Відповіді

• 2006.06.10 | stefan

  P.S.п.Михайле, Ви не хочете дати свій коментар до:

  P.S.п.Михайле, Ви не хочете дати свій коментар до:
  
  http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1149834101&first=&last=&pattern=
  "ВАЮ готує революцію соціальних фондів(продовж.3)"

• 2006.06.16 | stefan

  Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів(продовж.3)

  Ось ще один Законопроект на тему "єдиного соціального внеску":
  
  Проект №1065 від 15.06.2006
  вноситься народними
  депутатами України
  Кириченко Л.Ф.
  Кальцевим С.Ф.
  
  ЗАКОН УКРАЇНИ
  
  Про єдину систему збору та обліку внесків
  на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
  
  Цей Закон встановлює основні засади функціонування єдиної системи збору та обліку внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдина система збору страхових внесків), визначає умови та порядок сплати єдиного соціального внеску, повноваження органів, що здійснюють адміністрування збору та обліку єдиного соціального внеску, а також порядок ведення та використання даних Державного реєстру соціального страхування.
  Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  Стаття 1. Визначення термінів
  1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
  Державний реєстр соціального страхування – інформаційно-технічна система, що забезпечує накопичення, зберігання та доступ до інформації щодо сплати єдиного соціального внеску у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до цього Закону;
  єдиний соціальний внесок – консолідований страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування і сплачується в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення прав застрахованих осіб та у випадках, передбачених законодавством, членів їх сімей, на отримання страхових виплат (послуг) за соціальним страхуванням;
  максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску – максимальний розмір сум доходу застрахованої особи, на які нараховується єдиний соціальний внесок, дорівнює десяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб;
  мінімальний внесок – встановлена законом мінімальна сума єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті щомісячно, та визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір єдиного соціального внеску, визначений для платників відповідного класу професійного ризику виробництва, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу);
  недоїмка – суми єдиного соціального внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені платниками у строки, визначені цим Законом, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом;
  страхові кошти – кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного соціального внеску та надходжень від застосування відповідно до цього Закону фінансових санкцій.
  Інші терміни використовуються у значеннях, встановлених законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
  Стаття 2. Сфера правового регулювання цього Закону
  1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері сплати єдиного соціального внеску, його обліку, контролю за своєчасністю та повнотою нарахування, обчислення і сплати, розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також ведення та використання даних Державного реєстру соціального страхування.
  2. Виключно цим Законом визначаються:
  принципи сплати єдиного соціального внеску та розподілу коштів від його сплати;
  платники єдиного соціального внеску;
  база нарахування, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску;
  орган, уповноважений здійснювати постановку на облік платників єдиного соціального внеску, забезпечення збору єдиного соціального внеску, його облік, контроль за своєчасністю та повнотою сплати цього внеску, а також стягнення заборгованості із сплати єдиного соціального внеску;
  склад і порядок ведення Державного реєстру соціального страхування та використання його даних;
  установа, уповноважена здійснювати перерахування коштів єдиного соціального внеску на рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій на кожен з його видів.
  Стаття 3. Застосування цього Закону та інших нормативно-правових актів
  1. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на відносини, що належать до сфери правового регулювання цього Закону, лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
  2. Законодавством не можуть встановлюватися особливості з нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску або звільнення від його сплати, крім випадків, передбачених цим Законом або законом, яким визначено розмір єдиного соціального внеску.
  3. Зміна умов та порядку нарахування, обчислення, сплати і обліку єдиного соціального внеску, порядку розподілу страхових коштів, повноважень Пенсійного фонду України у сфері сплати єдиного соціального внеску, а також порядку ведення та використання даних Державного реєстру соціального страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону або закону, яким визначено розмір єдиного соціального внеску.
  Стаття 4. Принципи сплати єдиного соціального внеску та розподілу коштів від його сплати
  1. Сплата єдиного соціального внеску здійснюється за принципами:
  законодавчого визначення умов та порядку сплати єдиного соціального внеску;
  обов’язковості сплати єдиного соціального внеску;
  законодавчого визначення розміру єдиного соціального внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  прозорості та публічності діяльності органів, що здійснюють збір, розподіл за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, облік і контроль за сплатою єдиного соціального внеску;
  захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб.
  Розділ ІІ. ПЛАТНИКИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ
  Стаття 5. Платники єдиного соціального внеску
  1. Платниками єдиного соціального внеску є:
  1) роботодавці:
  підприємства, установи і організації, інші юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують найману працю на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами);
  фізичні особи – підприємці та особи, що забезпечують себе роботою самостійно, які використовують найману працю на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;
  фізичні особи, які використовують працю інших фізичних осіб на умовах трудового договору;
  дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
  дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України;
  2) наймані особи – громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють:
  на підприємствах, в установах, організаціях, у інших юридичних осіб, зазначених у абзаці другому пункту 1 цієї частини;
  у фізичних осіб – підприємців та осіб, що забезпечують себе роботою самостійно, на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством,
  у інших фізичних осіб на умовах трудового договору;
  а також виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах, організаціях у інших юридичних осіб, зазначених у абзаці другому пункту 1 цієї частини чи у фізичних осіб – підприємців та осіб, що забезпечують себе роботою самостійно, за договорами цивільно-правового характеру;
  3) фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування та члени сім'ї фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у проваджені ними підприємницької діяльності;
  4) особи, які забезпечують себе роботою самостійно – провадять незалежну професійну діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб, або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, веденні особистого селянського господарства в разі, якщо робота в цьому господарстві для них є основною і розрахунковий місячний дохід на одного члена дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, за умови, що такі особи в межах цієї діяльності не є найманими особами чи суб'єктами підприємницької діяльності;
  5) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах, консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), утворених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
  громадяни України та особи без громадянства, які працюють в дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України;
  6) особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді;
  7) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі.
  Стаття 6. Постановка на облік платників єдиного соціального внеску Пенсійним фондом України
  1. Пенсійний фонд України здійснює постановку на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 3 і 4 частини першої статті 5 цього Закону, як платників єдиного соціального внеску в порядку, що встановлюється Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
  2. Платникам, зазначеним у частині першій цієї статті, Пенсійним фондом України в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, видається повідомлення про постановку на облік як платника єдиного соціального внеску, в якому для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, зазначається встановлений клас професійного ризику, до якого віднесено платника.
