" не зависит от национальности. Только от потребы политиканов дурить мозги молодежи.
2006.06.05 | Михайло Свистович
Re: А вы не брешете? Дайте ссылку. (-)
Albes пише:>
> Это не по вопросу "на каком языке говорили", но, если внимательно прочитать, то очень многое становится понятным. В частности, КТО, против КОГО, за ЧТО и почему погиб под Крутами.
Студенти-патріоти проти більшовиків за незалежну Україну.
>
> Так что, "делание героев" не зависит от национальности. Только от потребы политиканов дурить мозги молодежи.
Тим молодим людям ніхто не дурив мізки. Вони зробили свій вибір добровільні.
2006.06.05 | Albes
Re: А вы не брешете? Дайте ссылку. (-)
Миша,я же говорил "внимательно". А Вы мне в ответ - идеологические штампы в стиле Суслова.
2006.06.05 | Михайло Свистович
Re: А вы не брешете? Дайте ссылку. (-)
Albes пише:> Миша,
> я же говорил "внимательно".
я дуже уважний
>
> А Вы мне в ответ - идеологические штампы в стиле Суслова.
Ні, це прості переконання людей, яких Ви чомусь вважаєте недоумками через молодий вік.
2006.06.05 | Albes
Re: А вы не брешете? Дайте ссылку. (-)
Я же говорю, что невнимательно читаете. Я нигде даже косвенно не упоминал и не обосновывал невнимательность возрастом. И нигде не говорил о "недоумках". Не надо придумывать. Еще раз скажу - читайте внимательно.Если бы я считал Вас недоумком, то просто поставил бы в игнор и не общался бы с Вами. Но у меня нет такого намерения (в отличие от намерения "всыпать" Вам за "диск", переданный Соматикой).
2006.06.05 | Михайло Свистович
Re: А вы не брешете? Дайте ссылку. (-)
Albes пише:> Я же говорю, что невнимательно читаете. Я нигде даже косвенно не упоминал и не обосновывал невнимательность возрастом. И нигде не говорил о "недоумках". Не надо придумывать. Еще раз скажу - читайте внимательно.
Я читав уважно. Ви звинуватили тодішніх політиків у задурюванні голів молодим людям, які пішли під Крути. Задурити голову можна лише недоумкам.
2006.06.05 | Albes
Re: А вы не брешете? Дайте ссылку. (-)
Задурить голову можно, В ЧАСТНОСТИ, недоумкам. Но НЕ ТОЛЬКО им.Неужели мальчишку 6-го класса можно назвать недоумком только из-за того, что он просто молод и еще не знает жизни ?
А как дурят голову пропагандой и Вы и я знаем. Примеров достаточно во всем мире и во все исторические эпохи.
И в третий раз скажу : "Читайте внимательно". И не делайте скоропалительных и императивных ("лише") выводов.
2006.06.05 | Михайло Свистович
Re: А вы не брешете? Дайте ссылку. (-)
Albes пише:>
> Неужели мальчишку 6-го класса можно назвать недоумком только из-за того, что он просто молод и еще не знает жизни ?
Хлопці, які йшли під Крути, були старшими.
2006.06.05 | Albes
Re: А вы не брешете? Дайте ссылку. (-)
Да ? Я ж говорю, что Вы невнимательно читаете. Не обижайтесь. Понимаю, времени у Вас мало в связи с событиями в Ирпене. Но тогда и не надо спорить. А то сами ставите себя в неудобное положение. И тратите на эти мелочные суперечки и свое и мое время.2006.06.06 | Sean
Пане Albes'e
Мушу констатувати, що поміж Свистовичем і Вами історію неуважно читаєте саме Ви. На мою думку, звичайно.Тому що інший варіянт пояснення мені не подобається: уважно читаєте, але, як би це мовити...специхвічно інтерпретуєте.
2006.06.06 | Albes
Уважаемый Шон !
