„Душу й тіло ми положим…” -2
07/27/2006 | DADDY
Насправді ситуація з одного боку значно складніша, а з іншого боку проста, як правда.
З одного боку є стійке неприйняття будь-якого українства з боку заполітизованої частини населення Сходу-Півдня. З іншого боку маємо приклади ( в тому числі з спілкування з відвідувачами нашого намету на Майдані), коли „протилежна” респондентна група (люди заявляли про своє походження зі Сходу та Півдня) голосує за розпуск парламенту та навіть підтримку Президента. Ці люди розповідають, що ладні кинути рідні домівки і шукати будь-яку роботу в столиці, або інших місцях аби тільки вирватись того способу життя, що вони самі називають кошмаром.
Таким чином отримуємо позитивний сигнал, що не кожне зерно, що буде посіяне на Сході, буде переоране залізним регіональним катком КПРС ( мається на увазі сучасне розуміння цієї абревіатури).
Що і як „сіяти”?
На мій хлопський розум: національну свідомість та національну гідність. Що це? - спитають деякі „помірковані” відвідувачі нашого Вільного Форуму. Все дуже просто, нешановні прибічники проФФесора, Соцпартії та „тролі” з інших політичних сил та спецслужб . Насправді українська національна ідея дуже проста: треба любити Україну і всі свої „рухи” узгоджувати з цією любов‘ю.
Поясню на прикладі: за останній час жодна стаття чи телевізійний репортаж, що містили в собі критику політики Президента не стали Україні у нагоді. Тут тобі і „любі друзі” і „Син бога” і багато - багато іншої отрути. Ці статті та репортажі не зміцнили демократію – вони просто реально і тупо знизила рейтинг помаранчевих. В цьому і полягала їхня мета, а аж ніяк не у розбудові інститутів громадянського суспільства. Тут потрібно згадати: хто у нас досі є власником ЗМІ – ті ж самі кучмісти, які з 2000 року поливали брудом та лайном всі анти-кучмістські сили, що і продовжували робити з першого дня помаранчевої влади.
Що ж далі? Чи ми будемо продовжувати „плювати” в Президента? І чим можна замінити викривальні статті та репортажі? Може є сенс розробити довгострокову програму по пропаганді ( ні, не по пропаганді, а якесь має бути інше, не сов‘єтське слово) – напевно, залученню суспільства до створення дієвої програми „Відповідальний Президент”, а ще краще „Відповідальна влада”?
Маю надію, що сепаратистські настрої та „языкомовний” конфлікт самі по собі відімруть, якщо у мовному питанні будуть встановлені чіткі, зрозумілі і постійно діючи правила, українські теле-канали запропонують глядачам щось цікавіше за Пушкарьову (не знаю хто це, але чув, що всі це дивляться) до якої чудово підмішують і політичну отруту. Якщо українізація суспільства буде відбуватися не „совковими” методами та у „шароварному” стилі урочистих концертів, а українську культуру і українське слово понесуть „в народ” найкращі та найпопулярніші представники цієї культури так як роблять це Руслана, Олег Скрипка, Сашко Положинський, „ОстаNNя барикада” у Харкові, організатори забав у Шешорах, „ОПОРА” в Полтаві, Майдан-Крим у Сімферополі.
Круглі столи з обговоренням необхідності створення громадянського суспільства, євро-атлантичної інтеграції, поширення національної культури в маси тощо потрібно замінити дією. Тобто не говорити про необхідні речі, а робити те, про що вже сотні раз говорено -переговорено. Так, як зробили активісти Майдану:” Треба встати і вийти” – вони встали і вийшли, а не обговорювали цілі та засоби цього виходу.
Прийшов час і для суспільства, і для Президента згадати гасло „Не словом, а ділом”, припинити смертельно небезпечну для України нескінченну балаканину та продукування пустопорожніх та нездійсненних прожектів порятунку Неньки. Потрібно відбудовувати нашу Україну кожний день.
