Історія, яку не можна читати без брому
09/27/2006 | Геннадій Сахаров
ІСТОРІЯ, ЯКУ НЕ МОЖНА ЧИТАТИ БЕЗ БРОМУ
У Дніпропетровську відбулася П'ята Міжнародна конференція з історії Голокосту, присвячена 65-й роковині трагедії Бабиного Яра. Голокост (Катастрофа, англ. Holokaust - всеспалення, іврит - Шоа - катастрофа, нещастя) - загибель значної частини єврейського населення Європи (близько 6 мільйонів осіб) внаслідок організованого знищення євреїв нацистами та їхніми посібниками у Німеччині і захоплених нею територіях у 1943-1945 роках. У нацистській фразеології - «остаточне вирішення єврейського питання». На території України нацисти знищили понад півтора мільйона євреїв. У конференції взяли участь вчені-фахівці з історії Голокосту з Біларусі, Ізраїля, Литви, Польщі, Росії, США, України - історики, філософи, психологи, культурологи, представники релігійних конфесій. Конференція мала назву «Міждисциплінарні підходи до вивчення Голокосту в Україні».
У 2000-му році у Стокгольмі відбулася Міжнародна конференція голів держав - членів Ради Європи та США і Канади. Делегацію України на конференції очолював тоді прем'єр-міністр України Віктор Ющенко. В ухваленій Стокгольмською конференцією Декларації сказано: «Катастрофа фундаментально переглянула основи цивілізації. Її безпрецедентний характер завжди матиме всезагальне значення». Конференцією ухвалене рішення рекомендувати вивчення історії Голокосту у країнах Ради Європи, до яких належить і Україна. Особливістю п'ятої міжнародної конференції у Дніпропетровську стало те, що на ній був зроблений порівняльно-історичний аналіз Голокосту та голодоморів як найтрагічніших сторінок історії України, а також інших видів геноциду.
У вступній лекції професор Дан Міхман з єрусалимського університету «Рамат Ган», зокрема сказав: «Проблема вивчення Голокосту особливо стосується України, з огляду на Голодомор, і ми мусимо співпрацювати у вивченні цих явищ». (Зазначимо, що слово «голодомор» нарешті увійшло до словника вчених, котрі вивчають проблеми геноциду, і, говорячи англійською, Дан Міхман вимовляв це слово цілком по-українськи).
Україна стала першою з країн колишнього Радянського Союзу, де вивчення історії Голокосту стало обов'язковим у загальноосвітніх школах. Методиці вивчення історії Голокосту була присвячена промова Олександра Мовчана, заступника директора Науково-методичного центру Міністерства освіти і науки України.
Учасники конференції обговорили питання поглядів християн та євреїв на Голокост, історичні джерела, психологічні питання і етичні аспекти вивчення його історії, загальні погляди на причини і наслідки геноцидів, відображення Голокосту у фільмах та музиці, особливості Голокосту у румунській зоні окупації. У доповіді, присвяченій методиці викладання в університетах України історії Голокосту, Голодомору та інших геноцидів, доктор Ігор Щупак, директор Всеукраїнського центру вивчення Голокосту «Ткума» зазначив:
«Порівнювати геноциди - не надто обґрунтований підхід. Як можна порівнювати кількість вбитих, якість вбивств, говорити, який геноцид був страшніший. Цього не можна робити. При вивченні Голокосту, Голодомору ми мусимо звертати увагу на психологію сприйняття матеріалу. Треба зважати на сприйняття людьми чужого болю. У сучасному світі якщо болить не мені, це болить не дуже... Коли ми, скажімо, викладаємо історію Голокосту для української аудиторії, а Голодомору - для єврейської аудиторії, мусимо зробити так, щоб люди приміряли цей страшний одяг на себе, на своїх рідних.
Тема Голокосту у світі широко досліджувалася, є багато фактологічних матеріалів щодо Голокосту, і це має стати зразком для дослідження голодоморів в Україні. Наразі навіть невідома точна кількість жертв Голодомору 1932-1933 років, і українські вчені беруть за приклад досвід дослідників Голокосту.
Щодо Голокосту і Голодомору, дуже важливою є чіткість визначень. Що таке геноцид? На жаль, досі немає чіткого визначення геноциду. Найпростіше визначення - це політика масового знищення певних груп населення за певною ознакою - расовою, національною, релігійною, етнічною і навіть соціальною. У Конвенції ООН 1948 року зазначено, що геноцид - це один з наступних актів з наміром знищити цілковито або частково певну національно-етнічну чи релігійну групу: вбивства, завдання серйозної тілесної чи психічної шкоди членам цієї групи, умисне нав'язування цій групі умов життя, які призводять до фізичного знищення, вживання заходів з метою перешкоджання народжуваності, насильницьке переміщення дітей до іншої групи. З цього випливає, що геноцид означає дії, спрямовані проти групи людей інколи навіть без безпосереднього акту вбивства.
На нашій конференції говорили, що геноцид є природньою політикою тоталітарних режимів. Але є і прояви геноциду, який здійснювався нетоталітарними режимами, наприклад - геноцид вірменів у Туреччині, з іншого боку, були і є тоталітарні режими, які не проводять політику геноциду. Якщо взяти ознаки фашизму, то майже усі вони наявні у сучасній Росії: заперечення демократії, пригнічення опозиції, терор як метод пригнічення інакомислення, культ вождя, соціальна демагогія, пошук ворогів нації, культ сили, шовінізм, агресивна зовнішня політика. Але тоталітарність режиму не є обов'язковою умовою для проведення політики геноциду.
