08/31/2006 | Андрій Сидор

Незалежній Україні 15 років. Однак приводів до піднесеного настрою та радості, на жаль, тим разом обмаль. І хоча до українського народу з гарним словом” пошани та гідності” з Софійського майдану звернувся президент України, не піднесло це рівня моєї настроєності. Президент у своєму зверненні до народу наголосив на політичних ти економічних здобутках, у тому числі на ”визначенні і збереженні курсу європейської та євроатлантичної інтеграції”. Але чи у дійсності ,,українська еліта”, представником якої є м. ін. Віктор Янукови, вже визначилася? Маю тут на на увазі його перший візит до Росії, де знов обговорювалося питання трошки призабутого проекту під назвою Єдиного економічного простору України, Білорусі, Росії та Казахстану. Що означають всякого роду союзи, співдружності та воз’єднання з північним сусідом, україням добре відомо. Невже Україна повертає до ведення багатовекторної політики, з часів Кучми, коли наші міністри в Росії говорили одне, а перебуваючи на Заході зовсім протилежне? Тим Україна тупцювала в місці. Тому-то, не дивує факт, що нещодавно міністр закордонних справ Словаччини Ян Кубіш заяивив в інтерв’ю тижневику "Дзеркало тижня", що ” світове співтовариство очікує від України чіткої позиції щодо вступу до НАТО та Світової організації торгівлі.

І другий сумний момент, який трапився в Сочі. Прем’єр Янукович не відмовився від своїх передвиборних обіцянок щодо надання російській мові в Україні статусу офіційної. Знаючи, що це може призвести до поглиблення розколу в Україні, а що цікавіше підписуючи скоріше Універсал. Видно багатовекторність і тут спрацювала. Прем’єру не вистачило сили та відваги сказати ні.

Відваги Януковичу не вистачило також, щоб зустрітися з представниками кількамільйонної української діаспори під час ІV Всесвітнього форуму українців, який проходив у Києві в серпні. Зрештою, що міг би він сказати українцям розсіяним по світу, які важко працюють, щоб зберегти свою культуру та мову? Може і добре, що не зя’вився. Зустріч могла б тільки підірвати його здоров’я і змусити до продовження свого перебування в Москві, де подався для лікарського обстеження. На зустріч не прибув також товариш Януковича по коаліції - перший соціаліст України, спікер Верховної Ради О. Мороз. Вважаю, що всякий коментар тут зайвий.

Натомість 20 серпня на території Київської області було знайдено труп полковника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Києва, екс-співробітника Донецького УБОЗ Романа Єрохіна. Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко висловив думку, що”в цій справі замішані представники Верховної Ради”. Що це пригадує, пам’ятає хіба кожен? Старе вертає?

Наведені вище факти не викликають душевного піднесення. Нема чого себе дурити. Сьогоднішні українські політики формату Кучми, Кравчука, Мороза, Азарова і Януковича не збудують незалежної української держави. Єдина віра в приході до влади представників нової генерації свідомих українців. Але на це слід ще трошки почекати.

Стаття надійшла на Майдан 31 Aug 2006 09:19:45 +0200
Автор мешкає в Польщі