09/10/2006 | media

На минулих вихідних був у Батурині. Враження, слід сказати, гнітюче.
З того, що бачив - відреставрований "будинок Кочубеїв" (для відвідувачів відкриті кілька кімнат, у яких просто на підлозі лежать картини 2002-2005 років із зображенням гетманів України, та фотографій останнього часу). Жодної цінності ці експонати не становлять. Але, принаймні, туди можна підійти - прокладено 50 метрів плитки. Біля будинку - парк, стан якого не кращий, ніж у будь-якому іншому парку в смт. із трьохтисячним населенням.
Гірше справи із палацом Розумовських. За рік інтенсивних реставраційних робіт - відновлено дах, та 1 стіну з чотирьох. Підходів до палацу немає (особливо якщо обходити його - доводиться по болоту). Тобто, роботи там ще непочатий край. Поряд - вигнали стіни одного з флігелів палацу, і готелю, але для оздоблень і комунікацій ще величезні кошти потрібні.
Дороги в селищі розбиті, рівень життя мешканців теж доволі жахливий. Провели за рахунок держ. субвенцій газ до селища, але до кожної хати - він ще далеко не проведений. Така ж ситуація і з водогоном.
Повернувшись, довго не міг отямитися - цікаво було, які ж кошти туди вкинуті? Ознайомвишись, жахнувся.
З держбюджету (ці цифри треба ще уточнити, з"ясувати цифри на 2005 і 2006 роки) підтверджена інформація про 5 млн. гривень. Але основні роботи - за рахунок меценатів. Кажуть, фонд "Гетьманська столиця" освоїв 38 млн. гривень. А всього - більше 50 мільйонів гривень було лише в 2005 році вкладено туди.
Тому питання: невже побудова будинку Кочубеїв (насправді, фактично, "євроремонт" - цікаво, які розцінки на квадратний метр такого ремонту в Києві?) та часткова реставрація палацу Розумовських стільки коштували? Звісно, щось іще йшло на археологію, але знаючи розцінки - це копійки...
Тобто, більше 10 мільйонів доларів пішло невідомо куди. За попередніми оцінками, 50% коштів благодійного фонду - це зловживання.
Отака сумна історія. Не дивно тому, що "олігархи" більше навряд чи будуть щось давати на подібні проекти...