Коли ми говоримо про Голодомор і Голокост, люди сприймають це, коли бачать універсальність явища, а вже потім можна казати про унікальність того чи іншого явища. Щодо голодоморів, на мій погляд, тут є проблеми, пов'язані з тим, що Голодомор 32-33 років за якісними характеристиками відрізняється від першого (1921-1922) і третього (1946-1947) голодоморів. Бо був штучно організований. Влада несе повну відповідальність за те, що відбувалося в країні, і про це треба говорити.
Що стосується викладання. Ми просимо студентів, щоб вони нагадали відомі їм приклади геноциду. Те, що було у Камбоджі у 1975-1979 роках, те, що зараз відбувається в Африці - конфлікт між тутсі і хуту (до речі, це приклад, коли тоталітарного режиму немає), трагедію вірменського народу (1915), і це теж випадок, коли тоталітарного режиму не було, не було й релігійного чинника. Ми кажемо про Голодомор, і тоді сприймається те, що ми кажемо про Голокост, - спільні риси Голокосту і голодоморів в Україні. З людської точки зору це так, бо є певні моменти, які позначилися на національній свідомості. Перше - це масштаби національної трагедії. Для українців, для євреїв це безпрецедентні трагедії. По-друге - тяжкі наслідки для багатьох подальших поколінь, для десятиліть подальшої історії. І, нарешті, глибина шкоди, заподіяної національній свідомості, у тому числі на особистісному рівні. Будь-який геноцид масово плюндрує індивідуальну свідомість. І відбувається ескалація зла. Коли зло і вбивство стає нормою, це відбивається на національній свідомості дуже серйозно. Так, згідно з державною політикою антисемітизму у нацистській Німеччині, законослухняні громадяни повинні були виявляти і видавати каральним органам євреїв і брати участь у їх переслідуванні. І співучасть у вбивствах стала нормою лояльного ставлення до режиму. Що стосується унікальності трагедії - унікальність Голодомору полягає у позбавленні фізичної можливості існування мільйонів громадян власної країни для вирішення ідеологічно зумовлених соціально-політичних завдань, а саме - підриву соціальної бази опору комуністичній владі, забезпечення тотального контролю з боку держави за верствою населення тощо. Унікальність Голокосту - у тоталітарному характері нацистської ідеології та у втіленні її у спланованому, методично впроваджуваному масовому вбивстві євреїв саме за те, що вони народилися євреями.
Виникає багато філософських питань, скажімо, історики не знайшли документи, де б містився приказ знищити поголовно всіх євреїв. Такого документу, мабуть, і не було. До речі, у молодотурків такий документ був - вони написали «беремо на себе відповідальність - в історичному часі це завдання (знищення вірменів на території Османської імперії) буде вирішене». Професор Єгуда Бавер зазначає, що саме трагедія вірменського народу є найближчою за характером до трагедії єврейського народу. Але є багато відмінностей. Коли студенти запитують, які це відмінності, ми відповідаємо так: вірмени могли врятуватися, покинути країну, піти на територію, що контролювалася російською армією, чи втекти до країн Європи. Якщо вірменин приймав іслам, його це могло врятувати. Що стосується євреїв - жоден з цих чинників системно не діяв. І у цьому теж є унікальність Голокосту. Унікальність не тільки у тій машині знищення, яка існувала, а й у реакції на це знищення з боку інших країн, у тому числі так званих демократичних. Як сказав діяч на прізвище Шикльгрубер: «Ставленням до єврейських біженців демократична Європа показала своє ставлення до єврейського народу взагалі».
Коли ми говоримо про Голокост, ми не можемо забувати і про страждання українського народу під час війни. Але українці могли жити на цій окупованій території, євреїв знищували. Коли ми кажемо про Голодомор, ми говоримо, що він був спрямований на знищення українського селянства, українського народу. Але разом з українцями тут вмирали і євреї, росіяни, білоруси, поляки, литовці, німці та інші. Рятуючись від голодної смерті, люди тікали до великих міст. Тільки на вулицях Києва протягом січня-лютого 33-го року були підібрані 918 померлих від голоду євреїв, за 10 днів березня - 249. У Бердичеві на православному цвинтарі були поховані понад сто небіжчиків, померлих від голоду, а на єврейському - сорок. Українців було знищено більше. І досі невідомо - шість, чи сім, чи дев'ять мільйонів. З'ясувати це - завдання не тільки українських дослідників. І єврейські вчені, які досліджують Голокост, можуть внести свій доробок у те, щоб Голодомор, принаймні 32-33 років, був визнаний як геноцид проти народу України на міжнародному рівні. І не окремими країнами, а усіма, і, у тому числі, визнаний Росією», - сказав у своїй доповіді Ігор Щупак.
До цього мало що можна додати. Хіба що наступне - об те, що сказав пан Щупак, вщент розбиваються намагання недоброзичливців нашої держави посіяти в Україні зерна злоби, антисемітизму, національної нетерпимості. Українці і євреї - два народи, які у Європі понесли найбільші втрати від геноциду, зазнали найбільших національних трагедій. І українці, і євреї мають схожі історичні долі і схожі національні цілі: довгу бездержавність, змагання за збереження національної ідентичності, мови, звичаїв, створення національної держави. Ці цілі поставлені для українців українським націоналізмом, для євреїв - сіонізмом. Відтак і український націоналізм, і єврейський націоналізм (сіонізм) за своїми завданнями, цілями, способами досягнення цілей дуже близькі. І неспроста і у царській Росії, і у СРСР спецслужби імперії постійно забивали клин між українцями і євреями, між українськими і єврейськими націоналістами шляхом провокацій, розповсюдження антисемітських і антиукраїнських анекдотів, перекручення історії. Бо об'єднання українських і єврейських націоналістів проти імперського монстра призвело б до такого вибуху, якого імперія, вочевидь, не витримала би ще задовго до 90-х років минулого сторіччя. На жаль, кремлівські інквізитори де в чому досягли успіху, і сліди насадження розбрату наявні і сьогодні, і не лише сліди, а й намагання той розбрат посилити. Є й історичні корені антисемітизму в Україні, хоч реальних умов для його існування сьогодні немає. Але хіба не єднає українців і євреїв історія двох народів, яку не можна читати без брому?
