10/11/2006 | Мінор

http://rep-ua.com/50763.html

ІСД - Інтриги Старих Друзів?

Призначення секретаря РНБО - ключовий момент вибору для Президента. Як і тоді, коли він раптово передумав розпускати парламент, а натомість почав підписувати з донецькими Універсал. Ющенко продовжує гру з багатими олігархами Сходу, все далі віддаляючись від середовища, яке обирало його на Заході

Призначення Віталія Гайдука секретарем Ради Національної Безпеки звичайно ж є спробою знайти конкурентів Ахметову-Януковичу на донецькому полі. Як противагу ахметовському СКМ обрали іншу бізнесову групу ІСД (Індустріальний Союз Донбасу).


Загравання з власником ІСД Сергієм Тарутою, який за даними журналу Wprost, ненабагато відстає від Ахметова, триває уже кілька років - відколи український Президент особисто вступився за донецьку компанію, яка хотіла купити польський завод Guta Chenstohova. Відтоді, як Ющенку став потрібен свій „ахметов” у регіоні, де все вирішують не повноваження, а валізи грошей.


Однак на сьогодні ситуація докорінно змінилася - група Ахметова, завдяки Партії регіонів, тепер може забезпечувати свої інтереси, використовуючи важелі уряду. Таким чином найбагатший олігарх України поєднав свої і так немалі можливості з повноваженнями найвищої виконавчої влади.


Кажуть від часів Павла Лазаренка нічого подібного у нас не було. Обпікшись тоді, хитрий Кучма зумів знайти противагу, утримуючи клани біля себе, але на однаковій відстані. Очевидно тактика другого Президента нарешті сподобалася третьому і призначаючи Гайдука в РНБО Ющенко також думає, що розпочне тактику противаг.


Насправді ж у подібній ситуації президент Кучма діяв значно радикальніше. Як тільки Лазаренко почав побудову бізнес-імперії, спираючись на можливості посади прем‘єра, як його швидко змінив цілком лояльний до глави держави, дніпропетровський перевірений кадр. Більше того на імперію Лазаренка розпочалася безпрецедентна, організована атака правоохоронних структур. Лише відібравши у олігарха важелі в уряді, Кучма розпочав будувати систему нових противаг.


Ющенко робить ніби все правильно, але він не має такого впливу, як Кучма. Президент більше не може одноосібно звільнити прем‘єра. Та найголовніше Ющенко не ризикує протистояти Ахметову сам і думає, що в особі Гайдука знайшов найманця, який виконуватиме за нього важку роботу.


Якщо план Президента вдалий, у майбутньому ми станемо свідками гострої і безкомпромісної боротьби, яка послабить і СКМ, і ІСД. Але.


В недалекому минулому Сергій Тарута і Рінат Ахметов були практично партнерами. Більше того, свій основний капітал тоді співвласник ІСД Рінат Ахметов заробив за допомогою Віктора Януковича та... Віталія Гайдука. „Секрет полішинеля” їх спільного бізнесу давно розкритий у серії статей одного відомого донецького кореспондента газети «Обозреватель».


Розслідування журналіста засвідчило, що сталеливарні заводи Ахметова отримували майже дармовий кокс, розраховуючись із шахтами по бартеру і по сміховинних цінах. Відтак коксодобуваючі підприємства ставали збитковими і за активного лобіювання обласної адміністрації, де тоді працювали Янукович із Гайдуком, отримували дотації по лінії центрального бюджету із Києва. Саме таким чином на гроші українських платників податків робився найбільший в Україні капітал.


Чи можна сподіватися, що настільки „позитивний” досвід спільного заробітку забудеться колишніми партнерами після отримання ще більшої влади? „Наші донецькі” зробили найбільші гроші завдяки співпраці в минулому з „чужими донецькими”, то ж чи будуть вони конкурувати, коли з‘явилась набагато краща можливість для „бізнесу”? У такій ситуації завжди легше домовитись. Тим більш, що і уряд, і РНБО, як орган, який міг би уособлювати опозицію до нього, тепер повністю контролюють два донецьких крила.


Тим часом на користь Президента Ющенка «попрацювала» чорна кицька, яка пробігла між колишніми партнерами Ахметовим та ІСД десь у 2002 році.


Інформовані джерела стверджують, що на той час до 25% від обсягу своїх капіталів Індустріальний Союз Донбасу завдячував інвестиціям Рената Ахметова. І от на початку нового тисячоліття щедрий «інвестор» зненацька зажадав вивести із ІСД свої капітали. Оскільки забрати таку суму із обігу було практично неможливо, Ахметов запропонував взяти акціями Азовсталі та Харцизького трубного заводу. Нібито СКМ була створена саме, як майбутній власник нових активів.

Але що не говори, попри тодішній скандал СКМ та ІСД залишились партнерами, які змушені терпіти одне одного і навіть розподіляти сфери впливу. Чи не поділять вони і тепер свій вплив, але уже на найвищому державному рівні?


Принаймні два чільника сучасного Секретаріату Президента можуть бути пов‘язані із дільністю ІСД. Безпосередньо – Олександр Чалий і опосередковано Арсеній Яценюк. Призначення Віталія Гайдука на ключову посаду РНБО утворює потужне лоббі ІСД в оточенні Президента. З цієї кампанії випадає хіба Віктор Балога, але як держслужбовець, який має за спиною чималий досвід, він не піде на пряме протистояння всередині команди.


Якщо обидві ФПГ застосують свої нові важелі впливу, за кілька років нам загрожує утворення цілком корпоративної (кланової) економіки, зразком якої може слугувати Південна Корея. Кілька корпорацій контролюватимуть більше половини робочої сили, прибутків і уряд.


Дивним чином, але такий недемократизм в економіці може поєднуватись із свободою слова, тим більше, що обидві донецькі групи вже досить давно вкладають гроші у розвиток ЗМІ.

Наскільки ж нестабільна подібна система продемонструвало банкрутство ДЕУ, коли під загрозу потрапила економічна система всієї Південної Кореї. Прикладом протилежного, європейського підходу може слугувати Німеччина, де понад 90% підприємств є за українськими мірками „малими”, бо на кожному з них працює не більше 10 осіб.


А що Президент України? Йому нічого не залишиться, як визнавши очевидне, почепити на секретаріат нову табличку „ІСД”. Тим більше, що ідея "відділення бізнесу від держави" здається остаточно забута.


Віктор УКОЛОВ, спеціально для І-РЕПОРТЕРА