Цуґ-цванґ? - Ні! Вихід є!
07/21/2006 | Андрій Костюк
Нинішню ситуацію, у якій опинився Президент і НСНУ після зради Мороза поспішили охрестити цуґ-цванґом http://www.pravda.com.ua/news/2006/7/18/44675.htm. За шаховою термінологією це означає що будь-який з можливих ходів Президента є програшним для нього і для політичної сили, що його підтримує.
Дійсно якщо брати до уваги лише ті три варіанти, які досі обговорювалися у медійному просторі, усі вони ведуть до втрат:
1. Приєднання НУ до СРК + Янукович - прем'єр (остаточна втрата симпатій електорату взамін на досить сумнівну можливість впливати на рішення виконавчої влади)
2. Янукович - прем'єр + перехід НУ разом з БЮТ в опозицію (збереження залишків симпатій електорату (далеко не гарантоване), але втрата можливості впливати на рішення)
3. Розпуск ВР (ризик отримати ще більш потужну блакитну більшість у новій ВР тобто п.2 у посиленому варіанті)
Третій варіант не є на 100% програшним, але ймовірність виграшу мала, оскільки на дострокові вибори відводиться лише два місяці. Організувати і провести за цей час ефективну передвиборну кампанію і переломити ті негативні для НСНУ та Президента тенденції у настроях людей дуже важко. Майже неможливо.
Однак є ще четвертий варіант, який чомусь майже не обговорюється:
4. Перехід НУ разом з БЮТ в опозицію у Верховній Раді, але прем'єром залишається Єхануров. Кандидатура Януковича чи будь-якого іншого "антикризового" прем'єра багаторазово відхиляється Президентом, а ж поки не буде відновлено діяльність Конституційного Суду.
Багато хто помилково вважає, що ніби-то Президент зобов’язаний внести до Верховної Ради кандидатуру, висунуту коаліцією і не має права її відхилити. Це бузумовно не так. Президент поза всякими сумнівами має право заблокувати кандидатуру, яку він вважає неприйнятною (Див. http://maidan.org.ua/static/mai/1153416379.html). Причому Конституція не накладає ніяких обмежень на те скільки разів і як довго Президент може відхиляти запропоновані коаліцією кандидатури.
Після відновлення діяльності Конституційного Суду можливі такі варіанти:
а) Відміна політреформи
б) Розпуск ВР, віттягнутий у часі на кілька місяців, або й на рік
Варіант "а" передбачає два підваріанти
- ПР починає розуміти, що так чи інакше основним центром влади залишиться Президент і з цим треба змиритись. Тоді ВР може працювати нинішнім складом приймаючи потрібні Україні закони, у яких депутати-бізнесмени від ПР зацікавлені самі;
- ПР не погоджується співпрацювати, ВР рада стає недієздатною і її доведеться розпустити складення повноважень третиною депутатів або через референдум.
Для реалізації варіанту "а" важливо ще до створення Конституційного Суду переконати громадськість, що
- політреформа була прийнята з численними порушеннями Коституції;
- новий варіант Конституції містить багато внутрішніх суперечностей і різночитань, що ставить під загрозу нормальне функціонування держави;
- саме політреформа стала причиною фактичної бездіяльності парламенту протягом більш ніж двох місяців після виборів;
- скасування політреформи є єдиним можливим рішенням як з формально-правової так і з політичної точки зору.
Варіант "б" дасть позитивні результати, лише за умови, що час не буде згаяно, а буде плідно використано для переконання громадської думки у тому що: "
- уряд Єханурова успішно працює, ВВП росте
- антикризова коаліція у ВР лише "мутить воду", її єдиною мета - пропхати свого представника на посаду прем'єра, щоб далі грабувати державу.
- якщо Верховна Рада не почне працювати як слід, то її слід розігнати і обрати нову.
Це все можна реалізуати лише за умови, якщо Президент і його Секретаріат нарешті візьмуться за розум і зроблять те, що вони мали зробити ще півтора роки тому, а саме налагодять ефективну державну інформаційну політику.