І вивчення історії геноциду, у якій Голокост і Голодомор стоять поряд, є певною мірою щепленням від хвороби, яка мусить зникнути назавжди, ім'я якій - ксенофобія.
Геннадiй Сахаров
У Дніпропетровську відбулася П'ята Міжнародна конференція з історії Голокосту, присвячена 65-й роковині трагедії Бабиного Яра. Голокост (Катастрофа, англ. Holokaust - всеспалення, іврит - Шоа - катастрофа, нещастя) - загибель значної частини єврейського населення Європи (близько 6 мільйонів осіб) внаслідок організованого знищення євреїв нацистами та їхніми посібниками у Німеччині і захоплених нею територіях у 1943-1945 роках. У нацистській фразеології - «остаточне вирішення єврейського питання». На території України нацисти знищили понад півтора мільйона євреїв. У конференції взяли участь вчені-фахівці з історії Голокосту з Біларусі, Ізраїля, Литви, Польщі, Росії, США, України - історики, філософи, психологи, культурологи, представники релігійних конфесій. Конференція мала назву «Міждисциплінарні підходи до вивчення Голокосту в Україні».
У 2000-му році у Стокгольмі відбулася Міжнародна конференція голів держав - членів Ради Європи та США і Канади. Делегацію України на конференції очолював тоді прем'єр-міністр України Віктор Ющенко. В ухваленій Стокгольмською конференцією Декларації сказано: «Катастрофа фундаментально переглянула основи цивілізації. Її безпрецедентний характер завжди матиме всезагальне значення». Конференцією ухвалене рішення рекомендувати вивчення історії Голокосту у країнах Ради Європи, до яких належить і Україна. Особливістю п'ятої міжнародної конференції у Дніпропетровську стало те, що на ній був зроблений порівняльно-історичний аналіз Голокосту та голодоморів як найтрагічніших сторінок історії України, а також інших видів геноциду.
У вступній лекції професор Дан Міхман з єрусалимського університету «Рамат Ган», зокрема сказав: «Проблема вивчення Голокосту особливо стосується України, з огляду на Голодомор, і ми мусимо співпрацювати у вивченні цих явищ». (Зазначимо, що слово «голодомор» нарешті увійшло до словника вчених, котрі вивчають проблеми геноциду, і, говорячи англійською, Дан Міхман вимовляв це слово цілком по-українськи).
Україна стала першою з країн колишнього Радянського Союзу, де вивчення історії Голокосту стало обов'язковим у загальноосвітніх школах. Методиці вивчення історії Голокосту була присвячена промова Олександра Мовчана, заступника директора Науково-методичного центру Міністерства освіти і науки України.
Учасники конференції обговорили питання поглядів християн та євреїв на Голокост, історичні джерела, психологічні питання і етичні аспекти вивчення його історії, загальні погляди на причини і наслідки геноцидів, відображення Голокосту у фільмах та музиці, особливості Голокосту у румунській зоні окупації. У доповіді, присвяченій методиці викладання в університетах України історії Голокосту, Голодомору та інших геноцидів, доктор Ігор Щупак, директор Всеукраїнського центру вивчення Голокосту «Ткума» зазначив:
«Порівнювати геноциди - не надто обґрунтований підхід. Як можна порівнювати кількість вбитих, якість вбивств, говорити, який геноцид був страшніший. Цього не можна робити. При вивченні Голокосту, Голодомору ми мусимо звертати увагу на психологію сприйняття матеріалу. Треба зважати на сприйняття людьми чужого болю. У сучасному світі якщо болить не мені, це болить не дуже... Коли ми, скажімо, викладаємо історію Голокосту для української аудиторії, а Голодомору - для єврейської аудиторії, мусимо зробити так, щоб люди приміряли цей страшний одяг на себе, на своїх рідних.
Тема Голокосту у світі широко досліджувалася, є багато фактологічних матеріалів щодо Голокосту, і це має стати зразком для дослідження голодоморів в Україні. Наразі навіть невідома точна кількість жертв Голодомору 1932-1933 років, і українські вчені беруть за приклад досвід дослідників Голокосту.
Щодо Голокосту і Голодомору, дуже важливою є чіткість визначень. Що таке геноцид? На жаль, досі немає чіткого визначення геноциду. Найпростіше визначення - це політика масового знищення певних груп населення за певною ознакою - расовою, національною, релігійною, етнічною і навіть соціальною. У Конвенції ООН 1948 року зазначено, що геноцид - це один з наступних актів з наміром знищити цілковито або частково певну національно-етнічну чи релігійну групу: вбивства, завдання серйозної тілесної чи психічної шкоди членам цієї групи, умисне нав'язування цій групі умов життя, які призводять до фізичного знищення, вживання заходів з метою перешкоджання народжуваності, насильницьке переміщення дітей до іншої групи. З цього випливає, що геноцид означає дії, спрямовані проти групи людей інколи навіть без безпосереднього акту вбивства.
На нашій конференції говорили, що геноцид є природньою політикою тоталітарних режимів. Але є і прояви геноциду, який здійснювався нетоталітарними режимами, наприклад - геноцид вірменів у Туреччині, з іншого боку, були і є тоталітарні режими, які не проводять політику геноциду. Якщо взяти ознаки фашизму, то майже усі вони наявні у сучасній Росії: заперечення демократії, пригнічення опозиції, терор як метод пригнічення інакомислення, культ вождя, соціальна демагогія, пошук ворогів нації, культ сили, шовінізм, агресивна зовнішня політика. Але тоталітарність режиму не є обов'язковою умовою для проведення політики геноциду.
