Революція Відбулась і Парадокси Історії
07/20/2006 | Аскольд Лозинський
Революція Відбулась і Парадокси Історії
З висуненням кандидатур на голів комітетів Верховної Ради України усіма п’ятьма фракціями завершилась революційна ера в Україні, яка практично змарнувалась. Мабуть, найяскравійшим прикладом того, до чого «доборолась» Україна, є прямо зухвале висунення кандидатури Сергія Ківалова, колишнього голови Центральної Виборчої Комісії України, на відповідального за cyдочинство. Того самого, який очолював вибочий процес 21 листопада 2004 року і був явним колаборантом його переходу.
Для пригадки: події 21 листопада 2004 року настільки порушили демократичні засади та позначилися фальсифікацією, що мільйони обурених людей вийшли на майдани, майже всі демократичні країни світу осудили цей процес, і навіть Президент Кучма (правда, під певним тиском) був змушений звільнити Ківалова. У нормальному суспільстві, у країнах не тільки верховенства закону, а просто мінімальних моральних засад Сергій Ківалов повинен би сьогодні сидіти в тюрмі. Натомість, - в Україні він обраний по списку фракції Регіонів до Верховної Ради України та відповідатиме за судочинство... І немає сумніву, що судочинство, яке в Україні й так недосконале, буде виглядати так, як і його зверхник. А коли додати, що за права людини відповідатиме Леонід Грач, представник Комуністичної Партії (саме вона вимордувала в минулому більше, ніж німецькі нацисти), то висновок один - український народ переживає сьогодні жорстокий парадокс.
До процесу висунення кандидатур прилучились і помаранчеві. Правда, тільки в Україні можна вважати Олександра Мороза помаранчевим чи західної орієнтації та довіряти йому. Він не зрадив революції. Він залишився вірним Жовтневій революції, використовуючи Помаранчеву. А історії української державності, визвольних змагань 1918-1921 років, боротьби ОУН-УПА, а також приватної власності для народу він як не визнавав, так і не визнає. Для власної кар’єри вдалось використати лжедемократів, а проголошення західної орієнтації, напевно, не зашкодило тому, щоб переступити виборчий бар’єр та наповнити партійний мішок. Далі - відступ до правдивих віх, від Помаранчевої до Жовтневої, запевнило особисті амбіції -політичні і фінансові.
Цілком зрозуміло, що за національний і демократичний промах у першу чергу відповідає своєю нерішучістю Президент - Віктор Ющенко. Одначе важко вирішувати, коли пов’язуються інтереси близького кола, що відзначається олігархами, і то не дуже ученими чи компетентними. Це саме стосується фракції «Наша Україна». Навіть Віктор Медведчук, якого в Україні вважають однією з найбільш одіозних постатей, відчув вину і обов’язок після поразки його фракції у виборах та зрезигнував. Не меншої поразки, бо ж були далеко більші сподівання, зазнала і «Наша Україна». Одначе відповідальні за промах не тільки не зрезигнували, але так попровадили впродовж майже чотирьох місяців після виборів, що, замість по можливості врятувати існуючу ситуацію, завершили поразку повною компроментацією..
Хоч поки що українська преса її й вибілює, Юля Тимошенко теж не без вини. Правильною була її пропозиція ревізувати попередню приватизацію, провести розслідування незаконного збагачення чи використання державних засобів, корупції, одначе слід було б надати відповідного тону і подати власний приклад - оформленням незалежного розслідування самої себе. Без такого незалежного розслідування і повних розрахунків важко трактувати дії Юлі Тимошенко як щось більше, ніж реванш. Популістичні виступи надають їй певної популярності і успіху у виборах, одначе ця демагогія прозора, коли впродовж року плянується вінчання власної доні у храмі Московського Патріярхату, а щойно за два тижні до вінчання перемагають популістичні міркування.