З одного боку є стійке неприйняття будь-якого українства з боку заполітизованої частини населення Сходу-Півдня. З іншого боку маємо приклади ( в тому числі з спілкування з відвідувачами нашого намету на Майдані), коли „протилежна” респондентна група (люди заявляли про своє походження зі Сходу та Півдня) голосує за розпуск парламенту та навіть підтримку Президента. Ці люди розповідають, що ладні кинути рідні домівки і шукати будь-яку роботу в столиці, або інших місцях аби тільки вирватись того способу життя, що вони самі називають кошмаром.
Таким чином отримуємо позитивний сигнал, що не кожне зерно, що буде посіяне на Сході, буде переоране залізним регіональним катком КПРС ( мається на увазі сучасне розуміння цієї абревіатури).
Що і як „сіяти”?
На мій хлопський розум: національну свідомість та національну гідність. Що це? - спитають деякі „помірковані” відвідувачі нашого Вільного Форуму. Все дуже просто, нешановні прибічники проФФесора, Соцпартії та „тролі” з інших політичних сил та спецслужб . Насправді українська національна ідея дуже проста: треба любити Україну і всі свої „рухи” узгоджувати з цією любов‘ю.
Поясню на прикладі: за останній час жодна стаття чи телевізійний репортаж, що містили в собі критику політики Президента не стали Україні у нагоді. Тут тобі і „любі друзі” і „Син бога” і багато - багато іншої отрути. Ці статті та репортажі не зміцнили демократію – вони просто реально і тупо знизила рейтинг помаранчевих. В цьому і полягала їхня мета, а аж ніяк не у розбудові інститутів громадянського суспільства. Тут потрібно згадати: хто у нас досі є власником ЗМІ – ті ж самі кучмісти, які з 2000 року поливали брудом та лайном всі анти-кучмістські сили, що і продовжували робити з першого дня помаранчевої влади.
Що ж далі? Чи ми будемо продовжувати „плювати” в Президента? І чим можна замінити викривальні статті та репортажі? Може є сенс розробити довгострокову програму по пропаганді ( ні, не по пропаганді, а якесь має бути інше, не сов‘єтське слово) – напевно, залученню суспільства до створення дієвої програми „Відповідальний Президент”, а ще краще „Відповідальна влада”?
Маю надію, що сепаратистські настрої та „языкомовний” конфлікт самі по собі відімруть, якщо у мовному питанні будуть встановлені чіткі, зрозумілі і постійно діючи правила, українські теле-канали запропонують глядачам щось цікавіше за Пушкарьову (не знаю хто це, але чув, що всі це дивляться) до якої чудово підмішують і політичну отруту. Якщо українізація суспільства буде відбуватися не „совковими” методами та у „шароварному” стилі урочистих концертів, а українську культуру і українське слово понесуть „в народ” найкращі та найпопулярніші представники цієї культури так як роблять це Руслана, Олег Скрипка, Сашко Положинський, „ОстаNNя барикада” у Харкові, організатори забав у Шешорах, „ОПОРА” в Полтаві, Майдан-Крим у Сімферополі.
Круглі столи з обговоренням необхідності створення громадянського суспільства, євро-атлантичної інтеграції, поширення національної культури в маси тощо потрібно замінити дією. Тобто не говорити про необхідні речі, а робити те, про що вже сотні раз говорено -переговорено. Так, як зробили активісти Майдану:” Треба встати і вийти” – вони встали і вийшли, а не обговорювали цілі та засоби цього виходу.
Прийшов час і для суспільства, і для Президента згадати гасло „Не словом, а ділом”, припинити смертельно небезпечну для України нескінченну балаканину та продукування пустопорожніх та нездійсненних прожектів порятунку Неньки. Потрібно відбудовувати нашу Україну кожний день.
Відповіді
2006.07.27 | jabogdan
Re: „Душу й тіло ми положим…” -2
Цілком згоден з автором статті,а хто власне автор?2006.07.27 | Роман ShaRP
Как говорила моя преподавательница ТВИМС,
"Ви нічого не розумієте, бо ви не знаєте теорії".Всю эту серию статей "Душу й
тушутіло" надо переименовать в бессмертную цитату из "Данко" Подервъянського "Іттіть, тсмо японське!!!"Двестиманадцать раз уже было сказано - дело не в загадочном "украинстве", не в украинизации, не в пропаганде культуры, и даже не в UIP'ах (Ukrainian Important Person).
