МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

погляд на мовне питання нормальних рос-мовних одеситiв.

08/05/2006 | tomcat
тоб-то багатьох моiх знайомих
1. нiхто не проти документацii на укр-мовi, це не проблема.
2. нiхто не проти що у школi бiльшiсть предметiв на укр-мовi, це навiть цiкаво коли дитина розмовляє додатковими мовами.
3. нiхто не проти що з ним розмовляють украiнською, аби не вимагали вiдповiдати теж на нiй.
4. цi люди - справжнi патрiоти та демократи, бiльшiсть голосували та дехто навiть агiтували за ВАЮ

а що ж не так?
5. люди ПРОТИ приниження по мовнiй ознацi, коли наприклад посадовець вiдмовляється перекласти незрозумiле слово з офiцiйного паперу, або коли деякi ультрапатрiоти вважають себе вищою расою.
6. украiна активно русiфiкувалась мiнiмум 100 рокiв, i процес вiдновлення теж не може бути набагато швидшим. не треба вимагати вiд людей неможливого, коротко кажучи.

Відповіді

  • 2006.08.05 | Стась

    Так само і у Дніпрі

  • 2006.08.05 | OdessitЪ

    Re: погляд на мовне питання нормальних рос-мовних одеситiв.

    А Ви не бачите певну тавтологію у Вашому пості?
    Люди, що агітували за Ющенка - і вони ж толерантні до української мови?
    Пробачте, але це банальність.
    От якби Ви розпитали тих, хто за прусаків - дізналися їхнє ставлення до державної, то мо' зробили б багато відкриттів.
    А так: культурний і цивілізований одесит - є культурним і цивілізованим:-)))
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.05 | tomcat

      я трохи пiдправив свiй допис.

      "...бiльшiсть голосували та дехто навiть агiтували за ВАЮ". десь третина голосувала за янука i НЕ з приводу мовного питання, а тому-що вiн виглядає як свiй, радянський. зараз ситуацiя виглядає десь так - третина - ПРУ, третина - ВАЮ(НУ), третина - Юля(причому Юля окремо, на власне БЮТ всi в основному плюються).
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.08.05 | OdessitЪ

        Re: я трохи пiдправив свiй допис.

        Я теж ще підправлю:-)
        Побутує дуже хибне уявлення, що мову спілкування людина для себе обирає сама. Насправді мову їй обирає середовище, в якому вона живе.
        Значне домінування однієї мови створює великі проблеми для спілкування людині-носію иншої мови.
        95% тих російськомовних, з якими Ви спілкувалися, внутрішньо готові були б перейти на українську, якби у них було инше оточення.
        То ж опитані Вами - це люди, які зробили внутрішній вибір, зважаючи не на тиск оточення, а на речі етнічно-культурно-політичного характеру.
        Уся проблема в тому, що більшість завжди демонструватиме мовний конфермізм, себто ніколи вибір сама на користь мови, иншої, аніж розмовляє її оточення не зробить.
        І тут виринає парадокс:
        з одного боку - толерантність до української мови в широких верствах збильшується пропорціонально частоті її вживання в оточенні (сусіди, знайомі, ТБ, ФМ тощо),
        з другого - помітне збільшення присутности однієї мови в оточенні, що розмовляє иншою, створює серйозні перешкоди для прагматичного спілкування, що сприймається як загроза.

        А от те, що Ваші співбесідники не сприймають - приниження однією (українською) иншої мови (російської) є ніщо инший як поширений міт. Або поодинокий випадок, який був піднесений до рівня системи.

        За 15 років незалежности мені надзвичайно часто доводилося слухати оповідки про чи то звільнення з роботи за неволодіння державною мовою чи то відмову обслуговувати чи давати відповідь в державних установах тощо.

        Потім з'ясовувалося, що науковець, який виїхав до Росії начебто через те, що від нього вимагали (!) знання української, працює в установі, де української не знає її голова (як він міг звільнити підлеглого, якщо сам не володіє?), установа, яка зажадала від прохача звернення українською веде листування російською тощо.

