В Берліні говорили про європерспективи України
09/29/2006 | Майдан-ІНФОРМ
Треба відразу зазначити, що ця зустріч, яку організувала фракція зелених в Бундестазі Bündnis 90/Die Grünen, викликала неабияку цікавість, і в ній взяли участь близько 60 політиків, журналістів, політологів, дипломатів і просто зацікавлених громадян.
Вцілому рівень дискусії вийшов достатньо високим, німецькі політики виявилися добре проінформованими про останні події в Україні, і дають їм реалістичну і тверезу оцінку. Повернення до влади Януковича сприймається як поразка Помаранчевої Революції, як відкат, але, водночас і не драматизується - адже, на думку більшості євпропейців, такі досягнення революції, як свобода слова, вільні медія, активність громадян, потужна опозиція вже буде дуже складно перекреслити, а всі ці фактори у сукупності не дадуть змоги уряду Януковича зробити відкат до кучмізму, навіть якщо нова українська влада зацікавлена у цьому.
Головною тезою, яка характеризує нову фазу розвитку України, мабуть, став вислів доктора Герхарда Сімона (Dr. Gerhard Simon) (співробітник університетів Кьольну та Бону): "Помаранчева революція провалилася, але шлях для демократичного розвитку залишається відкритим". Доктор Сімон, аналізуючи ситуацію в українському парламенті, також висловив сподівання, що в Україні в майбутньому може сформуватися класична для багатьох демократичних країн двопартійна система, - з Партії Регіонів та БЮТ. Поки що ж, на думку доктора Сімона, бандити, які згідно гасел Помаранчевої революції, давно мали сидіти в тюрмах, сидять в парламенті і насолоджуються іммунітетом.
У відповідь на питання кореспондента Майдану, чи не лягає провина за посталу загрозу українській демократії частково і на європейських політиків та представників європейських інституцій, які віддали перевагу контактам з офіційними діячами Украни і верхівками політичних партій, а не заохоченню побудови партійних та громадянських рухів знизу, тобто демократичним шляхом, пан Сімон зазначив, що раніше йому навпаки доводилося чути нарікання, особливо від російських політиків, у надмірній підтримці Заходом громадянського суспільства в Україні. В цілому ж він погодився із важливістю цього питання і висловив переконання, що європейські інституції мають активно підтримувати ініціативи "знизу", які сприяють становленню громадянського суспільства.
Говорячи про європейські перспективи України, голова фракції зелених в німецькому парламенті Рената Кюнаст (Renate Künast) розкритикувала останнє висловлювання з цього приводу канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка сказала буквально таке: "Двері в Євросоюз для України не закриті... але й не відкриті". Пані Кюнаст озвучила позитивну позицію Зелених щодо майбутнього приєднання України до ЄС, підкресливши, що Зелені вбачають у такому приєднанні лише політичне і культурне збагачення для Євросоюзу. Зелені переконані, що ЄС має дати Україні чіткий сигнал готовності прийняти її у майбутньому до своїх лав. Зараз же необхідно створити спільну концепцію наближення України до членства в Євросоюзі, працюючи, в першу чергу, над спільним вирішенням таких питань, як зниження бідності, підсилена економічна інтеграція України до європейських ринків тощо - це і має стати основою так званої "політики сусідства".
Власне, єдиним, хто досить прохолодно висловився щодо європерспективи України, був доктор Герхард Сабатіл (Dr. Gerhard Sabathil), при цьому, щоправда, підкресливши, що він лише озвучує позицію з цього питання Європейської Комісії, керівником представництва якої в Німеччині він є. Так, за словами доктора Сабатіла, "ціль ЄС в політиці щодо України - це не її приєднання до Євросоюзу", а лише "привілейоване сусідство". Щоправда, що конкретно розуміє Єврокомісія під "привілейованим сусідством", зрозуміти так і не вдалося...
На питання кореспонденту Майдану (яке, до речі, викликало схвальну реакцію присутніх), чому ЄС не хоче просто назвати ряд конкретних політико-економічних критеріїв (приміром, такі критерії вже сформульовані і зафіксовані в Маастріхтських угодах), після виконання яких Україну приймуть до ЄС, відповіді не знайшлося. Мовляв, критерії легко сформулювати, але важко проконтролювати їх виконання.
Позицію Єврокомісії, яка боїться просигналізувати Україні готовність в майбутньому прийняти її до ЄС, критикував і Вільфрід Йілге (Wilfried Jilge) з Центру історії і культури Східноцентральної Європи (Лейпціг). Він слушно зазначив, що подібні висловлювання (про відсутність у планах ЄС розширення в бік України) мають зовсім іншу вагу у післяреволюційній Україні, і лише зашкоджують популярності тих політичних сил та рухів, які підтримують проєвропейський вектор розвитку. На думку пана Йілге, Європа забагато піклується про врахування російських інтересів, в той час як Росія відкрито намагається завадити просуванню України до НАТО, купуючи лояльність нової української влади дешевим газом.
