Тривожна осінь - 2006 (зі свіжої "Свободи")
09/04/2006 | Юрій Шеляженко
Ласкаве літо відступило, політики повертаються з відпусток, і, спускаючись по трапу літака, відчувають холодний, пронизливий вітер змін. Команда «донецьких» продовжує розставляти земляків на всі керівні посади, починаючи від голови податкової інспекції в Донецькій області. Команда БЮТ, здається, серйозно намірилася «перетягнути на себе» ковдру парламентської більшості цієї осені. Тим часом, поки пани чубляться, у холопів чуби тріщать: почався безконтрольний ріст цін на товари першої необхідності та тарифів на комунальні послуги, воду, газ, електроенергію.
Процеси перерозподілу власності, які почалися із підписання меморандуму порозуміння між Президентом та «донецьким» фінансово-промисловим кланом проти «дніпропетровських» олігархів рік тому, набирають обертів. А з ними – і політичне протистояння, оскільки узаконити свою власність на «перерозподілене» можна тільки за допомогою адміністративного впливу на чиновників, суддів, охоронців правопорядку.
«Розкулаченням» зятя Кучми, звичайно ж, справа не закінчилась. Перекроєно медіа-простір часів кучмізму, акції телеканалів перейшли з менш провладних рук в більш провладні (на правила гри в тележурналістиці це суттєво не вплинуло: вже зараз ходять чутки про повернення в ефір «Епіцентру» з Вячеславом Піховшеком). Рейдери, відчувши безкарність, завзято лізуть на рожон з силовим захопленням підприємств. Свіжі приклади – Кременчуцький сталеливарний завод або, наприклад, луцька телекомпанія «Аверс». А скільки подібних скандалів було до того, протягом лише одного року!
Коли на телетрансльованому «круглому столі» любі друзі всіх кольорів підписали лицемірний «Універсал національної єдності» і поховали останні надії виборців на виконання їхньої волі, стало зрозуміло: кучмізм нічому не навчив українців. Зараз ми наче повертаємось на десять років назад. Після вибуху народовладдя, що скинув хвилею гніву окремих «великих комбінаторів» з владних крісел, наступає затишшя. Люди повертаються додому і на робочі місця, сподіваючись на чесну владу і мріючи про добробут, а тим часом колишні «народні вожаки» зраджують людей і продовжують випробовувати терпіння нації своєю зажерливістю та винятковою дурістю. В результаті політика стає не способом конкурентного відбору ефективних адміністраторів для країни, а різновидом клептоманії в масштабах цілої держави, коли всі активні групи населення зайняті відбиранням одне у одного і у свого народу різноманітних цінностей та ресурсів – замість розбудови економіки. Знайома картина! Ви скажете, що це 2004-2006 роки? Але ж таке вже було на початку 90-х років попереднього століття...
Те, що колесо історії знову повернулося назад, засвідчує, на жаль, величезну залежність України від агентів зовнішнього впливу. Поки кремлівські політтехнологи грають на амбіціях вітчизняних товстосумів, примушуючи їх ворогувати один з одним, США марно намагається компенсувати дипломатичними зусиллями економічний тиск Москви на Київ: навіть американський посол в Туркменістані просив Сапармурата Ніязова зменшити відпускну ціну на газ для України. А тим часом ситуація в Україні по соціально-економічній вбогості нагадує законсервовану добу холодної війни. Це особливо помітно на селі, також помітно і в східних областях, де посеред головної площі кожного містечка досі посилає громадян енергійним жестом у правильному напрямі товариш Ленін. Єдина відмінність - в поправці на свободу слова і реалії ринкової економіки, бо громадян не примушують вірити у те, що їх країна найпрогресивніша і найбагатша, тільки розповідають байку про якийсь мізерний економічний ріст.
Для європейської країни було б нечувано, що прем’єр-міністр, якому не довіряє більше половини співгромадян, навіть не помислює про відставку і оптимістично переконує суспільство в тому, що він прийшов «на царство» всерйоз і надовго. Початок правління нового уряду став вже поганою традицією: Янукович має намір знову взяти іноземний кредит. Те, що за старі борги Росія вже вимагає віддати «Газпрому» наші газотранспортні системи, схоже, не хвилює ні «проффесора», ні «українських націоналістів» з оточення Ющенка, які зараз контролюють нафтогазову сферу.
