Відповіді

• 2006.07.29 | stefan

  Слава Укрзантії!

  isha пише:
  > Ну нарешті! Триумвірат, якого з таким нетерпінням так довго чекала нація, народжується! Два Віктори плюс один Павлік, чи як там його? - а Мороз!
  Факт
  > Любі друзі, та хай їй грець, тій Европі! Нашо вона нам здалася? Порождєніє сектантів-протестантів? Хіба там можна з такою наслодою кидати один одного, поступатися принципами, давати хабарі, пестувати та розбещувати своїх дітей, плювати на тротуари та справляти нужду у парадних? Якщо всі ці солодкі можливості зникнуть, то вже не буде нашого народу і його геніально обраних правителів.
  Такої шари - свободи в Євроколгоспі нема.Там є свій євроколгоспний статут, і його всі виконують.
  > Ні хлопці, наш вибір - оновлена Візантія! Азіати ми, браття і сестри, азіати!
  І не європейці ми і не азіати.
  Ми - гібрид.Азіопи(чи щось подібне).
  > Справа залишилася за невеличким - обєднати всі православні церкви та обрати придворного патріарха, а то яка ж візантійська влада без нього? Якось перед великим сусідом-братом-візантійцем соромно. В нього єсть, а ми що - гірші за нього?
  Так що, попробуємо?
  > Доброго ранку, рідна Візантіє!
  Доброго,доброго!
  Слава Укрзантії!
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.07.29 | Sean

    Ні, Cлава Україні!

    Що відбувається? Відбувається війна. Холодна громадянська війна. Не так між Сходом і Заходом (хоча заперечувати це не можна, попри те, що цей конфлікт дуже великою мірою штучний, рукотворний і інспірований), як між "візантійською" верхівкою і українськими громадянами, котрі мають інше бачення суспільного і державного буття, а насамперед - інше бачення власних свобод, прав та інтересів. І значну кількість громадян ця візантійщина вкрай "дістала", що унаочнив і Майдан - 2004 і підтверджує теперішній рівень "[в]популярности" політикуму і державних інституцій.
    
    Візантійщина полягає не у недорозвинености чи відсутности демократії. Демократія може інституційно оформлюватися як у вигляді сильної президентської влади, так і у парламентській іпостасі, але ніяк не кореспондується зі страшною відірваністю тих, хто зве себе "елітою" від суспільства, його інтересів та прагнень. Візантійщина - в "охлократії олігархії", себто у "владі натовпу олігархів", розуміючи під олігархами не конче грошові мішки, але і приватизаторів влади. Ці люди ніколи не будуть керуватися національними інтересами, якщо ці національні інтереси бодай на дещицю не співпадатимуть від вектору персональних прагнень до накопичення [грошей, влади, впливу, авторитету серед собі подібних тощо] vulgaris. Ці люди ніколи не погодяться на прозорість і підконтрольність суспільству, це не вкладається в іхніх перегрітих перманентною калькуляцію мізках.
    
    Це патологічне прагнення влади заради більшої влади і більших грошей, це на сучасному рівні розвитку медиціни терапевтичними засобами не лікується. І такий підхід об'єктивно знаходиться у засадничій контроверсії з інтересами нації, котрі (погодьтеся, щоб там не говорити стосовно нюансів) полягають у:
    - верховенстві права (втіленого у правовому законі),
    - реалізації народного суверенітету, відповідальности держави,
    - безумовному забезпеченні особистих прав і свобод кожного громадянина,
    - рівних можливостях для вільного розвитку (себто у забезпеченні середовища вільної чесної конкурентности),
    - перебуванні бандитів у тюрмах, а грошей - у кишенях тих, хто їх чесно заробив.
    
    Коли людина нездатна уявити себе поза владною верхівкою, її не можна до влади допускати, така проява є суспільно небезпечною.
    Коли хтось вважає себе "елітою" - це психіятрічне.
    Коли навколовладні та периферійні політичні мискоборці не тільки неестетично товкуться біля корита, немилозвучно рохкаючи, але і страшенно свинячать у світлиці, то чи не час суспільству пустити їх на ковбасу?
    