  3. В осіб, зазначених у пунктах 1 і 3 частини першої статті 5 цього Закону, виникають обов'язки платників єдиного соціального внеску з дати їх державної реєстрації, в осіб, зазначених у пункті 4 – з початку відповідної діяльності.
  4. Державна служба зайнятості не пізніше наступного робочого дня після реєстрації (зняття з реєстрації) трудового договору між фізичною особою – підприємцем або фізичною особою, яка не має статусу підприємця, та найманою особою інформує про це Пенсійний фонд України в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
  5. Постановка на облік платників єдиного соціального внеску, зазначених у пунктах 2, 5, 6 та 7 статті 5 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру застрахованих осіб. Постановці на облік підлягають всі застраховані особи.
  Стаття 7. Права платників єдиного соціального внеску
  1. Платник єдиного соціального внеску має право:
  1) безоплатно отримувати від органів Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на нього цим Законом;
  2) отримувати від органів Пенсійного фонду України підтвердження про отримання сплачених ним (за нього) сум єдиного соціального внеску;
  3) звертатися до Пенсійного фонду України з письмовою заявою щодо зміни умов сплати ним єдиного соціального внеску у разі зміни його статусу як платника (у разі отримання права на зміну розміру єдиного соціального внеску, в тому числі у зв’язку із зміною виду економічної діяльності);
  4) отримувати безоплатно від Пенсійного фонду України консультації та роз’яснення щодо його прав та обов’язків як платника єдиного соціального внеску, порядку сплати єдиного соціального внеску та оскарження дій посадових осіб органів Пенсійного фонду України;
  5) оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення органів Пенсійного фонду України та дії його посадових осіб;
  6) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, за яких або на користь яких ним сплачуються страхові внески, у тому числі в суді.
  Стаття 8. Обов’язки платників єдиного соціального внеску
  1. Платники єдиного соціального внеску зобов'язані:
  1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати суми єдиного соціального внеску, встановленого для роботодавців та застрахованих осіб, на рахунки Пенсійного фонду України, що відкриті в Державному казначействі України для зарахування сум єдиного соціального внеску;
  2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного соціального внеску за кожним календарним місяцем та календарним роком, зберігати ці дані у порядку, передбаченому законодавством;
  3) допускати посадових осіб органів Пенсійного фонду України до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;
  4) подавати звітність до органів Пенсійного фонду України в строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, включаючи інформацію про чисельність найманих осіб, розмір їх заробітної плати (доходу), річний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності;
  5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членам сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суми сплаченого єдиного соціального внеску та інші відомості, що стосуються застрахованої особи, та подаються до органів Пенсійного фонду України;
  6) пред'являти на вимогу застрахованих осіб, за яких або на користь яких він сплачує єдиний соціальний внесок, повідомлення про постановку на облік як платника єдиного соціального внеску;
  7) перевіряти під час прийому на роботу наявність у фізичної особи свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
  8) повідомляти органу Пенсійного фонду України про прийом на роботу фізичної особи, яка не поставлена на облік у Державному реєстрі соціального страхування або не пред'явила на вимогу страхувальника свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і подавати необхідні відомості та документи для постановки на облік зазначеної особи;
  9) отримати в органі Пенсійного фонду України від імені фізичної особи, яку він зобов'язаний поставити на облік в Державному реєстрі соціального страхування, свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у встановленому законодавством порядку та видати його застрахованій особі;
  10) повідомляти органу Пенсійного фонду України про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру соціального страхування, в тому числі про застраховану особу, за яку або на користь якої ним сплачуються страхові внески, у десятиденний строк із дня отримання цих відомостей;
  11) у випадках, передбачених цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, ставати на облік в органах Пенсійного фонду України як платники єдиного соціального внеску;
  12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно–правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
  2. Обов’язки, передбачені частиною першою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 3 і 4 частини першої статті 5 цього Закону.
  Розділ ІІI. ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ, ОБЧИСЛЕННЯ І СПЛАТИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ ТА ЙОГО РОЗМІР
  Стаття 9. Порядок нарахування єдиного соціального внеску
  1. Єдиний соціальний внесок нараховується:
  1) для платників, зазначених у пунктах 1, 2, 5, 6, 7 частини першої статті 5 цього Закону, – на суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно–правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (у тому числі на суми збереженого заробітку у перші п'ять днів тимчасової непрацездатності) та виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за договорами цивільно-правового характеру. Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які нараховується єдиний соціальний внесок, визначаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
  2) для платників, зазначених у пунктах 3 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування) та 4 частини першої статті 5 цього Закону, – на суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суми доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у проваджені ними підприємницької діяльності.
  До членів сімей фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли віку 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою – підприємцем, але разом з ним провадять підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю;
  3) особливий спосіб оподаткування, єдиний соціальний внесок для платників, зазначених у пункті 3, які обрали нараховується на суми самостійно визначеного доходу, але не менше 50 відсотків розміру мінімального внеску, та не більше максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, встановлених цим законом, та на суми самостійно визначеного доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у проваджені ними підприємницької діяльності, але не менше 50 відсотків розміру мінімального внеску та не більше максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, встановлених цим законом, на кожного члена сім’ї фізичної особи – підприємця;
  4) для сезонних працівників єдиний соціальний внесок нараховується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
  2. Нарахування єдиного соціального внеску провадиться в межах максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску.
  3. Єдиний соціальний внесок нараховується на суми, зазначені в частині першій цієї статті, які не зменшені на суму податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат або на інші цілі за дорученням отримувача.
  4. Єдиний соціальний внесок нараховується на суми, зазначені у частині першій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
  Стаття 10. Розмір єдиного соціального внеску
  1. Розмір єдиного соціального внеску дорівнює сумі поданих правліннями фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування розмірів внесків на кожен з видів страхування, виходячи з того, що такий розмір повинен забезпечувати: надання особам страхових виплат і соціальних послуг, передбачених законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
  Для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, розмір єдиного соціального внеску диференціюється залежно від класу професійного ризику виробництва, встановленого відповідно до законодавства.
  Пропозиції про розмір єдиного соціального внеску, а також пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування вносить Кабінет Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, погодженим з організаціями роботодавців і профспілок.
  2. Єдиний соціальний внесок не включається до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На єдиний соціальний внесок не поширюється податкове законодавство.
  3. Єдиний соціальний внесок встановлюється в таких розмірах:
  1) Для платників, зазначених у пункті 1 статті 5 цього Закону, встановлюються такі розміри єдиного соціального внеску (у відсотках до визначеної пунктом 1 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску) відповідно до класів професійного ризику виробництва:
  
