Готуймося до 14 жовтня!
09/23/2006 | Киянка
Після минулорічного 14 жовтня на Майдані Незалежності, я почула від однієї людини середніх віку, громадянської активності та патріотизму, крім сумної оцінки зневаги ветеранів УПА та взагалі стану патріотичного виховання в Україні, принагідні рефлексії про прапори. Людина зауважила, що серед тих, для кого небайдужий подальший розвиток України, одні шанують (крім жовто-блакитного) червоно-чорний, а інші ностальгують по червоному з блакитним. На тому й іншому присутній колір крові, а кров, зокрема українців, одна по кольору й цінності. То ж добре хоча б, сказала на завершення ця людина, що не пролилася кров, і скрушно розвела руками на питання: «що ж далі робити?».
Справді, кров – дуже цінна. Не мали б литися на святу землю і сльози ображених, паплюжених, гнаних (особливо - несправедливо) людей. Але ж – ллються, як це було й минулого 14 жовтня, з очей героїв, які прийшли на центральну вулицю столиці Держави, за існування якої вони боролися, поховавши багатьох побратимів.
Знаєте, що? Серед тих людей не було моїх родичів. Але вони мені – рідні, і я не хочу, щоб знов пролилися їх сльози. Я не хочу й не збираюся терпіти, щоб в моєму місті, яке розбудовували мої предки з літописних часів, в моїй Державі, до унезалежнення якої щось вкладала і я, воїнів УПА, мене, мою дитину ображали своєю агресією і своїм жлобством зайди та яничари. А ще - я хочу, щоб моя дитина вчилася реальному патріотизму не лише зі слів. І заради цього я готова… ну ладно, скажімо так, пролити свій і наш піт. Хто хоче показати свою солідарність з героями України, при потребі - їх захистити, а заразом здійснити важливу виховну акцію для дітей - і не тільки, своїх – і не тільки, - приходьте 14 жовтня на Майдан Незалежності з національними та червоно-чорними кольорами.
Справді, кров – дуже цінна. Не мали б литися на святу землю і сльози ображених, паплюжених, гнаних (особливо - несправедливо) людей. Але ж – ллються, як це було й минулого 14 жовтня, з очей героїв, які прийшли на центральну вулицю столиці Держави, за існування якої вони боролися, поховавши багатьох побратимів.
Знаєте, що? Серед тих людей не було моїх родичів. Але вони мені – рідні, і я не хочу, щоб знов пролилися їх сльози. Я не хочу й не збираюся терпіти, щоб в моєму місті, яке розбудовували мої предки з літописних часів, в моїй Державі, до унезалежнення якої щось вкладала і я, воїнів УПА, мене, мою дитину ображали своєю агресією і своїм жлобством зайди та яничари. А ще - я хочу, щоб моя дитина вчилася реальному патріотизму не лише зі слів. І заради цього я готова… ну ладно, скажімо так, пролити свій і наш піт. Хто хоче показати свою солідарність з героями України, при потребі - їх захистити, а заразом здійснити важливу виховну акцію для дітей - і не тільки, своїх – і не тільки, - приходьте 14 жовтня на Майдан Незалежності з національними та червоно-чорними кольорами.
Відповіді
2006.09.24 | Євген
Re: Готуймося до 14 жовтня!
Підримую.....2006.09.24 | один_козак
Треба. І не тільки.
Серед моїх родичів теж не було жодного в ОУН-УПА. І я не є прихильником ідеології революційної ОУН. Вважаю, що Степан Бандера - це щось ніби український національний більшовик. Але він і всі ті люди билися за нас. Відчайдушно і часто без шансу на перемогу. За нашу гідність. За продовження життя України, намагаючись зупинити безсоромне й безкарне перемелювання її на поживу сусідським державам.Ми жили й виховувалися в СРСР. Інформація про ОУН-УПА до нас надходила від ворогів ОУН-УПА, і в наших головах через те був тупо злий і незрозумілий образ бандерівців. Але тепер я впевнений, що більшість моєї старшої рідні зовсім інакше до них би ставилася, якби могла з ними спілкуватися і без посередництва КДБ та ідеологів КПРС. І можливо, того знайомого діда-фронтовика, що воював проти фашистів у радянській армії, не так би ображало, коли його п'яниця зять у лайці називав бандерівцем. А той називав його так лише тому, що дід був українцем, а не як він, росіянином.