    Наразі я не відаю, чи будуть достроково припинені повноваження "недопарламенту", чи відбудуться, відтак, позачергові вибори. Але аксіоматичним є одне - якщо ми не хочемо гарячої громадянської війни, ми (суспільство, нація) маємо виграти холодну війну з візантійщиною.
    
    У разі створення будь-якої "коаліції" та призначення уряду - і уряд і депутати мають потрапити під тотальний, наджорсткий, щоб не сказати - жорстокий тиск громадян. Посполите рушення, тотальна громадянська офензива.
    
    У разі дострокового припинення повноважень ВРУ (українською - "БРЕШУ") - не менш сильний пресинг для примушення всіх демократичних і національних (принаймні за легендою) політичних сил до:
    а) створення єдиного фронту супроти комунобандитського реваншу
    на
    б) таких програмових засадах, котрі їм продиктує той, кого один час було модно звати "маленьким українцем" і хто насправді є більшим за всіх "керманичів", бо їхню брехню, дурість і ніцість бачить наскрізь. Узгодження і прийняття єдиної виборчої плятформи на базі реальних вимог громадськости має стати (увага!) умовою підтримки на виборах.
    Безперечно, у разі перемоги на виборах такого блоку новоутворений ним уряд мусить потрапити під такий саме громадянський тиск, ніж вірогідна поки що "ширка". Тільки в умовах постійного полювання народу за політиками та владцями в середовищі політиків та владців відбувається природній відбір.
    
    Будь-яка революція лише тоді чогось вартує, коли вона вміє захищатися - слушно сказав один персонаж, що розумівся на революціях. Те, що ми звемо "Помаранчевою революцією", насправді було тільки "революцією в головах", не затронувши систему і не викинувши на смітник ідейно і морально убогу номенклятуру. Тому власне революція ще попереду - революція Вільної України проти безпросвітного комунопаханату, європейскости як цінністної системи проти візантійщини як системи знецінення негрошових цінностей і перемінення влади на товар. Попереду тотальна (і добре якщо безкровна) війна самозваної, саморобної і саморобленої "еліти" (перефразовуючи Андруховича - "курвобандитів") з тими, кого вони вважають не елітою, а відтак - бидлом. Себто, панове, з нами. Війна за Україну, війна, в котрій навряд чи братимуть у полон.
    
    Перетворивши дискурс державної політики на перманентний заколот у найкращих візантійських традиціях, вони мають отримати перманентну революцію.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.07.29 | Социст

      Cлава Україні!

• 2006.07.29 | Чучхе

  Тут Корчинському тре віддати належне. "Візантія" - дуже чітке ви

  значення української політики.
  
  Але я б не вважав Візантію породженням Азії
  
  Для свого часу це був центр цивілізації, де перепліталося богатство, свобода, релігійність, просвітництво та інтриги. Може в ній дійсно, неписане право мало більше впливу, ніж писане, але це не заважало цій дивній державі розвиватись, бути одним із світових культурних центрів і впасти тільки під натиском сильних орд зі сходу.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.07.29 | stefan

    Re: Тут Корчинському тре віддати належне. "Візантія" - дуже чітке ви

    Чучхе пише:
    > значення української політики.
    >
    > Але я б не вважав Візантію породженням Азії.
    Євро - середземноморського там було найбільше.(греки, гебреї, потомки римлян, та й десятки різних інших племен).
    
    > і впасти тільки під натиском сильних орд зі сходу.
    і хрестоносців - з Заходу,
    та Київської Русі, половців, печенігів та ін.племен з Північного Причорномор"я.
    
    ***
    
    http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%8F
    Византийская империя (греч. Βασιλεία Ρωμαίων — Римская империя, 476-1453) — средневековое государство, Восточная Римская империя. Название «Византийская империя» (по первоначальному имени столицы — Византий) государство получило в трудах историков уже после своего падения. Сами византийцы называли себя римлянами — по-гречески «ромеями», а свою державу — «Ромейской».
    