Процес правдоподібно завершиться обранням Віктора Януковича Прем’єр-міністром України. Правда, Україна вже пережила Фокіна й Звягільського, але вони не мали фактичної влади. Майбутній прем’єр-міністр, матиме більшу владу. У нього будуть ширші уповноваження та підтримка коаліції у ВРУ. В політиці буває, що до влади може прийти хто-будь. Людина не мусить відзначатися ані надзвичайним інтелектом, ані хистом. Віктор Янукович належить до тих пересічних інтелектів, який твердив, що Афон в Єрусалимі. Одначе він дуже залежний, підданий правдоподібно не тільки донецькому кланові на чолі з Ахметовом, але і другим силам - силам Москви. Основна проблема з Віктором Януковичем в тому, що він по суті не українець. Не за етнічним походженням, бо сьогодні, всупереч словам поета Василя Симоненка, людина може обирати свою Батьківщину. Події останніх півтора року свідчать, що Віктор Янукович у кращому випадку малорос. Після безславних подій 21 листопада 2004 року у публічних виступах він перейшов на російську мову (у приватних розмовах, напевно, й не відходив); політичним зверхником вважає Президента Путіна, до якого і подається кожночасно, та вважає Україну не державою українського народу чи навіть народу України, а державою різних етнічних груп та географічних територій, яка повстала після референдуму 1991 року.
Ще одна серйозна вада Віктора Януковича, котра відрізняє його від навіть найбільш невдалих попередників, - це його кримінальність. Два засудження, а крім того ще й дуже серйозне звинувачення та арешт за згвалтування, що було заглушене - це важка спадщина. Правда, згідно з законодавством України, Прем’єр не несе відповідальності за закордонну політику, тому навряд чи Віктор Янукович часто зустрічатиметься з лідерами других цивілізованих держав. А для зустрічей з Президентами Путіном чи Лукашенком, мабуть, кримінальність не завадить. Одначе для самого народу в Україні давайте забудьмо про кримінальну минувшину як помилки молодості. Але Віктор Янукович має за собою надзвичайно грубі кримінальні порушення 21 листопада 2004 року, коли він намагався вкрасти голос народу. Цього не могло статися без його активної участі та узгодження. Мені здається, що фактично подібно до Сергія Ківалова, Віктор Янукович повинен би сьогодні сидіти в тюрмі, а не займати головне місце в Кабінеті Міністрів.
Як нам, українцям, його зустрічати і величати Прем’єром?
Аскольд Лозинський
З висуненням кандидатур на голів комітетів Верховної Ради України усіма п’ятьма фракціями завершилась революційна ера в Україні, яка практично змарнувалась. Мабуть, найяскравійшим прикладом того, до чого «доборолась» Україна, є прямо зухвале висунення кандидатури Сергія Ківалова, колишнього голови Центральної Виборчої Комісії України, на відповідального за cyдочинство. Того самого, який очолював вибочий процес 21 листопада 2004 року і був явним колаборантом його переходу.
Для пригадки: події 21 листопада 2004 року настільки порушили демократичні засади та позначилися фальсифікацією, що мільйони обурених людей вийшли на майдани, майже всі демократичні країни світу осудили цей процес, і навіть Президент Кучма (правда, під певним тиском) був змушений звільнити Ківалова. У нормальному суспільстві, у країнах не тільки верховенства закону, а просто мінімальних моральних засад Сергій Ківалов повинен би сьогодні сидіти в тюрмі. Натомість, - в Україні він обраний по списку фракції Регіонів до Верховної Ради України та відповідатиме за судочинство... І немає сумніву, що судочинство, яке в Україні й так недосконале, буде виглядати так, як і його зверхник. А коли додати, що за права людини відповідатиме Леонід Грач, представник Комуністичної Партії (саме вона вимордувала в минулому більше, ніж німецькі нацисти), то висновок один - український народ переживає сьогодні жорстокий парадокс.
До процесу висунення кандидатур прилучились і помаранчеві. Правда, тільки в Україні можна вважати Олександра Мороза помаранчевим чи західної орієнтації та довіряти йому. Він не зрадив революції. Він залишився вірним Жовтневій революції, використовуючи Помаранчеву. А історії української державності, визвольних змагань 1918-1921 років, боротьби ОУН-УПА, а також приватної власності для народу він як не визнавав, так і не визнає. Для власної кар’єри вдалось використати лжедемократів, а проголошення західної орієнтації, напевно, не зашкодило тому, щоб переступити виборчий бар’єр та наповнити партійний мішок. Далі - відступ до правдивих віх, від Помаранчевої до Жовтневої, запевнило особисті амбіції -політичні і фінансові.