Коли ми говоримо про Голодомор і Голокост, люди сприймають це, коли бачать універсальність явища, а вже потім можна казати про унікальність того чи іншого явища. Щодо голодоморів, на мій погляд, тут є проблеми, пов'язані з тим, що Голодомор 32-33 років за якісними характеристиками відрізняється від першого (1921-1922) і третього (1946-1947) голодоморів. Бо був штучно організований. Влада несе повну відповідальність за те, що відбувалося в країні, і про це треба говорити.
Що стосується викладання. Ми просимо студентів, щоб вони нагадали відомі їм приклади геноциду. Те, що було у Камбоджі у 1975-1979 роках, те, що зараз відбувається в Африці - конфлікт між тутсі і хуту (до речі, це приклад, коли тоталітарного режиму немає), трагедію вірменського народу (1915), і це теж випадок, коли тоталітарного режиму не було, не було й релігійного чинника. Ми кажемо про Голодомор, і тоді сприймається те, що ми кажемо про Голокост, - спільні риси Голокосту і голодоморів в Україні. З людської точки зору це так, бо є певні моменти, які позначилися на національній свідомості. Перше - це масштаби національної трагедії. Для українців, для євреїв це безпрецедентні трагедії. По-друге - тяжкі наслідки для багатьох подальших поколінь, для десятиліть подальшої історії. І, нарешті, глибина шкоди, заподіяної національній свідомості, у тому числі на особистісному рівні. Будь-який геноцид масово плюндрує індивідуальну свідомість. І відбувається ескалація зла. Коли зло і вбивство стає нормою, це відбивається на національній свідомості дуже серйозно. Так, згідно з державною політикою антисемітизму у нацистській Німеччині, законослухняні громадяни повинні були виявляти і видавати каральним органам євреїв і брати участь у їх переслідуванні. І співучасть у вбивствах стала нормою лояльного ставлення до режиму. Що стосується унікальності трагедії - унікальність Голодомору полягає у позбавленні фізичної можливості існування мільйонів громадян власної країни для вирішення ідеологічно зумовлених соціально-політичних завдань, а саме - підриву соціальної бази опору комуністичній владі, забезпечення тотального контролю з боку держави за верствою населення тощо. Унікальність Голокосту - у тоталітарному характері нацистської ідеології та у втіленні її у спланованому, методично впроваджуваному масовому вбивстві євреїв саме за те, що вони народилися євреями.
Виникає багато філософських питань, скажімо, історики не знайшли документи, де б містився приказ знищити поголовно всіх євреїв. Такого документу, мабуть, і не було. До речі, у молодотурків такий документ був - вони написали «беремо на себе відповідальність - в історичному часі це завдання (знищення вірменів на території Османської імперії) буде вирішене». Професор Єгуда Бавер зазначає, що саме трагедія вірменського народу є найближчою за характером до трагедії єврейського народу. Але є багато відмінностей. Коли студенти запитують, які це відмінності, ми відповідаємо так: вірмени могли врятуватися, покинути країну, піти на територію, що контролювалася російською армією, чи втекти до країн Європи. Якщо вірменин приймав іслам, його це могло врятувати. Що стосується євреїв - жоден з цих чинників системно не діяв. І у цьому теж є унікальність Голокосту. Унікальність не тільки у тій машині знищення, яка існувала, а й у реакції на це знищення з боку інших країн, у тому числі так званих демократичних. Як сказав діяч на прізвище Шикльгрубер: «Ставленням до єврейських біженців демократична Європа показала своє ставлення до єврейського народу взагалі».
Коли ми говоримо про Голокост, ми не можемо забувати і про страждання українського народу під час війни. Але українці могли жити на цій окупованій території, євреїв знищували. Коли ми кажемо про Голодомор, ми говоримо, що він був спрямований на знищення українського селянства, українського народу. Але разом з українцями тут вмирали і євреї, росіяни, білоруси, поляки, литовці, німці та інші. Рятуючись від голодної смерті, люди тікали до великих міст. Тільки на вулицях Києва протягом січня-лютого 33-го року були підібрані 918 померлих від голоду євреїв, за 10 днів березня - 249. У Бердичеві на православному цвинтарі були поховані понад сто небіжчиків, померлих від голоду, а на єврейському - сорок. Українців було знищено більше. І досі невідомо - шість, чи сім, чи дев'ять мільйонів. З'ясувати це - завдання не тільки українських дослідників. І єврейські вчені, які досліджують Голокост, можуть внести свій доробок у те, щоб Голодомор, принаймні 32-33 років, був визнаний як геноцид проти народу України на міжнародному рівні. І не окремими країнами, а усіма, і, у тому числі, визнаний Росією», - сказав у своїй доповіді Ігор Щупак.