АЛЕ! Свято на Покрову не є тільки "днем народження УПА". Ще віки тому 14-те жовтня було традиційним днем великих козацьких рад на Січі. 14 жовтня - день українського воїнства, а не суто день УПА. І вже кілька років підряд він так і відзначався. В минулому році зробився великий акцент на УПА, бо проти маршу вояків УПА у минулому році боролися ті самі сили, що хотіли витерти з нашої пам'яті також історію і славу січових лицарів та інших вояків, що йшли вмирати за Україну. І вкорінити в нашій свідомості розуміння, що ніби-то всі, хто бився за самостійну, не радянську, не російську Україну, а просто за Україну, ніби не заслуговують, щоб їх пам'ятали й шанували.
2006.09.24 | Mary
до теми - старі майданівські напрацювання
http://www2.maidan.org.ua/n/lib/1041118285ВІДПОВІДЬ НА НАСИЛЬНИЦЬКІ КОНФЛІКТИ
Поводження, обумовлене насильством, втягує людей у прямі фізичні конфлікти. Багатьох з нас, що живуть безпечним і зручним життям, лякає перспектива такого роду насильства. Хоча ненасильницька акція є спосіб регулювання і зменшення насильства до мінімуму, принаймні з боку активістів, це не гарантує, що не буде заподіяно фізичних ушкоджень.
У тому випадку, коли виникає насильство чи існує його потенційна можливість, в наявності є два центральних питання, що повинні бути розглянуті при розгортанні ненасильницької відповіді: 1) як індивідуум, якому заподіяна фізична шкода, відповідає нападникам, і 2) як повинен реагувати спостерігач, коли атакують його друга чи побратима.
Відповідь особистості на насильство. Коли розглядаються питання нападу на особистість, виникають дві проблеми: 1) який тип взаємовідносин можна установити з потенційною чи реальною нападаючою стороною, і 2) що можна зробити, щоб забезпечити максимальний фізичний захист під час нападу.
Взаємини, що встановлюються між активістом і з тим хто потенційно нападає, відрізняються і від грубої атаки, і від продуктивної людської зустрічі. Існує кілька вказівок, що можуть бути корисні для запобігання відкритого фізичного конфлікту.
Побудова взаємин з опонентом. Першою метою активіста, поставленого віч-на-віч з ворожим оточенням, є встановлення хоч якихось людських контактів з потенційним нападаючим. Усвідомлення загальної приналежності до людського роду часто дійсно контролює інтенсивність конфлікту. Такого контакту можна досягти, застосовуючи мову тіла - тримаючи руки відкритими й опушеними, прийнявши попереджувальне, але не агресивне положення, роблячи застережливі рухи, підтримуючи контакт очей, або, можливо, сідаючи на землю.
Якщо у вас є шанс зав'язати розмову, корисно представитися і запитати у вашого супротивника його ім'я. Виявлення чогось загального між вами може допомогти вам спілкуватися, тому що затушує конфлікт і зменшить поляризацію, що передувала наростанню конфлікту.
Одна вирішальна дія, яку може почати активіст, щоб запобігти застосуванню рук у конфлікті, це уміння слухати. Розгнівані люди хочуть, щоб їх вислухали і думка опонента змінилася. Якщо активісти можуть продемонструвати, що вони слухають те, що говориться - «Скажи мені прямо, що ти думаєш про...» - то з'явиться можливість утримувати конфлікт на словесному, а не на фізичному рівні. Інша коротка порада щодо слухання - розсердженим людям не потрібно, щоб з ними сперечалися. Коли вони перебувають під владою своїх емоцій, вони не здатні слухати розумні доводи. Розгортання з ними словесної баталії може привести тільки до нагнітання конфлікту. Визнайте обґрунтованість їхнього занепокоєння, навіть якщо ви не розділяєте це. Розсерджені люди мають потребу в тім, щоб їх вислухали і допомогли словесно звільнитися від їхніх почуттів, що переповняють. Тільки після того, як гнів їх частково вляжеться, буде можлива раціональна дискусія з цих питань.