Ще більш прямими і відвертими за своїх німецьких колег були доповідачі від України. Доктор Олена Пристайко з Національної академії державного управління підкреслила, що останні висловлювання Януковича щодо НАТО є прямим порушенням підписаного ним Універсалу, і що тут однозначно присутня рука Москви, так як у відповідь на таку приємну для Росії позицію бізнес з оточення Януковича отримає нижчі ціни на газ...
Журналіст Микола Рябчук нагадав присутнім, що Януковичу довіряти не можна, бо той не вміє грати за правилами, і буде намагатися робити політику "під столом". Тому важливим завданням, на думку пана Рябчука, є уважне слідкування за руками Януковича.
Ще одному гостеві з України, докторові Віталію Кличку, довелося пояснювати німцям свою поразку на виборах мера Києва. Він жалівся на все ще залежні від власників ЗМІ. Крім того, екс-боксеру довелося проводити зустрічі з виборцями на вулиці, бо у екс-мера Омельченка не знайшлося для нього вільних приміщень в Києві. Але Клічко не збирається здаватися. Він згадав, як колись програв свій найперший справжній бій, але вже через десять років після першої поразки став найсильнішим боксером світу.
Загалом, захід відверто вдався. Він виявив велику зацікавленість німецьких політиків і пересічних громадян подіями в Україні, їх непогану проінформованість та загалом позитивне ставлення учасників зустрічі до майбутнього приєднання України до клубу європейських держав.
Вцілому рівень дискусії вийшов достатньо високим, німецькі політики виявилися добре проінформованими про останні події в Україні, і дають їм реалістичну і тверезу оцінку. Повернення до влади Януковича сприймається як поразка Помаранчевої Революції, як відкат, але, водночас і не драматизується - адже, на думку більшості євпропейців, такі досягнення революції, як свобода слова, вільні медія, активність громадян, потужна опозиція вже буде дуже складно перекреслити, а всі ці фактори у сукупності не дадуть змоги уряду Януковича зробити відкат до кучмізму, навіть якщо нова українська влада зацікавлена у цьому.
Головною тезою, яка характеризує нову фазу розвитку України, мабуть, став вислів доктора Герхарда Сімона (Dr. Gerhard Simon) (співробітник університетів Кьольну та Бону): "Помаранчева революція провалилася, але шлях для демократичного розвитку залишається відкритим". Доктор Сімон, аналізуючи ситуацію в українському парламенті, також висловив сподівання, що в Україні в майбутньому може сформуватися класична для багатьох демократичних країн двопартійна система, - з Партії Регіонів та БЮТ. Поки що ж, на думку доктора Сімона, бандити, які згідно гасел Помаранчевої революції, давно мали сидіти в тюрмах, сидять в парламенті і насолоджуються іммунітетом.
У відповідь на питання кореспондента Майдану, чи не лягає провина за посталу загрозу українській демократії частково і на європейських політиків та представників європейських інституцій, які віддали перевагу контактам з офіційними діячами Украни і верхівками політичних партій, а не заохоченню побудови партійних та громадянських рухів знизу, тобто демократичним шляхом, пан Сімон зазначив, що раніше йому навпаки доводилося чути нарікання, особливо від російських політиків, у надмірній підтримці Заходом громадянського суспільства в Україні. В цілому ж він погодився із важливістю цього питання і висловив переконання, що європейські інституції мають активно підтримувати ініціативи "знизу", які сприяють становленню громадянського суспільства.
Говорячи про європейські перспективи України, голова фракції зелених в німецькому парламенті Рената Кюнаст (Renate Künast) розкритикувала останнє висловлювання з цього приводу канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка сказала буквально таке: "Двері в Євросоюз для України не закриті... але й не відкриті". Пані Кюнаст озвучила позитивну позицію Зелених щодо майбутнього приєднання України до ЄС, підкресливши, що Зелені вбачають у такому приєднанні лише політичне і культурне збагачення для Євросоюзу. Зелені переконані, що ЄС має дати Україні чіткий сигнал готовності прийняти її у майбутньому до своїх лав. Зараз же необхідно створити спільну концепцію наближення України до членства в Євросоюзі, працюючи, в першу чергу, над спільним вирішенням таких питань, як зниження бідності, підсилена економічна інтеграція України до європейських ринків тощо - це і має стати основою так званої "політики сусідства".