        Це не заперечує самої потенційної можливости того, що ксенофобські прояви можуть мати місце. А насправді Одеса вже 15 років очікує приходу української і періодично сама себе лякає (я маю на увазі ту половину, що відгукнулася на спекуляції ПроФФесора).

        Тож немає нічого гіршого, аніж утривалювати цей стан невизначенности, спокукаючи радикалів з обох боків підштовхнути людей у свій бік.

        Але знову ж таки, нагадаю, більшість від вимоги самостійно визначитися лише впадає в ступор: їм потрібно, щоби за них це зробила держава.

        Отаке.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.08.06 | 1inuxoid

          Re: я трохи пiдправив свiй допис.

          таке категоричне твердження суперечить тим випадкам, коли люди свідомо обрали для себе українську мову, попри її в їхньому середовищі (Київ, наприклад) меншу розповсюдженість.
          українізація цілком може відбуватись знизу вгору, коли люди усвідомлять її необхідність, як елементу державотворення.
  • 2006.08.05 | kotygoroshko

    хамство

    tomcat пише:
    > а що ж не так?
    > 5. люди ПРОТИ приниження по мовнiй ознацi, коли наприклад посадовець вiдмовляється перекласти незрозумiле слово з офiцiйного паперу, або коли деякi ультрапатрiоти вважають себе вищою расою.

    альтрапатріоти можуть вважати себе ким хочуть, бюрократи ніколи не були цвітом нації

    а хамів треба пи3дити і ніякого відношення до мови це не має

    вони так само можуть плювати Вам на голову через те, що Ваш годинник або взуття дешевше ніж у них
  • 2006.08.06 | троль ak1001

    буквально только что у меня поругались два товарища

    один за второй гос русский, другой против
    разругались и второй еще под впечатлением последних событий наговорил острых вещей, первый тоже не сдержался, в общем разошлись очень плохо

    очень все тут плохо, у вас картинка сильно приукрашена
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.06 | tomcat

      а где Вы живете? я в одессе таких споров не слышал ВООБЩЕ!

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.08.06 | троль ak1001

        да тут и живу :)

        причем оба - интересные культурные грамотные люди
        и вот
        но правда тот который за украинский язык переживает - еще большее исключение для Одессы чем я - он детство на западной украине провел
  • 2006.08.06 | Манул

    Re: погляд на мовне питання нормальних рос-мовних одеситiв.

    tomcat пише:
    > тоб-то багатьох моiх знайомих
    > 1. нiхто не проти документацii на укр-мовi, це не проблема.
    > 2. нiхто не проти що у школi бiльшiсть предметiв на укр-мовi, це навiть цiкаво коли дитина розмовляє додатковими мовами.
    > 3. нiхто не проти що з ним розмовляють украiнською, аби не вимагали вiдповiдати теж на нiй.
    > 4. цi люди - справжнi патрiоти та демократи, бiльшiсть голосували та дехто навiть агiтували за ВАЮ
    >
    > а що ж не так?
    > 5. люди ПРОТИ приниження по мовнiй ознацi, коли наприклад посадовець вiдмовляється перекласти незрозумiле слово з офiцiйного паперу, або коли деякi ультрапатрiоти вважають себе вищою расою.
    > 6. украiна активно русiфiкувалась мiнiмум 100 рокiв, i процес вiдновлення теж не може бути набагато швидшим. не треба вимагати вiд людей неможливого, коротко кажучи.
    7. люди ПРОТИ нав'язування їм галицько-еміграційної тарабарщини, яку суч. мовознавці видають за суч. правопис і фонетику. Той з одеситів, хто хоч один раз почув Кендзьора, Тягнибока, Зварича, Катерину Чумаченко, Романа Чайку (з 5-го телеканалу), Галину Карпу тощо, навіки відмовиться від вивчення і вживання укр. мови. Але ж укр. мова - це не Кендзьор, Зварич, Чайка чи Карпа!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.06 | Andrij

      Re: погляд на мовне питання нормальних рос-мовних одеситiв.

