Воровской ставленик или директор ЗАО "СУД"
07/08/2006 | AntiKor
Все горожане Мелитополя знают экс. председателя Мелитопольского суда, а ныне председателя Запорожского апелляционного суда Виктора Городовенко. Столь блестящей карьере удивлялись не только Мелитопольцы, но и Запорожцы. В чем же секрет?
-А секрет прост. Сросшись с криминальным миром Городовенко, вместе со своим другом - экс. директором фирмы “Приоритет”, а ныне председателем совета судей Запорожской области - Алейниковым, создали в суде свою фирму. Суть деятельности, которой сводилась к продаже, как это не банально, закона. Брать взятки в суде стали за все. В “бизнес” были втянуты практически все судьи. Мошенники города прокручивали совместно с “фирмой” Городовенко свои хитроумные схемы, поворачивая закон в нужное русло, получая при этом огромные доходы. Которые и направлялись для покупки новых мест и поддержания жизнедеятельности участников “фирмы”.
Есть такой старый анекдот: "Судья объявляет своё решение: "Гражданин Иванов дал мне взятку десять тысяч долларов, а гражданин Петров - пятнадцать. Принимая к сведению всё вышесказанное, суд постановил вернуть гражданину Петрову пять тысяч и решить дело по справедливости".
Учитывая сегодняшние реалии, я даже не знаю, смеяться или плакать. Решение судов сегодня покупаются много и часто. И закон умело, а порой не слишком (чего стесняться – все свои) трактуется в пользу "оплатившего". Тем более если даже президент ничего не может поделать с этим кланом, то чего бояться какого-то, простите лоха, у которого нет денег даже на приличную взятку?! А про «тендеры» в Мелитопольском суде слышали? Кто больше – тот и прав? Ну, это тоже – тема отдельная.
А может, я преувеличиваю? И коррупция, незаконные решения в судах города Мелитополя – исключение, а не правило? Мало прецедентов? Редки случаи доказанных фактов коррупции? Очень. За год в Украине – меньше десяти. А судья, севший в тюрьму, пока вообще – легенда. Уверен, что слово «пока» я употребляю верно. Скоро все изменится. А что до редких эпизодов, то может, стоит задуматься, почему словосочетания "небогатый судья" "прокурор, ожидающий общественный транспорт", вызывают смех. Впрочем, о прокурорах – в другой раз. Человека, верящего в честность и неподкупность судебной власти в Украине, найти очень не просто. Зато разочаровавшихся, пострадавших искать не надо - только спроси.
Но почему суды, которые во всём цивилизованном мире защищают интересы граждан, у нас превратились в коммерческие предприятия? Вернее, если уж быть абсолютно точным, в акционерные общества закрытого типа. Кстати, когда я говорю «свора» или «надо вешать» на меня запросто можно подать в суд. Так вот предупреждаю – все ругательства в этой статье употребляются только в отношении тех судей, которые берут взятки. Кто из них это признает – подавайте иск за оскорбления. Я думаю, что таких судей около ста процентов. Но это – личное мнение. Обижаться на меня официально могут те, кто и взяточником себя признает тоже официально.
Почему суды стали такими продажными? Причин, как мне представляется, три. Первая - морального характера. Взятку за грех судейские давно не считают. Каждый устраивается, как может и все такое. Вторая - высокое предложение. Дают. Дают часто, и многие считают, что только так и нужно. Но для того чтобы удерживать слабых от преступления, и существует система наказаний. Но обвинить судью в предвзятости, а уж тем более привлечь к ответственности очень тяжело. Любой сотрудник милиции скажет вам, что сложно поймать обычного взяточника. А судью - человека грамотного - тем паче. Ведь санкции на это нужно получить у другого судьи, а круговая порука - вещь не новая. К тому же, несовершенство законодательства оставляет приличное пространство для "манёвров" при вынесении решения. И снова – если судить судью будет другой судья (в тавтологии заложен большой смысл) результат предсказуем. Могу даже заменить словосочетание «круговая порука» на «корпоративная солидарность». Суть бандитская от этого не меняется. И как финал, если решение судьи вышестоящий судебный орган признал недействительным, за подобную "ошибку" судья ответственности не несёт. Странно, не правда ли? Вот это гарантии! Ельцин отдыхает вместе с Кучмой. Судьи рулят.