Важливою позицією в розвитку такого роду допомоги у вирішенні конфліктів є те, що кожна людина, незалежно від того, наскільки ви з нею не згодні, несе в собі добро і має частину правди. Той факт, що ваш опонент почуває, що ви поважаєте його, як особистість, навіть якщо ви не згодні з його ідеями, може обмежити переростання словесного конфлікту у фізичний. Культивування такої позиції може також допомогти вам зберігати контроль над усіма своїми почуттями і підтримувати вашу ненасильницьку лінію поводження.
Відповідь на насильство стосовно вас.
Часом, чи тому, що одна чи обидві сторони в конфлікті втрачають контроль, чи тому, що одна сторона запланувала діяти насильством, фізичний конфлікт усе-таки виникає. Учасники ненасильницької акції повинні бути готові відповісти як на спонтанне, так і на організоване насильство.
Існує кілька відповідей, які може використовувати жертва фізичної атаки. Один зі способів - це просто залишитися на місці і прийняти її на себе, зберігаючи, наскільки це можливо, мужність і гордість, і не роблячи спроб захиститися. Запевняли, що під час індійської кампанії цивільної непокори за національне звільнення така відповідь, коли індивідуум мужньо приймав фізичний напад, зовсім вибивав з колії тих що атакують. Річард Ґреґ, помітний теоретик ненасильства, назвав це ефектом «морального джиу-джитсу».
Друга відповідь, також використана у багатьох рухах за соціальні зміни, включаючи каманії за цивільні права в США, це «черепаха». Ця дія спрямована на самозахист. Руки стиснуті поверх голови, лікті утримують голову у вертикальному положенні, коліна підтягнуті до живота так, що форма людини нагадує м'яч. Така поза захищає голову, груди, живіт і статеві органи. Ця дія є останньою відповіддю на акт насильства.
Відповідь на насильство стосовно інших:
Присутність при насильстві над іншими може так само емоційно спустошити людину, якщо він сам піддається насильству. Отут потрібно розглянути дві особливих обставини щодо інших, тому що вони можуть викликати різні відповіді.
От ці два випадки:
1) відносно неспровоковане насильство, заподіяне кому-небудь що спостерігає, але не приймає участь у цивільній непокорі, і
2) напад на учасника акції ненасильницької цивільної непокори.
У випадку нападу на людину, не зайнятого в акції цивільної непокори, люди навколо них можуть захотіти втрутитися як третя сторона, щоб не допустити заподіяння фізичного збитку. Існує безліч рівнів і методів утручання, що можуть бути використані.
Найпростішим і найменш загрозливим утручанням є присутність. Зменшити заподіяну шкода можна, якщо просто стояти і спостерігати за фізичним конфліктом, тому що люди взагалі не люблять, коли за ними спостерігають у той час, як вони поводяться жорстоко. Присутність телевізійної камери або фотографа також може бути корисним.
Більш активне утручання включає переговори чи з супротивником чи з обома сторонами в конфлікті, під час яких умовляють їх «охолонути», або попереджають про посилення втручання: «Сюди йдуть п'ятеро інших людей, що розженуть вас» .
Фізичне втручання, коли третя сторона знаходиться між тими хто атакує і жертвою, є ще одним засобом відповіді на насильство. Природно, при цьому частина тих хто втручається повинна бути готова прийняти на себе насильство, призначене жертві. Дійсно, фізичне втручання третьої сторони часто змушує тих хто атакує зупинитися і знову обміркувати свої дії, але це може також і нагнітати обстановку, тому що супротивник переконаний, що третя сторона є союзником жертви і, таким чином, другим об'єктом для нападу. Утручання повинне проходити, наскільки це можливо, без погроз, так, щоб ті хто атакують раптово не відчули, що вони в «облозі».