Присутність пропрезидентських сил в інформаційному просторі повинна зрости десятикратно. Причому зростання повинно бути досягнуто не стільки за рахунок збільшення кількості виступів самого Президента (тут важливо не передати куті меду!), як за рахунок роз'яснення кожного кроку Президента через
1. Соціальну рекламу;
2. Виступи, прес-конференції, заяви, брифінги і т.п. соратників президента, належним чином координовані єдиною PR командою;
3. Залучення на добровільній основі однодумців Президента з журналістського середовища (Однодумців Президента з числа журналістів слід забезпечувати інформацією, яку вони могли б донести до виборця, вони повинні у першу чергу бути включені у різноманітні пули. У цьому плані цікавим є досвід реформаторського уряду Балцеровича у Польщі, який варто вивчити і використовувати).
4. Через інформаційні плакати у приміщеннях державних органів, де ведеться прийом громадян.
Практично кожен громадянин повинен знати і про зростання ВВП, і про зростання середньої зарплати і соціальних виплат і т.п. Лише в умовах абсолютно безпорадної інформаційної політики можливе те, що нинішній стан економіки (ВВП у травні цього року зріс на 8,5%, а у червні - на 9,3%) частина населення вважає "кризовим".
Потрібно роз'яснювати законодавство. Наприклад, якби в усіх держустановах було чітко й великими буквами написано
"Во исполнение указа Президента #ххх разъясняем, что в соответсвии с Законом "О языках" граждане Украины имеют право обращаться в государсвенные органы и получать ответы на русском языке. Служащие, нарушающие это требование, привлекаются к ответстенности. Тел. горячей линии хххх".
Якби, крім цього, згадане положення закону було б роз'яснено через соціальну рекламу на радіо і телебаченні, то тоді "боротьба" деяких партій і політиків "за право разговаривать с государством на русском языке" була б набагато менш привабливою для електорату, а Президент і його команда мали б більший успіх серед російськомовних виборців.
Потрібен зворотній звязок: регулярні соціологічні опитування, аналіз преси й інтернету повинні давати чітку картину про настрої у суспільстві, які дії Президента потребують додаткових роз'яснень, які кроки потрібно відкоригувати. Слід відмовитись від тих кроків, які Президент та його команда не можуть пояснити народу (а таке, на жаль, бувало і не раз!).
Чутки і неправдива інформація про стан справ у державі і про діяльність влади повинні негано і ефективно спростовуватися.
Слід налагодити більш тісну співпрацю з неурядовми організаціями, громадськими активістами, а також з інтернет-спільнотами, такими як http://www.maidan.org.ua
Тепер щодо організації позачергової передвиборчої кампанії. Вона буде успішною якщо
1. Не допускати Романа Безсмертного до керівництва виборчою кампанією НУ.
2. Суттєво обновити список НУ, виключивши звідти осіб з високим антирейтингом та доповнивши його відомими особами з блоку ПОРА-ПРП та Костенка-Плюща та іншими популярними політиками, напр. Луценком.
3. Вносити до списку лише тих, хто погодиться протягом усієї виборчої кампанії їздити по країні і зустрічатися з виборцями. За невиконання - виключати зі списку (така можливість є). Не повинно бути жодного села, не кажучи вже про райцентри, куди хоча б раз не заїжджали кандидати від НУ і не виступалиб перед виборцями. (Кандидатів багато, на всю Україну повинно вистачити.)
4. Не воювати за електорат з БЮТ, а намагатись відібрати його у ПР, соціалістів і навіть комуністів. Для цього слід
а) Звернути увагу на села Сходу й Півдня (див. http://www2.maidan.org.ua/n/free/1152873487)
б) Зробити наріжним каменем передвиборчої кампанії гасла взаємопорозуміння між різними частинами України
в) Зайняти більш реалістичну позицію у мовному питанні. Наприклад, взяти на себе зобов'язання передбачити у законодавстві статус "мови місцевого самоврядування" поряд з українською для російської мови та мов інших нацменшин у населених пунктах, де більшість населення цього бажає. Чітко і ясно заявити і повторювати при кожній нагоді, що кількість російськомовних шкіл і класів буде визначатись кількістю заяв від батьків першокласників, які бажають, щоб їхні діти навчалися російською мовою.