      Манул пише:
      > 7. люди ПРОТИ нав'язування їм галицько-еміграційної тарабарщини, яку суч. мовознавці видають за суч. правопис і фонетику.

      То часом не та "тарабарщина", котру видали в Харкові в 1929 році?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2006.08.06 | Манул

        Re: погляд на мовне питання нормальних рос-мовних одеситiв.

        Andrij пише:
        > Манул пише:
        > > 7. люди ПРОТИ нав'язування їм галицько-еміграційної тарабарщини, яку суч. мовознавці видають за суч. правопис і фонетику.
        >
        > То часом не та "тарабарщина", котру видали в Харкові в 1929 році?
        Відповім: так.
        Галицько-еміграційну тарабарщину намагалися нав'язати українському народові чільники із Уряду Грушевського у 1917-1918 рр., це треба констатувати, як не гірко і як би нам не хотілось звалити вину за поразку національної революції на Леніна, Сталіна і підполковника Муравйова; селяни і робітники, на превеликий жаль, пішли за більшовиками, тому що більшовики з ними говорили нормальною, зрозумілою українською мовою, а не галицько-еміграційною тарабарщиною.
        Цю тарабарщину намагалися нав'язати українському народові так званим "Харківським правописом"; народ його категорично не сприйняв, на слова типу "кляса", "фльота", "молекуля", "металюрґ" тощо люди плювали і блювались, як і в 1917 р.; знову ж таки, не треба у всьому звинувачувати Сталіна і Кагановича - проблема значно глибша.

        Термін "галицько-еміграційна тарабарщина" належить мовознавцю Шевельову: в статті "Думки проти течії" (Німеччина, Ульм, 1948) він описує, як цю тарабарщину намагалися запровадити під час окупації німці у Харкові.
        Галицько-еміграційну тарабарщину намагалася нав'язати народові після 1991 року так звана комісія щодо реформування українського правопису, що з цього вийшло, - відомо.
        Її вживання стало стереотипом належності до української "еліти"; полтавська галушка і колишній оперуповноважений відділу боротьби із злочинами серед неповнолітніх Полтавського УВС Андрій Федур (учень Григорія Омельченка, вони сиділи в одному кабінеті до вступу Омельченка в аспірантуру), як тільки став адвокатом у Лесі Гонгадзе, перейшов на галицький діалект: бо це "по-інтеліґентному"!??? Хоча цей "адвокат" жодної серйозної справи у суді не вигравав, але завдяки галицькій вимові став "провідним адвокатом" в Україні.
        І смішно, і гірко.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2006.08.06 | Andrij

          А ви чули, як розмовляли в Харкові в 1929 році?

          Ось і я не чув. Але читав людей, котрі виросли в Харківській області та погано розуміли російську. Бо ніколи її в житті не чули. Так ось ті люди пишуть чисто на тій самій "тарабаршині". Загалом, вся "тарабарщина" - то одна літера та кілька слів. Я не знаю, чому це викликає таку бурхливу реакцію. Послухайте краще бабусь зі Сходу України. Я коли їх слухаю, то трохи сумую про те, що зробили з українською мовою за часів совка. Ми навіть не розуміємо, наскільки збіднили та понівечили українську мову за ці часи.