Те, що уряд Єханурова встиг «проїсти» гроші від продажу Криворіжсталі, так само традиційно стало приводом лише для кількох піарівських заяв нових урядовців, але ніяк не для розслідування та конфіскації майна винних у «нецільовому використанні» особливо великої суми державних коштів. А скільки було розмов про те, що ці кошти підуть на погашення боргу вкладникам «Ощадбанку», або на реалізацію проектів соціальної допомоги! Обіцянки політиків в Україні зберігають силу так мало часу, що будь-який їх довгостроковий прогноз є менш достовірним, ніж у астрологів та гадалок. Дійшло до того, що віце-прем’єр Микола Азаров на публічній лекції може пообіцяти студентові зробити його міністром після того, як той закінчить освіту. Справді, чому б не пообіцяти, якщо за кілька років всі забудуть цю маленьку брехню?.. Або візьмем ситуацію з депутатом Калашніковим: скільки разів вже «лідери» всіх калібрів казали, що його буде виключено з фракції Партії регіонів, а він спокійно продовжує займати своє місце в ряду біло-синіх «штиків». Більше того: менеджмент каналу СТБ «визнав, що конфлікт вичерпано». Так само, управляючі «5 каналу» зрадили своїх журналістів після їх побиття священнослужителями Києво-Печерської Лаври.
Ріст цін на енергоносії нарешті дав співвласникам обленерго жаданий привід підвищити тарифи. Тепер вони не знають в цьому міри, і тарифи підвищуються кожні кілька місяців: нікому не відомо, коли це припиниться. Ніхто не пред’являє прозорий економічний розрахунок собівартості забезпечення житлово-комунальної сфери водою, електроенергією, газом. Якщо у випадку з останнім обвал тарифів ще можна зрозуміти, хоч свого часу нас і переконували в тому, що ЖКХ можна забезпечити дешевим газом вітчизняного видобутку, то підвищення цін на електроенергію важко піддається поясненням. Після того, як Янукович став прем’єр-міністром, це питання, скоріш за все, вже не підніматиме і Федерація профспілок, контрольована «донецькими».
Новий уряд, явно не вступаючи в боротьбу з антисоціальною політикою олігархів від енергетики, відзначився, крім «перетасовки кадрів», ще й рядом гучно розрекламованих рішень, які виглядають суто політичними. На догоду східному виборцеві було піднято питання про впровадження другої державної мови – російської, а зміни в регламенті Кабміну були подані як «обмеження повноважень Президента». Втім, Віктор Ющенко обмежив свої повноваження добровільно, обравши у відносинах з «донецькими» тактику «непоборювання зла». Схоже, що клану Ахметова-Януковича вдалося щільно обплутати Президента мереживом компромату.
Незважаючи на вельми сумнівний урядовий курс конфліктування з патріотичними силами та Президентом, «Народний Союз «Наша Україна» хоче укріпити протиприродну «широку коаліцію». Водночас, попри всі чутки про створення нової «помаранчевої» партії, оточення Президента не спромоглося протиставити хоч якусь конструктивну ідею політиці розколу України, яку проводять «донецькі» у своєму непереборному прагненні ізолювати свою феодальну вотчину. Боротьба з корупцією на всіх рівнях влади потерпіла крах, і «орли Луценка», замість ловити бандитів, «обеззброюють» окремих громадян, які з прапорами Блоку Юлії Тимошенко мали намір прийти на місце виступу Віктора Ющенка. До речі, за версією журналіста Станіслава Речинського, в МВС створено окремий секретний відділ, що займається стеженням за політиками та блокуванням опозиційних акцій – якщо це так, то ми маємо справу з порушенням Конституції України, яка гарантує громадянам свободу вираження своїх політичних переконань.
«Регіонали» без особливих вагань використовують козир міжнаціональної ворожнечі навіть в такому вибухонебезпечному регіоні, як Крим. Події навколо Бахчисарайського ринку (татари добиваються відновлення цвинтаря, який був раніше на місці ринку) завершилися «бєспрєдєлом» місцевих бандитів, які радо відгукнулися на провокаційні заклики «проросійських» політиків півострова, кривавим побоїщем і сплеском анархії в місті. Окремі рецидиви публічної «боротьби з незаконним захопленням приморської землі» поєднуються у функціонерів ПР з традиційною практикою землевідведення для «своїх». А оскільки землі всім «своїм» не вистачає, вже зараз починають відбирати «самозахоплену» землю на узбережжі у татар – в Ялті вже ухвалено рішення про «зачистку» 11 великих земельних ділянок силами міліції після закінчення курортного сезону.
Вся ця діяльність навколо перерозподілу великих шматів приватної власності, хоч і видається місцями хаотичною, насправді є двигуном української політики. Зараз цей двигун запущено на повні оберти, а вихлопними газами – себто атмосферою істерики, яку вітчизняні політики радо роздмухуватимуть восени – доведеться дихати всім громадянам України.
Процеси перерозподілу власності, які почалися із підписання меморандуму порозуміння між Президентом та «донецьким» фінансово-промисловим кланом проти «дніпропетровських» олігархів рік тому, набирають обертів. А з ними – і політичне протистояння, оскільки узаконити свою власність на «перерозподілене» можна тільки за допомогою адміністративного впливу на чиновників, суддів, охоронців правопорядку.