Дело в другом. Но националы (националисты, нацдемы и т.д.) это, как правило, понять решительно неспособны.
И не понимая, в чем дело, они не понимают ничего, как не понимали мои сокурсники, не знающие теории ТВИМС.
2006.07.27 | Роман ShaRP
Р.S. А особенно мне понравилось насчет "сеять".
Был один такой исторический деятель, Никита Сергеевич Хрущев, в народе "кукурузник". Запомнился он в истории в основном "волюнтаризмом". Волюнтаризм — это "стремление реализовать желанные цели без учёта объективных обстоятельств и возможных последствий".Сказал - "будем сеять курурузу", - и сеяли кукурузу. Не интересуясь, насколько она нужна, приживется ли и т.д. Просто заставляли всех сеять кукурузу. Потом отправляли всех "поднимать целину". Ничего хорошего из этого не вышло.
Сомневаюсь, что у нашенских национал-волюнтаристов получится лучше.
2006.07.27 | Stefan Seitz
UIP
> и даже не в UIP'ах (Ukrainian Important Person).Дуже влучно
2006.07.27 | jean-valjean
Re: „Душу й тіло ми положим…” -2
DADDY пише:> за останній час жодна стаття чи телевізійний репортаж, що містили в собі критику політики Президента не стали Україні у нагоді. Тут тобі і „любі друзі” і „Син бога” і багато - багато іншої отрути. Ці статті та репортажі не зміцнили демократію – вони просто реально і тупо знизила рейтинг помаранчевих. В цьому і полягала їхня мета, а аж ніяк не у розбудові інститутів громадянського суспільства.
Мабуть, рейтинг помаранчевих знизив той факт, що "Син бога" "розшивав" по Києву на авто з іноземним номером (а потім і без нього), а не статті на цю тему
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1153505132&first=&last=
2006.07.27 | catko
чудове продовження
2006.07.27 | Забойщик
ЧТО предлагает Дедди?
27-07-2006 02:18, DADDY„Душу й тіло ми положим…” -2
Насправді ситуація з одного боку значно складніша, а з іншого боку проста, як правда.
З одного боку є стійке неприйняття будь-якого українства з боку заполітизованої частини населення Сходу-Півдня.
----------На основании чего сделан вывод о "заполітизованої частини населення Сходу-Півдня"? Разве кто-то проводил обследования о степени политизированности?
З іншого боку маємо приклади ( в тому числі з спілкування з відвідувачами нашого намету на Майдані), коли „протилежна” респондентна група (люди заявляли про своє походження зі Сходу та Півдня) голосує за розпуск парламенту та навіть підтримку Президента. Ці люди розповідають, що ладні кинути рідні домівки і шукати будь-яку роботу в столиці, або інших місцях аби тільки вирватись того способу життя, що вони самі називають кошмаром.
------Те же кто ПОЕХАЛ в Киев - действительно ЗАПОЛИТИЗИРОВАННЫ. Бросить домашнее хозяйство, эаготовки... и рвануть в Киев непонятно за чем!.... Для этого нужно быть очень политизированным человеком.
Таким чином отримуємо позитивний сигнал, що не кожне зерно, що буде посіяне на Сході, буде переоране залізним регіональним катком КПРС ( мається на увазі сучасне розуміння цієї абревіатури).
Що і як „сіяти”?
На мій хлопський розум: національну свідомість та національну гідність. Що це? - спитають деякі „помірковані” відвідувачі нашого Вільного Форуму. Все дуже просто, нешановні прибічники проФФесора, Соцпартії та „тролі” з інших політичних сил та спецслужб .
-----Интересный ход "мысли" - ежели кто думает иначе нежели Дедди ,имеет иные, чем у него политические симпатии, то он НЕУВАЖАЕМЫЙ... То есть Дедди не дорос даже до Вольтера,более 200-сот лет тому писавшиего,что мне ненавистны ваши мысли , но я (Вольтер, не Дедди) готов отдать жизнь за ваше право их высказать".
Насправді українська національна ідея дуже проста: треба любити Україну і всі свої „рухи” узгоджувати з цією любов‘ю.