Таким образом, мы получаем третью причину коррупции в судах - полную безнаказанность. Итак, Задача: есть отсутствие моральных препятствий, возможность тоже имеется, а вот страх перед наказанием, напротив, отсутствует. Результат? Полученный результат просто не должен нас удивлять. Повальная коммерция. Куда же бедному человеку податься? Что делать? Кто захочет бороться с коррупцией в судах? Но есть гласность - единственное оружие, подаренное нам демократией. Президент считается с прессой, министр МВД считается, губернаторы и ведущие Финансово-промышленные группировки – практически все. А судьям все равно. Хоть кол на голове теши. Их это никак не задевает – собака лает, а караван идет. Так и «рулят» в нашем родном городе судьи Лащенко-Гаркушка, Кучеренко, Николова, Притула и другие «вершители судеб», а деньги на тарелочки им приносят адвокаты фирмы «Приоритет» Зубов и Еременко, которые, кстати, зачастую, вступая с ними в сговор «разводят на деньги» обе стороны процесса. Так они и грабят Мелитопольцев. Если кто в прокуратуру пойдет – там Кривоножко прикроет, апелляцию написать –Городовенко в области подсуетится, жалобу – Алейников в раде судей на себя возьмет. И все же знают, что Алейников бывший директор «Приоритета», Городовенко бывший председатель Мелитопольского суда, которые в свою время и воспитали этих «вершителей судеб», а сейчас возглавляет эту «чудо-банду» в суде Запорожской обл. Самое интересное в том, что один раз «отмазав» за деньги угонщика или квартирного вора, судьи попадают к ним в зависимость и в дальнейшем выносят решение в их пользу. А «жулики», давно это поняв, «подтягивают» в эту бандитскую «фирму», новых чиновников и продвигают «директоров» типа Городовенко.
Но люди уже устали от беззакония и грядут большие перемены. Не так, как хочет Ющенко, а реальную. Пусть судей избирает народ – с учетом прошлых грехов. И в тюрьму за «ошибки» пусть отправляются. Причем сроки установить такие, чтобы «ошибаться» не хотелось. А лучше учесть опыт друзей-китайцев – расстрел. Лично я, как человек и гражданин, предпочел бы развешать, некоторых судей вдоль дорог на деревьях, но это недемократично. А пока буду делать все, что в моих силах. Писать о «судейских ошибочках», чтобы в Мелитополе (и не только) каждый знал героев пофамильно. Думаю, что читатели поддержат эту полезную инициативу. А дальше – с помощью Президента, Европейского суда мы и снимем со своей шеи этих вампиров.
-А секрет прост. Сросшись с криминальным миром Городовенко, вместе со своим другом - экс. директором фирмы “Приоритет”, а ныне председателем совета судей Запорожской области - Алейниковым, создали в суде свою фирму. Суть деятельности, которой сводилась к продаже, как это не банально, закона. Брать взятки в суде стали за все. В “бизнес” были втянуты практически все судьи. Мошенники города прокручивали совместно с “фирмой” Городовенко свои хитроумные схемы, поворачивая закон в нужное русло, получая при этом огромные доходы. Которые и направлялись для покупки новых мест и поддержания жизнедеятельности участников “фирмы”.
Есть такой старый анекдот: "Судья объявляет своё решение: "Гражданин Иванов дал мне взятку десять тысяч долларов, а гражданин Петров - пятнадцать. Принимая к сведению всё вышесказанное, суд постановил вернуть гражданину Петрову пять тысяч и решить дело по справедливости".
Учитывая сегодняшние реалии, я даже не знаю, смеяться или плакать. Решение судов сегодня покупаются много и часто. И закон умело, а порой не слишком (чего стесняться – все свои) трактуется в пользу "оплатившего". Тем более если даже президент ничего не может поделать с этим кланом, то чего бояться какого-то, простите лоха, у которого нет денег даже на приличную взятку?! А про «тендеры» в Мелитопольском суде слышали? Кто больше – тот и прав? Ну, это тоже – тема отдельная.