          Манул пише:
          > Andrij пише:
          > > Манул пише:
          > > > 7. люди ПРОТИ нав'язування їм галицько-еміграційної тарабарщини, яку суч. мовознавці видають за суч. правопис і фонетику.
          > >
          > > То часом не та "тарабарщина", котру видали в Харкові в 1929 році?
          > Відповім: так.
          > Галицько-еміграційну тарабарщину намагалися нав'язати українському народові чільники із Уряду Грушевського у 1917-1918 рр., це треба констатувати, як не гірко і як би нам не хотілось звалити вину за поразку національної революції на Леніна, Сталіна і підполковника Муравйова; селяни і робітники, на превеликий жаль, пішли за більшовиками, тому що більшовики з ними говорили нормальною, зрозумілою українською мовою, а не галицько-еміграційною тарабарщиною.
          > Цю тарабарщину намагалися нав'язати українському народові так званим "Харківським правописом"; народ його категорично не сприйняв, на слова типу "кляса", "фльота", "молекуля", "металюрґ" тощо люди плювали і блювались, як і в 1917 р.; знову ж таки, не треба у всьому звинувачувати Сталіна і Кагановича - проблема значно глибша.
          >
          > Термін "галицько-еміграційна тарабарщина" належить мовознавцю Шевельову: в статті "Думки проти течії" (Німеччина, Ульм, 1948) він описує, як цю тарабарщину намагалися запровадити під час окупації німці у Харкові.
          > Галицько-еміграційну тарабарщину намагалася нав'язати народові після 1991 року так звана комісія щодо реформування українського правопису, що з цього вийшло, - відомо.
          > Її вживання стало стереотипом належності до української "еліти"; полтавська галушка і колишній оперуповноважений відділу боротьби із злочинами серед неповнолітніх Полтавського УВС Андрій Федур (учень Григорія Омельченка, вони сиділи в одному кабінеті до вступу Омельченка в аспірантуру), як тільки став адвокатом у Лесі Гонгадзе, перейшов на галицький діалект: бо це "по-інтеліґентному"!??? Хоча цей "адвокат" жодної серйозної справи у суді не вигравав, але завдяки галицькій вимові став "провідним адвокатом" в Україні.
          > І смішно, і гірко.
    • 2006.08.06 | OdessitЪ

      Re: погляд на мовне питання нормальних рос-мовних одеситiв.

      > 7. люди ПРОТИ нав'язування їм галицько-еміграційної тарабарщини, яку суч. мовознавці видають за суч. правопис і фонетику. Той з одеситів, хто хоч один раз почув Кендзьора, Тягнибока, Зварича, Катерину Чумаченко, Романа Чайку (з 5-го телеканалу), Галину Карпу тощо, навіки відмовиться від вивчення і вживання укр. мови. Але ж укр. мова - це не Кендзьор, Зварич, Чайка чи Карпа!


      Бридня рідкісна.
      Одесит, що користується українською у повсякденному спілкуванні (не людина, що переїхала з україномовного чи суржикомовного (який вона вважає україномовним)середовища, а той, хто зробив свідомий вибір на кристь української) не орієнтується на мову сільських районів Одещини (яка дійсно відрізняється від вимови галичин), а більше на літературну мову (радше, мову масових медій, які не в усьому слідують літературним нормам), де галицька присутність сьогодні дуже значуща.
      Отож лексика як-от "наклад" чи "часопис", яка геть-чисто відсутня на Одещині, є цілком вживаною в міських україномовних колах.

      Взагалі, будь-які варіяції тези про те, що до української краще йти через місцевий суржик є абсолютно помилковими.

      Скажімо, усі мовні хиби нашого президента є наслідком того, що він є "органічний носій", себто яку вивчив і говорив у дитинстві, ту й вважав українською.
      Як ми бачимо, це зчаста стає предметом для кпинів, саме з огляду на літературний взірець.
  • 2006.08.06 | Чучхе

    На Донбасі переважно теж так

    Єдина форма невдоволення, яке я там бачив - коли при заповненні анкет зустрічається питоме українське слово, невідоме переважно російськомовній публіці. Тоді можна почути такого типа фрази:

    -А что это за месяц такой - листопад? Ноябрь, что ли? Вот блин, попридумывали...

    Але це швидше фоновий режим невдоволення такою незручністю, як необхідність щось писати незручною мовою, відкритим протестом проти українізації, а тим більше українофобією, я б це не називав.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.08.06 | tomcat

      для мене це ще +1 що ВАЮ вiдкинув варiант вiйни...

      ... що пхала Юлька, та набрався мужньостi пiти на компромiснi варiанти.

      p.s. ох чує моє серце не просто так були Юлькiни вiзити до Москви пiсля вiдставки.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".