Поясню на прикладі: за останній час жодна стаття чи телевізійний репортаж, що містили в собі критику політики Президента не стали Україні у нагоді. Тут тобі і „любі друзі” і „Син бога” і багато - багато іншої отрути.
----Так что же вводим цензуру??? Или оставим свободу слова?
Ці статті та репортажі не зміцнили демократію – вони просто реально і тупо знизила рейтинг помаранчевих.
----------Свобода высказывать свое мнение оказывается (по Дедди) не укрепляет демократию. Видимо (по Дедди) её ,демократию, укрепит цензура! Да здравствует Кучма! Так , Дедди???
В цьому і полягала їхня мета, а аж ніяк не у розбудові інститутів громадянського суспільства. Тут потрібно згадати: хто у нас досі є власником ЗМІ – ті ж самі кучмісти, які з 2000 року поливали брудом та лайном всі анти-кучмістські сили, що і продовжували робити з першого дня помаранчевої влади.
------В том числе и некто Порошенко.
Що ж далі? Чи ми будемо продовжувати „плювати” в Президента?
-----говорить правду=плевать в Преза!!! Оригинально. Так всё-таки "Даёшь цензуру!"???
І чим можна замінити викривальні статті та репортажі?
-----А зачем их заменять?? Цель замены? Замена- это и будет "усиление демократии"?
Може є сенс розробити довгострокову програму по пропаганді ( ні, не по пропаганді, а якесь має бути інше, не сов‘єтське слово) – напевно, залученню суспільства до створення дієвої програми „Відповідальний Президент”, а ще краще „Відповідальна влада”?
Маю надію, що сепаратистські настрої та „языкомовний” конфлікт самі по собі відімруть, якщо у мовному питанні будуть встановлені чіткі, зрозумілі і постійно діючи правила, українські теле-канали запропонують глядачам щось цікавіше за Пушкарьову (не знаю хто це, але чув, що всі це дивляться) до якої чудово підмішують і політичну отруту. Якщо українізація суспільства буде відбуватися не „совковими” методами та у „шароварному” стилі урочистих концертів, а українську культуру і українське слово понесуть „в народ” найкращі та найпопулярніші представники цієї культури так як роблять це Руслана, Олег Скрипка, Сашко Положинський, „ОстаNNя барикада” у Харкові, організатори забав у Шешорах, „ОПОРА” в Полтаві, Майдан-Крим у Сімферополі.
Круглі столи з обговоренням необхідності створення громадянського суспільства, євро-атлантичної інтеграції, поширення національної культури в маси тощо потрібно замінити дією.
-----То есть наплевать на мнение большинства украинцев. Наплевать на их НЕприятие НАТО. Нужно сначала убедить украинцев , что НАТО им действительно необходимо, а затем на референдум...
Тобто не говорити про необхідні речі, а робити те, про що вже сотні раз говорено -переговорено. Так, як зробили активісти Майдану:” Треба встати і вийти” – вони встали і вийшли, а не обговорювали цілі та засоби цього виходу.
Прийшов час і для суспільства, і для Президента згадати гасло „Не словом, а ділом”, припинити смертельно небезпечну для України нескінченну балаканину та продукування пустопорожніх та нездійсненних прожектів порятунку Неньки. Потрібно відбудовувати нашу Україну кожний день.
--------Неужели Дедди не видит, что През уже давно сделал свой выбор? През придерживается одной генеральной линии - что бы ни происходило он должен оставаться Презом!
2006.07.27 | Sire
Re: „Душу й тіло ми положим…” -2
DADDY пише:> Насправді ситуація з одного боку значно складніша, а з іншого боку проста, як правда.
Правд багато, а істина - одна (кажись це сказав Аристотель)
> З одного боку є стійке неприйняття будь-якого українства з боку заполітизованої частини населення Сходу-Півдня. З іншого боку маємо приклади ( в тому числі з спілкування з відвідувачами нашого намету на Майдані), коли „протилежна” респондентна група (люди заявляли про своє походження зі Сходу та Півдня) голосує за розпуск парламенту та навіть підтримку Президента. Ці люди розповідають, що ладні кинути рідні домівки і шукати будь-яку роботу в столиці, або інших місцях аби тільки вирватись того способу життя, що вони самі називають кошмаром.