«Розкулаченням» зятя Кучми, звичайно ж, справа не закінчилась. Перекроєно медіа-простір часів кучмізму, акції телеканалів перейшли з менш провладних рук в більш провладні (на правила гри в тележурналістиці це суттєво не вплинуло: вже зараз ходять чутки про повернення в ефір «Епіцентру» з Вячеславом Піховшеком). Рейдери, відчувши безкарність, завзято лізуть на рожон з силовим захопленням підприємств. Свіжі приклади – Кременчуцький сталеливарний завод або, наприклад, луцька телекомпанія «Аверс». А скільки подібних скандалів було до того, протягом лише одного року!
Коли на телетрансльованому «круглому столі» любі друзі всіх кольорів підписали лицемірний «Універсал національної єдності» і поховали останні надії виборців на виконання їхньої волі, стало зрозуміло: кучмізм нічому не навчив українців. Зараз ми наче повертаємось на десять років назад. Після вибуху народовладдя, що скинув хвилею гніву окремих «великих комбінаторів» з владних крісел, наступає затишшя. Люди повертаються додому і на робочі місця, сподіваючись на чесну владу і мріючи про добробут, а тим часом колишні «народні вожаки» зраджують людей і продовжують випробовувати терпіння нації своєю зажерливістю та винятковою дурістю. В результаті політика стає не способом конкурентного відбору ефективних адміністраторів для країни, а різновидом клептоманії в масштабах цілої держави, коли всі активні групи населення зайняті відбиранням одне у одного і у свого народу різноманітних цінностей та ресурсів – замість розбудови економіки. Знайома картина! Ви скажете, що це 2004-2006 роки? Але ж таке вже було на початку 90-х років попереднього століття...
Те, що колесо історії знову повернулося назад, засвідчує, на жаль, величезну залежність України від агентів зовнішнього впливу. Поки кремлівські політтехнологи грають на амбіціях вітчизняних товстосумів, примушуючи їх ворогувати один з одним, США марно намагається компенсувати дипломатичними зусиллями економічний тиск Москви на Київ: навіть американський посол в Туркменістані просив Сапармурата Ніязова зменшити відпускну ціну на газ для України. А тим часом ситуація в Україні по соціально-економічній вбогості нагадує законсервовану добу холодної війни. Це особливо помітно на селі, також помітно і в східних областях, де посеред головної площі кожного містечка досі посилає громадян енергійним жестом у правильному напрямі товариш Ленін. Єдина відмінність - в поправці на свободу слова і реалії ринкової економіки, бо громадян не примушують вірити у те, що їх країна найпрогресивніша і найбагатша, тільки розповідають байку про якийсь мізерний економічний ріст.
Для європейської країни було б нечувано, що прем’єр-міністр, якому не довіряє більше половини співгромадян, навіть не помислює про відставку і оптимістично переконує суспільство в тому, що він прийшов «на царство» всерйоз і надовго. Початок правління нового уряду став вже поганою традицією: Янукович має намір знову взяти іноземний кредит. Те, що за старі борги Росія вже вимагає віддати «Газпрому» наші газотранспортні системи, схоже, не хвилює ні «проффесора», ні «українських націоналістів» з оточення Ющенка, які зараз контролюють нафтогазову сферу.
Те, що уряд Єханурова встиг «проїсти» гроші від продажу Криворіжсталі, так само традиційно стало приводом лише для кількох піарівських заяв нових урядовців, але ніяк не для розслідування та конфіскації майна винних у «нецільовому використанні» особливо великої суми державних коштів. А скільки було розмов про те, що ці кошти підуть на погашення боргу вкладникам «Ощадбанку», або на реалізацію проектів соціальної допомоги! Обіцянки політиків в Україні зберігають силу так мало часу, що будь-який їх довгостроковий прогноз є менш достовірним, ніж у астрологів та гадалок. Дійшло до того, що віце-прем’єр Микола Азаров на публічній лекції може пообіцяти студентові зробити його міністром після того, як той закінчить освіту. Справді, чому б не пообіцяти, якщо за кілька років всі забудуть цю маленьку брехню?.. Або візьмем ситуацію з депутатом Калашніковим: скільки разів вже «лідери» всіх калібрів казали, що його буде виключено з фракції Партії регіонів, а він спокійно продовжує займати своє місце в ряду біло-синіх «штиків». Більше того: менеджмент каналу СТБ «визнав, що конфлікт вичерпано». Так само, управляючі «5 каналу» зрадили своїх журналістів після їх побиття священнослужителями Києво-Печерської Лаври.
Ріст цін на енергоносії нарешті дав співвласникам обленерго жаданий привід підвищити тарифи. Тепер вони не знають в цьому міри, і тарифи підвищуються кожні кілька місяців: нікому не відомо, коли це припиниться. Ніхто не пред’являє прозорий економічний розрахунок собівартості забезпечення житлово-комунальної сфери водою, електроенергією, газом. Якщо у випадку з останнім обвал тарифів ще можна зрозуміти, хоч свого часу нас і переконували в тому, що ЖКХ можна забезпечити дешевим газом вітчизняного видобутку, то підвищення цін на електроенергію важко піддається поясненням. Після того, як Янукович став прем’єр-міністром, це питання, скоріш за все, вже не підніматиме і Федерація профспілок, контрольована «донецькими».