г) Якомога менше вести розмов про НАТО, а якщо виникатимуть питання у дискусіях, то чітко заявляти, що це питання можна вирішити тільки через референдум. (Або ж, якщо дозволить час, ще до виборів постаратися змінити ставлення населення до НАТО знову ж таки через ефективну інформаційну політику).
д) Гаслу ПР про федералізацію України, протиставити гасло про надання більших прав місцевим громадам у містах і селах.
Президент як гарант Конституції зі своїм апаратом повинен взяти активну участь у передвиборчій кампанії, але, звичайно не як агітарор. Повинна бути негайно створена структура, яка б займалась роз'ясненням виборчого законодавства. Щоб люди знали куди скаржитись, якщо на них тисне начальство чи хтось викорисновує службове становище задля агітації. Вживати дієвих заходів проти таких порушень.
Сподіваюсь що ця стаття потрапить на очі комусь з команди Президента і хоча б частину з запропонованих тут ідей буде реалізовано.
Дійсно якщо брати до уваги лише ті три варіанти, які досі обговорювалися у медійному просторі, усі вони ведуть до втрат:
1. Приєднання НУ до СРК + Янукович - прем'єр (остаточна втрата симпатій електорату взамін на досить сумнівну можливість впливати на рішення виконавчої влади)
2. Янукович - прем'єр + перехід НУ разом з БЮТ в опозицію (збереження залишків симпатій електорату (далеко не гарантоване), але втрата можливості впливати на рішення)
3. Розпуск ВР (ризик отримати ще більш потужну блакитну більшість у новій ВР тобто п.2 у посиленому варіанті)
Третій варіант не є на 100% програшним, але ймовірність виграшу мала, оскільки на дострокові вибори відводиться лише два місяці. Організувати і провести за цей час ефективну передвиборну кампанію і переломити ті негативні для НСНУ та Президента тенденції у настроях людей дуже важко. Майже неможливо.
Однак є ще четвертий варіант, який чомусь майже не обговорюється:
4. Перехід НУ разом з БЮТ в опозицію у Верховній Раді, але прем'єром залишається Єхануров. Кандидатура Януковича чи будь-якого іншого "антикризового" прем'єра багаторазово відхиляється Президентом, а ж поки не буде відновлено діяльність Конституційного Суду.
Багато хто помилково вважає, що ніби-то Президент зобов’язаний внести до Верховної Ради кандидатуру, висунуту коаліцією і не має права її відхилити. Це бузумовно не так. Президент поза всякими сумнівами має право заблокувати кандидатуру, яку він вважає неприйнятною (Див. http://maidan.org.ua/static/mai/1153416379.html). Причому Конституція не накладає ніяких обмежень на те скільки разів і як довго Президент може відхиляти запропоновані коаліцією кандидатури.
Після відновлення діяльності Конституційного Суду можливі такі варіанти:
а) Відміна політреформи
б) Розпуск ВР, віттягнутий у часі на кілька місяців, або й на рік
Варіант "а" передбачає два підваріанти
- ПР починає розуміти, що так чи інакше основним центром влади залишиться Президент і з цим треба змиритись. Тоді ВР може працювати нинішнім складом приймаючи потрібні Україні закони, у яких депутати-бізнесмени від ПР зацікавлені самі;
- ПР не погоджується співпрацювати, ВР рада стає недієздатною і її доведеться розпустити складення повноважень третиною депутатів або через референдум.
Для реалізації варіанту "а" важливо ще до створення Конституційного Суду переконати громадськість, що
- політреформа була прийнята з численними порушеннями Коституції;
- новий варіант Конституції містить багато внутрішніх суперечностей і різночитань, що ставить під загрозу нормальне функціонування держави;
- саме політреформа стала причиною фактичної бездіяльності парламенту протягом більш ніж двох місяців після виборів;
- скасування політреформи є єдиним можливим рішенням як з формально-правової так і з політичної точки зору.