Шановний DADDY, іронія полягає в тому, що "такий спосіб життя" на Сході власне і асоціюється з українською державою і незалежністю. Якщо Ви пам"ятаєте, провал економічних реформ у 90-х супроводжувався "шароварною українізацією", подвійними стандартами центральної влади, корупцією на місцях і в центрі тощо. За таких обставин, людська природа і історія вимагають віднайдення певного світлого ідеалу, якими для одних став СРСР, для других - Росія, для інших - федералізація тощо. Нажаль "національна ідея" не спромоглася стати таким універсальним ідеалом, оскліьки в багатонаціональнмоу суспілсьтві етноцентричні ідеї до доброго ніколи не доводили.
Нова влада після Помаранчової революції також виявилася нездатною об"єднати країну і саме тому, що за основу були взяті національні ідеї позаминулого століття. Чого варті лише пропозиції Кирриленка!
>
> Таким чином отримуємо позитивний сигнал, що не кожне зерно, що буде посіяне на Сході, буде переоране залізним регіональним катком КПРС ( мається на увазі сучасне розуміння цієї абревіатури).
Схід - це не тоталітарне суспільство, шановний DADDY, це такеж плюралістичне суспілсьтво, як Київ чи Львів. Не варто списувати провали помаранчової влади на проіски КПРС, іноземних спецслужб чи п"ятої колонни. Вам також треба позбутися стереотипів, як власне і багатьом на Сході, які вважають, що всі, хто западніше Київа - націоналісти чи "бандерівці", що б"ють в пику за одне слово російською.
>
> Що і як „сіяти”?
"Умное, доброе, вечное"
>
> На мій хлопський розум: національну свідомість та національну гідність. Що це? - спитають деякі „помірковані” відвідувачі нашого Вільного Форуму. Все дуже просто, нешановні прибічники проФФесора, Соцпартії та „тролі” з інших політичних сил та спецслужб . Насправді українська національна ідея дуже проста: треба любити Україну і всі свої „рухи” узгоджувати з цією любов‘ю.
Не думаю, що з цим не погодяться східняки. ІМХО вони також люблять Україну, але дещо по-іншому розуміють шляхи її розвитку і вбачають в іншому об"єднуючу ідею: "любил своей, но станною любовью"
> Поясню на прикладі: за останній час жодна стаття чи телевізійний репортаж, що містили в собі критику політики Президента не стали Україні у нагоді. Тут тобі і „любі друзі” і „Син бога” і багато - багато іншої отрути. Ці статті та репортажі не зміцнили демократію – вони просто реально і тупо знизила рейтинг помаранчевих. В цьому і полягала їхня мета, а аж ніяк не у розбудові інститутів громадянського суспільства. Тут потрібно згадати: хто у нас досі є власником ЗМІ – ті ж самі кучмісти, які з 2000 року поливали брудом та лайном всі анти-кучмістські сили, що і продовжували робити з першого дня помаранчевої влади.
Ось тут я з Вами не згоден повністю. Ідея демократії полягає у нагляді суспільства над владою і ЗМІ виступають стороживими псами демократії. Слідуючи Вашій логіці "жена Цезаря вне подозрений"? Щось це нагадує з недалекого нашого минулого. За цією ж логікою, темники Медведчука - запорука демократії і розбудови інститутів громадянського суспілства! Адже вони відсікали різну "отруту". Чи не проти цього ми виступали в 2004 році?
> Що ж далі? Чи ми будемо продовжувати „плювати” в Президента? І чим можна замінити викривальні статті та репортажі? Може є сенс розробити довгострокову програму по пропаганді ( ні, не по пропаганді, а якесь має бути інше, не сов‘єтське слово) – напевно, залученню суспільства до створення дієвої програми „Відповідальний Президент”, а ще краще „Відповідальна влада”?