Цілком зрозуміло, що за національний і демократичний промах у першу чергу відповідає своєю нерішучістю Президент - Віктор Ющенко. Одначе важко вирішувати, коли пов’язуються інтереси близького кола, що відзначається олігархами, і то не дуже ученими чи компетентними. Це саме стосується фракції «Наша Україна». Навіть Віктор Медведчук, якого в Україні вважають однією з найбільш одіозних постатей, відчув вину і обов’язок після поразки його фракції у виборах та зрезигнував. Не меншої поразки, бо ж були далеко більші сподівання, зазнала і «Наша Україна». Одначе відповідальні за промах не тільки не зрезигнували, але так попровадили впродовж майже чотирьох місяців після виборів, що, замість по можливості врятувати існуючу ситуацію, завершили поразку повною компроментацією..
Хоч поки що українська преса її й вибілює, Юля Тимошенко теж не без вини. Правильною була її пропозиція ревізувати попередню приватизацію, провести розслідування незаконного збагачення чи використання державних засобів, корупції, одначе слід було б надати відповідного тону і подати власний приклад - оформленням незалежного розслідування самої себе. Без такого незалежного розслідування і повних розрахунків важко трактувати дії Юлі Тимошенко як щось більше, ніж реванш. Популістичні виступи надають їй певної популярності і успіху у виборах, одначе ця демагогія прозора, коли впродовж року плянується вінчання власної доні у храмі Московського Патріярхату, а щойно за два тижні до вінчання перемагають популістичні міркування.
Процес правдоподібно завершиться обранням Віктора Януковича Прем’єр-міністром України. Правда, Україна вже пережила Фокіна й Звягільського, але вони не мали фактичної влади. Майбутній прем’єр-міністр, матиме більшу владу. У нього будуть ширші уповноваження та підтримка коаліції у ВРУ. В політиці буває, що до влади може прийти хто-будь. Людина не мусить відзначатися ані надзвичайним інтелектом, ані хистом. Віктор Янукович належить до тих пересічних інтелектів, який твердив, що Афон в Єрусалимі. Одначе він дуже залежний, підданий правдоподібно не тільки донецькому кланові на чолі з Ахметовом, але і другим силам - силам Москви. Основна проблема з Віктором Януковичем в тому, що він по суті не українець. Не за етнічним походженням, бо сьогодні, всупереч словам поета Василя Симоненка, людина може обирати свою Батьківщину. Події останніх півтора року свідчать, що Віктор Янукович у кращому випадку малорос. Після безславних подій 21 листопада 2004 року у публічних виступах він перейшов на російську мову (у приватних розмовах, напевно, й не відходив); політичним зверхником вважає Президента Путіна, до якого і подається кожночасно, та вважає Україну не державою українського народу чи навіть народу України, а державою різних етнічних груп та географічних територій, яка повстала після референдуму 1991 року.
Ще одна серйозна вада Віктора Януковича, котра відрізняє його від навіть найбільш невдалих попередників, - це його кримінальність. Два засудження, а крім того ще й дуже серйозне звинувачення та арешт за згвалтування, що було заглушене - це важка спадщина. Правда, згідно з законодавством України, Прем’єр не несе відповідальності за закордонну політику, тому навряд чи Віктор Янукович часто зустрічатиметься з лідерами других цивілізованих держав. А для зустрічей з Президентами Путіном чи Лукашенком, мабуть, кримінальність не завадить. Одначе для самого народу в Україні давайте забудьмо про кримінальну минувшину як помилки молодості. Але Віктор Янукович має за собою надзвичайно грубі кримінальні порушення 21 листопада 2004 року, коли він намагався вкрасти голос народу. Цього не могло статися без його активної участі та узгодження. Мені здається, що фактично подібно до Сергія Ківалова, Віктор Янукович повинен би сьогодні сидіти в тюрмі, а не займати головне місце в Кабінеті Міністрів.
Як нам, українцям, його зустрічати і величати Прем’єром?
Аскольд Лозинський
Відповіді
2006.07.20 | jean-valjean
Браво, пане Аскольд!
Цікаво, майдан-інформ навмисно не вказав, ким "працює" пан Аскольд у вільний від основної роботи час? Тобто, його позиція не обов"язково співпадає з позицією організації, яку він очолює? Адже СКУ, особливо до помаранчевої революції, жодною радикальністю не вирізнялося (наскільки я пам"ятаю). Може, вовк нарешті в лісі здох? Не виправдала таки Катерина їх надій,2006.07.20 | jean-valjean
А ви взагалі-то впевнені, що це Аскольд написав?