Варіант "б" дасть позитивні результати, лише за умови, що час не буде згаяно, а буде плідно використано для переконання громадської думки у тому що: "
- уряд Єханурова успішно працює, ВВП росте
- антикризова коаліція у ВР лише "мутить воду", її єдиною мета - пропхати свого представника на посаду прем'єра, щоб далі грабувати державу.
- якщо Верховна Рада не почне працювати як слід, то її слід розігнати і обрати нову.
Це все можна реалізуати лише за умови, якщо Президент і його Секретаріат нарешті візьмуться за розум і зроблять те, що вони мали зробити ще півтора роки тому, а саме налагодять ефективну державну інформаційну політику.
Присутність пропрезидентських сил в інформаційному просторі повинна зрости десятикратно. Причому зростання повинно бути досягнуто не стільки за рахунок збільшення кількості виступів самого Президента (тут важливо не передати куті меду!), як за рахунок роз'яснення кожного кроку Президента через
1. Соціальну рекламу;
2. Виступи, прес-конференції, заяви, брифінги і т.п. соратників президента, належним чином координовані єдиною PR командою;
3. Залучення на добровільній основі однодумців Президента з журналістського середовища (Однодумців Президента з числа журналістів слід забезпечувати інформацією, яку вони могли б донести до виборця, вони повинні у першу чергу бути включені у різноманітні пули. У цьому плані цікавим є досвід реформаторського уряду Балцеровича у Польщі, який варто вивчити і використовувати).
4. Через інформаційні плакати у приміщеннях державних органів, де ведеться прийом громадян.
Практично кожен громадянин повинен знати і про зростання ВВП, і про зростання середньої зарплати і соціальних виплат і т.п. Лише в умовах абсолютно безпорадної інформаційної політики можливе те, що нинішній стан економіки (ВВП у травні цього року зріс на 8,5%, а у червні - на 9,3%) частина населення вважає "кризовим".
Потрібно роз'яснювати законодавство. Наприклад, якби в усіх держустановах було чітко й великими буквами написано
"Во исполнение указа Президента #ххх разъясняем, что в соответсвии с Законом "О языках" граждане Украины имеют право обращаться в государсвенные органы и получать ответы на русском языке. Служащие, нарушающие это требование, привлекаются к ответстенности. Тел. горячей линии хххх".
Якби, крім цього, згадане положення закону було б роз'яснено через соціальну рекламу на радіо і телебаченні, то тоді "боротьба" деяких партій і політиків "за право разговаривать с государством на русском языке" була б набагато менш привабливою для електорату, а Президент і його команда мали б більший успіх серед російськомовних виборців.
Потрібен зворотній звязок: регулярні соціологічні опитування, аналіз преси й інтернету повинні давати чітку картину про настрої у суспільстві, які дії Президента потребують додаткових роз'яснень, які кроки потрібно відкоригувати. Слід відмовитись від тих кроків, які Президент та його команда не можуть пояснити народу (а таке, на жаль, бувало і не раз!).
Чутки і неправдива інформація про стан справ у державі і про діяльність влади повинні негано і ефективно спростовуватися.
Слід налагодити більш тісну співпрацю з неурядовми організаціями, громадськими активістами, а також з інтернет-спільнотами, такими як http://www.maidan.org.ua
Тепер щодо організації позачергової передвиборчої кампанії. Вона буде успішною якщо
1. Не допускати Романа Безсмертного до керівництва виборчою кампанією НУ.
2. Суттєво обновити список НУ, виключивши звідти осіб з високим антирейтингом та доповнивши його відомими особами з блоку ПОРА-ПРП та Костенка-Плюща та іншими популярними політиками, напр. Луценком.
3. Вносити до списку лише тих, хто погодиться протягом усієї виборчої кампанії їздити по країні і зустрічатися з виборцями. За невиконання - виключати зі списку (така можливість є). Не повинно бути жодного села, не кажучи вже про райцентри, куди хоча б раз не заїжджали кандидати від НУ і не виступалиб перед виборцями. (Кандидатів багато, на всю Україну повинно вистачити.)