Якщо це тільки можливо, ви не повинні стикатися з людьми, що беруть участь у фізичному насильстві. Дуже імовірно, що така дія послужить тільки нагнітанню конфлікту, і вас також можуть обвинуватити в нападі.
Люди, що свідомо вибрали шлях цивільної непокори, прийняли рішення ризикувати піддатися насильству з боку опонентів, і тому вони можуть не захотіти, щоб третя сторона втручалася у випадку фізичного конфлікту. Не говорячи вже про те, що надзвичайно важко не втрутитися, коли б’ють твого близького друга чи компаньйона. Тому дуже важливо для учасників акту цивільної непокори, під час якого є потенційна можливість насильства, вирішити, як вони будуть поводитися у випадку атаки.
Способи зберегти солідарність під час фізичного нападу включають мовчазну медитацію, слова підбадьорення і моральної підтримки, спів, загальний спів псалмів, особисті чи ритуали рухи, чи звільнення почуттів - таке, як ридання.
2006.09.24 | один_козак
Дякую, що внесли це в тему.
2006.09.25 | Киянка
І я дуже дякую - респект! (------------------ :) )
2006.09.26 | xobbit
там буде величезна бійка - читайте плани нациків
Mary пише:> ВІДПОВІДЬ НА НАСИЛЬНИЦЬКІ КОНФЛІКТИ
>
> Поводження, обумовлене насильством, втягує людей у прямі фізичні конфлікти. Багатьох з нас, що живуть безпечним і зручним життям, лякає перспектива такого роду насильства. Хоча ненасильницька акція є спосіб регулювання і зменшення насильства до мінімуму, принаймні з боку активістів, це не гарантує, що не буде заподіяно фізичних ушкоджень...
Провокатори усіх кольорів вже готуються до насильства:
http://www.domivka.net/forum/showthread.php?postid=118237#post118237
"Якби не пiст Рамадан*,поїхав б братух підтримати і комуняг покромсати.(c)Тот,кто думает о последствиях-никогда не будет мужчиной.Имам Шамиль...
В цій акції приймуть участь УНА-УНСО Шухевича ( http://www.una-unso.net/index.php ), Українська Консервативна Партія ( http://ukrvybir.com/ ) та, наскільки мені відомо, "Патріот України" ( http://patriotukr.org.ua/ ) і УНТП ( http://www.untp.kiev.ua/ ). Поки що не відомо чи буде приймати в цьому участь ВО "Свобода"..."
Пропоную одразу ж винайти стратегію, аби захистити ветеранів та не потрапити під Скінхедів
2006.09.26 | ЧитачНеСлухач
Тобто "нацики" будуть бити ветеранів УПА?(-)
2006.09.26 | Киянка
А комусь відомо з надійних джерел, що ветерани УПА вийдуть
точно вийдуть кудись на свою акцію в Києві? Бо серед майданівців промайнула інфа, що начебто вони ще думають - наче Кук це казав?(Якщо так, прошу написати сюди, що та звідки відомо, або написати адмінам, якщо вважатимете, що сюди... гм... недоречно).Бо від того, чи вони будуть, залежитиме й наша тактика
2006.09.26 | Свiдомий
Re: Готуймося до 14 жовтня!
О котрiй годинi буде збiр?2006.09.27 | Андрій
Re: Готуймося до 14 жовтня!
Товариство, звертаю вашу увагу на такі сторінки: http://www.kyiv.vosvoboda.info/dokument000708.html та http://www.tiahnybok.info/dokumenty_zayava/dokument000555.htmlВ принципі там навіть телефони є.
2006.10.05 | Kobzar
Re: Готуймося до 14 жовтня!
Слава Україні!!!Героям Слава!!!