Новий уряд, явно не вступаючи в боротьбу з антисоціальною політикою олігархів від енергетики, відзначився, крім «перетасовки кадрів», ще й рядом гучно розрекламованих рішень, які виглядають суто політичними. На догоду східному виборцеві було піднято питання про впровадження другої державної мови – російської, а зміни в регламенті Кабміну були подані як «обмеження повноважень Президента». Втім, Віктор Ющенко обмежив свої повноваження добровільно, обравши у відносинах з «донецькими» тактику «непоборювання зла». Схоже, що клану Ахметова-Януковича вдалося щільно обплутати Президента мереживом компромату.
Незважаючи на вельми сумнівний урядовий курс конфліктування з патріотичними силами та Президентом, «Народний Союз «Наша Україна» хоче укріпити протиприродну «широку коаліцію». Водночас, попри всі чутки про створення нової «помаранчевої» партії, оточення Президента не спромоглося протиставити хоч якусь конструктивну ідею політиці розколу України, яку проводять «донецькі» у своєму непереборному прагненні ізолювати свою феодальну вотчину. Боротьба з корупцією на всіх рівнях влади потерпіла крах, і «орли Луценка», замість ловити бандитів, «обеззброюють» окремих громадян, які з прапорами Блоку Юлії Тимошенко мали намір прийти на місце виступу Віктора Ющенка. До речі, за версією журналіста Станіслава Речинського, в МВС створено окремий секретний відділ, що займається стеженням за політиками та блокуванням опозиційних акцій – якщо це так, то ми маємо справу з порушенням Конституції України, яка гарантує громадянам свободу вираження своїх політичних переконань.
«Регіонали» без особливих вагань використовують козир міжнаціональної ворожнечі навіть в такому вибухонебезпечному регіоні, як Крим. Події навколо Бахчисарайського ринку (татари добиваються відновлення цвинтаря, який був раніше на місці ринку) завершилися «бєспрєдєлом» місцевих бандитів, які радо відгукнулися на провокаційні заклики «проросійських» політиків півострова, кривавим побоїщем і сплеском анархії в місті. Окремі рецидиви публічної «боротьби з незаконним захопленням приморської землі» поєднуються у функціонерів ПР з традиційною практикою землевідведення для «своїх». А оскільки землі всім «своїм» не вистачає, вже зараз починають відбирати «самозахоплену» землю на узбережжі у татар – в Ялті вже ухвалено рішення про «зачистку» 11 великих земельних ділянок силами міліції після закінчення курортного сезону.
Вся ця діяльність навколо перерозподілу великих шматів приватної власності, хоч і видається місцями хаотичною, насправді є двигуном української політики. Зараз цей двигун запущено на повні оберти, а вихлопними газами – себто атмосферою істерики, яку вітчизняні політики радо роздмухуватимуть восени – доведеться дихати всім громадянам України.
Відповіді
2006.09.07 | Степан
Re: Тривожна осінь - 2006 (зі свіжої "Свободи")
Добрий аналіз. Не добрі перспективи.2006.09.07 | vvkornilov
Re: Тривожна осінь - 2006 (зі свіжої "Свободи")
Команда «донецьких» продовжує розставляти земляків на всі керівні посади, починаючи від голови податкової інспекції в Донецькій області.- то й що? А чи не так робив Ющенко? І так буде робити будь-яка переможна партія будь-де і будь-коли. Лише певні рівні мають користуватися закону про держслужбу, але чого ж його не прийняли за часів помаранчевих? Зараз дискутують щодо закону про Кабмін.
Команда БЮТ, здається, серйозно намірилася «перетягнути на себе» ковдру парламентської більшості цієї осені.
- ок, на кого працюємо ясно:) А щодо більшості, то бач, ангажоване перебільшення. 151 максимум - і те для того, аби не дати новій владі 300 гол., втім більшість є і без НУ. Пересмикуваннячко.
Тим часом, поки пани чубляться, у холопів чуби тріщать: почався безконтрольний ріст цін на товари першої необхідності та тарифів на комунальні послуги, воду, газ, електроенергію.
- не безконтрольний, иа спадщина тимошенків-єханурових та Великої Зимової Зради України, на протязі наступних років, гадаю, повисмикуємо їх з ВР по одному, та й президента ЮщенГУ.
Процеси перерозподілу власності, які почалися із підписання меморандуму порозуміння між Президентом та «донецьким» фінансово-промисловим кланом проти «дніпропетровських» олігархів рік тому, набирають обертів.
- гм, тобто БЮТ обслуговує інтереси дніпровських олігархів. Схоже на правду....А переділ-то де? Наведіть якісь приклади. От ляхи бачу переділяють -- купили "Букви", італійці, чехи, угорці, австріяки -- банки. Де переділ у бік донецьких ТНК, якому б я дуже радів, бо таки українські фірми?