    Наибольшие территории империя контролировала при императоре Юстиниане I. С этого времени постепенно утрачивала земли под натиском варварских королевств и восточноевропейских племён. После арабских завоеваний занимала лишь территорию Греции и Малой Азии. Некоторое усиление в IX-XI веках сменилось серьёзными потерями, распадом страны под ударами крестоносцев и гибелью под натиском турок-сельджуков и турок-осман.
    ***

  • 2006.07.29 | ziggy_freud

    копілефт належить іншій людині

    з українських журналістів - мабуть, Віталію Портнікову. Він ще давно про це писав. Як взяти ширше, тому хлопцю, що перший назвав Москву третім Римом.
    
    В КНУ ім. Шевченка студентам-правникам читають візантійське право. ТОМУ ЩО римським в українській практиці, на жаль, не обійдешся ;-\
    
    До речі, візантійщина ж стала основою для сталінської конституції. А згодом брєжнєвської. Мені колись підігнали автентичну книгу з візантійської історії - Прокопія Кесарійського. Та держава була багато в чому подібна до СРСР. Різниця - переважно в ставленні до гомосексуалізму...
    
    Заради справедливості зауважимо, що візантійщина як спосіб життя поширилась в першу чергу серед номенклатури. Народ ніпанімаєт.

  • 2006.07.29 | Sean

    За що? Це до нього говорено-переговорено

    Візантійськість в державній сфері - "влада-товар" і абсолютна непідконтрольність. Візантійщина в ідеольогічній сфері - власне підпорядкування, тотальне підпорядування цієї сфері державі
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2006.07.29 | ziggy_freud

      ще одна різниця - в них замість футболу був іподром

      сині проти зелених.
      
      І влада теж мінялась переважно шляхом палацевих переворотів. Чим не наша К-ПР-С?
      
      А так усьо сходиться.
      
      Sean пише:
      > Візантійськість в державній сфері - "влада-товар" і абсолютна непідконтрольність. Візантійщина в ідеольогічній сфері - власне підпорядкування, тотальне підпорядування цієї сфері державі
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2006.07.30 | isha

        Про Візантію і не тільки

        Щось мені не до історичних і політичних опусів, хоч "іх єсть у мєня":-).
        Я спробую про "візантійство і невізантійство" по-простому, якщо вийде:-)
        Нещодавно розмовляла з жінкою, яка працювала в Швейцарії. Так от одна з її підлеглих - швейцарок... якось вранці підійшла до неї і попросила вибачення за те, що не помітила, як взяла офісний карандаш в свою сумку. Попросила вибачення і показала, що повертає його в офіс(!!!!!) І така повединка - норма для ТОГО суспільства. Суспільства, в яке деякі українці прагнуть попасти... Суспільства невізантійського типу...
        Тепер той клятий карандаш не виходить в мене з голови. Вже не кажу про те, що дуже закортіло зібрати всі офісні ручки, які "заблукали" до мого дому і повернути, куди слід. Але ця маленька історія, на мій розсуд - дуже яскравий приклад і пояснення того, чому ж у нас нічого з тією невізантийською європою не виходить...
        Кажуть, що кожний народ заслуговує на своїх правителів - чиста правда. Та жіночка із своїм карандашем-символом таки заслуговує на те, щоб мати честних правителів-незапроданців, які на роботу їздять у трамваї (для нашої мерседесної візантії - стид і позор). Для візантійської ментальності крадіжка, хабар - це доблєсть, достойний заробіток.
        А різниця, в простому - добробут, розвиток суспільства залежить від базової системи цінностей, які сповідує більшість цьго суспільства. В швейцарії більшість сповідує вже кілька сот років "сектанство" - протестантизм. Там "не кради" - формула, яка визначає, чи будеш ти жити вічно, чи у вічну смерть підеш. Для більшості моїх співвітчизників - "не кради" - привід, щоб після кожної крадіжки завітати до церкви, попросити пробачення в батюшки на ісповеді і піти собі красти далі, так це ще в ідеальному варіанті... Найбільша більшість сповідує неоязичницьку віру - атеізм. Тут взагалі - крадіжка, вбивство - найефективніший спосіб в боротьбі за існування одних мавп проти інших... От і маємо те, що маємо...
        Між іншим - більшість європейських розвинутих соціалістичних країн - протестантські, не кажу вже про пресловуту Америку. А православна ортодоксія була, є і буде ефективною базою для феодалізму. Наприклад, кучмівсько-азарівського, з його оброчно-штрафною "бюджетною" системою. Або якоюсь новою, яка от-от народиться...
        А китайське чудо-юдо:-) може базується на ось цьому вислові, яке приписують Конфуцію: "Замість того, щоб проклинати темряву, запали хоч одну свічку"...
        А запаливши, памятати великого британця: "Ніколи не здавайтеся. Кажу вам, ніколи-ніколи-ніколи не здавайтеся!
        Щоб потім не соромно було дивитись людям і Богу в очі.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2006.07.31 | ziggy_freud