Да я не возражаю против Вашего или Свистовича мнения. "Каждый выбирает для себя...", "Каждый выбирает по себе...".Могу, конечно, "упереться рогом" и строго с фактами и цитатами доказывать свою правоту в части кто читает внимательно, а кто занимается выдергиванием и "не видит написанного". Но есть ли в этом смысл ? Как Вы считаете, смогу я переубедить Вас или Мишу даже с фактами и цитатами в руках ? Я, честно говоря, имею сомнения по этому поводу. И, повторюсь, не вижу в этом смысла. По многим причинам.
"інший варіянт пояснення" можете отбросить сразу. Есть грех, люблю прямоту, хотя мне это иногда и вредит. Хотя и умею и "играть" и "строить комбинации" и "загонять в угол" и т.п. на достаточно неплохом уровне. Но НЕ ЛЮБЛЮ. И уже очень давно эти знания не использовал (надеюсь, что и не придется).
Если же Вы все-таки решите склониться к "інший варіянт пояснення", то я Вам ничем помешать не могу. Хотя в написанном мной, имхо, есть момент, который подобные предположения должен был бы отсечь априори.
Остаюсь уважающий Вас, Ваши взгляды и право их высказывать,
Алексей
2006.06.05 | пан Roller
Brgds.
2006.06.06 | Sean
Re: А вы не брешете? Дайте ссылку. (-)
Albes пише:> http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/582/52416/
> Это не по вопросу "на каком языке говорили", но, если внимательно прочитать, то очень многое становится понятным. В частности, КТО,
Українці
> против КОГО
Комуно-москалів
>, за ЧТО
За Україну.
> и почему погиб под Крутами.
Тому що була війна. Тому що вони вважали за свій обов'язок зробити те, що зробили. Тому що інакше не могли.
> И кто пацанами прикрыл свои "политические задницы".
Це не були пацани, пацани йшли з Муравйовим.
Ніхто не прикривав. Це був свідомий вибір.
Пацаватість і неспроможність Центральної Ради - це споріднена тема, але все ж інша.
> Так что, "делание героев" не зависит от национальности. Только от потребы политиканов дурить мозги молодежи.
Героїв не треба робити, їх треба шанувати
2006.06.06 | Albes
Re: А вы не брешете? Дайте ссылку. (-)
Шон,Ваша вера достойна уважения. Хотя от юриста, не обижайтесь, я честно говорю именно уважая Вас как юриста (но, видимо, только когда вопрос не затрагивает Вашей иде-фикс), не ожидал такого невнимания к деталям и непонимания смысла сказанного мной. Могу это доказать, но вряд ли Вы с этим согласитесь, даже если вся Украина Вам это подтвердит. Да мы и не в суде. И здесь я для общения, а не для доказывания. Кто хочет - поймет и увидит. Кто не хочет... все-равно не докажешь.
Согласитесь, что даже если я разобью лоб, мне не удастся доказать Вам, что парни воевали не только (а, может, и не столько с "москалями", сколько с такими же украинцами из соседних сел и городов). Даже если я Вам представлю поименный список их противников, Вы будете настаивать, что это - москали, а не украинцы.
Вера, однако...
2006.06.05 | Михайло Свистович
Ні, не брешу. Шукайте самі, читайте книжки (-)
2006.06.05 | Забойщик
Папа Римский, внатуре... Сказал фигню и непогрешим...
О Киеве 1910-19 гг столько воспоминаний написано... Полезно было бы почитать, пане Свистович, прежде чем изрекать нечто несообразное.2006.06.06 | Михайло Свистович
Це Ви про себе?
Забойщик пише:> О Киеве 1910-19 гг столько воспоминаний написано...
Я знаю
> Полезно было бы почитать, пане Свистович
Я читав
> прежде чем изрекать нечто несообразное
Я Вам не уподоблявся.
