08/31/2006 | Карт

У мене нема сумнівів, що то була революція. Бо відбулося виверження розігритої лави, нехай вона нікого сильно і не обпікла. Зате як вона сяяла!

Деякі розумники, як у нас, так і на Заході, кажуть: «Не треба нам революцій, хай буде все еволюційним шляхом».
На Заході зараз революція може бути лише технологічною, соціальна для них є ушкодженням облаштованого життя якимись маргіналами. Ситих європейців дивує: який сенс мати необлаштоване життя?
Ну, а наша «контра» (ті ж хвойди-політологи), ясна річ, банально обслуговує шкурний інтерес своїх патронів, за свій шкурний інтерес.

І навіщо протиставляти одне іншому?
Шлях еволюції працює, і ми по ньому катимо. Просто, якщо не було б революцій, то ми всі позасинали б на тому еволюційному шляху і заїхали б у канаву.

Тобто, «ре-» чи «е-» – то не є питання нашого вибору, а є питання нашого відношення, чи розуміння. А також – участі чи неучасті (якщо йдеться про «ре-»)..

Ну, а після революції, якщо для неї важливим є не результат, а сам процес (як нашому випадку), ми потрапляємо у стадію «реакції».
Така яскрава (буквально вчора!) наша лава не лише чорніє на очах, а ще й твердіє на зубах, отже скоро ми не зможемо і розімкнути рота.

На жаль, ми змушені були кинути революцію на призволяще, бо наші хати-з-країв нудьгували без хазяїв.

Реакція от-от набуде кульмінації.
Ригєонали не стали чекати тиждень, на що наївно сподівалася Юля, а з першої хвилини, як спринтери, рванули до корита.
Гроші на іншу сторону (ну, там, соціалка всяка) – відмінити. Спецзони на свою сторону – поновити.
«Да, ета, президент, ти там закрой коробочку, будешь говоріть, когда спросім.». Зато справедливо. Як кажуть, «Справедливість є ..».

Взагалі, якщо без емоцій поглянути на останні роки, то все виглядає так, начебто хтось керує процесом на нашу користь. Хтось про нас піклується.

Ще в 2004 на Майдані ми нагадували хором майбутньому президенту його прізвище, а вже у 2006 він у нас Ющ, месія, бджоляр, хоружівський, селюк ..

Патологічні юлефоби теж втратили кураж. Так, згадають що-небудь із старого репертуару і зразу у животі – коліки. Пожовтіли, скрючилися ..

Тобто, всередині кожного подвір’я, хоч воно і з краю, йде швидкий процес просвітління.

Ну, а ригєонали цього не помічають, бо у них мало часу, як у злодія, що забрався у чуже помешкання.

Я прогнозую таке: у наступний рік ригєонали будуть проводити відкриту політику, тобто покажуть всім нам, що ми в них поки що не помилялись.
А ми (за це й же рік) як раз дозріємо до того, щоб відкрито попросити їх з Києва.

Хтось у це вірить?