До цього мало що можна додати. Хіба що наступне - об те, що сказав пан Щупак, вщент розбиваються намагання недоброзичливців нашої держави посіяти в Україні зерна злоби, антисемітизму, національної нетерпимості. Українці і євреї - два народи, які у Європі понесли найбільші втрати від геноциду, зазнали найбільших національних трагедій. І українці, і євреї мають схожі історичні долі і схожі національні цілі: довгу бездержавність, змагання за збереження національної ідентичності, мови, звичаїв, створення національної держави. Ці цілі поставлені для українців українським націоналізмом, для євреїв - сіонізмом. Відтак і український націоналізм, і єврейський націоналізм (сіонізм) за своїми завданнями, цілями, способами досягнення цілей дуже близькі. І неспроста і у царській Росії, і у СРСР спецслужби імперії постійно забивали клин між українцями і євреями, між українськими і єврейськими націоналістами шляхом провокацій, розповсюдження антисемітських і антиукраїнських анекдотів, перекручення історії. Бо об'єднання українських і єврейських націоналістів проти імперського монстра призвело б до такого вибуху, якого імперія, вочевидь, не витримала би ще задовго до 90-х років минулого сторіччя. На жаль, кремлівські інквізитори де в чому досягли успіху, і сліди насадження розбрату наявні і сьогодні, і не лише сліди, а й намагання той розбрат посилити. Є й історичні корені антисемітизму в Україні, хоч реальних умов для його існування сьогодні немає. Але хіба не єднає українців і євреїв історія двох народів, яку не можна читати без брому?
І вивчення історії геноциду, у якій Голокост і Голодомор стоять поряд, є певною мірою щепленням від хвороби, яка мусить зникнути назавжди, ім'я якій - ксенофобія.
Геннадiй Сахаров
Відповіді
2006.09.28 | Ekonomer
Re: Історія, яку не можна читати без брому
Вся стаття - апологетика неіснуючої українсько-жидівської "дружби" і слабозамаскованої ненависті до німців і росіян. Недолуге намагання навязати думку, що якщо українців і жидів колись знищували, то вони вже чуть не брати. При цьому формується образ ворогів - німців і росіян, і замовчується той факт, що саме жиди здійснювали голодомор.2006.09.28 | Shadow
Re: Історія, яку не можна читати без брому
> Вся стаття - апологетика неіснуючої українсько-жидівської "дружби"Тобто ти не хочеш дружити з євреями тому, що вони євреї?
> і слабозамаскованої ненависті до німців і росіян.
Нема в тексті такого.
> і замовчується той факт, що саме жиди здійснювали голодомор.
Резюме: марення хворого нацюка-фашиста.
2006.09.28 | один_козак
Re: Історія, яку не можна читати без брому
Ekonomer пише:> При цьому формується образ ворогів - німців і росіян...
А мені здалося, що за таттею ворог - ксенофобія.
2006.09.28 | Analytik
Re: Історія, яку не можна читати без брому
Геннадій Сахаров пише:> ІСТОРІЯ, ЯКУ НЕ МОЖНА ЧИТАТИ БЕЗ БРОМУ
>>
> Коли ми говоримо про Голокост, ми не можемо забувати і про страждання українського народу під час війни. Але українці могли жити на цій окупованій території, євреїв знищували. Коли ми кажемо про Голодомор, ми говоримо, що він був спрямований на знищення українського селянства, українського народу. Але разом з українцями тут вмирали і євреї, росіяни, білоруси, поляки, литовці, німці та інші. Рятуючись від голодної смерті, люди тікали до великих міст. Тільки на вулицях Києва протягом січня-лютого 33-го року були підібрані 918 померлих від голоду євреїв, за 10 днів березня - 249. У Бердичеві на православному цвинтарі були поховані понад сто небіжчиків, померлих від голоду, а на єврейському - сорок. Українців було знищено більше. І досі невідомо - шість, чи сім, чи дев'ять мільйонів. З'ясувати це - завдання не тільки українських дослідників. І єврейські вчені, які досліджують Голокост, можуть внести свій доробок у те, щоб Голодомор, принаймні 32-33 років, був визнаний як геноцид проти народу України на міжнародному рівні. І не окремими країнами, а усіма, і, у тому числі, визнаний Росією», - сказав у своїй доповіді Ігор Щупак.
>
Але хіба не єднає українців і євреїв історія двох народів, яку не можна читати без брому?
>
> І вивчення історії геноциду, у якій Голокост і Голодомор стоять поряд,
Для початку цей Голокост треба очистити від брехні і маніпуляцій, бо завищена в декілька разів цифра в 6 млн. викликає недовіру до Голокосту взагалі.
Мені цікаво, звідки в євреїв такі точні цифри про євреїв (з тих що наведені вище) і чому відсутні цифри по українціях??
І перед тим як писати таке закінчення, потрібно було згадати, що Ізраїль відмовляється визнати факт Голодомору.
А цю пафосну , в жидівському стилі, назву "ІСТОРІЯ, ЯКУ НЕ МОЖНА ЧИТАТИ БЕЗ БРОМУ" неможливо читати без нудоти.
2006.09.28 | троль ©
Re: Історія, яку не можна читати без брому
Analytik пише:> А цю пафосну , в жидівському стилі, назву "ІСТОРІЯ, ЯКУ НЕ МОЖНА ЧИТАТИ БЕЗ БРОМУ" неможливо читати без нудоти.
Цікаво, то інший Аналітик, чи погляди так кардинально змінились ?
Щось трапилось ?
А щодо брому ... бром також товар, на якому можна заробити, нічого врешті нового
А було б непогано, якби на мерцях заробляти припинили. Мрії, мрії ...
2006.09.29 | Мірко
Re: Історія, яку не можна читати без брому
Троль пише>А було б непогано, якби на мерцях заробляти припинили. Мрії, мрії ...<
І було б непогано, якби на землях цих мерців припинили заробляти їхні кати. Мрії мрії...
2006.09.29 | Kozinec
Re: Історія, яку не можна читати без брому
І було б непогано як би дехто перестав розповсюджувати брехню про свою трагедію у ІІ св. війні, отримувати дівіденти, спекулювати і заробляти на цій брехні за рахунок інших народів.Ізраїль щорічно отримує від Германії 10 млрд. доларів репарацій, хоча Ізраїлю під час війни не існувало, хоча цифра в 6 млн. загиблих євреїв збільшено щонайменше вшестеро.