А может, я преувеличиваю? И коррупция, незаконные решения в судах города Мелитополя – исключение, а не правило? Мало прецедентов? Редки случаи доказанных фактов коррупции? Очень. За год в Украине – меньше десяти. А судья, севший в тюрьму, пока вообще – легенда. Уверен, что слово «пока» я употребляю верно. Скоро все изменится. А что до редких эпизодов, то может, стоит задуматься, почему словосочетания "небогатый судья" "прокурор, ожидающий общественный транспорт", вызывают смех. Впрочем, о прокурорах – в другой раз. Человека, верящего в честность и неподкупность судебной власти в Украине, найти очень не просто. Зато разочаровавшихся, пострадавших искать не надо - только спроси.
Но почему суды, которые во всём цивилизованном мире защищают интересы граждан, у нас превратились в коммерческие предприятия? Вернее, если уж быть абсолютно точным, в акционерные общества закрытого типа. Кстати, когда я говорю «свора» или «надо вешать» на меня запросто можно подать в суд. Так вот предупреждаю – все ругательства в этой статье употребляются только в отношении тех судей, которые берут взятки. Кто из них это признает – подавайте иск за оскорбления. Я думаю, что таких судей около ста процентов. Но это – личное мнение. Обижаться на меня официально могут те, кто и взяточником себя признает тоже официально.
Почему суды стали такими продажными? Причин, как мне представляется, три. Первая - морального характера. Взятку за грех судейские давно не считают. Каждый устраивается, как может и все такое. Вторая - высокое предложение. Дают. Дают часто, и многие считают, что только так и нужно. Но для того чтобы удерживать слабых от преступления, и существует система наказаний. Но обвинить судью в предвзятости, а уж тем более привлечь к ответственности очень тяжело. Любой сотрудник милиции скажет вам, что сложно поймать обычного взяточника. А судью - человека грамотного - тем паче. Ведь санкции на это нужно получить у другого судьи, а круговая порука - вещь не новая. К тому же, несовершенство законодательства оставляет приличное пространство для "манёвров" при вынесении решения. И снова – если судить судью будет другой судья (в тавтологии заложен большой смысл) результат предсказуем. Могу даже заменить словосочетание «круговая порука» на «корпоративная солидарность». Суть бандитская от этого не меняется. И как финал, если решение судьи вышестоящий судебный орган признал недействительным, за подобную "ошибку" судья ответственности не несёт. Странно, не правда ли? Вот это гарантии! Ельцин отдыхает вместе с Кучмой. Судьи рулят.
Таким образом, мы получаем третью причину коррупции в судах - полную безнаказанность. Итак, Задача: есть отсутствие моральных препятствий, возможность тоже имеется, а вот страх перед наказанием, напротив, отсутствует. Результат? Полученный результат просто не должен нас удивлять. Повальная коммерция. Куда же бедному человеку податься? Что делать? Кто захочет бороться с коррупцией в судах? Но есть гласность - единственное оружие, подаренное нам демократией. Президент считается с прессой, министр МВД считается, губернаторы и ведущие Финансово-промышленные группировки – практически все. А судьям все равно. Хоть кол на голове теши. Их это никак не задевает – собака лает, а караван идет. Так и «рулят» в нашем родном городе судьи Лащенко-Гаркушка, Кучеренко, Николова, Притула и другие «вершители судеб», а деньги на тарелочки им приносят адвокаты фирмы «Приоритет» Зубов и Еременко, которые, кстати, зачастую, вступая с ними в сговор «разводят на деньги» обе стороны процесса. Так они и грабят Мелитопольцев. Если кто в прокуратуру пойдет – там Кривоножко прикроет, апелляцию написать –Городовенко в области подсуетится, жалобу – Алейников в раде судей на себя возьмет. И все же знают, что Алейников бывший директор «Приоритета», Городовенко бывший председатель Мелитопольского суда, которые в свою время и воспитали этих «вершителей судеб», а сейчас возглавляет эту «чудо-банду» в суде Запорожской обл. Самое интересное в том, что один раз «отмазав» за деньги угонщика или квартирного вора, судьи попадают к ним в зависимость и в дальнейшем выносят решение в их пользу. А «жулики», давно это поняв, «подтягивают» в эту бандитскую «фирму», новых чиновников и продвигают «директоров» типа Городовенко.
