Анатолій Кінах як дзеркало української квазіполітики
06/22/2006 | bu
Христина Гагауз
(цікавий постинг з ОРД)
Скільки б не читала виступів чи інтерв'ю Анатолія Кінаха не перестаю дивуватися його вмінню говорити пусті й заучені фрази практично з будь-яких питань. Але найбільше мене дивує все ж таки той факт, що людина, яка годиться лише для заповнення пустоти, ось уже близько десяти років постійно затребувана владою. Як говорив колись один із народних депутатів - «це якийсь анонс» (маючи на увазі «нонсенс»).
Ось і зараз уже тиждень перебуваю під враженням його останнього інтерв'ю, яке він дав УШАН 13 червня. Складається враження, що практично всі проблемні питання сьогодення були в центрі уваги РНБОУ під час секретарства А.Кінаха. Зокрема, Анатолію Кириловичу була добре відома ситуація в Криму, і РНБОУ прийняла необхідні рішення для запобігання дестабілізаційним процесам, конфліктний розвиток подій навколо навчань «Тугий вузол» також Секретарем РНБОУ прогнозувався і «відповідні заходи були затверджені», знає він і як вести переговори з Росією щодо перебування в Україні Чорноморського флоту РФ, є в нього й готові рецепти вирішення мовного питання, не говорячи вже про забезпечення енергетичної безпеки України та багато інших.
Виникає резонне запитання - чому ж ми так погано живемо, якщо ми такі розумні? Але в Анатолія Кириловича й тут є чітко заучена відповідь - «основна причина нинішньої кризової ситуації полягає в нескоординованості дій органів державної влади».
Чесно кажучи страшно стає від такої некомпетентності наших чиновників найвищого рангу. Невже пробувши на посаді Секретаря РНБОУ майже 9 місяців, пан Кінах так і не прочитав статтю 1 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України», де чорним по білому записано, що саме «Рада національної безпеки і оборони України відповідно до Конституції України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України».
Може хтось подумає, що це якраз той випадок, коли людина досить самокритично оцінює свою діяльність. Можу Вас запевнити, що це не так. Візьміть просто декілька його інтерв'ю дворічної, річної давнини або останні його коментарі і Ви зрозумієте, що тут випадок зовсім інший. Уміння вивчити завчасно підготовлений текст ніколи не замінить уміння думати.
А чи не апарат РНБОУ під керівництвом Анатолія Кириловича розробляв заходи щодо «покращення», «удосконалення», «запобігання», «мінімізації», «інтенсифікації» дій тих чи інших державних органів у тій чи іншій сфері, і, чому результат виконання цих заходів здебільшого плачевний? А тому, що вони за своєю суттю такі ж декларативні й такі ж далекі від дійсності, як і всі дії самого Кінаха на різних державних посадах.
В інтерв'ю від 13 червня Анатолій Кирилович особливо підкреслює у свою далекоглядність як політика. Це ж він «ще два місяці тому розпочав створення міжфракційного об'єднання «Стабільна Україна». І це тоді, коли його партія видала йому мандат на ведення переговорів про створення «помаранчевої коаліції» в рамках трьох сил - Нашої України, БЮТ і СПУ.
Правду кажучи така поведінка пана Кінаха для мене теж не стала несподіванкою. Згадайте, хто з високопоставлених наближених до Кучми осіб на різних етапах відвернувся від свого патрона. Спочатку віце-спікер Верховної Ради України Олександр Зінченко, потім майже синхронно Володимир Литвин та Анатолій Кінах.
Подібна ситуація спостерігалася й після Помаранчевої революції, коли спочатку О.Зінченко «відзначився», потім В.Литвину дуже захотілося «бути не першим, але й не другим», і, зрештою А.Кінах покотився в інший бік, вкотре сподіваючись потрапити «у коло очільників держави», побувши тимчасово народним депутатом.
Тепер пан Кінах у ранзі народного депутата може вільно займатися своєю любимою справою - популізмом і обливанням брудом своїх лишніх колег, сподіваючись на якийсь «шматок» владного пирога вже від Партії регіонів.
Спробуйте згадати яких видатних позитивних результатів досягнув пан Кінах на посаді Прем'єр-міністра України. Не вдається. Мені також. А чим запам'ятався Анатолій Кирилович на посаді першого віце-прем'єра в уряді Ю.Тимошенко? Хіба що заочною гризнею із Сергієм Терьохіним. Оце й усі подвиги на цій ниві.
Водночас пан Кінах добре запам'ятався хіба що своїми «справами» у Бориспільському аеропорту, коли він через своїх родичів намагався заволодіти значною частиною майна. Нагадаємо, що між аеропортом «Бориспіль» та комерційною фірмою ТОВ «Юридично-комерційне агентство» (серед її засновників та співзасновників фігурувало прізвище дружини А.Кінаха та її доньки від першого браку) було укладено договір, згідно якого з 1 січня 2006 року велика частина потужностей аеропорту була передана в управління цій компанії, їй надане право укладати орендні умови на майно аеропорту. За умовами договору, ТОВ, статутний фонд якого становив 375 гривень, щорічно отримувало б прибуток у розмірі майже 100 млн. гривень. Аферу вчасно вдалося зупинити, у т.ч. завдяки втручанню ЗМІ.
А ще Анатолій Кирилович запам'ятався керівникам науково-дослідних установ, які діють при РНБОУ, своїм «вмінням» використовувати кошти, виділені на проведення наукових досліджень, в інтересах наближених до нього комерційних структур. Пам'ятають про пана Кінах і в Миколаєві, де він також «приклав» руку до приватизації ряду великих промислових підприємств.