, та ще й "для майдану"? звідки цей текст отримано?справді, дуже вже не схоже на попередні підходи СКУ.
2006.07.20 | Skapirus
ОФТОПІК: тіхо сам с собою я вєду беседу...
2006.07.20 | jean-valjean
так, получилось якось "ізвращьонно"
ні, я не сам у себе запитувавмав надію, що хтось з "редакції" відповість.
насправді - дуже цікаво, чи змінилася нарешті "політика" СКУ. Адже вона не завжди була такою, наприклад:
BRAMA, Jul 25, 2003, 9:00 am ET
Open letter to the President of Ukrainian World Congress
Roman Wolchuk
Consulting Engineers
26 Journal Square
Jersey City, NJ 07306
Tel (201) 659-7428; Fax (201) 659-6370
E-mail: wolchuk@bellatlantic.net
23 June 2003
An open letter to:
Dr. Askold Lozynsky
President, Ukrainian World Congress
Dear Dr. Lozynsky,
I was greatly disturbed by your appearance on the TV program “Kontakt”(broadcast from Philadelphia on June 15, 2003) in which you indiscriminately criticized former Prime Minister Yushchenko’s presentation. He remains our only hope for the removal from power of the present corrupt regime in Ukraine and the establishment of a democratic government committed to the West. With your statements you have placed yourself in the ranks of those who, at any price, want to divide the opposition forces in Ukraine in order to retain in power the ruling oligarchy that is guided only by its own greed, to the detriment of the interests of Ukraine.
No less irresponsible are your pronouncements in defense of President Kuchma, who, as you have stated in your letter to “The Ukrainian Weekly,” can be accused only of “using bad language” in the well known Melnychenko tapes, as well as your assertions about “press freedom” in Ukraine during your appearance on the “Kontakt” program. Your comparison of Ukraine in this context to the USA (“in the US there also is no complete democracy”) reminds me of past assertions by American “liberals” about the “moral equivalency” of the USSR and the US. You must be aware that in the USA opposition journalists do not have their heads chopped off, while in Ukraine dozens of journalists and leading political activists who opposed Mr. Kuchma have lost their lives. Altogether, it is difficult to fathom what the motivation is for your constant anti American declarations, which are completely in line with similar positions by President Putin.
All of this fully discredits not only you personally, but also UWC in whose name you present yourself as a spokesman for the Ukrainian diaspora. I hope that the next UWC congress will elect a president with better qualifications and political judgement.
With the respect you deserve,
Roman Wolchuk
http://www.brama.com/news/press/030725uwc.html
2006.07.20 | Stefan Seitz
причомиу тут катерина
Катерина належала до "мельниківців", а це - "бандерівці".2006.07.20 | jean-valjean
Re: причомиу тут катерина
Stefan Seitz пише:> Катерина належала до "мельниківців", а це - "бандерівці".
ну , таких деталей я не знав. Для початку - продовжу уважно читати книги Ярослава Сватко(а?). Можливо, через деякий час зможу підтримувати дискусію на цю тему.
А де ще можна у відкритих джерелах у тій темі "поритися"? Підкажіть, якщо можете.
А Катерину я згадав тому, що справді - дивно. Навіщо ми ті амєріканскіє валєнкі відстоювали, якщо толку з цього - "ноль".
2006.07.20 | Stefan Seitz
Re: причомиу тут катерина
> А де ще можна у відкритих джерелах у тій темі "поритися"? Підкажіть, якщо можете.Я клаптиками дізнавався, зі старшими спілкувався, етс. Одне цікаве джерело - архіви газети Свобода і Ukrainian Weekly, є онлайн.
> А Катерину я згадав тому, що справді - дивно. Навіщо ми ті амєріканскіє валєнкі відстоювали, якщо толку з цього - "ноль".
Скажу по серету, що американських валянок не було: навіть не тому що мєсні не хотіли, а тому що всі вже позношувалися в Америці.
Правда, європейці то взагалі.
Якщо ви (знову) в місті будете, з радістю б попив ви з вами чаю.
2006.07.21 | jean-valjean
думаю, що буду в місті в серпні.
тільки я чаю не буду. я - за кока-колу лайт:)(бо в Україні безалкогольне пиво чомусь з градусами, а я з-за керма не вилізаю - дуже люблю рулювати:)
дякую, що згадали про Володимирський собор. А я думав, то вже кануло в лєту. Радий, що помилився.
