08/03/2006 | Юлія Тимошенко

03 серпня 2006
19:01:01

Я виступаю на „круглому столі” як керівник опозиційної політичної сили – парламентської і, я думаю, з часом позапарламентської, і тому моя риторика буде резонувати з усіма хвалебними промовами щодо документу, який ми зараз обговорюємо. Думаю, потрібно звикати до опозиційної оцінки – це також є проявом демократії, яку ми будуємо в країні.

В першу чергу я хотіла б дати оцінку тому документу, який зараз швидше за все буде підписаний і який носить назву „Універсал”. Я зробила дві прості речі – поклала поряд універсал, який був розданий нам на першому „круглому столі”, і універсал, який зараз нам роздали. І просто їх порівняла – для того, щоб зрозуміти, які цінності підписуються, які позиції залишилися підтриманими.

Це є два однакових документи, з одного боку. А з іншого – два абсолютно різних. По-перше, на 90% цей документ складається з банальних речей, які вже багато років перекочовують з програми в програму, але ніколи не виконувались політиками. Це просто пусті декларації – соціального змісту або іншого змісту. Але 10% тут є суттєвих речей, які були задекларовані Президентом України як позиція, від якої не можна відступати ні за яких обставин. Порівнюючи два документи, я можу зробити наступний висновок: те, що стосується мови, в першому варіанті було написано, що всебічний розвиток і функціонування єдиної державної української мови. Ключовим було слово – ЄДИНОЇ. Підкреслюючи, що інша мова не може стати другою державною. У цьому варіанті, який зараз пропонується підписати, слово „ЄДИНА” державна українська мова сором’язливо загубилась в чиновницьких коридорах. Я хотіла привернути увагу Президента, що це не просто слово, це є фундаментальна втрата позицій. Треба чесно говорити, що потім ці речі будуть переглядатися.

Друга позиція, яка дійсно була принциповою, за словами Президента, - це єдина українська православна церква. Це питання теж розчинилося в абсолютно ніяке формулювання, яке запропонувала Партія регіонів. Тому це принципове питання також випало з обойми і має сьогодні причесану „непогану” форму.

Наступне питання, яке з’явилось і якого не було у першому варіанті, - це питання Єдиного економічного простору, так званого ЄЕП. Це просто дежа-вю – я згадала, як це питання обговорювалось у Верховній Раді, коли приймались всі питання по ЄЕП Кучмою і присутніми тут товаришами. Наприклад, звучить так: „Завершення робіт щодо участі України у діяльності Єдиного економічного простору на принципах різнорівневої та різношвидкісної інтеграції”. І на першому етапі – зона вільної торгівлі. Я вітаю Партію регіонів і всіх, хто підтримував ЄЕП з тим, що вони своє формулювання „без вилучення обмежень” запропонували цьому документу.

Наступне – щодо НАТО. Це теж була ключова позиція. Я пам’ятаю чітку позицію Президента, що мова йшла про вступ до НАТО, при чому слово „референдум” у першому варіанті не було присутнє. Зараз чітко виписано формулювання Партії регіонів що стосується НАТО після референдуму. Питання референдуму – не те, на чому наголошував Президент.

Залишилось дві речі, на які я хочу звернути окрему увагу. Чи не єдине, що залишилось незмінним від варіанту, який пропонувався перший раз в редакції Блоку „Наша Україна”, – це популяризація здорового способу життя. Непогана річ, і вона зберігалася незмінною. Крім цього, у першому варіанті не було сказано про недопущення корупції у політиці – зараз визнали, що така корупція існує.

Ще один прикрий факт – перший варіант універсалу передбачали підписати політичні сили, а також представники громадськості. Ви бачите, що представники громадськості за цим столом зникли, саме як і їх підписи під цим документом. Це не випадковість.

Саме тому я вітаю Партію регіонів з тим, що вона підписала цей документ на умовах Партії регіонів – це велика перемога тих людей, які працювали над цим документом. По-друге, наша політична сила не буде називати запропонований до підписання документ "універсалом", а буде називати його актом політичної капітуляції "помаранчевого" табору. І це є правда. Потрібно чесно іноді визнавати речі, які приховуються за певними реверансами.

Я помітила, що політична зрада перетворюється в українському політикумі на інфекційну хворобу і до речі, ми ще не з’ясували, яким способом вона передається. Одне скажу - на жінок ця хвороба не розповсюджується. Зрада не торкнеться нашої політичної сили. Ми не дамо працювати у тіньових кулуарах.

Все, що було зроблено на Майданах, не відійшло в історію. Ми переходимо в парламентську опозицію і ми звертаємося до всіх без виключення парламентських фракцій і народних депутатів: ми будемо будувати МІЖФРАКЦІЙНУ ПАРЛАМЕНТСЬКУ ОПОЗИЦІЮ, ми запрошуємо всіх, хто розуміє, що відбувається, до участі в цій парламентській опозиції.

В Україні є політична сила, яка візьме на себе всю відповідальність за втілення тих принципів, які лунали під час президентської кампанії. І я хочу, щоб ви мали можливість на нас покластися. Просто ми залишаємося з вами. І наша діяльність не дозволить нікому робити речі несумісні з демократією в Україні.

Джерело: http://www.byut.com.ua/ukr/news-1933