Но люди уже устали от беззакония и грядут большие перемены. Не так, как хочет Ющенко, а реальную. Пусть судей избирает народ – с учетом прошлых грехов. И в тюрьму за «ошибки» пусть отправляются. Причем сроки установить такие, чтобы «ошибаться» не хотелось. А лучше учесть опыт друзей-китайцев – расстрел. Лично я, как человек и гражданин, предпочел бы развешать, некоторых судей вдоль дорог на деревьях, но это недемократично. А пока буду делать все, что в моих силах. Писать о «судейских ошибочках», чтобы в Мелитополе (и не только) каждый знал героев пофамильно. Думаю, что читатели поддержат эту полезную инициативу. А дальше – с помощью Президента, Европейского суда мы и снимем со своей шеи этих вампиров.
Відповіді
2006.07.09 | Микола Дмитренко
Re: Воровской ставленик или директор ЗАО "СУД"
ВЕРХОВНУ РАДУ УКРАЇНИ
КОПІЯ: ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ
КОПІЯ: ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Заявник: Дмитренко Микола Олександрович
03061,м.Київ. пр.Відрадний,55, к.97
8 050 445 26 26
станом на 30.05.06р
ПОВІДОМЛЕННЯ
ПРО ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ
З відому Секретаріату Президента України, Генеральної прокуратури України, Верховного суду України, Уповноваженої з прав людини ВР України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, МВС, Керівництва партії „Народний Союз „Наша Україна” та інш
Листом від 5.12.05р я офіційно, як член партії «Наша Україна» (квиток №001770 від 22.03.05р), звернувся до голови Партії Р.Безсмертного з проханням дати власну оцінку розробленої мною української програми розвитку „Спільна дія” та наведених мною висновків по фактам злочинів, корупції, тотальної безвідповідальної брехні державних службовців та керівника юридичного управління Р.Зварича(виконавця „об”єдання” демократичних сил) на посаді Міністра юстиції України на захист свого попередника Міністра О.Лавриновича, а в прошлому керівника секретаріату РУХУ(виконавця розколів руху) Висновки я наводив наступні:
В Україні відсутня державна Програма розвитку та державницька патріотична ідеологія. В той же час планомірно, системно руйнується українська культура та економіка. Як наслідок:
а) Системно та планомірно знищуються незалежні громадські організації національно-патріотичного спрямування - основи державності;
б) Президент позбавлений можливостей гаранта Конституції України, моє мотивоване чергове звернення від 06.03.06р та повідомлення до нього не доходять і блокуються від розгляду секретаріатом Президента;
в) В Україні відсутня справжня система захисту прав громадян;
г) Прокуратура і суди поставлені на захист інтересів олігархів та антинародних сил;
д) Відсутність впливових, незалежних, економічно самостійних національно- патріотичних сил державницького спрямування.
В Україні існують всі причини і умови для існування системи корупції державних службовців, як наслідок системних порушень владою законів та Конституції України, міжнародних законів з прав людини та геноциду титульної нації на життєвому прикладі братів Дмитренків..
На сьогодняшній день творці, виконавці та захисники ГЕНОЦИДУ проти титульної нації продовжують займати державні пости і творити безкарно свою чорну справу в Україні.
На протязі майже 3-х років наші „незалежні „ суди відмовляють мені в праві на судовий розгляд моїх заяв, посилаючись на безвідповідальну норму - „…недоліки при подачі заяв…” , відкриту брехню та спотворення фактів.
Н а сьогодняшній день я вичерпав майже всі можлмвості захисту порушених прав в Україні. Це явний , спланований, неприкритий геноцид українців.
Справа Спілки «Світоч» - це копія справи Еліта - центру, яку очевидно кришує Генеральна прокуратура України , секретаріат президента України, уповноважений з прав людини ВР України та керівництво партії. „Народний союз Наша Україна”
Справа Спілки «Світоч» - це лакмусовий папір, на якому проявилась антиукраїнська,антидержавна сутність Партії „Народний союз Наша Україна” , яка професійно, таємно і лукаво робить все можливе для дискредитації нашого Президента. Ефективність такої діяльності показали вибори до Верховної Ради. України і сьогоднішня ситуація в Україні..