2006.07.21 | Sych
Лозинський бендерівець? Та він просто гандоновець! Гeбешне чмо.
2006.07.21 | пан Roller
Та він просто гандоновець! А может гамендановец
2006.07.22 | catko
на вас як злодії шапка горить. бАндерівець а не бЕндерівець
2006.07.22 | Sych
Ну і до чого це?
2006.07.21 | Дядя Вова
Откуда информация?
Аскольд Лозинський пише:Віктор Янукович має за собою надзвичайно грубі кримінальні порушення 21 листопада 2004 року, коли він намагався вкрасти голос народу.
Кто у кого украл голоса, хотел бы я знать?! Точно так же на востоке Украины до сих пор уверены, что ПЕРЕвыборы президента были нечестными. Но личная уверенность не тождественна моральному и юридическому праву клеветать на кого-то.
> здається, що фактично подібно до Сергія Ківалова, Віктор Янукович повинен би сьогодні сидіти в тюрмі
Если сажать Кивалова, то и нынешнего главу ЦВК – в соседнюю камеру. Все мы видели фарс с воровством голосов у партии Витренко (хоть и неприятной мне лично), люди с мест рассказывают о массовых приписках в пользу БЮТ. А ещё одна бабушка мне лично сказала... И что, это повод для столь серьезных обвинений, положенных в основу Вашей статьи? Будьте ответственней в игре словами.
2006.07.21 | Предсказамус
Что для Вас информация?
Дядя Вова пише:> Аскольд Лозинський пише:
>> Віктор Янукович має за собою надзвичайно грубі кримінальні порушення 21 листопада 2004 року, коли він намагався вкрасти голос народу.
> Кто у кого украл голоса, хотел бы я знать?! Точно так же на востоке Украины до сих пор уверены, что ПЕРЕвыборы президента были нечестными. Но личная уверенность не тождественна моральному и юридическому праву клеветать на кого-то.
Если нужны решения судов, то они есть, но их недостаточно. Если информация, то ее более чем достаточно.
2006.07.21 | Пані
Є і поодинокі рішення судів
В нас все було в новинах. Десь минулого місяця когось посадили на 5 років.2006.07.22 | Дядя Вова
Знаем мы наши суды. А посадили именно "когось", стрелочника.
2006.07.21 | jean-valjean
карочє, тєкст не автентичний
занадто сучасна тут українська мова і не та риторика, як для теперішньої української діаспори (як для якоби "м", так і для якоби "б").
Тому (мабуть) ніхто з адмінгрупи на закид і не відповів.
"Нєстиковка вишла"?
чи:
"Нікакой нєстиковкі нєт"?
2006.07.21 | Пані
Поки спростуваннь ніяких нема
З усіх ознак листа - він автентичний.Оскількі наш сайт дуже читають в діаспорі, то я думаю, вже сто разів би вий піднявся, якщо б це було щось не те.
2006.07.22 | jean-valjean
Все рівно, шось тут те (ІМХО). Хотів би помилитися.
Не був Аскольд поміченим в стрибанні на амбразури.2006.07.22 | catko
автентичний
2006.07.22 | jean-valjean
Автентичний хто (що) - текст чи Аскольд Л.?
Адже ось остання з "ЗАЯВ ТА ЗВЕРНЕННь СКУ":(боже, а как жє "далєкі оні от народа":)
450-ЛІТТЯ ЗАСНУВАННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ
СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ UKRAINIAN WORLD CONGRESS
CONGRÈS MONDIAL UKRAINIEN CONGRESO MUNDIAL UCRANIO
--------------------------------------------------------------------------------
450-ЛІТТЯ ЗАСНУВАННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ
Україна славна багатьма сторінками свого минулого, проте одним з найбільш своєрідних явищ у її історії є Запорізька Січ – неповторна за своєю суттю демократична структура, воєнно-політичний центр запорізького козацтва і разом з тим оплот української ідеї і національного руху.
Загальновідомо, що існує кілька версій щодо дати заснування Запорізької Січі. Схиляючись до думки про те, що її початки сягають середини XVI століття (беззаперечним є факт побудови першої фортеці на острові Хортиця на початку 1550 років), Світовий Конґрес Українців вніс 450-річницю створення Запорізької Січі до списку найбільш визначних дат 2006 року.