А з ними – і політичне протистояння, оскільки узаконити свою власність на «перерозподілене» можна тільки за допомогою адміністративного впливу на чиновників, суддів, охоронців правопорядку.
- то де ж воно все?
«Розкулаченням» зятя Кучми, звичайно ж, справа не закінчилась. Перекроєно медіа-простір часів кучмізму, акції телеканалів перейшли з менш провладних рук в більш провладні (на правила гри в тележурналістиці це суттєво не вплинуло: вже зараз ходять чутки про повернення в ефір «Епіцентру» з Вячеславом Піховшеком).
- знов блаблабла
Рейдери, відчувши безкарність, завзято лізуть на рожон з силовим захопленням підприємств. Свіжі приклади – Кременчуцький сталеливарний завод або, наприклад, луцька телекомпанія «Аверс». А скільки подібних скандалів було до того, протягом лише одного року!
- ну? І яке донецькі мають до цього відношення? Доведіть, будемо розбиратись. А ляскати язиком то всі вміють. Невже у БЮТ один Зубік казав правду?
Коли на телетрансльованому «круглому столі» любі друзі всіх кольорів підписали лицемірний «Універсал національної єдності» і поховали останні надії виборців на виконання їхньої волі
- волю виконано, більшість при владі, меншість в опозиції. А от БЮТ-НУ-СПУ означало б повстання і відокремлення сходу, півдня і Криму, громадянську війну (де б у помаранчів перемогти шансів не було). Ми до цього були абсолютно готові. Про що й було докладено т.зв. президентові Ющенкові, а не проя кісь там мільярди з РУЕ, хібо та якась таємниця?
стало зрозуміло: кучмізм нічому не навчив українців.
- поясніть мені, що це є? Типу фухіморізму, на мій погляд. І нічого особливого, найкращий випадок транзиту у пост-СРСР.
Зараз ми наче повертаємось на десять років назад.
- от за Ющенка таке відчуття і було, а зараз ні -- на 2 роки із модифікаціями. Стало менше дурнуватої балаканини, важко не радіти справжньому патріотові.
Після вибуху народовладдя, що скинув хвилею гніву окремих «великих комбінаторів» з владних крісел, наступає затишшя.
- це Ви про Майдан? Тобто низку подій, коли Леонід Кучма, патрон старшої генерації дніпровських, передав владу своєму наступникові, "синові", шахраю міжнародних масштабів, співавтору Листа 3х (от після того особисто я припинив вважати Ющенка за гідну поваги людину) Віктору ЮщенГУ владу із списком умов?
Люди повертаються додому і на робочі місця, сподіваючись на чесну владу і мріючи про добробут, а тим часом колишні «народні вожаки» зраджують людей і продовжують випробовувати терпіння нації своєю зажерливістю та винятковою дурістю. В результаті політика стає не способом конкурентного відбору ефективних адміністраторів для країни, а різновидом клептоманії в масштабах цілої держави, коли всі активні групи населення зайняті відбиранням одне у одного і у свого народу різноманітних цінностей та ресурсів – замість розбудови економіки. Знайома картина!
- знов порція язиколяскання
Ви скажете, що це 2004-2006 роки? Але ж таке вже було на початку 90-х років попереднього століття...
- ух ти, здогадавсь!
Те, що колесо історії знову повернулося назад, засвідчує, на жаль, величезну залежність України від агентів зовнішнього впливу.
- ооооооооо, зелені чоловічкі!!!!
Поки кремлівські політтехнологи грають на амбіціях вітчизняних товстосумів, примушуючи їх ворогувати один з одним, США марно намагається компенсувати дипломатичними зусиллями економічний тиск Москви на Київ: навіть американський посол в Туркменістані просив Сапармурата Ніязова зменшити відпускну ціну на газ для України.
РЖУНІМАГУ ПАЦСТУЛОМ...США - наш друг...Перечитайте чікен-спіч Буша-старшого у Києві-90, українці, ну нащо вам незалежність. Мдя. Тепер от думай, чи Тимошенко працює на Баба, чи у них обох є старшій куратор, на рівні підвідділу Держдепу:)))
А тим часом ситуація в Україні по соціально-економічній вбогості нагадує законсервовану добу холодної війни.
-мдя? Ви б щось читали хоча б аніж таку дурість писати. Чи ви виходите із світогляду якось 65-річного пияка десь у Дроздопупівську Шмінницької області, уякому будь-яка влада і устрій погані, бо треба працювати?
Це особливо помітно на селі, також помітно і в східних областях, де посеред головної площі кожного містечка досі посилає громадян енергійним жестом у правильному напрямі товариш Ленін.
- та не надто й там помітна. Просто на відміну від торговельних міст Заходу України, де замість трущоб приєднані села, у промислових містах завждми є саме трущоби. Але гм...тут не той рівень дискусії.
Єдина відмінність - в поправці на свободу слова і реалії ринкової економіки, бо громадян не примушують вірити у те, що їх країна найпрогресивніша і найбагатша, тільки розповідають байку про якийсь мізерний економічний ріст.