4. Не воювати за електорат з БЮТ, а намагатись відібрати його у ПР, соціалістів і навіть комуністів. Для цього слід
а) Звернути увагу на села Сходу й Півдня (див. http://www2.maidan.org.ua/n/free/1152873487)
б) Зробити наріжним каменем передвиборчої кампанії гасла взаємопорозуміння між різними частинами України
в) Зайняти більш реалістичну позицію у мовному питанні. Наприклад, взяти на себе зобов'язання передбачити у законодавстві статус "мови місцевого самоврядування" поряд з українською для російської мови та мов інших нацменшин у населених пунктах, де більшість населення цього бажає. Чітко і ясно заявити і повторювати при кожній нагоді, що кількість російськомовних шкіл і класів буде визначатись кількістю заяв від батьків першокласників, які бажають, щоб їхні діти навчалися російською мовою.
г) Якомога менше вести розмов про НАТО, а якщо виникатимуть питання у дискусіях, то чітко заявляти, що це питання можна вирішити тільки через референдум. (Або ж, якщо дозволить час, ще до виборів постаратися змінити ставлення населення до НАТО знову ж таки через ефективну інформаційну політику).
д) Гаслу ПР про федералізацію України, протиставити гасло про надання більших прав місцевим громадам у містах і селах.
Президент як гарант Конституції зі своїм апаратом повинен взяти активну участь у передвиборчій кампанії, але, звичайно не як агітарор. Повинна бути негайно створена структура, яка б займалась роз'ясненням виборчого законодавства. Щоб люди знали куди скаржитись, якщо на них тисне начальство чи хтось викорисновує службове становище задля агітації. Вживати дієвих заходів проти таких порушень.
Сподіваюсь що ця стаття потрапить на очі комусь з команди Президента і хоча б частину з запропонованих тут ідей буде реалізовано.
Відповіді
2006.07.21 | Павло
Теоретично є, а практично?
Думкі цікаві, але тут не розглядається варіант, коли Верховна Рада почне конфліктувати з Президентом і сама, без внесення кандидатури Ющенком, обере Прем'єр-міністра. Це по перше. По-друге не можна очікувати від секретаріату ефективної інформаційної політики (вони на це не здатні). По-третє усунути з НСНУ багатьох людей не вважається можливим, бо вони, швидше за все, є спонсорами. Тай ризиковано брати нових, таких як Зінченко, з невідомо якими наслідками. Інша справа, що Президент буде намагатися тримати після 25 числа ВР на гачку, але час буде грати не на його користь, тому що проти нього буде вестися інформаційна війна, в якій будуть задіяні медіа-ресурси БЮТ, ПР, СПУ, КПУ, Росії і т.д. І протиставити цьому ситуативному медіахолдінгу ефективну інформаційну політику дуже важко - немає таких люде. ЮВТ буде невдоволена, що не стала прем'єром і знову почне "мочити" Єханурова, як це вона робила до виборів. Це може спричинити до ситуативних спільних дій ПР і БЮТ. Вони колись вже разом відправляли уряд Єханурова у відставку, чим нічого доброго країні не зробили. А відправили тоді уряд у відставку теж по зрадницькі, "ударом в спину", коли Ющенко був у Туркменістані. Так що БЮТ теж вміє діяти методами Мороза.Так що запропонований варіант не враховує можливі дії ПР, КПУ і СПУ з одного боку і можливу поведінку БЮТ з іншого. Досить ймовірний варіант що при викладеному розвитку подій БЮТ буде грати проти Президента, якщо, якимось чином Ющенко не домовиться з ЮВТ.