  Клас професійного ризику виробництва Розмір єдиного соціального внеску
  1 26,9
  2 27,0
  3 27,1
  4 27,2
  5 27,3
  6 27,4
  7 27,5
  8 27,6
  9 27,7
  10 27,8
  11 27,9
  12 28,0
  13 28,1
  14 28,2
  15 28,3
  16 28,4
  17 28,5
  18 28,6
  19 28,7
  20 28,8
  21 29,1
  22 29,2
  23 29,6
  24 29,9
  25 30,0
  26 30,3
  27 30,5
  28 32,7
  29 32,8
  30 39,8
  За розмірами, зазначеними в цьому пункті, платники сплачують єдиний соціальний внесок відповідно до основного виду економічної діяльності, за якими їх віднесено до відповідного класу професійного ризику виробництва.
  Підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи) підприємств, які займаються незалежно від спеціалізації підприємства іншими видами виробничої діяльності та перебувають на самостійному балансі і є у зв’язку із цим самостійним обліковими одиницями, при визначенні класу професійного ризику виробництва належать до видів економічної діяльності, яким відповідає діяльність підсобно-допоміжних виробництв (підрозділів) підприємств.
  2) Для платників, зазначених у пунктах 2, 5 – 7 статті 5 цього Закону (крім працюючих пенсіонерів, які отримують пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та за вислугу років) встановлюється єдиний соціальний внесок в розмірі 12,4 відсотків до визначеної пунктом 1 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску.
  3) Для платників, зазначених у пунктах 2, 5 – 7 статті 5 цього Закону з числа працюючих пенсіонерів, які отримують пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та за вислугу років, встановлюється єдиний соціальний внесок в розмірі 11,6 відсотків до визначеної пунктом 1 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску.
  4) Для платників, зазначених у пунктах 3 і 4 статті 5 цього Закону (крім осіб, які обрали особливий спосіб оподаткування, та пенсіонерів, які отримують пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та за вислугу років), встановлюється єдиний соціальний внесок в розмірі 26,9 відсотків від визначеної пунктом 2 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску.
  5) Для платників, зазначених у пунктах 3 і 4 статті 5 цього Закону з числа пенсіонерів, які отримують пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та за вислугу років (крім осіб, які обрали особливий спосіб оподаткування), встановлюється єдиний соціальний внесок в розмірі 26,05 відсотків від визначеної пунктом 2 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску.
  6) Для платників, зазначених у пункті 3 статті 5 цього Закону, які обрали особливий спосіб оподаткування (крім пенсіонерів, які отримують пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та за вислугу років), встановлюється єдиний соціальний внесок в розмірі 26,9 відсотків від визначеної пунктом 3 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску.
  7) Для платників, зазначених у пунктах 3 статті 5 цього Закону з числа пенсіонерів, які отримують пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та за вислугу років і які обрали особливий спосіб оподаткування, встановлюється єдиний соціальний внесок в розмірі 26,05 відсотків від визначеної пунктом 3 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску.
  8) Для роботодавців-юридичних осіб, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, встановлюється єдиний соціальний внесок у розмірі 10,75 відсотків визначеної пунктом 1 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску.
  9) Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, підприємств та організацій товариств УТОГ та УТОС, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, встановлюється єдиний соціальний внесок у розмірі 5,17 відсотків визначеної пунктом 1 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску.
  4. Суми єдиного соціального внеску розподіляються за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування в таких пропорціях (%) від суми єдиного соціального внеску:
  1) сума єдиного соціального внеску, зазначеного у пункті 1 частини третьої цієї статті:
  Клас професійного ризику виробництва На пенсійне страхування
  (до солідарної системи) На страхування на випадок безробіття На страхування з тимчасової втрати працездатності На страхування від нещасних випадків
  1 88,8476 3,1599 6,1338 1,8587
  2 88,5185 3,1482 6,1111 2,2222
  3 88,1919 3,1365 6,0886 2,5830
  4 87,8676 3,1250 6,0662 2,9412
  5 87,5458 3,1135 6,0440 3,2967
  6 87,2263 3,1022 6,0219 3,6496
  7 86,9091 3,0909 6,0000 4,0000
  8 86,5942 3,0797 5,9783 4,3478
  9 86,2816 3,0686 5,9567 4,6931
  10 85,9712 3,0575 5,9353 5,0360
  11 85,6631 3,0466 5,9140 5,3763
  12 85,3571 3,0357 5,8929 5,7143
  13 85,0534 3,0249 5,8719 6,0498
  14 84,7518 3,0141 5,8511 6,3830
  15 84,4523 3,0035 5,8304 6,7138
  16 84,1549 2,9930 5,8098 7,0423
  17 83,8596 2,9825 5,7895 7,3684
  18 83,5664 2,9721 5,7692 7,6923
  19 83,2753 2,9617 5,7491 8,0139
  20 82,9861 2,9514 5,7292 8,3333
  21 82,1306 2,9210 5,6700 9,2784
  22 81,8493 2,9110 5,6507 9,5890
  23 80,7432 2,8717 5,5743 10,8108
  24 79,9331 2,8428 5,5184 11,7057
  25 79,6667 2,8333 5,5000 12,0000
  26 78,8779 2,8053 5,4455 12,8713
  27 78,3607 2,7869 5,4098 13,4426
  28 73,0887 2,5993 5,0459 19,2661
  29 72,8659 2,5915 5,0304 19,5122
  30 60,0503 2,1357 4,1457 33,6683
  2) сума єдиного соціального внеску, зазначеного у пункті 2 частини третьої цієї статті:
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 6,8548 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності – 13,3065 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) – 79,8387 відсотків;
  3) сума єдиного соціального внеску, зазначеного у пункті 3 частини третьої цієї статті:
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності – 14,2857 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) – 85,7143 відсотків;
  4) сума єдиного соціального внеску, зазначеного у пунктах 4 та 6 частини третьої цієї статті:
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 3,1599 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності – 6,1338 відсотків,
  на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання – 1,8587 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) – 88,8476 відсотків;
  5) сума єдиного соціального внеску, зазначеного у пунктах 5 та 7 частини третьої цієї статті:
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності – 6,3340 відсотків,
  на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання – 1,9194 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) – 91,7466 відсотків;
  6) сума єдиного соціального внеску, зазначеного у пункті 8 частини третьої цієї статті:
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 7,9070 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності – 15,3488 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання – 4,6512 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) – 72,0930 відсотків;
  7) сума єдиного соціального внеску, зазначеного у пункті 9 частини третьої цієї статті:
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 8,1238 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності – 9,6712 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання – 4,8356 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) – 77,3694 відсотків.
  Стаття 11. Порядок обчислення та сплати єдиного соціального внеску
  1. Єдиний соціальний внесок обчислюється виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
  Обчислення єдиного соціального внеску із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного соціального внеску.
  2. Обчислення єдиного соціального внеску здійснюється платниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок.
  3. Обчислення єдиного соціального внеску органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органів Пенсійного фонду України, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок.
  4. Обчислення сум єдиного соціального внеску за минулі періоди провадиться виходячи з розміру єдиного соціального внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок.
  5. Сплата єдиного соціального внеску здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум єдиного соціального внеску на рахунки Пенсійного фонду України, що відкриті в Державному казначействі України для зарахування сум єдиного соціального внеску.
  6. Єдиний соціальний внесок сплачується платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їхніх банківських рахунків.
  Платники  фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують єдиний соціальний внесок шляхом готівкових розрахунків через банківські установи чи відділення зв’язку.
  7. Платники зобов'язані сплачувати єдиний соціальний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
  Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених у пунктах 3 і 4 частини першої статті 5 цього Закону – рік.
  При цьому в разі здійснення платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, протягом базового звітного періоду виплат, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок, такі платники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум єдиного соціального внеску, що підлягає нарахуванню на зазначені виплати.
  У разі недостатності у таких платників коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата авансових платежів з єдиного соціального внеску здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
  У разі несплати авансових платежів до платників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
  Перерахування авансових платежів з єдиного соціального внеску платниками, визначеними пунктом 1 частини першої статті 5 цього Закону, здійснюється одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок отримувача, перерахування за дорученням отримувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
  8. Днем сплати єдиного соціального внеску вважається:
  1) у разі перерахування сум єдиного соціального внеску у безготівковій формі з банківського рахунка платника на рахунок Пенсійного фонду України  день списання установою банку, Державним казначейством України суми платежу з банківського рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду України;
  2) у разі сплати сум єдиного соціального внеску готівкою  день внесення платником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на рахунки Пенсійного фонду України.
  9. Якщо платники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують єдиний соціальний внесок, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про єдину систему збору страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
  10. Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника єдиного соціального внеску.
  Установи банків приймають від платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником платіжних документів про перерахування у повному обсязі коштів для сплати відповідних сум єдиного соціального внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, з урахуванням умов, визначених абзацом четвертим частини сьомої цієї статті.
  У разі наявності в платника єдиного соціального внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного соціального внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати єдиного соціального внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
  11. Суми помилково сплаченого єдиного соціального внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного соціального внеску або повертаються платникам за їх заявою в порядку і в строки, визначені Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
  12. Єдиний соціальний внесок, який відповідно до цього Закону підлягає сплаті із сум виплат (доходу) за період з дня виникнення у платника зобов'язання щодо сплати єдиного соціального внеску до дня його постановки на облік Пенсійним фондом України, сплачується (стягується) на загальних підставах відповідно до цього Закону за весь зазначений період.
  13. У разі стягнення сум єдиного соціального внеску, пені та фінансових санкцій, передбачених цим Законом, строк давності не застосовується.
  Стаття 12. Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску окремими категоріями платників
  1. Нарахування, обчислення і сплата єдиного соціального внеску, встановленого для платників, зазначених у пунктах 2, 5, 6 і 7 частини першої статті 5 цього Закону, здійснюється платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, за рахунок відповідних сум, на які він був нарахований.
