Помаранчеві відроджують СРСР
07/19/2006 | Juan Antonio Barden
По-моєму очевидно, що нинішня „помаранчева демократія” - ніщо інше як спроба відновити СРСР у межах окремо взятої України. У наявності всі ознаки.
Головне у країні – ідеологія, прославляння вождів і якогось „вектора розвитку”, нібито західного і європейського. Хоча багатьом ясно, що це - африканський вектор. Політика будується таким чином, щоб цю ідеологію провадити в життя. Ну і на правах бідного родича - економіка, яка повинна бути такою, щоб не суперечити ані політиці ані ідеології. Як результат – щомісяця в нас то бензинова криза, то пташиний грип, то газова гангрена.
Цікаво, що в західних країнах, таких як Росія або США, пріоритети зовсім протилежні. Економіка – це головне. Політика – лише інструмент економіки, слуга та підтримка. Ну а
державна ідеологія – вона взагалі відсутня. Як правило це релігія, яку кожен сам обирає за своїм смаком.
Економічні реформи влади за рік звелися до понять „заборонити” і „скасувати”. Тут і ДАІ, і продаж ліків без рецептів, візи, міждержавні угоди, російськомовне ТБ і радіо... список можна продовжити. Це ж легше за все! Але я не пригадую жодної серйозної ініціативи в плані „дозволити” або „створити”.
Ознак СРСР у нас стільки, що розміри даної замітки не дозволять їх навіть коротенько позначити. Спробуємо просто - навскидку…
Переслідування за переконання. Неповага до національних меншин. Спроби командного керування цінами. Масові звільнення відповідальних працівників. Пригадується, Ленін теж усіх професіоналів розігнав за те, що вони співробітничали зі старим урядом. Та й узагалі, досить згадати більшовицький прихід до влади. Тільки пострілу з „Аврори” не вистачило для повної подібності. А помаранчевий колір – той же червоний, але з домішкою коричневого, що теж символічно. Дуже показове неприйняття нової влади інтелігенцією. А чого дивуватися? Коли боксери в політику подалися, значить незабаром там же будуть куховарки та доярки…
Загалом, до чого це я? А до того, що коли найближчим часом у країні нічого не зміниться, потрібно чекати закономірного розпаду нашого незалежного і дуже прозахідного СРСР. Всі передумови для цього є. І не треба потім звинувачувати Путіна або вторгнення інопланетян.
Головне у країні – ідеологія, прославляння вождів і якогось „вектора розвитку”, нібито західного і європейського. Хоча багатьом ясно, що це - африканський вектор. Політика будується таким чином, щоб цю ідеологію провадити в життя. Ну і на правах бідного родича - економіка, яка повинна бути такою, щоб не суперечити ані політиці ані ідеології. Як результат – щомісяця в нас то бензинова криза, то пташиний грип, то газова гангрена.
Цікаво, що в західних країнах, таких як Росія або США, пріоритети зовсім протилежні. Економіка – це головне. Політика – лише інструмент економіки, слуга та підтримка. Ну а
державна ідеологія – вона взагалі відсутня. Як правило це релігія, яку кожен сам обирає за своїм смаком.
Економічні реформи влади за рік звелися до понять „заборонити” і „скасувати”. Тут і ДАІ, і продаж ліків без рецептів, візи, міждержавні угоди, російськомовне ТБ і радіо... список можна продовжити. Це ж легше за все! Але я не пригадую жодної серйозної ініціативи в плані „дозволити” або „створити”.
Ознак СРСР у нас стільки, що розміри даної замітки не дозволять їх навіть коротенько позначити. Спробуємо просто - навскидку…
Переслідування за переконання. Неповага до національних меншин. Спроби командного керування цінами. Масові звільнення відповідальних працівників. Пригадується, Ленін теж усіх професіоналів розігнав за те, що вони співробітничали зі старим урядом. Та й узагалі, досить згадати більшовицький прихід до влади. Тільки пострілу з „Аврори” не вистачило для повної подібності. А помаранчевий колір – той же червоний, але з домішкою коричневого, що теж символічно. Дуже показове неприйняття нової влади інтелігенцією. А чого дивуватися? Коли боксери в політику подалися, значить незабаром там же будуть куховарки та доярки…
Загалом, до чого це я? А до того, що коли найближчим часом у країні нічого не зміниться, потрібно чекати закономірного розпаду нашого незалежного і дуже прозахідного СРСР. Всі передумови для цього є. І не треба потім звинувачувати Путіна або вторгнення інопланетян.
Відповіді
2006.07.19 | Navigator
Назва відповідає змісту - все гармонійно абсурдне.
Економіка за рік виросла на 9%.Народ вже не помічає на собі руку влади і будує своє щастя сам - а це ознака щасливої країни.
Комуністи з ригунами кажуть :"Якщо підете в Європу і не зробите мову меншини державною - ми розколемо Україну. А ви будете винні."
То-то вони з Москви не вилазять...
Проходять перепідготовку як резервісти.
Ну й будівництво своїх котеджів спостерігають...
2006.07.19 | один_козак
Re: Назва відповідає змісту - все гармонійно абсурдне.
2006.07.19 | один_козак
Помаранчевий янукізм
Juan Antonio Barden пише:> По-моєму очевидно, що нинішня „помаранчева демократія” - ніщо інше як спроба відновити СРСР у межах окремо взятої України. У наявності всі ознаки.
Всі - не всі, а велике бажання після революції сподобатися електорату Януковича з його прорадянською ностальгією - наявне.)) Це явище я називаю "помаранчевий янукізм". Помаранчева влада 2005 року в соціально-економічних питаннях була не дуже схожа на Ющенка, за якого я голосував. Більше була схожа на Януковича зразка серпня-вересня 2004 року.
> Переслідування за переконання. Неповага до національних меншин.
А брехати - не гарно.
> Масові звільнення відповідальних працівників.
Знаєте, вибір між чесними дилетантами і професійними негідниками - це складний вибір...
> А помаранчевий колір – той же червоний, але з домішкою коричневого, що теж символічно.
Ай-яй-яй... Брехати - не гарно. Навіть діти знають, що червоний перетворюється на помаранчевий додаванням жовтого. Але навіщо я, дурний, вам це кажу, ніби ви не знали? Мабуть мені робити нічого.
> Дуже показове неприйняття нової влади інтелігенцією.
Брехати не гарно.
> А чого дивуватися? Коли боксери в політику подалися, значить незабаром там же будуть куховарки та доярки…
Ну, завгари та футболісти вже є.
> Загалом, до чого це я?
До того, щоб перекласти біль з хворої глови на здорову.
Правда, де вона, та здорова?..