07/11/2006 | Майдан-ІНФОРМ

«Президент України зможе скористатися своїм правом розпуску Верховної Ради лише після того, як депутатські фракції БЮТ та “Нашої України” забезпечать неухильне дотримання Конституції України й Регламенту ВР при припиненні діяльності коаліції демократичних сил та створенні нової коаліції у складі фракцій Партії регіонів, СПУ та КПУ», - зазначає перший заступник голови Української народної партії Іван ЗАЄЦЬ. Він також наголошує на прагненні Партії регіонів, СПУ, КПУ "узурпувати владу в країні".

Перший крок до узурпації влади, підкреслює Іван ЗАЄЦЬ, було зроблено депутатською фракцією СПУ та її лідером О.МОРОЗОМ, «які, всупереч взятим на себе в коаліційній угоді демократичних сил зобов’язань, змовились з комуністами й регіоналами та солідарним голосуванням обрали О.МОРОЗА головою Верховної Ради». Разом з тим, він наголошує на грубому порушенні Регламенту ВР в частині припинення діяльності коаліції під час обрання О.МОРОЗА спікером парламенту.

Другим кроком до узурпації влади, зазначає Іван ЗАЄЦЬ, стали публічні заяви лідерів та інших представників ПР, СПУ та КПУ про створення 7 липня 2006 року нової парламентської коаліції у складі цих фракцій, а також нелегітимні вимоги до Президента подати до парламенту кандидатуру В.ЯНУКОВИЧА для затвердження його Прем’єр-міністром. Українська народна партія, підкреслює Іван ЗАЄЦЬ, «розглядає ці заяви і вимоги як позазаконний тиск і шантаж Президента України з метою втягнути його в процес незаконного захоплення влади Партією регіонів, СПУ і КПУ».

Іван ЗАЄЦЬ також зауважує, що «в правовому сенсі коаліція демократичних сил не припинила своєї діяльності й існує дотепер, оскільки процес створення і припинення діяльності парламентської коаліції строго регламентується Конституцією України та Регламентом ВР».

«Стаття 66 Регламенту ВР містить перелік підстав припинення діяльності коаліції. Відповідно до цієї статті, діяльність коаліції припиняється у разі: припинення повноважень парламенту відповідного скликання; зменшення чисельного складу коаліції до кількості народних депутатів, меншої ніж визначено Конституцією України; прийняття коаліцією рішення про припинення своєї діяльності. Жодна з цих підстав не настала стосовно коаліції демократичних сил, створених 22 червня 2006 року фракціями БЮТ, “Нашої України” і СПУ. Крім того, дана стаття Регламенту ВР говорить про те, що припинення діяльності коаліції настає “з моменту офіційного оголошення про це головуючим на пленарному засіданні”. Але таке оголошення ще не відбулося», - зазначає перший заступник голови УНП.

Для того, щоб фракція СПУ вийшла зі складу демократичної коаліції і її існування було легально припинено, підкреслює Іван ЗАЄЦЬ, «соціалістам відповідно до частини 2 статті 65 Регламенту ВР необхідно попередити про це “письмовою заявою керівників інших депутатських фракцій, які входять до коаліції, не менше ніж за десять днів до дати виходу.” «У Регламенті чітко зазначається: “Якщо депутатська фракція не відкликала своєї заяви, головуючий на першому після закінчення десятиденного строку пленарному засіданні оголошує про вихід депутатської фракції з коаліції», - зауважує він і додає, що «зменшення чисельного складу коаліції можливе лише через механізм виходу депутатської фракції з коаліції, оскільки відповідно до Конституції та Регламенту ВР, коаліцію утворюють саме фракції, а не окремі депутати і, відповідно до нового імперативного мандату, вихід депутата з фракції автоматично означає втрату ним депутатських повноважень».

Оскільки фракція СПУ лише 7 липня надіслала листа про вихід з коаліції, підкреслює Іван ЗАЄЦЬ, то «коаліція демократичних сил може припинити своє існування не раніше 18 липня, - лише за кілька днів до закінчення відведеного Конституцією України терміну для формування Кабміну – 60 днів з моменту відставки попереднього уряду». Відтак, прогнозує він, «нова коаліція не встигне сформувати уряд у відведений Конституцією термін, що створить правові підстави для розпуску Верховної Ради».

Що ж до обрання Прем’єра, підкреслює Іван ЗАЄЦЬ, «треба зважати й на те, що Конституція України передбачає 15 днів для внесення Президентом подання про призначення парламентом Прем’єр-міністра після одержання пропозиції від коаліції щодо кандидатури на цю посаду».