Тому найкращий вихід, це розпуск парламенту і перевибори, в которих демократи мають йти по одному списку БЮТ, як в останній бій, коли відступати немає куди, позаду Київ і здача влади криміналітету. І тоді обов'язково буде перемога. А в кожну поштову скриньку має бути вкинута книжка про донецьку мафію, та зроблений узагальнений портрет своїх опонентів, де все про них має бути написано. А Президент, так як гарант Конституції і територіальної цілісності держави повине вжити заходів щодо неуможливлення фальсифікації виборів (такі спроби обо'вязково будуть), та усіляких там дій щодо регіоналізації України. Тобто такі події, які відбулися у Феодосії, не мають повторитися. Як це так, кілька бабусь може зірвати військові навчання. Спробували б вони це зробити в Росії. Це недоопрацювали силові відомства, а особливо СБУ. За що вони тільки гроші одержують з кишень платників податків? Чи може вони вже продалися спецслужбам іншої держави? Треба було розпочати розслідування, знайти винних і покарати. Тобто треба діяти, тільки розумно, і все буде добре. А під лежачий камінь сто грам коньяку не тече
Але в мене закралася думка, що вони бояться народу. Бояться знов його піднімати, бояться справжніх, не проплачених, громадянських активістів. Бояться його можливого тиску щодо дій. Можливо в цьому головна проблема... Вони хотіли б поділити все лише між собою... Про це свідчить бездарно проведена попередня виборча компанія.
2006.07.22 | AK
Re: Теоретично є, а практично?
Павло пише:> Думкі цікаві, але тут не розглядається варіант, коли Верховна Рада почне конфліктувати з Президентом і сама, без внесення кандидатури Ющенком, обере Прем'єр-міністра.
Обере а далі що? Янукович піде захоплювати силою будівлю Кабміну? Силовики залишаються у підпорядкуванні Ющенка.
> По-друге не можна очікувати від секретаріату ефективної інформаційної політики (вони на це не здатні).
Те що не здатні - це добре видно.
Надія на те, що може таки візьмуться за розум, наберуть людей які на щось здатні. Якщо ні - то Ющенко може навіть свій термін не досидіти.
> По-третє усунути з НСНУ багатьох людей не вважається можливим, бо вони, швидше за все, є спонсорами.
Спонсори повинні зрозуміти, що найкраще доручити відстоювання своїх інтересів професійним політикам, а самі повинні зосередитись на бізнесі. Якщо до них це не дійде, то знову-таки зростають їхні шанси на поразку.
> Інша справа, що Президент буде намагатися тримати після 25 числа ВР на гачку, але час буде грати не на його користь, тому що проти нього буде вестися інформаційна війна, в якій будуть задіяні медіа-ресурси БЮТ, ПР, СПУ, КПУ, Росії і т.д. І протиставити цьому ситуативному медіахолдінгу ефективну інформаційну політику дуже важко - немає таких людей.
Згоден. Запропонований мною шлях нелегкий. Але всі альтернативи ще гірші. На виборах теж доведеться протистояти цьому самому медіахолдингу (хіба що без БЮТ, та й то невідомо). Погодитись на Янковича - це взагалі здатись без бою.
ЮВТ буде невдоволена, що не стала прем'єром і знову почне "мочити" > > Єханурова, як це вона робила до виборів. Це може спричинити до ситуативних спільних дій ПР і БЮТ. Вони колись вже разом відправляли уряд Єханурова у відставку, чим нічого доброго країні не зробили. А відправили тоді уряд у відставку теж по зрадницькі, "ударом в спину", коли Ющенко був у Туркменістані. Так що БЮТ теж вміє діяти методами Мороза.
> Так що запропонований варіант не враховує можливі дії ПР, КПУ і СПУ з одного боку і можливу поведінку БЮТ з іншого. Досить ймовірний варіант що при викладеному розвитку подій БЮТ буде грати проти Президента, якщо, якимось чином Ющенко не домовиться з ЮВТ.
Значить треба домовлятись.
> Тому найкращий вихід, це розпуск парламенту і перевибори, в которих демократи мають йти по одному списку БЮТ, як в останній бій, коли відступати немає куди, позаду Київ і здача влади криміналітету.
І тоді обов'язково буде перемога. А в кожну поштову скриньку має бути вкинута книжка про донецьку мафію, та зроблений узагальнений портрет своїх опонентів, де все про них має бути написано.