          це надто по-простому

          isha пише:
          > Кажуть, що кожний народ заслуговує на своїх правителів - чиста правда.
          
          А ще кажуть - сидіть і не рипайтесь. Бо є правителі (заступники правителів, заступники заступників). Ваше право до тих порад прислухатись ;-\. Та краще мати власний розум.
          
          Далі взагалі змішались в купу коні й люди. В Швейцарії і Британії розвинувся той самий хвеодалізм, який у нас недорозвинувся через аншлюс України Московією. Раджу іноді читати першоджерела

        • 2006.07.31 | stefan

          Соntra spem Spero!

          isha пише:
          
          > Кажуть, що кожний народ заслуговує на своїх правителів - чиста правда. Та жіночка із своїм карандашем-символом таки заслуговує на те, щоб мати честних правителів-незапроданців, які на роботу їздять у трамваї (для нашої мерседесної візантії - стид і позор).
          
          >Для візантійської ментальності крадіжка, хабар - це доблєсть, достойний заробіток.
          > А різниця, в простому - добробут, розвиток суспільства залежить від базової системи цінностей, які сповідує більшість цьго суспільства. В швейцарії більшість сповідує вже кілька сот років "сектанство" - протестантизм. Там "не кради" - формула, яка визначає, чи будеш ти жити вічно, чи у вічну смерть підеш.
          > Для більшості моїх співвітчизників - "не кради" - привід, щоб після кожної крадіжки завітати до церкви, попросити пробачення в батюшки на ісповеді і піти собі красти далі,
          
          > так це ще в ідеальному варіанті...
          Це кожен громадянин бачить на власні очі мало не щодня.
          
          > Найбільша більшість сповідує неоязичницьку віру - атеізм. Тут взагалі - крадіжка, вбивство - найефективніший спосіб в боротьбі за існування одних мавп проти інших... От і маємо те, що маємо...
          > Між іншим - більшість європейських розвинутих соціалістичних країн - протестантські, не кажу вже про пресловуту Америку. А православна ортодоксія була, є і буде ефективною базою для феодалізму. Наприклад, кучмівсько-азарівського, з його оброчно-штрафною "бюджетною" системою. Або якоюсь новою, яка от-от народиться...
          зовсім можливо.
          > А китайське чудо-юдо:-) може базується на ось цьому вислові, яке приписують Конфуцію: "Замість того, щоб проклинати темряву, запали хоч одну свічку"...
          > А запаливши, памятати великого британця: "Ніколи не здавайтеся. Кажу вам, ніколи-ніколи-ніколи не здавайтеся!
          > Щоб потім не соромно було дивитись людям і Богу в очі.
          ***
          Невже Україна позбудеться таких "візантійських благ"?
          Щось мало віриться.
          Але вірити хочеться.
          Бо інaкше:
          Соntra spem Spero!

        • 2006.07.31 | Чучхе

          А хто ж в такій чесній Швейцарії по тюрмах сидить?

          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2006.07.31 | ОРИШКА

            Re: А хто ж в такій чесній Швейцарії по тюрмах сидить?

            Оце сама себе цитую.
            