Власне, єдиним, хто досить прохолодно висловився щодо європерспективи України, був доктор Герхард Сабатіл (Dr. Gerhard Sabathil), при цьому, щоправда, підкресливши, що він лише озвучує позицію з цього питання Європейської Комісії, керівником представництва якої в Німеччині він є. Так, за словами доктора Сабатіла, "ціль ЄС в політиці щодо України - це не її приєднання до Євросоюзу", а лише "привілейоване сусідство". Щоправда, що конкретно розуміє Єврокомісія під "привілейованим сусідством", зрозуміти так і не вдалося...
На питання кореспонденту Майдану (яке, до речі, викликало схвальну реакцію присутніх), чому ЄС не хоче просто назвати ряд конкретних політико-економічних критеріїв (приміром, такі критерії вже сформульовані і зафіксовані в Маастріхтських угодах), після виконання яких Україну приймуть до ЄС, відповіді не знайшлося. Мовляв, критерії легко сформулювати, але важко проконтролювати їх виконання.
Позицію Єврокомісії, яка боїться просигналізувати Україні готовність в майбутньому прийняти її до ЄС, критикував і Вільфрід Йілге (Wilfried Jilge) з Центру історії і культури Східноцентральної Європи (Лейпціг). Він слушно зазначив, що подібні висловлювання (про відсутність у планах ЄС розширення в бік України) мають зовсім іншу вагу у післяреволюційній Україні, і лише зашкоджують популярності тих політичних сил та рухів, які підтримують проєвропейський вектор розвитку. На думку пана Йілге, Європа забагато піклується про врахування російських інтересів, в той час як Росія відкрито намагається завадити просуванню України до НАТО, купуючи лояльність нової української влади дешевим газом.
Ще більш прямими і відвертими за своїх німецьких колег були доповідачі від України. Доктор Олена Пристайко з Національної академії державного управління підкреслила, що останні висловлювання Януковича щодо НАТО є прямим порушенням підписаного ним Універсалу, і що тут однозначно присутня рука Москви, так як у відповідь на таку приємну для Росії позицію бізнес з оточення Януковича отримає нижчі ціни на газ...
Журналіст Микола Рябчук нагадав присутнім, що Януковичу довіряти не можна, бо той не вміє грати за правилами, і буде намагатися робити політику "під столом". Тому важливим завданням, на думку пана Рябчука, є уважне слідкування за руками Януковича.
Ще одному гостеві з України, докторові Віталію Кличку, довелося пояснювати німцям свою поразку на виборах мера Києва. Він жалівся на все ще залежні від власників ЗМІ. Крім того, екс-боксеру довелося проводити зустрічі з виборцями на вулиці, бо у екс-мера Омельченка не знайшлося для нього вільних приміщень в Києві. Але Клічко не збирається здаватися. Він згадав, як колись програв свій найперший справжній бій, але вже через десять років після першої поразки став найсильнішим боксером світу.
Загалом, захід відверто вдався. Він виявив велику зацікавленість німецьких політиків і пересічних громадян подіями в Україні, їх непогану проінформованість та загалом позитивне ставлення учасників зустрічі до майбутнього приєднання України до клубу європейських держав.
Відповіді
2006.09.29 | stefan
Бідних і слабих ніхто не любить і не поважає
Майдан-ІНФОРМ пише:> Вцілому рівень дискусії вийшов достатньо високим, німецькі політики виявилися добре проінформованими про останні події в Україні, і дають їм реалістичну і тверезу оцінку. Повернення до влади Януковича сприймається як поразка Помаранчевої Революції, як відкат, але, водночас і не драматизується - адже, на думку більшості євпропейців, такі досягнення революції, як свобода слова, вільні медія, активність громадян, потужна опозиція вже буде дуже складно перекреслити, а всі ці фактори у сукупності не дадуть змоги уряду Януковича зробити відкат до кучмізму, навіть якщо нова українська влада зацікавлена у цьому.
>
> Головною тезою, яка характеризує нову фазу розвитку України, мабуть, став вислів доктора Герхарда Сімона (Dr. Gerhard Simon) (співробітник університетів Кьольну та Бону): "Помаранчева революція провалилася, але шлях для демократичного розвитку залишається відкритим". Доктор Сімон, аналізуючи ситуацію в українському парламенті, також висловив сподівання, що в Україні в майбутньому може сформуватися класична для багатьох демократичних країн двопартійна система, - з Партії Регіонів та БЮТ. Поки що ж, на думку доктора Сімона, бандити, які згідно гасел Помаранчевої революції, давно мали сидіти в тюрмах, сидять в парламенті і насолоджуються іммунітетом.