А українців загинуло вдесятеро більше, Укрїна постраждала більше всіх, а гроши отримують жиди і розповідають нам казки. Наші репарації. А Голодомор визнавати не хочуть.
Тоді я також відмовляюсь визнавати жидівський (брехливий) зміст Голокосту.
І закликаю всіх.
2006.09.30 | Михайло Свистович
Re: Історія, яку не можна читати без брому
Kozinec пише:> І було б непогано як би дехто перестав розповсюджувати брехню про свою трагедію у ІІ св. війні
А що, ніякої трагедії не було?
>
> Ізраїль щорічно отримує від Германії 10 млрд. доларів репарацій, хоча Ізраїлю під час війни не існувало, хоча цифра в 6 млн. загиблих євреїв збільшено щонайменше вшестеро.
>
> А українців загинуло вдесятеро більше, Укрїна постраждала більше всіх, а гроши отримують жиди і розповідають нам казки. Наші репарації.
Ми платимо комусь репарації? Вперше чую.
> Тоді я також відмовляюсь визнавати жидівський (брехливий) зміст Голокосту.
> І закликаю всіх.
Навряд чи хтось підтримає Ваш заклик. Бо така позиція апріорі є неправильною. Якщо безногий інвалід регулярно сере у Вас під дверима, це не є підставою не визнавати його інвалідність та не виплачувати йому державну допомогу. Тут треба застосовувати штраф за хуліганство.
2006.10.02 | Мірко
Re: Історія, яку не можна читати без брому
Kozinec пише> А українців загинуло вдесятеро більше, Укрїна постраждала більше всіх, а гроши отримують жиди і розповідають нам казки. Наші репарації. А Голодомор визнавати не хочуть.<
В першу чергу Голодомор не визнають недо-українські громадяни української держави. І це настоящий вимір успіху політики Голодоморного ґеноциду.
> Тоді я також відмовляюсь визнавати жидівський (брехливий) зміст Голокосту.<
Ваша відмова правди не змінить.
А пісьля успішного ґеноциду, не лишаються рештки сімей щоби над могилами плакали, чи щоби списки імен виповняли.
А число шість мілйонів одних чи сім мілйонів других напевно неточні. Цікавіше число - це скільки винуватих за таке зло на шибиниці повісили.
2006.09.29 | троль ©
Re: Історія, яку не можна читати без брому
Мірко пише:> Троль пише
>
> >А було б непогано, якби на мерцях заробляти припинили. Мрії, мрії ...<
>
> І було б непогано, якби на землях цих мерців припинили заробляти їхні кати. Мрії мрії...
Є факти коли німці нині на землях своїх жертв заробляють ?
Імхо з них за гріхи їх батьків вже 20 разів шкуру здерли і кінця тому не дуже видно ...
За кожної ліпшої нагоди приїздить висока комісія з перевіркою, чи старанно вони голову попелом посипають, чи не розслабились бува, чи належно врахували попередні зауваження ...
2006.09.30 | Мірко
Я про Голодомор а ви про Голокост
2006.09.30 | троль ©
Re: Так тема ж наче про Голокост (-)
2006.09.30 | Analytik
Re: Так тема ж наче про Голокост
Воно наче так, але з Голодомором буде вже не той Голокост2006.10.02 | троль ©
Re: Так тема ж наче про Голокост
Analytik пише:> Воно наче так, але з Голодомором буде вже не той Голокост
Так отож
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_famine&key=1158917994&first=1158965272&last=1110490729
от люди бром і згадують, істерику нагнітають (бо робота така, шопоробиш ?) може оточуючі також в істерику впадуть під яку так зручно цькувати всіх і вся, я як вийде (принаймні дотопер завжди виходило), то й дзвінка монетка не забариться, бо ж кожна робота має бути оплаченою.
А Якщо Голодомор визнати, то що ж то буде ?
Надої ж підуть вже не ті ...
2006.10.02 | Analytik
А тепер без брому про Бабин Яр
А в мене така цікава думка виникла.От жиди кричали спочатку, що їх в Бабиному Ярі 200 тис вбито (при тому що на початок війни в Києві їх було 150 тис), потім 120 тис., потіс 30 тис., ну ладно, вони вже самі почали в цифрах плутатись, зупинимось на останній, хоча вона ніякої довіри не викликає і критики не витримує.
А тепер уважно слухайте питання.
Чому це жиди ніколи не намагалися встановити імена загинувших жидів? Були дані перепису, показання свідків - можна ж було за 60 років поіменно всіх встановити? Хоча б спробувати?
Що ж це за пам*ять в них така странна?
Родичі б знали де їх батькі-брати-діти загинули.
Чому ж ніхто не їми не цікавився і не зробили таку книгу пам*яти поіменну?
2006.10.02 | Сахаров
Re: А тепер без брому про Бабин Яр
Analytik пише:> Чому це жиди ніколи не намагалися встановити імена загинувших жидів? Були дані перепису, показання свідків - можна ж було за 60 років поіменно всіх встановити? Хоча б спробувати?
> Що ж це за пам*ять в них така странна?
> Родичі б знали де їх батькі-брати-діти загинули.
> Чому ж ніхто не їми не цікавився і не зробили таку книгу пам*яти поіменну?
Троль пише:
от люди бром і згадують, істерику нагнітають (бо робота така, шопоробиш ?) може оточуючі також в істерику впадуть під яку так зручно цькувати всіх і вся, я як вийде (принаймні дотопер завжди виходило), то й дзвінка монетка не забариться, бо ж кожна робота має бути оплаченою.