Але якщо б не "плювали", то ГТС вже була б російською, Нафтогаз - банкрутом, "Син бога" розшивав би Києвом на нерозмитненому авто сумнівного походження, "любі друзі" также нахабно дерибанілі б державу. Чим би тоді режим Ющенка відрізнявся би від Кучми? Мабуть лише Мистецьким арсеналом і особливою увагою до Трипілля.
Щодо програм пропагування, то чиму Ви вважаєте, що вони не реалізуються? Багато з них були започатковані ще при Кучмі. Громадські ради при ЦОВВ, інтернет-портал уряду і президента, на ЦОВВ ще при Януковічі-прем"єрі були покладені обов"язки регулярного звітування і інформування (іноді це виливалося у досить кумедні ситуації) тощо. Юридично, ці програми ще чинні.
> Маю надію, що сепаратистські настрої та „языкомовний” конфлікт самі по собі відімруть, якщо у мовному питанні будуть встановлені чіткі, зрозумілі і постійно діючи правила, українські теле-канали запропонують глядачам щось цікавіше за Пушкарьову (не знаю хто це, але чув, що всі це дивляться) до якої чудово підмішують і політичну отруту. Якщо українізація суспільства буде відбуватися не „совковими” методами та у „шароварному” стилі урочистих концертів, а українську культуру і українське слово понесуть „в народ” найкращі та найпопулярніші представники цієї культури так як роблять це Руслана, Олег Скрипка, Сашко Положинський, „ОстаNNя барикада” у Харкові, організатори забав у Шешорах, „ОПОРА” в Полтаві, Майдан-Крим у Сімферополі.
Дійсно, згоден з Вами мовне питання вимагає чітких, зрозумілих і постійно діючих правил. Не буду розповідати, у які жалюгідні потуги виливалося як намагання українізувати Схід і, таким же чином, парад мовних суверентітетів.
(До речі Пушкарьова - не російський продукт, це русифікований американський серіал, перероблений росіянами).
Щодо "нести в народ", це відверто кажучи нагадує рух народнічества наприкінці ХІХ століття в Росії (як можна передбачити, власне такої ж долі зазнає і нове "хождение в народ").
> Круглі столи з обговоренням необхідності створення громадянського суспільства, євро-атлантичної інтеграції, поширення національної культури в маси тощо потрібно замінити дією. Тобто не говорити про необхідні речі, а робити те, про що вже сотні раз говорено -переговорено. Так, як зробили активісти Майдану:” Треба встати і вийти” – вони встали і вийшли, а не обговорювали цілі та засоби цього виходу.
Душе слухна думка щодо дії. Але як? Ефективність дії залежить від чіткого планування цілей ( тактика, стратегія), засобів, цільової аудиторії. Ви коли-небудь займалися імплементацією проектів? А щодо "встати і вийти" (с) Кіркоров (пробачне, не втримався від жарту), то ефективність такої активності досить сумнівна (і мені здається саме тому, що не було цілей і засобів цього виходу). Це, занєте як комп"ютер - ним можна і цвяхи забивати. Це також дія!
> Прийшов час і для суспільства, і для Президента згадати гасло „Не словом, а ділом”, припинити смертельно небезпечну для України нескінченну балаканину та продукування пустопорожніх та нездійсненних прожектів порятунку Неньки. Потрібно відбудовувати нашу Україну кожний день.
Ваші слова да Богу в вуха.
Ці слова, пробачте, вже з"їдені моральною інфляцією за останні 15 років.
2006.07.27 | catko
білорусь теж не тоталітарне суспільство
Sire пише:> Схід - це не тоталітарне суспільство, шановний DADDY, це такеж плюралістичне суспілсьтво, як Київ чи Львів.
тоді також росія - супер демократична держава. там навіть федералізм і двопалатний парламент.
чи може тоталітарність суспільства це трошки інший чинник ніж декларації нехай навіть в конституції?
чомусь при кучмі наше суспільство вважалось більшістю майже тоталітарним. а от при ющенку - вже ні. хоч і конституція та сама.
так і зі сходом-заходом. заходу було пофіг кучма - самі собі плюралізм влаштовували. а от на сході "бандюки порядок тримають". при будь-якому президенті.