З висоти сьогоднішнього дня феномен існування Запорізької Січі не тільки не втрачає своєї вартості, а навіть навпаки – підносить важливість її значення для наших сучасників. Будучи захисницею всіх українських земель, Запорізька Січ стала високо організованою військово-політичною силою з ознаками республіки, довго зберігала свою незалежність та займала визначне місце в міжнародних відносинах – європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали військового союзу. Крім того, заснована на засадах побратимства, Запорізька Січ за своїм суспільним укладом, законами, побутом та звичаями була унікальним прикладом вільної демократичної Республіки Козаків, у якій державотворча функція вперше перейшла до представників народу. Січ стала тим фактором, який суттєво вплинув на подальшу еволюцію козацтва і долю України. Вона дала Україні політиків і воєначальників, які сприяли поступу своєї Батьківщини та зростанню її авторитету на міжнародній арені. Фактом свого існування козацтво дало помітний імпульс розвитку суспільної свідомості народу та забезпечило появу таких елементів ментальності, як свобода і власна держава.
І хоч, як антитеза Російській імперії, в 1775 році Запорізька Січ була зруйнована, – козацтво та його подвиги залишили глибокий слід у пам’яті нашого народу. У зв’язку з цим Світовий Конґрес Українців закликає українців усього світу достойно відзначити 450 річницю заснування колиски української державності – Запорізької Січі – проведенням різноманітних культурно-освітніх заходів, у тому числі й наукових конференцій, лекцій, тематичних публікацій та вивченням матеріалів для ширшого ознайомлення зі славною історією нашого народу.
Торонто-Нью Йорк 18 травня 2006 р.
Світовий Конґрес Українців
Аскольд Лозинський Віктор Педенко
Президент Генеральний секретар
© 2004 Світовий Конґрес Українців. Всі права застережені.
ел. пошта congress@look.ca
http://www.ukrainianworldcongress.org/appeals_statements/2006/Richnyci/ZaporizkaSich_ua.html
2006.07.22 | Пані
Повторюю - текст автентичний.
Автор - Аскольд Лозинський.Що ще вам треба?
2006.07.22 | jean-valjean
Re: Повторюю - текст автентичний.
Дякую, нічого не треба більше. Тепер див. заголовок мого найпершого допису в цій гілці. Додаю: браво, майдан.
Пані пише:
> Автор - Аскольд Лозинський.
> Що ще вам треба?
2006.07.22 | jean-valjean
Шановні Пані,
я ось чому Вам (і не тільки) голову морочив:якщо Ви на прямому зв"язку з паном Аскольдом, будь ласка передайте йому (якщо така можливість існує), що я (не "жан-вальжан", а справжнє ФІО:)з нетерпінням чекаю на його мессидж.
2006.07.22 | Пані
Re: Шановні Пані,
jean-valjean пише:> я ось чому Вам (і не тільки) голову морочив:
> якщо Ви на прямому зв"язку з паном Аскольдом, будь ласка передайте йому (якщо така можливість існує), що я (не "жан-вальжан", а справжнє ФІО:)з нетерпінням чекаю на його мессидж.
Спробую передати, але поки що від нього ніякої відповіді після публікації ще не було.
2006.07.22 | jean-valjean
Re: Шановнf Пані,
Пані пише:> але поки що від нього ніякої відповіді після публікації ще не було.
Це типово. Тоді, мабуть, я сам (з таким же успіхом) добиватимусь до них. Справа в тому, що зараз змарновується існуюча формальна можливість дещо зробити корисного від імені організації, яку пан Аскольд очолює. Спробуємо зрушити цю глибу з місця.
Будь ласка, вибачте за мою надмірну "в"їдливість" в цій гілці. Дуже вже хотілося пересвідчитися в тому, що СКУ нарешті дійсно "показує зуби", і.е. поставив інтереси України вище вузько бізнесових.
2006.07.22 | Пані
Та схоже
Мило те. що треба, айпі те, що треба, я відписала, лінк послала одразу як поставили, поки ніяких спростуваннь нема. так що мабуть все ок.2006.07.22 | jean-valjean
Re: Та схоже
В будь-якому випадку, ця стаття спонукала мене на певну дію. Я тут від них числюся формальним представником при певних організаціях, то зараз спробую подякувати за цю принципову позицію та попрошу хоч трохи роботи (а то буде як в анекдоті - "єсть что вспомніть, да нєчєво дєтям рассказать"2006.07.29 | Prosector
а якщо не СКУ, а інші?
jean-valjean пише:> Справа в тому, що зараз змарновується існуюча формальна можливість дещо зробити корисного від імені організації, яку пан Аскольд очолює. Спробуємо зрушити цю глибу з місця.