- не фіга собі...вуйку, вчиться, читайте, ну не можна ж так...
Для європейської країни було б нечувано, що прем’єр-міністр, якому не довіряє більше половини співгромадян,
-довіряє, і більше. Брехня.
навіть не помислює про відставку і оптимістично переконує суспільство в тому, що він прийшов «на царство» всерйоз і надовго.
- ну зрозуміло, це ж не невдало-народний прем-ер Юля з її 23%, бугага. Янукович-народний прем-єр!
Початок правління нового уряду став вже поганою традицією: Янукович має намір знову взяти іноземний кредит.
ну, якщо 3 млрд. один шахраю перекинув іншому, а гроші за КЖМК проїли і розікрали помаранчі, то що ж робити, не гривні ж друкувати. Хоча це знов таки не той рівень дискусії.
Те, що за старі борги Росія вже вимагає віддати «Газпрому» наші газотранспортні системи, схоже, не хвилює ні «проффесора», ні «українських націоналістів» з оточення Ющенка, які зараз контролюють нафтогазову сферу.
- у нас немає "старих боргів", ви знов або брехло, або неук. Борги 90-х було списано у 2001 р (т.зв. мінські та дніпропетровські угоди), визнано боргами приватних структур ЄЕСУ, Республіки тощо. От Юлька у 2005 р. і відвалила росіянам з нашіх грошей близька 800 млн долярів за рахунок старих боргів, стали до Росії пускати:) ГТС ніхто нікому не віддає. Просто до помаранчевої дурні Росія була згодна на 30-45% від пакету і гігантські інвестиції у модернізацію, бо система наша латана-перелатана. Після майданства -- дуже важко когось умовити, а помаранчові зрадники України підписали таку угоду, що тепер взагалі незрозуміло, що ми маємо від транзиту, чи маємо щось, кому платимо, що купляємо і за скільки. Блін, стріляти треба за таке.
Те, що уряд Єханурова встиг «проїсти» гроші від продажу Криворіжсталі, так само традиційно стало приводом лише для кількох піарівських заяв нових урядовців, але ніяк не для розслідування та конфіскації майна винних у «нецільовому використанні» особливо великої суми державних коштів.
гм...не все одразу. Ви ж помаранчі домовилися про там 24 години, чи 48...зе раннінг мен, так би мовити...он Гладкіх знайти не можуть. Ці гроші повернути буде важко. Крім того, це гарантія Лакшмі Міталу, за яку він і поклав ще більше грошей до кишень Ющенка та ін -- що в України не буде можливості повернути комбінат. Отак.
А скільки було розмов про те, що ці кошти підуть на погашення боргу вкладникам «Ощадбанку», або на реалізацію проектів соціальної допомоги! Обіцянки політиків в Україні зберігають силу так мало часу, що будь-який їх довгостроковий прогноз є менш достовірним, ніж у астрологів та гадалок.
- це про помаранчів точно. Чи ми вже в ЄС? О, а новий НПЗ у Бродах? А, а трек для формули один? Подать сюда.
Дійшло до того, що віце-прем’єр Микола Азаров на публічній лекції може пообіцяти студентові зробити його міністром після того, як той закінчить освіту. Справді, чому б не пообіцяти, якщо за кілька років всі забудуть цю маленьку брехню?..
- хто зна, хто зна...наприклад один хлопець з ЗУ знайшов у себе фотку ФК Шахтар десь 60-х, надіслав Рінату, то через пару тижнів привезли ВСЬО! Від форм, торб, до м-ячів і т.д. Так що ПР це Вам не НУ з БЮТ. Поцілуй Ющенка у зад -- герпес пройде!Одягни стрічку із сердечком і бувай здорова, які гроші, ти що, ми ж за свободу, за Юлюююю! Бугага.
Або візьмем ситуацію з депутатом Калашніковим: скільки разів вже «лідери» всіх калібрів казали, що його буде виключено з фракції Партії регіонів, а він спокійно продовжує займати своє місце в ряду біло-синіх «штиків». Більше того: менеджмент каналу СТБ «визнав, що конфлікт вичерпано».
деталей не знаю. Що сказав журналіст -- не знаю. Він що, недоторканий? Депутат виключається власною заявою. Якщо він, наприклад, правий -- то як на нього вплинути? Нех судяться. Ну а як не судяться -- значить, неправі. А СТБ це напівпомаранчова гниюча на м-якота, сорт яблучка Пінчучка. Канал великого друга революції, бугага.
Так само, управляючі «5 каналу» зрадили своїх журналістів після їх побиття священнослужителями Києво-Печерської Лаври.
бугага, побиття. Нічого совати свого де шльондрово-атеїстичного, а чи посполитого носа до чужих справ. Наприклад, вривається Інтер, ТРК, 2000 або нТН от сюди, де "уніати зовсім не займаються політикою"
Спільне зібрання групи теологів з Німеччини з Главою Української Греко-Католицької Церкви, кардиналом ЛЮБОМИРОМ (ГУЗАРОМ) відбулось сьогодні в Секретаріаті Української народної партії. Дискутували про роль церкви в світі, українському суспільстві, про взаємодію Української Греко-Католицької Церкви з владою, політичними організаціями, зокрема, Українською народною партією.