Ось такий він - Анатолій Кирилович Кінах - фігаро української квазіполітики.
(цікавий постинг з ОРД)
Скільки б не читала виступів чи інтерв'ю Анатолія Кінаха не перестаю дивуватися його вмінню говорити пусті й заучені фрази практично з будь-яких питань. Але найбільше мене дивує все ж таки той факт, що людина, яка годиться лише для заповнення пустоти, ось уже близько десяти років постійно затребувана владою. Як говорив колись один із народних депутатів - «це якийсь анонс» (маючи на увазі «нонсенс»).
Ось і зараз уже тиждень перебуваю під враженням його останнього інтерв'ю, яке він дав УШАН 13 червня. Складається враження, що практично всі проблемні питання сьогодення були в центрі уваги РНБОУ під час секретарства А.Кінаха. Зокрема, Анатолію Кириловичу була добре відома ситуація в Криму, і РНБОУ прийняла необхідні рішення для запобігання дестабілізаційним процесам, конфліктний розвиток подій навколо навчань «Тугий вузол» також Секретарем РНБОУ прогнозувався і «відповідні заходи були затверджені», знає він і як вести переговори з Росією щодо перебування в Україні Чорноморського флоту РФ, є в нього й готові рецепти вирішення мовного питання, не говорячи вже про забезпечення енергетичної безпеки України та багато інших.
Виникає резонне запитання - чому ж ми так погано живемо, якщо ми такі розумні? Але в Анатолія Кириловича й тут є чітко заучена відповідь - «основна причина нинішньої кризової ситуації полягає в нескоординованості дій органів державної влади».
Чесно кажучи страшно стає від такої некомпетентності наших чиновників найвищого рангу. Невже пробувши на посаді Секретаря РНБОУ майже 9 місяців, пан Кінах так і не прочитав статтю 1 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України», де чорним по білому записано, що саме «Рада національної безпеки і оборони України відповідно до Конституції України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України».
Може хтось подумає, що це якраз той випадок, коли людина досить самокритично оцінює свою діяльність. Можу Вас запевнити, що це не так. Візьміть просто декілька його інтерв'ю дворічної, річної давнини або останні його коментарі і Ви зрозумієте, що тут випадок зовсім інший. Уміння вивчити завчасно підготовлений текст ніколи не замінить уміння думати.
А чи не апарат РНБОУ під керівництвом Анатолія Кириловича розробляв заходи щодо «покращення», «удосконалення», «запобігання», «мінімізації», «інтенсифікації» дій тих чи інших державних органів у тій чи іншій сфері, і, чому результат виконання цих заходів здебільшого плачевний? А тому, що вони за своєю суттю такі ж декларативні й такі ж далекі від дійсності, як і всі дії самого Кінаха на різних державних посадах.
В інтерв'ю від 13 червня Анатолій Кирилович особливо підкреслює у свою далекоглядність як політика. Це ж він «ще два місяці тому розпочав створення міжфракційного об'єднання «Стабільна Україна». І це тоді, коли його партія видала йому мандат на ведення переговорів про створення «помаранчевої коаліції» в рамках трьох сил - Нашої України, БЮТ і СПУ.
Правду кажучи така поведінка пана Кінаха для мене теж не стала несподіванкою. Згадайте, хто з високопоставлених наближених до Кучми осіб на різних етапах відвернувся від свого патрона. Спочатку віце-спікер Верховної Ради України Олександр Зінченко, потім майже синхронно Володимир Литвин та Анатолій Кінах.
Подібна ситуація спостерігалася й після Помаранчевої революції, коли спочатку О.Зінченко «відзначився», потім В.Литвину дуже захотілося «бути не першим, але й не другим», і, зрештою А.Кінах покотився в інший бік, вкотре сподіваючись потрапити «у коло очільників держави», побувши тимчасово народним депутатом.
Тепер пан Кінах у ранзі народного депутата може вільно займатися своєю любимою справою - популізмом і обливанням брудом своїх лишніх колег, сподіваючись на якийсь «шматок» владного пирога вже від Партії регіонів.
Спробуйте згадати яких видатних позитивних результатів досягнув пан Кінах на посаді Прем'єр-міністра України. Не вдається. Мені також. А чим запам'ятався Анатолій Кирилович на посаді першого віце-прем'єра в уряді Ю.Тимошенко? Хіба що заочною гризнею із Сергієм Терьохіним. Оце й усі подвиги на цій ниві.
Водночас пан Кінах добре запам'ятався хіба що своїми «справами» у Бориспільському аеропорту, коли він через своїх родичів намагався заволодіти значною частиною майна. Нагадаємо, що між аеропортом «Бориспіль» та комерційною фірмою ТОВ «Юридично-комерційне агентство» (серед її засновників та співзасновників фігурувало прізвище дружини А.Кінаха та її доньки від першого браку) було укладено договір, згідно якого з 1 січня 2006 року велика частина потужностей аеропорту була передана в управління цій компанії, їй надане право укладати орендні умови на майно аеропорту. За умовами договору, ТОВ, статутний фонд якого становив 375 гривень, щорічно отримувало б прибуток у розмірі майже 100 млн. гривень. Аферу вчасно вдалося зупинити, у т.ч. завдяки втручанню ЗМІ.
А ще Анатолій Кирилович запам'ятався керівникам науково-дослідних установ, які діють при РНБОУ, своїм «вмінням» використовувати кошти, виділені на проведення наукових досліджень, в інтересах наближених до нього комерційних структур. Пам'ятають про пана Кінах і в Миколаєві, де він також «приклав» руку до приватизації ряду великих промислових підприємств.
Ось такий він - Анатолій Кирилович Кінах - фігаро української квазіполітики.