А якщо якась інша організація (не зовсім діаспорна, так би мовити) хоче щось зробити корисного? Як СКУ мовчить, то може інші зроблять? Якщо хочете, напишіть на "мило" ProsectorX(sobaka)yahoo(krapka)com, що саме корисного - я припускаю, що це корисне якось пов"язано з діаспорою або українськими громадянами за кордоном (бо інакше не зовсім зрозуміло, чому саме СКУ), правильно?
2006.07.22 | jean-valjean
Re: Революція Відбулась і Парадокси Історії
Аскольд Лозинський пише:> Революція Відбулась і Парадокси Історії
>
> навіть Президент Кучма (правда, під певним тиском) був змушений звільнити Ківалова.
Ківалова ж не переобрали в ВР (наскільки я пам"ятаю телекартинку його втечі з залу). Невже то Кучма депутатам руки викрутив? Чи ящось забув?
2006.07.22 | Гюльчатай
Не было никакой революции.
Не было никакой революции в 2004 году.Присутствовали некоторые черты революционной ситуации.
А революции - не было.
Как раз если бы революция была, то дорога назад была бы попросту невозможна. Никем не реализуема. Никогда не реализуема. (Невозможно было бы вернуться назад, если бы состоялся хоть один из штурмов в ноябре 2004. Или если бы ВАЮ довел свою присягу в ВРУ до логического конца в ноябре 2004 года. Если бы послал нах все переговоры в Мариинском с политреформой заодно и т.п.)
Из того факта, что революции не было, вытекает очень много следствий.
Житейских, повседневных, политических, социальных.
В какой мере меня (например) устраивал компромиссный, "внешне легальный" ход событий в ноябре 2004 года?
- Устраивал. Вполне.
Вот в этой мере за сегодняшний результат я лично несу ответственность.
И каждый, кто "мерз в 17-ом году", - несет эту ответственность за половинчатый результат. За отсутствие результата, за полумеры, паллиативы и т.п.
Плевать мне на вину ВАЮ.
И на вину ФФФ, и на ХХХ и пр.ФИО.
Если бы не наше бездействие на протяжении всего 2005 и первого полугодия 2006 - этот ФФФ, возможно, уже сошел бы с политической сцены.
Причем здесь ВАЮ, ЮВТ и прочая камарилья, если во всей Украине только в нескольких городах (2-3 примера на всю Украину) в марте 2006 выиграли действительно неформальные органы местной самоорганизации (и стали - формальными органами местного самоуправления).
А что в остальных городах? - Надежды на Петю? Разочарование в Васе? опора на Санька? Конец революции? - Какой революции? - Ее не было.
И - по большому счету - мне пох все эти "ошибки", разочарования, псевдопарадоксы.
Не "пох" мне вот что:
что случится у меня в Сумах, где вопреки всему У НАС ПОКА НЕ ВКРАЛИ ПЕРЕМОГУ?
...
Я это к тому, что когда мы не мыслим точно, нами играет дьявол. И этот дьявол говорит нам: революция (какая-то там, третье лицо единственное число, абстрактная "она") закончилась или проиграла.
Но ее - революции - не было.
Так что каждый сам решает для себя: что именно закончится, и закончится ли вообще в тот момент, когда зад Януковича плюхнется в кресло премьер-министра.
2006.07.22 | jean-valjean
Re: Не было никакой революции.
Гюльчатай пише:> Не было никакой революции в 2004 году.
>
> Как раз если бы революция была, то дорога назад была бы попросту невозможна. > Причем здесь ВАЮ, ЮВТ и прочая камарилья, если во всей Украине только в нескольких городах (2-3 примера на всю Украину) в марте 2006 выиграли действительно неформальные органы местной самоорганизации (и стали - формальными органами местного самоуправления).
>
Якими б не були причини того, що сталося (а вони "для чайників" дуже гарно розписані в останніх редакційних статтях майдану), зараз потрібно тримати ті платцдарми "только в нескольких городах (2-3 примера на всю Украину)"