>
> Говорячи про європейські перспективи України, голова фракції зелених в німецькому парламенті Рената Кюнаст (Renate Künast) розкритикувала останнє висловлювання з цього приводу канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка сказала буквально таке: "Двері в Євросоюз для України не закриті... але й не відкриті". Пані Кюнаст озвучила позитивну позицію Зелених щодо майбутнього приєднання України до ЄС, підкресливши, що Зелені вбачають у такому приєднанні лише політичне і культурне збагачення для Євросоюзу. Зелені переконані, що ЄС має дати Україні чіткий сигнал готовності прийняти її у майбутньому до своїх лав. Зараз же необхідно створити спільну концепцію наближення України до членства в Євросоюзі, працюючи, в першу чергу, над спільним вирішенням таких питань, як зниження бідності, підсилена економічна інтеграція України до європейських ринків тощо - це і має стати основою так званої "політики сусідства".
>
> Власне, єдиним, хто досить прохолодно висловився щодо європерспективи України, був доктор Герхард Сабатіл (Dr. Gerhard Sabathil), при цьому, щоправда, підкресливши, що він лише озвучує позицію з цього питання Європейської Комісії, керівником представництва якої в Німеччині він є. Так, за словами доктора Сабатіла, "ціль ЄС в політиці щодо України - це не її приєднання до Євросоюзу", а лише "привілейоване сусідство". Щоправда, що конкретно розуміє Єврокомісія під "привілейованим сусідством", зрозуміти так і не вдалося...
докторa Герхард Сабатіл (Dr. Gerhard Sabathil)
ми запам"ятаємо...
> На питання кореспонденту Майдану (яке, до речі, викликало схвальну реакцію присутніх), чому ЄС не хоче просто назвати ряд конкретних політико-економічних критеріїв (приміром, такі критерії вже сформульовані і зафіксовані в Маастріхтських угодах), після виконання яких Україну приймуть до ЄС, відповіді не знайшлося.
ми їм знайдемо відповідь
>
> Позицію Єврокомісії, яка боїться просигналізувати Україні готовність в майбутньому прийняти її до ЄС, критикував і Вільфрід Йілге (Wilfried Jilge) з Центру історії і культури Східноцентральної Європи (Лейпціг). Він слушно зазначив, що подібні висловлювання (про відсутність у планах ЄС розширення в бік України) мають зовсім іншу вагу у післяреволюційній Україні, і лише зашкоджують популярності тих політичних сил та рухів, які підтримують проєвропейський вектор розвитку. На думку пана Йілге, Європа забагато піклується про врахування російських інтересів, в той час як Росія відкрито намагається завадити просуванню України до НАТО, купуючи лояльність нової української влади дешевим газом.
> скоро ЄС буде нас просити, щоб ми увішли до їхнього "євроколгоспу"
> Ще більш прямими і відвертими за своїх німецьких колег були доповідачі від України. Доктор Олена Пристайко з Національної академії державного управління підкреслила, що останні висловлювання Януковича щодо НАТО є прямим порушенням підписаного ним Універсалу, і що тут однозначно присутня рука Москви, так як у відповідь на таку приємну для Росії позицію бізнес з оточення Януковича отримає нижчі ціни на газ...
> ***
???
час покаже. І зима не загорами.
> Журналіст Микола Рябчук нагадав присутнім, що Януковичу довіряти не можна, бо той не вміє грати за правилами, і буде намагатися робити політику "під столом". Тому важливим завданням, на думку пана Рябчука, є уважне слідкування за руками Януковича.
>
шулер Янукович.Привик грати "міченими" картами?
> Ще одному гостеві з України, докторові Віталію Кличку, довелося пояснювати німцям свою поразку на виборах мера Києва. Він жалівся на все ще залежні від власників ЗМІ. Крім того, екс-боксеру довелося проводити зустрічі з виборцями на вулиці, бо у екс-мера Омельченка не знайшлося для нього вільних приміщень в Києві. Але Клічко не збирається здаватися. Він згадав, як колись програв свій найперший справжній бій, але вже через десять років після першої поразки став найсильнішим боксером світу.
>
а чому Кличко повинен щось комусь пояснювати.
хто не розуміє, тому - в диню
> Загалом, захід відверто вдався. Він виявив велику зацікавленість німецьких політиків і пересічних громадян подіями в Україні, їх непогану проінформованість та загалом позитивне ставлення учасників зустрічі до майбутнього приєднання України до клубу європейських держав.
нехай вчаться у нас і про нас.В Євро-Колгосп ми, очевидно, ввійдемо.Трохи раніше - трохи пізніше.Не в цьому проблема.
Головне - до кінця позбутися комплексу меншовартості.
Треба мати свою матеріальну, духовну і моральну силу.
Тоді нас Євро-Колгосп буде просити прийти до них,а не ми будемо падати на коліна, щоб нас запросили.
Бідних і слабих ніхто не любить і не поважає.
В т.ч. і Євро-Колгосп.
***
Кохаймося!