Приїлася вже всім "донецька мафія". Ще трохи - і люди перестануть взагалі реагувати не це словосполучення. Потрібні нові ідеї.
Об'єднання з НУ й БЮТ - теж проблематичне. Юлька своїми Прем'єрськими амбіціями поступитись не хоче, навіть якщо "позаду Київ і здача влади криміналітету". Багато хто з НУ цього кетегорично не хоче. Потрібен деякий час, щоб це усе "утряслося".
> А Президент, так як гарант Конституції і територіальної цілісності держави повине вжити заходів щодо неуможливлення фальсифікації виборів (такі спроби обо'вязково будуть), та усіляких там дій щодо регіоналізації України. Тобто такі події, які відбулися у Феодосії, не мають повторитися. Як це так, кілька бабусь може зірвати військові навчання. Спробували б вони це зробити в Росії. Це недоопрацювали силові відомства, а особливо СБУ. За що вони тільки гроші одержують з кишень платників податків? Чи може вони вже продалися спецслужбам іншої держави? Треба було розпочати розслідування, знайти винних і покарати. Тобто треба діяти, тільки розумно, і все буде добре. А під лежачий камінь сто грам коньяку не тече
Згоден.
> Але в мене закралася думка, що вони бояться народу. Бояться знов його піднімати, бояться справжніх, не проплачених, громадянських активістів. Бояться його можливого тиску щодо дій. Можливо в цьому головна проблема... Вони хотіли б поділити все лише між собою... Про це свідчить бездарно проведена попередня виборча компанія.
А я боюсь, що народ вже не підніметься. Надоїло це все йому.
2006.07.22 | Echo
Поступатитися і співпрацювати із бджолярем і його збіговиськом?
>>Об'єднання з НУ й БЮТ - теж проблематичне. Юлька своїми Прем'єрськими амбіціями поступитись не хоче, навіть якщо "позаду Київ і здача влади криміналітету".Юля зможе поступитися своїми амбіціями заради справи.
Але справа в тому, що коли вона баче цей збіговисько кумів і родичів, і професіоналів з підробленими дипломами і президента,нездатного ні на які принципові рішення, тоді виникає питання: "поступатитися і співпрацювати із бджолярем і його збіговиськом?" Відразу стаю сумно.
2006.07.22 | AK
Отже треба "топити" НУ, щоб зрештою перемогла ПР. Жіноча логіка
2006.07.23 | Moro
Ні в якому разі!!!!
Краще співпрацювати з двічі несудимим проффесором, або ГОРДО ПОМЕРТИ разом з усім країнським народом!2006.07.22 | Dworkin
Мені б Ваш оптимізм..
Павло пише:> Думкі цікаві, але тут не розглядається варіант, коли Верховна Рада почне конфліктувати з Президентом і сама, без внесення кандидатури Ющенком, обере Прем'єр-міністра. Це по перше. По-друге не можна очікувати від секретаріату ефективної інформаційної політики (вони на це не здатні). По-третє усунути з НСНУ багатьох людей не вважається можливим, бо вони, швидше за все, є спонсорами. Тай ризиковано брати нових, таких як Зінченко, з невідомо якими наслідками. Інша справа, що Президент буде намагатися тримати після 25 числа ВР на гачку, але час буде грати не на його користь, тому що проти нього буде вестися інформаційна війна, в якій будуть задіяні медіа-ресурси БЮТ, ПР, СПУ, КПУ, Росії і т.д.
Це так, проти Ющенка зараз об"єднуються всі. А жаль, зараз він залишатьється останнім "помаранчевим" у владі.
> Так що запропонований варіант не враховує можливі дії ПР, КПУ і СПУ з одного боку і можливу поведінку БЮТ з іншого. Досить ймовірний варіант що при викладеному розвитку подій БЮТ буде грати проти Президента, якщо, якимось чином Ющенко не домовиться з ЮВТ.
Я навпаки не бачу ЯК ЇМ ДОМОВИТИСЯ. Фактично Юля вже висунула Ющенку ультиматум: "Або ти розпускаєш Раду, або я граю проти тебе!"