  Стаття 13. Розподіл страхових коштів за видами соціального страхування
  1. Державним казначейством України суми надходжень від сплати страхових коштів, що обліковуються на кінець дня на рахунках Державного казначейства України, не пізніше десятої години наступного робочого дня перераховуються відповідно до визначених пропорцій на кожен з видів загальнообов’язкового державного соціального страхування на централізовані рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, відкриті в Державному казначействі України. Перерахування коштів здійснюється в порядку, встановленому Державним казначейством України за погодженням з Пенсійним фондом України та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
  2. Державне казначейство України щодня після проведення розрахункових операцій з перерахування на рахунки фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів від сплати єдиного соціального внеску подає Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування інформацію про суми отриманих та перерахованих на їх рахунки коштів у порядку, встановленому Державним казначейством України за погодженням з Пенсійним фондом України та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
  3. З рахунків Пенсійного фонду України, що відкриті в Державному казначействі України для зарахування сум єдиного соціального внеску, можуть здійснюватися виключно такі операції:
  1) перерахування страхових коштів на рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій на кожен з видів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  2) повернення безпідставно або помилково сплачених (стягнутих) сум єдиного соціального внеску та штрафних санкцій.
  Кошти фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування обслуговуються органами Державного казначейства на безоплатній основі.
  4. Страхові кошти не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
  Розділ ІV. ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
  Стаття 14. Державний реєстр соціального страхування
  1. Державний реєстр соціального страхування є інформаційно-технічною системою, що включає в себе такі підсистеми:
  Реєстр платників єдиного соціального внеску;
  Реєстр застрахованих осіб.
  2. Державний реєстр соціального страхування забезпечує:
  облік платників і застрахованих осіб у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію;
  автоматизовану обробку інформації про сплату платниками єдиного соціального внеску.
  3. Державний реєстр соціального страхування складається з інформації, що міститься у базі даних Пенсійного фонду України та його органів.
  Стаття 15. Використання відомостей Державного реєстру соціального страхування
  1. Відомості Державного реєстру соціального страхування використовуються з додержанням вимог статті 23 Закону України "Про інформацію" виключно для потреб загальнообов'язкового державного соціального страхування та соціального захисту.
  2. Між Державним реєстром соціального страхування та базами даних фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється обмін інформацією в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України на безоплатній основі.
  Інформація з Державного реєстру соціального страхування надається у вигляді електронного документу, що супроводжується електронним підписом.
  3. Інформація з Державного реєстру соціального страхування надається за запитом страхувальників або застрахованих осіб за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
  Стаття 16. Джерела формування відомостей Державного реєстру соціального страхування
  1. Відомості Державного реєстру соціального страхування формуються за рахунок даних, які Пенсійний фонд України отримує:
  від державних реєстраторів;
  від платників єдиного соціального внеску;
  від застрахованих осіб;
  від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
  від державних органів реєстрації актів цивільного стану;
  від органів державної податкової служби;
  від органів державної статистики;
  від Державної служби зайнятості;
  від інших підприємств, установ, організацій та військових частин;
  в ході перевірок платників Пенсійним фондом України;
  від органів Державного казначейства України;
  з інших джерел, передбачених законодавством.
  Стаття 17. Реєстр платників єдиного соціального внеску
  1. Реєстр платників єдиного соціального внеску – автоматизований банк даних, що входить до складу Державного реєстру соціального страхування, створений для забезпечення єдиного обліку платників єдиного соціального внеску.
  2. До Реєстру платників єдиного соціального внеску заносяться такі дані про платників, на яких відповідно до цього Закону покладено обов’язок з нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску:
  ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;
  загальні відомості про платників єдиного соціального внеску:
  - назва (для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, – прізвище, ім’я, по батькові);
  - адреса;
  - форма власності;
  - основний вид економічної діяльності;
  - клас професійного ризику виробництва;
  - кількість працівників на дату подання звітності, у тому числі осіб, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру.
  Стаття 18. Реєстр застрахованих осіб
  1. Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк даних, що входить до складу Державного реєстру соціального страхування, створений для забезпечення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства України.
  2. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються роботодавцями. Відомості про фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, подаються безпосередньо цими особами.
  Форми документів, порядок та строки їх подання встановлюються Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
  3. На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, до якої включаються такі дані:
  1) умовно-постійна частина персональної облікової картки:
  номер свідоцтва соціального страхування;
  прізвище, ім'я та по батькові на поточний момент;
  прізвище при народженні;
  дата народження;
  місце народження;
  стать;
  місце проживання;
  серія, номер і назва документа, з якого взято відомості до персональної облікової картки;
  громадянство;
  відомості про членів сім'ї, які знаходяться на утриманні застрахованої особи, та її дітей;
  номер телефону (за згодою);
  про реєстрацію смерті;
  2) частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплаченого єдиного соціального внеску:
  ідентифікаційний номер страхувальника;
  рік, за який внесено відомості;
  розмір єдиного соціального внеску за відповідний місяць;
  сума сплаченого єдиного соціального внеску за відповідний місяць;
  ознака особливих умов праці, які дають право на пільги при отриманні виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
  сума виплат (доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;
  3) частина персональної облікової картки, яка відображає здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
  Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається в Пенсійному фонді України протягом усього життя цієї особи, а після її смерті – протягом 75 років на паперових носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа.
  4. Державні органи реєстрації актів цивільного стану за формою, встановленою відповідно до законодавства, протягом десяти робочих днів із дня реєстрації смерті особи подають відповідні відомості органам Пенсійного фонду України.
  5. Постановка на облік застрахованих осіб у Реєстрі застрахованих осіб, а також внесення змін та уточнень щодо даних, занесених до цього Реєстру, здійснюється органами Пенсійного фонду України в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України.
  6. При постановці на облік застрахованої особи Пенсійний фонд України надає їй свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у встановленому законодавством порядку і включає відомості про застраховану особу до Реєстру застрахованих осіб.
  7. Страховий стаж та заробітна плата (дохід) враховується для обчислення виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за даними, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб, а за період до запровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про заробітну плату (дохід) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, – відповідно до законодавства, що діяло раніше.
  Стаття 19. Доступ до інформації
  1. Доступ до інформації Державного реєстру соціального страхування здійснюється згідно з правилами, встановленими Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства.
  2. Доступ до інформації Державного реєстру соціального страхування здійснюється лише у випадках, передбачених законами.
  Стаття 20. Захист інформації
  1. Пенсійний фонд України забезпечує захист інформації Державного реєстру соціального страхування відповідно до законодавства.
  Органи, які отримали інформацію з Державного реєстру соціального страхування, несуть відповідно до законодавства відповідальність за використання такої інформації не за призначенням або з порушенням вимог, встановлених законами.
  2. Захист інформації Державного реєстру соціального страхування забезпечується шляхом:
  дотримання вимог щодо захисту інформації, встановлених відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;
  використання засобів обчислювальної техніки, програмного забезпечення, засобів зв'язку та інших засобів, які відповідають встановленим вимогам щодо захисту інформації (сертифікація засобів обчислювальної техніки, засобів зв'язку і засобів інформаційно–технічної системи);
  здійснення контролю щодо захисту інформації Державного реєстру соціального страхування.
  3. Захист інформації Державного реєстру соціального страхування здійснюється відповідною службою, що діє в Пенсійному фонді України.
  4. Контроль за дотриманням встановлених вимог щодо захисту інформації Державного реєстру соціального страхування здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інформації.
  Розділ V. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ЩОДО ПИТАНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ СПЛАТОЮ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ЩОДО СПЛАТИ ТА РОЗПОДІЛУ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ
  Стаття 21. Завдання та функції Пенсійного фонду України щодо питань, пов’язаних із сплатою єдиного соціального внеску
  1. Основними завданнями Пенсійного фонду України щодо питань, пов’язаних із сплатою єдиного соціального внеску, є забезпечення збору єдиного соціального внеску, облік надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного соціального внеску.
  2. Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань:
  разом з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування прогнозує надходження коштів від сплати єдиного соціального внеску;
  організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо забезпечення збору та обліку єдиного соціального внеску та контролю за його сплатою;
  веде Державний реєстр соціального страхування;
  узагальнює практику застосування законодавства України з питань сплати єдиного соціального внеску і подає центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики пропозиції щодо його вдосконалення;
  виконує інші функції, передбачені законодавством.
  Стаття 22. Права Пенсійного фонду України та його органів щодо питань, пов’язаних із сплатою єдиного соціального внеску
  1. Пенсійний фонд України має право:
  1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб * підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою єдиного соціального внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання ним функцій, передбачених цим Законом;
  2) не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, * позапланові перевірки на підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб – підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою єдиного соціального внеску, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок;
  3) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про єдину систему збору страхових внесків;
  4) вилучати в установленому законодавством порядку у підприємств, установ, організацій і фізичних осіб * підприємців документи, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний соціальний внесок;