2006.07.27 | шкіпер
Re: „Душу й тіло ми положим…” -2
DADDY пише:> З іншого боку маємо приклади ... що ладні кинути рідні домівки і шукати будь-яку роботу в столиці, або інших місцях аби тільки вирватись того способу життя, що вони самі називають кошмаром.
Ужасть. Прямо какой-то Южный Ливан с воинами Ахмета.
> Поясню на прикладі: за останній час жодна стаття чи телевізійний репортаж, що містили в собі критику політики Президента не стали Україні у нагоді. Тут тобі і „любі друзі” і „Син бога” і багато - багато іншої отрути. Ці статті та репортажі не зміцнили демократію – вони просто реально і тупо знизила рейтинг помаранчевих.
Значит пусть Андрюша катается на "взятой у друга" иномарке?
> Маю надію, що сепаратистські настрої та „языкомовний” конфлікт самі по собі відімруть, якщо у мовному питанні будуть встановлені чіткі, зрозумілі і постійно діючи правила, українські теле-канали запропонують глядачам щось цікавіше за Пушкарьову (не знаю хто це, але чув, що всі це дивляться) до якої чудово підмішують і політичну отруту.
Конечно бы это решило проблему. Только так лелеемый вами президент так ничего для этого и не сделал. Кроме как активно поучаствовал в весеннем обострении языкового конфликта - в виде пугала русофоба.
> Якщо українізація суспільства буде відбуватися не „совковими” методами та у „шароварному” стилі урочистих концертів, а українську культуру і українське слово понесуть „в народ” найкращі та найпопулярніші представники цієї культури так як роблять це Руслана, Олег Скрипка, Сашко Положинський, „ОстаNNя барикада” у Харкові, організатори забав у Шешорах, „ОПОРА” в Полтаві, Майдан-Крим у Сімферополі.
Оно вообще-то только так и происходит. Потому что вся эта шароварщина и борьба с засилием русского языка имеет нулевой эффект в плане распространения украинского и отрицательный в плане его (украинского языка) популярности.
2006.07.27 | Следопыт
И души и тела не хватит
Ну сколько можно говорить о том, что мы должны встать на защиту Украины? На защиту от кого? От Януковича? Так он все делает по закону. И если это кому-то не нравиться, так подавайте в суд. А то странно получается, президент открыто говорит о новом формате коалиции с участием Нашей Украины, а DADDY упорно продолжает звать людей на Майдан. Или Вы думаете этим подтолкнуть президента к роспуску парламента? Не получиться. Он уже девиденты подсчитывает от союза с Партией регионов, а Вы все то душу то тело положить зовете. Да Вы хоть что угодно туда положите, ничего не измениться, потому что Ахметов положит все равно больше. Неужели Вам не понятно, что парламент никто не распустит, Янукович будет премьером, а Ющенко президентом. А Юля будет в оппозиции, ей так выгоднее голоса избирателей сохранить до следующих выборов. И на этом наша революция закончиться, потому, что она никому кроме Вас да Поры с Юлей не нужна.2006.07.27 | andriko
Положите... Обовязково
2006.07.27 | Sean
Ріспект
2006.07.27 | Stefan Seitz
Якими методами?
Я не буду ставити під сумнів заклик до преси бути "крисною для України" і інші питання - в кінці кінців не варто абсолютизувати вільну пресу.Хочу спитати, "як"... принести Україні ще більще користі? Адже Сашо Положинський (хто це такий, до речі?
Що ж залишається?
а. "створення дієвої програми „Відповідальний Президент”"
б. "Так, як зробили активісти Майдану:” Треба встати і вийти” – вони встали і вийшли" - поставити на Майдані Незалежності (або в інших місцях) палатки.
Як на мене, треба щось іще для "розбудови України".
DADDY пише:
> Насправді ситуація з одного боку значно складніша, а з іншого боку проста, як правда.
> З одного боку є стійке неприйняття будь-якого українства з боку заполітизованої частини населення Сходу-Півдня. З іншого боку маємо приклади ( в тому числі з спілкування з відвідувачами нашого намету на Майдані), коли „протилежна” респондентна група (люди заявляли про своє походження зі Сходу та Півдня) голосує за розпуск парламенту та навіть підтримку Президента. Ці люди розповідають, що ладні кинути рідні домівки і шукати будь-яку роботу в столиці, або інших місцях аби тільки вирватись того способу життя, що вони самі називають кошмаром.
