Завдання народу зробити так, щоб цей вибір не був дуже поганим
08/03/2006 | keymaster
Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету: «У тому, що Віктор Ющенко вніс кандидатуру Віктора Януковича на посаду прем’єр-міністра, є великий символізм. Це спонукає до багатьох роздумів і відповідальності за те, що сталося. Загалом, цей день є складним, але він не є катастрофою для України. Якщо ж говорити про сам вибір, то я думаю, що врешті-решт народ зітхне з полегшенням, бо ми усі втомилися від непевності, від очікувань». За словами Мирослава Мариновича, це був той випадок, коли не було вибору між добрим і поганим, бо «помаранчева» команда програла якщо не все, то принаймні багато чого. «Мене турбує те, що серед «помаранчевих» я бачу намагання знайти винного серед інших, але не побачити власної вини, – наголосив він. – Тепер завдання народу зробити так, щоб цей вибір не був дуже поганим і демократична частина суспільства реорганізувалася і знайшла інших лідерів, інше опертя. Зокрема, треба повернутися не до гасел Майдану, а до його цінностей, які є вічними. Тому якщо демократична сторона зуміє реорганізуватися, то ще нічого не втрачено. Складне завдання, але вірю, що його можна здійснити. Те, що «Наша Україна» увійшла у новостворену коаліцію, означає, що цієї партії на наступних виборах уже не буде. Партія фактично зникне з поля зору, розчиниться. Але її відповідальність залишиться. Мені б хотілося, щоб суспільство запитало у Безсмертного і Ющенка, хто дав їм такий карт-бланш. Хотів би, щоб творці «Нашої України», зокрема Безсмертний, надали свої аргументи чому потрібно відкинути прагнення народу сформувати моральну чисту партію і напхали туди тих, хто швидко міняє кольори, щоб лише отримувати вигоду».
За матеріялами Західної інформаційної корпорації
За матеріялами Західної інформаційної корпорації
Відповіді
2006.08.04 | Андрій
Re: Завдання народу зробити так, щоб цей вибір не був дуже поганим
Автор наївний. Як всі українські демократи.Народ уже нічого не зробить. Ющенко і його "любі друзі" деморалізували народ. Такого "кидка" ніхто не очікував.
Ця "шобла", яка прийшла до влади не для того витрачали гроші, щоб якийсь "народ" її контролював. Вони синтезують досвід татарсько-донецького головоріза, кремлівського полковника ("сморчка в погонах", як сказала колись Коробова), Кім Ір Сена та інших видатних "демократів". Заткнуть роти ЗМІ (ті й самі скоро позакривають роти, бо бейсбольні бити міцніші за черепи). Підітруться Ющенком та викинуть його рештки на смітник.
А ви ставите завдання народу.
Ті, хто виступали від імені народу, виявились або нездарами, що вважали себе Наполеонами (чому національно-демократичні сили не об'єднались перед виборами?), або продажними тварюками.
У мене інше питання.
Хто скаже, куди можна емігрувати з цієї країни.
2006.08.04 | Юрій Менцинський
Re: Завдання народу зробити так, щоб цей вибір не був дуже поганим
Про можливості рішення Президента Ющенка " взяти бика за роги " передказував Мирослав Маринович три місяці тому при розмові в Львові. Осоружна постать Януковича, на думку неоприділених політичних комента-торів в Україні , персоніфікує світоглядові упередження народніх мас її сходу і півдня щодо утвердження України як державної нації на місце
"юга вєлікой Русі" . Заставити його
Завданням тих серед народу, котрі сповідують поняття старовинної державної нації Україна-Русь, переконати і доказати сторонникам московської концепції велико-державної Русі-Росії, що в 21-ому столітті економічні, соціяльні і суспільні інтереси мешканців України збігатимуться оптималістично з її євро-інтеґрацією. Лише повязавшися
з динамічними "західними" технологіями можна буде зберегти їх Україну від убожіння її люду і її винародовлення шляхом еміграції
keymaster пише:
> Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету: «У тому, що Віктор Ющенко вніс кандидатуру Віктора Януковича на посаду прем’єр-міністра, є великий символізм. Це спонукає до багатьох роздумів і відповідальності за те, що сталося. Загалом, цей день є складним, але він не є катастрофою для України. Якщо ж говорити про сам вибір, то я думаю, що врешті-решт народ зітхне з полегшенням, бо ми усі втомилися від непевності, від очікувань». За словами Мирослава Мариновича, це був той випадок, коли не було вибору між добрим і поганим, бо «помаранчева» команда програла якщо не все, то принаймні багато чого. «Мене турбує те, що серед «помаранчевих» я бачу намагання знайти винного серед інших, але не побачити власної вини, – наголосив він. – Тепер завдання народу зробити так, щоб цей вибір не був дуже поганим і демократична частина суспільства реорганізувалася і знайшла інших лідерів, інше опертя. Зокрема, треба повернутися не до гасел Майдану, а до його цінностей, які є вічними. Тому якщо демократична сторона зуміє реорганізуватися, то ще нічого не втрачено. Складне завдання, але вірю, що його можна здійснити. Те, що «Наша Україна» увійшла у новостворену коаліцію, означає, що цієї партії на наступних виборах уже не буде. Партія фактично зникне з поля зору, розчиниться. Але її відповідальність залишиться. Мені б хотілося, щоб суспільство запитало у Безсмертного і Ющенка, хто дав їм такий карт-бланш. Хотів би, щоб творці «Нашої України», зокрема Безсмертний, надали свої аргументи чому потрібно відкинути прагнення народу сформувати моральну чисту партію і напхали туди тих, хто швидко міняє кольори, щоб лише отримувати вигоду».
>
> За матеріялами Західної інформаційної корпорації