  5) порушувати відповідно до законодавства справу про банкрутство підприємства, установи, організації або вносити пропозицію щодо скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності у разі систематичної несплати ним єдиного соціального внеску;
  6) застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом;
  7) стягувати з платників несплачені суми єдиного соціального внеску;
  8) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про єдину систему збору страхових внесків;
  9) у разі виявлення порушень порядку нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску, звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів;
  10) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.
  Стаття 23. Обов'язки Пенсійного фонду України та його органів щодо питань, пов’язаних із сплатою єдиного соціального внеску
  1. Пенсійний фонд України зобов'язаний:
  1) надавати інформацію з Державного реєстру соціального страхування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування, органам праці та соціального захисту населення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
  2) до 1 квітня наступного за звітним періодом року складати та оприлюднювати річний звіт про нарахування та сплату єдиного соціального внеску за минулий рік та до 1 червня наступного за звітним періодом року здійснювати відповідний прогноз на наступний бюджетній рік;
  3) здійснювати в межах своєї компетенції контроль за дотриманням платниками вимог цього Закону з урахуванням аналізу стану сплати ними єдиного соціального внеску;
  4) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до Державного реєстру соціального страхування;
  5) здійснювати контроль за достовірністю поданих відомостей, що використовуються в Державному реєстрі соціального страхування;
  6) надавати на вимогу застрахованої особи інформацію, що міститься на її персональній обліковій картці в Державному реєстрі соціального страхування;
  7) надавати безоплатно страхувальникам і застрахованим особам в усній та письмовій формі, а також через засоби масової інформації консультації з питань застосування законодавства про єдину систему збору страхових внесків, роз'яснювати їх права, обов'язки і відповідальність.
  Стаття 24. Державний нагляд щодо сплати та розподілу єдиного соціального внеску
  1. Державний нагляд за діяльністю Пенсійного фонду України щодо збору єдиного соціального внеску, обліку надходжень від його сплати та контролю за сплатою єдиного соціального внеску здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики і у сфері фінансів.
  Нагляд за діяльністю Державного казначейства України щодо перерахування страхових коштів у визначених законом пропорціях фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері фінансів.
  2. Рішення органів, які уповноважені здійснювати державний нагляд, є обов'язковими для виконання Пенсійним фондом України і Державним казначейством України в частині, що не суперечить цьому Закону та закону, яким визначено розмір єдиного соціального внеску. Рішення органів державного нагляду можуть бути оскаржені в судовому порядку.
  3. Якщо Пенсійним фондом України прийнято рішення з порушенням законодавства про єдину систему збору страхових внесків або він не виконує вимог законодавства, або якщо Державним казначейством України не перераховані страхові кошти у визначених законом пропорціях, чи не своєчасно перераховані, органи державного нагляду вказують на допущені порушення і встановлюють строк для їх усунення.
  Якщо протягом цього строку Пенсійний фонд України не усуне порушення, незаконне рішення скасовується органами державного нагляду, а посадові особи, винні в зазначеному порушенні, притягуються до відповідальності згідно із законодавством.
  Посадові особи Державного казначейства України, винні в неперерахуванні страхових коштів у визначених законом пропорціях чи в несвоєчасному їх перерахуванні, несуть відповідальність згідно із законодавством.
  4. Пенсійний фонд України і Державне казначейство України зобов'язані надавати посадовим особам органів державного нагляду всі документи та інформацію, необхідні для здійснення ними функцій державного нагляду.
  5. З ініціативи органів державного нагляду може призначатися аудиторська перевірка діяльності Пенсійного фонду України і Державного казначейства України щодо питань сплати єдиного соціального внеску за рахунок коштів органів, що призначили перевірку.
  Розділ VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЄДИНУ СИСТЕМУ ЗБОРУ СТРАХОВИХ ВНЕСКІВ
  Стаття 25. Заходи впливу та стягнення
  1. Рішення, прийняті Пенсійним фондом України з питань, що належать до його компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного соціального внеску і застрахованими особами.
  2. У разі виявлення своєчасно не нарахованих сум єдиного соціального внеску платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх в порядку, визначеному цим Законом.
  Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний соціальний внесок.
  3. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
  4. Органи Пенсійного фонду України за формою і в строки, визначені Пенсійним фондом України, надсилають платникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
  Протягом десяти робочих днів із дня отримання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій разом з нарахованою пенею.
  У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, платник узгоджує її з Пенсійним фондом України в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі недосягнення згоди із Пенсійним фондом України платник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки разом з нарахованою пенею та суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги або оскаржити вимогу в органах Пенсійного фонду України вищого рівня, або в судовому порядку.
  У разі коли платник, який отримав вимогу органу Пенсійного фонду України про сплату недоїмки, протягом десяти робочих днів після її отримання:
  а) не сплатив зазначені у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, або
  б) не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду України, або
  в) не оскаржив вимогу в судовому порядку, або
  г) якщо платник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду України звертається до суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду України з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
  5. Рішення суду щодо стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
  6. За рахунок сум, що надходять від платника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, ці суми погашаються у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі коли платник має суми несплачених страхових коштів і здійснює сплату поточних сум єдиного соціального внеску, ці суми зараховуються в рахунок сплати цих страхових коштів.
  7. Недоїмка не підлягає списанню, у тому числі в разі укладення із платником мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою, коли відсутні особи, які відповідно до цього Закону повинні нести за таких платників зобов'язання із сплати єдиного соціального внеску.
  8. У разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного соціального внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного соціального внеску недоїмка сплачується за рахунок майна платника. У цьому разі особами, відповідальними за сплату страхових коштів, є:
  ліквідаційна комісія  щодо юридичних осіб – платників єдиного соціального внеску, що ліквідуються;
  юридичні особи  щодо утворених ними філій, представництв, осередків та інших відокремлених підрозділів – платників єдиного соціального внеску, що ліквідуються.
  У разі недостатності коштів та іншого майна у платника для сплати страхових коштів особами, які несуть зобов'язання та відповідальність за сплату недоїмки, є:
  засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного соціального внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов'язаннями;
  юридичні особи  щодо утворених ними філій, представництв, осередків, інших відокремлених підрозділів  платників єдиного соціального внеску, що ліквідуються;
  правонаступники юридичної особи – платника єдиного соціального внеску, що ліквідується.
  У разі злиття, приєднання, поділу, перетворення платника зобов'язання із сплати страхових коштів покладаються на осіб, до яких відповідно до закону перейшли його права та обов'язки.
  Передача платниками єдиного соціального внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам забороняється, крім випадків, передбачених законодавством.
  9. На недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожен день прострочення платежу.
  10. Органи Пенсійного фонду України застосовують до платників такі фінансові санкції:
  1) у разі ухилення від постановки на облік платників на них накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті за період ухилення від постановки на облік, але не менше як 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) платниками єдиного соціального внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум;
  3) за заниження платником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховується єдиний соціальний внесок, накладається штраф у розмірі всієї суми заниженої заробітної плати (виплат, доходу);
  4) за донарахування органом Пенсійного фонду України сум своєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожен повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми;
  5) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, або подання недостовірних даних у звітності та/або передбачених цим Законом відомостей до органів Пенсійного фонду України накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен повний або неповний місяць тривалості порушення, а у разі повторного протягом року такого порушення – 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  6) за неведення в установленому порядку бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний соціальний внесок, накладається штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення  40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  7) за несплату, неповну сплату (за недотримання умов, визначених абзацом четвертим частини сьомої статті 11) або несвоєчасну сплату авансових платежів єдиного соціального внеску, передбачених цим Законом, накладається штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або несвоєчасно сплачених сум авансових платежів.
  11. Органи Пенсійного фонду України застосовують до банків такі фінансові санкції:
  1) за несвоєчасне перерахування на рахунки Пенсійного фонду України, відкриті в Державному казначействі України, сум єдиного соціального внеску, фінансових санкцій, передбачених цим Законом, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожен день прострочення їх перерахування, та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не перерахованих сум;
  2) за порушення вимог, передбачених частиною десятою статті 11 цього Закону, накладається штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який сплачується за рахунок власних коштів банку.
  12. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем строку сплати відповідного платежу, по день його фактичної сплати (перерахування) включно.
  У разі оскарження платниками вимоги про сплату недоїмки або накладення фінансових санкцій нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду України або позову до суду.
  13. Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених цим Законом, посадові особи органів Пенсійного фонду України в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймають рішення, які протягом трьох робочих днів з дня їх прийняття надсилаються платнику.
  Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного рішення. При цьому в цей же строк платник має право оскаржити зазначене рішення до органу Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду України, яким прийнято це рішення.
  Оскарження рішення органу Пенсійного фонду України про застосування фінансових санкцій зупиняє строки їх сплати до винесення відповідним органом Пенсійного фонду України або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також зупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження платником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
  14. У разі коли платник отримав рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених цим Законом, і не сплатив зазначені в ньому суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк відповідний орган Пенсійного фонду України про