На зустрічі йшлося, зокрема, про одне з найактуальніших завдань церкви: допомогти людям бути християнами весь час, а не тільки по великих святах і недільних богослужіннях, коли до церкви в Україні приходить багато віруючих. Верховний Архієпископ, кардинал ЛЮБОМИР (ГУЗАР) розповів про труднощі, які пережила церква за часів Радянського Союзу, наголошуючи, що «сьогоднішнє завдання церкви – вселити в людей віру». Кардинал ЛЮБОМИР (ГУЗАР) подякував голові Секретаріату УНП Богдану СОКОЛОВСЬКОМУ за нагоду бути присутнім в офісі партії, побажавши «щоб й надалі УНП- партія з християнсько-демократичними традиціями чесно й щиро працювала задля людського блага в Україні».
Прес-служба УНП
Бугага. А Стець, директор каналу, зараз у пошуках нового іміджу каналу:) П-ятий=Провокація, принаймні сьогодні.
Ріст цін на енергоносії нарешті дав співвласникам обленерго жаданий привід підвищити тарифи. Тепер вони не знають в цьому міри, і тарифи підвищуються кожні кілька місяців: нікому не відомо, коли це припиниться.
- питай в Івченка та інших помаранчів
Ніхто не пред’являє прозорий економічний розрахунок собівартості забезпечення житлово-комунальної сфери водою, електроенергією, газом. Якщо у випадку з останнім обвал тарифів ще можна зрозуміти, хоч свого часу нас і переконували в тому,
- громадянське суспільство, вперед!
що ЖКХ можна забезпечити дешевим газом вітчизняного видобутку,
-оце справді цікаво, брехня чи ні.
то підвищення цін на електроенергію важко піддається поясненням.
Після того, як Янукович став прем’єр-міністром, це питання, скоріш за все, вже не підніматиме і Федерація профспілок, контрольована «донецькими».
- нюню, до речі у коаліції є й інші партії. Втім тарифи роститимуть доти, допоки люди платитимуть, це беззаперечний факт. Люди самі винні у цьому і поки вони цього не зрозуміли, вдіяти можна мало чого.
Новий уряд, явно не вступаючи в боротьбу з антисоціальною політикою олігархів від енергетики, відзначився, крім «перетасовки кадрів», ще й рядом гучно розрекламованих рішень, які виглядають суто політичними. На догоду східному виборцеві було піднято питання про впровадження другої державної мови – російської,
це не догода, а виконання передвиборної програми, зрозуміло, що для помаранчів це дико, але саме так роблять у демократіях (непомаранчевих країнах -- довідка)
а зміни в регламенті Кабміну були подані як «обмеження повноважень Президента».
- впроваджуємо демократію, нам царь не потрібен і Конститукція тепер дозволяє його не мати.
Втім, Віктор Ющенко обмежив свої повноваження добровільно, обравши у відносинах з «донецькими» тактику «непоборювання зла».
ага, тобто "донецькі" це зло. Розпалювання. Що ж, не вперше. А що він там обмежив, обрав, ЮЩЕНКО7 А хто це?
Схоже, що клану Ахметова-Януковича вдалося щільно обплутати Президента мереживом компромату.
бугага.
Незважаючи на вельми сумнівний урядовий курс конфліктування з патріотичними силами та Президентом, «Народний Союз «Наша Україна» хоче укріпити протиприродну «широку коаліцію».
прамакашкі нам теж не потрібні. Інфільтранти або під контролем, або біля параші.
Водночас, попри всі чутки про створення нової «помаранчевої» партії, оточення Президента не спромоглося протиставити хоч якусь конструктивну ідею політиці розколу України, яку проводять «донецькі» у своєму непереборному прагненні ізолювати свою феодальну вотчину.
бугага. Розкольники України - це помаранчеві покидьки, які пропонували біомасу обнести дротом, "обійдемося без лівобережних", і така всяка ахінея. Отже, зараз якраз проходить процес об-єднання:) А якщо це комусь не подобається, то нехай питає прамакашного міністра трасюка, чого йому візу до Канади та Польщі не дають, якщо сутенери з Польщі та Канади подорожують до України вільно?
Боротьба з корупцією на всіх рівнях влади потерпіла крах, і «орли Луценка», замість ловити бандитів, «обеззброюють» окремих громадян, які з прапорами Блоку Юлії Тимошенко мали намір прийти на місце виступу Віктора Ющенка.
- бідні юльки. Ні, чесно, шкода. Шкода, що вас нужніки не побили. Мабуть міліЦІЯНТИ вас од них оберігали:))))
До речі, за версією журналіста Станіслава Речинського,
- журналіста. Бугага!