НА 20.05.06р ніякої відповіді від партії я не отримав. Це явна зневага до мене, як члена партії та послідовного прихильника програми змін нашого Президента В.А.Ющенка. Про яку коаліцію і з ким вони можуть говорити??7…
В підтвердження вищенаведеного приводжу деякі факти геноциду українців , які не були ніким спростовані:
1. Порушення порядку судочинства та нехтування неодноразови звернень, заяв та скарг Громадської організації КМСС”Світоч” Вищим господарськім судом України з відому Верховного суду України, починаючи з січня місяця 2004 року.
2. Чинення перешкод державними чиновниками діяльності громадської організації Київської міської Спілки споживачів „Світоч”, починаючи з моменту її реєстрації в 1995році.
3. В порушення ст.60 Конституції України реквізиція майна 30.03.04 року державною виконавчою службою Міністерства юстиції України за правління О.В.Лавриновича в приміщенні ГО КМСС „Світоч” за санкцією Генеральної прокуратури України (без рішення суду) без пояснення суспільної необхідності цих дій .
4. Здійснення покарання (без рішення суду) Генеральною прокуратурою України за мірками кримінального кодексу. Позбавленням мене засобів для існування, зруйнуванням нормальних життєвих зв”язків, приниження моєї честі, гідності, ділової репутації та інш.
5. Позбавлення Верховним судом України (шляхом бездіяльності) права користування своєю приватною власністю, починаючи з 30.03.04року.
6 Позбавлення права на судовий розгляд по суті моїх заяв, звернень та скарг на захист порушених прав Солом”янським, Печерським, Оболонським, Шевченківським, Апеляційним судами м.Києва та Вищим адміністративним судом України..
7. Позбавлення права волевиявлення та участі в виборах за рішеннями Солом”янського суду, Апеляційного суду м.Києва та Верховного суду України в 2004 році. В 2006 році під час виборів до Верховної Ради ЦВК України офіційно відмовила мені в черговий раз в праві на участь в виборах.
8. Позбавлення Секретаріатом Президента України мене права на особисте звернення до Президента України В.А.Ющенка.
9. Позбавлення мене судами та прокурорами прав(статусу) потерпілого від злочинів державних службовців.
10. Зникнення більше 1-го року назад при таємничих обставинах мого основного свідка і потерпілого в тій же мірі як і я від геноциду державних службовців мого рідного брата Дмитренка Григорія Олександровича, 1952 року народження..
11. Винесення суддею Печерського суду Гуль В.В. кримінального рішення від 11 жовтня 2004р про стягнення з мене 1696 грн за спробу повернути через суд пограбоване майно.
12. Позбавлення мене шляхом кримінально-корупційних схем в 1997 році квартири. та інше
Такі дії(бездіяльність) працівників МВС ,суддів та прокурорів підпадають під ст. 442 КК України - Геноцид
Тобто „… діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення
9 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла ухвалу "Про запобігання злочину геноциду та покарання за нього", що увійшла в силу 1950 р. Ось деякі витяги з неї:
"Стаття 11. За даною резолюцією геноцид означає будь-який з нижчеподаних актів, учинених з наміром знищити повністю або частково національну, етнічну, расову чи релігійну групу, а саме:
— вбивство членів групи (1); (де мій рідний брат ??7 Григорій)
— заподіяння серйозного фізичного чи психічного пошкодження членам групи (2); (де мій рідний брат ??7 Григорій)
— зумисне створення для членів групи умов життя, розрахованих на проведення її фізичного знищення повністю або частково (3);
— застосування заходів з наміром перешкодити народженню дітей серед членів групи (4);
За ознаками (1) — (3) цієї ухвали в Україні очевидно має місце геноцид українців.
Парламентські слухання, присвяченні Голодомору 1932-1933 років, вкотре засвідчили: тема продовжує бути таємницею за сімома печатками. Очікувати на правду з високих трибун не варто, - ми її і так знаємо. А тому, особливо не напружуючи пам’ять, пригадаємо моменти, які дозволяють констатувати ритуальний характер геноциду української нації в часі, який закономірно продовжується до цього часу. .
Відсутність кари. Жодного з організаторів та виконавців Голодомору не покарано. Чому? Духовна близькість, родинна солідарність, матеріально-політична спадкоємність, - що саме визначає привілейоване становище творців геноциду?
До тих пір, поки кровожерних ізвергів не буде однозначно і прямим текстом ідентифіковано, поки поза законом не опиняться теоретики і практики масового знищення українського слов’янського етносу, доти Україна не матиме право вважати себе державним утворенням. Про надто серйозні речі йдеться. Нехай тавро неспроможності стає атрибутом цієї республіки.