• 2006.06.16 | stefan

  Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів(продовж.3)

  Ось ще один Законопроект на тему "єдиного соціального внеску":
  
  Проект №1065 від 15.06.2006
  вноситься народними
  депутатами України
  Кириченко Л.Ф.
  Кальцевим С.Ф.
  
  ЗАКОН УКРАЇНИ
  
  Про єдину систему збору та обліку внесків
  на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
  
  Цей Закон встановлює основні засади функціонування єдиної системи збору та обліку внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдина система збору страхових внесків), визначає умови та порядок сплати єдиного соціального внеску, повноваження органів, що здійснюють адміністрування збору та обліку єдиного соціального внеску, а також порядок ведення та використання даних Державного реєстру соціального страхування.
  Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  Стаття 1. Визначення термінів
  1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
  Державний реєстр соціального страхування – інформаційно-технічна система, що забезпечує накопичення, зберігання та доступ до інформації щодо сплати єдиного соціального внеску у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до цього Закону;
  єдиний соціальний внесок – консолідований страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування і сплачується в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення прав застрахованих осіб та у випадках, передбачених законодавством, членів їх сімей, на отримання страхових виплат (послуг) за соціальним страхуванням;
  максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску – максимальний розмір сум доходу застрахованої особи, на які нараховується єдиний соціальний внесок, дорівнює десяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб;
  мінімальний внесок – встановлена законом мінімальна сума єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті щомісячно, та визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір єдиного соціального внеску, визначений для платників відповідного класу професійного ризику виробництва, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу);
  недоїмка – суми єдиного соціального внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені платниками у строки, визначені цим Законом, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом;
  страхові кошти – кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного соціального внеску та надходжень від застосування відповідно до цього Закону фінансових санкцій.
  Інші терміни використовуються у значеннях, встановлених законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
  Стаття 2. Сфера правового регулювання цього Закону
  1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері сплати єдиного соціального внеску, його обліку, контролю за своєчасністю та повнотою нарахування, обчислення і сплати, розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також ведення та використання даних Державного реєстру соціального страхування.
  2. Виключно цим Законом визначаються:
  принципи сплати єдиного соціального внеску та розподілу коштів від його сплати;
  платники єдиного соціального внеску;
  база нарахування, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску;
  орган, уповноважений здійснювати постановку на облік платників єдиного соціального внеску, забезпечення збору єдиного соціального внеску, його облік, контроль за своєчасністю та повнотою сплати цього внеску, а також стягнення заборгованості із сплати єдиного соціального внеску;
  склад і порядок ведення Державного реєстру соціального страхування та використання його даних;
  установа, уповноважена здійснювати перерахування коштів єдиного соціального внеску на рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій на кожен з його видів.
  Стаття 3. Застосування цього Закону та інших нормативно-правових актів
  1. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на відносини, що належать до сфери правового регулювання цього Закону, лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
  2. Законодавством не можуть встановлюватися особливості з нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску або звільнення від його сплати, крім випадків, передбачених цим Законом або законом, яким визначено розмір єдиного соціального внеску.
  3. Зміна умов та порядку нарахування, обчислення, сплати і обліку єдиного соціального внеску, порядку розподілу страхових коштів, повноважень Пенсійного фонду України у сфері сплати єдиного соціального внеску, а також порядку ведення та використання даних Державного реєстру соціального страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону або закону, яким визначено розмір єдиного соціального внеску.
  Стаття 4. Принципи сплати єдиного соціального внеску та розподілу коштів від його сплати
  1. Сплата єдиного соціального внеску здійснюється за принципами:
  законодавчого визначення умов та порядку сплати єдиного соціального внеску;
  обов’язковості сплати єдиного соціального внеску;
  законодавчого визначення розміру єдиного соціального внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  прозорості та публічності діяльності органів, що здійснюють збір, розподіл за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, облік і контроль за сплатою єдиного соціального внеску;
  захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб.
  Розділ ІІ. ПЛАТНИКИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ
  Стаття 5. Платники єдиного соціального внеску
  1. Платниками єдиного соціального внеску є:
  1) роботодавці:
  підприємства, установи і організації, інші юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують найману працю на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами);
  фізичні особи – підприємці та особи, що забезпечують себе роботою самостійно, які використовують найману працю на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;
  фізичні особи, які використовують працю інших фізичних осіб на умовах трудового договору;
  дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
  дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України;
  2) наймані особи – громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють:
  на підприємствах, в установах, організаціях, у інших юридичних осіб, зазначених у абзаці другому пункту 1 цієї частини;
  у фізичних осіб – підприємців та осіб, що забезпечують себе роботою самостійно, на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством,
  у інших фізичних осіб на умовах трудового договору;
  а також виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах, організаціях у інших юридичних осіб, зазначених у абзаці другому пункту 1 цієї частини чи у фізичних осіб – підприємців та осіб, що забезпечують себе роботою самостійно, за договорами цивільно-правового характеру;
  3) фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування та члени сім'ї фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у проваджені ними підприємницької діяльності;
  4) особи, які забезпечують себе роботою самостійно – провадять незалежну професійну діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб, або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, веденні особистого селянського господарства в разі, якщо робота в цьому господарстві для них є основною і розрахунковий місячний дохід на одного члена дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, за умови, що такі особи в межах цієї діяльності не є найманими особами чи суб'єктами підприємницької діяльності;
  5) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах, консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), утворених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
  громадяни України та особи без громадянства, які працюють в дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України;
  6) особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді;
  7) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі.
  Стаття 6. Постановка на облік платників єдиного соціального внеску Пенсійним фондом України
  1. Пенсійний фонд України здійснює постановку на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 3 і 4 частини першої статті 5 цього Закону, як платників єдиного соціального внеску в порядку, що встановлюється Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
  2. Платникам, зазначеним у частині першій цієї статті, Пенсійним фондом України в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, видається повідомлення про постановку на облік як платника єдиного соціального внеску, в якому для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, зазначається встановлений клас професійного ризику, до якого віднесено платника.