в МВС створено окремий секретний відділ, що займається стеженням за політиками та блокуванням опозиційних акцій – якщо це так, то ми маємо справу з порушенням Конституції України, яка гарантує громадянам свободу вираження своїх політичних переконань.
- о, старі байки часів Кучми. Завжди думав ну чому Кравчєнко був схожий не на гебешного генерала, а на якогось голандського гомічеллу? Може тому що він і є голандський гомічєлло?!?!
«Регіонали» без особливих вагань використовують козир міжнаціональної ворожнечі навіть в такому вибухонебезпечному регіоні, як Крим. Події навколо Бахчисарайського ринку (татари добиваються відновлення цвинтаря, який був раніше на місці ринку) завершилися «бєспрєдєлом» місцевих бандитів, які радо відгукнулися на провокаційні заклики «проросійських» політиків півострова, кривавим побоїщем і сплеском анархії в місті.
вже й Крим сюди. Вимагаю віддати ірокєзам територію штата Нью-Йорк і місто Нью-Йорк, де знаходиться їхній старовинний фалічний вівтар!!!!Негайно. Бугага.
Окремі рецидиви публічної «боротьби з незаконним захопленням приморської землі» поєднуються у функціонерів ПР з традиційною практикою землевідведення для «своїх». А оскільки землі всім «своїм» не вистачає, вже зараз починають відбирати «самозахоплену» землю на узбережжі у татар – в Ялті вже ухвалено рішення про «зачистку» 11 великих земельних ділянок силами міліції після закінчення курортного сезону.
- кашшшмммаррррррррр
Вся ця діяльність навколо перерозподілу великих шматів приватної власності, хоч і видається місцями хаотичною, насправді є двигуном української політики. Зараз цей двигун запущено на повні оберти, а вихлопними газами – себто атмосферою істерики, яку вітчизняні політики радо роздмухуватимуть восени – доведеться дихати всім громадянам України.
- моралістичний анхепі енд. Типова тимошенківська публіцистика, на жаль. Три роки попереду, а потім ще два, і ще три, нарешті ще два, от тоді і буде Юлька президентом. Це заплановано підпільним ЦК ПР за участю провідних агентів ФСБ у підземеллях Лаври. Вам ідея - ось чому не пустили туди журналістів. бугага.
2006.09.07 | Степан
А господину Корнилову вообще как то не логично поддерживать
коммунобандитов в Украине. Рекомендую проконсультироваться с Врангелем и Колчаком. Отдать такую страну почти на 100 лет красному криминалу. Да господа, товарищей с Крыма теперь сраной метлой не выгонишь. Они теперь везде(расплодились как тараканы на обломках разворованой страны). Они уже и в Раде готовы отстаивать национальные интересы Украины и по превычке тянутся дружить с росийскими товарищами. После Вашего скоропостижного отплытия товарищи красным террором зачистили не одну страну. Наследники, мажоры и бломки преступной коммунистической системы и дальше продолжаю себя вольготно чувствовать. Их раздражают разговоры о Нюрнберге 2 и разговоры про настоящую украинскую государственность.Государственность без коммунобандитов и коммунальных разгельдяев. Без павликов марозовых и морозов, обмороженых гарантов и криминальных кардиналов, академических донов и больных на голову ветрянок. В памяти и истории Украины навсегда останутся те кто защищал эту землю и старался не допустить кухарок и шариковых к власти. Так что как то не логично господину Корнилову поддерживать коммунобандитские преобразования в Украине.
2006.09.08 | vvkornilov
Re: А господину Корнилову вообще как то не логично поддерживать
Покажіть мені будь-ласка, якихось бандитів в Україні за виключенням "молдавської" та "франківської" "офіційних" сімей (ну, є ще на Закарпатті угруповання Ратушняка, яке зараз знов збирається до купи; у Криму давно всі розгромлені, трохи татарські бандюки ще жевріють, у Києві славетні часи минули дуже давно, все організовано) -- обидві західноукраїнські. Є ще вінницькі контрабандисти Порошенка-Скомаровського, раніше об-єми були велетенські (контрабанда-стоп, бугага), тепер, зрозуміло, не такі . Слейв-трафікери (захід і Одеса), але ж то все не "пацани"... Данєцької сім-ї в упор не бачу. Є Ахметов, група бізнесів молодої гененрації, група бізнесів старої, та ще донецькі-недонецькі (типу Тарути чи Бойка). Гадаю, як їм щось треба, то це відбувається без особливих складнощів:) і ганшотс для цього не потрібні.А радянських комуністів тим більш не бачу. Це головним чином антизахідна та антинацюкістська група досвідчених парламентських політиків, які намагаються стати лівими, і яких підримує невеличка група не надто заможних бізнесменів і громадських організацій, типу ветеранських. Серед них чимало великих патріотів України - ті ж Крючков, Голуб,(був) Олійник. Щодо социків, то це колишні ваші, ви краще маєте про них знати....
Не треба асоціювати мій нік із генералом Корніловим:)))))у цього ніка є спеціальна місія.