>
> Таким чином отримуємо позитивний сигнал, що не кожне зерно, що буде посіяне на Сході, буде переоране залізним регіональним катком КПРС ( мається на увазі сучасне розуміння цієї абревіатури).
>
> Що і як „сіяти”?
>
> На мій хлопський розум: національну свідомість та національну гідність. Що це? - спитають деякі „помірковані” відвідувачі нашого Вільного Форуму. Все дуже просто, нешановні прибічники проФФесора, Соцпартії та „тролі” з інших політичних сил та спецслужб . Насправді українська національна ідея дуже проста: треба любити Україну і всі свої „рухи” узгоджувати з цією любов‘ю.
> Поясню на прикладі: за останній час жодна стаття чи телевізійний репортаж, що містили в собі критику політики Президента не стали Україні у нагоді. Тут тобі і „любі друзі” і „Син бога” і багато - багато іншої отрути. Ці статті та репортажі не зміцнили демократію – вони просто реально і тупо знизила рейтинг помаранчевих. В цьому і полягала їхня мета, а аж ніяк не у розбудові інститутів громадянського суспільства. Тут потрібно згадати: хто у нас досі є власником ЗМІ – ті ж самі кучмісти, які з 2000 року поливали брудом та лайном всі анти-кучмістські сили, що і продовжували робити з першого дня помаранчевої влади.
> Що ж далі? Чи ми будемо продовжувати „плювати” в Президента? І чим можна замінити викривальні статті та репортажі? Може є сенс розробити довгострокову програму по пропаганді ( ні, не по пропаганді, а якесь має бути інше, не сов‘єтське слово) – напевно, залученню суспільства до створення дієвої програми „Відповідальний Президент”, а ще краще „Відповідальна влада”?
> Маю надію, що сепаратистські настрої та „языкомовний” конфлікт самі по собі відімруть, якщо у мовному питанні будуть встановлені чіткі, зрозумілі і постійно діючи правила, українські теле-канали запропонують глядачам щось цікавіше за Пушкарьову (не знаю хто це, але чув, що всі це дивляться) до якої чудово підмішують і політичну отруту. Якщо українізація суспільства буде відбуватися не „совковими” методами та у „шароварному” стилі урочистих концертів, а українську культуру і українське слово понесуть „в народ” найкращі та найпопулярніші представники цієї культури так як роблять це Руслана, Олег Скрипка, Сашко Положинський, „ОстаNNя барикада” у Харкові, організатори забав у Шешорах, „ОПОРА” в Полтаві, Майдан-Крим у Сімферополі.
> Круглі столи з обговоренням необхідності створення громадянського суспільства, євро-атлантичної інтеграції, поширення національної культури в маси тощо потрібно замінити дією. Тобто не говорити про необхідні речі, а робити те, про що вже сотні раз говорено -переговорено. Так, як зробили активісти Майдану:” Треба встати і вийти” – вони встали і вийшли, а не обговорювали цілі та засоби цього виходу.
> Прийшов час і для суспільства, і для Президента згадати гасло „Не словом, а ділом”, припинити смертельно небезпечну для України нескінченну балаканину та продукування пустопорожніх та нездійсненних прожектів порятунку Неньки. Потрібно відбудовувати нашу Україну кожний день.
2006.07.28 | Stefan Seitz
підняв питання
Stefan Seitz пише:> Я не буду ставити під сумнів заклик до преси бути "крисною для України" і інші питання - в кінці кінців не варто абсолютизувати вільну пресу.
>
> Хочу спитати, "як"... принести Україні ще більще користі? Адже Сашо Положинський (хто це такий, до речі?
>
> Що ж залишається?
>
> а. "створення дієвої програми „Відповідальний Президент”"
> б. "Так, як зробили активісти Майдану:” Треба встати і вийти” – вони встали і вийшли" - поставити на Майдані Незалежності (або в інших місцях) палатки.
>
> Як на мене, треба щось іще для "розбудови України".
>