  3. В осіб, зазначених у пунктах 1 і 3 частини першої статті 5 цього Закону, виникають обов'язки платників єдиного соціального внеску з дати їх державної реєстрації, в осіб, зазначених у пункті 4 – з початку відповідної діяльності.
  4. Державна служба зайнятості не пізніше наступного робочого дня після реєстрації (зняття з реєстрації) трудового договору між фізичною особою – підприємцем або фізичною особою, яка не має статусу підприємця, та найманою особою інформує про це Пенсійний фонд України в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
  5. Постановка на облік платників єдиного соціального внеску, зазначених у пунктах 2, 5, 6 та 7 статті 5 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру застрахованих осіб. Постановці на облік підлягають всі застраховані особи.
  Стаття 7. Права платників єдиного соціального внеску
  1. Платник єдиного соціального внеску має право:
  1) безоплатно отримувати від органів Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на нього цим Законом;
  2) отримувати від органів Пенсійного фонду України підтвердження про отримання сплачених ним (за нього) сум єдиного соціального внеску;
  3) звертатися до Пенсійного фонду України з письмовою заявою щодо зміни умов сплати ним єдиного соціального внеску у разі зміни його статусу як платника (у разі отримання права на зміну розміру єдиного соціального внеску, в тому числі у зв’язку із зміною виду економічної діяльності);
  4) отримувати безоплатно від Пенсійного фонду України консультації та роз’яснення щодо його прав та обов’язків як платника єдиного соціального внеску, порядку сплати єдиного соціального внеску та оскарження дій посадових осіб органів Пенсійного фонду України;
  5) оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення органів Пенсійного фонду України та дії його посадових осіб;
  6) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, за яких або на користь яких ним сплачуються страхові внески, у тому числі в суді.
  Стаття 8. Обов’язки платників єдиного соціального внеску
  1. Платники єдиного соціального внеску зобов'язані:
  1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати суми єдиного соціального внеску, встановленого для роботодавців та застрахованих осіб, на рахунки Пенсійного фонду України, що відкриті в Державному казначействі України для зарахування сум єдиного соціального внеску;
  2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного соціального внеску за кожним календарним місяцем та календарним роком, зберігати ці дані у порядку, передбаченому законодавством;
  3) допускати посадових осіб органів Пенсійного фонду України до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;
  4) подавати звітність до органів Пенсійного фонду України в строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, включаючи інформацію про чисельність найманих осіб, розмір їх заробітної плати (доходу), річний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності;
  5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членам сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суми сплаченого єдиного соціального внеску та інші відомості, що стосуються застрахованої особи, та подаються до органів Пенсійного фонду України;
  6) пред'являти на вимогу застрахованих осіб, за яких або на користь яких він сплачує єдиний соціальний внесок, повідомлення про постановку на облік як платника єдиного соціального внеску;
  7) перевіряти під час прийому на роботу наявність у фізичної особи свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
  8) повідомляти органу Пенсійного фонду України про прийом на роботу фізичної особи, яка не поставлена на облік у Державному реєстрі соціального страхування або не пред'явила на вимогу страхувальника свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і подавати необхідні відомості та документи для постановки на облік зазначеної особи;
  9) отримати в органі Пенсійного фонду України від імені фізичної особи, яку він зобов'язаний поставити на облік в Державному реєстрі соціального страхування, свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у встановленому законодавством порядку та видати його застрахованій особі;
  10) повідомляти органу Пенсійного фонду України про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру соціального страхування, в тому числі про застраховану особу, за яку або на користь якої ним сплачуються страхові внески, у десятиденний строк із дня отримання цих відомостей;
  11) у випадках, передбачених цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, ставати на облік в органах Пенсійного фонду України як платники єдиного соціального внеску;
  12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно–правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
  2. Обов’язки, передбачені частиною першою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 3 і 4 частини першої статті 5 цього Закону.
  Розділ ІІI. ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ, ОБЧИСЛЕННЯ І СПЛАТИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ ТА ЙОГО РОЗМІР
  Стаття 9. Порядок нарахування єдиного соціального внеску
  1. Єдиний соціальний внесок нараховується:
  1) для платників, зазначених у пунктах 1, 2, 5, 6, 7 частини першої статті 5 цього Закону, – на суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно–правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (у тому числі на суми збереженого заробітку у перші п'ять днів тимчасової непрацездатності) та виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за договорами цивільно-правового характеру. Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які нараховується єдиний соціальний внесок, визначаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
  2) для платників, зазначених у пунктах 3 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування) та 4 частини першої статті 5 цього Закону, – на суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суми доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у проваджені ними підприємницької діяльності.
  До членів сімей фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли віку 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою – підприємцем, але разом з ним провадять підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю;
  3) особливий спосіб оподаткування, єдиний соціальний внесок для платників, зазначених у пункті 3, які обрали нараховується на суми самостійно визначеного доходу, але не менше 50 відсотків розміру мінімального внеску, та не більше максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, встановлених цим законом, та на суми самостійно визначеного доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у проваджені ними підприємницької діяльності, але не менше 50 відсотків розміру мінімального внеску та не більше максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, встановлених цим законом, на кожного члена сім’ї фізичної особи – підприємця;
  4) для сезонних працівників єдиний соціальний внесок нараховується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
  2. Нарахування єдиного соціального внеску провадиться в межах максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску.
  3. Єдиний соціальний внесок нараховується на суми, зазначені в частині першій цієї статті, які не зменшені на суму податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат або на інші цілі за дорученням отримувача.
  4. Єдиний соціальний внесок нараховується на суми, зазначені у частині першій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
  Стаття 10. Розмір єдиного соціального внеску
  1. Розмір єдиного соціального внеску дорівнює сумі поданих правліннями фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування розмірів внесків на кожен з видів страхування, виходячи з того, що такий розмір повинен забезпечувати: надання особам страхових виплат і соціальних послуг, передбачених законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
  Для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, розмір єдиного соціального внеску диференціюється залежно від класу професійного ризику виробництва, встановленого відповідно до законодавства.
  Пропозиції про розмір єдиного соціального внеску, а також пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування вносить Кабінет Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, погодженим з організаціями роботодавців і профспілок.
  2. Єдиний соціальний внесок не включається до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На єдиний соціальний внесок не поширюється податкове законодавство.
  3. Єдиний соціальний внесок встановлюється в таких розмірах:
  1) Для платників, зазначених у пункті 1 статті 5 цього Закону, встановлюються такі розміри єдиного соціального внеску (у відсотках до визначеної пунктом 1 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску) відповідно до класів професійного ризику виробництва:
  