            Пів-країни молиться на полуграмотного одіозного типа, що виїхав на брехливих поверненнях НДВ, який вміє лише говорити завчені слова (хоча - изи-тичинг, вже щось..), а як до експромтів - просто жах! Не знає, скільки буде 7х8, пенсії в нього в роликах падали (це вже, мля, ваапче), жінка - не намагайтесь мене переконувати, що в неї є хуч одна п'ядь у лобі (могла бути першою лєдєю, свят-свят-свят!). Судді ще у колисці знімають з невинного хлопчика судимості - а потім, як миші, ховаються разом зі свідками, а той щезають в невідомому напрямку. А рэзвий народішко челом бйоть.
            Дивуюсь популяції фанів цього явища - нижче якого плінтуса треба почуватись, щоб принизити себе та країну до такого стидобища - неграмотний прИм'єр. Але якщо брати за взірець мочителя в сортирах та охочого до пупків маленьких хлопчиків злопам'ятного спадкоємця Газпрому - тоді все ясно.
            
            Пів-неньки здуріло. І велике спасибі особисто вам, Вікторе Андрійовичу, за докладання зверхзусиль в розбудові цього дурдому.
            
            БандитИнки ви мої - сказав добрий замріяний ситуативний Бозя і погладив акулят та шакалят по голівках...
            Зуби ляскнули..
            Завіса.

        • 2006.07.31 | stefan

          Re: Про Візантію і не тільки

          іша! так хто цей великий британець?
          
          >А запаливши, памятати великого британця: "Ніколи не здавайтеся. Кажу вам, ніколи-ніколи-ніколи не здавайтеся!
          >Щоб потім не соромно було дивитись людям і Богу в очі.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2006.07.31 | Чучхе

            Це точно не Чемберлен

            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2006.07.31 | ОРИШКА

              Re: Це точно не Чемберлен

              Да Черчилль это.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей

              • 2006.07.31 | stefan

                Оришка, а директорію можеш дати?

                Чесно кажучи, я так і думав.
                Але не хотів "фраєрнутись" чи "лоханутись".
                ...
                Оришка, а директорію можеш дати?.

• 2006.07.31 | Георгій

  Re: Слава Візантії!

  Пані isha, і інші: я скопіював оригінальне повідомлення цієї гілки на форум "Філософія, релігія та духовність." Думаю, деякі аспекти "візантійської" проблеми (зокрема, питання про розбещених дітей, або питання про "сектантів-протестантів") варто обговорити там, з участю представників духівництва. Прошу, приєднуйтеся, якщо маєте хвильку часу і бажання. Дякую!
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2006.08.01 | isha

    Re: Слава Візантії!

    Вдіносно великого британця - то був дійсно не Чемберлен. Черчиль. Майже перед смертю, на пенсії, якщо не помиляюсь, на його останньому публічному виступі десь перед студентами. Сказав - і пішов, під гучні оплески. Я йому теж аплодую.
    Ще про нього розказують дуже цікаву історію. Для когось може стати підтримкою. Засідання кабміну Британії. Черчиль доповів страшну вбивчу звістку - останнього союзника, Францію, взято фашистськими військами. Британія наступна... В залі запанувала важка тиша... Тоді Черчиль знову бере слово і продовжує: "Ну що ж, панове, ситуація, скажу вам відверто - загалом... достатньо обнадійлива!"!!!?!
    І вона-таки, та ситуація, стала для Британії обнадійливою! Бо знайшдися люди, які вірили в свою перемогу. А ще були дійсно віруючими людьми: ставили перед собою чесну і порядну мету, вірили, надіялися і робили що могли задля того, щоб все це стало реальністю. І творилося і як реальне, так і нереальне!!! Чого і нам всім бажаю!
    
    Відносно того, хто сидить у Швейцарських тюрмах...
    Про швейцарців не знаю - певний відсоток народу і в них сидить. Але не думаю, що вони нас колись обскачуть за тюремними показниками: і в кількості і в "якості". Але знала хлопця, який "бомбив" свого часу в Європі банкомати і його на цьму ділі "загребли". Так от переше, що він побачив в бельгійській вязниці, в яку потрапив, були слова російською, написані на всю стіну фломастером: "Пацаны! Бог есть! И Он спасает!":-)) Між іншим, в тій бельгійській тюрьмі були Біблії і на російській..., той хлопець тоді дійсно чудом звільнився, зараз успішний християнин, бізнесмен, одружився.
    А щодо тюрем у "візантійській темі", то кажуть, найвізантичніші тюрми - в Турції. Там людей просто зухвало мордують. А ми , як завжди - десь "між крапельками": візантійськими та європейськими.