> Тому найкращий вихід, це розпуск парламенту і перевибори, в которих демократи мають йти по одному списку БЮТ, як в останній бій, коли відступати немає куди, позаду Київ і здача влади криміналітету. І тоді обов'язково буде перемога.
А чому обов"язково? Я наприклад, вважаю це дуже сумніввним - результат перевиборів скоріше за все буде ще гіршим для "помаранчевих". Навіщо людям голосувати за них, якщо вони вже й так 3 місяці не могли домовитись, поки все не перебрали "донецкі"?! Щоб знов усе повторилося?!
> Але в мене закралася думка, що вони бояться народу. Бояться знов його піднімати, бояться справжніх, не проплачених, громадянських активістів. Бояться його можливого тиску щодо дій. Можливо в цьому головна проблема... Вони хотіли б поділити все лише між собою... Про це свідчить бездарно проведена попередня виборча компанія.
Я думаю вони бояться не народу, а того, що "справжній" народ ЗА НИХ вже просто не вийде - не тільки на вулицю, але й схоже на голосування! Занадто довго і старанно "помаранчеви" обливали один одного брудом, занадто довго домовлялися - показуючи власну неспроможність. Послухайте народ: ЗА КОГО ВИХОДИТИ?! Одна половина ненавидить "любих друзів", інша - Юлю і Ко. Навіщо видодити, щоб потім хтось с поклав резулььтати твоєї перемоги у кишеню? (це я чув такі реальні думки серед людей). "Хто за вітю, хто за юлю, а отримають всі дулю..."
Народ втомився від мітингів і хоче якоїсь стабільності. Ще півроку політичних маразмів, щоб в результаті вийшло ТЕ САМЕ, а МОЖЕ Й ГІРШЕ?! Чи не завеликий ризик? Хто цього захоче, крім найрадикальніших?
Тай якщо простий народ вийде - то чи не передеруться вони між собою?! "Хто за вітю, хто за юлю..."
2006.07.22 | ІІ Михайло Волошин
Re: Цуґ-цванґ? - Ні! Вихід є!
Андрій Костюк пише:> Присутність пропрезидентських сил в інформаційному просторі повинна зрости десятикратно. Причому зростання повинно бути досягнуто не стільки за рахунок збільшення кількості виступів самого Президента (тут важливо не передати куті меду!), як за рахунок роз'яснення кожного кроку Президента через...
Це ви пропонуєте те, що робила Юлія Тимошенко. Але ж Президент це засудив.
2006.07.22 | AK
Юля піарила себе, кохану, а не команду вцілому
По-друге, її медійний ресурс працював на знищення Порошенка, що в кінцевому підсумку працювало проти сумарної популярності помаранчевих.Та й піарити Юлі не було чого: темпи зростання ВВП за її прем'єрства різко впали. (Яка доля у цьому її власної вини, а яка доля несприятливої кон'юктури - це окреме питання, але піарити можна лише реальні успіхи). Хоча вона постійно повторювала про стої "прекрасні результати" У Єханурова ж все навпаки - позитивний результат є, а піару нема. У результаті ЗМІ (у тому числі деякі про-БЮТівські) товчуть народу про "кризу". І народ помалу починає вірити.
2006.07.22 | stefan
Ze dosytj zikavo
Андрій Костюк пише:.
>
> Багато хто помилково вважає, що ніби-то Президент зобов’язаний внести до Верховної Ради кандидатуру, висунуту коаліцією і не має права її відхилити. Це бузумовно не так. Президент поза всякими сумнівами має право заблокувати кандидатуру, яку він вважає неприйнятною (Див. http://maidan.org.ua/static/mai/1153416379.html). Причому Конституція не накладає ніяких обмежень на те скільки разів і як довго Президент може відхиляти запропоновані коаліцією кандидатури.
>
2006.07.27 | AK
Чи мене почули, чи самі здогадалися, (/)
Губернатор просить не руйнувати Януковичем економікуhttp://pravda.com.ua/news/2006/7/26/45135.htm