  Клас професійного ризику виробництва Розмір єдиного соціального внеску
  1 26,9
  2 27,0
  3 27,1
  4 27,2
  5 27,3
  6 27,4
  7 27,5
  8 27,6
  9 27,7
  10 27,8
  11 27,9
  12 28,0
  13 28,1
  14 28,2
  15 28,3
  16 28,4
  17 28,5
  18 28,6
  19 28,7
  20 28,8
  21 29,1
  22 29,2
  23 29,6
  24 29,9
  25 30,0
  26 30,3
  27 30,5
  28 32,7
  29 32,8
  30 39,8
  За розмірами, зазначеними в цьому пункті, платники сплачують єдиний соціальний внесок відповідно до основного виду економічної діяльності, за якими їх віднесено до відповідного класу професійного ризику виробництва.
  Підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи) підприємств, які займаються незалежно від спеціалізації підприємства іншими видами виробничої діяльності та перебувають на самостійному балансі і є у зв’язку із цим самостійним обліковими одиницями, при визначенні класу професійного ризику виробництва належать до видів економічної діяльності, яким відповідає діяльність підсобно-допоміжних виробництв (підрозділів) підприємств.
  2) Для платників, зазначених у пунктах 2, 5 – 7 статті 5 цього Закону (крім працюючих пенсіонерів, які отримують пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та за вислугу років) встановлюється єдиний соціальний внесок в розмірі 12,4 відсотків до визначеної пунктом 1 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску.
  3) Для платників, зазначених у пунктах 2, 5 – 7 статті 5 цього Закону з числа працюючих пенсіонерів, які отримують пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та за вислугу років, встановлюється єдиний соціальний внесок в розмірі 11,6 відсотків до визначеної пунктом 1 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску.
  4) Для платників, зазначених у пунктах 3 і 4 статті 5 цього Закону (крім осіб, які обрали особливий спосіб оподаткування, та пенсіонерів, які отримують пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та за вислугу років), встановлюється єдиний соціальний внесок в розмірі 26,9 відсотків від визначеної пунктом 2 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску.
  5) Для платників, зазначених у пунктах 3 і 4 статті 5 цього Закону з числа пенсіонерів, які отримують пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та за вислугу років (крім осіб, які обрали особливий спосіб оподаткування), встановлюється єдиний соціальний внесок в розмірі 26,05 відсотків від визначеної пунктом 2 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску.
  6) Для платників, зазначених у пункті 3 статті 5 цього Закону, які обрали особливий спосіб оподаткування (крім пенсіонерів, які отримують пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та за вислугу років), встановлюється єдиний соціальний внесок в розмірі 26,9 відсотків від визначеної пунктом 3 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску.
  7) Для платників, зазначених у пунктах 3 статті 5 цього Закону з числа пенсіонерів, які отримують пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та за вислугу років і які обрали особливий спосіб оподаткування, встановлюється єдиний соціальний внесок в розмірі 26,05 відсотків від визначеної пунктом 3 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску.
  8) Для роботодавців-юридичних осіб, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, встановлюється єдиний соціальний внесок у розмірі 10,75 відсотків визначеної пунктом 1 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску.
  9) Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, підприємств та організацій товариств УТОГ та УТОС, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, встановлюється єдиний соціальний внесок у розмірі 5,17 відсотків визначеної пунктом 1 статті 9 цього Закону бази нарахування єдиного соціального внеску.
  4. Суми єдиного соціального внеску розподіляються за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування в таких пропорціях (%) від суми єдиного соціального внеску:
  1) сума єдиного соціального внеску, зазначеного у пункті 1 частини третьої цієї статті:
  Клас професійного ризику виробництва На пенсійне страхування
  (до солідарної системи) На страхування на випадок безробіття На страхування з тимчасової втрати працездатності На страхування від нещасних випадків
  1 88,8476 3,1599 6,1338 1,8587
  2 88,5185 3,1482 6,1111 2,2222
  3 88,1919 3,1365 6,0886 2,5830
  4 87,8676 3,1250 6,0662 2,9412
  5 87,5458 3,1135 6,0440 3,2967
  6 87,2263 3,1022 6,0219 3,6496
  7 86,9091 3,0909 6,0000 4,0000
  8 86,5942 3,0797 5,9783 4,3478
  9 86,2816 3,0686 5,9567 4,6931
  10 85,9712 3,0575 5,9353 5,0360
  11 85,6631 3,0466 5,9140 5,3763
  12 85,3571 3,0357 5,8929 5,7143
  13 85,0534 3,0249 5,8719 6,0498
  14 84,7518 3,0141 5,8511 6,3830
  15 84,4523 3,0035 5,8304 6,7138
  16 84,1549 2,9930 5,8098 7,0423
  17 83,8596 2,9825 5,7895 7,3684
  18 83,5664 2,9721 5,7692 7,6923
  19 83,2753 2,9617 5,7491 8,0139
  20 82,9861 2,9514 5,7292 8,3333
  21 82,1306 2,9210 5,6700 9,2784
  22 81,8493 2,9110 5,6507 9,5890
  23 80,7432 2,8717 5,5743 10,8108
  24 79,9331 2,8428 5,5184 11,7057
  25 79,6667 2,8333 5,5000 12,0000
  26 78,8779 2,8053 5,4455 12,8713
  27 78,3607 2,7869 5,4098 13,4426
  28 73,0887 2,5993 5,0459 19,2661
  29 72,8659 2,5915 5,0304 19,5122
  30 60,0503 2,1357 4,1457 33,6683
  2) сума єдиного соціального внеску, зазначеного у пункті 2 частини третьої цієї статті:
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 6,8548 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності – 13,3065 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) – 79,8387 відсотків;
  3) сума єдиного соціального внеску, зазначеного у пункті 3 частини третьої цієї статті:
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності – 14,2857 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) – 85,7143 відсотків;
  4) сума єдиного соціального внеску, зазначеного у пунктах 4 та 6 частини третьої цієї статті:
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 3,1599 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності – 6,1338 відсотків,
  на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання – 1,8587 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) – 88,8476 відсотків;
  5) сума єдиного соціального внеску, зазначеного у пунктах 5 та 7 частини третьої цієї статті:
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності – 6,3340 відсотків,
  на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання – 1,9194 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) – 91,7466 відсотків;
  6) сума єдиного соціального внеску, зазначеного у пункті 8 частини третьої цієї статті:
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 7,9070 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності – 15,3488 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання – 4,6512 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) – 72,0930 відсотків;
  7) сума єдиного соціального внеску, зазначеного у пункті 9 частини третьої цієї статті:
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 8,1238 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності – 9,6712 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання – 4,8356 відсотків,
  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) – 77,3694 відсотків.
  Стаття 11. Порядок обчислення та сплати єдиного соціального внеску
  1. Єдиний соціальний внесок обчислюється виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
  Обчислення єдиного соціального внеску із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного соціального внеску.
  2. Обчислення єдиного соціального внеску здійснюється платниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок.
  3. Обчислення єдиного соціального внеску органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органів Пенсійного фонду України, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок.
  4. Обчислення сум єдиного соціального внеску за минулі періоди провадиться виходячи з розміру єдиного соціального внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок.
  5. Сплата єдиного соціального внеску здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум єдиного соціального внеску на рахунки Пенсійного фонду України, що відкриті в Державному казначействі України для зарахування сум єдиного соціального внеску.
  6. Єдиний соціальний внесок сплачується платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їхніх банківських рахунків.
  Платники  фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують єдиний соціальний внесок шляхом готівкових розрахунків через банківські установи чи відділення зв’язку.
  7. Платники зобов'язані сплачувати єдиний соціальний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
  Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених у пунктах 3 і 4 частини першої статті 5 цього Закону – рік.
  При цьому в разі здійснення платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, протягом базового звітного періоду виплат, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок, такі платники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум єдиного соціального внеску, що підлягає нарахуванню на зазначені виплати.
  У разі недостатності у таких платників коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата авансових платежів з єдиного соціального внеску здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
  У разі несплати авансових платежів до платників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
  Перерахування авансових платежів з єдиного соціального внеску платниками, визначеними пунктом 1 частини першої статті 5 цього Закону, здійснюється одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок отримувача, перерахування за дорученням отримувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань...
  ...
  повний текст Законопроекту див:http://gska2.rada.gov.ua:7777/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=27445&pf35401=90614
  http://gska2.rada.gov.ua:7777/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=27445