У якому світі живете, шановні? Про Яд Вашем чули? Саме євреї ретельно збирають імена своїх загиблих і увічнюють їх. Хто проводить таку роботу щодо жертв Голодомору у державному масштабі в Україні? Ніхто. То хто винен у тому що про Голодомор у світі мало знають? Хто за нас зобов'язаний це робити? Ніхто. А всеукраїнський меморіал з мільйонами імен жертв переконав би увесь світ. Хто про те дбає? Ніхто.
Щодо брому - про історію, яку не можна читати без брому - хто це вперше сказав і про історію якого народу? Не знаєте? А що ви тоді взагалі знаєте про самих себе? Хто ви є такі? Про які монетки йдеться? У статті йдеться про дві великі трагедії, про близкість двох націоналізмів, з яких єврейський перміг раніше, створивши Ізраїль. То ж варто багато чому повчитися у них як зберігати державу, як її обороняти і як давати відсіч зайдам. І прочтайте гілку, яка стоїть поряд:http: //www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1159777491&first=1159792773&last=1159720321
Базіки і невігласи - от що сьогодні становить найбільшу небезпеку. Смажений півень - ось він, за хутором Михайлівським. Вилікуйтеся спочатку від неусвідомленої жидофобії, навчіться відрізняти навіяне від наявного а вже потім розбирайтеся хто кому що винен і хто є євреєм а хто - спочатку виконавцем чужих завдань і вже потім євреєм. Заодно розберіться у тому що таке українство, де воно міститься і у чому полягає,хто створював Україну а хто сидів на пічі й базікав.
2006.10.02 | троль ©
Re: А тепер без брому про Бабин Яр
Сахаров пише:> ...як давати відсіч зайдам.
Шановний, Ви не "ксєнофоб" ?
А щодо монеток, зокрема прошу
http://libereya.ru/biblus/industry/
2006.10.02 | Сахаров
Re: А тепер без брому про Бабин Яр
Не ксенофоб. Зайди у моєму розумінні це ті, хто, прийшовши до сусіда, не шанує його як сусіда і господаря, а кладе ноги на стіл. Без різниці, ким вони є. І не інакше. Що ж стосується гешефтів на нещасті - на жаль, знаходяться ті, хто їх робить, усюди. Не виключено що знайдуться і такі, що зароблятимуть і на Голодоморі, щойно запахне грошенятами за виконання дослідницьких чи інших робіт. Але є гешефтмахери і є науковці, які чесно працюють. Гадаю що Ігор Щупак, про якого йдеться у статті, - людина порядна і щиро хоче дійти істини і допомогти у тому іншим.2006.10.02 | троль ©
Re: А тепер без брому про Бабин Яр
Сахаров пише:> Не ксенофоб. Зайди у моєму розумінні це ті, хто, прийшовши до сусіда, не шанує його як сусіда і господаря, а кладе ноги на стіл.
Це Ви про Палестину ?
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_about&trs=-1&key=1159343358&first=1159740623&last=1158183977
> Без різниці, ким вони є. І не інакше. Що ж стосується гешефтів на нещасті - на жаль, знаходяться ті, хто їх робить, усюди.
Але дехто є особливо вправним на цій ниві, в світовому масштабі.
> Не виключено що знайдуться і такі, що зароблятимуть і на Голодоморі, щойно запахне грошенятами за виконання дослідницьких чи інших робіт.
Виконання дослідницьких робіт ?!
Ви знущаєтесь ?
> Але є гешефтмахери і є науковці, які чесно працюють. Гадаю що Ігор Щупак, про якого йдеться у статті, - людина порядна і щиро хоче дійти істини і допомогти у тому іншим.
В такому разі компанію собі прискіпливіше обирати слід.
2006.10.02 | Сахаров
Щодо компанії
Троль пише:>
> В такому разі компанію собі прискіпливіше обирати слід.
Маю достатній досвід щодо того кого брати собі до компанії і до команди. Базік не беру. Dixi.
2006.10.02 | троль ©
Re: Щодо компанії
Сахаров пише:> Троль пише:
> >
> > В такому разі компанію собі прискіпливіше обирати слід.
>
> Маю достатній досвід щодо того кого брати собі до компанії і до команди. Базік не беру. Dixi.
Тобто в карти з лохами грати не сідаю ?
Мої вітання
2006.10.02 | Analytik
Re: А тепер без брому про Бабин Яр
Сахаров пише:>
> У якому світі живете, шановні? Про Яд Вашем чули? Саме євреї ретельно збирають імена своїх загиблих і увічнюють їх. Хто проводить таку роботу щодо жертв Голодомору у державному масштабі в Україні? Ніхто. То хто винен у тому що про Голодомор у світі мало знають? Хто за нас зобов'язаний це робити? Ніхто. А всеукраїнський меморіал з мільйонами імен жертв переконав би увесь світ. Хто про дбає? Ніхто.
Я висказав припущення, що трагедії в тих масштабах, що наголошують жиди (30 тис) не було.
Як доказом я користувався фактом, що жидівство не намагалось навіть встановити їх прізвищ. Кидатися на мене через Голодомор - це не аргумент. Моя мама, шукала могилу свого батька по болотах Белорусії під Жлобіном 10 років. І знайшла.
А тут майже не видно жидів, які б збиралися біля могил своїх предків в Бабиному Яру в таких кількостях як вони збираються на шабаш в Умані.
З чого б це?
Думаю, їх там зовсім не 30 тис поховано.
2006.10.02 | Сахаров
Re: А тепер без брому про Бабин Яр
Якщо образив - перепрошую. Того не хотів. Але прикро що за деталями люди не бачать або не хочуть бачити загального (взагалі це не про Вас особисто) і шукають винуватих не у собі у першу чергу а у інших. Щодо вивчення історії Голодомору - багато зроблене, але далеко не все. І якщо хтось у світі простягає руку допомоги у тому - варто не шукати арґументів для звинувачень і виправдань власної бездіяльності, а дякувати за те. Славних прадідів великих правнуки погані - про кого сказано? І від совка як перехідної хронічної хвороби треба лікуватися, а ліки - це знання справжньої історії і розум.2006.10.02 | троль ©
Re: А тепер без брому про Бабин Яр
Сахаров пише:> І якщо хтось у світі простягає руку допомоги у тому - варто не шукати арґументів для звинувачень і виправдань власної бездіяльності, а дякувати за те.