Правда про Голодомор домокловим мечем невідворотності звисає над головами антиукраїнського кагалу гешефтярів від історії.
Повторююсь, найголовнішими лишаються все ті ж питання: хто і чому? Хто конкретно планував, віддавав накази та вбивав?
Жодного з організаторів та виконавців Голодомору досі не покарано! Хто наважується мати таку звірячу ненависть до українців?
Так хто ж конкретно творить сьогодні геноцид українців в Україні?
Що такого поганого могли зробити ми, етнічні українці предкам маніакальних вбивць-комісарів щоб отак по садистські глумитись над нами і нашим родом?
Геноцид не має строку давности й за нього треба відповідати. Геноцид чинить не одна особа, не група осіб, не організація, а один народ по відношенню до іншого.
Всі можливості національного захисту порушених прав в Україні вичерпані.
МИ НЕ ЗРАДЖУВАЛИ МАЙДАН!!!!....
Потерпілі від геноциду Микола Дмитренко 8 050 445 26 26
Григорій Дмитренко
Голов КРУ України
Гр.Дмитренка М.О.
03061,м.Київ, пр.Відрадний,55,к.97
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗЛОЧИН
З 30.03.04р по 01.04.04р без рішення суду, за дорученням бувшого Міністра юстиції О.В.Лавриновича та санкцією прокурора Солом”янського району м.Києва Шулякової В.Ф. з відому Генеральної прокуратури України державна виконавча служба Міністерства юстиції України в порушення ст.60 Конституції України реквізувала приватне майно братів Дмитренків, яке знаходилось в безоплатному користуванні та відповідальному зберіганні громадської організації КМСС „Світоч” згідно актів передачі .
В подальшому відповідальність за реквізоване майно взяв на себе бувший Міністр юстиції Зварич Р.М., що підтвердив листом №Д-3132-35 від 17.03.2005р. Цю обставину він не заперечив, як керівник юридичного управління партії „Народний союз”Наша Україна” на моє звернення від 5.12.05р до голови Партії Р.Безсмертного.
Факт видачі санкції (без рішення суду) прокурором району Шуляковою В.Ф. на реквізицію мого майна на протязі 2-х років Генеральною прокуратурою України також не був спростованим.
На протязі всього часу я неодноразово звертався до Генеральної прокуратури з вимогою повернути наше майно. Безрезультатно.
Відповідно п.1 ст.353 ЦК України „…. У разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, з метою суспільної необхідності майно може бути примусово відчужене у власника на підставі та в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості (реквізиція)…
Реквізоване майно переходить у власність держави або знищуються ….”
На сьогодняшній день реквізоване майно перейшло у власність держави.
У мене існують всі підстави вважати, що відтепер державне майно та кошти неправомірно привласнили бувші Міністри юстиції України О.В.Лавринович та Р.М.Зварич з відому Генеральної прокуратури України.
В зв”язку з вищенаведеним, в порядку ст.41 Конституцції України та п.1 ст. 353 ЦК України
ПРОПОНУЮ:
1. Витребувати для розгляду від Міністерства юстиції України документи та „Перелік майна”, яке було реквізоване державною виконавчою службою 30.03.04р і передані належним чином державній виконавчій службі Солом”янського району м.Києва під час вижоду для огляду наявності майна та умов його зберігання.
1. Призначити контрольну перевірку наступних фактів:
а) Обгрунтування суспільної необхідності та наявність рішення державного органу(без рішення суду) реквізиції майна братів Дмитренків 30.03.04р;
б) Наявність актів оприходування реквізованого 30.03.04р майна братів Дмитренків;
в) Призначення організації, відповідальної за збереження (знищення) майна братів Дмитренків;
г) Наявності рішення державного органу про попереднє і повне відшкодування братам Дмитренкам вартості реквізованого у власність держави майна.
2. Ініціювати порушення кримінальної справи по фактам розкрадання державного майна в приміщенні КМСС „Світоч” за адресою 03061, м.Київ, пр. Відрадний,55
Додаток: Повідомлення про геноцид українців 29.05.06р
Потерпілі від злочинів Микола Дмитренко
Григорій Дмитренко