2006.06.06 | Sean
Не спокушайте
до "оргвисновків", пане Забойщику.Не соромно за рівень своїх, гм...аргументів?
2006.06.06 | Забойщик
Шоне! Оргвыводы я уже сделал. Остался ТОЛЬКО на ВФ.
И то пока.Уровень моих аргументов соответствует уровню оппонента.
2006.06.06 | Gunslinger
Про язік (л)
http://kozaky.org.ua/humor/glazovyy/kuhlyk.htm2006.06.05 | Михайло Свистович
Не кричіть, будь ласка, в заголовках
2006.06.05 | Albes
И какие тайные страницы истории
освещены этим опусом ?2006.06.05 | Мінор
Воно або тренується писати, або піарить Мозгового з СУМ
2006.06.05 | Майстер
Уколов, як звали письменника Хвильового?
Ви цього й досі не знаєте, чи вже хтось підказав? Якщо ні, то підказка моя: не Володимир!2006.06.06 | Михайло Свистович
Re: Уколов, як звали письменника Хвильового?
Майстер пише:> Ви цього й досі не знаєте, чи вже хтось підказав?
Він це знає вже років 20
2006.06.06 | Мінор
Опечатка - звичайно ж Микола. Але чи це підвищує
професійний рівень розміщеної статті? Хоча звичайно ж тішить ваше самолюбство.2006.06.06 | Майстер
Як казав Швейк
стаття "гівна варта". Слово "утаємничений" означає геть не те, що мав на увазі автір (автірка). І так далі. А моє самолюбство взагалі тішить ерудиція та мовний рівень наших журналістів. Особливо якщо людина пише статтю про мову щирим волапюком. Наприклад, "по тим часам" тощо. І не перечитує очепяток. Бо переочепичити Миколу на Володьку - ето, канєшно, да...2006.06.06 | Мінор
Дивись не лусни від гордощів
2006.06.07 | Майстер
Сумнощів... (-)
2006.06.05 | vladvas
Re: УТАЄМНИЧЕНІ СТОРІНКИ НАШОЇ ІСТОРІЇ
Розмовляли гімназисти, звичайно, російською. А літератори пишуть те, що каже їм влада. Мій дід був під Крутами.Був він студентом-медиком. Не загинув, бо коли хлопці заблукаои і потрапили до червоних, він відстав від них. Коли почув крики - червоні боялись стріляти, бо думали, що то до них потрапив передовий загін гайдамаків, то не пішов до села а зарився в копицю. Рано-вранці, тільки посіріло небо, втік до сотні січовиків, які були в сусідньому селі. Ніхто з січовиків не пішов на підмогу гімназистам і студлентам, бо ті були "москалі" та "біла кость"! То ж "долярові патріоти" були і в ті часи!2006.06.06 | Михайло Свистович
Re: УТАЄМНИЧЕНІ СТОРІНКИ НАШОЇ ІСТОРІЇ
vladvas пише:> Розмовляли гімназисти, звичайно, російською.
Українською вони розмовляли. Подивіться навіть у статті назви їх навчальних закладів.
2006.06.06 | Sean
Трохи не так
vladvas пише:> Розмовляли гімназисти, звичайно, російською.
Та невже?
> Мій дід був під Крутами.Був він студентом-медиком. Не загинув, бо коли хлопці заблукаои і потрапили до червоних, він відстав від них. Коли почув крики - червоні боялись стріляти, бо думали, що то до них потрапив передовий загін гайдамаків, то не пішов до села а зарився в копицю. Рано-вранці, тільки посіріло небо, втік до сотні січовиків, які були в сусідньому селі. Ніхто з січовиків не пішов на підмогу гімназистам і студлентам, бо ті були "москалі" та "біла кость"! То ж "долярові патріоти" були і в ті часи!
Жодних Січових Стрільців не було "у сусідньому селі". У той час 1-ша сотня Стрільців під проводом Р.Сушка перебувала в Яготині, інші - у Києві.