Дякувати ?
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_famine&key=1158917994&first=1158965272&last=1110490729
Чомусь немає бажання, слизька та рука ...
2006.10.02 | Сахаров
Схоже, ми таки говоримо про різне
2006.09.30 | Мірко
Re: Історія, яку не можна читати без брому
Сахаров пише>У вступній лекції професор Дан Міхман з єрусалимського університету «Рамат Ган», зокрема сказав: «Проблема вивчення Голокосту особливо стосується України, з огляду на Голодомор, і ми мусимо співпрацювати у вивченні цих явищ». (Зазначимо, що слово «голодомор» нарешті увійшло до словника вчених, котрі вивчають проблеми геноциду, і, говорячи англійською, Дан Міхман вимовляв це слово цілком по-українськи).<
У цім суть статті. Два ґеноциди. За другий німці по цей день платять репарації. А який рахунок нам виставити москалям за перший?
Москалі відмиваються від провини говорячи що це все робили жиди, - і от бачимо що на жаль ціла купа пост-совіцьких малоросів їм це доспівує. Не зупиняються спитати cui bono "кому вигідно", і не бачать що усі ці Каґановичі збудували москалям імперію, а не собі. Не хочуть бачити тяглости від царів і цариць по Валуєва, Сталіна, Каґановича аж по Януковицький державний язік.
2006.10.02 | vvkornilov
відсіч рогулям
давати відсіч зайдам- ксенофобія (генерована відчуттям слабшого на полі бою, який потім ніччю із ножем...до "зайди")
Зайди у моєму розумінні це ті, хто, прийшовши до сусіда, не шанує його як сусіда і господаря, а кладе ноги на стіл
- господаря?!!!! Бугага. Слово "рогуль" походить від рогатки, яка відокремлює місто від села, з сільскої частини живуть рогулі. Скоро, господарі, гряде час дпРОГУЛяції України.
І від совка як перехідної хронічної хвороби треба лікуватися, а ліки - це знання справжньої історії і розум.
- справжньої історії не буває, буває лише панівна і периферійна, так завжди було, є, і буде. А ненависть до "совка" це ознака розумової відсталості, яка призвела до лузерства:)
А який рахунок нам виставити москалям за перший?
ніхто в світі не визнає Голодомор провиною "москалів", бо інакше довелось би і Лінкольна судити за "геноцид Півдня". От ви і біситеся. Всі професійні історики знають, що сталіністи влаштували голод з метою винищити селян, а не росіяни -- українців. Це класо-цид. Все інше давно розвінчана брехня.
2006.10.02 | Сахаров
Re: відсіч рогулям
vvkornilov пише:> ніхто в світі не визнає Голодомор провиною "москалів", бо інакше довелось би і Лінкольна судити за "геноцид Півдня". От ви і біситеся. Всі професійні історики знають, що сталіністи влаштували голод з метою винищити селян, а не росіяни -- українців. Це класо-цид. Все інше давно розвінчана брехня.
Щодо початку Вашого допису - кожен розуміє мірою власної зіпсутості. Що стосується цитати - а хто має сумнів у тому, чим був голодомор? Починається гра у зіпсованого телефона. Не бісіться, пане Комілов - спокійніше житиметься. Все, більше до цієї гілки не виходжу. Хай без мене, бо я ще напочатку все сказав, нічого більще додавати не стану.
2006.10.02 | Мірко
Про професійних істориків
На чиї службі ці ваші професійні? (це може в стилю професійного вбивці?)Ваші слова нагадують Сталінську боротьбу проти "космополітан" а не жидів. Може поясните нам, "неплатним" історикам, чому в час Голодомору замкнули кордони Української ССР, і чому пісьля чистки фермерів на Кубані там якраз українців більше не осталось.
2006.10.03 | Михайло Свистович
Re: відсіч рогулям
vvkornilov пише:>
> Зайди у моєму розумінні це ті, хто, прийшовши до сусіда, не шанує його як сусіда і господаря, а кладе ноги на стіл
Так, такі, як Ви
>
> Слово "рогуль" походить від рогатки, яка відокремлює місто від села, з сільскої частини живуть рогулі.
Тобто Ваші пращури були рогулями, бо всі колись вийшли з села
>
> - справжньої історії не буває
Буває. Те, що було насправді, і є справжня історія
>
> А ненависть до "совка" це ознака розумової відсталості, яка призвела до лузерства
Навпаки, ознака розумової відсталості - це любов до совка
>
> ніхто в світі не визнає Голодомор провиною "москалів"
вже визнали
>
> бо інакше довелось би і Лінкольна судити за "геноцид Півдня"
там не було геноциду
2006.10.02 | толя дейнека
Re: вкрадений бром
відома фраза про "історію, яку не можна читати без брому", як відомо стосується іншої історії. Тож це "запозичення" симптоматичне і показове. На наших очах нам замість нашої історії намагаються втюлити якусь іншу історію, де одні жертви проголошені більш значимими від решта, де ми маємо молитися на якісь інші пригоди і інших героїв.і не просто молитися, а і виявляється відчувати провину. Не відчувати подяку за подвиг у війні наших дідів, а відчувати провину. Незмінна друга серія - вимоги бабла, нерухомості і підлеглості. Адже де крадіжка - там і грабунок, і рекет.